←  Українська мова

Теревені

»

Український правопис

 світлина Маківка 27.12.2011

 Manfred (27.12.2011 09:53) писав:

Колись українську взагалі у школі не вивчали, то може нам не "бруднити" нею російської? ))
Попередній допис був цікавіший. :)

Щоб категорично волати про занедбану мову, варто зрозуміти й збагнути, хто і як її занедбав. Повернути Справжній правопис не так легко, як вам здається на перший погляд. Хтось десь почув про "икання" - і тицяє те "и" де йому заманеться, десь гукнули за "евро" - екають на кожному кроці. :-) На що то схоже? :)
Повідомлення відредагував Маківка: 27.12.2011 – 09:59
Відповісти

 світлина Маківка 27.12.2011

 Manfred (27.12.2011 10:02) писав:

Це природний процес добирання та відкидання певних мовних форм, у мовців є мовна чуйка і серед них є талановиті лідери опіній саме вони й визначають стилістику мови майбутнього.
Хочеться тобі вірити. :)

І якою ти бачиш "стилістику мови майбутнього"? )
Відповісти

 світлина Маківка 27.12.2011

Згодна з тобою, Манфреде. От тільки розмахування стягами мову кращою не зробить. Хоча про "стильну" й "модну" ти дещо перегнув палицю. Мова має бути природною, живою... А стиль... То зайве. :)
Відповісти

 світлина Dnepr 27.12.2011

 shіver2005 (27.12.2011 09:10) писав:

Ну тут або 110 років або 20, я виховувався за незалежної України. Повторювати 150 раз не варто, але все таки: немає сенсу повертатись до тих правил, бо мова ополячена до не можна і це нічого не змінить. Натомість повернення до мови Київської Русі було б корисне з усіх сторін.

А можна я, можна я повернуся до мови К.Руси?
Отже трохи сієї мови з Поученіях Володимира Мономаха (буду передавати звуки укр. транскрипцією більш-менш. В дужках позначені над-короткі звуки посталі з Ь та Ъ):

А на ту з'іму повоєваша Половц'і Стародуб(и) вес(і) і аз(и) шед(и) с Черн'іговц'і і с Половц'і. на Десн'і із'(і)імахом(и) княз'і. Асадука і Саоука і друж'іну іх(и) ізб'іша. і на заоутреіе за Нов'ім(и) Городом(и) разгнахом(и) с'ілн'і воі. Белкатг'іна а се меч'і. і полон(и) вес(і) от'яхом(и). А в(и) В'ят'іч'і ход'іхом(и) по двіе з'іміе. на Ходоту і на сина ієго. і ко Кор(і)дну ход'іх(и). і пак'і по Із'яслав'іч'іх(и) за М'ікул'ін(и). і не пост'ігохом(и) іх(и). і на ту весну. к(и) Іарополку совокупл'ят(и)с'я на Броди. томже ліет(и). гон'іхом(и) по Полов(і)ц'іх(и) за Хорол(и). іже Горош'ін(и) вз'яша. і на ту осен(і). ідохом(и) с Черн'іговц'і. і с Половц'і. с Читіеєв'іч'і. к Міен(і)ску. из(и)іехахом(и) город(и). і не остав'іхом(и) оу него н'і чел'яд'іна. н'і скот'ін(и)

Первопис:
а на ту зиму повоєваша Половци Стародубъ весь . и азъ шедъ с Черниговци и с Половци . на Деснѣ изьимахом̑ кнѧзи . Асадука . и Саоука . и дружину ихъ избиша . и на заоутреѣ за Новъıмъ Городом̑ разгнахомъ силнъı вои . Белкатгина а се мечи . и полонъ весь ѡтѧхом̑ Е. а въ Вѧтичи ходихом̑ по двѣ зимѣ . на Ходоту и на сн҃а ѥго . и ко Корьдну ходихъ. и пакъı по Изѧславичихъ за Микулинъ . и не постигохом̑ ихъ . и на ту весну . къ Ӕрополку совкуплѧтъсѧ на Бродъı . томже лѣт̑ . гонихом̑ по Половьцихъ за Хоролъ . иже Горошинъ взѧша . и на ту ѡсень . идохом̑ с Черниговци . и с Половци . с Читѣєвичи . к Мѣньску . изъѣхахом̑ городъ . и не ѡставихом̑ оу него ни челѧдина . ни скотинъı

Ну і як вам, пане shіver2005, подужаєте таку балачку? :)
Відповісти

 світлина Dnepr 29.12.2011

 shіver2005 (28.12.2011 22:30) писав:

А звідки ця транскрипція, живі носії? Власне, що і треба було довести: у даному тексті більше російської мови, ніж української. Це абсолютна поразка останньої.
Овва! Нічого собі заява.
Ну, транскрипція припустимо походить з тексту без усіляких викрутасів читання на "російський манер" як се робилося чомусь завжди, а читаний уривок так як написані букви - тобто фонетично.
Що ж до ніби-то рос. мови тексту. То прошу показати там російські слова!
Відповісти

 світлина Dnepr 29.12.2011

 shіver2005 (29.12.2011 10:04) писав:

Доведення доведення не потребує доведення, бо є нігілізмом :(
Так де ж в цьому уривку "чиста" російська мова, шановний?! Будемо розбирати уривок чи кидатимемось "штампами про російську мову, яка суть мова літописів"?
Я в цьому уривкові знаходжу такі "російські" слова: на, ту, зиму, кнѧзи, дружину, ихъ, Новъıмъ Городом̑, мечи, весь, на ту весну, совкуплѧтъсѧ, на ту ѡсень, него, ни скотинъı. Згодні?

Лише, далебі одна проблема, вони так само й українські, хіба що окрім слова "совкуплѧтъсѧ". Але тут є одна проблема - розклавши се слово на питомі складники ми отримаємо щось на зразок "сходитися до купи", адже корінь там КУП (купа), а як відомо в рос. мові КУПА то є КУЧА, а відтак як казав Даль: " "Впрочемъ, я доселѣ не нашелъ ни одного малорусскаго слòва, кромѣ захотихъ, — отъ котораго не было бы въ великорусскомъ производныхъ, если и нѣтъ самого слòва."

Отакі от, книші з баранками!
Відповісти

 світлина Dnepr 29.12.2011

 shіver2005 (29.12.2011 11:36) писав:

Ну вам мабуть не відомо, що російське дружина та українське дружина має зовсім інше значення. Та й город це не город...



Українських слів тут не має і екання тут між іншим не існує.

Ого, та ви знавець української мови! :(
Ось що стосується дружини: http://r2u.org.ua/s?w=%D0%94%D1%80%D1%83%D...mp;highlight=on
А ось стосовно города: http://r2u.org.ua/s?w=%D0%B3%D0%BE%D1%80%D...mp;highlight=on

А що стосується ЕКАННЯ, то прошу вас повідомити нам якою буквою в літописах позначався звук "Э". Адже "Е" се дифтонг!
І ще одне, як ви вважаєте нащо в кирилиці було так багато букв? Певно для того щоби позначити всі існуючі в мові звуки, еге ж? Якщо так, то скажіть, будь ласка хіба не було можливості показати іншою буквою пом'якшення приголосного перед "Є" або "И"? Думаю що були. А раз се не відмічено в написанні, то читати треба так як написано, тобто тверду приголосну з "короткою" зупинкою перед звуком И або Є - "а на ту зиму" - а на ту З'ІМУ. Саме з такого прочитання постає в подальшому розвитку мови, український звук "И" який по суті є проміжним звуком між "І" та "Ы".

 shіver2005 (29.12.2011 11:36) писав:

Ось мова козаків. 18 століття, видно домішок польської.

Яка се в дідька лисого мова козаків коли се не український скоропис тих часів? Се ніщо інше як певно переклад документу з первопису який виконано в "Малороссийском приказе Москви".
Ось як виглядав тогочасний скоропис в Україні.

Прикріплені файли

  • Прикріплений файл  Skoropys_2.jpg (144.06К)
    Кількість завантажень:: 13

Повідомлення відредагував Manfred: 29.12.2011 – 13:37
Відповісти

 світлина _Ex 29.12.2011

шифер. В Київській Русі вживали староболгарську мову в документах, а не свою розмовну. Тебе це не бентежить? І те що кацапська більше на неї схожа, доводить тільки одне - штучність кацапської як такої. Білоруська фонетика і болгарська лескика. Ніхто не має прикладів розмовної мови Києва того часу. Але якби мали, ти б там побачив українську мову.
Відповісти

 світлина taraBooka 22.10.2014

 Manfred (22.10.2014 – 13:00) писав:

Закінчення -и в родовому відмінку однини для іменників 3-ї відміни замінено на -і, відповідно до російської вимови:
Щодо воли, то не певен, але в історичному варіанті української: сіль - соли, печаль - печали, то чому не воля - воли?
Хоча б тому, що слово «воля» належить до першої відміни, не до третьої, як решта.)
Відповісти

 світлина taraBooka 23.10.2014

До першої
Відповісти

 світлина taraBooka 26.10.2014

 Manfred (23.10.2014 – 10:28) писав:



А згідно історичного правопису: земля - земли, у родовому.

Можу висловити припущення, що всі ці початкові та кінцеві пішли зі старослов'янської, де було і, и та ы, і українці и читали так, як і нині, переважно як звук и, але м'якіше за ы, тоді як росіяни його читали, як і.
Давай спробуємо ще «покопати», бо поки не дуже переконливо. Мені ріже око оте «воли», ти робиш екстраполяцію на підставі одного слова «земля».
Я от у блозі Фаріон простежила: в аналогічних випадках вона вживає «і». Хоча іменники третьої відміни у множині в неї теж із «и».
Відповісти

 світлина Уповноважений 20.07.2017

В мене є ідея. Ставитись до мови як до керування транспортними засобами.
є різні категорії в посвідченні водія. Так і в посвідченні писаря можуть бути різні категорії.
для художньої літератури, для публіцистики, для навчальних посібників, для ведення теле-радіо передач.
вивчився, здав екзамен, отримав посвідчення - тоді можеш писати. Інакше зась.
А за порушення правил - штрафи. Бо порушення правил дорожнього руху призводить до аварій, а порушення правил письма чи розмови - призводить до культурної аварії, що завдає масового культурного ураження. Це теж не мала шкода.
Відповісти

 світлина Ірина Войтович 01.07.2018

Друзі, проконсультуйте, будь ласка, чи правильно так звертатися в запрошенні і чи потрібна кома? Я схиляюся більше до першого варіанту, але чомусь засумнівалася.

«Дорогі друзі Ольго та Ігоре!» чи
«Дорогі друзі, Ольго та Ігоре!»

Відповісти

 світлина _Ex 01.07.2018

навіть неуки знають - при зверненні, виділяється комами ота група чогось там, до яких звертаються.
Пані та панове, дозвольте блаблабла!
Дозвольте, пані та панове, блаблабла!
Блаблабла, пані та панове!

PS. Ви навіть самі написали - "друзі, проконсультуйте будь ласка..." Іронія.

PPS. А от якби Ольга та Ігор не були б "друзями", :D то не потрібно було б писати кому. Було б голе звернення - Дорогі Ольго та Ігоре.
Вже якби шось ішло за ним, знову була б потрібна кома - Дорогі Ольго та Ігоре, блаблабла!

Хоча я тут подумав, може й не треба тут кома, хоча не знаю чого. :lol: "дорогі друзі" - тут це група до якої звертаються. От в "дорога Ольго" - "дорога" - це визначення для Ольги, іде однією купою. А от "дорогі друзі ольго та вікторе", хз, може це все одне і всередині не треба ставити ком, лише за ним, цим кластером, якшо шось є. Вопшім, якшо "друг" може бути визначенням до Ольги/Ігоря, тоді не треба ставити коми. "дорога друг ольга", - це єдиний елемент звернення.
Повідомлення відредагував _Ex: 01.07.2018 – 01:40
Відповісти

 світлина Marrinka 09.08.2018

українська мова співуча
Відповісти