Перейти до вмісту

Чому ми живемо так,ніби ніколи не помрем,а помираєм так,ніби ніколи не жили?


Повідомлень в темі: 56

#1 Ulyanka

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 11 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Лемберг

Відправлено 21.09.2007 – 23:45

  • 56
гм :rolleyes: ...

#2 Evol

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1846 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 22.09.2007 – 00:22

бо ми люди...
  • 0

#3 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 22.09.2007 – 01:57

На це питання може відповісти той, хто прожив життя і помер.
  • 0

#4 Боривітер

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 803 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 22.09.2007 – 07:34

а чому в людей вночі виникають такі дивні питання?!
чому? тому що коли людина живе, то їй здається, шо вона всемогутня, а коли приходить кінець все приховане стає явним-стає видно якою насправді була людина
  • 0

#5 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 22.09.2007 – 08:22

В Філософію...
  • 0

#6 Руда_миша

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 547 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Центру та окраїн Львова

Відправлено 22.09.2007 – 09:09

Бо людське життя - лише мить у вічності...)
  • 0

#7 Р0М@ННь0

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 580 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Рогатин

Відправлено 22.09.2007 – 09:48

Просто ми незнаєм що буде після смерті....
  • 0

#8 Raven@

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 608 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:файна Юкрайна!

Відправлено 22.09.2007 – 14:20

перш за все: чи варто під цю фразу підганяти кожну людську долю?
по-друге, перед смертю ти дісйно бачиш всю правду про себе і якщо ти не жив, а існував... тому, щоб такий "кінець" не трапився в наших долях треба кожну хвилину жити так, щоб не соромно було, коли померши, не матимемо нагоди щось виправити :rolleyes:
  • 0

#9 Aleph

    Профі

  • На перевірці
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 396 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 14.10.2007 – 22:05

Тому, що ми - безсмертні, але не усвідомлюємо це.
  • 0

#10 КаваНеПийПивоЇжБорщ...

    Т Чарівне Гімно 2009

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3018 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:мами

Відправлено 14.10.2007 – 22:10

"Життя це тарілка з борщем, покине не доїси не зрозумієш"
отже на протязі всього життя ми знаходимо для себе шось цікаве..
а коли вже підійшов час розставатись, то не хочется.. бо розумієш шо життя це вайна штука (а для когось і нє)...
  • 0

#11 чайка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 182 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:МІСТО ЛЕВА

Відправлено 14.10.2007 – 22:14

Ми живемо так, ніби ніколи не помрем, бо не знаємо, що буде після смерті. Точніше ми не хочемо про це думати, мол краще тут мить насолодитись грішними бажаннями, а там може й пронесе, може й нема ніякого Бога, може ніхто не буде нікого карати, може не буде Суду, а може я й не грішу, бо не вважаю свої дії гріхом. А помираємо ми так, наче це вже все, наче це кінець, наче пік і нема свідомості, нема душі. А куди вона пропаде? Ми живемо так, наче можемо вигадати собі якісь закони. А зась! Ми й кроку без Бога не ступимо.
  • 0

#12 Sancho176

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 29 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Житомир

Відправлено 16.10.2007 – 18:58

Ми живемо як нам заманеться і лише інколи задумуємося над собою і корегуємо свої рішення. Питання в тому, як часто настають ці "інколи". Я переконаний в тому, що люди чато задумуються про такі питання. Принаймні якби я завтра помер, мені не було б соромно за своє життя.


These are the chronicles of life and death and everything between
These are the stories of our lives as fictional as they may seem
You come in this world, and you go out just the same
Today could be the best day of
Today could be the worst day of
Today could be the last day of your life
  • 0

#13 Майже щаслива

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 123 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:червоного будинку)))

Відправлено 16.10.2007 – 20:54

бо так має бути....
коли маєш життя то усвідомлюєш шо ти маєш найцінніше шо може бути....а перед смертю ти розумієш шо ти не можеш все залишити так як є,бо смерть нездоланна....і перед настанням смерті все знецінюється,не відчуваєш нічого того шо відчував за життя....
не знаю чи зрозуміло я виклала свою думку,але шось приблизно таке я думаю у відповідб на це питання :prapor3: :cool1:
  • 0

#14 Квіточка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 140 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:З Миколайова ! ! !

Відправлено 17.10.2007 – 14:25

Багато людей живуть так, типу після нас хоч трава не рости...
І чому це так - напевне така людська природа. Більшість людей не можуть ні до чого додуматися самі - їм усе треба пояснювати. Тому вони живуть не думаючи, так, ніби крім них не буде більше нікого. А коли помирають, перед смертю бачать, яким жалюгідним було їхнє життя і покидають цей світ з думками, ніби вони і не жили тут, бо їхнє життя не залишило жодного сліду на Землі.
У людей споживче ставлення до життя - вони живуть як з конвеєра, за спланованим не ними планом, і про багатьох нічого окрім "народився, виріс, оженився, постарів, помер", сказати не можна. Такі й помирають як тіні - промайнули і нема.
Це насправді дуже страшно, адже люди - якісь роботи, запрограмовані проіснувати певний відрізок часу. Вони не намагаються вдосконалити себе, досягти чогось більшого у житті. Вони весь час крутяться на одному місці і не шукають свого призначення, сенсу.
Навіть і не знаю що ще сказати...
  • 0

#15 Selena

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 212 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 17.10.2007 – 17:20

Чому ми живем так, ніби ніколи не помремо? А що б було, якби людина кожен день думала, що прийде час і її нестане... Це було б не життя, а довге очікування цієї миті... Тому і живемо так, просто не задумуємось, що життя не вічне... Коли людині двадцять, то, наприклад, 60 років для неї надзвичайно довгий термін. 60 років впереді, скільки ще можна зробити, скільки ще можна встигнути!! Але коли вже на порозі 80, тоді здається, що роки незамітно спливли... Звичайно, мені важко судити, але я думаю це так. Думаю, коли приходтиь мить і ти відчуваєш, що ще недовго будеш жити, дихати, відчувати, нічого так не хочеться, як вернутись в минуле, як знов обняти дорогих тобі людей і ніколи-ніколи їх не відпускати... :prapor3:
  • 0

#16 Злодюжка

    опозиціонер, дисидент, відомий антикассандрист

  • Gamedev
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 883 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 22.10.2007 – 19:32

bo babla na vsih ne hvatae
  • 0

#17 AKSIома

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 153 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:шоколадної хмаринки

Відправлено 22.10.2007 – 19:38

Ну, бо так влаштована людина ;)
  • 0

#18 Dynkan 113

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1721 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 24.07.2008 – 12:43

Тому що ліниві, і незнаєм чого хочем.
  • 0

#19 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 28.07.2008 – 15:51

 SER_ROCKO (20.10.2007 16:44) писав:

Мій рецепт - жити так ніби ніколи не помремо, ніколи ніпрощо не жалкувати(бо це безглуздо) і добре знати себе.
Найважче виконати останню і найголовнішу умову рецепту. А ще, втілюючи будь-який рецепт, завжди є ризик пересолити, недосолодити, пересмажити і недоварити. Смак то відчується лиш вкінці приготування справи, як не мудруй, а наперід не знати нічого. Якщо страву робити зі страхом цього, результат скоріш за все буде незадовільним. Приготувати нормально справу з першого разу рідко в кого виходить, потрібен досвід в приготуванні однієї і тієї ж страви, память про смак кожної з них. Ми оцінюємо життя під час того, як воно йде. Кінцевого смаку страви ніхто не може відчути за час її приготування. Напрошується висновок - людина має навчитись згадувати і розуміти свої попередні життя, аналізувати їх смак.
  • 0

#20 pinguiarium

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 538 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 28.07.2008 – 15:57

А з чого ви таке взяли?
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua