Перейти до вмісту

Поезія Рідновір'я


Повідомлень в темі: 9

#1 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 03.07.2007 – 00:47

  • 9
Лев СИЛЕНКО

ГІСТЬ З ХРАМУ ПРЕДКІВ


(уривок з поеми)

«Ми хороші тому, що хороше
Від хороших Жидів прийняли.
І ми чесні тому, що негоже
Все «поганство» своє прокляли.

«Ми погани були, жерли вуха
Рідних діток своїх, слимакам
Поклонялися. Ми до обуха
Промовляли молитви і снам.

«Сліпо вірили. Ні, ми не вміли
Слів казати - ми гавкали псом,
І нас греки, як круки обсіли,
І людьми поробили хрестом?..

«І навчили нас в ярмах ходити,
З рідних предків сміятись, з гнізда
Материнського, Боже мій, кпити
І рятунку просити в хреста?

«Ми не любим Жидів-садукеїв,
Та без жида в нас бога нема.
Ми не любим Гречинів-ромеїв,
Та без них - ми отара німа.

«Греки всі християни - сократи,
І Христос - їхній учень. Слова
«Логос-бог» є з поганства. О, мати,
Мудра в них на плечах голова!

«А ми умні тому, що все умне
Нам монахи-гречини дали.
Їх кропило святе (многодумне)
Ми в церковцях своїх зберегли.

«Гордимося, як мирні пігмеї,
Що нас грек просвітив. І москаль.
Ми - холопи. Вони - прометеї.
В нас - церковна лоза. А в них - сталь!

«Ми поклонники гречні чужого,
Гої Ягве - двоногий товар.
В нашій психіці рабства так много,
Що героєм у нас яничар.

«Ми кохаємо всі Україну,
Цвіт калини і вербні ставки.
Любим пісню в гаях солов’їну
І полтавські пухкі галушки.

«Забирайте кожух, ми й спідницю
Віддамо - у нас віра така:
«Крадеш ти із повітка ягницю,
Ми даруєм тобі п’ятака.





Тарас ШЕВЧЕНКО, "КОБЗАР"

ЛИКЕРI


Моя ти любо! Мiй ти друже!
Не ймуть нам вiри без хреста
Не ймуть нам вiри без попа
Раби, невольники недужi!
Заснули, мов свиня в калюжi,
В святiй неволi! Мiй ти друже,
Моя ти любо! Не хрестись,
I не кленись, i не молись
Нiкому в свiтi! Збрешуть люде,
I вiзантiйський Саваоф
Одурить! Не одурить Бог,
Карать i миловать не буде:
Ми не раби його – ми люде!
Моя ти любо! Усмiхнись,
I вольную святую душу,
I руку вольную, мiй друже,
Подай менi. То перейти
I вiн поможе нам калюжу,
Поможе й лихо донести,
I поховать лихе дебеле
В хатинi тихiй i веселiй.

1860 р


* * *
Свiте ясний! Свiте тихий!
Свiте вольний, несповитий!
За що ж тебе, свiте-брате,
В своїй добрiй, теплiй хатi
Оковано, омурано
/Премудрого одурено/,
Багряницями закрито
І розп’ятієм добито?
Не добито! Стрепенися!
Та над нами просвiтися,
Просвiтися!.. Будем, брате,
З багряниць онучi драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленими пiч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимiтати!

1860 р

Повідомлення відредагував Білий_Дракон: 03.07.2007 – 00:48


#2 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 03.07.2007 – 01:28

Оріслав Ісик

НАЩАДКАМ СВЯТОСЛАВА

Гей, нащадки Святослава,

Де ваш гострий меч?

Де колишня ваша слава,

Доблесть, сила й честь?



Де сховалась ваша мужність,

Хто її приспав?

Хто сердець міцних потужність

Так підступно вкрав?



Тож розплющіть свої очі,

Гляньте навкруги,

Панувати вами хочуть

Ваші вороги!



Та не хочуть, вже панують,

І земля свята

Стогне, бо її плюндрує

Гострий меч ката.



Тож, брати мої, згадаймо

Наших прабатьків,

Пісню слави заспіваймо,

Славлячи Богів.



І Перуну присягнемо

Із мечем в руці,

Що навіки збережемо

Славу й честь Русі.



І гукнемо до чужинців

Клич: “Іду на ви!”

І повстануть українці,

Згинуть вороги.



Гей, нащадки Святослава,

Ось ваш гострий меч,

Ось колишня ваша слава,

Доблесть, сила й честь!



Ніч. 16-17 грудня 7511 року.




ПРОРОЦТВО

Понад Києвом, на високій горі

Вогонь священний горів,

Там зібрались останні волхви

Требу чинити, співать молитви,

Й спитати у Вишніх про долю Русі,

Яку Володимир підступно христив.

Дідівські звичаї ідуть в небуття,

Нема вже язичникам вдома життя.

Полює варязька дружина на всіх –

На мужів та жінок, на старих та малих,

Хто не зрікся Богів, не пішов у Дніпро

Собі накидати чужинське ярмо.

І нищать злочинці священні гаї,

Руйнують святилища – храми старі.

Сумує і плаче київський край--

Перуне могутній, з Дніпра видибай!

А на Хоривиці чаклують волхви,

Що ж скажуть про долю їм рідні Боги?

Старійшина стиснув долоню в кулак,

Злетілися круки – не добрий се знак.

Повіяв потужно зі сходу Стрибог,

Нагнав чорні хмари, сховався Дажбог.

Лютує Перунько, гремлять страшні грози,

І ллються зі Сварги божії сльози,

А старий віщун до волхвів промовля:

“—Пітьмою вкривається наша земля!

Не буде народ бiльше Праву плекати,

Не буде по воїнам тризну справляти,

Забуде героїв своїх імена,

За зраду князівську така ось ціна!

Та буря не вічна й цей час промине,

Засяє над нами знов Сонце ясне.

Глибоке коріння з землі проросте

І Рідная Віра в краю розцвіте.

Постануть нащадки наші – волхви,

Згадають до славних Богів молитви.

Помстяться за кривду десятка століть

І вічно у праві вони будуть жить!”

Як тільки закінчив мудрець віщувать,

Ущухла стихія й громи не гримлять.

Волхви розійшлися по диким куткам,

Щоб знання зберегти й передати їх нам.

А на Хоривиці Вогонь догорав,

Нащадків славетних до себе чекав...



2 лютого 7511 літа.
  • 0

#3 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 07.12.2007 – 19:13

Святослав ВОЙТКО
Молитви


Молитви, наче заклики до зброї,
Із ними я піду у майбуття,
Та чистими все ж будуть руки мої
На видноколі вічного життя.
Впадуть всі мури горя і сум'яття,
Налигачі та ярма упадуть,
І полум'ям кривавого багаття,
Багаттям правди, очі розцвітуть.
Настане день безпрограшний та чистий,
Ми будемо готові вже тоді,
І на списах промінчик сонця бистрий
Нам виграватиме мелодії дзвінкі.
Підемо в путь сувору і безкраю,
Заглянемо у вічність золоту,
І буде видно десь за небокраєм
Дідівську землю рідну і святу.
Прорвемось у незвідані простори,
Не знайдеться там місця марноті,
Залишимо в минулому роздори,
Поновимо обійми вікові.
Поновимо й зміцнимо узи братні,
Що розірвала доля нелегка,
Перед лицем одвічного прокляття
Постанем разом – до руки рука.
У лавах тих, численних і широких,
Згадаєм славу Предків світову,
І на могилах скитів синьооких,
Збудуємо державу молоду.
Ударим разом, як давно не били,
Аж рознесеться небом дикий гук,
У наших душах русичі ожили,
Згадай-но, друже, чий ти є онук!
  • 0

#4 Bobua

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 400 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бровари

Відправлено 12.03.2008 – 13:02

Перегляд дописуБілий_Дракон (3.07.2007 00:47) писав:

Лев СИЛЕНКО

ГІСТЬ З ХРАМУ ПРЕДКІВ


(уривок з поеми)

«Ми хороші тому, що хороше
Від хороших Жидів прийняли.
І ми чесні тому, що негоже
Все «поганство» своє прокляли.

«Ми погани були, жерли вуха
Рідних діток своїх, слимакам
Поклонялися. Ми до обуха
Промовляли молитви і снам.

«Сліпо вірили. Ні, ми не вміли
Слів казати - ми гавкали псом,
І нас греки, як круки обсіли,
І людьми поробили хрестом?..

....

це твердження чи питання?
  • 0

#5 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 12.03.2008 – 14:17

Тут велика історична поема Дана Береста "Заповіт мовчання".

ПеС. Лев Силенко, хоч і професор та поважна людина, але проповідує не Рідновір'я, а РУНвіру, яку він власне і створив. Це нове філософсько-релігійне вчення, яке взяло за основу багато чого з віри пращурів.
  • 0

#6 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 13.03.2008 – 02:24

Славень Україні

Слався, слався, Україно,
Духу правда й воля!
Твоє сяйво над світами,
Велич твоя доля!

Розкували пута-ярма,
Гальма віковії
Та й постали гордо в славі
Доблесні русини!

Та є слава зроду-віку
В нашім хлібі й крові:
Бо життя себе не варте,
Як закута воля!

Вийдем рано до схід Сонця
Та й вдихнемо вітер:
Маєм силу, маєм волю
Матері служити!

Бо палає в наших серцях
Невгамовність Січі,
Кровоток наш животворить
Орова криниця!

Дух Кобзарів – Божа мога:
Яр пульсує в Слові!
Буде жити Древо Роду,
Доки живі корні!

Земле-мати, Україно,
Чуєш свої діти?
Ми – живії! Грядем в силі
Тебе відродити!

Наталка Артанія Кобза

Ще багато її віршів ТУТ.

Повідомлення відредагував Sotnik: 13.03.2008 – 02:26

  • 0

#7 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 30.07.2008 – 17:44

Хай тема залишається, чи її варто до загальної приєднати?
  • 0

#8 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 30.07.2008 – 19:17

Перегляд дописуБілий Дракон (30.07.2008 18:44) писав:

Хай тема залишається, чи її варто до загальної приєднати?
Так ніхто ж не зачіпає тему. Нехай буде окремо. Вона цікава.)
  • 0

#9 Гість_forest_*

  • Гості

Відправлено 23.09.2008 – 15:00

Богдан-Ігор АНТОНИЧ

ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ

Весна — неначе карусель,
на каруселі білі коні.
Гірське село в садах морель,
і місяць, мов тюльпан, червоний.

Стіл ясеновий, на столі
слов’янський дзбан, у дзбані сонце.
Ти поклоняйся лиш землі,
землі стобарвній, наче сон цей!



Богдан-Ігор АНТОНИЧ

МОЛИТВА

Навчіть мене, рослини, зросту,
буяння, і кипіння, й хмелю.
Прасловом, наче зерном простим,
хай вцілю в суть, мов птаха трелем.

Навчить мене, рослини, тиші,
щоб став сильний, мов дужі ріки,
коли до сну їх приколише
луна неземної музики.

Навчить мене, рослини, щастя,
навчіть без скарги умирати!
Сприймаю сонце, мов причастя,
хмільним молінням і стрільчатим.

Хай сонце — прабог всіх релігій —
золотопере й життєсійне,
благословить мій дім крилатий.

Накреслю взір його неземний,
святий, арійський знак таємний,
накреслю я його на хаті
і буду спати вже спокійний.
  • 0

#10 ramzes12

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 39 повідомлень

Відправлено 20.12.2015 – 00:16

Журнал «Дніпро»- журнал для справжніх цінителів цікавих літературних творів. Читаю цей журнал вже досить давно, в кожному номері знаходжу все цікавіші і цікавіші твори.. Раджу всім почитати цей журнал.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних