Перейти до вмісту

Роман Шухевич


Повідомлень в темі: 10

#1 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 05.03.2008 – 02:55

  • 10
Сьогодні роковини загибелі Романа Шухевича...
Тема присвячується його пам'яті, спогадам про його життя та боротьбу...


Зображення
Біографія Головного командира УПА славної пам'яті генерал – хорунжого Тараса Чупринки

Роман Шухевич походить з давньої священичої родини, коріння якої дослідники простежують до рубежу XVIII – XIX століть. Священики Шухевичі здійснили перший переклад на українську мову творів Вергілія, з англійської Вальтере Скота, з німецької Ернеста Шульце та Йогана Гердера.

Шухевичі залишили найдавніші світлини Львова, заснували одну з перших політичних газет Галичини “Руслан” та дитячий журнал “Дзвіночок”.

Дід Романа — Володимир, належав до Головної управи Товариства “Просвіта”, був дійсним членом НТШ — тогочасного аналогу Академії Наук. Його перу належить найґрунтовніша праця з дослідження життя, звичаїв та вірувань населення Карпат “Гуцульщина”.

Бабця Герміна була засновницею “Союзу Українок”, першої жіночої гімназії класичного типу, а згодом — першої в Галичині української жіночої кооперативи “Труд”.

Шухевичі залишили вагомий слід в українському житті, ставши науковцями, священиками, військовими, адвокатами та лікарями. Родинним селом Шухевичів вважають Тишків ці Городенківського району Івано – Франківської області.

Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у Львові. Втім, його дитинство пройшло в Кам’янці Струміловій (сучасне містечко Кам’янка-Бузька), де його батько був суддею.

Навчаючись в Академічній гімназії у Львові, Роман познайомився з полковником Євгеном Коновальцем, який наймав кімнату у будинку Герміни Шухевич. В дискусіях та розмовах з Командиром Української Військової Організації (УВО) Роман Шухевич формує свої політичні погляди.

Зауважимо й те, що ще навчаючись в шостому класі, Роман готувався до матури (випускного іспиту) восьмикласників. Втім, ім’я Шухевича значилось й серед чотирьох прізвищ учнів, яких шкільна кураторія виключила з гімназії. Справа в тім, що вони протестували проти грубого поводження з боку вчителя польської мови Лівочинського. Конфлікт виявився настільки серйозним, що хлопцям довелося перейти в іншу гімназію, де вони і склали випускні іспити.

З 15-літнім Шухом пов’язана і мало – згадувана історія про порятунок потопаючої дитини. Це було на річці Буг в Камінці Струмило вій, де Роман відпочивав на канікулах у батьків. Побачивши, що під льодом опинилася дитина, Роман кинувся її рятувати. Коли після цієї пригоди Роман повернувся додому, то був весь обмерзлий льодом. Порятунок дитини коштував Шухевичу тривалої хвороби — запалення легень.

Загальновідомою є приналежність Романа Шухевича до Пласту. Він був членом 7-го полку ім.. Князя Лева та куреня старших пластунів “Лісові чорти”. Пізніше Роман з друзями заснував курінь “Чорноморці”, який пропагував морське пластування.

Завдяки Пласту Шух, як його кликали друзі, неодноразово брав участь у піших та водних мандрівках по горах та ріках України, першими вони взялись й за впорядкування стрілецьких могил на Маківці та Лисоні. Роман був організатором туристичного гуртка “Тури”, який здійснював тривалі подорожі по Карпатах, та спортивного — “Ясний Тризуб”, що утворились при Пласті. Він був футболістом гімназійного спортивного клубу “Русалка”, членом Карпатського Лещатарського Клубу (КЛК), переможцем Запорізьких ігрищ у Львові 1923 року — біг з перешкодами на 400 метрів та плавання 100 метрів. У 1927 році Шухевич став першим в бігу на 100 метрів.

Після рекорду з плавання на 100 метрів Шух жартував, що його метою є переплисти Ла-Манш і навіть побився об заклад, що до 40 років обов’язково це здійснить. Згодом Роман Шухевич здобув кілька перемог на спортивних “іграх ветеранів”. Важко знайти вид спорту в якому б не проявив себе Роман або до якого не залучив своїх друзів.

Після закінчення гімназії у 1925 році, Роман навчається у Данциґу (сучасний Ґданськ) в політехнічному університеті, а далі продовжує студії на дорожньо – мостовому відділі львівської Політехніки.

Як студент, Шухевич вчиться в офіцерській школі підхорунжих, але через політичну неблагонадійність його перевели служити рядовим гарматником в артилерійську частину на Волині. Згодом, за кордоном, Шух здобуває диплом “пілота безмоторового літання”, проходить курс їзди на автомобілі. Ровесники згадували, що Роман досконало володів шаблею та вправно їздив верхи.

Шухевич навчався у музичному інституті імені Лисенка. Гра на фортепіано була не просто частиною освіти майбутнього командира УПА, він при кожній нагоді любив грати для товариства. Роман Шухевич користувався популярністю серед дівчат. І тут йому в нагоді була не тільки музична освіта, але й слава доброго танцюриста. А найближчий друг Шуха — Богдан Підгайний пригадував, що Роман закінчив курс народних танців відомого балетмейстера та художнього керівника Василя Авраменка.

Роман Шухевич став членом Української Військової Організації у 1923 році, будучи учнем 6-го класу гімназії.

Пройде ще три роки і він здійснить свій перший бойовий чин. Розслідуючи справу, поліція заарештувала та засудила на великі терміни двох невинних українських хлопців. Шух важко це пережив і навіть писав листа до Начальної Команди УВО з проханням оприлюднити його ім’я, як дійсного виконавця атентату, проте Провід організації відмовився це робити…

У 1929 році було створено Організацію Українських Націоналістів. Роман Шухевич, під псевдо “Дзвін”, стає одним із найактивніших її членів.

У цей час він одружується з донькою священика — Наталією Березинською. З нею він виховуватиме двох дітей — Юрка та Марічку. Сім’я ділитиме всі випробовування, які впадуть на плечі майбутнього командира УПА.

А на початку 1930-х “Дзвін” очолює бойову референтуру ОУН. Саме його постать стоїть за найгучнішими атентатами ОУН.

Під час гучного судового Львівського процесу “над Бандерою та товаришами” Шухевич запитали: “Що спонукало вас до вступу в ОУН?” витримавши коротку паузу Роман відповів: “Це був наказ мого серця!”

У в’язниці Шуху належить започаткування традиції спільної для політичних в’язнів ранкової та вечірньої молитви.

Його авторитет серед в’язнів був надзвичайний. До його дому приходили навіть колишні кримінальні арештанти, часто польської національності, які передавали вітання від “пана отамана”.

Після ув’язнення, найбільшим комерційним проектом Шухевич стає “Фама” — перша й найбільша рекламна фірма на Галичині. Її відділення з’явились по всій Західній Україні, а рекламні оголошення виходили в газетах Німеччини й Угорщини.

“Фама”, що розміщувала рекламу в газетах та на інформаційних плакатах, дуже швидко вийшла на рівень кіно – реклами, яку демонстрували перед показом фільмів.

Для Шуха було важливо, щоб колишні в’язні мали можливість працювати та утримувати свої сім’ї. Окрім офіційної каси, “Фама” мала й “чорну” касу, де відкладались гроші для потреб ОУН. Фірма Шухевич вже тоді була надійним пристановищем для українських націоналістів.

У спогадах того періоду члени ОУН, побратими Романа, згадують про нього як “105 - процентного” — більш ніж ідейного, надійного та вірного.

У жовтні 1938 року Закарпаття стало на шлях Української держави. Серед багатьох добровольців – членів ОУН, які брали активну участь у подіях на Закарпатті був і Роман Шухевич. Він відповідав за фінансову підтримку закарпатських українців та організацію кадрового забезпечення з числа членів ОУН.

На Закарпатті Шухевич, під псевдо “Борис Щука”, виконує функції поручника генерального штабу. “Поїздки до Праги, Відня, Берліну, нелегальні переходи кордону до Львова, постійні старання, щоб роздобути зброю, — це обов’язки, що їх прийняв на себе чотар “Щука”, — так згадували про Шухевич друзі з Закарпаття.

Карпатська Україна стала першою державою в Європі, яка зі зброєю виступила проти нацистських загарбників. Коли німецький консул викликав до себе представників штабу Карпатської Січі з вимогою капітуляції українців, то відповідь українських офіцерів була лаконічною і зрозумілою: “В словнику українського націоналіста немає слова “капітуляція”.

Роман Шухевич виявився одним із небагатьох, кому дивом вдалося врятуватися після падіння Карпатської України. Через Румунію, Югославію та Австрію він перебирається до Данцига (сучасного Ґданська) та Кракова, де виконує функції зв’язкового із українськими землями. Пізніше Шухевич очолив Крайовий Провід ОУН на західних українських землях (Підляшшя, Холмщина, Надсяння та Лемківщина).

Навесні 1941 року німці погодились на створення української військової частини — Дружини Українських Націоналістів (ДУН). Шухевич, під псевдо “Тур”, очолив курінь “Нахтіґаль” (нім. — “Соловейко”).

Завдяки “Нахтіґалю”, який 30 червня 1941 року ввійшов до Львова, націоналістам вдалось проголосити Акт відновлення української держави. Та після арешту українського уряду, який опинився у німецькому концентраційному таборі, вояки “Нахтіґалю” в знак протесту відмовилися від служби в німецькій армії, тим паче, що вони складали присягу на вірність Україні та Проводу ОУН.

Шухевич розглядав ДУН, як зародок майбутньої армії, втім після розпуску Дружин українських націоналістів, українські вояки були змушені підписати в Німеччині нові контракти уже як військові Охоронного батальйону №201, який служив у Білорусії.

В Білорусії Шухевич запам’ятався тим, що домовився із представниками комуністичного підпілля про те, що в місцях, де знаходиться його частина “червоні” не проводитимуть саботажних заходів. Іншого разу, коли українці квартирували в місті, де знаходився дитячий інтернат з радянськими дітьми, Шухевич звернувя до військових, щоб вони обмежили свої пайки і таким чином врятували дітей від голоду. В цей же ж час сім’я Романа Шухевич переховувала у Львові від німців єврейську дівчинку.

Лише чудом Шухевич вдалося уникнути нацистського полону й перейти в підпілля.

Восени 1943 року Романа Шухевича, в ранзі підполковника, призначають Головним Командиром Української Повстанської Армії. За дуже короткий час йому вдалося розбудувати велику партизанську мережу із якісною системою вишколів, організацією побуту, із своєю медичною службою.

У 1943 році українські націоналісти скликають Конференцію поневолених народів сходу Європа та Азії, яка відбулась на Рівненщині і на якій було вироблено узгоджений план боротьби проти спільних окупантів.

В цьому ж році Шухевича обрано Головою Бюро Проводу ОУН, а у 1944 році він став Генеральним Секретарем Української Головної Визвольної Ради — найвищого органу української влади. Таким чином в його руках концентрувалася уся влада: організаційна, адміністративна та військова. Проте Шухевич завжди залишався надзвичайно скромною людиною. Бойові побратими звертались до нього на псевдо “Тур” (це псевдо Шухевич використовував в ОУН), “Р. Лозовський” (псевдо в УГВР) та “Тарас Чупринка” (псевдо Командира УПА).

У 1946 році Шухевичу присвоюють ступінь генерал – хорунжого УПА.

В часи німецької окупації Тарас Чупринка переховувався у лісах, згодом у селах, а з 1947 у Львові та с.Білогорща. У 1944 році його часто вечорами можна було зустріти у каплиці на околиці Львова під час Богослужінь. А у вільний час Шухевич вивчав англійську мову, слухав радіо “Бі-Бі-Сі”, любив грати в шахи.

Після закінчення Другої світової війни, умови перебування в підпіллі значно погіршилися, проте Шухевич не втратив своєї любові до пригод. Коли по всій Галичині його розшукували чисельні загони НКВД — генерал Чупринка під фальшивими документами двічі виїжджав лікуватись в Одесу. Іншого разу йому вдалось в однострої радянського офіцера відвідати хворого батька, який знаходився під суворим наглядом НКВД.

Незважаючи на притаманний йому оптимізм, Роман Шухевич дуже важко переживав долю своєї родини. Ще 30 червня 1941 року у Львові він віднайшов понівечене енкаведистами тіло свого брата Юрка. Після чергової радянської окупації репресій зазнала вся родина — батьків та дружину заарештували, дітей відправили на “перевиховання” у дитячі будинки в Чорнобилі, а потім у Сталіно (Донецьк). Командир довший час не мав інформації про їх місце перебування.

Роман Шухевич загинув 5 березня 1950 року в Білогорщі під Львовом. Втім, свою життєву місію він виконав сповна. Ще в липні 1946 року в своєму зверненні до бійців і командирів УПА Тарас Чупринка писав: “Я гордий з того, що мені довелося очолювати ту славну армію героїв, якій рівної не знає історія України”.
(http://mcun.org.ua/i...l=detal&id=1663)

#2 Dynkan 113

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1721 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 05.03.2008 – 08:46

Видатна постать Української історії, герой, память про якого буде житти вічно... СЛАВА УКРАЇНІ ...ГЕРОЯМ СЛАВА
  • 0

#3 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 05.03.2008 – 11:25

Ось що писала газета «Експрес»: «Село Гуків на мальовничому березі Збруча — перший населений пункт на межі двух областей — Тернопільської та Хмельницької. Саме тут, як свідчать недавно розсекречені архівні документи КДБ, енкаведісти спалили і пустили по воді тіло легендарного провідника».

У згаданому селі вже встановили меморіальну плиту, на якій написано: «На цьому місці 9 березня 1950 року вознісся в небо лицарський дух головного командира УПА, вірного сина українського народу, генерала Романа Шухевича, який загинув 5 березня 1950 року під містом Львовом у нерівному бою з московсько-більшовицькими ординцями в результаті підлої зради».

План чекістсько-воєнної операції по захопленню або ліквідації Вовка: «Для реалізації даних, що надійшли, з метою захоплення або ліквідації Вовка на світанку 5 березня ц.р. провести по селу Білогорща та дотичному до нього лісному масиву, а також у західній околиці села Левандувка чекістсько-військову операцію…
Для проведення операції:
а) Зібрати всі наявні у м. Львові оперативні резерви 62 СД (Стрілкової дивізії. — Ю.Ш.) ВВ (Внутрішніх військ. — Ю.Ш.) МДБ, штабу українського прикордонного округу і Управління міліції м. Львова.
б) Зняти по тривозі військові сили, що беруть участь в операції на стику адміністративних кордонів Глинянського, Перемишлянського і Бобрковського районів Львівської області у кількості 600 осіб і зосередити на 5 годину 5 березня ц.р. у дворі УМДБ Львівської області.
в) Операцію провести методом блокування села Білогорща, прилеглих до нього хуторів, західної околиці селища Левандувка і лісного масиву».
  • 0

#4 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 05.03.2008 – 13:37

Зображення
Сьогодні у Києві відбудеться мітинг-реквієм приурочений річниці загибелі Шухевича.

5 березня 2008 року на Майдані Незалежності відбудеться мітинг-реквієм приурочений річниці загибелі генерала-хорунжого Української Повстанської Армії Романа Шухевича.

За повідомленням, мітинг розпочнеться о 17 год. Поблизу Головпоштампу України.
http://ua.korrespond.../ukraine/395233
  • 0

#5 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 05.03.2008 – 14:02

А я нині йду на прем"єру вистави Зв"язкова генерала.
Цікаво чи ще десь відзначають цю подію і як?
  • 0

#6 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 05.03.2008 – 16:45

Цитата

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 965/2007
Про присвоєння Р.Шухевичу звання Герой України
За визначний особистий внесок у національно-визвольну боротьбу за свободу і незалежність України та з нагоди 100-річчя від дня народження та 65-ї річниці створення Української повстанської армії постановляю:

Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена Держави ШУХЕВИЧУ Роману Осиповичу – головному командирові Української повстанської армії у 1942–1950 роках, генерал-хорунжому (посмертно).

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

12 жовтня 2007 року
Мабудь всі читали цей Указ, але мало хто знає, що Героям України можуть вручатися два вида нагород.
1.Зображення 2.Зображення
На першому фото - знак ордена Держави. На другому - знак ордена «Золота Зірка».
Орден Держави вручають Героям України за внесок в розбудову держави Україна.
Золоту Зірку дають Героям України за ратні подвиги.
Шухевича було нагороджено Орденом Держави.

Ось ще цікаве фото. УкрПошта випустила поштову марку на честь Романа Шухевича.
Прикріплений файл  CAB5JE18.jpg   17.07К   8 Кількість завантажень:
  • 0

#7 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 05.03.2008 – 17:21

Перегляд дописуSotnik (5.03.2008 16:45) писав:

Орден Держави вручають Героям України за внесок в розбудову держави Україна.
Золоту Зірку дають Героям України за ратні подвиги.

Якби ж так. Втім, щодо цього вже була моя гілка
  • 0

#8 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 29.09.2008 – 23:28

"Шухевичу мають бути пам’ятники, а не Бандері", - інтерв'ю з Євгеном Стахівим.
Цікаво почитати, що думають ветерани про минуле і сучасне.
  • 0

#9 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 05.10.2008 – 17:49

ВО "Свобода" зробило кліп, присвячений пам'яті Шухевича http://fr.youtube.com/watch?v=e4L0HjKHfqs&...feature=related
  • 0

#10 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.11.2008 – 01:50

Доволі актуальна на сьогодні стаття "ЧЕКІСТСЬКА НАСТИРЛИВІСТЬ ДЕЗІНФОРМАТОРІВ":

Цитата

...Спочатку до ЗМІ закинули версію, буцімто Роман Шухевич був «капітаном СС». Дезінформаторам відповіли, що такого звання взагалі не існувало. Тоді дезінформатори перетворили Романа Шухевича на якогось «оберштурмфюрера». Їм пояснили, що для того, аби до 1944 року потрапити в «СС», треба було довго доводити своє «арійське походження», якого Роман Шухевич, звісно ж, не мав. Тоді дезінформатори закинули до ЗМІ версію, буцімто Роман Шухевич отримав військову нагороду з рук Гітлера. Дезінформаторам нагадали, що з рук Гітлера військову нагороду отримав лише Гімлер. Що ж до Головного командира УПА Романа Шухевича, то, згідно з інформацією Військового архіву Німеччини, котрий міститься в місті Фрайбурзі, Роман Шухевич взагалі не був нагороджений жодною німецькою нагородою. Але дезінформаторам конче треба дискредитувати і генерала Шухевича, і УПА, і весь український національно-визвольний рух...

Повідомлення відредагував Sotnik: 08.11.2008 – 01:51

  • 0

#11 Vlad007

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 8 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Південний Схід США

Відправлено 08.11.2008 – 03:16

Х-ха! Укрпошта молодці!
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних