Перейти до вмісту

Улюблені цитати з літературних творів


Повідомлень в темі: 250

#241 чорно-біла

    Т-юлень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2757 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Roma

Відправлено 19.11.2011 – 15:52

Цитата

Коли на видавців "Путівника" подали в суд сім'ї тих, що загинули внаслідок буквального розуміння опису планети Трааль (у книзі говорилося: "Хижі Блатерні Блощиці часто готують цілком пристойну їжу для прибулих туристів", а мало бути "Хижі Блатерні Блощиці часто готують цілком пристойну їжу з прибулих туристів"), вони стали наполягати, що перший варіант цього речення набагато привабливіший з точки зору естетики, викликали знаного поета, який під присягою посвідчив, що краса - це правда, а правда - краса, і у такий спосіб спробував довести, що в цій справі винуватою стороною є саме життя, бо немає в ньому, як з'ясовується, ані краси, ані правди. Судді погодилися, виголосили зворушливу промову, звинуватили Життя у неповазі до суду, а перед тим, як вирушити на майданчик і приємно розважитися партією в ультрагольф, у належному порядку позбавили його усіх присутніх.

  • 1

#242 Elo4k@

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 73 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 24.11.2011 – 09:45

"Секс люди в большинстве своём используют как наркотик – чтобы сбежать от действительности, забыть о своих проблемах, расслабиться. И, как всякий наркотик, он обладает пагубным и разрушительным действием."

"Наука доказала, что, когда определённое число людей достигает определённой степени развития, развивается и весь род человеческий. Мы не знаем, сколько людей необходимо для этого скачка, – но точно знаем, что это так."

"Глупый человек всегда верит, что он лучше, чем другие."
  • 0

#243 Крихітка

    Мрійниця

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4030 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ, Castelló, Ibiza, Hildesheim

Відправлено 24.11.2011 – 10:35

Цитата

I was particularly interested in the Stonehenge Gallery because I was going there on the morrow, so I read all the instructive labels attentively. I know this goes without saying, but it really was the most incredible accomplishment. It took 500 men just to pull each sarsen, plus 100 more to dash around positioning the rollers. Just think about it for a minute. Can you imagine trying to talk 600 people into helping you drag a fifty-ton stone eighteen miles across the countryside, muscle it into an upright position and then saying, 'Right, lads! Another twenty like that, plus some lintels and maybe a couple of dozen nice bluestones from Wales, and we can party'!' Whoever was the person behind Stonehenge was one dickens of a motivator, I'll tell you that.
Bill Bryson, Notes from a Small Island
потішила
  • 0

#244 EduardGol

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 208 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Полтава

Відправлено 07.11.2013 – 09:38

Найчастіше згадуються наступні.

Цитата

Що говорить одна стіна іншій?
Зустрінемось у кутку.

Селінджер. "Дев'ять оповідань".

Цитата

Є давнє солдатське правило: якщо нема ніякого виходу, треба спробувати хоча б не хвилюватись.
Ремарк. "Час жити і Час помирати".

Цитата

Держава і батьківщина — це таки справді не одне й те саме.
Ремарк. "На західному фронті без змін".
  • 0

#245 хвост

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 12 повідомлень

Відправлено 14.08.2014 – 17:03


Чого являєшся мені

У сні?

Чого звертаєш ти до мене

Чудові очі ті ясні,

Сумні,

Немов криниці дно студене?

  • 2

#246 Aquarius-ka

    Цьотка-з-Занзібару

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 891 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:На тамтім боці

Відправлено 26.09.2014 – 21:29

Almost all of our relationships begin and most of them continue as form of mutual exploitation, a mental or physical barter, to be terminated when one or both parties run out of goods, W. H. Auden

Майже всі наші стосунки починаються і більшість з них тривають, як форми взаємної експлуатації, розумового чи фізичного бартеру, і припиняються, коли одна чи обидві сторони вичерпали ресурси, В. Г. Оден.
  • 2

#247 zuza

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 19 повідомлень

Відправлено 13.05.2015 – 15:05

«Мандрівний замок Хаула» - найвідоміший роман британської письменниці Джоани Вінн Джонс. Ще більшої популярності цій книзі-фентазі додав фільм Хаяо Міадзакі, створений за мотивами книги. «Мандрівний замок Хаула» - книга про любов, молодість, дружбу та справдню сімю. А ще це історія про чари, віру та надію. Пропонуємо кілька цитат, які можливо зацікавлять і Вас до прочитання книги.
***
— Ну, але як я зможу пояснити йому, чому я тут? — запитала Софі.
— Придумаємо що-небудь! Хаул у справах зазвичай зовсім безпорадний… Знаєш, — додав демон з лютим сичанням, — він настільки поглинутий самим собою, що майже не помічає того, що робиться довкола нього. Ми зможемо водити його за носа весь час, поки ти залишатимешся тут.
— Ну, добре, — згодилася Софі. — Я залишуся. А ти придумай для мене відмовку.
***
— Я тут саме для того, щоби поприбирати! — закричала вона на Хаула.
— Тоді вам доведеться підшукати собі нову життєву мету, — сказав Хаул.
***
— Я тут саме для того, щоби поприбирати! — закричала вона на Хаула.
— Тоді вам доведеться підшукати собі нову життєву мету, — сказав Хаул.
***
Нещадності їй не бракувало, бракувало методики. Утім, у її нещадності теж була методика…
***
— Ви все ще тут? — поцікавився він. — Чого вам треба?
Софі шморгнула носом.
— Я стара… — почала вона.
Однак більше вона нічого не змогла про себе сказати — власне, все сталося так, як і пообіцяла їй Відьма. Добре хоч, що вогненний демон сам про все здогадався.
— Ну, старість рано чи пізно трапиться з кожним із нас, — сухувато проговорив Майкл. — Може, ви хочете поснідати?
Софі зрозуміла, що вона таки справді дуже міцна стара.
***
— Хаул дуже непостійний, — пояснив Кальцифер. — Дівчина його цікавить лише доти, доки сама в нього не закохається. А після того він і чути про неї не хоче.

***
— Байдуже, — сказала вона, звертаючись почасти до себе самої. — Коли вирушаєш на пошуки щастя, то радше перестаєш зважати на дрібниці.
***
— Погляньте-но сюди! — закричала ця юна леді. — Ви сказали мені, що це точнісінько такий чепчик, як той, котрий був на Джейн Фер’є, коли вона зустріла свого графа! Брехня! Зі мною не сталося нічого подібного!
— І це не дивно, — відповіла Софі, від несподіванки не зумівши стриматися. — Якщо ви настільки немудра, що, маючи таке обличчя, носите такі чепчики, у вас не вистачить розуму і на те, аби помітити самого короля, навіть якби він у вас у ногах валявся, — якщо, звичайно, він не остовпіє від самого лише погляду на вас!
***
Вона закінчила цей капелюшок і взялася за наступний, дуже стильний, чорно-білий, і тут їй сяйнула зовсім нова думка.
— Ну і що, якщо в нас не буде капелюшків на продаж? — запитала Софі в капелюшка. Вона оглянула готові капелюшки, натягнуті на болванки, а також інші, звалені на купу, — вона ще мусила їх прикрасити.
— Що у вас доброго? — запитала вона їх. — Яка мені з вас користь? Ніякісінької!
У цю мить Софі була на волосок від того, щоби втекти з дому і вирушити на пошуки щастя, але вчасно згадала: вона ж найстарша, тож їй однаково нічого не світить. Вона зітхнула і взялася прикрашати чорно-білий капелюшок.
***
Софі була найстараннішою. Вона надзвичайно багато читала — і дуже швидко з’ясувала, наскільки мізерними є її шанси на цікаве майбутнє. Це було для неї розчаруванням, проте вона залишалася цілком щасливою, доглядала сестричок і готувала Марту до пошуків щасливої долі, коли прийде пора.
***
— Невгамовна стара дурепа, норовлива Софі, — сказав Хаул. — Чи правильно я припускаю, що ви повертали ручку на дверях чорним донизу і потикали туди свого довгого носа?
— Тільки палець, — з гідністю відповіла Софі.
****
— Погляньте! — кричав він. — Ви тільки погляньте! Подивіться, що зробили сили хаосу — в особі однієї цієї жінки — з моїми чарами?!
Софі з Майклом обернулися і подивилися на Хаула. Хаулове волосся було мокре, але нічим більше не відрізнялося від свого звичайного вигляду.
— Якщо ви маєте на увазі мене… — почала Софі.
— Так, вас! Дивіться! — закричав Хаул. Він з розгону упав на триногий ослін і тицьнув пальцем у своє мокре волосся. — Дивіться. Вивчайте. Досліджуйте. Моєму волоссю — кінець! Я схожий на сковорідку з яєчнею із беконом!
Майкл і Софі стривожено схилилися над його головою. Волосся до самих коренів залишилося колишнього лляного кольору. Єдиною відмінністю (та й то — якщо дуже вже придивлятися) був легенький, ледь помітний рудуватий відтінок. Софі він навіть сподобався. Цей відтінок трохи нагадував їй той колір, який колись мало її власне волосся.
— Як на мене, дуже мило, — сказала вона.
— Мило? — завив Хаул. — Ну і ну! Ви це спеціально зробили! Ви не вгамувалися, доки й мені не допекли! Тільки погляньте! Воно ж тепер зовсім руде! Мені доведеться ховатися, поки воно не відросте!
Він розвів руки у пристрасному жесті.
— О горе, горе! — заволав він. — Тортури! Жахіття!

«Мандрівний замок Хаула»
  • 0

#248 antip

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 529 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 13.05.2015 – 20:56

Одчайдушний і безмежно вірний пес розумів дружбу по-своєму і зробив так, як веліло йому собаче серце.
Подався доганяти без надії догнати.
Але - сміливі завжди мають щастя.

//Іван Багряний -- Тигролови.


P.S. Цей роман, прочитаний мною ще в школі, справив на мене дуже серьозне враження.

Повідомлення відредагував antip: 13.05.2015 – 20:57

  • 1

#249 zuza

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 19 повідомлень

Відправлено 19.08.2015 – 09:47

«Мануель бачить веселку. Веселка міниться над річкою всіма кольорами, а кінець її впирається прямісінько в кручу.
Сич Ґотфрід любить приказувати: «Якщо копати там, де закінчується веселка, – знайдеш скарб!» І Мануель хоче це випробувати.
Не гаючись, він починає рити тунель у пухкій землі.
– Скарбе, де ти? – мурмоче. – Я вже йду!
Мануель заривається дедалі глибше. «Так цікаво, який же він, той скарб? – гадає мишак. – Може, то буде скриня із золотом? Або цілий міх самоцвітів?»
Мануель уже глибоко-глибоко під землею. Скарб має бути десь зовсім поруч! Він ясно це відчуває.
І раптом Мануель опиняється в якійсь норі.
– Діді! – зойкає вражено. – То ти і є мій скарб!
Друг-бо цінніший за скриню із золотом!»

Ервін Мозер, «Мануель і Діді»


"Ніколи не припускав, що все піде аж так погано, хіба що я помру. Та я живий. Мені сімнадцять, і я повноцінний чаклун, який отримав три дари. Але я не певний, чи ще хтось залишився живий"

Саллі Ґрін, «Напівдикий»
  • 0

#250 фростыш_дурак(забанений)

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 867 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Look the my fuking IP

Відправлено 19.08.2015 – 19:16

Цитата

Не откладывай на завтра то, что можно сделать через неделю
Грязний Луї, Чимодан.
Зображення

Цитата

Лайф існт джоук. Обама (...) блу калор мен. Ю невер нов (...)
Зображення
Угу, це той Тупак, якого продірявили. Звичайно ці поети, в основному пишуть дурню (90% із), але, є в них і цікаві фразики, які співпадіння, які змушують задуматися, доречі Грязний Луї , також співав про Путін)а ("беруть з планом Володю Пу(тіна), але, ммм, різко "заткнувся". Здається в нього є дитина. Взагалі, рекомендую послухати 2Pak "Stress" , album "Fountain of Youth" , ну і Чимодaна (старі альбоми, там, про "бомжів" , наприклад , нові дурня якась, здається. ) :lol: :lol: :lol:
  • 0

#251 zuza

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 19 повідомлень

Відправлено 21.10.2015 – 10:34

"Трюк полягає в тому, щоб не звертати увагу. Ні на біль, ні на будь-що інше.
Не звертати увагу – ось ключ до цього трюку, єдиного трюку в місті. Щоправда, це зовсім не місто; це – клітка біля котеджу, оточеного пагорбами, деревами і небом.
Це клітка з одним-єдиним трюком. "

Саллі Ґрін, "Напівлихий"

- А що ж воно значить оте «шляхетний»?! Мама каже, що це те, як ти тримаєш виделку, як жуєш або як носиш капелюха! Якщо це все, то я не думаю, що воно чогось варте!
- Та ну, це не те! Це просто ґречність, розумієш? Потрібно бути ґречним до людей, не важливо, шанованих чи не дуже! – Кловер говорила швидко, намагаючись пояснити Кларенсові свої думки. – Не бути самозакоханим і не зчиняти галасу на порожньому місці, не кривдити слабших. Виделки, капелюхи і все таке – це просто спосіб бути ґречним із іншими. А шляхетність – вона всередині, це те, чим ти наповнений…

С`юзен Кулідж, «Невгамовна Кейті в школі»
Зображення

"Увечері Ксеня похвалилась мамі:
- А у нас сьогодні був справжній лицарський турнір!
- Який ще турнір? – неуважно спитала мама, нарізаючи капусту.
- Лицарський. З мечами, обладунками і міцним бренді після бою
- З мечами? З БРЕНДІ? – мама витріщилась на Ксеню.
- Вона хотіла сказати – з парасольками, сотнею светрів та лимонадом, - пояснила я.
- А-а-а! – зітхнула мам з полегшенням."

Оля Русіна, "Сестричка"

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних