Перейти до вмісту

Географія стала історією? (НАУКА)


Повідомлень в темі: 27

#21 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 24.05.2007 – 09:15

Перегляд дописуWeber (24.05.2007 09:07) писав:

Що таке "в усі часи". та фірма IBM зявилася порівняно дуже недавно. А відсоток таких галузей стає дедалі більшим. Ось наприклад сайт щодо проектування меблів.
http://www.pstrak.com.ua/
І таких речей зявляється дедалі більше.
Ох, і любить же пан познущатися...
По-перше, фінансисти й бухгалтера - як і весь фондовий ринок - існують не перше десятеліття... Головна особливість глобалізації не в зменшенні "опору простору", а у перенесенні основних засобів виробництва з міркувань економії коштів.
Тепер про ваш сайт проектування меблів... ви самі його дивилися? Де там власне проектування? Де там хоч щось, що не потребує присутності проектувика у будинку замовника? Чи замовник проектувальнику фотографії приміщення надішле? Інша справа, що замовник надасть проектвальику вичерпне ТЗ, але навіщо саме Інтернетом? Можна надіслати ТЗ поштою у паперовому різновиді. Пошта знаєте коли була винайдена? А коли була прийнята ЄСКД, котра зменшує неузгодженість замовника-проектувальника-виробника?
До речі, про IBM: наведіть, будь ласка, структуру доходів і витрат цієї компанії по підрозділах.
  • 0

#22 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 24.05.2007 – 09:31

Перегляд дописуzav (24.05.2007 09:15) писав:

Ох, і любить же пан познущатися...
По-перше, фінансисти й бухгалтера - як і весь фондовий ринок - існують не перше десятеліття... Головна особливість глобалізації не в зменшенні "опору простору", а у перенесенні основних засобів виробництва з міркувань економії коштів.
До речі, про IBM: наведіть, будь ласка, структуру доходів і витрат цієї компанії по підрозділах.
1. Але таке перенесення стало можливим лише унаслідок зменшення опору відстані.
2. Яка потреба у структурі витрат і доходів. Не думаєте ж Ви, що там витрати на пересилання програмних матеріалів досягають хоча б 1 % загальних витрат.
  • 0

#23 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 24.05.2007 – 09:55

Перегляд дописуWeber (24.05.2007 10:31) писав:

1. Але таке перенесення стало можливим лише унаслідок зменшення опору відстані.
Не згоден. Радше цьому сприяла інформатизація людства - краща поінформованість мешканців одних країв про мешканців інших, коли одні можуть виробляти продукти для других. У принципі, глобалізація почалася з колоніяльних часів, коли колонії поставляли до метрополій усілякі дефіцитні речі... просто зараз дефіцит дешевої робочої сили або незіпсованої екології, наприклад.

Перегляд дописуWeber (24.05.2007 10:31) писав:

2. Яка потреба у структурі витрат і доходів. Не думаєте ж Ви, що там витрати на пересилання програмних матеріалів досягають хоча б 1 % загальних витрат.
Ні, не про те мова. Мені цікаво, скільки IBM заробляє на винаходах та патентах, на розробці програмних засобів, на наданні послуг по автоматизації виробничих процесів, на виробництві технічних засобів... і скільки витрачає на то все по статтях. Мене цікавіть ККД кожного підрозділу - його частка в сукупних доходах/витратах компанії.
До речі, корпорація Microsoft була би кращим прикладом, зважаючи на один головний центр розроки, роззосереджені філії outsourcing та купу закордонних представництв... Цікаво, скільки коштів корпорація витрачає на дослідження в галузі інформаційних систем, скільки на підпримку закордонних представницт та їхній зв'язок з головним центром, скільки заробляє на великою мірою фінансових оборутках по придбанню-перепродаж розроблених кимось іншим програмних засобів?
  • 0

#24 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 24.05.2007 – 10:11

Перегляд дописуzav (24.05.2007 09:55) писав:

Не згоден. Радше цьому сприяла інформатизація людства - краща поінформованість мешканців одних країв про мешканців інших, коли одні можуть виробляти продукти для других. У принципі, глобалізація почалася з колоніяльних часів, коли колонії поставляли до метрополій усілякі дефіцитні речі... просто зараз дефіцит дешевої робочої сили або незіпсованої екології, наприклад.
З другим питанням якось не стикався, а не перше пропоную аргументовану відповідь.
1.2. Причини виникнення проблеми розміщення підприємств
Територіальні відмінності умов виробництва зумовлюють відмінності у витратах на випуск одного й цього ж виду продукції. Ефективність розташування виробництва залежить від використання сприятливих умов території, яка вибирається як місце його організації. Це підтверджується реальними фактами та результатами багатьох наукових досліджень, які у свою чергу стали основою для таких тверджень:
1. Територіальна диференціація суспільних витрат на виробництво промислової продукції – об’єктивна основа економічної ефективності його розташування;
2. Ефективність розташування промислового виробництва є результатом територіальної диференціації суспільних витрат на виробництво продукції.
З твердженням фахівців, що територіальна диференціація суспільних витрат на виробництво промислової продукції – об’єктивна основа економічної ефективності його розміщення, можна погодитися, так як диференціація витрат виробництва аналогічної продукції дійсно є необхідною умовою виникнення проблеми розміщення (адже при відсутності територіальної диференціації підприємства завжди доцільно було б розташувати поближче до місць виникнення попиту на продукцію). Проте твердження, що ефективність розташування промислового виробництва є результат територіальної диференціації суспільних витрат на виробництво продукції не є науково обґрунтованим.
Територіальна диференціація витрат є необхідною умовою виникнення проблеми розміщення, - необхідною, але не достатньою. Адже витрати виробництва аналогічної продукції у межах різних територій можуть суттєво відрізнятися, але при значному “опору відстані” (основними характеристиками якого є технічна можливість, вартість, надійність і швидкість транспортування) це не зможе призвести до виникнення проблеми розташування - підприємства дислокуватимуться в населених пунктах, де існуватиме попит на їх продукцію, або населений пункт виникатиме на територіях з низькими витратами виробництва. У кожному з цих випадків місце дислокації підприємства співпадатиме з місцем споживання його продукції.
Слід відмітити, що при формуванні населених пунктів на територіях з низькими витратами виробництва мова повинна йти не про дешеву продукцію окремого підприємства, а дешевий “кошик продуктів”, що характеризується певним їх асортиментом. Адже, як відзначив ще засновник знаменитої австрійської школи політичної економії К. Менгер, потреби людей різноманітні і життя та добробут їх не забезпечені, якщо в їх розпорядженні є засоби для задоволення лише однієї якоїсь потреби, хоча б і в як завгодно великому розмірі. Для підтримання життя та добробуту до певного рівня абсолютно необхідна певна гармонія у задоволенні потреб. Одна людина може жити в розкішних палатах, їсти вишукані блюда і одягатися в найдорожчий одяг, інша – відшукати собі для ночівлі темний кут бідної хатини, харчуватися недоїдками і одягатися в шмаття, проте кожен прагне до того, щоб задовольнити свою потребу як у житлі та одягу, так і в їжі.
Через повільну швидкість комунікацій у кінця XVIII ст. початку ХІХ ст. в Росії одночасність історичних подій могла тривати місяцями, а інколи й роками. Так "Московские ведомости" від 25 травня 1799 року друкували новини з Петербурга (тодішньої столиці Росії) від 19 травня, з Італії – квітневі, із Нью-Йорка – березневі, а про очікувані спільні дії Буонапарте з Тіпу-султаном повідомлялося ще протягом багатьох тижнів після загибелі знаменитого індійського правителя в бою з англійцями. Цей приклад ілюструє опір відстані при розповсюдженні інформації. Очевидно, що транспортування продукції супроводжувалося ще більшим опором відстані.
Лише розвиток транспортних комунікацій, здешевлення транспортування, зниження “опору відстані” в умовах існування територіальної диференціації витрат виробництва породжує проблему розміщення, руйнуючи пануюче до цього співпадання промислового штандорту (місця дислокації об’єкту) із пунктом споживання. Стало можливим відокремлення виробника продукції від її споживача.
Переконливу картину все проникаючого впливу транспорту на розвиток світового господарства дав К. Кларк. Він, на основі глибокого ретроспективного аналізу (від епохи перших цивілізацій), показав, що розвиток транспорту є першою умовою подолання відсталості і що лише із зниженням транспортних витрат (від 114 кг зернового еквівалента при перенесенні вантажів на собі на нижчих стадіях розвитку до 0,16 кг – при перевезенні морським транспортом у наші дні) з’являються різноманітні можливості територіального розподілу праці, поглиблення та розширення товарних відносин. Переважання сировинної орієнтації в минулому було пов’язане з нерозвиненістю засобів транспорту, що робило технічно неможливим відрив виробництва від сировини.
Таким чином, проблема розташування не могла виникнути і її не було до певного рівня розвитку транспорту. Саме транспорту, а не продуктивних сил і суспільного розподілу праці, як це твердить П.Я. Бакланов. Він зазначає, що коли виробництво носило в основному натуральний характер, воно не було відокремлене від споживача (виробник і був споживачем), а примітивні засоби виробництва могли перебувати (і нерідко перебували) у самому житлі. У цей період розташування виробництва опосередкувалося розташуванням житла, населення. Проблема розташування виробництва у “чистому” вигляді була відсутньою, “розчинялося” у проблемі розташування поселень у цілому, підкреслює П.Я. Бакланов. Пізніше він зазначив, що у найбільш явному вигляді проблема розташування виробництва виділилася в період промислової революції, на початку розвитку машинної індустрії.
Швидкий ріст населення у ХІХ ст. і ще більше - технічний розвиток виробництва з переходом до механізації та споживання значної кількості енергії та металу - обидві ці тенденції, словами одного з класиків теорії розміщення продуктивних сил А. Вебера, діяли в одному напрямку - “зруйнувати пануюче до сьогодні співпадання промислового штандорту з пунктом споживання – територіально відокремити виробника від споживача. А це ніщо інше, як знищення ремесла, так як однією з передумов останнього було співпадання промислового штандорту з пунктом споживання”.
Це твердження можна легко заперечити, відзначивши, що навіть максимальне споживання металу при сильному “опору відстані” не змогли б територіально відокремити виробника від споживача.


акцентую увагу на висновку

Лише розвиток транспортних комунікацій, здешевлення транспортування, зниження “опору відстані” в умовах існування територіальної диференціації витрат виробництва породжує проблему розміщення, руйнуючи пануюче до цього співпадання промислового штандорту (місця дислокації об’єкту) із пунктом споживання. Стало можливим відокремлення виробника продукції від її споживача.
  • 0

#25 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 24.05.2007 – 10:41

Перегляд дописуWeber (24.05.2007 11:11) писав:

Лише розвиток транспортних комунікацій, здешевлення транспортування...
От. А тепер головне питання: яка частка інтелектуяльної продукції у світовій економіці?
Бо транпортування нафти за останні роки не дуже-то змінилося... наче. Мені так здається.
p.s. І даремно ви відкидаєте політично-соціяльну складову, даремно.
  • 0

#26 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 24.05.2007 – 10:46

Перегляд дописуzav (24.05.2007 10:41) писав:

От. А тепер головне питання: яка частка інтелектуяльної продукції у світовій економіці?
Бо транпортування нафти за останні роки не дуже-то змінилося... наче. Мені так здається.
саме транспортування то може ні, але витрати на нього - впали неймовірно.
Уявіть собі цілу Польщу засипану ще з січня дешевою єгипетською молодою картоплею за ціною десь так 3 злотих за 1 кг. (1 зл то приблизно 1,8 грн.). Її везли літаками і це не дуже вплинуло на витрати.
  • 0

#27 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 24.05.2007 – 11:31

Перегляд дописуWeber (24.05.2007 11:46) писав:

саме транспортування то може ні, але витрати на нього - впали неймовірно.
Уявіть собі цілу Польщу засипану ще з січня дешевою єгипетською молодою картоплею за ціною десь так 3 злотих за 1 кг. (1 зл то приблизно 1,8 грн.). Її везли літаками і це не дуже вплинуло на витрати.
Я бачу лише одне раціональне пояснення транспортуванні картоплі літаком: витрати на літак виявилися меншими ніж витрати на зберігання при перевезенні іншими - тривалішими - видами транспорту /плюс частковий вплив сезону, котрий не можна пропустити, тому що неотримані прибутки/.
Мені одне не зрозуміло: яким чином цей приклад підтверджує гіпотезу про скасування географії? Це ж виключно економічна прчина... Скасування географії, якщо на те пішло, це, швидче, свіжі /неморожені/ "устрицы из Лозанны" на моєму столі. От коли єгиптянам масово запропонують таке диво по $1 за тонну - тоді так, скасували географію.
  • 0

#28 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 24.05.2007 – 11:39

Перегляд дописуzav (24.05.2007 11:31) писав:

Я бачу лише одне раціональне пояснення транспортуванні картоплі літаком: витрати на літак виявилися меншими ніж витрати на зберігання при перевезенні іншими - тривалішими - видами транспорту /плюс частковий вплив сезону, котрий не можна пропустити, тому що неотримані прибутки/.
Мені одне не зрозуміло: яким чином цей приклад підтверджує гіпотезу про скасування географії? Це ж виключно економічна прчина... Скасування географії, якщо на те пішло, це, швидче, свіжі /неморожені/ "устрицы из Лозанны" на моєму столі. От коли єгиптянам масово запропонують таке диво по $1 за тонну - тоді так, скасували географію.
розвиток транспорту є першою умовою подолання відсталості і що лише із зниженням транспортних витрат (від 114 кг зернового еквівалента при перенесенні вантажів на собі на нижчих стадіях розвитку до 0,16 кг – при перевезенні морським транспортом у наші дні) з’являються різноманітні можливості територіального розподілу праці, поглиблення та розширення товарних відносин. Переважання сировинної орієнтації в минулому було пов’язане з нерозвиненістю засобів транспорту, що робило технічно неможливим відрив виробництва від сировини.

власне той приклад з картоплею і показує, що якщо вже вигідно картоплю возити літаками, то дійсно "відстаней більше не існує".
Ваше зауваження щодо "дива за $1 за тонну" не доречне, оскільки ми на разі не говоримо про виробничі витрати, а лише про витрати на транспортування.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних