Перейти до вмісту

Улюблені цитати з літературних творів


Повідомлень в темі: 250

#201 чорно-біла

    Т-юлень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2757 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Roma

Відправлено 22.06.2010 – 00:31

Влом перекладати, вибачайте

-Ты счастлива?
-А что такое счастье?
-Ты права, - сказал смущенно Клерфэ.- Кто знает, что это такое? Может быть, держаться над пропастью.
***
-Тебе было скучно ждать?
-Нет. Если человек долго никого не ждал, ожыдание делает его на десять лет моложе. А то и на все двадцать.- Клерфэ посмотрел на Лилиан.- Мне казалось, что я уже никогда не буду ждать.
***
-Другие женщины по сравнению с тобой - для меня теперь то же самое, что плохо раскрашенные открытки по сравнению с танцовщицами Дега.
Лилиан рассмеялась.
-Неужели ты имеешь в виду уродливых и жирных балетных крыс, которых он всегда рисовал?
- Нет. Я говорю о рисунке в доме Левалли - о танцовщице в пленительном движении. Ее лицо лишь намечено несколькими штрихами, и каждый может увидеть в нем свою мечту.
***
...Ведь все это одни слова. Ими жонглируешь, когда не хватает сил идти дальше; потом их снова забываешь. Они похожи на всплески фонтана: к ним прислушиваешся какое-то время, а потом начинаешь слышать то, что нельзя выразить словами.
  • 0

#202 Монблан

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 442 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 01.07.2010 – 17:57

«Вечно я говорю «очень приятно с вами познакомиться», когда мне ничуть не приятно. Но если хочешь жить с людьми, приходится говорить всякое.»

«Лучше бы некоторые вещи не менялись. Хорошо, если б их можно было поставить в застекленную витрину и не трогать.»

«Оттого что человек умер, его нельзя перестать любить, чёрт побери, особенно если он был лучше всех живых, понимаешь?»

«Чаще всего ты сам не знаешь, что тебе интересно, пока не начнёшь рассказывать про неинтересное.»

Джером Сэлинджер, «Над пропастью во ржи»
  • 0

#203 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 02.07.2010 – 23:55

Цитата

«Yeah,» Case said, arching his back, his smile locked into a rictus of delight, «beautiful.» «Man,» she said, «if whatever that is can get in past what those surgeons did to you in Chiba, you are gonna be in sad— ass shape when it wears off.» «Bitch, bitch, bitch,» he said, unbuckling his belt. «Doom. Gloom. All I ever hear.» He took his pants off, his shirt, his underwear. «I think you oughta have sense enough to take advantage of my unnatural state.» He looked down. «I mean, look at this unnatural state.» She laughed. «It won't last.» «But it will,» he said, climbing into the sand-colored tem— perfoam, «that's what's so unnatural about it.»
William Gibson, "Neuromancer"

  • 0

#204 AKSIома

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 153 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:шоколадної хмаринки

Відправлено 03.07.2010 – 12:33

"Може, я тому й не курю, що з такими нервами, як у мене, неможливо недопалком у попільницю втрапити."


"Коли нема змоги змінити ситуацію не залишається нічого, як глибоко вдихнути - і видихнути"

"Який ти - така й твоя Україна"

"Тільки жінка здатна звести політику до сексу"


"Це не відступ. Це лише зміна вектора"


"Щойно я власним політичним рішенням уникнув громадянської війни в межах сім"ї "
  • 0

#205 Монблан

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 442 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 04.07.2010 – 16:23

«Возраст — это просто число, а не состояние ума или причина для каких-то поступков.» Сесилия Ахерн, «Не верю. Не надеюсь. Люблю»

«Важно не то, как мы выглядим, а то, какую роль играем в жизни нашего лучшего друга. Люди выбирают себе определенных друзей, потому что именно с ними хотят быть рядом в данный момент, а не потому, что те нужного роста, возраста или у них нужный цвет волос. Это, конечно, тоже важно, но не всегда...» Сесилия Ахерн, «Посмотри на меня»

«Руби сук, на котором сидишь, если тебя на нем хотят повесить.» Станислав Ежи Лец, «Почти всё»

«Никого не хочу обидеть» - удобная фраза. Произнес ее - и обижай кого хочешь.» Терри Пратчетт, «Правда »
  • 0

#206 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 08.07.2010 – 00:10

Цитата

- Вы бы отдали письмо, Арамис? - спросил д'Артаньян.
- Я принял такое решение, - отвечал Арамис самым приятным, нежным
голосом. - Если б кардинал потребовал, я одной рукой вручил бы письмо, а
другой проткнул бы его шпагой.
- Так я и думал, - сказал Атос. - Вот почему я вмешался в ваш разговор.
Право, этот человек очень неосторожно поступает, разговаривая так с
мужчинами. Можно подумать, что ему приходилось иметь дело только с женщинами
и детьми.
- Любезный Атос, я восхищен вами, но в конце концов мы все-таки были
неправы, - возразил д'Артаньян.
- Как - неправы! - возмутился Атос. - Кому принадлежит воздух, которым
мы дышим? Океан, на который мы обращаем взоры? Песок, на котором мы лежали?
Кому принадлежит письмо вашей любовницы? Разве кардиналу? Клянусь честью,
этот человек воображает, что он владеет всем миром! Вы стояли перед ним и
что-то бормотали, ошеломленный, подавленный... Можно было подумать, что вам
уже мерещится Бастилия и что гигантская Медуза (*75) собирается превратить
вас в камень.

Александр Дюма "Три мушкетера"

  • 0

#207 Вареник

    banned

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3089 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.07.2010 – 00:15

Перегляд дописуМалінавиє Штани (2.03.2010 11:58) писав:

Дуже нагадує форум...

"... в лечебнице для душевнобольных не принято знакомить людей между собой; здесь находишься по ту сторону всяких формальностей, заговариваешь, когда хочешь, без долгих предисловий, говоришь сразу же о том, что у тебя на уме, и не беда, если собеседник не поймет, это дело второстепенное. Никто никого не старается убедить или что-нибудь доказать: люди встретились и беседуют, причем собеседники нередко говорят о совершенно разных вещах, но отлично понимают, о чем речь, именно потому, что один другого не слушает. Например, низенький кривоногий человечек, папа Григорий VII, ни с кем не спорит. Ему никого не нужно убеждать в том, что он римский папа. Папа – и все, и у него немало хлопот с Генрихом Львом, Каносса недалеко, и он иногда об этом говорит. Его ничуть не смущает, что собеседник – человек, воображающий, будто у него тело стеклянное, и поэтому просит каждого, чтобы его не толкнули, у него и так уж есть трещина, и все же они разговаривают: Григорий о короле, который должен каяться в одной сорочке, а стеклянный человек – о том, что он не выносит солнца, ибо солнце в нем отражается..."

Эрих Мария Ремарк "Черный обелиск"
ггг точно форум
  • 0

#208 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 08.07.2010 – 13:23

Цитата

Этой зимой они полюбили друг друга. Ели одной вилкой по очереди, и она пила из его рта вино. Он ласкал ее так, что душа скрипела у нее в теле, а она его обожала и заставляла мочиться в себя. Смеясь, она говорила своим сверстницам, что ничто не щекочет так приятно, как трехдневная мужская щетина, проросшая в дни любви. А про себя думала серьезно: мгновения моей жизни умирают, как мухи, проглоченные рыбами. Как сделать, чтобы ими мог кормиться и его голод? Она просила, чтобы он отгрыз ей ухо и съел его, и никогда не закрывала за собой ящики и дверцы шкафов, чтобы не помешать своему счастью. Она была молчалива, потому что выросла в тишине одной и той же бесконечной отцовской молитвы, вокруг которой всегда схватывалась одна и та же разновидность тишины. И теперь, когда они двинулись в путь, происходило что-то похожее, и ей это нравилось.

(с) М. Павич "Хазарский словарь"

  • 0

#209 Монблан

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 442 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 09.07.2010 – 17:20

Забавная штука: достаточно наплести человеку что-нибудь непонятное, и он сделает так, как ты хочешь. Джером Сэлинджер, «Над пропастью во ржи»
  • 0

#210 Євшанзілля

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 37 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 10.07.2010 – 09:15

Ми так за кожен день повинні би боятися, бо щомиті можемо втратити наступну мить. От тоді ми тільки й зможемо по-справжньому жити. Боятися отак - це по-справжньому кохати. (Карпа)

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.
  • 0

#211 Гість_Гість_*

  • Гості

Відправлено 15.07.2010 – 14:35

Цитата

Но когда он увидел нежное лицо мисс Бартон, услышал ее тихий голос, почувствовал исходивший от нее запах лаванды, щепетильная совесть бывшего работорговца восстала против того, чтобы лишить ее последнего достояния. Ей было лет тридцать, в ней уже проглядывала увядающая старая дева, но тем не менее, несмотря на раннюю седину на висках, она была трогательно привлекательна. Он не мог выгнать бедняжку из дома, где она родилась, где умерли все ее близкие. Дело кончилось тем, что он женился на ней. А она – она согласилась бы выйти замуж за самого Князя тьмы, лишь бы не расставаться с Бартоном.
Оба вступили в брак скорее со старой усадьбой, чем друг с другом, и все таки этот брак был достаточно счастливым. После семи лет мира и спокойствия миссис Телфорд умерла, оставив мужа неутешным вдовцом.

Этель Лилиан Войнич "Сними обувь твою"

  • 0

#212 Родослава09

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 717 повідомлень
  • Місто:Велесниця

Відправлено 12.08.2010 – 16:31

Цитата

Віктор провів Марину до її будинку (що був у десяти хвилинах ходу від парку), на прощання міцно стиснув свою кохану, – таку ніжну, таку близьку, – в гарячих обіймах… вони ще на трохи задивились у небо, загадували вголос бажання услід за кожною падаючою зіркою – і їх бажання зводились до одного: іти в житті поруч… ”Вікторе, я трохи сьогодні захмеліла… хоч нічого міцніше за каву не пила… відпусти мене… мені треба зранку прокидатися … вчитися… ну… – вона дуже мило глянула на нього, – відпусти… завтра … завтра зустрінемось… у центрі…” – нарешті вона повернулась і побігла сходами вверх, десь на другому поверсі стукнули двері об дверну раму… в цю ніч… вона ще довго буде пригортати подушку міцно-міцно до себе, до своїх грудей, буде згадувати його милу усмішку, атлетичну постать, русяве мокре волосся… і дотик його губ… і ще довго на її щасливому обличчі лежатиме рум’янець, запалений його поцілунком… а він блукатиме ледь не до ранку глухими вуличками міста, весь сп’янілий від приступу нового кохання… ”це вона, це вона… – стукотіло серце. – Гляди, не проспи… ніби ангел від найкращого у світі Її Бога… така вся ніжна, свіжа, чиста…”
Завтра… їм годилось би відвідати проповідницький центр, де має відбутися недільна проповідь, недільні, так би мовити, ”слухання” цих незвичайних свідків… завтра буде ще один чудовий день їхнього побачення… Отож, до завтра, до нової зустрічі… і той поцілунок на прощання – терпко-солодкий, збуджуючий… ”іти… піду за нею всюди… з програмою, без програми… хоч на край Всесвіту… заради величних справ її ”постаючого” Бога…”
Найк Велес, "Свідки Абрахама"

Повідомлення відредагував Родослава09: 12.08.2010 – 16:37

  • 0

#213 Natalie)

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 352 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 18.08.2010 – 10:46

Почем опиум для народа? (12 стільців)

Добре хоч когось мати, щоб розказати історію дня, який варто заради цього прожити (НепрОсті)
  • 0

#214 Гасова лямпа

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 20 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.08.2010 – 21:25

З "Наміру" Дереша:


**здавалося,що у Тернополі закохуються тільки неформали - і виключно у неформалок .При чому у Тернополі вони здавались винятково звабливими

**Найпростіше найчастіше найправильніше.

**ми не знаємо, що таке світ. Ми не знаємо, що таке дійсність. Все, що ми знаємо — тільки наше суб'єктивне сприйняття.

**"Ти навіть не уявляєш, як це тяжить, - довірливо розповідала вона. - Чим більше у тебе приятелів, тим менше серед них друзів. На сто товаришів припадає один кома тридцять три десятих справжнього друга. Це означає, що людина розуміє і співпереживає тільки на нуль кома тридцять три десятих від допустимого мінімуму. Але далі - гірше. Після тисячі знайомих на кожну наступну сотню приятелів узагалі припадає тільки по нуль цілих фіг десятих справжнього друга зі середньою похибкою у пів-людини..."

**Мене просто переслідує враження, шо ти йо*нутий.

**Все що можна зробити за життя, робиться зараз - або не робиться взагалі.

**Нам нічого втрачати, крім ковзанів, але на них по асфальту далеко не зайдеш

**я той,хто є але не той,яким би хотів бути,чи той ,яким видаюся

**Є вихід з цього безглуздого фільму, вихід за рамки сценарію

**....як научатиму її чорноземної,хлопської мудрості

** Але не можна тільки нарікати,як стара баба

** Ми стали жертвами того настрою,з якого хочеться поділитися з людиною чимось дуже особистим,відкритися,розповісти іншому про себе те,чого не розповідав іще нікому.

**Даремно я повівся на цей настрій відвертості.Завжди так_спершу розкажеш забагато,а потім шкодуєш.

**Правду кажуть: нудному легше дати, ніж пояснити, чому не хочеш

*** Любителям шахів пропоную таку аналогію для роздумів: життя - це шахова партія, в якій зійшлися "я" і світ. Фігурами світу є події та ситуації, фігурами "я" є дії та рішення. Кількість наших фігур обмежена, тоді як запас фігур світу є нескінченним. Що в данний момент буде поразкою і як тут може виглядатиме перемога? Якими якостями повинен оволодіти гравець, зіткнувшись із таким суперником? Який настрій сприятиме гідній грі?
  • 0

#215 пастух

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1975 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 23.08.2010 – 21:41

" Вимагати правду в умовах, які породжують брехню, всеодно, що бажати чистоти на незамощеній вулиці під час дощу"
Пісарєв Ф.
  • 0

#216 Родослава09

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 717 повідомлень
  • Місто:Велесниця

Відправлено 28.08.2010 – 13:32

Цитата

– …оце вже більш по-людськи, більш по-людськи… а то ходять, проповідують єврейську літературну спадщину, міти, розумієте, жидівського народу, так ніби у нас своїх не може бути… “спасіння від юдеїв”, – бачимо ми вже те спасіння, досить… а ви щось новеньке видумали – і правильно. Ми, українці, нікому не нав’язуємо своїх мітів, і не хочемо, щоб нам накидали на вуха чужий вермішель…

Цитата

– І слава Богу… – проводжав їх дід, – так і має бути… “у кожного своя доля і свій шлях широкий”… як ото казав наш Кобзар, що з нього якогось дідька тепер українського Авраама ліплять… чи там бозна кого… а він наш простий, “щирий” українець… “колись із шинку ідучи”… от… та ви заходіть ще деколи, я, може, подумаю та й пристану до вашої віри… тільки, знаєте, не могли б ви того свого пророка… Ай’брехуна, чи як його… перехрестити на Охріма, чи там на Омелька… а то знову якесь таке… арабоазіятське… прямо терорист якийсь… ріже трохи вухо, знаєте… – дід іронічно посміхався. Віктор бачив, що Марину це виводило з себе.
Найк Велес. "Свідки Абрахама"
  • 0

#217 Родослава09

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 717 повідомлень
  • Місто:Велесниця

Відправлено 29.08.2010 – 13:01

Цитата

По вечерам жутко мистически. Еще светло, а часы показывают что то нелепое, ночное. Фонарей не зажигают. Но на всяких «правительственных» учреждениях, на чрезвычайках, на театрах и клубах «имени Троцкого», «имени Свердлова», «имени Ленина» прозрачно горят, как какие то медузы, стеклянные розовые звезды. И по странно пустым, еще светлым улицам, на автомобилях, на лихачах, – очень часто с разряженными девками, – мчится в эти клубы и театры (глядеть на своих крепостных актеров) всякая красная аристократия: матросы с огромными браунингами на поясе, карманные воры, уголовные злодеи и какие то бритые щеголи во френчах, в развратнейших галифе, в франтовских сапогах непременно при шпорах, все с золотыми зубами и большими, темными кокаинистическими глазами…
Иван Бунин, "Окаянные дни"

чи не наші це януковичі, ахмєтови, ходорковські?..

Цитата

По вечерам жутко мистически. Еще светло, а часы показывают что то нелепое, ночное. Фонарей не зажигают. Но на всяких «правительственных» учреждениях, на чрезвычайках, на театрах и клубах «имени Троцкого», «имени Свердлова», «имени Ленина» прозрачно горят, как какие то медузы, стеклянные розовые звезды. И по странно пустым, еще светлым улицам, на автомобилях, на лихачах, – очень часто с разряженными девками, – мчится в эти клубы и театры (глядеть на своих крепостных актеров) всякая красная аристократия: матросы с огромными браунингами на поясе, карманные воры, уголовные злодеи и какие то бритые щеголи во френчах, в развратнейших галифе, в франтовских сапогах непременно при шпорах, все с золотыми зубами и большими, темными кокаинистическими глазами…
Иван Бунин, "Окаянные дни"

чи про не наших це януковичів, ахмєтових, ходорковських?..
  • 0

#218 Родослава09

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 717 повідомлень
  • Місто:Велесниця

Відправлено 29.08.2010 – 14:09

Цитата

Когда выходили из дому, слышал, как дворник говорил кому то:
– А эти коммунисты, какие постели ограбляют, одна последняя сволочь. Его самогоном надуют, дадут папирос, – он отца родного угробит!
Иван Бунин, "Окаянные дни"
  • 0

#219 Родослава09

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 717 повідомлень
  • Місто:Велесниця

Відправлено 29.08.2010 – 19:54

Достоєвський Ф.М. про "бісів" (соціалістів, комуністів, - знаємо, що серед таких було чималенько етнічних євреїв):

Цитата

«Дай всем этим учителям полную возможность разрушить старое общество и построить заново, то выйдет такой мрак, такой хаос, нечто до того грубое, слепое, бесчеловечное, что все здание рухнет под проклятиями всего человечества, прежде чем будет завершено…»


Воістину пророчі слова!
  • 0

#220 Родослава09

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 717 повідомлень
  • Місто:Велесниця

Відправлено 30.08.2010 – 09:04

Цитата

Теперь злодей укрепился. Вон красноармейцы говорят: «Вся беда от жидов, они все коммунисты, а большевики все русские». А я думаю, что они то, красноармейцы то эти, и есть злу корень. Все ярыги, все разбойники. Вы посчитайте ка, сколько их теперь из всех нор вылезло. А как измываются над мирным жителем! Идет по улице и вдруг: «Товарищ гражданин, который час?» А тот сдуру вынет часы и брякнет: «Два часа с половиной». – «Как, мать твою душу, как два с половиной, когда теперь по нашему, по советски, пять? Значит, ты старого режиму?» – Вырвет часы и об мостовую трах! Нет, он очень укрепился. А все прочие ослабели. Вы взгляните, как прежний господин или дама теперь по улице идет: одет в чем попало, воротничок смялся, щеки не бритые, а дама без чулок, на босу ногу, ведро с водой через весь город тащит, – все, мол, наплевать. Да я и про себя скажу: все чего то ждешь, никакого дела делать не хочется.
Иван Бунин, "Окаянные дни"

Цитата

Бог шельму метит. Еще в древности была всеобщая ненависть к рыжим, скуластым. Сократ видеть не мог бледных. А современная уголовная антропология установила: у огромного количества так называемых «прирожденных преступников» – бледные лица, большие скулы, грубая нижняя челюсть, глубоко сидящие глаза.
Как не вспомнить после этого Ленина и тысячи прочих? (Впрочем, уголовная антропология отмечает среди прирожденных преступников и особенно преступниц и резко противоположный тип: кукольное, «ангельское» лицо, вроде того, что было, например, когда то у Коллонтай.)
І як не згадати "ангельські личка" Ахметова чи Юлії Тимошенко ((((
Хоч Ахметов, здається, рудий. Як і Кучма чи Чубайс.

Та Бог з ними. Головне, щоб іншим людям давали жити.

Повідомлення відредагував Родослава09: 30.08.2010 – 09:12

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних