Перейти до вмісту

Колонізаційний вплив Росії на Україну


Повідомлень в темі: 107

#61 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 17.03.2008 – 13:48

Та я ж про козаків і Хмеля згадав не заради релігії, а щоб показати що не однакова віра була головним аргументом при укладанні Переяславської угоди. Про те, що МП є осередком п'ятої колони Москви в Україні вже неодноразово писалося на форумі. Здається і тема окрема є.
Якось дивно виглядає те, що Москва носиться з тою Переяславською угодою, як з писаною торбою... Чи й не угода, коли вже через 4 роки після неї почалася Українсько-Московська війна і Іван Виговській на чолі козацького війська вщент розбив московські війська під Конотопом. І як завжди не вистачило рішучості довести справу до логічного кінця - взяти Москву і повернути її в первісний колоніальний стан, як і було задумано з самого початку її заснування. http://observer.org....ws.php?id=13897
  • -1

#62 Аничка

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 512 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 18.03.2008 – 19:07

Перегляд дописуSotnik (17.03.2008 13:48) писав:

... Якось дивно виглядає те, що Москва носиться з тою Переяславською угодою, як з писаною торбою... Чи й не угода, коли вже через 4 роки після неї почалася Українсько-Московська війна і Іван Виговській на чолі козацького війська вщент розбив московські війська під Конотопом. І як завжди не вистачило рішучості довести справу до логічного кінця - взяти Москву і повернути її в первісний колоніальний стан, як і було задумано з самого початку її заснування...

Дивного в тому, що Москва носиться з нею, немає, на мою думку, нічого. Бо й самої угоди немає. Наскільки я пригадую з того, що чула чи читала, угода (її наш екземпляр) початково збезігалася у якомусь монастирі, який за загадкових обставим загорівся, і згорів, звичайно ж увесь архів, що у ньому перебував. А в кацапів лишився їхній екземпляр - тобто, сумніви у його достовірності виникають неабиякі!
Плюс - Переяславські статті №2 з Юрком Хмельницьким, що перекреслили рівноправність договірних сторін і поставили у залежність цілий народ і його землю. Отже, всі проблеми України - через зрадників та "лохів" (це - інша тема, знаю).

А стосовно рішучості Виговського - й у найрішучіших опускаються руки, коли вони бачать навколо себе саму лише зраду.
Хоча, у Гітлера руки не опустилися до самого кінця. Але, швидше за все, то були особливості його психіки.
Хоча, як каже афоризм, немає безвихідних ситуацій, є лише люди, котрі до них потрапляють. Але це однозначно не стосується зраджених!
  • 0

#63 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 18.03.2008 – 21:17

Тему почищено
  • 0

#64 Аничка

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 512 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 20.03.2008 – 22:48

Перегляд дописуSotnik (17.03.2008 13:48) писав:

Та я ж про козаків і Хмеля згадав не заради релігії, а щоб показати що не однакова віра була головним аргументом при укладанні Переяславської угоди. ...
Якось дивно виглядає те, що Москва носиться з тою Переяславською угодою, як з писаною торбою... Чи й не угода, коли вже через 4 роки після неї почалася Українсько-Московська війна і Іван Виговській на чолі козацького війська вщент розбив московські війська під Конотопом...


От таке знайшла на http://konus.in.ua/index.php?option=com_co...4&Itemid=41

Цитата

Рішення Хмельницького носило виключно тактичний характер. Для початку слід прочитати всі пункти українсько-московської угоди, а потім спробувати пояснити: яким чином Україна з підпротекційної держави невість як до сер. XVIII ст. перетворилась у звичайну ґубернську одиницю? Російська сторона грубим чином порушувала одну за одною всі Березневі статті, відправляючи всіх неугодних Гетьманів до Сибіру. Чого варті тільки Андрусівська угода 1667 р. з Жеччю Посполитою та поділ України за спиною у Гетьмана Дорошенка, або, ще за життя Хмельницького, змовницький Віленський договір 1656 р. в обхід Переяславської угоди, однозначно розцінений Гетьманом як зрада.

Далі - читати з посилання http://ridnaukraina.com/view.aspx?type=new...nid=1&id=90

Цитата

Переконавшись, що московський уряд настроєний чим далі, тим більше обмежувати автономію України, не обираючи до того ж засобів для досягнення цієї мети, Виговський вирішив виправити помилку, скоєну 1654 року Богданом Хмельницьким (сам Хмельницький помер раніше, ніж устиг це зробити).
16 вересня 1658 року сталася подія, яка була найвищим досягненням Виговського – у Гадячі було укладено трактат про унію України з Польщею та Литвою.

Переконана, що Ви, Сотнику, це читали. Але, на мою думку, саме такою може бути ймовірна відповідь на Ваше запитання: Рішення Хмельницького носило виключно тактичний характер. Враховуючи ворожі стосунки Хмеля з королем Казіміжем.

Але ж знову - зрада кацапів і своїх, напару з заздрісністю та захланністю.
  • 0

#65 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 20.03.2008 – 23:19

Так. Ця інформація мені відома. Тому то й кажу про значну переоцінку Москвою значення Переяславської угоди.
Ця угода є краєугольним каменем для їхніх колонізаційних амбіцій. А насправді нічого не варта. Бо Виговський її де-факто скасував своєю перемогою.
Тому то і факт битви під Конотопом приховувався росіянами.
  • 0

#66 Аничка

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 512 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 21.03.2008 – 00:54

А це - до теми "Православіє в Україні" як елемент колонізаційної політики кацапів:

1775 рік. На Запорізькій Січі стоїть 20 гармат. 10 тисяч озброєних Запорізьців. 15 тисяч - в резерві.
Москалі, очолені генералом П. Текелеєм, виконуючи наказ православної матері Катерини 2-ої, несподівано підійшли до Січі.
"Запорожець зброї не складає. Живим у полон не здається. "Умремо достойно: так, як умирали наші батьки".
Архиєрей В. Сокольський - духовний батько Запорізької Січі. Він в Церкві св. Покрови щонеділі славить православну матір Катерину 2-гу. Почав цілувати ікону Покрови. І кошовому П. Кальнишевському й старшинам ректи: Господь Христос покарає того, хто почне проливати кров православних. Не йдіть проти Божої волі. Думайте про спасіння душі.
За Левом Силенком. Переоцінка духовної вартості (розділ 78) http://prosto-vit.li...l.com/3893.html
  • 0

#67 Аничка

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 512 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 28.03.2008 – 00:48

І ще дещо на тему Переяславських статей:

Переяславська рада 1654 р.: міфи та реальність - http://ukrlife.org/m...vita/m_1654.htm

Переяславська рада - підступна акція духовного поневолення народу Русі-України! http://phorum.sd.org...9,3440,report=1

Цікаво ...
  • 0

#68 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6676 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 29.03.2008 – 10:46

а ще в мене є така думка:
зараз колонізаційний вплив імперської політики зустрічається і в вигляді алкоголізму.
алкоголізм - метод впливу влади на народ в Росіян був ще за царя гороха, я десь таку статейку читав, що державна монополія на алкоголь в росії з давних давен була методом влади до поневолення народу, створення керованого натовпу.
в українців, що ще зберегли свою національну сутність, основна відмінність - індивідуалізм.

Якщо дати волю росіянину - він стане пити, якщо дати волю українцю - він стане хазяйнувати, що і було у 192х - їх бігом розкуркулили, вільні господарі на своїй землі імперії не потрібні, їй потрібний керований натовп. Алкоголізм - це метод зібрати натовп спочатку з трьох чоловік, а потім більше, дуже дійовий метод.
  • 0

#69 Аничка

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 512 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 29.03.2008 – 14:29

Перегляд дописуDrunkLordVillis (29.03.2008 10:46) писав:

...Якщо дати волю росіянину - він стане пити, якщо дати волю українцю - він стане хазяйнувати...

Через те й Крим врешті приєднали до УРСР за Хрущова. Подумали, подивилися на занепад після війни, виселення й винищення татар та заселення русскімі - й прийняти єдине можливе рішення - селити українців. Після цього Крим зміг піднятимя у господарстві.


П.Н.: Ось ще цікава стаття про Крим: www.history.org.ua/Book/Krym/5.pdf
І ось тут - багато цікавого з історії України http://etno.us.org.ua/index.html
  • 0

#70 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 29.03.2008 – 15:18

Перегляд дописуАничка (29.03.2008 14:29) писав:

Через те й Крим врешті приєднали до УРСР за Хрущова......
За Хрущова ідея відродження Хазарії стала не актуальна. Тому спустошений від українців і татар та населений жидвою Крим повернули до України... http://sota.libra.com.ua/index.php?option=...87&Itemid=1
  • 0

#71 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6676 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 02.04.2008 – 12:48

от я оце зараз в Харкові навчаюся. навчається поряд зі мною й інші, більшість з них - донецькі... і всі так щиро сподіваються що Україна повернеться під Росію, і називають це дружбою... Україна друг Росії як собака друг людини. (людина собаку зимою в бурю з хати копняками пожене і т.д.) і оце така в них собача вірність, що аж шкода їх...

викладач часто розповідає як за радянських часів нам обладнання імпортне привозили і працівники закордонні тут його встановлювали - своїми силами ми не здатні... от каже поляки тут працювали, у них трудова дисципліна значно вище і т.д. а от українці зараз кругом в росії працюють, і найманцями служать і т.д. і не тільки українці, тому що самі росіяни на таку роботу не здатні, в них трудова дисципліна взагалі ніяка. а вони ще скільки сотень років нас такими ж робили... та росія це як ракова пухлина - розростається і людей непрацездатними алкоголіками робить...
  • 0

#72 Аничка

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 512 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 02.04.2008 – 18:18

Перегляд дописуDrunkLordVillis (2.04.2008 13:48) писав:

от я оце зараз в Харкові навчаюся. навчається поряд зі мною й інші, більшість з них - донецькі... і всі так щиро сподіваються що Україна повернеться під Росію, і називають це дружбою... Україна друг Росії як собака друг людини. (людина собаку зимою в бурю з хати копняками пожене і т.д.) і оце така в них собача вірність, що аж шкода їх...

Для них може бути тільки одна відповідь (добре відома - про чемодани...)
Вони ж більшість за походженням - московити; інша частина - зазомбовані пропагандою (московською, на яку Москва грошенят не шкодує, а наша "демократична" влада їй не заваджає, а за хабаря ще й сприяє).
А сперечатися з ними, щось їм доводити - справа абсолютно марна! Походження й кров не дадуть українського сприйняти.
Психодогія - вєлікароса, старшого брата.
А при наведенні їм логічних аргументів проти велічі матушкі-Расєї така агресія виникає, що ховатися .. (мій знайомий в Алушті за це з одним москаликом навіть побився - розповів про термін "кацап" :cool1: ).
Який вихід, любі друзі?

А нинька почула чергову заявочку Жиріновскава:
Віце-спікер Держдуми, лідер ЛДПР Володимир Жириновський вважає, що Росія могла б ужити жорстких заходів у відповідь на устремління Києва і Тбілісі в НАТО."Якби я був президентом, я б прийняв найжорсткіші превентивні заходи і домігся б розколу України", - заявив Жириновський http://www.vgolos.co...news/97342.html
Ну не мудило?
  • 0

#73 bendera.UA

    Комбінатор....мясо-горілчаного комбінату.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2306 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:вокзал Київ-Пас - Дарниця

Відправлено 02.04.2008 – 18:57

Мудило - ОДНОЗНАЧНО!!!!!!!!!!!!!!!!!!! :cool1:
  • 0

#74 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 04.04.2008 – 19:46

Зустрів хорошу статтю

Суперечка Русі з Московією закінчиться перемогою України

Одна з ключових імперських містифікацій – теза про те, що нинішня Росія нібито має якесь відношення до історії Київської Русі, крім того, що окремі її території колись були підконтрольні Києву.

За часів СРСР вперто замовчувався елементарний факт, що за часів Київської Русі, Русь – це виключно територія Центральної України, тобто сучасних Київської, Чернігівської, Житомирської, Сумської, а також частин Вінницької, Черкаської та Полтавської областей.

З кінця XII століття Руссю починає зватися ще й Західна Україна. Доказів цьому така кількість, що радянська історіографія просто не знала, що з ними робити, і видавала в друк "перекази" літописів, а не їхні оригінали.

Що ж стосується літописів, то в них читаємо наступне.

Читаємо далі
  • 0

#75 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 05.04.2008 – 00:47

Перегляд дописуbamik (4.04.2008 20:46) писав:

Зустрів хорошу статтю

Суперечка Русі з Московією закінчиться перемогою України

Одна з ключових імперських містифікацій – теза про те, що нинішня Росія нібито має якесь відношення до історії Київської Русі, крім того, що окремі її території колись були підконтрольні Києву.

За часів СРСР вперто замовчувався елементарний факт, що за часів Київської Русі, Русь – це виключно територія Центральної України, тобто сучасних Київської, Чернігівської, Житомирської, Сумської, а також частин Вінницької, Черкаської та Полтавської областей.

З кінця XII століття Руссю починає зватися ще й Західна Україна. Доказів цьому така кількість, що радянська історіографія просто не знала, що з ними робити, і видавала в друк "перекази" літописів, а не їхні оригінали.

Що ж стосується літописів, то в них читаємо наступне.

Читаємо далі
Цікаво, а Вам ніколи не спадало на думку поцікавитись працями істориків, а не журналістів, які переписують історію, керуючись політичним замовленням? На жаль, журналістська писанина часто розрахована на політично стурбованих читачів, які залюбки ковтають помиї, що до реальної історичної картини мають дуже далекий стосунок. За часів Київської Русі термін "Русь" вживався не в одному, а в кількох значеннях. Іноді навіть Чернігів не відносили до Русі. Детальніше про це можна подивитись статтю Генсьорського З неї стане видно, що суперечки про те "чиєю" була Русь є абсурдними, бо реальне побутування цієї назви є значно складнішим, ніж примітивне зображення як в російському шовіністичному, так і в українському національно схвильованому дискурсі.

На жаль, ця тема почалась із дилетантського висмикування фактів із історичного контексту, тож не варто дивуватись, що вона перетворилась на помийницю. Прикро, що в цьому бере участь навіть модератор розділу. "Потрібну" підбірку фактів зробити легко, але при цьому не забувайте, що так само легко зробити протилежну підбірку фактів, тож з точки зору історії як науки така псевдопатріотична аргументація виглядає смішно. Порівняйте дослідження історика із журналістською версією, може усвідомите, наскільки людям загиджують мізки, і особливо прикро, що це начебто з патріотичних міркувань. До речі, Московією проторосійські землі називали іноземні джерела, тож це не "рідна" назва росіян (детальніше читайте в Генсьорського). І неодмінно зверніть увагу на багатозначність слова "Русь" - може, тоді зрозумієте, наскільки іноді примітивізують цю проблему.
  • 0

#76 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 05.04.2008 – 09:23

Саме історики і писали історію здебільшого на замовлення влади. Історики Русі - не виняток.
  • 0

#77 А_н_д_р_і_й

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 62 повідомлень

Відправлено 05.04.2008 – 10:09

Перегляд дописуEmika (5.04.2008 00:47) писав:

Цікаво, а Вам ніколи не спадало на думку поцікавитись працями істориків, а не журналістів, які переписують історію, керуючись політичним замовленням? На жаль, журналістська писанина часто розрахована на політично стурбованих читачів, які залюбки ковтають помиї, що до реальної історичної картини мають дуже далекий стосунок. За часів Київської Русі термін "Русь" вживався не в одному, а в кількох значеннях. Іноді навіть Чернігів не відносили до Русі. Детальніше про це можна подивитись статтю Генсьорського З неї стане видно, що суперечки про те "чиєю" була Русь є абсурдними, бо реальне побутування цієї назви є значно складнішим, ніж примітивне зображення як в російському шовіністичному, так і в українському національно схвильованому дискурсі.

На жаль, ця тема почалась із дилетантського висмикування фактів із історичного контексту, тож не варто дивуватись, що вона перетворилась на помийницю. Прикро, що в цьому бере участь навіть модератор розділу. "Потрібну" підбірку фактів зробити легко, але при цьому не забувайте, що так само легко зробити протилежну підбірку фактів, тож з точки зору історії як науки така псевдопатріотична аргументація виглядає смішно. Порівняйте дослідження історика із журналістською версією, може усвідомите, наскільки людям загиджують мізки, і особливо прикро, що це начебто з патріотичних міркувань. До речі, Московією проторосійські землі називали іноземні джерела, тож це не "рідна" назва росіян (детальніше читайте в Генсьорського). І неодмінно зверніть увагу на багатозначність слова "Русь" - може, тоді зрозумієте, наскільки іноді примітивізують цю проблему.
Справа в тім, що назву Київська Русь вигадав Карамзін. Так само й не було Русі Галицько-Волиньської окремо. Русь і все тут) Тоді в джерелах іноземних вживалися назви: Русь, Рутенія, тощо. На противагу попереднім: Скіфія, Сарматія... Місцеві назви могли й відрізнятися. Можливо такі як і тепер - Київщина, Чернігівщина, Галичина, тощо. Назви територій у нас утворювалися переважно від назви головного міста.
А стосовно Московії - раджу пошукати хоч передрук з оригіналів указів московських князів часів орди, та перед Петриком 1. Ось там і буде самоназва)) Русь Ви там навряд чи знайдете. Не було її там просто.

Повідомлення відредагував А_н_д_р_і_й: 05.04.2008 – 10:26

  • 0

#78 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 06.04.2008 – 03:04

Перегляд дописуОлеська (5.04.2008 10:23) писав:

Саме історики і писали історію здебільшого на замовлення влади. Історики Русі - не виняток.
Проблема політичного замовлення дійсно існує, але не можна міряти всіх істориків однією міркою. Дехто відверто викривляв історію - вчора на радянський, сьогодні на "патріотичний" лад. Однак якщо сприймати будь-яку історію як написану "на замовлення", тоді історія як наука втрачає сенс, адже будь-яка праця буде "продажною". На щастя, серед істориків є й сумлінні люди, які не йдуть всупереч історичному матеріалу. В західноєвропейській історії неупередженість історика стала однією з ключових вимог. Зрештою, якщо історик напише ура-патріотичну працю, яка суттєво розходиться з багатьма історичними документами, то в своїй країні він може здобути успіх, але він не має жодного шансу на міжнародному рівні, бо зарубіжні колеги неминуче вкажуть на помилки в його аргументації. Фахові історики, які дорожать своєю професійною честю, це чудово усвідомлюють. Тож далеко не всі історики продажні, тому треба дивитись на рівень аргументації ("партійне завдання" часто відразу впадає в очі), на джерела, які використовує історик, на розгляд ним різних підходів (сумлінний історик наводить різні підходи до дискусійного питання, не замовчуючи проблемні моменти, а для "замовного" існує єдина правильна концепція, яку він намагається нав'язати як безсумнівну).
  • 0

#79 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 06.04.2008 – 03:44

Перегляд дописуА_н_д_р_і_й (5.04.2008 11:09) писав:

Справа в тім, що назву Київська Русь вигадав Карамзін. Так само й не було Русі Галицько-Волиньської окремо. Русь і все тут) Тоді в джерелах іноземних вживалися назви: Русь, Рутенія, тощо. На противагу попереднім: Скіфія, Сарматія... Місцеві назви могли й відрізнятися. Можливо такі як і тепер - Київщина, Чернігівщина, Галичина, тощо. Назви територій у нас утворювалися переважно від назви головного міста.
А стосовно Московії - раджу пошукати хоч передрук з оригіналів указів московських князів часів орди, та перед Петриком 1. Ось там і буде самоназва)) Русь Ви там навряд чи знайдете. Не було її там просто.
Вас дещо дезінформували. Я зараз наведу декотрі фрагменти зі статті Генсьорського, (на яку вже посилалась), з яких стане видно, що Русь вживалась у найрізноманітніших значеннях, причому етнічне могло не збігатись з політичним. Детальніше подивіться статтю і джерела, на які посилається цей історик. Отже, декотрі фрагменти

Цитата

У 1151 р. київські князі Ізяслав, Вячеслав і Ростислав воюють з суздальсько-чернігівською коаліцією Юрія Долгорукого. Під час битви київські князі «пустиша по нихъ... Черныя Клобукы и Русь (Іп. 1151) — протиставлення русі (киян) суздальцям, чернігівцям і чорним клобукам 2. У 1180 р. Рюрик Ростиславич, прогнаний з Києва чернігівським князем Святославом Всеволодовичем, починає контрнаступ з Білгорода. його військо складається з білгородців, трепільців і чорних клобуків. Під час сутички чорні клобуки не витримують натиску, тікають і спричинюють замішання серед трепільців і білгородців. Про це літописець каже: «Чернии же клобуци, бЂгаючи возмялися бяхуть Русью» (Іп. 1180). Після смерті галицького князя Романа Мстиславича київський князь Рюрик «собравшю... Половци и Руси много и приде на Галичь» (Іп. 1202 — протиставлення русі (киян) Галичу).
Чернігів, Суздаль, Галич не вважаються Руссю.

Цитата

Для прикметника «русьский» в етнічному значенні найкращою ілюстрацією можуть служити слова галицького князя Володимирка, який з глумом відсилає київського посла: «поЂха мужь Рускый [киянин] обуимавъ вся волости» (Іп. 1152).
Як бачимо, галицькі князі іноді самі протиставляли "Русі" і не застосовували до свого населення прикметник "руський".

Цитата

«Русь» — назва населення, підвладного династії Рюриковичів.

Ось декілька прикладів з кінця XII і початку XIII ст. При описі походу Ігоря Святославича на половців сіверсько-чернігівські полки названі «руссю»: «и пустивше (половці) по стрЂлЂ на Русь, и тако поскочиша; Русь же бяхуть не переЂхали еще рЂкЂ Сюрлия» (Іп. 1185 — протиставлення «руських» половцям); таке ж протиставлення «руських» полякам знаходимо у фразі, де описується, боротьба галицьких, володимирських і, мабуть, чернігівських полків Романа Мстиславича з поляками: «и ударишася Ляхо†c Русью, и потопташа Ляхо†Русь и побЂди Межька Романа, и избиша в полку его Руси много» (Іп. 1195); у 1228 р. булгари вбили християнина Киріака (мабуть, булгарина), і тоді «Русь хрьстяне [суздальці] вземше тЂло положиша во гробЂ» (Лавр. 1228 — протиставлення булгарам суздальців Русі не лише як підвладних Рюриковичам, а й як християн язичникам); у договірній грамоті смоленського князя Мстислава Давидовича з Ригою і Готським берегом 1229 р. читаємо: «урядили пакъ миръ како было любо руси и латинескому языку»
В цьому розумінні до Русі відносять не лише Київ та Переяслав, а й інші князівства - як Галицьке, так і Суздальське.

Цитата

б) «Русь» — назва всієї території Рюриковичів або окремих її частин, які не були етнічною (київською) Руссю. Частіше в цьому значенні вживаються терміни: «земля Руская», «вся Руская земля», «Руския области».

Наприклад, про похід суздальців на Новгород 1169 р. у Новг. літописі (IV) знаходимо: «придоша Суздалци ратью к Новугороду... a c ними князь Мьстиславъ съ Смолняны и c Рязанци, съ Муромци c Торончаны, с Полочаны, вся земля просто Руская» (Новг., IV, 1169); відомості про те, що князь Всеволод сів на володимирському (на Клязьмі) престолі, літопис подає так: «сЂдЂ Всеволодъ владЂя всею Рускою землею» (Новг., IV, 1177; тут йдеться лише про номінальне володіння «всією Руссю» з огляду на признання Всеволода старшим в «племени» Рюриковичів — :див. Іп. 1195).
"Русь" тут застосовується до північних етносів.

Цитата

Ми вже відмітили, що під кінець XII ст. термін «Русь» (і похідні) став поширюватися як етнічна назва і на Чернігівщині 1. У XIII ст. подібний процес починає охоплювати й інші руські землі. Причина цього — занепад Києва, центру етнічної Русі: Натомість посилюються два нові центри: Галицько-Волинське князівство на півдні і Володимирсько-Суздальське на півночі...
Цікаво, що в обох поширюється вживання "Русь".

Цитата

У XIV ст. термін «Русь» в етнічно-територіальному значенні закріплюється і на північних землях. Про це свідчать дані північних літописів. Пор., наприклад: «избиша КорЂла городчанъ и кто былъ Руси [із руських] во КорЂльскомъ городкЂ» (Новг., І, 1314); «того же лЂта... бысть пожаръ в Руси: погорЂ городъ Москва, Вологда, Витепско и Юрьевъ НЂмецкіи весь погорЂ» (Новг., І, 1335); «КорЂла подвЂдше Немець побиша Роусь Новгородцевъ много» (Новг., IV, 1338); «сЂдЂ князь Иванъ Даниловичь на великомъ княжении (московськім) и бысть тишина... по всей земли руской» (Новг., IV, 1327); «а приказываю дЂтемь своимь... не наступайте на Русь [на Новгород], на цЂлованіи» (Новг., IV, 1352, — «рукописание свейского короля»).

При цьому характерно, що у зв’язку з конкуренцією двох сильних у той час на півночі осередків — Москви і Твері північні літопнсці застосовують термін «Русь», відповідно до ситуації, переважно до того або іншого осередка.
Тут ми бачимо, що в північних князівствах, як і в Галицькому, руська традиція продовжувалась, і назва "Русь" дедалі ширше вживалась літописцями. Зрештою, назва "Русь" закріпилась як етнонім саме північно-східних земель

Цитата

Був ще один чинник, який сприяв процесу усталення терміна «Русь» на півночі в етнічному значенні. У 1299 р. наступило офіційне перенесення митрополії до Володимира на Клязьмі, в половині XIV ст. — до Москви. Київські митрополити мали у своєму титулі слова «митрополитъ всея Руси», в якому термін «Русь» розумівся як політичний (династично-територіальний), тобто вказував на єдність церковної організації на всіх землях, підлеглих Рюриковичам. З переходом на північ та у зв’язку з тим, що для південно-західних земель була в 1303 р. заснована друга митрополія у Львові (пізніше у Києві), значення терміна «Русь» у титулі московських митрополитів звузилося до охоплення лише північно-східних земель. У цьому звуженому значенні його стали сприймати, широкі кола населення, але вже як етнічний термін

Цитата

З середини XIV ст. західні і південно-західні руські землі перейшли у володіння Литви і Польщі. У вказаний період, представники української і білоруської народностей в межах Польщі та Литви, як і представники російської та тих частин, білоруської та української народностей, що були в межах Московської держави, стали однаково застосовувати щодо себе як етнічну назву «Русь». Таким чином, і за етнічною назвою виникають дві «Русі», причому цей термін став використовуватися в політичних цілях.
До речі, за часів польського панування поняттям "русин", "Русь" намагались надати суто обрядового значення.

Цитата

«Русь», «русин» — це люди польської культури і народності, що лише в церковному культі додержуються слов’янського обряду. Відомо, що ця пропаганда мала значний успіх серед верхів і навіть середніх станів білоруського і українського населення. Витворився тип gente Ruthenus, natione Polonus (за походженням русин, за народністю поляк), який більшою чи меншою мірою існував і в пізніших віках (в окремих одиницях ще на землях габсбурзької Австрії і панської Польщі). Яскравим представником цього типу в XVII ст. в часи народно-визвольної боротьби українського народу проти шляхетської Польщі був відомий брацлавський воєвода Адам Кисіль. В ім’я відчайдушної мети сполонізування українського населення панська Польща (1918 — 1939 рр.) вперто не признавала термінів «українець», «український», лише Rusin, ruski, звичайно, що не з поваги до історичної Русі.

Це лише декотрі витяги з історичної праці (детальніше розвиток різних значень "Русь" дивіться у статті), але вже з них видно, що поняття "Русь" було багатозначним, його зміст дуже трансформувався з часом, і що різноманітні "політичні" концепції грішать надмірним недобачанням історичних реалій. Реальний історичний матеріал не вкладається ні в російську шовіністичну, ні в українську ура-патріотичну концепцію, тож якщо нас цікавить історія, маємо відмовитись від примітивних схем, продиктованих сьогоднішнім політичним замовленням.
  • 0

#80 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 06.04.2008 – 05:20

Перегляд дописуEmika (6.04.2008 04:04) писав:

Проблема політичного замовлення дійсно існує, але не можна міряти всіх істориків однією міркою. Дехто відверто викривляв історію - вчора на радянський, сьогодні на "патріотичний" лад. Однак якщо сприймати будь-яку історію як написану "на замовлення", тоді історія як наука втрачає сенс, адже будь-яка праця буде "продажною". На щастя, серед істориків є й сумлінні люди, які не йдуть всупереч історичному матеріалу. В західноєвропейській історії неупередженість історика стала однією з ключових вимог. Зрештою, якщо історик напише ура-патріотичну працю, яка суттєво розходиться з багатьма історичними документами, то в своїй країні він може здобути успіх, але він не має жодного шансу на міжнародному рівні, бо зарубіжні колеги неминуче вкажуть на помилки в його аргументації. Фахові історики, які дорожать своєю професійною честю, це чудово усвідомлюють. Тож далеко не всі історики продажні, тому треба дивитись на рівень аргументації ("партійне завдання" часто відразу впадає в очі), на джерела, які використовує історик, на розгляд ним різних підходів (сумлінний історик наводить різні підходи до дискусійного питання, не замовчуючи проблемні моменти, а для "замовного" існує єдина правильна концепція, яку він намагається нав'язати як безсумнівну).
Так я і казала: "здебільшого"...

Політичне замовлення існує (і існувало) в усі часи для усіх як можновладців, так і істориків.

А для чого(і для кого), власне, і пишеться історія? Для наступних поколінь - з метою не лише знання, - а найголовніше: для запобігання повторення подій. Мені подобається в цьому сенсі фраза одного з визначних діячів: "Не історія повторюється, - то історики повторюють одне одного.". Правдиву історію можна написати лише збираючи факти свідків тих, чи інших подій.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних