Перейти до вмісту

"Слово о полку Ігореве": автентичний твір 12ст. чи пізніша підробка?


Повідомлень в темі: 3

#1 Максим Стюфляєв

    Генеральний писар

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 725 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Лутугине Луганська область.

Відправлено 16.12.2007 – 22:17

  • 3
Пропоную усім небайдужим до історії форумчанам подискутувати на тему, що вже понад 200 років не дає спокою багатьом дослідникам: чим є славетне "Слово о полку Ігореве". Давньоукраїнською літературною пам'яткою 12 ст. чи пізнішою фальсифікацією століття 18-го? Суперечки з цього приводу почалися майже одразу після першого видання "Слова..." і не вщухають досі. Обидві версії мають як послідовних прибічників, так і затятих опонентів. Висловіть і Ви свою думку з цього приводу! Сподіваюся, спілкування на цій гілці буде цікавим та змістовним!
Власне, відкрити тему мене спонукав вміщений у іншій темі цього форуму лінк на статтю американського професора Едварда Кінана «Чи міг Ярослав Галицький 1185 року стріляти в султанів?» http://www.litopys.o...enan/keen11.htm Пан Кінан є прихильником саме другої точки зору, тобто, на його думку, "Слово..." було написане наприкінці 18ст., тобто лише за кілька років до першого видання. Я уважно прочитав статтю Кінана. Що сказати? Не вразило. Зараз поясню, що мені не сподобалося.Формат форумної дискусії, на жаль, не дозволяє викласти всі заперечення і аргументи, тому буду максимально лаконічний і, напевно, за браком часу та щоб уникнути «метрових» дописів, викладатиму свою позицію шматочками.
Найперше мене просто вразила категоричність, навіть зухвалість професора. Вже у другому (!) абзаці статті Кінан робить однозначний висновок : «цей твір — не автентичний: його склав богемський учений-єзуїт Йосеф Добровський не раніше, ніж у серпні 1792 року». А де докази цієї тези ;) Мені завжди здавалося, що науковець повинен спочатку проаналізувати всі наявні альтернативні версії і лише вказавши на їхні помилки та недоречності, запропонувати власну концепцію. Кінан, схоже, йде іншим шляхом: спочатку нав’язує читачеві висновок, а потім вишукує під нього докази. Далі професор починає пояснювати, які мотиви спонукали Добровського написати «Слово…» Тобто ми вже точно встановили, що саме він є автором «Слова…» :ggggg: :yes: Знов таки, а де докази ? Адже, крім посилання на кілька «гебраїзмів» та «класицизмів» (ГАДАНИХ ;) ), Кінан практично не наводить аргументів на користь своєї версії авторства, зате відштовхується від неї, мов від аксіоми. Невже маю вірити йому на слово?! Ні. Тому, перш ніж пояснювати, ЧОМУ Добровський написав поему, слід було аргументовано довести, що саме він це зробив ;) У статті я таких аргументів не побачив. Сам Кінан визнає, що документальних доказів авторства Добровського у нього немає. То про що мова?! Те, що Добровський МІГ написати «Слово…» нічого не означає. МІГ написати і НАПИСАВ- це різні речі :D
Отже, не довівши авторство Добровського, Кінан починає аналізувати внутрішні психологічні мотиви, що спонукали цього славіста написати «Слово…» Як на мене, внутрішні переживання людини – надто хиткий і ненадійний матеріал для історика, бо тут легко впасти у суб’єктивність. Хто сьогодні може точно сказати, якими мотивами керувався Добровський, навіть якщо саме він написав поему? Тезу про те, що «темні місця» «Слова…» викликані психічною хворобою його автора взагалі не коментую, бо, як на мене, це не науковий аргумент, а суто особисте припущення Кінана, яке неможливо довести (до речі, історія тлумачення «темних місць» дає нам чимало доказів автентичності «Слова…» Я на цьому пізніше ще зупинюся детально). Акцентую краще на іншому моменті. Кінан каже, що, пишучі «Слово…», Добровський намагався наслідувати щойно прочитану ним «Задонщину». Таким чином, Кінан відроджує стару гіпотезу про те, що «Слово…» є пізнішою підробкою під «Задонщину». У цієї гіпотези є одне слабке місце: річ у тім, що «Задонщину» вперше було опубліковано лише у 1852 році В. Ундольським. Тобто Добровський наприкінці 18ст. ніяк не міг знати про «Задонщину», бо вона увійшла в науковий обіг на 50 років пізніше, ніж «Слово…» :excl: Мені здається, що такі «ляпи» Кінана багато про що свідчать. Якщо цей шановний професор не знає таких елементарних речей, то чи варто взагалі довіряти його аргументам :(
На цьому хочу завершити свій перший допис. Найближчим часом (може, навіть завтра, якщо буде час) я продовжу обговорення статті Кінана і перейду до тексту «Слова…», зокрема «гебраїзмів», «богемізмів», «темних місць» та ін. Як я й припускав, за один раз усе написати неможливо – це буде надто довго і завеликий вийде допис. Буду радий почитати також інші думки на підняту тему – як від моїх однодумців, так і від опонентів. Далі буде!

#2 Максим Стюфляєв

    Генеральний писар

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 725 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Лутугине Луганська область.

Відправлено 19.12.2007 – 21:13

Продовжую коментувати статтю Кінана. Переходжу до найцікавішої її частини – закидів професора до власне тексту «Слова…» Намагаючись довести, що автором поеми був Добровський, Кінан посилається на наявність у «Слові» гебраїзмів. Зокрема, на думку дослідника, гебраїзмом є слово «урим». На жаль, Кінан не навів контексту, в якому вжито слово. Тому мені довелося самостійно здогадуватися, що йдеться про фрагмент з першого видання: «Се Уримъ кричатъ подъ саблями Половецкыми…» Насправді тут немає ніяких гебраїзмів. Просто перші видавці помилилися при поділі давнього суцільного тексту на слова. Давно загальновизнаною стала правка, за якою «Урим» треба замінити на «у Римові». Тобто йдеться про те, що після поразки Ігоря половці сплюндрували руське місто Римів. Таке пояснення чудово узгоджується з контекстом і загальним текстом «Слова…» Щодо «богемізмів» та «класицизмів», то, на жаль, Кінан постійно про них говорить, але не наводить жодного конкретного прикладу. Тому нема чого обговорювати.
Тепер про Плісенськ і «дебрь Кисаню». На думку Кінана, «дебрь Кисаню» є старозавітним гебраїзмом, перенесеним Добровським у «Слово…» Таке тлумачення видається мені надуманим. Я вважаю, що значно вірогідніше пояснення уривка дав В. Скляренко у праці «Темні місця» в «Слові о полку Ігоревім». Цитата «Відправною точкою для осмислення аналізованої фрази нам послужило явне протиставлення тут «болоні» і «дебрі», яке зустрічається і в інших творах давньоруської літератури, пор. у Ніконівському літописі під 1216 р. (список XVI ст.): «Поидите убо чрезъ болоньє и чрезъ дебрь сію». Вільний, відкритий простір може протиставлятися непрохідним хащам і ніяк не ущелинам, ярам, ровам. Із сказаного випливає, по-перше, що дебрь в аналізованій фразі має значення «непрохідна хаща», а по-друге, що цю фразу треба починати із слів «на болони» (інакше не буде протиставлення), отже, «у ПлЂсньска» слід віднести до попередньої фрази («Всю нощь съ вечера босуви врани възграяху у ПлЂсньска»). Фраза «На болони бЂша дебрь...» має глибокий символічний зміст. На вільному, відкритому раніше просторі з’явилася непрохідна хаща, тобто було все просто, а тепер дуже ускладнилося (після поразки Ігоревого війська). До того ж, коли сниться ліс, то це на зле».Увесь фрагмент Скляренко читає так: «дебрьıє и(с) сан(ь)ю «непрохідні хащі із зміями (драконами)»: «На болони бЂша дебріе и(с) сан(ь)ю» («На вільному раніше просторі були непрохідні хащі із зміями (драконами)». Звісно, ставити крапку в цьому питанні ще зарано, бо обговорюване місце є одним з найскладніших у «Слові…», але гіпотеза Скляренка принаймні видається мені значно обгрунтованішою.
Щодо Дунаю і Тмутаракані, то я не можу збагнути, чому Кінан вбачає тут географічний анахронізм? Я вважаю, що згадка про них цілком відповідала політичній атмосфері кінця 12ст. Адже Тмутаракань була територією Чернігівського князівства і цілком природньо, що чернігівський князь Ігор прагнув відновити контроль над цим стратегічно важливим містом. Щодо Дунаю, то його присутність у тексті теж легко пояснити. У народній творчості «дунай» означає річку взагалі. Але навіть якщо йдеться про конкретне географічне поняття, то хіба не зрозуміло чому Дунай згадується, наприклад, у Плачі Ярославни? Адже Дунай і Галичина були її батьківщиною! То у чому тут анахронізми?
Щодо Ярослава Осмомисла, то у фрагменті про нього йдеться про те, що цей князь успішно протистояв спробам угорців загарбати Галичину. Аналогію з Габсбургами явно притягнуто за вуха.
Тепер нарешті про «СтрЂлявши съ отня злата стола Салтани за землями». Кінан не погоджується з тлумаченням слова "салтани" як "султани” і висуває свою гіпотезу, що „салтани першодруку треба читати як "с алтани”. «Алтана» тут є італійським словом, що виникло в добу Відродження і означає "невелика вежа». З таким редагуванням тексту неможливо погодитися. Форма слова "салтан" замість "султан" часто вживалася в давньому українському письменстві і є природною для української мови. Детально дослідивши цей фрагмент, Л. Махновець переконливо довів, що тут йдеться про те, що галичани Осмомисла у 1176 році брали участь у битві візантійського імператора Мануїла І Комнина проти туків – сельджуків під Міріокефалом. Ярослав воював з турками, а отже справді «стріляв салтани за землями». Підстави ж правки Кінана незрозумілі. Схоже, він просто прагнув будь-що, не зважаючи на факти, довести авторство Добровського…
Висновок: я вважаю версію Кінана про написання «Слова…» Добровським наприкінці 18 ст. абсолютно необґрунтованою. Мені видається, що автор взагалі не навів жодних переконливих доказів на користь власної гіпотези, підмінивши аргументованість тез їхньою різкістю.
  • 0

#3 bulbashka_aero

    Вівця-перевертень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1577 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Кременчук

Відправлено 20.12.2007 – 11:02

Я, мабуть, ацікавлена сторона, але - хто такий цей професор, щоби сприймати його неаргументовану заяву всерйоз?
  • 0

#4 Nomad

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3581 повідомлень

Відправлено 20.12.2007 – 15:58

Вважаю що професор дійсно написав неаргументовану статтю, яка базується тільки на догадках самого Кінана, тому якщо дивтися з точки зору "якщо не довів що це неправда-то значить це більш схоже на правду ніж на неправду", то все таки я вважаю що "Слово..." все таки автентичний твір, хоча можуть бути нюанси типу пізнішого його редагування або просто помилок при перекладі тощо
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua