Перейти до вмісту

Чужі нещастя нам байдужі


Повідомлень в темі: 81

Опитування: Чуже нещастя, то: (45 користувачів проголосувало)

Чуже нещастя, то:

  1. І моє нещастя (13 голосів [28.89%])

    Процент голосів: 28.89%

  2. І моє нещастя, але одночасно радість, що це сталося не зі мною (17 голосів [37.78%])

    Процент голосів: 37.78%

  3. Байдужа подія (13 голосів [28.89%])

    Процент голосів: 28.89%

  4. Приємна подія (2 голосів [4.44%])

    Процент голосів: 4.44%

  5. Радість (0 голосів [0.00%])

    Процент голосів: 0.00%

Голосувати Гості не можуть голосувати

#61 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 07.02.2008 – 17:00

Голосування триває і щораз більше свідчить, що народ не байдужий до чужих нещасть. Позитивно не байдужий.
  • 0

#62 AymIn

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 253 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Трускавець =))

Відправлено 16.02.2008 – 23:25

Кого 3бе чуже горе, але всіх 3бе чуже щастя...
Нажаль, така логіка в більшості українців

Повідомлення відредагував AymIn: 16.02.2008 – 23:25

  • 0

#63 Klybnii4ka

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 26 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 17.02.2008 – 00:48

Не знаю, як кому, але мені чужі нещастя ніколи не байдужі, завжди намагаюся підтримати і допомогти чим зможу!
  • 0

#64 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 17.02.2008 – 19:17

"Ніщо так не гріє власне серце, як холод в чужому" - щось таке десь недавно почув :cool1:
  • 0

#65 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 21.02.2008 – 22:17

Перегляд дописуСварус (17.02.2008 19:17) писав:

"Ніщо так не гріє власне серце, як холод в чужому" - щось таке десь недавно почув :cool2:
вах, елемент Пельтьє
  • 0

#66 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 23.02.2008 – 17:04

Цитата

Кого 3бе чуже горе, але всіх 3бе чуже щастя...
Нажаль, така логіка в більшості українців
Не лише Українців... Усіх людей - бо так є... Такими людей створив Бог.
  • 0

#67 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 24.02.2008 – 19:12

Перегляд дописуSergiy_K (21.02.2008 22:17) писав:

вах, елемент Пельтьє
Угу, а ще ефект Зебека. Чуже нещастя в тому, в чому сам щасливий, приносить приплив енергії і насолоди :happy1:
  • 0

#68 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 24.02.2008 – 20:20

Перегляд дописуСварус (24.02.2008 18:12) писав:

Угу, а ще ефект Зебека. Чуже нещастя в тому, в чому сам щасливий, приносить приплив енергії і насолоди :happy1:
Бо мабуть загальна сума щасть і нешасть є рівна нулю...
  • 0

#69 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 24.02.2008 – 20:35

Перегляд дописуWeber (24.02.2008 20:20) писав:

Бо мабуть загальна сума щасть і нешасть є рівна нулю...
Але тут мова про інше. Об`єкт А щасливий. Об`єкт Б не щасливий. Об`єкту А від цього стає ще краще. Але ж об`єкту Б від цього не стає ще гірше (у всякому разі якщо об`єкт А відкрито не хизується тим перед об`єктом Б)
  • 0

#70 Лука

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 170 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київщина

Відправлено 24.02.2008 – 21:11

У кожної людини існує інстинкт сомозбереження,як невід"ємна частина дана нам природою.
Коли стається щось недобре в іншого,кожен десь в глибині зітхне:"Добре ,що це не зі мною і не
з моїми рідними!"Я не говорю про радість,а про інстинкт.
Так як я проживаю в маленькому містечку,де всі один одного знають, то нещастя іншого не
проходять повз громаду,кожен намагається допомогти (хто морально,а хто матеріально).
А як справа в великому місті,де іноді не знають сусідів по площадці? Обминають бомжа, який
валяється на обочені. Чи кожен підійде і простягне руку допомоги і пройметься чужим нещастям?
  • 0

#71 Просто Катя

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 118 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 06.03.2008 – 16:22

Сьогодні почула такий вислів:

Не бійся друзів — найгірше, що вони можуть зробити — це зрадити тебе.
Не бійся ворогів — найгірше, що вони можуть зробити — це вбити тебе.
Бійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство, і всі нещастя на Землі.


На мою думку, байдужість ранить людину, яка з нею стикається і руйнує душу байдужого, змушує гнисти її зсередини.
Абсолютно небайдужих немає. Але добре, що є люди, в яких цю байдужість долає почуття справедливості...

Повідомлення відредагував Abrea: 06.03.2008 – 16:23

  • 0

#72 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 06.03.2008 – 17:50

Перегляд дописуAbrea (6.03.2008 16:22) писав:

На мою думку, байдужість ранить людину, яка з нею стикається і руйнує душу байдужого, змушує гнисти її зсередини.
Абсолютно небайдужих немає. Але добре, що є люди, в яких цю байдужість долає почуття справедливості...
ще чого. :ggggg: "почуття справедливості" - це лезо гостре з обох боків, воно може зробити людину вкрай черствою до чужих нещасть, які вона вважає заслуженими.
  • 0

#73 butterfly-girl

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 48 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:планета Земля

Відправлено 12.03.2008 – 16:22

Ми можемо казати, що не байдужі до інших нещасть, та це тільки не словах, а насправді на Землі одиниці небайдужих людей. Ось наприклад: валяється п'яний, і рідко хто підійде, піднімить його і заведе хочаб в тпле місце, всі інші скажуть, що треба менше пити, або сам винен. Таких прикладів можна навесть безліч.
  • 0

#74 Темний ангел

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 569 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:м. Львів

Відправлено 17.07.2008 – 12:26

Якщо щось стається, то не стається просто так, завжди має бути причина. Трагічні події є чимось передумовлені. Я вважаю, що людині у скрутному становищі потрібно допомогти, знайти вихід із ситуації, а наші співчуття їй паралельні. Співчуттям ми нічого не зробимо, а в деяких випадках, можемо стати лицемірами, яким добре від усвідомлення того, що вони співчувають Не люблю, коли у випадку смерті когось із близьких часом людям починають говорити, як хтось їм співчуває. Все це порожні слова. Не може чуже нещастя бути моїм нещастям, бо я внутрішньо не відчуваю його тягар і не хочу лицемірити. Особисто в мене трагічні події і нещастя іншої людини викликають бажання проаналізувати, чому так сталося, а жаль в мене викликають покинуті і скалічені людьми тварини, бо вони жертви хворого розуму, а людина завжди має право вибору, взагалі вважаю, що людям, які свідомо знущаються над тваринами необхідно дати "насолоду" пережити те, що пережили від їхніх рук ці тварини.
  • 0

#75 Едм

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 136 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:-

Відправлено 29.07.2008 – 18:07

Перегляд дописуbutterfly-girl (12.03.2008 18:22) писав:

Ми можемо казати, що не байдужі до інших нещасть, та це тільки не словах, а насправді на Землі одиниці небайдужих людей. Ось наприклад: валяється п'яний, і рідко хто підійде, піднімить його і заведе хочаб в тпле місце, всі інші скажуть, що треба менше пити, або сам винен. Таких прикладів можна навесть безліч.

Як інший скажу - що для мене анти морально співчувати алкоголіку, навіть, якщо би він лежав в кропиві. butterfly-girl, погортайте любу газету якщо на власні очі пощастило не бачити. Саме в стані алкогольного сп'яніння чиниться все насилля. Це потенційні злочинці. Тих хто вміє співчувати всім, в тому числі злочинцям - справді лише одиниці! Означення ще для них придумали - альтруїст.

З іншої сторони, чи потрібно їм твоє співчуття? Ось були випадки - лежав на вулиці бухий в доску. На якій чорт мене турбувала ця бабуська? З іншої сторони, я позитивно відзначив що про моє здоров'я поцікавились посторонні. Ось бачиш? Це паразитування. Алкоголік регулярно напивається. Думаєш, вони не знають що горілка спричиняє тяжкі хвороби і смерть організму? Їм, бачите, нализуючись до чортиків, цікаво чи зможуть ноги втримати труючу і таку приємну дія спирту. Чому ту обригану скотину люди повинні кожного разу рятувати?

Перегляд дописуТемний ангел (17.07.2008 14:26) писав:

Якщо щось стається, то не стається просто так, завжди має бути причина. Трагічні події є чимось передумовлені. Я вважаю, що людині у скрутному становищі потрібно допомогти, знайти вихід із ситуації, а наші співчуття їй паралельні. Співчуттям ми нічого не зробимо, а в деяких випадках, можемо стати лицемірами, яким добре від усвідомлення того, що вони співчувають Не люблю, коли у випадку смерті когось із близьких часом людям починають говорити, як хтось їм співчуває. Все це порожні слова. Не може чуже нещастя бути моїм нещастям, бо я внутрішньо не відчуваю його тягар і не хочу лицемірити. Особисто в мене трагічні події і нещастя іншої людини викликають бажання проаналізувати, чому так сталося, (...)

Виринаюче з свідомості бажання проаналізувати лиху подію, причини появи - нормальна реакція, але це лише частина співчуття.
[indent]1: бачиш, я в асі вже не в інвізіблі
1: постійно онлайн
1: і мля! всі мовчать, суки!
2: а чого був у інвізіблі?
1: бо писали, суки![/indent]
Цитата з укрбашу.

Задато близько береш до серця поступивші прояви співчуття. Більш чим ймовірно, так же на емоціях піднімеш факт повної відсутніісті співчуттів.

Темний ангел, співчуття - порожні слова. Чи не здається Вам з Ваших слів що співчуття виглядає як насильно спрощенна модель взаємовідносин?

У одної людини сталося горе, у іншої щаслива подія. Як одне так й інше важко переживати самому. Без співчуття - можна подумати що жодна жива душа не має відношення до твого лиха. Горе - це такий емоційний стан. Окрім холодного розрахунку бувають емоційні стани. Розумієш? Нема з ким потужити.

Та й з комунікаційного погляду "я тобі співчуваю" свого роду вітання що сигналізує - "я теж до цього маю відношення, ти не один, я з тобою, можливо можеш розраховувати на мою участь, на допомогу при потребі". Як і вітання співчуття має такі ж різновиди:
співчуття щире,
дружнє,
байдужо кинуте,
лицемірне,
корислеве співчуття,
і т.д.
І ставляться відповідно до нього апріорі по різному. Вовк може розцінити доброзичливу посмішку як намір вступити в бій. Але ж ми не вовки ;)

Без "я тебе вітаю" - можна подумати що радісні події на твоєму шляху це пусте місце, власне марення, примарний оазис, може це і не Подія коли лише для мене вона має значення. Вітання, поміж всього іншого, дозволяє виділити близьких нашому духу людей, що відповідно дуже практично.

З цих причин висловлення вітання, співчуття - це загальноприйнятий акт ввічливості. І водночас не зобов'язує вітати, співчувати всім, але ставить перед нами питання щодо визначення власного відношення, позиції до обєкта спічуття.

Зображення
© Полотно Вільяма-Адольфа Буґюро (1825-1905) - "Співчуття", 1897 року

Перегляд дописуAbrea (6.03.2008 18:22) писав:

(...)
Бійся байдужих. Через їхню мовчазну згоду у світі є і зрада, і вбивство, і всі нещастя на Землі.

На мою думку, байдужість ранить людину, яка з нею стикається і руйнує душу байдужого, змушує гнисти її зсередини.
(...)

Abrea, власне! На мою думку, твій допис є відповіддю темі - Чужі нещастя нам байдужі, ***а навіть і приносять задоволення... Саме зі цією метою в Радянському Союзі культивувалась байдужість. Зокрема і через образ "великого героя" Павлика Морозова: "Начхай на те що твоя сім'я здохне з голоду. Здай свого батька на суд чекістам! Начхай на не справедливість суду! Бо сам попадеш до чекістів!". В результаті запровадження подвійних стандартів на елементарну етику - суспільство прогнило із середини. Коли дозволяло себе гвалтувати. В таборах та в країнах Радянського Табору Байдужих було вбито більше людей чим число всіх загиблих у Другій світовій війні.

Саме завдяки небайдужим: поетам Т.Г.Шевченко та Стусу - що правдиво писали про українське життя, письменникам Солженіцину, В.Гросманну, І.Багрянному - що написали видатні художні твори про сибірські табори, громадському дічу Сахарову - що ратував за справедливість, і встав на захист Стуса, діячам опору проти насильної русифікації - В.Чорноволу і О.Забужко.... та багато інших, сором про яких не знати, наше покоління отримало шанс побудувати справедливе громадянське суспільство.

Повідомлення відредагував Баклавен: 29.07.2008 – 18:22

  • 0

#76 Атеїст

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 683 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:драстуй, рідне село!

Відправлено 29.07.2008 – 19:06

Якраз у Радянському Союзі не байдужість культивувалась, а прямо протилежне: тотальне взаємовтручання в усі справи. Побачив "непорядок" - не будь байдужим, обов'язково стукни куди слід! (Анонімки строчилися вагонами. Дітей ще з садочка привчали ябедничати на товаришів з найменшого приводу.) N посварився з дружиною - колектив, не будь байдужим, розглянь недостойну поведінку N на засіданні профкому! Позитивні моменти теж були - тимурівська робота, наприклад: школярі, не будьте байдужі, старенька Мотря Пилипівна ні зігнутися, ні розігнутися не може, допоможіть їй бур'ян на городі вирвати! (За "так", безумовно ж! Чи часто тепер стареньким сторонні люди допомагають?) Або на "нічийній" території срач: комсомольці, не будьте байдужі, поприбирайте сміття, щоб не було гидко дивитися! (Тепер у Києві раз на рік неформали прибирають "нічийну" Замкову Гору; більше подібних прикладів не знаю.) Та все рівно позитиву було невимірно менше. Бо не можна було спокійно дихнути через "небайдужих", котрі постійно пхали носа в усі дірки.
  • 0

#77 Едм

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 136 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:-

Відправлено 29.07.2008 – 20:55

Атеїст, так, це було тотальне втручання у приватне життя. Чого тільки варті легендарні "правила взаємовідносин між статевозрілим чоловіком і жінкою", чи як вони там називались, для істинних комуністів і комуністок! ;)

А брудні вулиці наших міст свідчать лише про відповідну ефективність роботи місцевої префектури. Примус населення до суботників варте виїденого яйця - організаційно затратне, без палки ніхто нічого робити не буде. Громадська ініціатива, на прикладі прибирання Замкової Гори - інша справа. Звичайна і похвальна практика, коли люд самостійно організується.

З дев'яностих років до початку двохтисячиних, у мене кожного року весною, на під'їзді висіли заклики ЖЕКу "Бігом всі на суботник!". Виглядало це по жебрацькому, а сприймалось на рівні оголошень про "робота помічнику директора фірми, зарплата $10 000" :D Поки не взялись згуртованою рукою кришнаїди...

Під час громадського суботника ціла вистава. Люди в білих балахонах, "Харі Крішна!, Карі Рама!" і роздавалась література.

Та коли адміністрація впритул відчула що їй не байдужа доля дітей, котрих послідовники Крішни по ходу "заманюють у свої секти"- почали нарешті чесати голову як оптимально розподілити кошти бюджету. І "випадково", знайшли державне фінансування. Відтоді в парках і на вулиці чистенько! Більше не лунають з вікна такі щирі хори. Та у мене залишилась кришаїдська книжка з класними ілюстраціями "Мистецтво ведичної кухні" :D

Кожен повинен займатись своєю справою. Це не позитивний момент радянської влади.

Атеїст,

Цитата

Якраз у Радянському Союзі не байдужість культивувалась, а прямо протилежне: тотальне взаємо втручання в усі справи. Побачив "непорядок" - не будь байдужим, обов'язково стукни куди слід!

я ж і кажу про це, що нормальне, здоровий погляд небайдужості був витлумачений у збоченій формі:

Цитата

В результаті запровадження подвійних стандартів на елементарну етику

То саме й з безпомічними старенькими. Після розпаду Союзу пенсіонери виявились байдужі численій молоді. Молодь не примушували їм допомагати. Люди похилого віку стали не ораним полем для шахраїв що за "допомогу" відбирали квартири. Все продовжувалось до того часу поки не прокинулось щире співчуття суспільства.

В результаті запровадження інституту "соціальний працівник" - стареньким є кому допомагати. І не ляп-сяпь (що було буденною радянською філософією праці), а з відповідальністю, бо це робота. Мало того, соцпрацівник мов ангел-охоронець стежить і вчасно присікає всі кримінальні початки. Так все, по крайній мірі, в одній із сусідніх країн минулого соцтабору.

Й справді, цікаво проводити співставлення недавніх радянських буднів з сьогоденням.
  • 0

#78 Reltih floda

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 181 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 29.07.2008 – 21:44

Перегляд дописуWeber (7.02.2008 18:00) писав:

Голосування триває і щораз більше свідчить, що народ не байдужий до чужих нещасть. Позитивно не байдужий.
дуже легко переоцінити себе і думати що для тебе чуже горе небайдуже, але якщо б я звиртав увагу на проблеми не тільки своіх близьких та на свої власні, а ще й на проблеми чужих то я б просто не витримав.
  • 0

#79 NAU

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 164 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 29.07.2008 – 21:49

Тема з тонким нятяком що ті хто не співчувають чужому горю - страшні поганці. Воно ж те горе чуже. маю право не співчувати.
  • 0

#80 Темний ангел

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 569 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:м. Львів

Відправлено 05.08.2008 – 07:35

Перегляд дописуБаклавен (29.07.2008 19:07) писав:

Темний ангел, співчуття - порожні слова. Чи не здається Вам з Ваших слів що співчуття виглядає як насильно спрощенна модель взаємовідносин?

У одної людини сталося горе, у іншої щаслива подія. Як одне так й інше важко переживати самому. Без співчуття - можна подумати що жодна жива душа не має відношення до твого лиха. Горе - це такий емоційний стан. Окрім холодного розрахунку бувають емоційні стани. Розумієш? Нема з ким потужити.

Та й з комунікаційного погляду "я тобі співчуваю" свого роду вітання що сигналізує - "я теж до цього маю відношення, ти не один, я з тобою, можливо можеш розраховувати на мою участь, на допомогу при потребі". Як і вітання співчуття має такі ж різновиди:
співчуття щире,
дружнє,
байдужо кинуте,
лицемірне,
корислеве співчуття,
і т.д.
І ставляться відповідно до нього апріорі по різному. Вовк може розцінити доброзичливу посмішку як намір вступити в бій. Але ж ми не вовки :ggggg:

Без "я тебе вітаю" - можна подумати що радісні події на твоєму шляху це пусте місце, власне марення, примарний оазис, може це і не Подія коли лише для мене вона має значення. Вітання, поміж всього іншого, дозволяє виділити близьких нашому духу людей, що відповідно дуже практично.

З цих причин висловлення вітання, співчуття - це загальноприйнятий акт ввічливості. І водночас не зобов'язує вітати, співчувати всім, але ставить перед нами питання щодо визначення власного відношення, позиції до обєкта спічуття.

Зображення
© Полотно Вільяма-Адольфа Буґюро (1825-1905) - "Співчуття", 1897 року
Правильно, це - акт ввічливості, але він реально нічим не може допомогти людині. Настає одномоментне полегшення від того, що ти не один у своєму горі, а далі залишаєшся сам із своїми проблемами, я маю на увазі дію, яка може допомогти усунути причину горя, коли це ще можливо. Ісусові допомогли нести хрест, йому не казали, що співчувають, один з тих, що співчували тричі відрікся від нього. Саме дія може допомогти, але акт ввічливості дає лише певну іюзію того, що хтось може розділити твоє горе. Я вважаю, що цим ми можемо висловити найкраще відношення до певної людини, а не говорити слова, які не мають в кінцевому результаті жодного сенсу, крім певного психологічного розвантаження.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних