Перейти до вмісту

Місце.


Повідомлень в темі: 29

#21 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 14.11.2007 – 08:50

 Dynkan 113 (14.11.2007 07:42) писав:

Weber ну це мабуть справедливе для малого бізнесу
Для будь-якої діяльності то справедливе. Тільки у випадку не прибуткової діяльності оптимізуватися буде щось інше - наприклад час. І тоді відбуватиметься пошук місць розташування (наприклад поліклінік), де забезпечується критерій мінімального загального часу. А цей показник теж змінюється від місця до місця.

Повідомлення відредагував Weber: 14.11.2007 – 08:50

  • 1

#22 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 17.11.2007 – 15:34

А ось таке визначення місця.

Цитата

Место - часть пространства, связанная теми или иными семантическими отношениями с участниками ситуации.


Тобто тут робиться наголос на відносності та субєктивності цього поняття...
  • 0

#23 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 17.11.2007 – 16:41

 Сварус (17.11.2007 15:16) писав:

Або місце для 347 горобців. А якщо навчити їх зависати в повітрі як стрекоза, то взагалі лічба піде на тисячі. Тоді вже без третього виміру не обійтись, треба вводити обмеження по висоті.
Параметри місця то і є три виміри.
  • 0

#24 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 17.11.2007 – 17:14

Тільки три виміри? А час? Невже час нічого не вартує для Місця? :brovy:
  • 0

#25 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 17.11.2007 – 17:32

 Сварус (17.11.2007 16:14) писав:

Тільки три виміри? А час? Невже час нічого не вартує для Місця? :brovy:
Час вартує, але з ретороспективи. А в один і той момент в Місці може бути лише хтось чи щось одне.
  • 0

#26 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 17.11.2007 – 17:51

А якщо корова стоїть на певному Місці а на корові сидить горобець..то можна вважати що вони на одному місці? Чи все ж корова є місцем для горобця?
  • 0

#27 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 17.11.2007 – 18:04

 Сварус (17.11.2007 16:51) писав:

А якщо корова стоїть на певному Місці а на корові сидить горобець..то можна вважати що вони на одному місці? Чи все ж корова є місцем для горобця?
Кусок корови є місцем для горобця. Такою буде правильна відповідь. А ще хтось там сидить на горобцю, теж роблячи з нього місце. Чи з частини нього.

Ось і в дискусії про Послуги ми вперлися в місце. Що вважати місцем а що ні...

Щоб зрозуміти різноманіття місць досить почути, що система місць включає простори від 10 у мінус 25 степені метра (наносвіт) до 10 у плюс 37 степені (макросвіт)... А скільки ж там місць...
  • 0

#28 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 25.01.2008 – 11:48

А як вам ось таке визначення.
Место - это территория, форма, функция и значение которой содержатся в границах физической близости. - оригінал.
Місце - це територія, форма, функція і значення якої містяться у межах фізичної близькості.
  • 0

#29 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 01.04.2008 – 17:47

Поняття "місце" детально досліджував Арістотель... Місце за Арістотелем - це границя відповідного тіла... Наприклад, повітря оточуюче Землю, є місцем Землі... Давно сказано, але досить мудро. Хоча приклад місця Землі доволі тупий...
  • 0

#30 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.05.2012 – 12:22

Отакий невеличкий етюд про категорію місце

У кожної епохи свої способи запитування. В античності було добре. В античності можна було просто запитувати про "сутності". Просто запитувати: а що ЦЕ таке? І це було розумно, й починало цікаву інтелектуальну роботу. Епохи додавали до сутностей "явища" чи навіть "функції", але "сутності" таки передували. Хоча, передувати то вони передували, але одних "сутностей" вже стало мало. Вони проявлялися в контекстах цілком інших питань ніж "що це таке?". Почалися усілякі "Що робити?" та "Хто винен?", "За чий рахунок?", "Кому це вигідно?". Актуальна епоха не передбачає якогось запитування про "сутності" без уточнення трьома запитаннями: "А як це буде для жінок?"; "А як це буде для меншостей?"; "А як це буде для тварин?". Особливо для тих, хто занесений чи має всі підстави, щоб бути занесеним у Червону книгу. Якщо хтось піднімає якусь тему, не звертаючи увагу на хоча б одне з тих запитань, то для того можуть забити цвяхами двері в науково – гуманітарну спільноту. Знову ж таки є ще одне важливе та модне питання – питання про простір. Те, що раніше могло бути названо "середовищем", "інститутом" чи "спільнотою", нині може називатися лише "простором". Тобто питання "що це таке?" не має змісту, якщо воно не супроводжується питанням "де це?". Не можна, наприклад, просто міркувати про владу, дитинство чи науку, не задаючись питаннями типу: де здійснюється влада? де протікає дитинство? де твориться наука? Навіть питання типу "хто каже?" або "що кажуть?", а також "кому?" та "з якою метою?" беззмістовні нині без питання: "ДЕ кажуть?". Це добре питання. Його ентузіасти вважають, що розібравшись з "де?" ми легко розберемося й зі "що?". Тобто вірять, що місцеположення (простір, місце в просторі) власне й визначає, що відбувається, або що існує. "Устрій сутностей" визначає. Це, певна річ, перегин, але питання про простір (опросторення мислення) це, справді, добре й правильне питання. Таке запитання потрібно ставити, хоча й воно загрожує (своєрідно, хитро, але загрожує) нашому улюбленому, нашій священній коровині – принципу історизму. Може й замінить історизм? Будуть замість традиційного "застосовано принцип історизму" в методологічній частині дисертацій писати "дисертант базувався на принципі…". До речі, як цей принцип опросторення, "прив'язки до місця" називати - "принцип спейсизму"? Хоча різне буває, і можливо, колись нащадки будуть згадувати нашу епоху, як час смішної омани - захоплення простором чи навіть віри в простір. Як ми сміємося над тими, хто вірив у духів. Час (не простір) покаже це. PS: Особливо цікаво, що "простір" увірвався в наші голови тоді, коли теоретики глобалізації оголосили, що він зникає, і у світі майбутнього простору не буде. Усе буде в усьому, з однієї точки в іншу можна буде попасти так швидко, що все буде однією точкою. Можливо ми потягнулися за простором, щоб протистояти цьому жахіттю, яке напророчили теоретики сучасності й майбутнього. Так сказати, хто на знак протесту, хто з консервативного інстинкту самозбереження. PSS: До "простору" через тіло, через тілесність. Тобто спочатку "дух" усіх "дістав" і всім захотілося тілесненького. Ну, а тіла, на відміну від духу повинні десь бути. Питання про тіло без питання "де?" – не дуже серйозне. Ось і з'явився простір. Це, мабуть, друга причина
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua