Перейти до вмісту

Вірші про кохання


Повідомлень в темі: 386

#1 ZipСоване Дівчисько

    В сіданці - шило, в голові - запалення!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 601 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Qiev

Відправлено 22.11.2005 – 20:08

  • 382
Давайте викладати віршики :rolleyes: Хто починає?
Можна навіть своє...

#2 Dead

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 67 повідомлень
  • Місто:Лемберг,Юкрайна

Відправлено 22.11.2005 – 20:17

Цвіла ромашка в полі на межі,
До сонця й вітру бісики пускала,
Аж доки руки лагідні, чужі
Ромашку для букета не зірвали.
Ромашко! Ти п'яніла від тих рук,
Ти цілувати їх була готова,
Для них за біль своїх образ і мук
Ти не знайшла докірливого слова.
Благословляла тихо мить ясну,
Коли в його потрапила тенета,
А він тебе і не любив одну,
А лише як прикрасу для букета.
Олександр Олесь...
p.s. мою творчість нажаль до кохання не віднесеш..чи то на щастя..:rolleyes:

Прикріплені файли

  • Прикріплений файл  1390173.jpg   10.76К   243 Кількість завантажень:

  • 0

#3 Вовкулака

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 207 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вже не Вінниця...

Відправлено 22.11.2005 – 21:41

Недавно з моїх уст вирвався віршик про стосунки на відстані!!!!!!!!Ось він!

Коли зустрінемось з тобою-
Цього не знаю взагалі!
І що з моєю головою?!
Мабуть я втратив вже її!

Я просто хочу спілкування!
З тобою, дівчино моя,
Хоч дві секунди не до рання!
Мабуть вже став поетом я.

Ця клята відстань, що між нами
Велика дуже i така,
Що треба їхать поїздами,
Щоб бачити тебе! Пока.
:rolleyes: :wub: :)
  • 1

#4 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 24.11.2005 – 09:56

О, вірші.....я їх сила-силенна знаю...тримайте, улюблений, але рос.

Твоим теплом согрета, хоть мы и бесконечно далеки,
Но даже через дебри Интернета я чувствую касание руки!
В жизни мы увидимся едва ли, всё у нас с тобой наоборот...
Просто ситуация такая, что порою чёрт не разберет...

И проблема вовсе не в билете на автобус, поезд, или самолет.
Просто мы с тобою светим друг для друга, но даже через год
Мы не назначим встречи. Часто всё известно наперёд!
Знаешь... просто каждый вечер ждешь, что что-нибудь произойдет!

Лишь легонько роутер качает слабое подобие моста,
Лишь немного майлер потревожит цифро-интернетовский покой
Send Message... Вот уже и прожит этот день... Однако же, постой

Километры вовсе не помеха, не мешают сети и хосты
Если ты заносишь человека в душу, а потом уже в контакт-листы
Ветер. Дождь. Устала сильно. Но - наперекор судьбе DIAL UP!
Password. Канал стабилен. Здравствуй, друг! Я опять стучусь к тебе...

  • 0

#5 Гість_vitunia_*

  • Гості

Відправлено 24.11.2005 – 10:49

Знову вістки від тебе нема.
Холоднішою стала зима,
майбуття не приваблює ока,
в серці туга, мов рана глибока,
в серці біль і надія німа -
знову вістки від тебе нема.

Напиши хоча б слово одне!
Напиши, що кохання міцне,
що хоч змоги писати не мала,
проте серце й душа не мовчала,
проте серце жадало мене...
Напиши хоча б слово одне!

У холодній глухій чужині
сонцем слово те буде мені,
по-новому і пісня полине,
оживе, мов гілля тополине,
оживуть мої думи ясні
у холодній глухій чужині.

Василь Грабик.

  • 0

#6 iskra

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 191 повідомлень

Відправлено 26.11.2005 – 04:12

Мені здавалось, я - земля,
А сонце - ти, І я палаю
Тому лиш, що любов твоя
Мене промінням зогріває.

Та лиш настав незгоди час,
Час гіркоти випробування -
Ти мов багаття раптом - згас.
Погасла й іскорка остання.

Жорстока правда, та ясна:
Ти був лиш спалах над землею.
Земля ж, з вогненною душею,
Горить і досі - мовчазна.

Валерія Гуртовенко
  • 0

#7 ZipСоване Дівчисько

    В сіданці - шило, в голові - запалення!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 601 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Qiev

Відправлено 28.11.2005 – 20:09

Звезды рассыпаны по небу,
Вокруг такая тишина.
Сегодня плакать я не буду,
Я так решила всё сама.
Но так хотелось быть с тобою,
Чтоб обо всём тебе сказать,
Но ты живешь совсем другой,
И обо мне не хочешь знать.
Пусть будет так,как ты захотел,
Я не стану ждать,ведь всё не предел.
Я буду жить,как захочу,
Но тебя в свою жизнь я уже не впущу.
Сегодня,да я помечтаю о тебе,
Но завтра навсегда забуду о тебе.
Я не позволю так со мной играть,
Я не игрушка чтоб меня продать.
Да,я ревную и скучаю по тебе немного.
Но ты ушел к другой и мне немного больно.
Плохого я тебе желать не стану,
Я просто думать о тебе перестану.
Но,а с тобой сегодня быть хочу,
Последний раз в глаза твои смотрю,
Последний раз дотронуться губами,
Потом забыть о том, что было с нами... :rolleyes:

  • 0

#8 Бісенятко

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 353 повідомлень

Відправлено 18.01.2006 – 21:55

Іван ОЛЬХОВСЬКИЙ
Любов сьогодні вийшла з берегів,
пройти по лезу бритви захотіла.
Я ставив дамби і в’язав плоти,
вона їх підминала і трощила.

Здирала сніг, кусала трепет губ,
крізь хащі рук вривалася у тіло.
Гаряча магма забивала дух,
до горла підступала і топила.

Не чула ні порад, ні засторог,
ні клятв у вірності, ні слів пощади.
Вона була, як божевільний Бог,
який зійшов у пекло раю ради.

Цілунком душу випекла до тла,
і в тій пустелі раптом обімліла.
Коли вертала знов до джерела -
дорогу хвилерізи заступили
  • 0

#9 Бісенятко

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 353 повідомлень

Відправлено 18.01.2006 – 21:59

Звезды рассыпаны по небу,
Вокруг такая тишина.
Сегодня плакать я не буду,
Я так решила всё сама.
Но так хотелось быть с тобою,
Чтоб обо всём тебе сказать,
Но ты живешь совсем другой,
И обо мне не хочешь знать.
Пусть будет так,как ты захотел,
Я не стану ждать,ведь всё не предел.
Я буду жить,как захочу,
Но тебя в свою жизнь я уже не впущу.
Сегодня,да я помечтаю о тебе,
Но завтра навсегда забуду о тебе.
Я не позволю так со мной играть,
Я не игрушка чтоб меня продать.
Да,я ревную и скучаю по тебе немного.
  • 0

#10 Бісенятко

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 353 повідомлень

Відправлено 18.01.2006 – 22:00

продовження
Но ты ушел к другой и мне немного больно.
Плохого я тебе желать не стану,
Я просто думать о тебе перестану.
Но,а с тобой сегодня быть хочу,
Последний раз в глаза твои смотрю,
Последний раз дотронуться губами,
Потом забыть о том, что было с нами
  • 0

#11 Бісенятко

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 353 повідомлень

Відправлено 18.01.2006 – 22:01

Василь СИМОНЕНКО



Коли б тобі бажав я сліз, і муки,
І кари найстрашнішої бажав,
Я б не викручував Твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав.

Ні, я б не став тебе вогнем палити,
З тобою б розквитався без жалю:
Я б побажав тобі когось отак любити,
Як я тебе люблю!
  • 0

#12 Бісенятко

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 353 повідомлень

Відправлено 18.01.2006 – 22:03

а це для хіміків
Клянусь я фосфором и хлором,
Что ты дороже мне всего!
Полна, полна любви раствором
Пробирка сердца моего!

В минуты страшеого брожения
Я окисляюсь от тоски...
Душа не выдержит давления
И ралетится на куски

Ты, помнишь, плыли мы на лодке?
Здесь H2O и небосклон...
И в эту ночь, как в царской водке
Я был тобою растворен

Сливался сердцем я с тобою,
Клянусь, не вымолвить слова!
Как окись кальция с водою,
Как едкий натр и CO2
  • 0

#13 Бісенятко

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 353 повідомлень

Відправлено 18.01.2006 – 22:05

для фізиків
Hамагничена, поляризована
В поле вектора Е асциллируешь,
Вся ты словно волна отраженная
Бесполезный сигнал генерируешь.

Радиацией перегретая,
Электричеством не пораженная,
Ты стоишь предо мной не одетая
Энтропией моей возбужденная.

Я склонюсь над твоей дивиргенцией,
Градиентом ес отнормирую,
И ты станешь скалярной проекцией,
А я вовсе аннигилирую.

Что прибавится, то убавится
В этом весь закон сохранения,
Гистерезис на шее затянется,
Я исчезну в твоём излучении.

Так давай же с тобой интегрировать
Hаши чувства как уравнения,
И вночи с тобой резонировать,
Колебаясь во всех направлениях
  • 0

#14 vermilion

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 30 повідомлень
  • Місто:Львів

Відправлено 11.02.2006 – 16:09

Деколи в житті бувають такі моменти коли хочеться шось написати, викласти все на папері або на форумі. Мені інетересно чи він хоть комусь сподобається?

-------------------------------------
Серце б'ється скоріше,
Коли думаю про Тебе
Мурашки пробігають по шкірі,
Коли ти біля мене,
Про все забуваю, всесвіт зникає,
Лиш ти одна залишаєшся,
Кров закипає, я кудись відлітаю,
І це мені не ввижається,
Це складне почуття дає нове життя,
Кохання воно називається,
Заставляє мене робити усе,
Щоб з тобою не розлучатися.

Й все те, що було, що біль принесло,
Заставляло ночей недосипати,
Залишаю землі всі ті срі дні,
Нехай вони там догорають,
А зараз з тобою не знаю покою,
І це мене довподоби, дає мені силу,
Через це світить сонце і горять зорі,
Я знаю, це почуття не дась мені
пропасти в найбільшому горі,
потонути у чорному морі,
Для того, щоб бути з тобою.

Бо без тебе життя - пусте небуття,
В якого нема майбутньої долі,
Воно приречене померти в неволі,
Бо ніхто не зможе на цій землі жити,
Коли сам, коли нема кого любити,
Коли одинокий йдеш кудась своє горе топити,
Краще страждати в процесі кохання,
Забути про все...
Віддатись свому бажанню...



----------------------------------
Кохання процес, від землі до небес,
моя душа підіймається,
біль і проблеми далеко від мене,
лиш ти одна залишаєшся,
з тобою літаю, про все забуваю,
ти ангел мій, тебе я кохаю.
----------------------------------

----------------------------------
вже ранок, а я ше не спав,
думав про тебе, десь далеко літав,
згадав в своїй голові,
все те що було,
як з тобою пролітали дні,
а зараз безсоння в моїй душі,
пишу одинокий для тебе вірші,
...
----------------------------------

Повідомлення відредагував vermilion: 12.02.2006 – 01:55

  • 0

#15 vermilion

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 30 повідомлень
  • Місто:Львів

Відправлено 12.02.2006 – 01:53

ось ше один:

Ти знаєш те чого не знаю я,
І всі думки мої й слова,
засипе снігом ця зима,
І все що було назавжи,
Забуду я, забудеш ти,
А почуття, які були між нами,
Залишать лиш у серці рани.
І Ніч закриє свої штори,
Пролитих сліз вже ціле море,
З нього чорні ріки льются,
Наші дороги вже ніколи не зійдуться,
І ми не будемо вже разом,
Не буде, як тоді,
Коли з тобою пролітали дні,
Коли про тебе думав я,
Любив тебе,
Тепер ти не моя,
І тільки біль та пустота, і колір ночі,
Це все, що бачу,
Тобі ніколи не пробачу,
І все що було назавжи,
Забуду я, забудеш ти.
  • 0

#16 Вовкулака

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 207 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вже не Вінниця...

Відправлено 15.02.2006 – 02:22

:(
Бачу переважно ти пишеш про втрачене кохання! Я тебе чудово розумію! Але нічого в житті не варто надто сейозно сприймати і ніколи!!!
Ось в мене родився такий віршик! Я їх частенько писав і ще буду писати...


Чому ти не подзвониш?
Смс не пришлеш?
Не спитаєш-що ти гониш?
Нафiг не пошлеш?
Може я це жартую?
Може правду кажу?
Та чомусь я сумую!
Просто - так не можу!
  • 0

#17 Viktor

    НЕВГАМОВНИЙ

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 566 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів, L'viv, Lwow, Leopolis, Lєmberg, Lion

Відправлено 17.02.2006 – 14:43

люблю тебе
і твої очі,
волосся твоє золоте,
лиш ти снишся мені щоночі,
тепліші ці для мене сни
за полудневу літню спеку,
вуста твої неначе рай
коли цілуєш мене знай,
як добре що ти в мене є
люблю, люблю тебе і все!
  • 0

#18 Lady Of The Flowers

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 952 повідомлень

Відправлено 19.02.2006 – 19:34

Моя любов, мов Тихий океан –
Така безмежна і така велична.
Ти ж, мов той вітер, здіймеш ураган
І вдаль майнеш -не встигну, не покличу.

Я хвилями пройду по берегах,
Залишу на пісках свою надію,
Знайду тебе у будь-яких світах,
Та в інших океанах не посмію

Леся Гаврищак
  • 0

#19 Гість_archimed_*

  • Гості

Відправлено 21.02.2006 – 21:50

СПОГАД.

Я згадую той добрий час,
Те синє небо й вічну ніч,
Коли любов заглянула до нас,
Тоді були ми віч-на-віч.

Зірки світили нам в обличчя,
Маленький місяць душу зігрівав,
А вітерець будив зелене, сонне листя,
І ніжні нам слова шептав.

Чарівна, літня ніч була,
Лиш де-не-де травичка колихалась,
Кругом все спало, природа відпочинок здобула,
А Ти до мене все сильніше пригорталась.

Я пам'ятаю Твоє біле личко,
Густе волосся з запахом духмяних трав,
Твої маленькі, ніжні ручки,
Я пам'ятатиму й ніколи їх не забував.

А очі, Боже, зорі милі,
Криштально чисті, як зимою лід,
Забути погляд твій не в силі,
На серці він залишив слід.

В моїх думках лиш Ти одна,
І образ Твій передімною,
Без Тебе я впаду до дна,
Я наче зачарований Тобою.

В ту ніч мені зізналась Ти,
Що почуття Твої відверті,
Клялась тоді, що будеш йти,
Завжди за мною аж до смерті.

Лише вона розлучить нас,
І більш ніхто на цій Землі,
Колись прийде і смерті час,
А зараз ми ще молоді.

Для нас відкритий цілий світ,
І разом ми пройдем дорогу,
Пройдем усе, усе що слід,
Позаду лишимо тривогу...

Твої слова за душу брали,
І моє серце ніжно гріли,
Я мріяв щоб Тебе не вкрали,
Щоб в нас Амур поцілив стріли...

Здається вічність, ніч тривала,
Чарівна Ти була тоді,
Для нас верба пісні співала,
Гілки впустивши до землі.

Ти пригорталась все сильніше,
А поцілунками взяла в полон,
Чого ж тоді хотілось більше,
Хотілось щоб це був не сон.

Так провели ми цілу ніч,
І сходу сонця дочекались,
Були тоді ми віч-на-віч,
Й під небом зоряним кохались.

Так літній ранок наступив,
І разом ми пішли додому,
Сказав до зустрічі і опустив,
Я очі й голову додолу.

А ти всміхнувшись обійняла,
Мене так ніжно мов дитину,
І на прощання вслід сказала,
Де б Ти не був, до Тебе я прилину.

Я вірив в те що доля нас,
Звела й назавжди поєднала,
І хто б сказав що прийде час,
Той час, коли розлука завітала.

Десятки раз я був вже там,
Де разом ми були тоді,
І хто життя так знищив нам,
І душу й серце молоді?

Вже рік минув, а може й два,
Сумую сильно за Тобою,
У далечінь дивлюсь, Тебе нема,
А погляд Твій передімною.

У моїм серці Ти навіки,
Весь час воно мене болить,
Від болю не врятують навіть ліки,
У грудях наче полум'я жарить.

Усе що маю я б віддав,
За те щоб час той повернути,
Тоді Тебе я покохав,
І до сих пір не зміг забути.
  • 0

#20 ZipСоване Дівчисько

    В сіданці - шило, в голові - запалення!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 601 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Qiev

Відправлено 27.02.2006 – 00:19

Сьогодні ми з тобою розійшлися
І в цьому винні тільки я і ти,
Тому,що те кохання,що в нас було
Нам треба було краще берегти.

Та ми чомусь цього не розуміли,
Не цінували того,що в нас є.
І от сьогодні смуток я відчула,
А різка долі моє серце б*є.

Нам треба цю любов зігріти,
Вона замерзне,як мале дитя,
І ми загубимо її назавжди,
Не буде їй вже більше вороття.

Пробач за ті слова,що я сказала,
І в цьому винні тільки я і ти,
Вернись до мене милий,я благаю.
Я не дозволю нашим почуттям піти

Ти пробач мені,-що покохала
Ти пробач мені,-що не сказала,
Ти пробач мені,-повернись,повернись

Сьогодні ми з тобою розійшлися
І в цьому винні тільки я і ти,
Змогли любов ми попросити,
Але віддати все їй не змогли.

І нам залишиться минуле,
Ходити знову по старих стежках,
Згадавши все,що ми давно забули,
Віддали все,на жаль,пустим словам... B) ;)

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних