Перейти до вмісту

Чому іноземці кажуть "на" Україну, а не "в"?


Повідомлень в темі: 68

#41 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 05.01.2008 – 23:47

Ото "на" - атавізм з часів імперської окупації.
Його вживання обумовлене ціллю такої подорожі. Якщо це дружній або туристичний візит, то кажуть: "Поїхав в Берлін", але якщо їхати туди на танку, то тоді тільки "На Берлін!" Те ж саме і у відношенні України. Дуже довго москалі сюди їздили з недружньою метою. От і укоренилося "на".
  • 0

#42 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 06.01.2008 – 14:28

постсовок рулить. нафік озиратись на те як інші народи балакають, щоб зрозуміти як краще нам своєю мовою розмовляти?

Перегляд дописуmykolaevskiy (29.06.2007 03:28) писав:

Я живу в Країні Милій.

Цитата

Серед степу широкого, На Вкраїні милій
:(
  • 0

#43 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 06.01.2008 – 17:36

Цитата

Серед степу широкого, На Вкраїні милій
Бо тоді Вкраїна мила була частиною немилої та немитої ординської імперії...
  • 0

#44 ромашечка91

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 504 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 06.01.2008 – 18:46

Ya zavjdi govoryu * V* i vchitel'ka ros. movi stavit' niju ocinku, ale ya ne kaju NA, principovo... hot; i dvoyku postav;... :( :P ;)
Taka ya ot... I nichogo zi mnoyu ne porobish:)))) :D :D
  • 0

#45 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 06.01.2008 – 18:57

Перегляд дописуWeber (6.01.2008 17:36) писав:

Бо тоді Вкраїна мила була частиною немилої та немитої ординської імперії...
А етимологія свідчить дещо про інше. "Україна" набуло значення "наш край" чи "козацька земля" саме з 17 ст., раніше ж у нашій мові домінувало саме значення "окраїна", чи "віддалена земля".
я вже наводила підбірку джерел, де розкривається етимологія "Україна" (зверніть увагу на цитати з Огієнка та Рудницького). Я розумію, що це не вписується у звичний для Вас газетний дискурс, але все ж, формулюючи думку, постарайтесь спиратись на історичні джерела, а не газетярські штампи - це підвищить рівень аргументації.
  • 0

#46 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 07.01.2008 – 18:32

Перегляд дописуEmika (6.01.2008 18:57) писав:

А етимологія свідчить дещо про інше. "Україна" набуло значення "наш край" чи "козацька земля" саме з 17 ст., раніше ж у нашій мові домінувало саме значення "окраїна", чи "віддалена земля".
я вже наводила підбірку джерел, де розкривається етимологія "Україна" (зверніть увагу на цитати з Огієнка та Рудницького). Я розумію, що це не вписується у звичний для Вас газетний дискурс, але все ж, формулюючи думку, постарайтесь спиратись на історичні джерела, а не газетярські штампи - це підвищить рівень аргументації.
Що я Вам скажу... У всіх цих наших суперечках є завжди два ключові підходи, які сперечаються і сперечаються. Ви завжди чомусь виявляєтеся на антиУкраїнській імперській стороні. Завжди!!!
Не заперечую Вашої освіченості, але вона просто антиУкраїнська та холодно імперська. Чимось Ви мені нагадуєте снігову королеву Андерсона...
ПЕС. Але то не Вашого рівня форум - загляньте посперечайтеся на Словник орг уа чи навіть на домівку. Ну переконаєте Ви тут кілька школярів, що Українське то вторинне... Не той масштаб!
ПЕС2. А Ви тут пробуєте відкривати "істини" (зокрема щодо на та в), які залежать лише у політичній площині.

Повідомлення відредагував Weber: 07.01.2008 – 18:37

  • 0

#47 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 07.01.2008 – 18:43

Перегляд дописуWeber (7.01.2008 18:32) писав:

Ну переконаєте Ви тут кілька школярів, що Українське то вторинне... Не той масштаб!
круто :cool2: А що ти тут робиш Weber? Ну переконаєш ти тут кількох дитсадківців, що тобі палець в рота не клади і нічого іншого також не клади, а толку? :D
  • 0

#48 rainy

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 393 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Полтава

Відправлено 07.01.2008 – 18:53

Перегляд дописуSergiy_K (7.01.2008 19:43) писав:

круто :cool2: А що ти тут робиш Weber? Ну переконаєш ти тут кількох дитсадківців, що тобі палець в рота не клади і нічого іншого також не клади, а толку? :D
Як це толку? Це ж його авторитет. З ким би йому оце ще сперечатись? Ніхто ж не слухає більше мабуть.
  • 0

#49 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 07.01.2008 – 19:02

Перегляд дописуSergiy_K (7.01.2008 18:43) писав:

круто :cool2: А що ти тут робиш Weber? Ну переконаєш ти тут кількох дитсадківців, що тобі палець в рота не клади і нічого іншого також не клади, а толку? :D
Власне В рота, а не НА рота!!! В нас трохи інші цілі - я тут не з метою когось у чомусь переконувати, а у пошуках талантів.
ПЕС. Щоб не було оффтопу. А Ви, пане, Сергію за то щоби На ... чи за то щоби В ...,?

Перегляд дописуrainy (7.01.2008 18:53) писав:

Як це толку? Це ж його авторитет. З ким би йому оце ще сперечатись? Ніхто ж не слухає більше мабуть.
Ви нариваєтеся на оффтоп...
ПЕС. Як все таки правильно Хщоб не було оффтопу) - НА оффтоп чи В оффтоп?
  • 0

#50 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 07.01.2008 – 21:29

Перегляд дописуWeber (7.01.2008 19:02) писав:

А Ви, пане, Сергію за то щоби На ... чи за то щоби В ...,?
пан, Сергій, за, те, щоб, не, сушити, собі, голову, такими, дріб"язковими, проблемами, як, слідкувати, за, правильністю, вживання, близьких, за, значенням, прийменників, крім, випадків, коли, це, може, спотворити, смисл, висловлювання. Та й пунктуацію я, як бачиш, не дуже шаную :D
  • 0

#51 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 08.01.2008 – 07:01

Перегляд дописуWeber (7.01.2008 18:32) писав:

Що я Вам скажу... У всіх цих наших суперечках є завжди два ключові підходи, які сперечаються і сперечаються. Ви завжди чомусь виявляєтеся на антиУкраїнській імперській стороні. Завжди!!!
Не заперечую Вашої освіченості, але вона просто антиУкраїнська та холодно імперська. Чимось Ви мені нагадуєте снігову королеву Андерсона...
Справді, перед тим, як продовжувати дискусію, слід уточнити ключовий підхід. Я спираюсь на науковий підхід, який передбачає об'єктивність. Політика тут не проходить. Освіченість не є анти- чи проукраїнською, вона нейтральна. Якщо існує факт, наприклад, що Мазепа зазнав поразки в Полтавській битві, то ми його маємо визнавати, як би нам це не було неприємно. Невже Ви вважаєте, що той, хто стверджує, що Мазепа виграв Полтавську битву, підтримує проукраїнську сторону?
Далі. Наукова дискусія ведеться за допомогою фактів і джерел, а не політичних штампів. Якщо хтось у відповідь на твердження "в античному світі писемність існувала задовго до появи писемності в Україні" заявить, що такий підхід антиукраїнський - це не буде науковим аргументом.
Можна написати "історію", яка зображатиме українців найгеніальнішим, найдавнішим, найуспішнішим народом, однак це буде заколислива брехня, мета якої - потішити національне самолюбство. Однак за світовими мірками це буде посміховисько. Якщо ж нас цікавить об'єктивна історія, то тут ми маємо враховувати всі факти - і приємні, і неприємні, а не ховати голову в пісок, називаючи неприємні факти антиукраїнськими.
Отже, якщо Ви дотримуєтесь наукового підходу, тоді ведіть дискусію за допомогою фактів, а не політичних ярликів. Якщо ж для Вас є визначальним політичний принцип - що ж, не буду Вам заважати, бо там, де історію пишуть під політичні настрої сьогодення, не залишається місця пошуку істини.

Я вже виклала свої погляди, зараз їх стисло нагадаю.
Давньослов'янське "край" трансформувалось з "відрізку" до "межі, кінця", а згодом до "країни (земля, окреслена межами)". Слово "Україна" здавна побутувало в народній мові, а от значення "назва країни" воно має порівняно віднедавна. Тому у фольклорі існувала традиція вживання "на Україну", і пов'язана вона була з попередньою етимологією, а не імперським слововжитком. Наприклад, в козацькій пісні "поїхати на Україну" розглядається як "поїхати на чужу сторону". Саме в українському фольклорі багато прикладів, коли вживається "на Україну". Пояснення тут дуже просте - за часів, коли побутував той фольклор, "Україна" як назва країни ще не усталилась, тому й вживались старіші значення, на які вказували Огієнко і Рудницький. В пізнішому слововжитку іноді значення накладались. (Такий феномен досить відомий - наприклад, конструкція давньоминулого часу "говорив був", "казала була" частково збереглась і до сьогодні, хоча давньоминулий час як граматична категорія в сучасній мові не використовується. Інший приклад - "руці" чи "нозі" - це релікт двоїни, іноді з цієї ж серії може трапитись "штані" - як бачимо, доволі часто старіша традиція співіснувала з новою). Тому, інтерпретуючи фольклор, краще посилатись не на "клятих москалів" чи "ординську імперію", а на попереднє значення "Україна", яке простежується з 12 ст.
Що стосується сучасного слововжитку, то зараз, наполягаючи на нормі "в Україну", краще розглядати "на Україну" як архаїзм (щось на кшталт форми "говорив був"), що з часом має бути витісненим літературною нормою.

Перегляд дописуWeber (7.01.2008 18:32) писав:

ПЕС. Але то не Вашого рівня форум - загляньте посперечайтеся на Словник орг уа чи навіть на домівку. Ну переконаєте Ви тут кілька школярів, що Українське то вторинне... Не той масштаб!
На "Домівці" кількість тих, в кого замість мізків національна ідея просто зашкалює - розважливе обговорення за таких умов стає неможливим. А тут (як і будь-де) я намагаюсь пропагувати чесне ставлення до історії.

P.S. Отже, прошу визначитись. Дискусію, де домінують політичні штампи, я не продовжуватиму. Якщо ж у Вас якісь змістовні заперечення щодо трансформації значення "Україна" - будь ласка наводьте факти, звертайтесь до словників, історичних праць.
  • 0

#52 malinnik

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 26 повідомлень

Відправлено 08.01.2008 – 11:44

Вони вперлись як тупі барани, нічого слухати не хочуть, який їм Євросоюз, їм буде Узбекістан з хачами разом, соромно мені за таких співвітчизників...думати зовсім розівчились, сприймають все за чисту монету, що ж далі з нашою країною буде, різати вас треба...як свиней

Emika: + 10%(за пунктом правил 4.7.3).
  • 0

#53 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 08.01.2008 – 12:16

Слово «Україна» — слов'янського походження і означало первісно край, земля, територія. Найімовірніший індоєвропейський корінь *(s)krei- (відокремлювати, різати). Думки розділяються щодо безпосередньої етимології слова, проте найімовірнішим є прямий синонімічний зв'язок зі словом «князівство» — земля наділена, «відкраяна», «украяна» князеві.

Вперше назва з'являється в «Київському літописі» 1187 р. (періоду посилення феодальної роздробленості Київської Русі), де літописець розповідає про смерть переяславського князя («І плакали по ньому всі переяславці… За ним же Україна багато потужила»). З тих часів слово починає часто зустрічатись і в інших літописах, у формах «Київська Україна», «Чернігівська Україна», «Сіверська (Новгород-Сіверська) Україна» тощо.

Інші дослідники виводять слово від значення «найвіддаленіша територія», «пограниччя», проте видається що така інтерпретація завдячує переважно тенденції Російської державної науки трактувати назву «Україна» як «окраїна Росії». Ця інтерпретація пов'язує виникнення слова зі значно пізнішим історичним періодом, і прямо суперечить наявним літописним свідченням XII ст., коли Росії ще не існувало, а Москва була лише невеличким селом на далекій північній окраїні Київської Русі, про існування якого навряд-чи хтось навіть знав на Київщині. Крім того, така інтерпретація суперечить вживаній літописній формі слова, оскільки та ж Київська Україна чи значна частина Переяславської України знаходились в самому центрі Київської Русі. До того ж, з лінгвістичної точки зору, перехід початкового «о-» («окраїна») в «у-» («україна») є сумнівним, бо не відповідає фонологічним законам ані української, ані російської мов.

Отже — «Україна» — означає буквально — «земля, виділена для нас із загалу, відокремлена від решти», коротше — «наша власна земля». Аналогом є німецьке слово Inland (букв. Вкраїна), яке означає внутрішня, своя земля.

З середини XVI ст. це слово з'являється і в зарубіжних джерелах. Так, у листі турецького султана Сулеймана до польського короля Жигимонта 1564 р. ця земля названа Україною. Універсал короля Стефана Баторія 1580 p. звернений «к Україні Руській, Київській, Волинській, Подільській і Брацлавській». З XVI ст. назва Україна вживається тільки в значенні «країни або держави, заселеної українцями». Назва «Україна» зафіксована у європейських географіях з 1650, 1666, 1720 та інших років. Це вживання назви цілком відповідало поширенню її в народі, доказом чого є численні пісні, присвячені подіям XVI—XVIII ст. Відтоді назва широко приймається всупереч тенденційній термінології, запроваджуваній російським і польським урядами, і навіть всупереч прямим заборонам (XIX ст. в Росії).


Розширено:

«Україна» — назва, єдина тепер назва території, заселеної українським народом, генетично пов'язана зі словом (терміном) україна, що в літ. і іст. пам'ятках 12 — 15 ст. імовірно означало свою землю, рідний край. Аналогом є німецьке слово Inland (букв. Вкраїна), яке означає внутрішня, своя земля.

За іншими версіями слово ознає границю, пограниччя, пограничну країну (індоевр. корінь — (s)krei 'відокремлювати, різати'). Водночас ця остання версія (яка активно підтримується рядом сучасних російських вчених і політиків) досить сумнівна, так як "витісняє" Київ (визнаний центр "руських земель") і його землі на якусь уявну "границю", "пограниччя".

Київський літопис 1187 (за Іпатіївським списком), оповідаючи про смерть переяславського кн. Володимира Глібовича, під час походу на половців, каже що «о нем же Украина много постона». У тому ж літописі під 1139 згадується, що кн. Ростислав Берладник приїхав «ко Украині Галичькой» (на означення подністрянського Пониззя). У Гал.-Волинському літописі, під 1213, записано, що кн. Данило «прия Берестий и Угровеск ... и всю Украйну» (Забужанську Україну). У цьому ж літописі знаходимо 1280 «на Вкраинѣ» й 1282 «на Вкраиници». В усіх випадках словом Україна визначалося пограничні землі супроти держ. центру (в Києві або в Гал.-Волинському князівстві).

Це значення пограничної землі слово україна зберігає також у 15 — 16 вв. (і навіть пізніше). Документи кажуть про «Україну подільську», «Україну брацлавську», «Україну київ.». «Dyaryusz sejmowy» 1585 називає Поділля «Ukraina Podolska». З розвитком Козаччини в 16 ст. назва україна стає геогр. назвою коз. території, яка охоплювала широкі простори Наддніпрянщини — Правобережної й Лівобережної, де в адміністративній системі Речі Посполитої Поль. було розташоване воєводство Київ. У такому значенні термін україна вживається в писаннях київ. кат. біскупа Й. Верещинського (кін. 16 ст.), в діяріюшах С. Бєльського 1609 й Ш. Окольського 1638, в листах гетьмана П. Сагайдачного, єп. (згодом митр.) І. Копинського та ін. Сагайдачний у листі до короля Жиґмонта III 15. 2. 1622 писав про «Україну, власну, предковічну отчизну нашу», «городи українські», «народ український» тощо. І. Колимський у листі до патріарха моск. Філарета з 4. 12. 1622 (з Мгарського монастиря) скаржився, що «все зде на Украине, во пределе Киевском сотесняемся». Але поняття україна щораз далі поширюється за межі самого Київ. воєводства, зокрема на Лівобережжі, де в першій половині 17 ст. проходить процес посиленої укр. колонізації, яка захоплює також володіння Моск. держави (Слобідська Україна).

Особливого політ. значення назва «Україна» набирає в наслідок Хмельниччини. Хоч офіц. назва Коз.-Гетьманської Держави 17 — 18 вв. була «Войсько Запорозьке» (з різними варіантами), але її територія була «коз. земля», яка звич. і в укр. і в поль. практиці — називалася Україною. Отож, назви Україна, український, український народ щораз частіше вживалися в політ. і культ. житті Гетьманщини. Зустрічаємо їх раз-у-раз в актах і документах Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Дорошенка, І. Самойловича, І. Мазепи, П. Орлика. Старшина Дорошенка в листі до Запоріжжя 1671 писала про «всю Україну», «народ наш український», «укр. міста» тощо. Про «отчизну Україну» згадував Л. Полуботок у листі до В. Кочубея 1685. Ангигетьман П. Іваненко (Петрик), укладаючи 1692 союзний договір з Крим. ханством, вчинив це «для одобрання од московское власти милое отчизни своее Украины», а в своїх універсалах і листах писав: «наша Україна». Цю назву залюбки вживав і в офіц. актах і в приватних листах екзильний гетьман П. Орлик. Обидва тексти (латинський і укр.) Бендерської конституції 1710 згадують «Ucraina», «in Ucrainam», «на Украйні», «Кіев и иные украинскіе городы». У договорі з Кримом 1711 Орлик титулується «dux Ucrainae». Не дивно, що ця назва тоді стала відомою й популярною в Західній Європі (завдяки також другому вид. «Description d'Ukrainie» Ґ. Л. де Боплана 1661). Після Андрусівської угоди 1667 й поділу України між Москвою й Польщею з'являються назви «сьогобічна» й «тогобічна» Україна, а для Лівобережжя ще «Малоросійська Україна».

Хоч назва «Україна» широко вживалася на Гетьманщині 17 — 18 вв. і поза її межами, вона не стала офіц. назвою Укр. держави, що нею й надалі залишилося «Військо Запорозьке» або, почасти під рос. впливом, «Малоросія». З другого боку, поділ України поміж Москвою й Польщею, який тривав до кін. 18 ст. (а частково й пізніше) гальмував процес перетворення локальної назви Україна на загальнонац. назву території укр. народу. Більше того. У процесі ліквідації Гетьманщини назва Україна немов би реґресуе до свого давнішого суто локального геогр. значення. Ще в кін. 17 ст. вона вживалася щодо частики Гетьманщини: «Того ж року (1690) велика саранча била на Україні и коло Стародуба, на СЂвери»; «а инная тут, на Україні, коло НЂжина и Чернигова и на СЂвери, коло Стародуба зазимовала» (Літопис Самовидця). Навіть у другій пол. 18 ст. (1770-ті pp.) Україною називали на Стародубщині центр. частину Гетьманщини, від Чернігова й Ніжина до Прилуки, Лохвиці й Гадяча.

Щойно в 19 ст., з об'єднанням більшости укр. земель і утворенням укр. територіального масиву назва Україна поволі набирає значення укр. нац. території. Починаючи з другої пол. 19 ст., назва Україна вживається в укр. гром. й приватному житті, визначаючи всю територію укр. народу й усуваючи всі ін. назви (зокрема Малоросія), незалежно від їх походження й іст. вжитку. Після проголошення Української Народної Республіки (універсали Центральної Ради III — 20. 11. 1917 і IV — 22. 1. 1918), Української (Гетьманської) Держави (29. 4. 1918) і Західно-Української Народної Республіки (1. 11. 1918), назви Україна і український народ остаточно усталюються як офіц. назви Української держави та її народу. Офіц. прийняття назви Карпатська Україна (15. 3. 1939) поклало край ваганням щодо властивої назви й цієї частини укр. землі. Україна під сов. окупацією мала назву Українська Соціалістична Радянська Республіка (декрет Укр. сов. уряду з 6. 1. 1919), а з 31. 1. 1937 — Українська Радянська Соціалістична Республіка.

Див. Державні формації українців

[ред.] Література
Dorošenko D. Die Namen „Rus", „Russland" und „Ukraine" in ihrer historischen und gegenwärtigen Bedeutung; Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes. Берлін 1931; * Січинський В. Назва України. Територія України. Прага 1944, II вид. Авґсбурґ 1948;
Borschak E. Rus, Mala Rossia, Ukraina — Hevue des Etudes Slaves, t. XXIV. Париж 1948; * * * Андрусяк М. Назва Україна. Чикаго 1951;
Рудницький Я. Слово і назва «Україна». Вінніпеґ 1951;
Serech Y. An Important Work in Ukrainian Onomastics. The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S. Vol. II, No. 4 (6). Нью-Йорк 1952
  • 0

#54 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.01.2008 – 12:51

Еміко Ви своєю "науковістю" вже задовбали. Наука тут ні до чого. Щодо Мазепи не сперечаються, що він програв у так званій Полтавській битві. Сперечаються про інше - маскалі кажуть - зрадник великого совєцкого народу. Українці кажуть - молодець і герой України, що зробив спробу реалізації гасла "Геть від Москви". Ось і увесь вододіл. А Ви хитро то зводите до переможця битви під Полтавою... Хитро, як і в усіх решти випадках.
ПЕС. Не сумніваюся, що Ви легко наведете аргументи на користь зрадництва Мазепи та правильності його анафеми РПЦ на платформі КПСС. Навіть здогадуюся за кого Ви голосуєте на виборах. Але час таких як Ви вже Слава Богу пройшли!
Слава Україні! Героям Слава!
  • 0

#55 Петлюра

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 600 повідомлень
  • Місто:Полтава

Відправлено 30.11.2008 – 04:52

Перегляд дописуВедмедик Сава (30.07.2007 16:10) писав:

"На Украину", У - дзвінка голосна, а перед дзвінкою голосною повинні стояти чи дзвінкий приголосний,
Тоді "на Уругвае"?на Уганде?от коли таке буде не заперчуватиму

Перегляд дописуEmika (6.01.2008 18:57) писав:

А етимологія свідчить дещо про інше. "Україна" набуло значення "наш край" чи "козацька земля" саме з 17 ст., раніше ж у нашій мові домінувало саме значення "окраїна", чи "віддалена земля".
я вже наводила підбірку джерел, де розкривається етимологія "Україна" (зверніть увагу на цитати з Огієнка та Рудницького). Я розумію, що це не вписується у звичний для Вас газетний дискурс, але все ж, формулюючи думку, постарайтесь спиратись на історичні джерела, а не газетярські штампи - це підвищить рівень аргументації.
Взагаліто в усх слов"янських мовах крім російської край і похідні від нього це впершу чергу певна земля чи територія а потім вже кінець огось і лише у російській навпаки
  • 0

#56 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 30.11.2008 – 13:26

Перегляд дописуПетлюра (30.11.2008 04:52) писав:

Тоді "на Уругвае"?на Уганде?от коли таке буде не заперчуватиму


Взагаліто в усх слов"янських мовах крім російської край і похідні від нього це впершу чергу певна земля чи територія а потім вже кінець огось і лише у російській навпаки
У російській «краї» також означає территорію. А дослівно «країну».
  • 0

#57 Ruthenian

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 29 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 06.12.2008 – 13:00

» Натисніть, щоб показати спойлер - натисніть ще раз, щоб приховати... «
ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫЫЫЫЫ
ЫЫЫЫЫЫЫЫЫ
ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫ
Ы
ЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ
Ы
ЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫыЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫЫ
Ы
ЫЫЫЫЫЫ

Manfred: + 10% Порушення чинних правил пункт 2.5.2.
  • 0

#58 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 03.06.2009 – 10:41

Треба змістовну аргументацію на тему як правильно "НА Україні" чи "В Україні"? бо особисто я чую і те і те,причому перший варіант частіше,та здається ж правильний другий?...чи вони правильні обидва,тільки вживаютсья в різних ..конструкціях?..

Повідомлення відредагував Sensssorika: 03.06.2009 – 10:41

  • 0

#59 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 03.06.2009 – 10:52

Перегляд дописуSensssorika (3.06.2009 10:41) писав:

Треба змістовну аргументацію на тему як правильно "НА Україні" чи "В Україні"? бо особисто я чую і те і те,причому перший варіант частіше,та здається ж правильний другий?...чи вони правильні обидва,тільки вживаютсья в різних ..конструкціях?..
Ось тут панно читайте
http://www.tereveni.org.ua/forum/index.php...t=0&start=0

Повідомлення відредагував Юст: 03.06.2009 – 10:53

  • 0

#60 bulbashka_aero

    Вівця-перевертень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1577 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Кременчук

Відправлено 03.06.2009 – 11:45

Перегляд дописуSensssorika (3.06.2009 11:41) писав:

Треба змістовну аргументацію на тему як правильно "НА Україні" чи "В Україні"? бо особисто я чую і те і те,причому перший варіант частіше,та здається ж правильний другий?...чи вони правильні обидва,тільки вживаютсья в різних ..конструкціях?..
А яка тут може бути аргументація? "На" - це десь зверху (на поверхні тобто). Ті, хто всередині - знаходяться "в". Дивно б звучало "на державі", бо держава не предмет, на поверхні якого можна щось розміщувати... ;)
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних