Перейти до вмісту

"Давай залишимось друзями"


Повідомлень в темі: 276

#141 Tybalt

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 158 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Verona

Відправлено 20.12.2008 – 14:40

геть не гарна фраза. Ніколи не получалося "залишитися друзями". :rolleyes:
  • 0

#142 Tank

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 32 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Рівне

Відправлено 20.12.2008 – 19:32

Напевно залишитися такими аж-аж друзями не вийде, та й ходити на пиво разом також не вийде. Просто так лише для формальності ця фраза(ну щоб при зустрічі типу привіт як справи - добре - о і в мене все круто(а в душі може бути ураган чи купа матюків вїї/його сторону).
А взагалі ще десь(вроді в Контакті) читав - 10 фраз дівчат як відшити хлопця.І що кожна із них означає
1.Мені болить голова(Пішов ти на...1раз)
....
10Давай залишимося друзями(Пішов ти на... 3 рази)
Ось такі висновки)) :rolleyes:
  • 0

#143 Woman

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 543 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:м. Львів

Відправлено 22.12.2008 – 12:16

Одна розумна людина сказала: "Кохання не можна закінчувати дружбою, кінець є кінець!" І як буде Вам дружити, ходити в гості до людини, яку Ви кохали, спали з нею, зізнавалися їй у почуттях... Чи не буде Вам важко? Хоча, все залежить від обставин розлучення. Все дуже індивідуально!
  • 0

#144 ---

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 429 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 27.12.2008 – 00:26

згоден. у мене якось не виходить залишатись друзями чи ще щось.
просто забути і забити))
  • 0

#145 Яскрава

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 134 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 27.12.2008 – 04:14

Перегляд дописуМалюсінька квіточка (22.12.2008 12:16) писав:

Одна розумна людина сказала: "Кохання не можна закінчувати дружбою, кінець є кінець!" І як буде Вам дружити, ходити в гості до людини, яку Ви кохали, спали з нею, зізнавалися їй у почуттях... Чи не буде Вам важко? Хоча, все залежить від обставин розлучення. Все дуже індивідуально!
Погоджуюсь)
І з цитатою погоджуюсь, доречі ця розумна людина то Ремарк B)
"Кохання не плямують дружбою. Кінець є кінець"(с)
  • 0

#146 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 27.12.2008 – 10:44

Перегляд дописуМалюсінька квіточка (22.12.2008 12:16) писав:

Одна розумна людина сказала: "Кохання не можна закінчувати дружбою, кінець є кінець!" І як буде Вам дружити, ходити в гості до людини, яку Ви кохали, спали з нею, зізнавалися їй у почуттях... Чи не буде Вам важко? Хоча, все залежить від обставин розлучення. Все дуже індивідуально!
А навіщо розлучатися з КОХАНОЮ людиною? Розлучаються вже тоді,коли "чувства паастилі". А в такому випадку ніщо не заважає підтримувати дружні стосунки.
  • 0

#147 Саляма

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3140 повідомлень

Відправлено 27.12.2008 – 12:48

Найкраща фраза "Справа не в тобі - справа в мені")))
  • 0

#148 Христинка_мандаринка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 150 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 29.12.2008 – 17:29

коли були стосунки між коханими людьми а в решті решт хтось каже "давай залишемось друзями"....не знаю як для мене це дуже жостоко....і навіть не справедливо....я цього просто не розумію..як можна бути друзями після всього що було між людьми???як може ті люди після всього що між ними було дивитись у очі.....
ні....ці слова просто для слабких людей які більш не знають що сказати коли рвуть стосунки.....ніколи ці слова не казала я надіюсь не казатиму )
  • 0

#149 Take-Mau

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 129 повідомлень

Відправлено 29.12.2008 – 17:57

Давай залишимося сексуальними друзями. Завжди мріяв почути цю фразу. :rolleyes:
  • 0

#150 Folio

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 3 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 01.01.2009 – 18:12

Новий рік… Перше січня… Ти не приїхав… Не подзвонив і навіть не написав… Хоч би скупе «Вітаю». Ну хіба так важко? 5 букв…
А десь глибоко-глибоко в душі ще була надія… Розтоптана, роздерта, вона вже не кричала, як колись, не билася, як дикий ранений звір, а тихенько схлипувала… Так тихенько, щоб не порушити тиші, яка різала душу, вбивала мою вже довгий час єдину мрію, так тихенько, щоб бува не сполохати дзвінок чи звук такої бажаної вісточки… А її не було…
Це кінець… Він не любить і ніколи не любив… Боляче, обідно… Я все йому віддала, а йому нічого не треба було… Як він міг? Як він міг так зробити? Я ж любила, я ж вперше в житті покохала… А він хоч говорив мені, що любить? ))))))))) Ні, ніколи, ніколи не говорив… Погано… Хочеться втекти кудись і плакати, кричати, вити… Я йому не потрібна… Ніколи не була потрібна… За що?
Чому ж ти не відпустив мене раніше? Чому не кинув? Бачив же, що люблю і знав, що не потрібна тобі… Я не бачила цього, не чула нікого… Я любила, я плакала, я надіялася, я чекала… Я пробачала зради, про які ти сам же і розповідав… І отримала всього одне єдине скупе «Пробач», яке зрештою сама і випросила… Чекати тебе, поки ти розважаєшся з іншою… Знати, що ти десь там з нею… Що повернешся до мене за тиждень-два… Плакати щоночі, бо тобі захотілося побавитися зі мною, як з лялькою… Чому ти не пішов від мене, коли вперше зрадив? Чому просив чекати тебе? А чи просив взагалі?... )))))))))) Знаєш, як це плакати не від образи, не від того, що ти зараз з іншою, а від того, що не повернешся, від того, що залишишся з нею, що залишиш мене??? І думати при цьому, що десь глибоко душі любиш мене… Бігти до тебе на побачення, про які ти забував… Бродити темними провулками, ковтаючи свої сльози і гіркий дим сигарет з ментолом… А наступного дня брехати, що теж не змогла прийти, щоб тобі бува не стало незручно… Підкошуються ноги… Не знаю, що казати, що робити… Йде час… І болить… болить… болить…
Читати твоє «привіт, Сонечко» і усміхатися, похапцем стирати з лиця здавалося б недоречні сльози… А тоді знову дні мовчання… А тоді ти знову повертався… Якби ти знав, як важко ховати своє кохання і надію, оплакувати їх… А тоді брати замордовану тобою душу і заставляти її вірити в якесь примарне вигадане мною майбутнє, наше майбутнє… І так багато-багато раз… Інколи так боліло, що хотілося, щоб не писав вже ніколи… А ти повертався і повертався…
Якби ти мене любив, я була б найщасливішою людиною на цій землі… Нехай ти б зраджував мені, нехай би пропадав… Якби ти по-іншому не міг… Але таки любив… Якби був з іншою, але згадував мене… Якби хотів до мене…
А пригадується тільки твоє незадоволене обличчя, коли стоїш і чекаєш мене… І жодного натяку на радість зустрічі… І штучна усмішка, коли мене бачиш… Навіть не усмішка, а просто відсутність незадоволення… На вулиці ж холодно, падає дощ, інколи мете сніг… Як тут усміхнешся?
Кожного дня прокидатися, жити і засинати з думкою «Невже більше не подзвониш? Невже більше не напишеш?»… А нащо я була тобі? Я не така, як всі твої дівчата… Я не ношу міні, не ходжу на високих підборах, не роблю вечірнього макіяжу, не вмію брехати і фліртувати… Я не завжди впевнено себе почуваю… Але мені так добре в твоїх обіймах і так погано, коли тебе нема поряд… Ти говорив, що я прекрасна, що наївність, чистота і дитяча щирість – це те, що повинно бути властиво кожній людині… Що ж ти вбиваєш цю наївність? Нащо руйнуєш віру в почуття, в ідеали, в людей, в світ, в життя?
Бували моменти, коли було взагалі все рівно, чи ти любиш мене, чи ні… Коли усвідомлювала, що непотрібна тобі… А хотілося лише одного – бути поряд… Бо пройшло вже півтори місяці, а я ще пам’ятаю твій запах і смак твоїх губ… Він досі в літає в повітрі… Десь так близько-близько… До болі знайомий і чіткий… Так ніби ти поряд… Боляче, страшенно боляче… Хотілося ще раз обняти тебе, ще раз поцілувати… І нехай ти не любив би мене і я не була б у тебе єдиною… Я просто хотіла ще хоч раз побачити твої холодні очі, відчути на губах твій гіркий поцілунок…
Я не витримала… Спитала, чи любиш… Спитала, чи хочеш бути поряд… Сказала, що втомлює вбивати і повертати до життя свою надію… Сказала, що не можу більше так… А у відповідь? Усмішка… Усмішка… Усмішка… Вона мені стоїть перед очима і досі… А як хотілося, щоб побіг за мною, намагався повернути… Чи хоча б сказав єдине «Люблю, не йди… Ну, такий я, пробач і прийми, яким є…» А натомість: «А я мінливий дуже, пора знати… Постараюся не напрягати тебе більше… Па…» Тоді вперше стало себе шкода… Відчуття жахливе… Ти ні капельку мене не любив, ані трохи…
Ти образився? Як я могла про таке спитати? В мене на це не було жодного права?
Більше ніколи не подзвониш мені, не напишеш… Якби не я, ще колись може б покликав, побавився і знову кинув…
Добре, що так все вийшло… Легше… Залишився якийсь тупий біль, але з’явилася якась внутрішня рівновага, елемент спокою в душі… Не хочу бачити і чути тебе…
Чого ж тоді пишу тобі новорічне привітання? Чекаю, щоб відписав? Хочеться просто залишити в твоїй пам’яті світлі та хороші спогади… Я ж нічого поганого тобі ніколи не робила… Ти не знав, як мені боляче, як я плачу… Я цим ніколи не докоряла тобі… Я просто хочу, щоб ти при спогаді про наші стосунки тихенько і щиро усміхнувся… Нехай це для тебе була не любов, нехай просто симпатія… Але нехай вона залишиться в твоїй пам’яті…
Час все лікує… Не виню за образи і дякую за всі світлі, безумні відчуття, що пережила… Надіюся, зустрінеш людину, яку щиро полюбиш, і нехай це кохання буде взаємним і щасливим… Згадуй інколи про мене… І дуже прошу тебе… Не забувай… Давай залишимося друзями…
  • 0

#151 SCREAMO

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 44 повідомлень

Відправлено 11.01.2009 – 18:31

Кохання не маскують словом "дружба".
  • 0

#152 Angelina

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 19 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 21.01.2009 – 16:42

Обідно, те що з дружби все починається... Тоді ми готові бути друзями!!! Чому ми забуваємо, що колись було про що поговорити і не було причини...Ми забуваємо всі найкращі миті, але добре пам'ятаємо образу... А може це просто ГОРДІСТЬ!!! Як Я йому напишу чи подзвоню, якщо він мене зрадив... і ми не хочемо і не можемо дати цій людині другого шансу, бути просто ДРУГОМ!!!
  • 0

#153 carry

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 570 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 07.02.2009 – 11:29

Переглядала тему і натрапила на відповідь........шось таке було : Ви хоч уявляєте приблизно, хто такий друг? Друг - це той хто перший прийде на домогу у кризовій ситуації, і т.д. і т. п. Якої дружби можна чекати від людини, яка викинула тебе на смітник як використану прокладку...

А якщо так......час від-часу зідзвонюємось, спілкуємось в неті...коли в когось якісь проблеми-допомогаєм, чи вислухаєм принаймні...в кожного особисте життя,......та дружити не получається.........все закінчується одним........ліжком :)
  • 0

#154 Twinkle

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1625 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 07.02.2009 – 12:15

Хотілося б, здається, але не виходить. Тупо взагалі якось виходить: люди, які колись були справді близькими, не спілкуються більше...

І до речі, якщо вже хтось цю фразу вимовляє, то тоді точно на будь-якій подальшій дружбі хрест можна ставити.
  • 0

#155 SancoVirus

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 108 повідомлень

Відправлено 15.02.2009 – 22:20

Це все гон! І залежить тільки від людей... а залишитися друзями явно можна... сам бачив (не раз!)
  • 0

#156 Теж пасічник...

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 332 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:краще не знати:)

Відправлено 21.02.2009 – 21:23

Дивно, якщо погоджуються залишитись друзями - то в мене якраз так і виходить. Майже з усіма колишніми хороші стосунки. Серед них є й такі яких можна назвати словом "друг".
  • 0

#157 Повітруля

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 41 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 25.02.2009 – 01:14

Ну залишитись друзями можна не завжди,- якщо це було кохання і розрив був важким, тоді важко буде просто бачити цю людину, а не те що дружити. Але якщо стосунки просто вичерпали себе і двоє розумних людей розійшлись без претензій, тоді вони можуть залишитися хорошими друзями, це я знаю з власного досвіду <_< Бувають випадки, коли дружба переростає в любов, і навпаки любов ( не кохання, а швидше захоплення) переростає в дружбу.Я знаю, що мої колишні хлопці достатньо добре мене знають, щоб я могла звернутись за порадою чи просто зустрітись в місті і піти на каву.
  • 0

#158 Стихія

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 11 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 25.02.2009 – 02:31

Яка може бути дружба, якщо ви тій людині не довіряєте і не можете більше їй повірити???
Після розриву дружби такої, яка була на початку немає і не буде!!! Залишаються лише хороші відносини (в кращому випадку), тому що дуже важко розмовляти з людиною, яка тобі не байдуже і знати, що байдужа ти їй...дуже важко!!!
  • 0

#159 Amarok

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2350 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Дубно -> Нетішин -> Київ -> New York

Відправлено 03.07.2009 – 14:51

Перегляд допису(:МАНЯ:) (24.02.2009 19:31) писав:

Яка може бути дружба, якщо ви тій людині не довіряєте і не можете більше їй повірити???
Після розриву дружби такої, яка була на початку немає і не буде!!! Залишаються лише хороші відносини (в кращому випадку), тому що дуже важко розмовляти з людиною, яка тобі не байдуже і знати, що байдужа ти їй...дуже важко!!!

точно, недавно абсолютно така сама ситуатсія вийшла...
в результаті зараз не спілкуємся... думаю може і на краще...
  • 0

#160 (=kapitoshka=)

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 174 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сельо)))))

Відправлено 05.07.2009 – 20:08

Незнаю як там хто, але я за таку фразу готова дати в ніс :)
якщо все...то яка нафіг дружба? :)
нє..ну бувають випадки...
але якщо розійшлися через вади характеру...чи щось в тому роді, то не думаю, що будучи друзями щось зміниться...(
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних