Перейти до вмісту

Беґбедер


Повідомлень в темі: 24

#1 Шалена Капелюшниця

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 507 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Острог

Відправлено 11.08.2007 – 21:55

  • 32
взагалі деякі оповідки беґбедера схожі на порнофільми в друкованому вигляді.
перед тим, як прочитати його "Любов живе три роки" в мене була своя версія про кохання як таке. але з прочитанням останньої сторінки, як не дивно, виявилося, що погоджуюся з ним стовідсотково. книга не без відверто-цинічних апеляцій до свідомості читача, але ж який беґбедер без цього, думаю можна закрити очі на це заради тих почуттів, які описані в книжці... хоча для чого закривати очі? треба приймати відвертість.

Цитата

Три года живет та любовь, что не штурмовала вершины и не побывала на дне, а свалилась с неба готовенькая. Любовь живет долго, только если каждый из любящих знает ей цену.


#2 Нечупара

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 633 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:ануда

Відправлено 18.08.2007 – 00:24

Ніяк не потрапить в мої руки! Може десь в неті є?
  • 0

#3 Шалена Капелюшниця

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 507 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Острог

Відправлено 18.08.2007 – 17:40

Перегляд дописуNechupara (18.08.2007 01:24) писав:

Ніяк не потрапить в мої руки! Може десь в неті є?
вчимось користуватися пошуковиками :blink:
  • 0

#4 kviten

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 245 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:ua

Відправлено 19.08.2007 – 14:23

не зна,він мені сподобався.Це,мабуть,перша книга,яку я прочитала за день.
він дуже вірно і чітко описує вечірки,не зважаючи на те,що люди,які там морально разлогаються, там усі зірки,політики і т.і.
і кінець був дуже приємним і несподіванним.
а взагалі,таке воно і є,наше сучасне життя,тож він на всі сто пише правду.
  • 0

#5 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 19.08.2007 – 18:59

Перегляд дописуШалена Капелюшниця (11.08.2007 22:55) писав:

взагалі деякі оповідки беґбедера схожі на порнофільми в друкованому вигляді.

Взагалі-то він француз, отже не Бегбедер, а Бегбеде (я знаю, що росіяни так не думають, але вони взагалі чхати на правила інших хотіли).
А книжки - цікавий погляд, але надто вже в стилі сучасної літератури, мало моралі і багато опису навколишнього світу. Неглибоко, але досить цікаво.
  • 0

#6 Нечупара

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 633 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:ануда

Відправлено 29.09.2007 – 20:23

Я б додала ще таку особливість. Він бере якусь суперечливу і відверто цинічну, як сказала Капелюшниця, думку (типу "кохання живе 3 роки" або "вірність вбиває кохання") і так підносить її що читач поступово починає у це вірити. А в самому кінці спростовує її. І це є цілком неочікувано і кльово. Хоча насправді те що він хотів донести досить банальне і більшості й так зрозуміло.

З його творчості я читала:
"Історійки під екстазі" - весела збірочка. Реальне свідчення того, що наркотики роблять з мозком.
"14,99 євро" (99 франків) - найбільше сподобалась. Про сучасний світ та роль у ньому реклами. Книга в дечому змінила погляд на життя. Досі її осмислюю.
"кохання живе 3 роки" - багато про неї чула і досить довго хотіла прочитати. І як завжди у таких випадках я очікувала більшого ніж отримала))) Хоча сюжет і розв"язку я знала заздалегідь.

П. С. всім рекомендую український переклад. Російський - фейк. Таке враження що вони там змінюють стилі письменників коли захочуть і як захочуть.
  • 0

#7 Bobua

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 400 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бровари

Відправлено 26.08.2008 – 13:46

Перегляд дописуNechupara (29.09.2007 21:23) писав:

"14,99 євро" (99 франків) - найбільше сподобалась. Про сучасний світ та роль у ньому реклами. Книга в дечому змінила погляд на життя. Досі її осмислюю.
Запам’ятався з цієї книги опис того, як без війни/боротьби зникає й саме життя, хай хоч яке приємне і забезпечене.

Вкупі з думками іншого француза (Б. Вебера «День Мурах»), про те що війна, хоч і повільна, є навіть у рослин, можу зробити висновок, що нинішні фр. доволі-таки войовничі :(

Тому тим гірше, що вони проти нас :)
  • 0

#8 Пляма

    спонтанна...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 738 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:|LemberG|

Відправлено 26.08.2008 – 14:43

"14,99 євро" (99 франків) недавно прочитала.
Добре обпльоване "мистецтво реклами", життя тих, що "з жиру бісяться" та й у висновку - жаль за людськими цінностями.
Непогано.
Є екранізація, проте наразі ще не довелось переглянути.
  • 0

#9 Саляма

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3140 повідомлень

Відправлено 05.09.2008 – 19:07

Краще би я не дивилася екранізацію "99 франків"((( розчарувалася. Книга - бест
  • 0

#10 spinmen

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 3 повідомлень

Відправлено 30.09.2008 – 19:53

Перегляд допису_saljama_ (5.09.2008 20:07) писав:

Краще би я не дивилася екранізацію "99 франків"((( розчарувалася. Книга - бест
згоден, то зовсім інше, не дає того відчуття нормального, що є в книзі.
Ще читав його " Я вірую, я також ні!" трохи можливо не 99 франків, зовсім інше, але замислитися над релігіями дає можливість.
Взагалі в нього цікаве поєднання реальності і художнього змісту, мені таке подобається, а ще подобається, що про нього не забагато говорять.
  • 0

#11 СВІ†ЛОНОСНИЙ

    http://svobodaslova.ukrainianforum.net/

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2386 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з Небес

Відправлено 15.05.2009 – 13:14

99 написано так, що читається одним подихом.
Але на середині відчуваєш, що тебе просто підловили на гачок.
Спершу подається приманка у вигляді викриття споживацького суспільства, а потім книга про инше.

Про ненависть до америкосів, пропаганда кольорових шлюбів піар жидівства у постійному згадуванні фашизму.
  • 0

#12 Marichka

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 94 повідомлень

Відправлено 21.05.2009 – 17:44

Почала читати "Ідеаль". Мене вистачило на 24 сторінки. Порожня і пошла книга, як на мене. З радістю відклала цей твір, щоб більше до нього не повертатися.
  • 0

#13 Black_angel8

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 78 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Луцьк

Відправлено 11.06.2009 – 22:15

Перегляд дописуkviten (19.08.2007 15:23) писав:

не зна,він мені сподобався.Це,мабуть,перша книга,яку я прочитала за день.

Я її теж за день прочитала, а толку? Виписила кілька цитат, те що дійсно сподобалось. Тема попсова, зара всі кому не лінь пишуть про біохімію, кохання, яке виділяється якимось там речовинками і функціонує лише 3 роки...
До того ж пише цинічно, грубо. і я б сказала не зовсім літературно
  • 0

#14 veiling

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 3 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 05.11.2009 – 21:54

Перегляд дописуBlack_angel8 (11.06.2009 22:15) писав:

Я її теж за день прочитала, а толку? Виписила кілька цитат, те що дійсно сподобалось. Тема попсова, зара всі кому не лінь пишуть про біохімію, кохання, яке виділяється якимось там речовинками і функціонує лише 3 роки...
До того ж пише цинічно, грубо. і я б сказала не зовсім літературно

і генетику.
але Бегбеде - це далеко не попса .
скажімо "романтичний егоїст" . яка попса таке візьме співати . .
він простий, як двері від невідомої фірми . його думки його й піарять . в цьому й плюс . .
  • 0

#15 Invictus

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 320 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:зиготи

Відправлено 15.11.2009 – 14:57

Самісінький епатаж з безпідставними претензіями на інтелектуальність.
  • 0

#16 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 18.01.2011 – 06:14

обережно, російська мова
» Натисніть, щоб показати спойлер - натисніть ще раз, щоб приховати... «
Чувствую, что сейчас снова заплачу, стоит только вспомнить эту историю. Но мне очень нужно ее рассказать: есть люди, которым мой пример мог бы сослужить добрую службу. Тогда у меня, по крайней мере, будет иллюзия, что я разрушил самую прелестную в моей жизни любовную историю не вовсе зазря. Все началось с шутки. Помню как вчера. Я ее спросил, может ли она доказать мне свою любовь. Она ответила, что готова решительно на все. Тут я улыбнулся, и она тоже. Если бы мы только знали!

И конечно, с того дня все пошло наперекосяк. Прежде мы занимались любовью без устали и ни о чем ином не помышляли. Других доказательств любви нам не требовалось. Как выпить стакан воды - только приятнее. И жажда не утихала. Стоило ей на меня поглядеть, и мой живчик просыпался. Она приоткрывала губы - мои тотчас туда приникали; ее язык лизал мои резцы, у него был пряно-клубничный привкус; я запускал пятерню в ее волосы; ее ладонь ныряла мне под рубашку и гладила спину; наше дыхание учащалось; я расстегивал ее черный кружевной лифчик, выпуская на волю соски; у них был вкус карамелек; ее тело было как кондитерская, как магазин самообслуживания, где я не спеша прогуливался, примериваясь, к чему приступить сначала: к влажным трусикам или к грудям (две в одной упаковке); когда мы поддавали жару, нас уже нес поток со своими приливами и отливами, а когда кончали, я орал ее имя; она - мое.

Точка с запятой - очень эротичная штука.

Мы были самой что ни на есть влюбленной парочкой. Все оборвалось, лишь только мы решили, что любовь нуждается в доказательствах.
Как будто просто заниматься ею было недостаточно. Начали мы с пустяков. Она просила меня на минуту задержать дыхание. Если мне удавалось, значит, я ее люблю. Ну, это нетрудно. После этого она оставляла меня в покое на несколько дней. Но тут наступал мой черед.
«Если ты меня любишь, подержи палец над огнем и не убирай, пока не скажу». Она меня любила, точно. Мы очень веселились, обхаживая волдырь на ее указательном пальце. Чего мы не подозревали, так это что суем пальчик в шестерни адской машины, от которой добра не жди.

Теперь каждый поочередно пускал в ход свое воображение. Вслед за цветочками
появились и ягодки. Чтобы доказать ей мою любовь, я должен был в порядке перечисления:
- полизать ночной горшок;
- выпить ее пи-пи;
- прочитать до конца роман Клер Шазаль;
- продемонстрировать мошонку во время делового завтрака;
- дать ей сто тысяч франков без права к ней прикоснуться;
- получить от нее пару пощечин при всем честном народе в кафе «Марли» и снести это безропотно;
- десять часов простоять запертым в шкафчике для метел и тряпок;
- прицепить к соскам металлические прищепки-крокодильчики;
- переодеться женщиной и сервировать ужин для ее подруг, пришедших к нам в гости.

Со своей стороны, проверяя, сильно ли она меня любит, я заставил ее:
- съесть на улице собачий помет;
- проходить с жесткой резиной в заду три дня, а в клозет ни-ни;
- посмотреть с начала до конца последний фильм Лелюша;
- без анестезии сделать себе пирсинг между ног;
- сходить со мной на вечерний прием и смотреть, изображая, что все в порядке, как я одну за другой лапаю ее подруг;
- отдаться тому самому псу, чей помет она ела;
- целый день в одном белье простоять привязанной к светофору;
- в свой день рождения вырядиться собакой и встречать лаем каждого гостя;
- явиться со мной в ресторан «Режин» на поводке.

Лиха беда начало: нас охватил охотничий азарт. Но это еще цветочки. Ибо затем по обоюдному согласию было решено, что мы вовлекаем в наши любовно-боевые операции третьих лиц.

Так, в один из дней я привел ее к моим знакомым, склонным к садизму. С завязанными глазами и в наручниках. Перед тем как им позвонить, я освежил в ее памяти правила игры: «Если попросишь перестать, значит, ты меня больше не любишь». Но она и так все знала назубок.

Трое моих приятелей начали с разрезания ножницами ее одежды. Один держал ей локти за спиной, а двое других кромсали платье, лифчик и чулки. Она чувствовала прикосновение к коже холодного металла и содрогалась от тревожного ожидания. Когда она осталась голышом, они принялись ее оглаживать везде: грудь, живот, ягодицы, киску, ляжки, затем все трое поимели ее и пальцами, и еще кой-чем, сперва по отдельности, а затем все разом, кто куда; все это у них вышло очень слаженно. После же того, как они все вместе хорошенько позабавились, пришел черед вещей серьезных.

Ее руки привязали над головой к вделанному в стену кольцу. Повязку с глаз сняли, чтобы она могла видеть кнут, хлыст и плетку-семихвостку, затем ноги примотали к стене веревками и снова завязали глаза. Мы хлестали ее вчетвером минут двадцать. К концу этого предприятия было трудно определить, кто больше устал: надрывавшаяся от криков боли и жалобных стенаний жертва или палачи, вымотанные этой поркой. Но она продержалась, а следовательно, продолжала меня любить. Чтобы отпраздновать все это, мы поставили ей отметину раскаленным железом на правой ягодице.

Затем настала моя очередь. Поскольку я ее любил, мне предстояло выдержать все не дрогнув. Долг платежом красен. Она повела меня на обед к одному своему «бывшему», то есть к типу, которого я заведомо презирал. В конце обеда она изрекла, глядя ему в глаза: «Любовь моя, я тебя не забыла. - И, кивнув в мою сторону, продолжала: - Этот недоносок никогда не восполнит мне того, что мы некогда с тобой пережили. Вдобавок он такое ничтожество, что будет смотреть, как мы занимаемся любовью, и не пикнет». И я не двигался с места, пока она седлала моего злейшего врага. Она поцеловала его взасос, поглаживая рукой его член. Он в изумлении уставился на меня. Однако коль скоро я не реагировал, он в конце концов поддался ее натиску, и вскоре она насадила себя на его инструмент. Никогда ни до, ни после я так не страдал. Хотелось умереть на месте. Но я продолжал твердить себе, что эти муки - доказательство моей любви. Когда же они завершили дело обоюдным оргазмом, она обернулась ко мне в изнеможении, истекая потом, и попросила меня удалиться, поскольку им захотелось все начать сначала, но уже без меня. Я разрыдался от ярости и отчаяния. Я умолял ее: «Сжалься, потребуй уж лучше, чтобы я отрезал себе палец, но только не это!»

Она поймала меня на слове. Мой соперник лично отхватил мне первую фалангу левого мизинца. Это было чудовищно, но не так ужасно, как оставлять их наедине. К тому же потерять возможность ковырять в ухе левым мизинцем - не такая уж большая жертва в сравнении с приобретением рогов от такого пошляка. Но после этого наша любовь потребовала новых, еще более внушительных доказательств. Я заставил ее переспать со своим приятелем, у которого была положительная реакция на СПИД. Притом без презерватива (во время одной ночной оргии). Она попросила меня ублажить ее папашу. Я вывел ее на панель. Дело было на авеню Фош; ее там застукали легавые, а потом изнасиловала целая бригада патрульной службы плюс несколько ошивавшихся рядом бродяг, а я и мизинцем не пошевелил - тем самым, что она мне оттяпала. Она же засунула распятие мне в анус во время мессы на похоронах моей сестры, предварительно приказав трахнуть покойницу. Я перетрахал всех ее лучших подруг у нее на глазах. Она заставила меня присутствовать при ее бракосочетании с сыном богатого биржевика.
Я запер ее в погребе, где кишели крысы и крупные пауки.
Не умолчу и о самом паскудном: она зашла в своих извращениях так далеко, что заставила меня пообедать тет-а-тет с Романой Боренже.
На протяжении года мы проделали все, решительно ВСЕ.
Были уже почти не способны придумать что-либо новенькое.
И вот однажды, когда настал мой черед ее тестировать, я наконец нашел высшее ДОКАЗАТЕЛЬСТВО ЛЮБВИ.
Отметавшее все сомнения насчет того, что она может когда-нибудь меня разлюбить.
Нет-нет, я ее не убил. Это было бы слишком просто. Мне хотелось, чтобы ее муки не прекращались до конца дней, ежесекундно свидетельствуя о ее неугасимой любви до последнего вздоха.
Поэтому я ее бросил.
И она никогда меня больше не видела.
С каждым днем мы все сильнее страдаем и рвемся друг к другу. Мы льем слезы уже многие годы. Но она, как и я, знает, что ничего изменить нельзя.
Наше самое прекрасное доказательство любви - вечная разлука.

і шо комусь справді таке подобається?
  • 0

#17 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 18.01.2011 – 10:34

Перегляд дописуManfred (18.01.2011 10:04) писав:

Таґ, мені подобається, а шо такоє? До речи, тут є все те саме українською.
я знайшла це у нотатках однієї порнозірки, тому пошуком українського перекладу не заморочувалась,вибачте.

а що саме сподобалося? що двоє закоханий один одного мучають чи як саме вони це робили?
я не розумію для чого вони це робили. якось..здешевили кохання(
  • 0

#18 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 18.01.2011 – 10:54

Перегляд дописуManfred (18.01.2011 11:40) писав:

Головне, що їм це подобалось, коли ви вважаєте, що кохання має бути лише у якихось рамках, то ми не зрозуміємо одне одне.
якшо рамки - це старатися не робити одину одному боляче, то так, мені більше до вподоби рамки.

я прекрасно розумію, що є люди-збоченці. але для мене неприпустимо змушувати кохану людину їсти собачі какашки, заражати іі снідом, відрубувати її палець. а оте "Она попросила меня ублажить ее папашу. Я вывел ее на панель" як по мені вже дуже далеке від кохання. це звичайніський азарт хворих людей.
  • 0

#19 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 18.01.2011 – 11:04

Перегляд дописуManfred (18.01.2011 10:40) писав:

Головне, що їм це подобалось, коли ви вважаєте, що кохання має бути лише у якихось рамках, то ми не зрозуміємо одне одне.
Тут кохання ніяким боком, адже написано чітко - це був жарт:
"Все началось с шутки. Помню как вчера. Я ее спросил, может ли она доказать мне свою любовь. Она ответила, что готова решительно на все. Тут я улыбнулся, и она тоже."©
Жарт цілком удалий.
  • 0

#20 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 18.01.2011 – 11:42

Перегляд дописуManfred (18.01.2011 12:34) писав:

Що припустиме, а що є збоченням вирішують тільки двоє закоханих, всі рамки та обмеження, думки людей непричетних не мають жодного значення для перших. Щодо жахливих подробиць у Беґбедера, то особисто я їх сприймаю, як ґротеск. Вбивати людей теж негарно, але майже у кожній сучасній стрічці лиється кров, ріки крови. Тож розділяйте мистецтво і реал, це різні царини.
фільм Гротеск мені не сподобався. він десь поряд з Бегбедерівською оповідкою.

та звісно, що таке для себе вирішують лише двоє. але. кінцівка,яку я очікувала ще від початку,мені незрозуміла.

але то таке. мені не подобається Бегбедер. І взагалі більшість сучасних письменників.

Вважаю що кохання Сомса до Ірен(Сага про Форсайтів) значно сильніше і яскравіше, ніж цих двох садо-мазохістів.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних