Перейти до вмісту

День Мурах


Повідомлень в темі: 3

#1 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 19.01.2008 – 21:43

  • 3
Рекомендую! Варто почитати.
Анотація
Це багатомільйонне місто займає на поверхні землі всього два квадратні метри! Його мешканці — найпрацелюбніші істоти в світі! Їх уміння підкорятися правилам — мрія будь-якого диктатора! Їх інтелекту можна тільки позаздрити! Вони — мурашки! І вони живуть серед нас. Або це ми живемо серед них? Чия цивілізація виявиться життєспроможнішою?
http://lib.aldebaran.ru/author/verber_bern...ard_den_muravya
А може хтось читав і має свої враження?

#2 Misercord

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 488 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 21.01.2008 – 12:53

На жаль цієї книги цього (ІМХО) геніального автора я не читав. Зате повністю прочитав "Імперія ангелів". Це просто надзвичайний твір :prapor3: . Ще не бачив людини, яку б він залишив рівнодушною. Він або подобається вже з перших слів, або ти розумієш - що це не твоє. Твір є і на ліб.ру і на літпортал.ру, здається. Особливо вражає енциклопедія абсолютного знання. Приємного прочитання тим, у кого зявиться бажання.
  • 0

#3 Bobua

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 400 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бровари

Відправлено 08.05.2008 – 13:26

Перегляд дописуWeber (19.01.2008 22:43) писав:

Рекомендую! Варто почитати.
Анотація
Це багатомільйонне місто займає на поверхні землі всього два квадратні метри! Його мешканці — найпрацелюбніші істоти в світі! Їх уміння підкорятися правилам — мрія будь-якого диктатора! Їх інтелекту можна тільки позаздрити! Вони — мурашки! І вони живуть серед нас. Або це ми живемо серед них? Чия цивілізація виявиться життєспроможнішою?
http://lib.aldebaran.ru/author/verber_bern...ard_den_muravya
А може хтось читав і має свої враження?



Все-таки Ви дивний:
1) Даєте посилання на другу книгу циклу, не звертаючи на це особливу увагу; невже так і треба робити читачу — починати читати саме з 2-ї книги, а не 1-ї? А уявіть, що хтось вперше зайде на той альдебаран?
2) Як я вже писав (десь воно зникло), назву ел-книги щонайменше треба давати тією мовою, якою вона виявиться за вказаним посиланням.

Сподіваюсь, що згодом Ви даватимете посилання (теми) й на інші цікаві книги, але вже робитимете нові теми ретельніше :happy1:, зокрема, доповнюючи й власними коментарями.


Отже, пропоную спочатку поговорити про першу книгу з циклу:

Бернард Вербер
Муравьи

Муравьи — 1



найперше, що я побачив цікавого в книзі, мурах ще не стосувалося ;)


природний добір
сарана

Цитата

Вы знаете, почему до сих пор не удается побороть саранчу? Она, мерзавка, ко всему приспосабливается. Попробуйте травить ее инсектицидами — девяносто девять процентов погибнет, но один процент выживет. И этот один процент не только будет обладать иммунитетом, он еще и произведет на свет потомство с «прививкой» против этой химии. Двести лет назад мы дали маху: стали без конца увеличивать токсичность ядохимикатов. Да настолько, что убили больше людей, чем насекомых. И вывели сверхстойкую породу саранчи, способную поглощать самый страшный яд без малейшего для себя вреда.
— Вы хотите сказать, что действенного средства борьбы с насекомыми не существует?

Що найсташніше — люди йдуть протилежним шляхом: майже будь який природний відбір усунено; як завгодно нежиттєздатне маля існує, перетворюючи родичів на опору фармац. галузі (ф.г.). Може то й добре, що така галузь розвиватеметься (хоч деякі автори стверджують, що чужопланетні віруси людині зашкодити не можуть, 100% певності мати не можемо — саме тоді й знадобиться сильна ф.г.). Але хіба добре те, що людина перетворюється на безхребетного слимака? Одного такого (2-й), до речі, в книзі №1 дві!!! мурахи вбили й з’їли.
[indent] От напр., що пишуть про мандрівників на Карпатському форумі: «Але читаючи ці пости зауважив, що нарід пішов якийсь слабенький ;)) Років 20-30 тому рюкзак в 25 кг вважався пір'їнкою, на виході категорійного походу —35 кг було мало не нормою.»[/indent]


комарі

Цитата

Комар: Комар — это насекомое, охотно вступающее в схватку с человеком. Каждый из нас хоть раз обязательно стоял на кровати с тапочком в руке, уставясь в девственно чистый потолок.
Удивительно: чешется там, куда из комариного хоботка попала дезинфицирующая слюна. Без нее каждый укус мог бы воспалиться. И комар всегда обращает внимание на то, чтобы укусить не в болевую точку!
Ныне комар ведет себя по отношению к человеку не так, как когда то. Он научился быть ловчее, незаметнее, быстрее улетать. Обнаружить его все труднее. Некоторые храбрецы последнего поколения не боятся прятаться под подушку жертвы. Они открыли для себя принцип, изложенный в «Украденном письме» Эдгара Алана По: если нужно что нибудь спрятать, лучше всего положить это на самое видное место, потому что там искать не придет никому в голову.
Эдмон Уэллс.
»Энциклопедия относительного и абсолютного знания»
А я то думав, чого з міллю так важко стало боротись.:) Здавалося б — літає повільно як пір’їна, а спробуй-но спіймати й насипати солі в очі :)
  • 0

#4 Bobua

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 400 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бровари

Відправлено 28.05.2008 – 11:40

знову з першої книги...

порозуміння

цікаві уявлення автора про майбуття

Цитата

... что то вроде общего портрета, необходимого для хорошего взаимопонимания. Поэтому Эдмон оставил опыты. Читаю вам его записи.

«Какой же я дурак! Какой же я дурак!
Даже если бы пришельцы с других планет существовали, мы бы не смогли войти с ними в контакт. Несомненно, у нас разные базовые понятия. Мы бы протянули им руку, а быть может, это для них означает угрозу.
Мы не можем понять даже японцев с их ритуальным самоубийством и индийцев с их кастами. Мы среди людей друг друга не понимаем... Как я мог так возомнить о себе, что надеялся понять муравьев!»

...

они пытаются втиснуть муравьев в систему «человеческого» понимания вещей. Поэтому выводы у них очень приблизительные. Все равно как если бы муравьи попытались понять нашу жизнь, сравнивая ее со своей... А ведь каждая их особенность потрясает. Мы не понимаем японцев, тибетцев или индусов, но их культура, их музыка, их философия завораживают, даже при всем нашем европейском восприятии! Будущее нашей планеты в слиянии, это совершенно ясно.
— Но чему же мы можем научиться у муравьев? — удивляется Огюста.
цікаво про чиє злиття (духовне) він пише? невже людей з мурахами? :)

Таку думку (злиття) я зустрічав, здається, лише в Саймака (коротеньке оповідання). Він побічно пише про злиття (але людських рас) в майбутньому. Чоловік, який подорожував у минуле потлатився за це життям, бо проговорився в присутності білого американця (десь так в 1950р) та ще й любився з його сестрою.
Інші письменники віддають перевагу розселенню землян на різні планети за національною ознакою (О. С. Кард — цикл про Ендера) або більше того — створення нових рас і видів людей (у Дена Сімонса).

А про Всесвітній мир навіть мови нема...


розумне життя на планеті

Цитата

Но если варианты форм земной жизни практически неисчерпаемы, всего два из них выделяются уровнем интеллекта. Муравьи и люди.
Можно подумать, что Бог использовал планету Земля как опытный полигон. Два созданных им вида, с совершенно различной философией, вступили в интеллектуальное соревнование, а он наблюдает за тем, кто будет развиваться эффективнее.

...


Они жили сто миллионов лет до нас, и, судя по тому, что они принадлежат к немногим организмам, нечувствительным к атомному взрыву, они проживут еще сто миллионов лет после нас. Мы только случайность в три миллиона лет в их истории. Кстати, если однажды нашу планету посетят пришельцы из космоса, они не совершат ошибки. Они вступят в контакт не с нами, а с ними. Они - настоящие хозяева Земли.
Эдмон Уэллс.
«Энциклопедия относительного и абсолютного знания»

...

В 1945 году заметили, что только муравьи и скорпионы пережили ядерный взрыв. Даже к этому приспособились!

ха!
кумедно
Д. Адамс розташував розумне життя на Землі інакше: 1миші[прибульці]-2дельфіни[пережили знищення планети]-3люди[;)]

Також читав давно роман в якому мавпу обкутили (в космочовнику?) навколо Землі й вона деградувала :ggggg:; почала розмовляти... (автор...? може Бова?).

Про розумність мурах писав і Саймак в романі "Місто". Але там їх до цього підштовхнула надлюдина: обігріваючи мурашник впродовж зими (щоб у мурах з’явився вільний час для розвитку). Потім ті мурахи, здається, "виселили" з Землі (в паралель) все інше життя. Люди виїхали раніше :ggggg:.


дивне:


як мурахи могли годувати більше 10-ка людей???

Цитата

Миниатюрная атомная электростанция, рассчитанная на пятьсот лет работы, снабжает нас электричеством. Ее установил Эдмон в первые же дни... Воздух проходит через вентиляционные отверстия, еду нам поставляют муравьи, есть источник со свежей водой. И кроме того, у нас есть страшно интересное занятие.

Мать [мураха] решает поговорить с ними немедленно. Надо еще им сказать, что она без всякого труда может увеличить для них количество молочка, надои в этом году обещают быть отличными.


Мать была с ними знакома.
Она давно их знала.
Она хранила информацию в секрете.
Она приказала убивать любого, кто мог о чем-то догадаться.
Она поддерживала людей даже в ущерб своим собственным клеткам.
Новая Бело-киу-киуни разглядывает неподвижную Мать.

Легше повірити, що французи мають МініАтомСтанц (знаючи про іхню енергетику), аніж в те, що мурашник міг годувати більше 10-ка людей???

З 2-ї книги:

Цитата

"Восемнадцать голодающих людей, заточенных в подземелье, — это ситуация, которой управлять нелегко.
Это комиссар Ален Билшейм первым обнаружил пустой «ящик для даров» однажды утром. Они переключились на собственные запасы — в основном это были грибы, они научились выращивать их здесь, под землей."

та все-одно не віриться...




післямова [про автора]

краще читати не її, а статтю укр.-мовою


Цитата

№ 1 (680) 12 — 18 січня 2008

Нетеперішній час Бернарда Вербера
Автор: Олег ПОКАЛЬЧУК

...
Такими є Уельбек і Бегбедер, такий і Вербер. Цей модний французький письменник, який водночас чимось скидається на Яценюка, Кіссінджера і Берію, каже, що почав писати у віці семи років. Самопіар для його покоління річ не огудна і навіть природна. Він народився 1961 року, а отже, уникнув потужного впливу французько-маоїстської «соціалки» кінця 60-х, на яку перехворіли з більш-менш тяжкими наслідками всі літератори старшого покоління. Він вивчав право і криміналістику, натхнений любов’ю до детективів. Але початок журналістської кар’єри збігся з новим інтересом — науковою фантастикою англійської школи, що містила в собі й елементи пригодницького роману, і філософського есею.
Вербер, не будучи фаховим ученим, однак набув неабияких, хоча й не фундаментальних, наукових пізнань у різних галузях науки, сім років працюючи в журналі «Нувель обсерватер». (Це щось на кшталт наших колишніх журналів «Наука и жизнь» та «Знание-сила».) 1983 року здобув премію фонду News як найкращий молодий репортер за репортаж про певний вид мурах, що живе на Березі Слонової Кістки. Має також освіту сценариста.
Він написав багато — фантастичну трилогію про розум мурах, дилогію про загробне життя, антропологічний детектив, «Енциклопедію відносного й абсолютного знання», у якій наукові відомості змішуються з вигадкою, фізика з метафізикою, математика з містикою. Втім, така суміш — фірмовий стиль Вербера.
Його страшенно люблять шанувальники і тихо ненавидять літературні критики. І хоча книжка «День мурах» перекладена 33 мовами, видавництва відмовляли йому в ній шість років. Є навіть комп’ютерна гра за цією трилогією. Він навмисно приурочує публікації до 1 жовтня — періоду присудження більшості престижних французьких премій, яких йому не присуджують, хоча книжки розходяться сотнями тисяч примірників.
...
Звідки ж такий інтерес і у кого?
...
Проза Вербера символізує сучасну кризу знання, за котрої розрив між жерцями науки та кінцевими споживачами «хай-теку» вимірюється вже не в лінійних одиницях, а в системах світогляду. Вона — як міст Сірат із кінської волосини в мусульманській міфології, яким у рай можуть перейти праведники. Спокуса для молодих читачів швидко і «на шару» здобути сакральне знання, ступінь втаємничення чи хоча б перевагу у світській балачці — непроминуща. Хоч за часів Блаватської, хоч за часів Вербера.
...


http://www.dt.ua/3000/3680/61668/

Іншими словами: людство розвивається, а люди, на його тлі, тупішають :)
:rolleyes:

Повідомлення відредагував Bobua: 28.05.2008 – 11:43

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua