Перейти до вмісту

ВЕЛИКІ УКРАЇНЦІ


Повідомлень в темі: 284

Опитування: На вашу думку, найвидатніший Українець (108 користувачів проголосувало)

голосування на форумі то не СМС, грошей не коштує.

  1. Володимир Великий (9 голосів [2.50%])

    Процент голосів: 2.50%

  2. Ярослав Мудрий (15 голосів [4.17%])

    Процент голосів: 4.17%

  3. Данило Галицький (13 голосів [3.61%])

    Процент голосів: 3.61%

  4. Богдан Хмельницький (26 голосів [7.22%])

    Процент голосів: 7.22%

  5. Іван Мазепа (20 голосів [5.56%])

    Процент голосів: 5.56%

  6. Григорій Сковорода (18 голосів [5.00%])

    Процент голосів: 5.00%

  7. Іван Котляревський (12 голосів [3.33%])

    Процент голосів: 3.33%

  8. Тарас Шевченко (38 голосів [10.56%])

    Процент голосів: 10.56%

  9. Іван Франко (28 голосів [7.78%])

    Процент голосів: 7.78%

  10. Михайло Грушевський (14 голосів [3.89%])

    Процент голосів: 3.89%

  11. Симон Петлюра (16 голосів [4.44%])

    Процент голосів: 4.44%

  12. Нестор Махно (3 голосів [0.83%])

    Процент голосів: 0.83%

  13. Павло Скоропадський (7 голосів [1.94%])

    Процент голосів: 1.94%

  14. Олександр Довженко (12 голосів [3.33%])

    Процент голосів: 3.33%

  15. Степан Бандера (50 голосів [13.89%])

    Процент голосів: 13.89%

  16. Роман Шухевич (26 голосів [7.22%])

    Процент голосів: 7.22%

  17. Сергій Корольов (7 голосів [1.94%])

    Процент голосів: 1.94%

  18. Вячеслав Чорновіл (22 голосів [6.11%])

    Процент голосів: 6.11%

  19. Микола Амосов (6 голосів [1.67%])

    Процент голосів: 1.67%

  20. Леся Українка (18 голосів [5.00%])

    Процент голосів: 5.00%

Голосувати Гості не можуть голосувати

#61 Богуслав

    мораліст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 976 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Галичина

Відправлено 23.11.2007 – 15:09

В Україні нарешті стартував всесвітньовідомий загальногромадський проект формату "Великі" під назвою "Великі Українці". Проект триватиме протягом року, за цей час українці висуватимуть, обговорюватимуть та визначатимуть ту постать в історії України (починаючи від часів Київської Русі і до сьогодення), яка на їх гадку найбільше вплинула на хід історії України, свідомість громадян, або має особливі заслуги перед нашою державою і нацією.
Пропоную у цій темі вести паралельне обговорення перебігу проекту та визначення Великого Українця.

Більше дізнатись про проект, та взяти в ньому участь можна ТУТ

Для початку пропоную опитування: За якими критеріями варто обирати Великого Українця?
Опитування з ходом проекту змінюватимуться.
  • 0

#62 Кабан

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 83 повідомлень

Відправлено 23.11.2007 – 16:03

З трьох варіантів питань, проголосував за перші пункти :angry1: . Я вважаю, тільки справжні українці мають право отримувати такі великі нагороди.

Повідомлення відредагував Кабан: 23.11.2007 – 16:06

  • 0

#63 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 23.11.2007 – 16:14

ВЕЛИКИЙ УКРАЇНЕЦЬ - це той, хто зробив значний внесок в державотворення, культуру, мистецтво. І крапка. Сотню легко підібрати, та не тих, що пропонували першопочатково.

Я в шоці попередньо, що сьогодні творитиметься на шоу Савіка Шустріка, формат передачі мені зовсім не до вподоби.

Хоча з іншої сторони плюс. Таки дасть змогу населенню замислитись, кого вважати українцями, великими, можливо дехто замислиться. що для нього є сутність самого українця..

Звичайно, що претендент повинен народитись в Україні чи бути українського походження та володіти українською мовою!
  • 0

#64 Богуслав

    мораліст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 976 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Галичина

Відправлено 23.11.2007 – 17:29

1. гадаю місце народження не повинно бути критерієм у визначенні Великого Українця. Так склалось історично що територія України деякий час перебувала під протекцією інших держав, наш народ був розкиданий по просторах СРСР, США, Канади тощо, тому багато українців народилися поза межами своєї держави тим не менше вони залишалися українцями за походженням та духом.

2. за вищеназвною причиною наш народ активно перемішувався із іншими сусідніми і не лише народами, тим не менше ніщо не заважає представнику єврейського, грузинського чи будь-якого іного народу, що народився на території України знати мову, традиціїї, вважати себе українцем та бути корисним для держави та нації.

3. щодо мови я вважаю що володіння чи не володіння нею це показник свого відношення до батьківщини, своєї ідентифікації як приналежного до певного народу. Можна усе життя прожити поза межами України, спілкуватись на чужій мові, проте свою знати потрібно обов’язково. Чим же як не мовою відрізнятись від інших?
  • 0

#65 Svita

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 151 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.11.2007 – 18:57

Перегляд дописуKassandra (17.04.2007 09:51) писав:

На похання друга
Хто знає?

І що визначаємо цим голосуванням? Ступінь українськості? Хто мав право бути українцем, а хто - ні?
А як щодо визначення важливості внеску людини на благо України?

Одним словом, моє ставлення до даного голосування - хотіли як краще, а вийшло як завжди. Раніше в загальному обговорювали, а зараз вже конкретно будемо кількість генів вираховувати. А смисл??
Що відрізняє українця великого від малого? Мова? Кров? Місце проживання? Як на мене - справи!!! А що відрізняє українця від не українця? Відношення до України.
Отож, логічно випливає: якщо людина мала якесь відношення до України (будь-яке: духовне, територіальне тощо) і зробила у своєму житті щось визначне, то вона і може називатись великим українцем.
  • 0

#66 Богуслав

    мораліст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 976 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Галичина

Відправлено 23.11.2007 – 19:09

Перегляд дописуSvita (23.11.2007 18:57) писав:

І що визначаємо цим голосуванням? Ступінь українськості? Хто мав право бути українцем, а хто - ні?
А як щодо визначення важливості внеску людини на благо України?

Одним словом, моє ставлення до даного голосування - хотіли як краще, а вийшло як завжди. Раніше в загальному обговорювали, а зараз вже конкретно будемо кількість генів вираховувати. А смисл??
Що відрізняє українця великого від малого? Мова? Кров? Місце проживання? Як на мене - справи!!! А що відрізняє українця від не українця? Відношення до України.
Отож, логічно випливає: якщо людина мала якесь відношення до України (будь-яке: духовне, територіальне тощо) і зробила у своєму житті щось визначне, то вона і може називатись великим українцем.
Ви 100% праві. Але не так усе зрозуміли. Великого Українця визначатимемо за його справами, це написано в першому пості. Голосування це лише визначення попередніх критеріїв, за якими визначатимемо чи може людина бути претендентом на звання Великий Українець. Наприклад Міла Войович - має українське походження, але не народилась в Україні і незнає мови (можливо також і культури та звичаїв), то чи може вона (зважаючи на її досягнення у світовому шоубізнесі) претендувати на Великого Українця?
Вибір Великого Українця ще попереду.
  • 0

#67 Svita

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 151 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.11.2007 – 19:35

Міла Йовович, наскільки я знаю, якраз народилася в Києві і прожила свої перші роки, але батьки її чи то серби чи то словаки... Чи наполовину...

У такому випадку не бачу доцільного критерію для узагальнення, окрім голосувати по кожній кандидатурі.

Нехай на першому етапі всі охочі вносять своїх кандидатів без будь-яких критеріїв, але з поясненням хто це і за які досягнення може бути занесений до списку.
На другому етапі голосуємо за них і відкидаємо лишні (скажімо залишаємо 1 тисячу імен)
На третьому етапі голосуємо за 100 най-най...
На четвертому - десятку кращих.

Отак голосуючи кожен зможе визначити для себе усіх видатних.
Правда, тут все одно криється небезпека, що через необізнаність у топ потраплять лише відомі імена, так званий "розпіарений поп", тоді як всесвітньо-відомі науковці у своїй галузі і невідомі широкому загалу в Україні залишаться "поза грою".
Ну але... Тоді можна передачу назвати - "Кого українці вважають великим співвітчизником" і все буде тоді на своєму місці. :angry1:
  • 0

#68 Богуслав

    мораліст

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 976 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Галичина

Відправлено 23.11.2007 – 21:44

Svita
Виносити претендентів та голосувати будемо безпосередньо в проекті "Великі Українці". Тут ми обговорюватимемо сам проект, його хід, та претендентів на звання, нічого нового придумувати непотрібно все уже придумано.

Критерії відбору придумані не мною, це одна зі складових проекту. І гадаю призначення їх не настільки в тому щоб обмежити коло претендентів, скільки щоб показати наскільки важливим для нації є такі критерії як походження, приналежність до нації та володіння мовою.

На мій погляд значення цього проекту матиме великий вплив на суспільство. Ми побачимо наскільки патріотичним є суспільство, наскільки толерантними ми можемо бути до точки зору наших братів із інших кутків України, на якому ступені визначення себе, як самостійного, індивідуального народу ми знаходимось, яким ми бачимо своє місце серед інших народів тощо.
  • 0

#69 Руденька

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 271 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 25.11.2007 – 12:58

Та здається в темі "Історія" вже прау тижнів про це теревенімо :kozak:
  • 0

#70 Idearter

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 673 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 25.11.2007 – 14:40

Великі Українці це ті хто прославив Україну і творив її нову історію. Поети-це найбільша частка українських великих людей.
  • 0

#71 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 27.11.2007 – 00:30

Кожний з нас є Великий Українець)).....якщо своїми діями та світоглядом не доводить протилежного :prapor3:
  • 0

#72 Гетьман

    I am forsaken (c) Sylvanas

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2480 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Leopolis novus

Відправлено 27.11.2007 – 00:45

Теми об'єднав та перемістив.
  • 0

#73 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 27.11.2007 – 20:57

А ще Якова Григоровича Гандзюка.
А скільки ще таких, як він, не зберегла історія...
  • 0

#74 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 28.11.2007 – 13:45

От особисто мої вподобання із запропонованих постатей на сторінці "ВУ".
Хоча мені здається, що Великого Українця ми давно вже маємо для всіх одного - це Тарас Григорович Шевченко (місце народження -с.Моринці, Київської губернії, зараз -Черкаська обл).
Крім того, якщо подивитися кого повибирали в інших країнах, то там в основному виключно політичні фігури. Я з цим категорично не погоджуюся. Та й чинник влади, на мій погляд, робить людину не такою Великою, як чинник власної волі та творчості.
Амосов Микола Михайлович (1913 - 2002)
Бандера Степан Андрійович (1909 - 1959)
Вернадський Володимир Іванович (1863 - 1945) Засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму
Вітовський Дмитро (1877 - 1919)
Сотник Легіону Українських Січових Стрільців, потім - полковник УГА, державний секретар Військових Справ ЗУНР. Був членом радикальної партії.
Вишенський Іван (н. між 1545-50 - п. після 1620)
Проголошував ідеї соціальної рівності. Виступав проти покатоличення та ополячення трудящих мас України. Був переконаний, що праця кріпаків є джерелом всього багатства панів, виступав проти визиску селян феодалами та духовенством.
Вишневецький Ієремія-Михайло (Ярема) (1612 - 1651)
Один з найбагатших королевичів Речі Посполитої свого часу, володар обширних земель на Лівобережжі, воєвода руський (1646)
Гетьман Вадим Петрович (1935 - 1998)
Гоголь Микола Васильович (1809 - 1852) (м.н. Полтавська область)
Грушевський Михайло Сергійович (1866 - 1934)
Дорошенко Петро Дорофійович (1627 - 1698)
Ковпак Сидір Артемович (1887 - 1967)
Конашевич-Сагайдачний Петро (1570 - 1622)
Кондратюк Юрій Васильович (1897 - 1941 (42)"Трасою Кондратюка" подорожували на Місяць американські космічні кораблі "Аполло"
Коновалець Євген Олексійович (1891 - 1938)
Полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів (з 1927)
Корольов Сергій Павлович (1907 - 1966)
Леся Українка (1871 - 1913) (м.н. Житомирська обл.)
Мазепа Іван Степанович (1639 - 1709)
Махно Нестор Іванович (1888 - 1934)
Миклухо-Маклай Микола Миколайович (1846 - 1888)
Орлик Пилип Степанович (1672 - 1742)
Гетьман Правобережної України (1710-1714), гетьман України в еміграції. Автор однієї з перших у світі демократичних конституцій «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика») , головна ідея якої — повна незалежність України від Польщі та Росії.
Острянин Яків (Остряниця) (… - 1641)
Гетьман України. Один з керівників селянсько–козацького повстання 1638 року в Україні.
Петлюра Симон Васильович (1879 - 1926)
Петро Могила (1596/97 - 1647)
Підкова Іван (… - 1578)Герой спільної боротьби українського та молдавського народів проти турецьких поневолювачів.
Полуботок Павло Леонтійович (бл. 1660 - 1724)
Пулюй Іван Павлович (1845 - 1918)
Автор видатних праць у галузі електротехніки, молекулярної фізики, у дослідженні мікроскопічних процесів. Ряд промислово розвинених країн Європи запатентували запропоновану ним конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів. За його участю запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а також першу в Європі на змінному струмі. (місце народження - Тернопільска область)
Роксолана (Настя Лісовська) (1505 - 1561) (м.н. Івано-Франківська обл.)
Роман Галицький (… - 1205)
З'єднав Галичину з Волинню (1199), створивши Галицько-Волинську державу.
Северин Наливайко (… - 1597)
Сікорський Ігор Іванович (1889 - 1972) (м.н. - місто Київ)
Сковорода Григорій Савич (1722 - 1794)
Скоропадський Павло Петрович (1873 - 1945)
За часів його правління Україна здобула більшу свободу дій у своїй зовнішній політиці; було впорядковано фінанси, налагоджено адміністрацію, центральне й місцеве судівництво; засновано державні університети в Києві й Кам'янці Подільському, розбудовано українське середнє й початкове шкільництво, утворено УАН у Києві (14. 11. 1918). Захищав Батьківщину від більшовицьких військ.
Стус Василь Семенович (1938 - 1985) (м.н. Вінницька обл.)
Теліга Олена Іванівна (1906 - 1942)
Франко Іван Якович (1856 - 1916) (Львівська обл.)
Хвильовий Микола (1893 - 1933)
Хмельницький Богдан Зіновій (1595 - 1657)
Очолив велику національно-визвольну революцію, створив та сформував Козацько-Гетьманську Державу — Військо Запорізьке.
Чорновіл В’ячеслав Максимович (1937 - 1999)
Шептицький Андрій (1865 - 1944)
Одне з найбільш значущих досягнень Митрополита Шептицького полягає в тому, що він був одним з перших вищих ієрархів Греко-Католицької Церкви, хто почав використовувати народну мову в спілкуванні із вірними.
Шухевич Роман (1907 - 1950)
Видатний борець за незалежність України.
Ярослав Мудрий (бл. 983 - 1054)
Завдяки йому Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу; за часів його правління було укладено Правду Ярослава (найдавнішу частину законів руського права - Руської Правди)

Немає в списку на сайті ще Івана Сірка та Драгоманова.
  • 0

#75 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 28.11.2007 – 14:22

Зображення
Гандзюк Я.Г. ще полковник.
Зображення
Гандзюк Яків Григорович, генерал-майор
Народився 21 березня 1873 р. у Подільській губернії в селянській сім’ї відставного бомбардира. Закінчив 5 класів Вінницького реального училища, Одеське піхотне юнкерське училище по 2 розряду й окружні штабс-капітанські курси.
У службу вступив рядовим в 47-й піхотний Український полк - 5 листопада 1891 р.
Під час Першої світової війни командував 104-ю піхотною (пізніше стала Першою Українською) дивізією у складі 34-го армійського корпуса під командуванням генерала Скоропадського. Після виходу останнього у відставку в грудні 1917, зайняв посаду командира 1-го Українського Корпуса. За час війни був дев'ять разів поранений, після страшної контузії повернувся в стрій.
Наприкінці січня 1918 разом з нач.штабу корпуса генералом Я.Сафоновым прибув у Київ для наради в Ген.секретаріаті УНР.
25 січня 1918 року захоплений у полон і після відмови перейти на сторону більшовиків розстріляний (на тілі знайдено 12 багнетних ран).
Влітку 1918 р., після відбиття Києва у Муравйова, тіло генерала знайшли в загальній могилі на однім із кладовищ та перепоховали з військовими почестями на цвинтарі Видубицького монастиру м. Києва.
Могила знищена в 50-і роки, відновлена в 90-і у вигляді пам’ятника із зображенням схрещених шабель з написом: «Нет больше той любови, как если кто положит душу свою за своих друзей».

Повідомлення відредагував Блискавиця: 28.11.2007 – 14:25

  • 0

#76 Lunatic

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 5 повідомлень

Відправлено 04.12.2007 – 21:29

Якнайперше, той, кого ми можемо вважати великим українцем, повинен був сам себе вважати іменно українцем! Його вклад в нашу культуру та історію - то важливо, звичайно... Але не треба іронічних посмішок з того світу... :cool2:
  • 0

#77 Maryan

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 217 повідомлень

Відправлено 23.12.2007 – 14:35

Так кого проглосили великим українцем за підсумками голосування?
  • 0

#78 Marshal

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 309 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Столиця Київської Русі - Київ

Відправлено 24.12.2007 – 11:17

Перегляд дописуMaryan (23.12.2007 14:35) писав:

Так кого проглосили великим українцем за підсумками голосування?
Нікого, адже це був лише перший етап голосування на основі якого утворять ТОП-100, а вже з них визначатимуть Великого Українця.

Думаю Вам буде цікаво почитати про одного з кандидатів на звання Великого Українця:

Князь Василь-Костянтин Острозький – Великий українець


Про князя Василя-Костянтина Острозького (1525? – 1608) знаємо небагато. У кращому випадку – що це був багатий магнат. Хтось може згадати, що він заснував Острозьку академію та на його кошти видали Острозьку Біблію.

Сама ж діяльність князя (а була вона багатогранною!) належним чином не поцінована. Хоча те, що він зробив, мало велике значення для української історії, спрямувало її у відповідне русло.

Звернемося до основних моментів діяльності В.-К.Острозького. Його батько, Костянтин Іванович, був видатним полководцем. Обіймав високі становища у Великому князівстві Литовському. Йому вдалося, переважно за рахунок великокнязівських пожалувань, які давалися переважно за воєнні звитяги, значно розширити свої володіння. Проте за військовими справами йому не залишалося часу зайнятися господарською діяльністю.

Молоді роки В.-К.Острозький присвятив збиранню батьківських земель і розширенню свого домена. Зрештою, на середину 70-их рр. в його руках опинилися величезні володіння, які охоплювали значну частину території сучасної України. Йому належала третина земель історичної Волині (зараз це переважно землі Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей), 14 міст і більших поселень з округами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – на Галичині, 32 – на території Польщі.

Річний прибуток князя становив 10 мільйонів золотих – величезна на той час сума. І його вважали найбагатшою людиною не лише тодішньої Речі Посполитої, а й усієї Європи. Статки князя дозволяли виставити військо чисельністю 15-20 тис. чоловік. Не кожен європейський правитель мав таку армію в той час.

Двір В.-К.Острозького багато в чому нагадував інституцію незалежного правителя. У його резиденціях в Дубні й Острозі перебувало близько двох тисяч слуг, переважно молодих людей. Для них це була своєрідна школа управління, де вони набували потрібного досвіду. Пізніше ці люди ставали до служби в надвірному війську, канцеляріях, їх призначали управителями маєтків, опинялися вони й на церковних становищах.

Велику увагу В.-К.Острозький приділяв обороні земель від татарських наїздів. У ХУІ-ХУІІ ст. це була найболючіша проблема України. Князь власним коштом утримував кількатисячний загін вершників для оборони від татар. Він неодноразово в 70-90-их рр. успішно відбивав напади ординців. Саме в обороні українських земель В.-К.Острозький виявив неабиякі військові і дипломатичні здібності, а його боротьба проти «поган» була високо оцінена в тогочасних хроніках та поетичних творах.

Коштом князя було засновано й побудовано чимало міст і замків, передусім на південно-східній Волині та Київщині. Наприклад, його стараннями були збудовані замки на межі з Диким полем – у Білій Церкві, Переяславі, Богуславі. Завдяки цим діям стала більш інтенсивною колонізація українцями нинішніх центрально-українських земель. Сам же князь неодноразово рятував Київ від татарських наїздів. Так, у 1578 р. він виплатив татарам 3.000 дукатів, щоб ті не грабували це місто. Будучи Київським воєводою, В.-К.Острозький зробив багато як для відродження Київської землі, так і Києва, котрі в ХУІ ст. були відкриті для татарських нападів і лежали в руїнах. Також він чимало зробив для культурного розвитку цього міста, зокрема, такого його культурно-релігійного центру, як Києво-Печерська лавра. Саме вихованці двору князя В.-К.Острозького (Єлисей Плетенецький, Мелетій Смотрицький, П.Конашевич-Сагайдачний та інші) продовжили справу свого патрона по відродженню Києва. Є підстави говорити, що без В.-К.Острозького не було б ні «Могилянського ренесансу», ні піднесення Києва в ХУІІ ст., ні перетворення його в духовну столицю України. На жаль, кияни цього вже не пам’ятають. І на вулицях нашої столиці ви не знайдете навіть скромного пам’ятника В.-К.Острозькому.

Взагалі завдяки діянням князя українські землі в кінці ХУІ ст., будучи хоча б частково захищені від татарських нападів, отримали змогу відносно нормально розвиватися як у плані господарському, так і культурному. Саме в таких умовах стало можливим т.з. «українське відродження» кінця ХУІ – початку ХУІІ ст., про яке писали М.Грушевський та інші дослідники. Однак сумнівно, щоб це відродження відбулося без В.-К.Острозького.

Саме він заснував першу в Східній Європі вищу школу – Острозьку академію. Ця школа проіснувала близько 60-ти років. З її стін вийшло чимало видатних культурних діячів, які виступали письменниками, вчителями, вченими, священнослужителями. Вихованці Острозької академії стояли біля витоків школи Київського братства й Києво-Могилянки. Випускник цієї академії, Мелетій Смотрицький, створив граматику старослов’янської мови, яка справила значний вплив на розвиток філологічної науки як в Україні, так і за її межами.

Під керівництвом В.-К.Острозького і за його сприянням була видана Острозька Біблія. Це, по суті, перше в Європі критично-наукове видання біблійних книг, укладене на основі різних текстів. Подібного роду видання в Західній Європі з’явилася лише в 90-их рр. ХУІ ст., тобто через десять років після появи Острозької Біблії. Саме ця Біблія стала канонічним текстом для християн, котрі використовували в богослужінні старослов’янську мову.

Також в Острозі під покровительством князя розвинулася полемічна література – предтеча української новочасної літератури. Сам князь виступав замовником полемічних творів, друкував їх на свої кошти й винагороджував авторів.

В.-К.Острозький, виступаючи покровителем православ’я в Речі Посполитій, чимало уваги звертав на розбудову церковних структур. Він виступав фундатором численних церков, монастирів. Навіть виношував амбітний план створення патріархату на українських землях. Якби цей план був реалізований, ми би вже тоді мали незалежну українську церкву. На жаль, в силу певних обставин, цей план так і не став реальністю.

Фактично В.-К.Острозький і в господарському, й політичному, і культурному та церковному планах творив незалежну державну структуру. І хоча він визнавав зверхність над собою короля Речі Посполитої, проте поводився незалежно. Навіть у листах писав «Ми, Костянтин, з Божої ласки князь на Волині». Так у той час іменували себе суверенні правителі.

Якби справи князя отримали своє гідне продовження, ми б мали і іншу державу, і більш нормальну історію, яку можна було б «читати без брому». Але навіть те, що він зробив заслуговує високої оцінки.

Можливо, варто уважніше придивитися до політичної, військової, дипломатичної, господарської, культурної, церковної діяльності В.-К.Острозького. Власне, це потрібно не йому. Це потрібно нам.

http://www.uosa.uar....ortant/velikiy/

Повідомлення відредагував Marshal: 24.12.2007 – 11:18

  • 0

#79 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 29.12.2007 – 02:17

:(

Перегляд дописуБлискавиця (28.11.2007 13:45) писав:

От особисто мої вподобання із запропонованих постатей на сторінці "ВУ".
Вишневецький Ієремія-Михайло (Ярема) (1612 - 1651)
Ковпак Сидір Артемович (1887 - 1967)
Хмельницький Богдан Зіновій (1595 - 1657)
Шухевич Роман (1907 - 1950)
:D Ось вона, жіноча непослідовність! Запеклих ворогів включити в один список! Вони і стали видатними тільки завдяки тому, що воювали переважно один з одним! :P
  • 0

#80 Шалена Капелюшниця

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 507 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Острог

Відправлено 31.12.2007 – 12:51

з почутого вчора
водій таксі, емоційний дядько під 60, роздумує:
-от зараз по телевізору йде, оце, "Великі українці"
ну не знаю я великих українців, чи ти думаєш шо Шевченко великий українець? чи може той Франко? думаєш вони великі українці? ну, ще куди не йшло Володимир Великий, але що ми про нього знаємо? от ти знаєш, що він хорошого зробив, що поганого? Так до чого я веду, ну нема в нас великих людей, ніхто навіть не може спідометра полагодити в моїй машині.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних