Золота медаль

Золота медаль то фігня. Якщо не знав в школі то ВУЗі не будеш знати.
Бонусів з золотою медалю немає. Таке життя і двійошники вчать на державному, а ті що мають медалі на платному, о така справедливість тепер. Життя своє покаже кому сидилась золота медаль

Ото маю золоту медаль. І для чого вона мені зараз? Хіба що внукам показуватиму. Головне - не медаль, а здобуті знання, які потім можна застосувати у житті і бути потрібним у ньому.

Золота медаль - це круть. Я - чемпіон!

Цей кусок заліза нічого не означає. Він тобі нічим не допоможе при вступі кудись. Головне знання,знання і ще раз знання!

Згоден, не т реба надриватись на золоту медаль, якщо трішки не дотягуєш. Закінчуй собі школу, гуляй, відпочивай, а в ВНЗ тебе приймуть, якщо розумний. В ВНЗ від медалі взагалі ніякої користі.

Я витягнула на медаль, бо в мене був стимул - нагода вступити по 1 екзамену, а зараз пільг нема... Можна звісно отримати заради себе самого, але то нерви.

Зарз у вузах на медаль не дивляться, а лише на твої знання!
Так що треба вчитись...

От дійсно...а нашо? Я не хочу надриватись на те. Ну є медаль - нема медалі... Ну і що? Що, уе спосіб потішити своє самолюбство чи що?

Думаю, що таку ізюминку національної системи освіти давно пора ліквідувати. То тільки привід для вчителів повипендрюватись: 1) перед колегами - в нас найбільше медалістів в районі; 2) перед учнями - ми тобі дали золоту медаль, а ти такий невдячний.

конвалія (15.11.2008 22:34) писав:

+1
Мені медальку не дали - дпюшник поставив 7, сказав, що й цього вистачить (збрехав, бо лахали ми з нього на тверді 12)).
Класна сказала, що от, мовляв, в тебе тільки одна така низька оцінка, але ми тобі нічим типу допомогти не можемо, бо нам пофіґ - хоча нам все'дно треба виконувати план, але тобі просто не пощастило і т.д.
Зрештою в моєму класі була, по-моєму, лише одна срібна медаль, і все.

Сказати, що не хотів медаль - збрехати; в моєї дівчини на той момент золота медаль була, то чим я гірший? Але це була єдина причина - ну, хіба що ще хтілося подивитися, як пєдагогі будуть "галочку" по медалістах здобувати. По-моєму, це в них єдина мета...

Якщо людина добилася золотої медалі своїми силами, знаннями... то що тут поганого?
А якщо медаль куплена, то вона втрачає свою сутність... в першу чергу має мучати совість перед собою.

П.С. Мене, наприклад, мучає моя совість. Я в навчаюсь в Університеті і не завжди добиваюсь оцінки своїм знанням. Якщо бути чесним, я плачу гроші за оцінки (коли не можу сам здати). Я вже хочу довчитись до бакалавра...а потім покинути заклад. Переоцінив свої можливості.... ех.

В самій медалі нічого поганого немає, адже це лише показник, що ти гарно вчився і тобі було це цікаво. Інша справа, що в нашій країні на цьому роблять бізнес, але перепрошую, на чому в нас не наживаються? Як на мене, медаль - це нормально, доки вона не стає самоціллю. Наприклад, нервові зриви в дітей, у яких чомусь не виходить досягнути того рівня, розлючені батьки, які дико хочуть хвалитися своїми чадами, вчителі, які на тому заробляють... Спокійніше треба до цього ставитися. То таки правда, що найважливішими є знання, а якщо ще й медаль здобудеш - то добре, лиш не треба на тому зациклюватися

Золота медаль зараз не дуже враховується при вступі так що це досягнення швидше чисто "для душі".Може намагання щось довести собі та іншим а може просто результат хорошого навчання,так можуть усі якщо захочуть)Тільки є люди які докладають більше зусилль щоб отримати медаль а є ті які менше або взагалі не докладають ніяких зусилль.Ніколи не притягувала ця забавка,я знаю чого варта і без ніяких медальок)

варто.

...хоча б тому, що через 10 років - це вже антикваріат

а також, тому що це - одне з життєвих досягнень все-таки.
Хоча зараз такі часи, що її цінність втрачено: знецінення через купівлю-продаж )))

Для мене ця цяцька знецінилась після того як я дізналась що моя двоюрідна сестра її просто напросто купила без ніяких особливих досягненнь