Перейти до вмісту

бУКи — багатоговіркові Україномовні Книги; 2007р


В темі одне повідомлення

Опитування: бУКи (11 користувачів проголосувало)

як Вам ідея бУК?

  1. чудова (0 голосів [0.00%])

    Процент голосів: 0.00%

  2. гарна (0 голосів [0.00%])

    Процент голосів: 0.00%

  3. цікава (1 голосів [9.09%])

    Процент голосів: 9.09%

  4. важко визначитись одразу (почекаю тему-продовження [2008р] з новим опитуванням) (0 голосів [0.00%])

    Процент голосів: 0.00%

  5. нецікава (0 голосів [0.00%])

    Процент голосів: 0.00%

  6. нерозумна (0 голосів [0.00%])

    Процент голосів: 0.00%

  7. безглузда (3 голосів [27.27%])

    Процент голосів: 27.27%

  8. лише час покаже (1 голосів [9.09%])

    Процент голосів: 9.09%

  9. я не зміг зрозуміти її значення (все прочитав) (1 голосів [9.09%])

    Процент голосів: 9.09%

  10. я не зміг зрозуміти її значення (ніколи було прочитати тему [2-ге повідомлення]) (5 голосів [45.45%])

    Процент голосів: 45.45%

чи шукатимете бУКи для бажаних книжок?

  1. так (2 голосів [18.18%])

    Процент голосів: 18.18%

  2. ні (4 голосів [36.36%])

    Процент голосів: 36.36%

  3. інколи (0 голосів [0.00%])

    Процент голосів: 0.00%

  4. ще не знаю (5 голосів [45.45%])

    Процент голосів: 45.45%

чи створюватимете бУКи самі?

  1. так (1 голосів [9.09%])

    Процент голосів: 9.09%

  2. ні (8 голосів [72.73%])

    Процент голосів: 72.73%

  3. ще не знаю (2 голосів [18.18%])

    Процент голосів: 18.18%

Голосувати Гості не можуть голосувати

#1 Bobua

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 400 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бровари

Відправлено 07.11.2007 – 12:58

  • 1
 

Мова
(ліричний відступ)

Передусім хочу (для уникнення безглуздої гризні) дати кілька витягів з книг поважніших дослідників мовних проблем.

___________________________________________________
Іван ДЗЮБА
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ ЧИ РУСИФІКАЦІЯ?

Цитата

ПЕРЕДНЄ СЛОВО
http://litopys.org.ua/idzuba/dz01.htm
На жаль, у мовній сфері ніякі арґументи ні на кого не діяли, не діють і ніколи не діятимуть. Узвичаєна практика — тут вищий закон, рутинна потреба — священна мірка. Тобто, це справа емоцій, житейського інтересу, ледачкуватої зручності (коли брати на рівні особистості, а не на рівні державної політики). І лише інколи — совісті, почуття справедливості — для тих, у кого вони є. Але мало хто за рутинним, освяченим звичкою нехтуванням української мови, за зручністю і вигідністю особисто для себе такої ситуації — здатен побачити довготривалий історичний злочин, глибоку травму національного організму. І ще менше таких, хто вгадує власну вину за цю історичну кривду, навіть попри особисту непричетність. Більше таких, хто склав собі уявлення, що для свого комфортного самопочування у світі мислі та культури він зовсім не потребує української мови, що українська периферія цього світу його не має цікавити. Хай, мовляв, українська культура спершу досягне такого і такого-от рівня... (залишаю осторонь питання про те, що дуже часто у такий спосіб просто блефують особи, які не мають жодного уявлення про культуру взагалі — ні про яку). Споживачів цікавить тільки якість товару. Але ж культура — не просто товар, а співтворчість, співтворення. Тож катастрофічно, коли питання про власний внесок і власну відповідальність не сприймається, як і моральна проблема, що криється в цьому самовідстороненні. А втім, про моральні виміри суспільних процесів наче вже й непристойно говорити в нашу добу морального редукціонізму і безпардонної "крутизни".


___________________________________________________
Закриваємо тему. Або востаннє про мовне питання
Автори: Віталій КАПРАНОВ, Дмитро КАПРАНОВ

Цитата

http://www.dt.ua/3000/3050/59675/
Хочете нарватися на скандал? Тоді скажіть співрозмовнику слово «мова», а ще краще — «державна мова». Далі само піде. Ми перевіряли сотні разів — незалежно від поглядів, співрозмовник закипає від обурення і захлинається звинуваченнями. Предмет обурення той самий — насильницьке насадження (російської або української) та утиски (відповідно, української та російської). Слово «мова» зриває запобіжники, і люди стають неадекватними. Коли йде дискусія на теми енергетики, фінансів, охорони довкілля — лунають цифри, факти, аргументи. Розмова про мову — суцільні емоції. Інколи це нагадує шаманські камлання із викликанням духів. Булгаков! А ті їм — Шевченко! Гоголь! А у відповідь знову — Гоголь! І хором — не дозволимо забути мову батьків!
Що цікаво, така ситуація спостерігається не тільки у пострадянських країнах з їхнім знервованим населенням. Спокійний і цивілізований Квебек ...... а французи закручують гайки навіть в Інтернеті. І в усіх аргументація головним чином емоційна — починаючи з національної гордості — аж до культурної катастрофи.
причому підтвердженням цього витягу є навіть коментарі під статтею...


___________________________________________________
[обидва витяги є і в друкованому вигляді]
а додатковим підтвердженням вищенаведеного є хоч би й такі мої зауваги :):
І. Дзюбу хочу перефразувати так:
«ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ ЧИ Московізація?
На жаль, у мовній сфері будь-які арґументи на будь-кого не діяли, не діють і будь-коли не діятимуть...»
А в братів Капранових є якесь таке дивне слово: нарватися. Я його розумію так: нарвати себе [напр., на шматки] ... кумедно...




___________________________________________________
...хтось може згадати «кодове» слово:
Словники
Словників багато. Це добре.
І вони різні. Це вже не знаю як... :)
Хтось визнає й, відтак, негайно вимагає визнання від оточуючих одних словників. Інший піниться, бризкає слиною, грюкає п'ястуками чи п'ястучками чи навіть п'ястучищами по столу (і добре як по своєму) і теж щось вимагає... Як наслідок, чиста мова стає чимось химерним, незрозумілим [приклад такої гризні: http://ukrcenter.com/forum/message.asp?mes...arch=YES#112845 тема: Русизми на Українському Центрі
також є і в ЛітФорумі (в темі Антисуржик) — до банів включно]






А врахувавши вищенаведені витяги дослідників мовних проблем (Дзюба й Капранови) раптом усвідомлюєш, що вимагати насправді й не вартувало. Але щось же ж робити треба? Особливо якщо відчуваєш, що ще не досяг почесного звання пересічного споживача...(тут: літпродукту), а може, раптом, чомусь і не хочеш його досягати...


І саме тут, нмсд, принагодиться ідея багатоговіркості книжок.

Зображення














Зображення

бУКи
багато(говіркові/варіантні)
Україномовні Книги



___________________________________________________


кому потрібні бУКи?


Якщо читаєте багато книжок і часто прагнете щось виправити, якщо хочете почистити свою мову — то для Вас. Маючи бУКу вже не муситимете читати т.з. офіційний варіант. Виберете текст адаптований до Ваших уявлень про досконалість мови й зосереджуєтесь при читанні на змісті, а не на чомусь іншому.

...бо що таке книжка як не засіб передачі думок? Навіщо зайві перепони в цьому, й без того не досконалому засобі?...


___________________________________________________


що таке бУКа (фізично)?


нині маю таке уявлення:
бУКа — неперервний електронний архів, який містить кілька(надцять) файлів книжки.
Чому:
електронний? — на папері нині навіть один варіант книжки видати не завжди можуть + шкода лісу + тут навряд чи будуть великі наклади + це некомерційний проект, потрібний лише небагатьом читачам;
архів? — так зручніше брати тексти з Інету (менше байт вантажити + маєте запоруку непошкодженості файлу після передачі мережею);
неперервний? — це найцікавіше. В неперервному ел. архіві однакові чи майже однакові файли займають не набагато більше місця аніж один (базовий) файл.

Якщо то не буде один архів, то, нмсд, то вже не буде бУКою — бо будуть то насправді всього лише окремі й самотні варіанти :blink: — розкидані по світовій павутині... й вибрати потрібний буде значно складніше й важче...
______________
Файли в архіві, вважаю, повинні мати такі особливості:
* 1 бути загальнодоступними;
* 2 бути придатними для легкого редагування;
* 3 мати можливість додавання виносок в текст;
* 4 легко оброблятись програмами порівняння вмісту;
* 5 добре піддаватись неперервному архівуванню (бажано разом з txt версіями).
Зрештою вибрав rtf (п 1, 2, 3; але, на жаль, нема п.4 і п.5() — тобто й це не ідеал)

______________
Архіватор
Створюю неперервні архіви в WinRar’і. Тут варто вибирати степінь стиснення залежно від версії (у вер.2.8...2.9 — найкраще стиснення; у вер.3.5...3.7 — звичайне, інакше отримаєте зворотне від бажаного; краще використовувати версію 2.9 — на 20-25% краще)


___________________________________________________


як створити бУКу?


1) беру текст (напр., перша моя бУКа почалась тут http://bookclub.ua/u...cial/?special=9 );
2) копіюю зі збереженням форматування (грубе, похиле....) символів (напр.: з ІЕ в Word);
3) читаю, проставляючи біля підозрілих слів чи речень відсутній (до обробки) в тексті символ (зручно: «Ё»);
4) вирішую чи вартий текст подальших зусиль ...;
5) обробка зі словниками. Все не так просто як може здатись з початку. Див. те, що я писав на початку про словники. Але якщо взяти кілька(надцять) словників, то можна по черзі створювати різні варіанти — в кожному новішому більше віддаляючись від базового тексту. Приклад я навів в наступному розділі: умовні позначення версій у бУКах.


___________________________________________________


умовні позначення версій у бУКах


Пропоную їх записувати, напр., в файл readme.txt (має бути в усіх бУКах + біля бУК щоби люди хоч орієнтовно здогадувались, якою є та чи інша версія в бУКзі).
Також корисним, нмсд, буде хоч частково описувати внесені зміни.

напр., я так позначив версії у своїй першій бУКзі:
• _1_1_: рос.-укр. словники 1924р (Кримського) і 2003р (Жайворонка) — дають перший варіант зміненого тексту; потім зберігаю файл під новим іменем (+видаляю з нього позначки необхідні для подальшої обробки наступної інакші)
Слід відзначити, що вказані словники теж мають неприємні особливості... напр., слово площадка (сходова) визнане в словнику 2003 року й, на жаль, 1924р :). Втім, це не заважає йому «грати мені на нервах». Кипить кров... Але одразу втішаюсь думкою, що це ще не кінець. Ще матиму змогу... виправити текст: для створення 2-гої інакші використаю словник чужослів Штепи. Він не такий лагідний до всілякого словництва невідомого походження. І добродій Штепа дійсно знав потрібне слово — площинка (погодьтесь: більше схоже на площу аніж на площадь — то неабияка перевага; слава Канаді! :-) ).
Саме в цю мить вирішую робити три (а не два) варіанти. Другим буде перший :) + усунення найнеприємніших чужослів
• _1_2_: + усуваю найнеприємніші з чужослів
• _1_3_: + словник чужослів П. Штепи: усуваю всі помічені чужослова; для надто вже незвичних нашослів або «незамінних» чужослів :-( ставлю виноски.

(словники шукайте в темі: «Пошук в djvu-словниках»
http://ukrcenter.com...ssage_id=111601 )










______________
+

схожу тему створив і у ЛітФорумі http://litforum.net.ua/ (розділ: Видавництва; є опитування в темі [дечим інше: множинні відповіді]) й УкрЦентрі http://ukrcenter.com/ (розділ: Мова)


сайт з моєю першою бУКою нині тут:
http://slovnyk.ho.com.ua/bUKy/BUKy.htm

Повідомлення відредагував Bobua: 07.11.2007 – 13:19


#2 Xobb

    Doctor What'son

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1481 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.11.2007 – 03:45

і довго вже так букхаєте?
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua