Перейти до вмісту

Коммуністи часів СССР


Повідомлень в темі: 3

#1 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.04.2008 – 19:26

  • 3
Дуже цікавий московитський письменник Владімір Войновіч... Поза багато чим іншим написав цикл "Коммунисты"...
http://www.voinovich.ru/home_reader.jsp?book=s4.jsp
Особливо шикарна ось ця розповідь (мовою оригіналу). В кінці буде короткий зміст Українською.

Цитата

Партийная честь

Одного кинорежиссера давным-давно, еще в пятидесятых годах записали в очередь на квартиру. А жилищного строительства тогда в Москве не было почти ни какого. И очередь двигалась ужасно медленно. Но все: же двигалась, и режиссер, наконец, оказался в ней первым. И стал уже с женой воображать, как они получат ордер, как мебель расставят, куда кровать, куда телевизор. Месяц воображают, два воображают, полгода, год, он в очереди первый, а она то ли вовсе не д вижется, то ли движется как-то боком. Режиссер удивляется, но в чем дело, догадаться не может. Наконец кто-то, кто поумнее, ему говорит: "Ты, будешь в этой очереди стоять до второго пришествия или до тех пор, пока какому-нибудь нужному человеку на лапу не дашь", Л режиссер был человек принципиальный, хотя в партии и не состоял. "Нет, - говорит, - ни за что! Взяток никогда не давал и давать не буду. Взятки, - говорит, унижают и того кто берет, и того, кто дает". "Хорошо, - говорят ему, - тогда стой в очереди неуниженный". Ну он и стоит. Год стоит, два стоит, жена, само собой, пилит. Капризная, не хочет дальше существовать в коммуналке, не хочет по утрам стоять в очередь в уборную или к плите, чтобы чайник поставить. И надоело ей, видите ли, следить на кухне, чтобы соседи добрые в суп не наплевали или чего другого не сделали. Пилит она, пилит мужа, принципы его постепенно испаряются. Наконец он решился на преступление. "Ладно, - думает, - раз такое дело, один раз дам все-таки взятку, а больше уж никогда не буду". Был он в этом деле неопытный, но люди добрые помогли, свели его с одним значительным лицом из Моссовета. Сошлись они в ресторане "Арагви". Режиссер заказал того-сего: грузинский коньяк, лобио, сациви, шашлык по-карски. Выпили, закусили, и режиссер этому лицу, которое перед ним после коньяка расплывалось, прямо так говорит: "Знаете, - говорит, - я живу весь в искусстве, от обыденной жизни оторван, взяток еще никому никогда не давал и как это делать, не знаю. А вы, человек опытный, не могли бы мне подсказать, кому чего я должен дать, сколько, когда и где?" Лицо еще коньяку отхлебнуло, шашлыком закушало,. салфеткой культурно губы оттерло и к режиссеру через стол перегнулось. "Мне, - говорит, - пять тысяч, здесь, сейчас". Хоть и шепотом, но четко, без недомолвок. "Хорошо, - говорит режиссер и достает из кармана бумажник. Но, впрочем, тут же несколько засомневался. "А что, - говорит, - если я вам эти пять тысяч вручу, а вы мне квартиру опять не дадите?"
Тут лицо от такого чудов ищного предположения опешило совершенно и чуть шашлыком даже не подавилось. Даже слезы на глазах появились. Даже голос задрожал. "Да что ты! - говорит. -Да как ты мог на меня так подумать? Да ведь я ж коммунист!"
И ведь на самом деле честный человек оказался. И месяца не прошло, как режиссеру ордер выписали. И зажили они с женой в новой квартире припеваючи. Пока не разошлись. Правда, к тому времени с квартирным вопросом полегче стало. Так что режиссер эту квартиру оставил старой жене, а с новой женой в кооператив записался. Там, ясное дело, тоже надо было на лапу дать, но режиссер был человек уже опытный и сам вступил в партию. Так что он знал уже точно, кому, чего, когда и где.


Мова йде про то, як беручи хабар працівнирк Моссовєта образився, коли йому висловили сумніви щодо того, що він бабло взяв, а обіцянки може не виконати... Образився до сліз і сказав - ну як мені можна не довіряти - я ж Комуніст!!!
Почитайте не пошкодуєте!!!

Повідомлення відредагував Weber: 04.04.2008 – 19:28


#2 Evol

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1846 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.04.2008 – 19:30

а шо таке СССР? :lol:
  • 0

#3 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 04.04.2008 – 22:27

Ну що ви, кожен комуніст, беручи хабар, плаче - такі-собі крокодилові сльози.
В мене зараз працює колишній головний інженер автопарку. Щодалі - тим більше дивуюсь, як ця людина змогла керувати колективом в триста чоловік. А секрет простий: головне вчасно дупу поцілувати кому треба, чи підмазати там, де треба грішми. Він і далі намагається так співіснувати, але я йому постійно нагадую, що часи інші і що приватник не потерпить постійних пиятик, крадіжок та нічогонероблення, але то вже безнадійно.
Якесь викривлене поняття про честність (і честь) у комуністів...
Колишній секретар місцевого обкому партії влаштував свою родину так, що вона спокійно живе і житиме забезпечено довго (діти, онуки, а тепер вже і правнуки мають досить високі посади, мають дорогенні будинки...), а наші комуністи ставлять його в приклад - як найчеснішу людину в районі. А те, що його батько був посіпачем в радянської влади при глодоморі, відбирав останні колоски у попухлих з голоду сусідських діточок (переймаючись при цьому власними) - то нічого?...
  • 0

#4 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 06.04.2008 – 19:34

Але памятаючи про тих коммуністов якось ніяково стає за людей яким довіряв (колишніх дисидентів і підпільних греко-католицьких священників), які при різних посадах поводяться як оті коммуністи... Якось мені здається, що посада пробуджує в людині гірші риси і чим менше буде державного тим краще...
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua