Перейти до вмісту

Як знову навчитися любити?


Повідомлень в темі: 88

#1 Хельга Полянська

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 14 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 30.12.2007 – 13:59

  • 88
Близько року тому я була безмежно закохана в одну людину. Він також нібито відповідав взаємністю і деякий час ми навіть були дуже щасливими в наших стосунках… Але пізніше це перетворилось на суцільне пекло!
Він йшов коли йому хотілось, а потім повертався з обіцянками що такого більше не повториться, а я вірила… щоразу вірила, щоразу повертала… все пробачала, бо кохала, і навіть словечком не обмовилась про те, який шалений біль я переживала за ті кілька днів, поки він там роздумував… Навіть мої близькі досі пам’ятають, в якому я була стані… немов привид тинялась по квартирі, в істериках вибігала з пар…
Зрозуміло, що нарешті все це зовсім припинилось. І навіть важко було сказати хто був ініціатором розриву. Певно він своєю поведінкою, а я – своїми остаточними словами про це що все скінчено.
Всім знайомим, щоб довго не розповідати це все, я казала, що ми просто один одного дістали… По суті так воно і було, не рахуючи те, що на душі в мене лишився важкий осад… і ось в чому питання…
Як його позбутись????!!!
Часу пройшло вже достатньо… Ні про які почуття до нього немає й мови... Зникло, без сумнівів, до останньої краплі... Після нього в мене були інші хлопці, з якими мені було набагато краще і легше в спілкуванні. Нехай стосунки були не тривалими, але з усіма мирно розходились й лишились друзями. Та може тому й розходились, що жодному з них я так і не змогла нічого відповісти на освідчення в коханні… З ними було добре, але я навіть не думала про те, чи люблю… Просто боюсь таких думок… Просто боюсь тепер когось любити…
Але хочу вірити, що зможу знову покохати… Знову комусь вірити і не боятись відповідати взаємністю…
Як подолати страх перед можливістю знову пережити той шалений біль? Навіть більше – перед тим, що ще раз я такого просто не переживу?…

Повідомлення відредагував Хельга Полянська: 30.12.2007 – 14:10


#2 Past

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 650 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 30.12.2007 – 14:14

Перегляд дописуХельга Полянська (30.12.2007 14:59) писав:

Як подолати страх перед можливістю знову пережити той шалений біль? Навіть більше – перед тим, що ще раз я такого просто не переживу?…
колись хтось сказав: те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими... Майже кожнен тебе розуміє, бо нажаль всі мусять пройти через розчарування в коханні. Думаю, що це правильно, коли не можеш освідчитись хлопцям у відповідь якщо як таких почуттів нема, до того ж такими словами не розкидаються. Думаю твоє серце подасть тобі знак, коли ти знайдеш свою справжню любов, головне в це вірити :D
  • 0

#3 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 30.12.2007 – 14:25

Кухання - не вірю :D , тому ніколи в розділі не дописую. Тобто так кохання існує, до пори до часу і згодом зникає. Варто бути обачливим у виборі партнера в житті. Тобто задати собі питання - що корисного принесе мені життя із цією людиною, чи є первпективи на добре життя та дітей в майбутньому..

Зараз будуть мене осуджувати, але факт залишається, те що кохати можна, але спільно жити та ігнорувати різні вискоки то зле. Проте це життя.
  • 0

#4 Малинка

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 207 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 30.12.2007 – 14:34

Я розумію як тобі важко. Але в таких випадках говориться що час лікує. Я розумію, що тобі важко комусь довіритися, бо ти боїшся, що тобі знову зроблять болячу, і ще одного удару ти не переживеш.
Була в мене така ситуація коли я була безмежно закохана в одного хлопця, І нічого не замічала, а він кидався мною як хотів, відкине мою любов, потім приблизить, і так повторювалось купа раз. А я нічого не могла зробити, бо була просто сліпа любов, я просто марила ним, і нічого не бачила, кожному його поступку я знаходила якісь світлі сторони, і завжди виправдовувала його в своїх очах. І щоя тільки не робила, страшно тепер згадати, якою дурою на той час була. Тривали ці стосунки приблизно рік, з яких я була по-справжньому щаслива перші 3, а потім почався цей ад.
Зараз розумію, як було глупо з моєї сторони, ці поступки, а на той момент мені було дійсно важко,і найгірше, що в цей момент мене ніхто не піддержував, просто було нікому. Після цих стосунків. були хлопці, але я боялася відкритися, я боялась, що хтось так знов буде зі мною робити. Тому коли починалася якась симпатія, я просто навсього розтавалася з ним. Я боялась....І тривала так довго.
Тільки з часом я починала забувати, просто хотілося кохання, хотілося віддаватися людині, захотілося бути просто щасливою, і закоханою. Тому коли починалися якісь стосугки, я правда завжди була насторожена,і більше холодніше ставилася до хлопця і не втрачала голову при першому признані в коханні, я почала розтавати поступово, поетапно, позбуваючи свого страху, коли потім знову не розчинялася в коханні.
Тому тобі моя порада, не переживай зараз, бо все владнається, все прийде з часом, колись ти відчуєш, що ця людина є твоя, яка болісно ніколи не зробить. Все буде, просто потрібно час.
Такі речі зразу не пропадають, з часом тобі потім буде смішно з того всього. Тому головне в твоєму випадку є витримка.
  • 0

#5 Dema V

    404

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1365 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 30.12.2007 – 15:10

Хельга Полянська
хех, а я думав я один дурний такий :D

Забий на нього,ти варта кращого! Пройде час і ще зі сміхом ситуацію згадуватимеш :(

bamik
ти мені цими словами згадав мого друга, що в груди б'ється ніби любові нема, а сам ще пару місцяів назад на крилах літав :P
  • 0

#6 Саляма

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3140 повідомлень

Відправлено 30.12.2007 – 15:13

Перегляд дописуМалинка (30.12.2007 15:34) писав:

Такі речі зразу не пропадають, з часом тобі потім буде смішно з того всього.


Перегляд дописуDema V (30.12.2007 16:10) писав:

Пройде час і ще зі сміхом ситуацію згадуватимеш :P

У мене така ситуація була. І я не згадую те пекло зі сміхом :D коли почуття справжні - смішно не буде...
  • 0

#7 Малинка

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 207 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 30.12.2007 – 15:21

Перегляд допису_saljama_ (30.12.2007 15:13) писав:

У мене така ситуація була. І я не згадую те пекло зі сміхом :D коли почуття справжні - смішно не буде...
Якщо це справжнє почуття, то воно би болю не принесло.
Це хвора любов і сліпа. Тому вона проходить.
  • 0

#8 Dema V

    404

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1365 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 30.12.2007 – 16:54

Перегляд допису_saljama_ (30.12.2007 15:13) писав:

У мене така ситуація була. І я не згадую те пекло зі сміхом :D коли почуття справжні - смішно не буде...
хех, в мене теж не весело було, навіть мпроби самогубства (нащастя обидва невдалі), а тоді я просто зробив висновки для себе. І більше чомусь не страждаю. Згадую, безперечно, але то лиш спогади. Кожна спроба відновити стосунки закінчувалася крахом, вчора останній раз. Невже через це треба вбивати себе, можна ту любов спрямувати на іншу дівчину чи перетворити в інші почуття, головне не страждати. Бо для мене любов ніколи не юуде стражданням, а там де воно є - любові бути не може.
  • 0

#9 Саляма

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3140 повідомлень

Відправлено 30.12.2007 – 17:46

Перегляд дописуМалинка (30.12.2007 16:21) писав:

Якщо це справжнє почуття, то воно би болю не принесло.

Любов біль і не приносить. Його приносять обставини, у яких вона існує і розвивається.
  • 0

#10 Dema V

    404

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1365 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 30.12.2007 – 19:15

Перегляд допису_saljama_ (30.12.2007 17:46) писав:

Любов біль і не приносить. Його приносять обставини, у яких вона існує і розвивається.
незнаю чому, але я постійно думав, що за таких обставин вона навпаки руйнується :D
  • 0

#11 Хельга Полянська

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 14 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 30.12.2007 – 19:55

Перегляд дописуFeMINIsto4ka (30.12.2007 14:14) писав:

колись хтось сказав: те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими... Майже кожнен тебе розуміє, бо нажаль всі мусять пройти через розчарування в коханні. Думаю, що це правильно, коли не можеш освідчитись хлопцям у відповідь якщо як таких почуттів нема, до того ж такими словами не розкидаються. Думаю твоє серце подасть тобі знак, коли ти знайдеш свою справжню любов, головне в це вірити :P
Так, таких слів на вітер ніколи не кидаю... А вірити дуже хочеться! Дуже-дуже! Я намагаюсь! Та дурна штука як підсвідомість, - там, де зберігаються всі спогади та передчуття, навіть ті, які нібито давно забула і пережила... Та в якійсь момент все вспливає нагору і після кроку вперед робиш два назад... ех..
Дякую :(

Дякую всім за відповіді...
А в тому щоб забути саме його проблем немає... а от забути те, що він витворяв і свої тодішні переживання - оце важко...
Можливо проблема в тому, що я так і не змогла йому пробачити...

Перегляд дописуbamik (30.12.2007 14:25) писав:

Кухання - не вірю :D , тому ніколи в розділі не дописую. Тобто так кохання існує, до пори до часу і згодом зникає. Варто бути обачливим у виборі партнера в житті. Тобто задати собі питання - що корисного принесе мені життя із цією людиною, чи є первпективи на добре життя та дітей в майбутньому..

Зараз будуть мене осуджувати, але факт залишається, те що кохати можна, але спільно жити та ігнорувати різні вискоки то зле. Проте це життя.
Знаю знаю... багато чула що побут вбиває всю любов та романтику... Та можливо і не можна палко кохати людину все життя, але коли є почуття, є повага, а це головне щоб вміти знаходити компроміси, думаю спільне щасливе життя цілком реальне)
  • 0

#12 Past

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 650 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 30.12.2007 – 20:08

Перегляд дописуbamik (30.12.2007 15:25) писав:

Кухання - не вірю :) , тому ніколи в розділі не дописую.
але якщо дописав, значить тебе це заділо, колись думала так як ти, але потім переборола себе і відтоді собі вже не брешу...
  • 0

#13 Кабан

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 83 повідомлень

Відправлено 30.12.2007 – 22:48

Кохання... Я майже рік назад останій раз когось кохав, до речі, віртуально. Я познайомився з дівчинов в чаті www.bizarre.kiev.ua (це не реклама). Вона живе в Черкаській області, я в Миколаївській. Я з нею майже 5 років спілкувався по телефону, все надіявся зустрітись з нею. Але вона нажаль постійно відмовляла, навіть не сказала мені причину відмови. Я їй відправляв багато разів свої фотографії, вона мені теж. Вона довгий час не виходила з моєї голови, я про неї мріяв, жив нею. Але одного дня мені надоїла така гра, постійна надія на зустріч... я їй написав смс повідомлення, і сказав, що спілкування між нами закінчено назавжди. Вона у відповідь написала, що як її всі хлопці достали!... Мені треба було прожити один рік, щоб вона пішла з моєї голови повністью.
Другий раз познайомився знову з дівчиною, в тому ж чаті. Вона живе в Одесі. Я з нею спілкувався по телефону один рік. Одного разу вона мені запропонувала приїхати до неї в гості, погуляти разом, познайомитись ближче. Я через декілька днів дав згоду. Я приїхав в Одесу дуже рано... чекав довго. Рано подзвонив їй і запитав, коли вона прийде. Вона щось сказала, що прийде пізніше. Ось так вийшло, що вони взагалі не прийшла! Я купив білет в своє місто, і поїхав з розбитим серцем.
В міському чаті спілкувався з дівчиною нещодавно. Але вона була російськомовна людина, як і всі інші. Але погано ставиться до націоналістів... я відчув, що почав в неї закохуватись. Але вирішив, що більше не буду заходити в чати.

П.С. Мені в коханні не щастить :D. Я невдаха :) . Скоріш за все тому, що не дуже цікавий співрозмовник, повний, і не дуже приваблива зовнішність. Але були такі дівчата, що казали, що в мене цікаве обличчя. Я собі дав слово, що для дівчат моє серце закрито. Це не значить, що я гей! Просто дуже багато розчарувань в моєму житті. Я втратив надію, віру, і любовь... Я нікого не люблю, крім своєї сім'ї, і близьких родичів.
  • 0

#14 sam

    Just a man...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 660 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Lviv

Відправлено 31.12.2007 – 11:04

Воно само прийде.

З тою людиною, яка розбудить тебе, твоє серце, твої почуття.

Життя далеко не закінчене... Воно просто починає новий виток...
  • 0

#15 Ronni

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 10 повідомлень
  • Місто:Новоселиця

Відправлено 31.12.2007 – 13:06

Повір, це пройде. Зі мною було так само. Два роки я не могла його забути, два роки в мене була надія, що ми ще будемо разом. Тепер я знайшла людину, яку я дійсно люблю, і в якій я впевнена, що вона мене по-справжньому любить!
Просто не прогав своє щастя. Коли я починала свої стосунки зі своїм хлопцем, дуже сумнівалася, що у нас щось може вийти, але...Отже роби висновок...
  • 0

#16 Lady Erato

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 882 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 01.01.2008 – 16:25

я не знаю.. лише можу припустити...
я от розійшлась з Коханим.. і ми далі любим один одного (так треба було..)... і таке враження, що я не зможу когось ще любити... зможу зустрічатись, фліртувати, спілкуватись, дружити.. але не любити... а ще - страх.. як я тепер без Нього? страх, що більше ніхто не полюбить, що кинуть, образять... відчуття, що від мене відірвали, вирвали частину, шмат серця... Він сказав, що це для того, щоб воно прийняло чи обросло ще кращим.. а як таке можливо?
Зараз таке відчуття, що навіть якщо й зможу любити, то лише цією любовю...
Я знаю, що може це не дуже по темі.. що це неправильно мабуть... я навіть знаю, насправді, що це пройде, що треба жити і посміхатись далі... і головне - в імя тих стосунків, що були - старатись бути кращою, такою, якою Він би хотів мене бачити, старатись жити так, як Він прагнув, щоб ми жили, старатись полюбити так, як Він бажав, щоб я любила Його, адже Він знає, яке для мене щастя - кохати і бути коханою...
тому в моєму випадку, я маю вчитись не боятись ( як і у всьому і завжди по житті)... адже так хоче Він...
  • 0

#17 Йа)

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 120 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Киїффф

Відправлено 01.01.2008 – 18:38

не вірив в кохання... закохався, повірив, перевірив, обпікся, зробив висновки... тепер людей близько не підпускаю щоб не звикати... такого щастя більш не треба! :)
Прикріплений файл  716458_80.jpg   2.67К   2 Кількість завантажень:

Повідомлення відредагував Йа): 01.01.2008 – 18:39

  • 0

#18 Wild_Rain

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 169 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:м.Полтава

Відправлено 01.01.2008 – 21:24

А може це була не справжня любов. Може ти ще просто не знайшла того "справжнього", а коли зустрінеш, зрозумієш, що колишній і мізинця його не вартий.
  • 0

#19 Таньчик

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 97 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Чернівці

Відправлено 03.01.2008 – 00:28

Потрібно дійсно полюбити, і нічого вчитися гне потрібно. Прийде час і все болюче минеться)))
  • 0

#20 youllow

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 35 повідомлень
  • Місто:...зВерХУ (:

Відправлено 03.01.2008 – 16:09

найлекший спосіб забути кохання - найти собі нове :brovy:
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua