Перейти до вмісту

Чи можна кохати двох одночасно


Повідомлень в темі: 196

#101 Dynkan 113

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1721 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 17.06.2008 – 12:12

Перегляд дописуБлискавиця (17.06.2008 12:27) писав:

кохання від любові чим відрізняється?
Якщо йдеться про секс, то дитина, як і будь-яка людина, має сексуальний потяг і до батьків і до інших представників та представниць роду свого :happy1:...читайте Фрейда
читав, мені більше Юнг подобається))))
  • 0

#102 CurLyheadeD

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 90 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 17.06.2008 – 12:37

Перегляд дописуSlavko (17.06.2008 12:49) писав:

тоді Ви не кохаєте насправді, бо якби Ваше кохання було справжнім Ви б не звертали уваги на сторонні залицяння, і Вам би було пофіг що хтось крім коханої половинки до Вас залицяєтся, ІМХО



виходить що Вам замало уваги лише Вашої коханої половинки, Вам потрібно чогось більшого, то може тоді ця Ваша кохана половинка зовсім і не кохана?

по темі: любити можна багато кого, весь світ можна любити, а от кохати лише одну, єдину і неповторну:happy1:
Я з Вами цілком згідна, і так само притримуюся думки як Ви....
Але знаю, багато людей які саме так поступають, як я описала вище, вони дійсно люблять другу половинку і ще й приймають увагу від когось іншого, на мою думку це все залежить від самої людини(від того,які птахи у неї в голові :cool2: ), від її виховання, життєвих позицій....
  • 0

#103 100000

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 350 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 19.06.2008 – 12:34

Двох одночано мабуть можливо кохати лише тоді, коли той кого хотільсь би насправді - є третім.
  • 0

#104 Koshk@

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 24 повідомлень

Відправлено 21.06.2008 – 11:08

Кохати двох можно тоді коли дві різні людини складають ідеал одної. Це кохання болюче і воно не варте того, щоб на нього витрачати свій час. Трикутники - річ складна і рано чи пізно хтось з цього трикутника піде.
  • 0

#105 БоБриК

    Я повернувся !

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3010 повідомлень
  • Місто:Scorpio const.

Відправлено 21.06.2008 – 11:21

Перегляд допису100000 (19.06.2008 13:34) писав:

Двох одночано мабуть можливо кохати лише тоді, коли той кого хотільсь би насправді - є третім.
Шось я зовсім запутався... це типу коли ти 1 а дівчат 3є? Щоб про то все говорити тре спочатку розібратися що таке кохання. А про то постійно ціла купа суперечок. Так що ствердної відповіді не дасиш. А от кохатисяся з 2ма точно можна!
  • 0

#106 малеча

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 669 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:вершина самотності

Відправлено 21.06.2008 – 19:12

Перегляд допису100000 (19.06.2008 13:34) писав:

Двох одночано мабуть можливо кохати лише тоді, коли той кого хотільсь би насправді - є третім.

Тоді чого ж так "мелочитися" вже трьох кохати тоді.

Кохати можна тільки одного. Одночасно двоє можуть тільки подобатися, або скоріше всього це закоханість.
  • 0

#107 Ti Amo

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 92 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Дрогобич

Відправлено 28.06.2008 – 11:11

Або ще може бути таке, якщо ту кохав одну дівчину, і з нею ти зустрічався певний час... Але у вас не склалось чомусь, чи просто появилась інша яка тобі була більш до вподоби харахтером чи навіть зовнішністю то... Певна річ ти намагаєшся закрутити з тою роман, але ж почуття до першої непропадуть навіть через рік і більше, якщо ти її справді кохав. Але це не означає що ти кохаєш 2-ох одночасно, одну всеж таки ти кохаєш а одна просто захоплення або незабуті почуття... У мене навіть так було, після року зустрічання я полюбив одну дівчину (з теревень - GaMMi). Перші тижні зустрічання і сварок я думав шо я кохаю 2-ох :unsure: А причиною того були просто хороші спогади минулого...
  • 0

#108 Красунечка

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 663 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 01.07.2008 – 11:44

Любити можна багатьох, а кохати лише одного.... як то кажуть, до одного немає почуттів, то просто привичка бути разом... чия куди лежить дорога? просто потрібно прощатьсь...
  • 0

#109 100000

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 350 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 01.07.2008 – 12:30

Перегляд дописуБоБриК (21.06.2008 12:21) писав:

Шось я зовсім запутався... це типу коли ти 1 а дівчат 3є? Щоб про то все говорити тре спочатку розібратися що таке кохання. А про то постійно ціла купа суперечок. Так що ствердної відповіді не дасиш. А от кохатисяся з 2ма точно можна!
...запитнь є дуже багато, але лякає те, що відповідей ще більше.

Давати точну відповідь на такі запитання скоріш за все потрібно кожному зокрема із врахуванням всіх індивідуальних особливостей ситуації, що склалась.

Я притримуюсь думки, що поняття "кохання" має іншу природу ніж ми собі його звикли уявляти. У нормальних відносинах, які грунтуються на коханні ніякого вираженого ні егоїзму ні альтруїзму бути не може, там повинна бути мета, що передбачає постіїйні двосторонні інвестиції закоханих у спільний розвиток. Така побудова відносин виключає різні побутові безглуздя через які розбивається так багато пар. Я завжди помічав у людей таку особливість як необхідність вірити у свої сили і не важко помітити, що здобувається ця віра шляхом певної праці в тій чи іншій галузі життя. Однак дуже вузьким і визначальним моментом у народженні тієї віри є нестільки сам результат роботи, скільки обов*язкова умова визнання того результату авторитетним представником цієї галузі. Чи не здається комусь дивною закономірністю те що чим менш важливий результат для самої людини тим більша кількість людей його схволює і навпаки? Дуже добре коли у сферу діяльності залучено велику лкількість представників але разом із тим ціна такого визнання не є високою. Однак мало хто заперечуватиме, що сфера інтимного життя є надзвичайно важливою і пріоритетною.

Якщо хтось і врятує світ і всіх хто є в ньому, то лише для себе. Для того, щоб полюбити себе у найпріоритетнійшій сфері людського єства і бути на сьомому небі від щастя (ефект взаємного кохання) людина обирає для себе авторитета, який визнає або заперечує результат її найювелінрішої роботи :-) , інакше їй буде потрібно зламати систему власних цінностей, відновитись, якщо вистачить сил і знову починате все спочатку або страждатиме усе життя стверджуючи, що кохання не існує.

Мабуть можна і розширювати коло авторитетів, однак чи зможемо в результаті отримати таку кількість душевного капіталу, щоб розміняти його на віру у власні можливості. ...а серед них завжди десь буде найавторитетніший. Не біймось змінювати систему цінностей, щоб ставати кращими навіщо себе обдурювати? Як казав хтось муднрий, якщо хочеш те чого ніколи немав то зроби щось таке, чого ніколи не робив :-)

Повідомлення відредагував 100000: 01.07.2008 – 12:41

  • 0

#110 Bananapart

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 327 повідомлень
  • Місто:саме дно пляшки

Відправлено 01.07.2008 – 13:52

за таку відповідь мені треба плюнути межиочі розрубати та кинути в бочку з лайном але менше з тим- баби на час
Forever only Rock'n'Roll

Повідомлення відредагував popUAs: 01.07.2008 – 13:53

  • 0

#111 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 15.08.2008 – 14:41

В мене нещодавно виникли наступні думки з приводу кохання та моно\полігамності.
Ну одразу уточнюю, що в природі людини закладені сексуальні стосунки, тому випадки "неприроднього платонізму" я не розглядаю))
Також відоме із праць багатьох науковців (а не тільки Фрейда), що сексуальність і поняття про "кохання та любов" зароджується власне ще з народження і формується під впливом спершу близьких людей (батьків та родичів, які є поруч з дитиною), і тільки далі вже - суспільством, тобто "стосунками з рештою світу". Любов до близьких людей є першим досвідом "кохання" для дитини.

Отже, що ми маємо із самого дитинства? Наші батьки перейняли від своїх батьків (і так далі, як в притчі про мавп,банани та брансбойт)), що кохати можна тільки одну людину. Тому насаджують цей стереотип і своїм дітям, та іноді навмисне вганяють дитину в стрес дурними запитаннями кшталту : кого ти любиш більше - мамцю чи татуся? дідуся чи бабусю, братика чи сестричку? Хоча насправді дитина любить всіх, лиш кожного по-своєму, тобто по-різному.
Одразу стає зрозумілим, що однаково кохати неможливо, бо в кожної людини свої особливості. Та й чи має значення чи "однаково" ми кохаємо? Якою міркою міряти цю "однаковість", або "кого сильніше"?
Дитина все одно вибирає зрештою того, від кого більше залежить задоволення її потреб.

Таким чином, вже з дитинства, у свідомість кожної людини вбивається "гвіздок", що "кохати можна тільки когось одного".
Хоча само собою зрозуміло, що полігамність властива людям, від цього нікуди не подінешся. І кожен з нас з дитинства любить кількох людей одночасно, тобто кожна людина на це здатна.

Тепер можна перейти до цікавого питання : звідки ж береться моногамність?
Відповідь випливає з попередньо сказаного. Дитина вибирає того, з ким її потреби задовільняються краще, бо інших понять "кохання" в дитини поки що немає. Зазначимо, що сексуальний потяг присутній вже з немовлячого віку, тобто лібідо вже є і вже береться до уваги.

Отже в дорослому віці, за накатаною з дитинства програмою, ми вибираємо "кохати" того, з ким найкраще задовільняються наші потреби.
Звісно, що в кого потреби примітивніші, тому підійде більша кількість людей для їх задоволення, а отже і "кохати" вони можуть безліч людей.
Інші, вибагливіші особи, які мають завищені потреби, - і потрапляють в категорію "однолюбів". Задовільняти їх важче, вони це усвідомлюють і тому тримаються за обраний для кохання суб*єкт сильніше. Є такі, що бувають ще й вдячними і задовільняють потреби коханої людини на взаєм так само добре)).
Що не виключає можливості одного дня зустріти іншу людину (або навіть і кількох, якщо пощастить)), яка "так само" підходитиме для "кохання", або "по-іншому" підходитиме. Тоді й виникає стресова ситуація, схожа на ситуацію в дитинстві, коли просять вибрати "мамцю або татка". Адже кохають зазвичай і того й іншого, лиш по-різному.

Ще один невеликий додаток : чому буває досить складно знайти кохану людину, і ще складніше потім підтримувати з нею стосунки?
Мені здається, що це зумовлене розпливчастістю поняття "кохання". Кожен розуміє його по-своєму, замість того, щоб перевіряти (як робила б дитина) : чи задовільняються вповні мої потреби поруч з цією конкретною людиною?
  • 0

#112 ..маленька Мігерка..

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 72 повідомлень

Відправлено 15.08.2008 – 18:12

..кохати двох одночасно не можна..якщо впускаєш у своє серце ще когось другого..то значить із першим "КОХАНИМ" не все гаразд (він тебе вже не влаштовує як раніше, а може і не влаштовував взагалі, просто не було іншої заміни))))..і в кінцевому результаті залишаєшся або сама, або з кимось одним..але все ж таки робиш висновок, що кохала тільки одного..просто хтось когось витіснив з твого серця..

..бррр..ото написала..нічого саменька не зрозуміла..))))

  • 0

#113 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 15.08.2008 – 20:20

Відповідь на одне із питань, заданих не публічно)) :
Кохати багатьох можна і тоді, коли не знаєш, чого хочеш, чого потребуєш насправді.

Зауваження до допису ..маленької Мігерки.. : одна людина майже ніколи не здатна задовільняти іншу на всі 100%.
Йдеться лиш про достатній рівень задоволення важливих потреб, який у кожного свій.
  • 0

#114 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 15.08.2008 – 20:39

Кохати двох можна, якщо один з - це ти, а другий - то твій партнер.)
  • 0

#115 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 15.08.2008 – 20:58

ґґґ....Олеська, я теж так думала - на першій сторінці теми :huh: Відтоді я багато думала і міркувала))
  • 0

#116 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 15.08.2008 – 21:03

Перегляд дописуБлискавиця (15.08.2008 21:58) писав:

ґґґ....Олеська, я теж так думала - на першій сторінці теми :( Відтоді я багато думала і міркувала))
Мабуть мені теж варто стільки сторінок пережувати, щоби почати думати :huh:
  • 0

#117 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 15.08.2008 – 21:50

Блискавиця: флуд видалено.
  • 0

#118 Link

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 59 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 19.08.2008 – 17:58

двох одночасно можна любити..але кохати тільки одного.
  • 0

#119 Єжік_UA

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 749 повідомлень

Відправлено 11.09.2008 – 14:35

Щодо подвійної любові, то це насправді не реально, тому що найблище місце біля серця є тільки одне, друге може бути теж, але воно буде другим. Тому звичайно, можна бути закоханим у кількох, любити одного чи дврох... але це не буде спавжня любов, бо спражня любов це повна віддача людині яку ти любиш. Нехай це часове, скороминуче, але це абсолюне злиття, відчуття іншої людини. Це і є мить щастя. І вона не обовязково несе в собі глибинно-еротичний заряд.
  • 0

#120 100000

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 350 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.09.2008 – 16:08

Перегляд дописуБлискавиця (15.08.2008 15:41) писав:

В мене нещодавно виникли наступні думки з приводу кохання та моно\полігамності...
...Тепер можна перейти до цікавого питання : звідки ж береться моногамність?
Відповідь випливає з попередньо сказаного. Дитина вибирає того, з ким її потреби задовільняються краще, бо інших понять "кохання" в дитини поки що немає. Зазначимо, що сексуальний потяг присутній вже з немовлячого віку, тобто лібідо вже є і вже береться до уваги.

Отже в дорослому віці, за накатаною з дитинства програмою, ми вибираємо "кохати" того, з ким найкраще задовільняються наші потреби.
Звісно, що в кого потреби примітивніші, тому підійде більша кількість людей для їх задоволення, а отже і "кохати" вони можуть безліч людей.
Інші, вибагливіші особи, які мають завищені потреби, - і потрапляють в категорію "однолюбів". Задовільняти їх важче, вони це усвідомлюють і тому тримаються за обраний для кохання суб*єкт сильніше. Є такі, що бувають ще й вдячними і задовільняють потреби коханої людини на взаєм так само добре)).
Що не виключає можливості одного дня зустріти іншу людину (або навіть і кількох, якщо пощастить)), яка "так само" підходитиме для "кохання", або "по-іншому" підходитиме. Тоді й виникає стресова ситуація, схожа на ситуацію в дитинстві, коли просять вибрати "мамцю або татка". Адже кохають зазвичай і того й іншого, лиш по-різному.

Ще один невеликий додаток : чому буває досить складно знайти кохану людину, і ще складніше потім підтримувати з нею стосунки?
Мені здається, що це зумовлене розпливчастістю поняття "кохання". Кожен розуміє його по-своєму, замість того, щоб перевіряти (як робила б дитина) : чи задовільняються вповні мої потреби поруч з цією конкретною людиною?
Крайно цікаве спостереження... дивно, що розвіюючи туман секретності поняття "почуття" все рівно приходиш до того місця звідки прийшов - суті самої ідеї а вона чомусь лежить завжди і завжди в іншому духовному плані і на мою думку постійно змінюється в кожному окремому випадку по якомусь критерію.

Ми люди мабуть в самому корені присвоїли собі якийсь помилковий статус от і блукаємо безтолку шукаючи якоїсь суті цього всього каламбуру. Мабуть світ і зорі все ж крутяться не навколо нас, а можливо навпаки... чи може зовсім і не крутяться :-)

Повідомлення відредагував 100000: 11.09.2008 – 16:10

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних