Перейти до вмісту

Улюблені цитати з літературних творів


Повідомлень в темі: 250

#121 Унікальний тачілбан

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 59 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ....іногда в Хмельницькій області

Відправлено 14.07.2008 – 09:41

"Найбільший сором – намагатися бути не-собою. А найбільший кайф – дурити всіх, що ти – то не ти."
***
"Краса у смерті відсутня. Це завжди тупорилий епатаж чи епатажний поступ"
***
"Ви можете вчергово здивуватися, як мені вдається вміщати в собі справжню любов до кількох персон одночасно...ну, в людей же багатокамерне серце? Угу. І дві півкулі. Для парадоксальності."
***
"— Піди купи якогось їдла. Ось тобі 6 гривень, і ні в чім собі не відмовляй. Яйця, чорний хліб, раптом там сливи..."
***
"Все рухається з амплітудою в сраку (ірраціональна величина)"
***
"Кожний, хто сміється з українських слів штибу "краватка" чи "кватирка", автоматично потрапляє у розряд безнадійних дебілів!"
***
"Так легко відчути власну нікчемність на тлі безмежності світу."
  • 0

#122 Bobua

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 400 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бровари

Відправлено 25.11.2008 – 14:45



Листопад


(уривки з творів)



Знайшов гарний уривок, присвячений листопаду, в Лісовій Казці Фелікса Зальтена:

Цитата

Бембі


... І Бембі поволі рушив у лісову гущавину.

З велетенського дуба, що стояв край лугу, опадало листя. Опадало воно й з інших дерев.
Одна дубова гілляка, високо здіймаючись над сусідніми, сягала далеко понад луг. Аж на кінчику виступало два листочки.
— Як усе змінилося! — сказав один листок.
— Так, — підхопив другий. — Багатьох із нас не стало сьогодні вночі... Здається, на нашій гілці лишилися тільки ми з тобою.
— Ніхто не відає, що чекає на нього завтра, — сказав перший. — Пам'ятаєш, як було ще тепло і світило сонечко, раптова буря або злива несла смерть багатьом із нас, ще молодим і дужим. Ніхто не відає, що чекає на нього.
— Тепер сонце світить так рідко, — зітхнув другий листок. — Та не додає те світло сили.
— Чи правда, — спитав перший, — чи правда, що коли нас не стане, на наше місце прийдуть інші листки, а потім ще інші?..
— Певно, що так, — прошепотів другий. — Але не варто про це думати, все одно ми цього не зрозуміємо...
— І тільки дарма сумуватимемо, — додав перший.
Вони трохи помовчали. Потім перший тихо, ніби сам до себе, сказав:
— Але чому ми повинні опасти?
Другий запитав:
— А що з нами буде, коли ми опадемо?
— Ми опинимося внизу...
— А що там, унизу?
— Хтозна, — відповів перший. — Кажуть різне, та напевно ніхто нічого не знає.
Другий спитав:
— А там, унизу, ми будемо що-небудь відчувати, усвідомлювати?
— Хто може це сказати? Жоден з опалих листків не повертався звідти, щоб розповісти, як там...
Знов залягла тиша. Потім перший листок лагідно сказав:
— Не журись так, адже ти весь тремтиш...
— Та ні, — відповів другий. — Я тільки злегка здригаюся. Просто не відчуваєш уже себе так міцно...
— Не говорімо більше про таке, — мовив перший листок.
— Гаразд... Не говорімо... — сказав другий. — Але про що ж нам тоді говорити? — Він трохи помовчав, потім сказав: — Хто з нас раніше полетить униз?
— Це ще не скоро буде, — заспокоїв його перший. — Пригадаймо краще, як гарно, як прекрасно було нам раніше! Пам'ятаєш, як гріло сонце, як наливалися ми соками життя? Пам'ятаєш? А роса рано-вранці!.. А ніжні, чудові ночі...
— Тепер ночі жахливі, — сказав другий листок. — І тягнуться без кінця-краю.
— Нам не годиться нарікати, — лагідно мовив перший листок. — Адже ми пережили багатьох інших.
— Я дуже змінився? — боязко спитав другий листок.
— Анітрішечки! — запевнив перший. — Це я пожовк і зморщився, а ти й тепер такий гарний, як був.
— Та годі тобі,— перебив його другий.
— Ні, справді,— запально повторив перший. — Повір мені! Ти й тепер такий гарний, як першого дня. Щоправда, на тобі з'явились ледь помітні невеличкі жовті смужки, але з ними ти ще кращий.
— Дякую, — зворушено прошепотів другий листок. — Я цьому не вірю... не зовсім вірю... але дякую тобі за те, що ти такий добрий. Ти завжди був до мене добрий... Я аж тепер по-справжньому це зрозумів.
— Мовчи! — сказав перший і замовк сам; сум заважав йому говорити.
Минали години.
Над верховіттям дерев промчав холодний, мокрий вітер.
— Ох... Тепер уже... — мовив другий листок. — І я...
Голос його затих. Він м'яко відірвався від гілки й полинув униз. Надійшла зима.


Світ невпізнанно змінився. ...
[F. Salten. Bambi.
Bine Lebensgeschichte aus dem Walde. Paul Lsolnau Verlag,
Berlin-Wien-Leipzig 1934 © Видавництво «Школа», 2000
Переклад з німецької Олега Журавля
стр 58-61]



й пройнявся відтоді
небувалим доти :)
жалем до листків :)

...до речі, в книжці сніг пішов лише на 64 стр — вже після того як «На деревах і кущах не залишилося жодного листочка.»
О... і у нас нині майже так... тим більше якщо врахувати чутки про те, що мовляв дерева в наш час почали опадати раніше заведеного природою (бо попсоване повітря), то зовсім непоганий у цьому році листопад... Природа оживає? :rolleyes: Чи просто сніг пізно випав? :ggggg:


але до теми:
які ще гарні (листопадові) уривки знаєте?
не обов’язково (хоч і бажано :)) про дерева або навіть листя наділені свідомістю :happy1:

Повідомлення відредагував Bobua: 25.11.2008 – 15:03

  • 0

#123 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 25.11.2008 – 21:44

"Коли треба вжити якогось сильнішого слова, котре справді було сказано, я, не вагаючись, подаю його саме так, як воно звучало. Пом’якшувати або замінювати їх крапками вважаю безглуздим лицемірством. Такі слова можна почути й у парламентах. Цілком слушно було колись сказано, що добре вихована людина може читати все. Обурюватися природними речами може тільки морально звихнута свинюка або рафіновані соромітники, які, керуючись своєю псевдомораллю, не дивляться на зміст, а розлючено кидаються на окремі слова.
Свого часу я читав критичну статтю на якусь новелу. Критик обурювався, що автор написав: «Висякався і витер ніс». Це, мовляв, суперечить усьому естетичному, піднесеному, що саме повинна давати народові література.
Це лише невеликий зразок того, які дурні народжуються під сонцем.
Люди, яких коробить від міцних слів, це боягузи, бо реальне життя лякає їх своїми несподіванками, і саме такі слабкі люди — найшкідливіші в галузі культури людського характеру. Вони б виховали народ, як групку сентиментальних людців, онаністів фальшивої культури, типу святого Алоїза, про якого в книжці монаха Євстахія оповідається, нібито він, почувши, як хтось гучно випустив гази, почав плакати і заспокоївся лише молитвою.
Такі люди публічно обурюються, але з незвичайним захопленням ходять по громадських убиральнях перечитувати непристойні написи на стінах."
Ярослав Гашек "Пригоди бравого вояка Швейка"
  • 0

#124 Past

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 650 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 26.11.2008 – 09:05

"Люди - ангели з одним крилом... і літати вони можуть лише в обіймах один одного"
  • 0

#125 Twinkle

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1625 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 04.12.2008 – 22:21

Я буду вмирати, та, поки мого дихання в мені, я буду змагатись і буду квапитись хапати іскри сонця, відбитого в людських очах, я буду з тугою вчитися тайни самому запалювати їх, шукаючи в тих іскрах дороги з чорної прірви в безсмертя!..
................................................................................
.................................................................................
.........................................................
Я буду вмирати, та поки моє серце в мені, я буду шукати шляхів до іншого серця, сповнений великої віри в неспалиму купину людської любові, дружби і братерства - братерства приречених на великі страждання, але й на велику, на безумну радість - радість тріюмфу над смертю, над злом, над чадом вічної тьми й загибелі...

Іван Багряний, "Людина біжить над прірвою"
  • 0

#126 Немі

    т-зло, т-дурепа, т-невдаха, т-піся, т-ононіміст. я звьозда.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2566 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Олімп

Відправлено 05.12.2008 – 00:14

"Stat rosa pristina nomine, nomina nuda tenemus" (вчорашня роза зостається в імені, голі маємо ймена)
"Ім´я Рози", Умберто Еко

Суть цієї цитати можна зрозуміти після прочитання всієї книжки. Мабуть, друга найважливіша крилата фраза для філологів після цитати патрона перекладачів, тобто св. Ієроніма.
  • 0

#127 Квіточка@

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 56 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:м.Новоград-Волинський

Відправлено 05.12.2008 – 14:54

"Кто создан из камня
Кто создан из глины
А я серебрюсь и сверкаю,
Мне дело - измена,
Мне имя - Марина,
Я бренная пена морская!
Кто создан из камня
Кто создан из глины
Тем гроб и надгробные плиты -
В купели морской крещена
И в полёте своём безпрестанно розбита!"
  • 0

#128 Саляма

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3140 повідомлень

Відправлено 06.12.2008 – 01:37

Цитата

Прошлое воскреснет, как покойники в судный день. Твои мертвецы встанут из могил. Губы почувствуют вкус минувшего - пыльный и сладкий. Образы людей, давно ушедших, вновь возникнут перед глазами и окажутся реальнее реальных любовников и любовниц. И ты поймёшь: всё, что было мертво на самом деле, -бессмертно.

  • 0

#129 aAa(against all authority)

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:гуртожиток

Відправлено 11.12.2008 – 15:59

"...адже очі, чорні брови чи руса коса це всього лиш приємне або неприємне доповнення до випуклостей,що сприяють нашій ерекції..."

"Кахання придумали ... пришиблені гуманісти"

"Яку трахаєте, ту і кохаєте"

"Ті жорстокі кокетства,які ви могли дозволити із чоловіками у 20 років не прохидять,коли вам удвічі більше.Тепер вам треба вламувати,упрошувати і затягувати у ліжко класних чоловіків... Тепер вам треба бути супертерплячими і гіперніжними,якщо хочете, щоб чоловіки вашого віку розсували вам ноги із непідробною пристрастю "

Тарас Процюк "Тотем"

Повідомлення відредагував aAa(against all authority): 11.12.2008 – 16:01

  • 0

#130 =MAVKA=

    Я в серці маю те, що не вмирає...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1153 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:м. Київ

Відправлено 11.12.2008 – 16:22

Трохи улюблених цитат з творів Оскара Уальда:

"Будь собою. Інші ролі вже зайняті."
"Істинна любов страждає мовчки"
"Молитва повинна залишатися без відповіді, інакше вона перестає бути молитвою і стає листуванням"
"Гріх, що здійснюється один раз з тремтінням, ми в житті повторюємо ще багато разів, але вже з задоволенням".
"Чоловіки одружуються від втоми, жінки виходять заміж із цікавості. І тим, і іншим шлюб приносить розчарування"
"Немає красивих жінок: є некрасиві і добре накрашенние"
"Той, хто озирається на своє минуле, не заслуговує на майбутнє."
"Між примхою і "вічним коханням" різниця тільки та, що примха триває дещо довше."
  • 0

#131 bendera.UA

    Комбінатор....мясо-горілчаного комбінату.

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2306 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:вокзал Київ-Пас - Дарниця

Відправлено 11.12.2008 – 16:34

Розруха не в клозетах, а в головах - пр. Преображенський, "Собаче сердце", Булгаков.

Ця фраза як ні що інще підходить до нинішнього стану в країні:

Цитата

- Разруха, Филипп Филиппович, - сказал Борменталь.
- Нет, - совершенно уверенно возразил Филипп Филиппович, - нет. Вы первый, дорогой Иван Арнольдович, воздержитесь от употребления самого этого слова. Это - мираж, дым, фикция!
Филипп Филиппович широко растопырил короткие пальцы, отчего две тени, похожие на черепах, заерзали по скатерти.
- Что такое эта ваша разруха? Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стекла, потушила все лампы? Да ее вовсе и не существует. Что вы подразумеваете под этим словом? - спросил Филипп Филиппович у несчастной картонной утки, висящей кверху ногами рядом с буфетом, и сам же ответил за нее.
- Это вот что: если я, вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну у себя в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать зина и Дарья Петровна, в уборной начнется разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах.

  • 0

#132 Miguel

    ХРАНИТЕЛЬ

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3807 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Україна

Відправлено 11.12.2008 – 18:37

М.А. Булгаков "Мастер и Маргарита":
- А не надо никаких точек зрения! - ответил странный профессор, - просто он существовал, и больше ничего.
- Но требуется же какое-нибудь доказательство... - начал Берлиоз.
- И доказательств никаких не требуется, - ответил профессор и заговорил негромко, причем его акцент почему-то пропал: - Все просто, в белом плаще...
  • 0

#133 aAa(against all authority)

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:гуртожиток

Відправлено 11.12.2008 – 19:14

"Великий закон старіння милостивіший до чоловіків, їхній мезальянс(з молодшою жінкою) соціально виправдовується..."

Тарас Процюк "Тотем"
  • 0

#134 bastet

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 333 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.12.2008 – 19:27

Цитата

"Когда умираешь, становишься каким-то значительным, а пока жив - никому до тебя дела нет"
"Одиночество- извечный рефрен жизни. Оно не хуже и не лучше, чем многое другое. О нем лишь чересчур много говорят. Человек одинок всегда и никогда"
"Почему набожные люди так нетерпимы? Самый легкий характер у циников. Самый невыносимый у идеалистов"
"Любовь - это когда хочешь с кем-то состариться"
"Триумфальная арк". Ремарк

Цитата

"Кроме цитат уже ничего не осталось. Наш язык - система цитат"
Борхес "утопия усталого человека"

Цитата

"Глупо делить людей на плохих и хороших. Люди либо очаровательны либо скучны"
Уальд

Цитата

"Людям надо чтобы рядом был кто-то, кто ниже их - чтобы почувствовать свое превосходство"
"Самое лучшее, что только может быть - это плод твоего воображения"
"Удушье" Паланек

Цитата

"Бояться горы - счастья не знать"
Гете "Фаус"


Цитата

"Человек никогда не бывает лицемерен в своих удовольствиях"
"Счастье и успех тебе прощают лишь при том условии, что ты великодушно согласишься разделить их с другими"
"Правда, как яркий свет - ослепляет. Ложь, наоборот, - легкий полумпрак, выделяющий каждую вещь"
"Падение" Камю

Повідомлення відредагував bastet: 11.12.2008 – 19:42

  • 0

#135 aAa(against all authority)

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:гуртожиток

Відправлено 13.12.2008 – 13:23

Петре Петровичу, питає Петя, от я чув, що існують різні погляди на те, звідки і як пішов світ.Так, для прикладу, Амхвібрахвій вважає,що світ пішов з меду, Оксюморон -- що з міді, а Розпроперцій -- зі ртуті. А що ви думаєте ? З чого походить світ ?
Світу суть походить, каже це йому Петро Петрович, з гівна
Із гівна ?
Так, Петруччіо, з гівна

:happy1: :D

Володимир Діброва "Андріївський узвіз"

Повідомлення відредагував aAa(against all authority): 13.12.2008 – 13:25

  • 0

#136 Tybalt

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 158 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Verona

Відправлено 20.12.2008 – 14:33

"Час і випадок панує над всім" /Біблія/
  • 0

#137 Христинка_мандаринка

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 150 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 29.12.2008 – 22:14

моя улюблена цитата По роману Оноре де Бальзак «Гобсек».
(…) Чи мандруєте ви світом, чи ніколи не розлучаєтеся з дружиною, з роками життя для вас неминуче перетворюється на звичку до певних умов існування. І тоді щастя знаходить той, хто вміє застосовувати свої здібності за будь-яких обставин. … В Азії карають за те, чим захоплюються в Європі. Те, що у Парижі вважають вадою, за Азорськими островами стає необхідністю. На світі не має нічого постійного. Існують лише умовності – свої для кожного клімату. Для того, хто мусив пристосуватися до різних суспільних мірок, всякі ваші переконання та правила моралі – пусті слова. Незворушне лише одне почуття, яким нас наділяє природа, - інстинкт самозбереження. В суспільствах європейської цивілізації цей інстинкт називають особистим інтересом. … Отож краще самому визискувати, ніж дозволяти щоб визискували з тебе. … Та й утіхи всюди однакові, і всюди вони виснажують сили. Найтривкіша з усіх насолод – марнославство. Марнославство – це наше « я ». А задовольняти його можна тільки золотом. Потоком золота! Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Та от, у золоті все це є у зародку, і воно все дає у житті. Тільки божевільні або хворі можуть знаходити щастя в тому, щоб марнувати вечори за грою в карти, сподіваючись виграти кілька су. Тільки йолопи можуть марнувати час на пусті роздуми про те, чи якась там дама вляглася на канапу сама, чи в приємному товаритистві, і чого в неї більше – крові чи лімфи, темпераменту чи цноти. Лише простаки можуть вірити, ніби вони приносять користь ближньому, створюючи принципи політики, щоб керувати подіями, яких ніколи не передбачиш. Тільки бовдурам приємно базікати про акторів, повторюючи їхні дотепи, щодня прогулюватися, кружляючи, наче звір в клітці, хіба що на трохи ширшому просторі; вдягатися задля інших, влаштовувати бенкет задля інших, вихвалятися конем або екіпажем, який пощастило купити на три дні раніше, аніж сусідові. … Щастя або в сильних емоціях, які підточують наше життя, або в розмірених заняттях, які перетворюють його на щось подібне до чудового настроєного англійського механізму. Вище цього щастя стоїть так звана благородна допитливість, прагнення розкривати таємниці природи й навчитися впливати на її явища. … Так от, усі людські пристрасті, розпалені зіткненням інтересів у вашому нинішньому суспільства, проходять переді мною, і я влаштовую їм огляд, а сам живу спокійно. Тобто вашу наукову допитливість, своєрідну боротьбу, в якій людина завжди зазнає поразки, я змінюю вивченням усіх пружин, що рухають людством. Одне слово, я володію світом, не стомлюючи себе, а світ немає наді мною ніякої влади.(…)
  • 0

#138 Гість_paradiSe_*

  • Гості

Відправлено 12.01.2009 – 22:24

[/color]k"]
щастя - це момент. Далы вже буденщина, пошлысть... ( В . Винниченко)

Хто вона , де вона , й досы незнаю, але я завжди ношу її в душі..

"Ви, дівчата, від нас залежні, як ті рослини від сонця, від воздуха. Чуєш,ти ?
Ми надаєм вам смислу , поваги, значення, одним словом - все...."



-"Я НЕ ХОТІЛА ЩОБ МЕНІ АЖ МУЖЧИНА НАДАВАЙ СМИСЛ І ЗНАЧЕННЯ!"

Сказав би до хвилини
тривай іще, ти така гарна!
Тим, що переживаю її з тобою.

Хвилинами я не вірю у велич чоловіка. Він занадтодрібний за своєю натурою

Таким люблю його , гордим і сильним ...

відчуваємо потребу завдавати один одному біль..

він каже, що я потрібна йому до життя , мов воздух, і я рішилася стати йому тим воздухом..
  • 0

#139 Дарця_Борхес

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 796 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:дурки...

Відправлено 12.01.2009 – 22:28

Стефані Мейер "Сутінки":

"Ты - мой личный сорт героина"
  • 0

#140 Extrimal

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 72 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Тута:)

Відправлено 16.01.2009 – 17:38

Вибачаюсь що на російській, але так буде на мові орігіналу!!! Дуже прикольна фраза, але якщо знати що у творі вона використовувалася як пароль!!!
- Сорок тысяч обезьян в ж*пу сунули банан - :)
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних