Перейти до вмісту

Як знову навчитися любити?


Повідомлень в темі: 88

#21 Lady Erato

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 882 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 03.01.2008 – 16:17

Перегляд дописуkozZa (3.01.2008 16:09) писав:

найлекший спосіб забути кохання - найти собі нове :cry:


ага....отак воно на щамовлення і знаходиться.... по щелчку :brovy:
  • 0

#22 sam

    Just a man...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 660 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Lviv

Відправлено 04.01.2008 – 10:34

а просто треба потерпіти - і не ходити з квасною міною, ніби лимонів наїлася...

Посміхайся ЗАВЖДИ - і хтось закохається у твою усмішку.
  • 0

#23 Ксюшенька

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 325 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 05.01.2008 – 19:52

Любов прийде тоді коли прийде..Неможливо примусити себе кохати!Коли ти найдеш дійсно ту людину,коли ти будеш безмежно щаслива з ним,коли про те шоб піти "на лєво" навіть думки не буде ну ітак далі!
  • 0

#24 Хельга Полянська

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 14 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 10.01.2008 – 09:36

Перегляд дописуRonni (31.12.2007 13:06) писав:

Повір, це пройде. Зі мною було так само. Два роки я не могла його забути, два роки в мене була надія, що ми ще будемо разом. Тепер я знайшла людину, яку я дійсно люблю, і в якій я впевнена, що вона мене по-справжньому любить!
Просто не прогав своє щастя. Коли я починала свої стосунки зі своїм хлопцем, дуже сумнівалася, що у нас щось може вийти, але...Отже роби висновок...

оооо.... нііі... з ним? знову? ніколи в житті))) оці думки якраз зникли досить скоро після розриву))
постараюсь не проґавити... :)
  • 0

#25 youllow

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 35 повідомлень
  • Місто:...зВерХУ (:

Відправлено 10.01.2008 – 17:51

Цитата

ага....отак воно на щамовлення і знаходиться.... по щелчку
а ти і перше так шукала? :)
ну та всі всьо зара хочуть "по щелчку", а напрягтись слабо? :unsure:
  • 0

#26 Шалена

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 9 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 10.01.2008 – 21:16

Я зустрічалася з хлопцем 3 роки(хоча час це не основний показник) Ми були не просто закохана пара, принаймні мені тоді так здавалося, ми були чимось неземним, ненормальним, феноменальним, нерозривним... Ми знали імена майбутніх наших діток, коли і хто з садику забирати буде...ну і в тому ж напрямку всі ро*зє*ві мрії, плани... Думаю розумієте) Але стався і тому край, а причиною була навіть не відстань між нами...
Я довго думала, гадала, як бути тепер... І так, кохаючи досі свого *єдиного на цій планеті* я почала зустрічатися з іншим... Інший був чужий, не рідний ні мені ні моїм друзям... Інший зізнавався що любить,а я мовчала, переводила все на жарти, переводила тему. Зустрічалася аби було, аби хтось поміг, аби хтось підтримав... Егоїстично страшно, знаю. Я його навіть не сприймала серйозно. Пройшов час. І він став найближчою мені людиною, він знає мене як ніхто інший, і підтримає як ніхто інший. Я його люблю по-своєму, можна говорити *не ті почуття, не така пристрасть*, але я кажу йому *Я тебе кохаю*без задньої думки.
А думки про те кохання, що є справжнім, найпершим, навіть якщо дуже захотіти, ніколи тебе не покинуть, можна просто думати про це зовсім з ішого кута )
Тепре я ані секунди не жалію про те, що я розійшдася з своїм колишнім і стала зустрічатися з тою людиною, яка мені кохає і цінує не тільки словами :happy1:
  • 0

#27 Amili

    сама по собі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1458 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 05.06.2008 – 09:45

Чи можливе кохання до однієї людини на все життя? Перше і останнє?
Ця історія розпочалася коли я, ще маленькою дівчинкою пішла в перший клас...там я і побачила його. З"явилася симпатія, з часом вона переросла у взаємність (але ми ж тоді були дітьми))). В підлітковому віці мене поставили перед вибором, про який я потім шкодувала. Його тоді я не обрала (через призму часу зрозуміла, що може так і краще). Він мені цього не пробачив. Пройшли роки, а я й досі не можу його забути. Він дуже часто сниться мені і у снах, де просить вибачення за свої вчинки (це моя совіть вибачається???)
Тепер він одружений, має сина якому вже два роки. Прекрасно розумію, що я з ним ніколи не буду. А кохання живе в мені само по собі, платонічне, воно не вимагає взаємності і уваги....просто приносить душевний спокій. Я МОЖУ кохати....Проте всі ці роки залишаюся самотньою. Кандидатів і бажаючих бути зі мною є багато, проте не хочу фальшивити в стосунках, тому ми через певний час всерівно розходимося через відсутність з моєї сторони симпатії.
Можливо це все і смішно зі сторони....проте переконуюся в тому, що я - однолюб.
Що робити? Пройшло багато часу і нічого не змінюється??? Допоможіть....
  • 0

#28 Evol

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1846 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 05.06.2008 – 09:57

мабуть можливе... не знаю, що робити.. можливо чекати, що пройшло більше часу. можливо когось.
  • 0

#29 Amili

    сама по собі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1458 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 05.06.2008 – 10:43

Дякую. Чекаю вже стільки років...Мабуть має бути та людина, яка переконає мене в іншому. Але чи зустріну я її? Тепер схиляюся до думки, що варто провести життя в самотності, ніж комусь робити боляче.
  • 0

#30 Красунечка

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 663 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 05.06.2008 – 10:52

тобі потрібно жити дальше. не нарікай,що він не з тобою, свій вибір ти зробила сама. він зараз щасливий у шлюбі, і ти маєш теж радіти з нього. ти ще знайдеш своє кохання, я в цьому впевнена... не дивись у минуле, живи майбутнім... не шкодуй за тим що могла б змінити... життя дано людині щоб ним насолоджуватись...
  • 0

#31 Amili

    сама по собі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1458 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 05.06.2008 – 11:09

Перегляд дописуКрасунечка*****^^^ (5.06.2008 11:52) писав:

тобі потрібно жити дальше. не нарікай,що він не з тобою, свій вибір ти зробила сама. він зараз щасливий у шлюбі, і ти маєш теж радіти з нього. ти ще знайдеш своє кохання, я в цьому впевнена... не дивись у минуле, живи майбутнім... не шкодуй за тим що могла б змінити... життя дано людині щоб ним насолоджуватись...

Річ не втому що про щось жалію. Все минуло, я живу "новим" життям, насолоджуюся ним. От тільки мені не вистачає нового кохання...а як його можна знайти?
Цікаво чи на форумі є люди з подібною проблемою...якщо це можна назвати проблемою..
  • 0

#32 Margo

    в тихому очереті чорти плавають брасом

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 842 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 05.06.2008 – 11:20

теми об’єднано


По суті: ну дуже знайома ситуація. Принаймі що зробила я. Не дурно існує думка: все, що не вбиває, робить нас сильнішими. Ту любов я просто перетворила в буденне явище, це як частина мене, яка не болить, вона існує поза межами почуттів, і мені з нею добре. Тому, коли появляються нові симпатії, вони і залишаються на рівні симпатій і уподобань. Скажем так, навчилась не закохуватись)
Тому не старайся викинути це все, просто живи з цим, не звертаючи уваги. А нове кохання обов’язково з’явиться!!!! От побачиш.

Повідомлення відредагував Margo: 05.06.2008 – 11:22

  • 0

#33 Amili

    сама по собі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1458 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 05.06.2008 – 12:47

Дякую!

І все ж таки мені цікаво почути думку форумчан про однолюбів, моногамію.....
  • 0

#34 Koshk@

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 24 повідомлень

Відправлено 06.06.2008 – 14:53

Я розумію цю ситуацію бо в мене була схожа. Зараз я розумію що то було пекло але тоді ти дивилась на світ в рожеві окуляри. Але все минуло.... просто твої почуття підросли і ти полюбиш лише ту людину яка справді цього варта. Ти закріла серце і душу. А требе їх хоч іноді відкривати бо живучи в минулому ніколи не перейдеш у майбутнє.
  • 0

#35 4esterfielter

    вже не чайнік - самоваррр

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 615 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Рівне - Київ - Рівне - Київ (туди-сюди їжджу:)

Відправлено 16.06.2008 – 20:52

Кохана Хельґочко, все-таки дива стаються. ми вже півроку))) і так нівроку)))
  • 0

#36 Peace

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 93 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 18.06.2008 – 17:42

тут щось радити - неможливо...........)
  • 0

#37 chipie

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 301 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 18.06.2008 – 18:17

однолюби існують. інша справа, якщо вони живуть лише своїми почуттями, зацикленістю на невзаємному коханні. я знаю, як то: відчувати і знати, що нічого не буде. але тут важливо направити свої почуття у правильне русло. Amili, знаєш, дуже допомагають діти (свої, чужі, брати-сестри...неважливо). до них прокидається якась особлива любов, чиста, з нею за
буваєш про негаразди. кохай, то - щастя!
  • 0

#38 Amili

    сама по собі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1458 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 18.06.2008 – 18:40

Дуже дякую за пораду!:huh: Шукаю)))) пошуки продовжуються:( От тільки біда моя в тому, що занадто вимоглива до хлопців.....
  • 0

#39 100000

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 350 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 23.06.2008 – 11:53

Якщо це найважливіша проблема в житті варто спробувати залишити на деякий час усе як є і не ставити до себе претензій у даному плані на час доки не вдасться вирішити три найваджливіші проблеми які йдуть після цієїі.
Після того як ті три проблеми будуть вирішені виникне досить дивне і приємне відчуття, яке відкриває очі на багато речей і зокрема здатність любити.
  • 0

#40 Alvi

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 65 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Ужгород

Відправлено 23.06.2008 – 21:55

Перегляд дописуКабан (30.12.2007 23:48) писав:

Кохання... Я майже рік назад останій раз когось кохав, до речі, віртуально. Я познайомився з дівчинов в чаті www.bizarre.kiev.ua (це не реклама). Вона живе в Черкаській області, я в Миколаївській. Я з нею майже 5 років спілкувався по телефону, все надіявся зустрітись з нею. Але вона нажаль постійно відмовляла, навіть не сказала мені причину відмови. Я їй відправляв багато разів свої фотографії, вона мені теж. Вона довгий час не виходила з моєї голови, я про неї мріяв, жив нею. Але одного дня мені надоїла така гра, постійна надія на зустріч... я їй написав смс повідомлення, і сказав, що спілкування між нами закінчено назавжди. Вона у відповідь написала, що як її всі хлопці достали!... Мені треба було прожити один рік, щоб вона пішла з моєї голови повністью.
Другий раз познайомився знову з дівчиною, в тому ж чаті. Вона живе в Одесі. Я з нею спілкувався по телефону один рік. Одного разу вона мені запропонувала приїхати до неї в гості, погуляти разом, познайомитись ближче. Я через декілька днів дав згоду. Я приїхав в Одесу дуже рано... чекав довго. Рано подзвонив їй і запитав, коли вона прийде. Вона щось сказала, що прийде пізніше. Ось так вийшло, що вони взагалі не прийшла! Я купив білет в своє місто, і поїхав з розбитим серцем.
В міському чаті спілкувався з дівчиною нещодавно. Але вона була російськомовна людина, як і всі інші. Але погано ставиться до націоналістів... я відчув, що почав в неї закохуватись. Але вирішив, що більше не буду заходити в чати.

П.С. Мені в коханні не щастить :ggggg:. Я невдаха :( . Скоріш за все тому, що не дуже цікавий співрозмовник, повний, і не дуже приваблива зовнішність. Але були такі дівчата, що казали, що в мене цікаве обличчя. Я собі дав слово, що для дівчат моє серце закрито. Це не значить, що я гей! Просто дуже багато розчарувань в моєму житті. Я втратив надію, віру, і любовь... Я нікого не люблю, крім своєї сім'ї, і близьких родичів.

Привіт!Я прочитав твій допис у темі кохання... песимістично таки.. схоже дуже на мене, хоч на рахунок зовнішності, та і взагалі, я себе не надто люблю, хоч багато хто часто мене хвалить, шо я такий та й сякий хороший)) я думаю тре постаратися себе полюбити (хоч це часто нелегко), і менше звертати уваги на те, шо гонять інші. Я розумію, шо радити одне, зробити це - інше, та все ж..
На рахунок Бізару. Я тепер закінчую 2 курс універу. В 11 класі я познайомився на тому ж сайті з дівчиною одною.. Спочатку ми подружилися. Ми спілкувалися смс-ками, е-поштою, згодом по асі. Мені теж починали закрадуватися думки на кшталт "це моє", але недавно, буквально пару місяців тому був пік наших відносин, ми зустрілися два рази, поговорили... Але я замітив одну деталь: по інету спілкуватися нам було НАБАГАТО легше, ніж насправді... я відчув, що шось не те.. а так не хотілося розлучатися, люди привязуються одне до одного... І тепер ми розійшлися..
Важко мені було, тепер трохи легше... І після цього я стараюся не спілкуватися по нету. Хоч в мене також не надто багато друзів, і я теж страждаю від цього... З дівчатами теж бракує спілкування.. Але все ж я тобі раджу спілкуватися тільки в живу, хоча б з одною дівчиною, хоч дуже мало, перекинутися пару словами, але це набагато краще, ніж годинами в інеті. Рано чи пізно прийдеться почати, так шо краще раніше, бо чим далі, тим буде важче і важче... І зрозумій, не буде все й відразу, все робиться поступово...
Бажаю тобі відваги і мудрих рішень!!! :ggggg:

ПС І ніякий ти не невдаха!!! не дозволяй собі так думати -_- , знайди у собі щось хороше (бо воно є, обовязково), і хвали себе!)))) :ggggg:
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних