Перейти до вмісту

Дисертації Януковіча та Шуфріча


Повідомлень в темі: 31

#1 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 23.04.2007 – 19:30

  • 29
http://www.nbuv.gov....pts/wwwi32.exe/[in=_scripts/ep.in]
Я колись думав, що в таких випадках дисертацію пишуть серйозно, бо ж серйозні гроші за тим стоять. Виявилося, що ні. Навпаки, вважають, що пройде любе і валять все підряд. Оцініть наукову новизну.

Цитата

Елементом наукової новизни є також розробка здобувачем основ правового забезпечення управління інфраструктурою регіону, обгрунтування необхідності законодавчого визначення правового статусу області, розподілу компетенції між центральними та регіональними органами.


#2 Гетьман

    I am forsaken (c) Sylvanas

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2480 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Leopolis novus

Відправлено 23.04.2007 – 19:34

Перегляд дописуWeber (23.04.2007 20:30) писав:

http://www.nbuv.gov....pts/wwwi32.exe/[in=_scripts/ep.in]
Я колись думав, що в таких випадках дисертацію пишуть серйозно, бо ж серйозні гроші за тим стоять. Виявилося, що ні. Навпаки, вважають, що пройде любе і валять все підряд. Оцініть наукову новизну.
Там просто історія була така:
Йому писали дисертацію за гроші, вже написали, а він взяв, і не заплатив. От вони і накидали туди не пов'язаних між собою уривків наукових статей (з помсти). Але, як завжди, дисертацій наших можновладців ніхто не читав... Оттак-от.
  • 0

#3 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 23.04.2007 – 19:44

http://www.nbuv.gov....pts/wwwi32.exe/[in=_scripts/ep.in]
У того пана то взагалі історія була

Цитата

Звернення УНКП до заступника Голови Верховної Ради України Зінченка О.О. та народного депутата України Ющенка В.А. стосовно подій, що розгорнулися навколо кандидатської дисертації народного депутата Верховної Ради України Н.І.Шуфрича

№215/301 від 25 вересня 2003 року


п.Зінченку О.О.,
заступнику Голови Верховної Ради України


Шановний пане Зінченко,

До мене, як до Голови Української Національної Консервативної партії, надійшов лист від д.е.н., професора Валентини Стешенко про події, що розгорнулися навколо кандидатської дисертації народного депутата Верховної Ради України Н.І.Шуфрича (див. додатки). Вона обіймає посаду вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Д26.150.02 Інституту економіки НАН України. Ознайомившись з авторефератом дисертації Н.І.Шуфрича та самою дисертацією, В.Стешенко дійшла висновку про відсутність підстав для захисту цієї роботи. Після відмови підписати автореферат роботи до друку, пані Стешенко почала отримувати натяки про наслідки такого необережного вчинку.

Українська Національна Консервативна партія просить Вас уважно вивчити матеріали та об’єктивно розібратися в цій недвозначній ситуації. Впевненні, що Ви зможете справедливо вирішити це питання.

З повагою,

Олег Соскін,
Голова УНКП

№214/300 від 24 вересня 2003 року


п. Ющенку В.А.,
народному депутату України,
лідеру фракції "Наша Україна"



Шановний пане Ющенко,

До мене, як до Голови Української Національної Консервативної партії, надійшов лист від д.е.н., професора Валентини Стешенко про події, що розгорнулися навколо кандидатської дисертації народного депутата Верховної Ради України Н.І.Шуфрича (див. додатки). Вона обіймає посаду вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Д26.150.02 Інституту економіки НАН України. Ознайомившись з авторефератом дисертації Н.І.Шуфрича та самою дисертацією, В.Стешенко дійшла висновку про відсутність підстав для захисту цієї роботи. Після відмови підписати автореферат роботи до друку, пані Стешенко почала отримувати натяки про наслідки такого необережного вчинку.

Знаючи Вас як людину, що послідовно захищає інтереси української громади, Українська Національна Консервативна партія просить Вас уважно вивчити матеріали та об’єктивно розібратися в цій недвозначній ситуації. Впевненні, що Ви зможете справедливо вирішити це питання.

З повагою,

Олег Соскін,
Голова УНКП


Директору Інституту трансформації суспільства,
Голові Української національної консервативної партії
д.е.н. О.І.Соскіну


Шановний Олег Ігорович!

Мене вимусили звернутись до Вас, як знаного економіста і відомого політика патріотичного спрямування, який вболіває за розвиток національної науки, наступні події, що розгорнулись навколо кандидатської дисертації народного депутата Верховної ради України Н. І.Шуфрича „Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині", поданої до захисту за спеціальністю „Економіка сільського господарства" у спецраду Інституту економіки НАН України, вченим секретарем якої я є. Виконуючи обов‘язки вченого секретаря, я ознайомилась з авторефератом дисертації, після чого у мене з‘явились сумніви відносно її якості. Звернення до рукопису дисертації підтвердило ці сумніви. Робота має історико-інформаційний, описовий, а не науково-аналітичний характер. Виявились не узагальненими навіть результати досліджень попередників дисертанта, які захистили в Україні роботи на близькі за предметом і метою дослідження теми. До того ж зміст автореферату не повністю відповідає змісту дисертації. У зв‘язку з викладеним я дійшла висновку про відсутність підстав для захисту цієї роботи як економічного дослідження і відмовилась від підпису автореферату до друку. За вимогою заступника голови спецради академіка УААН України В. М.Трегобчука, мною було підготовлене письмове пояснення з цього приводу з короткими зауваженнями загально-наукового характеру до згаданої роботи (додається). Це пояснення стало підставою для призначення, за наказом по Інституту, іншого вченого секретаря на цей захист, який має відбутись 2 жовтня 2003р. Тим самим були проігноровані мої зауваження до дисертації як доктора економічних наук і науковця, який має 42-річний стаж наукової роботи та майже п‘ятирічний досвід сумлінного виконання обов‘язків вченого секретаря спецради.

Мене непокоїть те, що після відмови підписати автореферат до друку мені робились натяки надзвичайно неприємного характеру, які зводились до того, що, мовляв, ви ще не знаєте, які можуть бути наслідки такого необережного вчинку. Прошу Вашої підтримки, спрямованої на справедливе вирішення проблем, що виникли у зв‘язку з викладеною вище складною ситуацією і тим самим захисту мене від згаданих потенційних наслідків моєї спроби дати об‘єктивну загальнонаукову оцінку згаданої дисертації.

Хочу також зазначити, що захист мене як науковця, звичайно, важливий для мене, але ще важливішим є захист самої науки. Хочу висловити деякі думки щодо підготовки наукових кадрів в Україні у сучасних умовах. Ситуація, що склалась із захистом дисертації, про яку йдеться вище, є проявом глибшої і ширшої проблеми. Справа в тому, що можновладці "пішли в науку", намагаючись при цьому "приватизувати" її, зробити слухняною, і сіючи деморалізацію і безвихідь у науковому середовищі. Дуже хотілось би, щоб критерієм якості дисертацій не стали "регалії здобувачів" і щоб їх опоненти могли спокійно спати.

З повагою
Валентина Стешенко,
д.е.н., професор


Заступнику голови спеціалізованої вченої ради
Д26.150.02 Інституту економіки НАН
України академіку УААН
В.М.Трегобчуку

Копія:
М.С.Герасимчуку
Л.К.Безчасному



Шановний Валентин Михайлович!

Доводжу до Вашого відома, що я вимушена, керуючись вимогами ВАК України до дисертацій, відмовитись від підпису до друку автореферату дисертаційної роботи Н.І.Шуфрича "Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині", представленої на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 080702 — економіка сільського господарства і АПК. Як Ви знаєте, я не була залучена до приймання у спецраду цієї дисертації, а на етапі ознайомлення зі змістом її автореферату на предмет підписання до друку у мене з‘явились сумніви щодо її якості. Це змусило мене проаналізувати дисертацію. Сумніви підтвердились: робота не відповідає стандартам, які склались в Інституті. Я виклала основні зауваження письмово. За Вашою вказівкою я підготовила також більш розширене пояснення моєї відмови. Прошу Вас ознайомитись з ними і прийняти рішення з цього питання.

З повагою

Вчений секретар
спецради Д26.150.02 В. С.Стешенко
15 серпня 2003р.


Пояснення

вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Д26.150.02 В.С.Стешенко щодо відмови підписати до друку автореферат дисертації Н.І.Шуфрича "Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині", представленої на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 080702 — економіка сільського господарства і АПК, підготоване за вказівкою заступника Голови спецради В.М.Трегобчука

В Інституті економіки НАН України склалась певна конструктивна процедура приймання дисертацій до захисту, в якій не остання роль належала вченому секретареві спеціалізованої ради. У свій час Голова ради академік І.І.Лукінов при обговоренні зі мною можливостей взяти на себе нелегкі обов‘язки вченого секретаря сказав, що я маю бути своєрідним "ОТК" у спеціалізованій вченій раді. В міру сил і можливостей я старалась виконувати цю функцію з доброзичливістю і сумлінністю, розглядаючи її як важливу й корисну справу.

На цей раз усталена процедура була порушена. Я не залучалась до приймання дисертації Н.І.Шуфрича. 30 травня 2003р. його дисертаційна робота була прийнята В.М.Трегобчуком.Він направив її у відділення аграрних проблем на попередню експертизу. Засідання цього відділення по обговоренню дисертації відбулось 10 червня 2003р. На засіданні ради 12 червня була призначена комісія для підготовки висновку по дисертації щодо можливості прийняття її до захисту, а на засіданні 17 червня вона була прийнята до захисту. Отже, швидкість просування дисертації до захисту була блискавичною, що, на мою думку, не могло не відбитись на якості її оцінки. Зауважу, що для підготовки висновку по дисертації у комісії був 1 день (13 червня), оскільки 14-16 червня були вихідними. Думаю, що у зв‘язку з цим не всі члени комісії мали час для того, щоб дати ґрунтовну оцінку роботі, за винятком тих, хто знайомився з нею перед обговоренням на засіданні відділення. Дисертація і висновок відділення по ній були принесені на засідання спеціалізованої ради 12 червня. До цього мені не надавалась можливість ознайомитись з дисертацією. Таким чином, контрольна функція вченого секретаря була проігнорована. Але це певний час не викликало у мене якихось сумнівів щодо якості дисертації, оскільки я довіряла заступнику голови спеціалізованої вченої ради. Сумніви з‘явились, коли за обов‘язком вченого секретаря я прочитала автореферат дисертації.

Мої спроби висловити зауваження по автореферату Н.І.Шуфричу не увінчались успіхом, оскільки він не з‘являвся для розмови (я його взагалі ніколи не бачила), а прислав свого посланця, який ніяк не міг замінити автора дисертації. Склалось враження, що роботу збирається захищати не конкретна людина, а посада, функція.

Я ознайомилась з дисертацією. Мій майже 5-річний стаж роботи у спеціалізованій раді в іпостасі вченого секретаря зі ступенем доктора економічних наук дає мені можливість попередньо оцінювати різнопрофільні роботи, які надходять у раду, не лише з формальної точки зору, а й з погляду їх загальнонаукової змістовності, зокрема, їх логічності, відповідності загальновідомим стандартам науковості. Ознайомившись з дисертацією Н.І.Шуфрича, я дійшла висновку, що по-перше вона не відповідає спеціальності "економіка сільського господарства і АПК", оскільки має описово-історичний характер. (Можливо, вона могла б бути захищена в науковій раді з історії). По-друге, поставлена автором мета — "розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій по використанню досвіду трансформації сільськогосподарського виробництва Угорщини у вітчизняному аграрному секторі" виявилась не досягнутою і не могла бути досягнутою за наявної структури дисертації (див. зауваження).

Моя відмова підписати автореферат дисертації Н.І.Шуфрича до друку викликана намаганням поставити перепону руху такого роду продукції до захисту в шанованому мною академічному дослідницькому інституті. Такі роботи, на мою думку, мають кардинально дороблятись. Без цього якість дисертацій, що надходять до ради, буде прискорено погіршуватись.

І нарешті останнє. З мого погляду, від вченого секретаря очікується відповідальне ставлення не лише до формальних речей, а й до якості дисертацій. Але заступник голови спеціалізованої ради В. М.Трегобчук стверджує, що я, як вчений секретар, відповідаю лише за правильне оформлення перших двох сторінок авторефератів дисертацій і за виправлення в них граматичних помилок. Все інше, що придає сенс цій роботі (обговорення тексту авторефератів з його авторами з точки зору виправлення недоречностей і невдалих формулювань і т. ін., тобто намагання певною мірою допомогти авторам поліпшити автореферат, передати накопичений мною досвід у цій справі, що я і робила всі роки виконання мною обов‘язків вченого секретаря) — не моя парафія. Думаю, що настав час просити ВАК України розробити положення про обов‘язки і права керівників і членів спеціалізованих вчених рад, включаючи вченого секретаря, а об‘яви про захист дисертацій у Бюлетені ВАКу, мабуть, доцільно публікувати після того, як їх автореферати будуть підписані до друку. І перше і друге допоможе уникнути подібних колізій.

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Д26.150.02 Інституту
економіки НАН України, д.е.н., проф. В.С.Стешенко
15 серпня 2003р.


Зауваження

до дисертаційної роботи Н.І.Шуфрича "Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині", представлену на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 080702 — економіка сільського господарства і АПК

Загальний характер дисертаційного дослідження. У дисертації йдеться про історію трансформації аграрного виробництва, тобто її тема розробляється автором як історична, а не економічна. Наведу лише три найважливіші свідчення історичного підходу автора до розробки теми дисертації.

По-перше, сама структура дисертації однозначно та переконливо свідчить про те, що в центрі уваги її автора знаходились історичні сюжети: зокрема, у першому розділі дисертації три із чотирьох параграфів мають чисто історичну спрямованість ("Аграрна політика коаліційних урядів у 1945-1948 рр.", "Впровадження радянської моделі сільськогосподарського виробництва у 1948-1956 рр.", "Колективізація сільського господарства протягом 60-80 рр."). Така ж спрямованість значною мірою характерна і для другого та третього розділів. Про історичний характер дисертаційної роботи свідчить і те, що перелік завдань, які її автор ставив перед собою, починається з завдання, яке має суто історичний характер: "історичний аналіз основних закономірностей та окремих тенденцій розвитку сільського господарства Угорщини у другій половині XX ст." (с.9 дисертації).

По-друге, про історичну спрямованість дисертації свідчить також характер застосованих процедур пізнання її предмета, їх неалітичність. У контексті методології дослідження звертає на себе увагу такий факт. Автор дисертації вважає, що складовою "методологічної основи" його дослідження є "аналіз і синтез концепцій найбільш визначних шкіл агроекономічної науки з проблем реформування та перспективного розвитку сільського господарства" с.10), але не вказує, які конкретно "найбільш визначні школи агроекономічної науки з проблем реформування та перспективного розвитку сільського господарства" він має на увазі. А задекларувавши наявність синтезу згаданих концепцій, він не викладає його результати. У той же час в тексті роботи відсутні посилання на публікації світових лідерів дослідження економічної теорії та економічної методології, загальновизнаних світовою спільнотою економістів-дослідників, які займались теорією економічного розвитку (див. "Список використаних джерел"). Показовими у методологічному плані є також і формулювання такої задачі дослідження як: "теоретичне обгрунтування ролі соціально-економічних і політичних факторів в трансформаційних процесах стосовно аграрної економіки постсоціалістичних країн" (с.9).

Виникає питання: хіба в сучасній науці ще не з‘ясована роль соціально-економічних і політичних факторів в усіх без винятку процесах, що відбуваються у суспільстві?

По-третє, про належність дисертації до сфери історичного, а не економічного пізнання свідчить характер використовуваної в ній інформації. Її автор користується лише загальною історико-описовою економічною інформацію, тобто такою інформацією, яка задовольняє потреби саме історичного пізнання. Про це свідчить, зокрема, характер переважної більшості із 17 вміщених у дисертації статистичних таблиць: 15 із них містять показники, запозичені з угорських джерел, а не розраховані самим автором, тобто не відносяться до результатів його аналітичної роботи. І навіть коли дисертант висловлює свої міркування з приводу цінності та ефективності використання декількох економічних показників аналітично-узагальнюючого характеру (див. с.58-60, 72-73), то не робить спроби використати їх у своїй дисертації, тобто не виконує відповідних розрахунків.

Мета, об‘єкт і предмет дисертаційного дослідження та його структура. Метою дисертаційного дослідження, за думкою його автора, є "розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій по використанню досвіду трансформації сільськогосподарського виробництва Угорщини у вітчизняному аграрному секторі" (с.9 дисертації). Чи може бути досягнута ця мета, коли дисертація складається з таких трьох розділів:
Розвиток сільського господарства Угорщини в період після другої світової війни (1945-1990). (Зауважу, що набір параграфів першого розділу дисертації відноситься до 1945-1980 рр., тому незрозуміле, чому у назві розділу вказаний період 1945-1990 рр.-рец.);

Економічні основи угорської моделі соціалістичного сільського господарства у 70-80 рр.;

Проблеми деколективізації і перспективи розвитку постсоціалістичного сільського господарства Угорщини?
З мого погляду, на поставлене вище питання можна дати тільки негативну відповідь. При аналізі структури дисертації виникає питання: чи використовує сьогодні Угорщина щось з досвіду другої половини 40 і 50 років, які були роками виходу з післявоєнної розрухи, і досвід першої та другої колективізацій сільського господарства, описаних в дисертації? І що може використати сьогодні Україна з того досвіду? У дисертації міститься відповідь на це питання у висновках до першого розділу (с.55): "Підсумовуючи результати досліджень соціально-економічних і політичних аспектів розвитку сільського господарства Угорщини в період після другої світової війни і до початку 90-х рр., можна висловити думку про те, що в даному історичному періоді — 60-х і до середини 80-х років — аграрна політика цієї країни була оптимальним варіантом вирішення різнопланових проблем в руслі соціалістичної моделі трансформацій. Такий курс розвитку сільського господарства і всієї країни міг бути ефективною моделлю розвитку й України" (підкреслено мною — рец.). Не зрозуміло, коли Україна могла б скористатися цією моделлю — в минулому, чи сьогодні? Якщо в минулому, то його вже не повернеш, а якщо сьогодні, то такий висновок вже не є актуальним для нашої країни. У висновках до другого розділу дисертації автор пише, що криза у сільському господарстві Угорщини 80-х — першої половини 90-х років викликана поряд з іншими чинниками "тенденціями низької конкурентоспроможності угорського аграрного виробництва, неадекватною аграрною політикою в країні в цілому", тобто ця політика не була ефективною, і з цієї причини, мабуть теж навряд чи може бути рекомендована для використання її досвіду в Україні. Отже, перші два розділи дисертації фактично "не працюють" на досягнення поставленої у дисертації мети (використання угорського досвіду в Україні), їх зміст відноситься до зовсім інших, ніж сучасні, соціально-економічних умов і зводиться в основному до опису в хронологічному порядку реформування угорського сільського господарства в тих умовах.

Найціннішим розділом з точки зору досягнення мети дисертаційного дослідження, здавалось би мав бути третій розділ дисертації. Але в ньому, на жаль, не використана сучасна інформація про стан сільського господарства Угорщини (останній рік, за який наводиться статистика — 1997), тобто невідомо, що відбувалось у її сільському господарстві після 1997р. На основі наявного в роботі матеріалу за другу половину 90-х років (у яку входять, як видно з дисертації, 1994-1997 роки) робиться висновок, що існуюча політика призвела до "зменшення виробництва до 30%", що в "сучасному приватному секторі сформувалась "південноамериканська" модель сільського господарства", що "проблематичним залишаються питання щодо потенційно вищої ефективності одноосібного господарства, а також позитиви стосовно економічних наслідків деколективізації у сільському господарстві" (с.161-163), що "у другій половині 90-х років "саме в аграрній сфері залишились невирішеними найгостріші соціально-економічні проблеми, які потребують вирішення з урахуванням останніх соціально-економічних і геополітичних реалій" (с.146). Якщо це так, то чи треба нам використовувати цей досвід? А підрозділ "Проблеми і перспективи розвитку сільського господарства Угорщини з огляду на вступ країни до європейських економічних структур" з висновком про те, що "перспективи сільського господарства Угорщини виглядають доволі проблематичними" (с.163) взагалі має дуже віддалене відношення до досягнення мети дисертації, оскільки не можна використати те, що ще не склалось. Причому перспективи сільського господарства Угорщини автор намагається дослідити, "перескочивши" аналіз його розвитку у 1998-2002 рр.

Загалом виходить, що ми маємо використовувати досвід того, що не привело до успіху. Констатація проблем угорського сільського господарства в економічному дослідженні мала б бути доповнена аналізом механізму їх виникнення, їх причин і наслідків. Використання таких результатів дослідження могло б попередити виникнення подібних проблем в Україні. Тому, з мого погляду, бажано було б чітко виділити переважно позитивний і переважно негативний досвід реформування аграрного сектора в Угорщині, щоб було зрозуміло, що саме з цього досвіду доцільно використовувати в Україні, а чого треба намагатися уникнути.

Об‘єктом дослідження автор вважає "сільськогосподарське виробництво Угорщини та України, їх функціонування та соціально-економічний розвиток в період ринкової трансформації суспільних відносин" (с.10). Чому ж тоді у формулюванні його предмета йдеться про всі постсоціалістичні країни взагалі? Предметом дослідження, за думкою автора, "виступають теоретико-методологічні, соціально-економічні, організаційно-методичні проблеми, що виникають при формуванні нової моделі сільського господарства постсоціалістичних країн на основі дотримання вимог економічних законів розвитку в умовах ринку та демократизації суспільних процесів" (с.10). Якщо автор мав намір дослідити "нові моделі", то яке наукове навантаження у цьому контексті несуть включені в дисертацію два перших розділи, присвячені "соціалістичному сільському господарству", його колективізації, "впровадженню радянської моделі сільськогосподарського виробництва" і т. ін. Незрозуміле також чому проблеми виникають "на основі дотримання вимог економічних законів розвитку". І, нарешті, якщо об‘єктом дослідження є "сільськогосподарське виробництво Угорщини і України", то чому в дисертації практично відсутній порівняльний аналіз особливостей розвитку цих господарств, що мало б бути передумовою доведення прийнятності перенесення досвіду угорської аграрної політики на наш грунт. У дисертації відсутні відповідні структурні складові, хоча очевидно, що політичні, економічні, культурні і навіть природно-кліматичні умови в цих країнах суттєво відрізняються. Про окремий аналіз сільського господарства України в роботі також не йдеться. Зокрема, в тексті дисертації немає жодної таблиці, в якій би використовувались відповідні матеріали Держкомстату України, а в списку літературних джерел — посилань на них). Отже, твердження про те, що сільськогосподарське виробництво України входить до об‘єкта дослідження, не відповідає дійсності. На основі вивчення досвіду реформування сільськогосподарського виробництва в основному в Угорщині об‘єктивно не можна виробити обгрунтовані рекомендації щодо використання угорського досвіду в Україні. Далі. Якщо предметом дисертації є проблеми, що "виникають при формуванні нової моделі сільського господарства постсоціалістичних країн", то за проблемним принципом мала б бути побудована і структура дисертації (і пропозиції, розроблені автором), а вона побудована за хронологічним принципом.

У дисертації наявна низка інших, менш значних недоліків, на яких я тут не зупиняюсь (Зазначу лише, що в дисертації поміщений єдиний в ній "Додаток А. "Виробничі показники озимих зернових у господарствах Закарпатської зернової науково-виробничої системи" у 1987 і 1988 рр., який нічого не додає до засобів досягнення мети дисертаційної роботи. До того ж таблиця додатку не закінчена, оскільки в ній згадується базисний період, але рік (або роки) до якого відносяться базисні дані, не вказаний).

Актуальність дисертації та її практичне значення. Чи має ця історична за своїм загальним характером дисертація актуальність та цінність для економістів? На це питання треба одержати досить чітку й однозначну відповідь хоча б тому, що кожна досить насичена новою інформацією робота, присвячена висвітленню тем з історії народного господарства, загалом завжди має певний інтерес для дослідників економіки, особливо для тих, які осмислюють актуальні економічні проблеми сучасності, роблять внески в розробку тактики та стратегії економічної політики, напрямів і засобів її здійснення та підвищення ефективності. Економічна політика здійснюється в умовах певної невизначеності, оскільки майже завжди існує гострий дефіцит фундаментальних наукових знань про дію її механізмів. У таких умовах люди, які приймають рішення, використовують не лише наукові аргументи, але також посилання на історичні прецеденти. Саме ця обставина змушує як теоретиків, так і керманичів економічної політики прислуховуватися до міркувань істориків народного господарства стосовно очікуваної ефективності певних заходів щодо змін та активізації складових економічної політики та засобів досягнення бажаних результатів.

Щодо аналізованої дисертації, то розгляд історії аграрної політики в Угорщині дисертант втиснув у надмірно вузькі межі, зосередившись переважно на адміністративно-організаційних аспектах аграрної політики, на її галузевій специфіці, а не на її сутності. Багато уваги він приділив історії реформ в соціалістичній Угорщині, причому розгляд згаданих питань здійснив у контексті типової, добре відомої "соціалістичної політики в аграрній сфері", що не являє актуального інтересу сьогодні.

Досягнення мети "використання досвіду трансформації сільського господарського виробництва Угорщини у вітчизняному аграрному секторі", потребує врахування суттєвих відмінностей політико-економічних та інших реалій в Угорщині та в Україні. Конкретно-історичний зміст, швидкість та загальна спрямованість перетворень в аграрному секторі Угорщини та України суттєво залежать від специфіки виробничих (політико-економічних) відносин, які віддзеркалюють співвідношення основних політичних сил в державах та їх вплив на ті державні інституції, які безпосередньо здійснюють аграрну політику. Ігнорування автором дисертації аграрної політики як форми "присутності" держави в аграрній сфері економіки, як маніфестації виконання нею певних функцій в суспільному механізмі (макромеханізмі) управління аграрною економікою не дало змоги виробити конструктивні рекомендації інституціям, які здійснюють аграрну політику. Про те, що автор дисертації не включив в поле зору свого наукового інтересу згаданий аспект теми, свідчить, зокрема, назва тієї частини дисертації, де надто лапідарне сформульовані його пропозиції щодо використання досвіду реформування сільського господарства Угорщини в Україні ("Пропозиції виробництву", с.177-178). Знайомство зі змістом цих пропозицій викликає деякі принципово важливі питання. Насамперед, чому пропозиції адресовані "виробництву"? Якщо йдеться про рекомендації стосовно удосконалення економічної політики, то "виробництво" як абстракція не може мислитися реальним адресатом згаданих рекомендацій, оскільки "виробництво" навіть в найширшому його тлумаченні є об‘єктом економічної політики, а не її суб‘єктом.Слід також зазначити, що доцільність деяких "пропозицій виробництву" не випливає зі змісту дисертації. Наприклад, перший пункт цих пропозицій — "здійснення перспективної програми інтеграції одноосібних господарств населення — присадибних господарств, селянських (фермерських), підсобних господарств до економічної взаємодії з великими сільськогосподарськими підприємствами кооперативного сектора сільського господарства, промисловості, організацій споживчої кооперації" (с.177) — супроводжується думкою про те, що "в умовах перевиробництва сільськогосподарської продукції самостійно функціонуючі одноосібні господарства потенційно потраплятимуть у значну економічну залежність від потенційного інтегратора" (с.159). А про те, до чого призводить і призведе у майбутньому така інтеграція у нас, нічого не говориться, як і не йдеться про те, що робиться в Угорщині, щоб зменшити негативні наслідки цієї залежності.

Отже, аналіз даної роботи викликає сумнів у тому, що вона, може принести помітну користь у практичному аспекті, оскільки її автор не дослідив передумови та рушійні сили здійснення аграрної політики в Угорщині, її суттєві результати, ефективність та адекватність її реальних досягнень відповідним сподіванням і придатність її досвіду для України.

Загальний висновок. За своїм характером дисертація Н.І.Шуфрича "Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині" не є економічним дослідженням, а являє собою конгломерат логічно недостатньо пов‘язаних матеріалів. Формулювання мети дослідження, його об‘єкта і предмета недостатньо узгоджені між собою, виклад його результатів містить 2 розділи (з трьох), які не є необхідними для розкриття предмета дослідження, у той час як дослідження визначеного автором предмета не закінчене. Дисертаційна робота має не науково-аналітичний, а описово-інформаційний характер. У зв‘язку з викладеним якість дисертації не відповідає як загальнонауковим вимогам до кандидатських дисертацій, так і вимогам які склались в Інституті економіки НАН України.

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Д26.150.02 Інституту
економіки НАН України, д.е.н., проф. В.С.Стешенко
14 серпня 2003р.

http://uncp.soskin.i...l.php?pokaz=659
Але тим не менше, людина яка б у Польщі не отримала матури (документу про середню освіту) стає в Україні кандидатом наук.
  • 0

#4 Zmi

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 111 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.04.2007 – 21:30

Серед моїх знайомих є і чоловік, який "зливав" Януковичу дисертацію... Це був стьоб, Янукович дисертації тієї навіть не читав, а заліки отримував за гроші... Він також не знає, де в інституті двері відчиняються... Проффесор Каліфорнійського університету, блін...
  • 0

#5 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 24.04.2007 – 07:22

Зверніть увагу - в авторефераті Януковіча дисертації, який є в бібл. ім. Вернадського пиші місце захисту Данєцк. Насправді ж "дисертація" "захищалася" у Києві - і там зовсім інше і місце і опоненти. До речі, Януковіч якийсь час був головою Східного наукового центру - мріяв стати академіком НАНУ.
  • 0

#6 bulbashka_aero

    Вівця-перевертень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1577 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Кременчук

Відправлено 24.04.2007 – 09:22

Якби тільки Янкович і Шуфрич такі "дисертації" "захищали" (хоч все в лапки бери!), то ми б ще й нівроку жили. А то ж у нас ще й з половини "наукової еліти" такі...
  • 0

#7 Strem

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 5 повідомлень

Відправлено 26.04.2007 – 02:11

Вуса, лапи та хвіст - ось мої документи... Так і з цими дисертаціями...
  • 0

#8 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 29.04.2007 – 10:33

http://www.obkom.net...4/28.1232.shtml
ось цей дисграфіст міг написати щось?
  • 0

#9 dkigor

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 36 повідомлень

Відправлено 22.05.2007 – 10:56

І як після такого відноситись до наших "академіків". Пропозиція: відкрити магазин "Дешеві дипломи та дисертації". "Повний комплект академіка" зі знижкою. Або " розпродаж неліквідних дипломів".
  • 0

#10 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.03.2008 – 12:49

Перегляд дописуdkigor (22.05.2007 09:56) писав:

І як після такого відноситись до наших "академіків". Пропозиція: відкрити магазин "Дешеві дипломи та дисертації". "Повний комплект академіка" зі знижкою. Або " розпродаж неліквідних дипломів".
Та де там дешеві... Дисетрація пана Януковича обійшлася Українській державі десь так з 300 тис. грн...
  • 0

#11 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 11.03.2008 – 05:19

Перегляд дописуWeber (10.03.2008 12:49) писав:

Та де там дешеві... Дисетрація пана Януковича обійшлася Українській державі десь так з 300 тис. грн...
Докази в студію! Інакше це наклеп.
  • 0

#12 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.03.2008 – 08:14

Перегляд дописуEmika (11.03.2008 04:19) писав:

Докази в студію! Інакше це наклеп.
Наклеп на Януковіча чи Українську державу?
ПЕС. Ви не знаєте, як то робиться? Укладається серія договорів між облдержадміністрацією (у цьому випадку Донецькою) та якимсь науковим підрозділом... Теми виконуються, виконуються, але їх єдиним результативним наслідком є дисертація відповідного чиновника (у цьому випадку Януковіча). :ggggg: Хоча почитайте автореферат - вона не вартує тих грошей... :)
  • 0

#13 mim

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 680 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 11.03.2008 – 18:43

цілком припускаю, що дисертація куплена, але 300 тис, чи не завелика сума?
  • 0

#14 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.03.2008 – 19:10

Завелика навіть для крутих клієнтів, але коли робляться наукові теми, то в сам раз. Шуфріч перебуваючи нещодавно міністром МНС витрати на "науку" 9 (девять) мільйонів гривень, причому теми були по 490 тис. грн, щоби лише не дійшло до 500 з відомих причин...

Повідомлення відредагував Weber: 11.03.2008 – 19:12

  • 0

#15 Emika

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 678 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 13.03.2008 – 01:02

Перегляд дописуWeber (11.03.2008 08:14) писав:

Наклеп на Януковіча чи Українську державу?
ПЕС. Ви не знаєте, як то робиться? Укладається серія договорів між облдержадміністрацією (у цьому випадку Донецькою) та якимсь науковим підрозділом... Теми виконуються, виконуються, але їх єдиним результативним наслідком є дисертація відповідного чиновника (у цьому випадку Януковіча). :cool1: Хоча почитайте автореферат - вона не вартує тих грошей... :cool2:
Під наклепом в даному разі малась інформація, яку той, хто її навів, не може підтвердити. Чому 300 тисяч а не 3 млн. чи 3 тис. гривень? Ви на щось іще спирались, крім власної фантазії? Я бачила, деякі випадки захисту "потрібних" дисертацій, і можу сказати, що чим більший адмінресурс, тим менше витрат. Якщо хтось "зліва" проштовхуватиме дисертацію, то робитиме це за допомогою хабарів (причому сума навіть тоді буде ближчою до 30, а не 300 тисяч гривень), якщо ж робитиме це "згори", то витрати будуть невеликі, адже багато чого здійснять безкоштовно, за вказівкою. Я не прихильниця Януковича, і не прихильниця брехні. Інформація про 300 тисяч гривень надто скидається на пропагандистську брехню, в яку легко вірять ті, хто хоче повірити. Тож об'єктивність змушує мене уточнити, на які джерела Ви спирались (чи хоча б вкажіть механізм підрахунків, бо інакше цифра виглядає взятою зі стелі). В науковому розділі непідтверджена інформація виглядає особливо недоречною. Саме тому я й попросила Вас уточнити.
Про які витрати Шуфрича "на науку" йдеться? Офіційно кожне міністерство може виступати замовником тих чи інших досліджень, причому дослідження часто замовляють поважним установам. Від цього науковці тільки виграють. Тож якщо йдеться лише про замовлення досліджень, то одного цього факту недостатньо. До речі, багато досліджень проводиться з ініціативи Президента. То що, скажете, що Ющенко теж з кимось розраховується за дисертацію?
  • 0

#16 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 13.03.2008 – 08:27

Адмінресурс проявляється у бюджетному фінансуванні "дутих" тем, основним результатом яких є "дисертація" чиновника... А орієнтована вартість таких тем - саме 300 тис. грн. Науковці від того "виграють" хіба фінансово, оскільки справжня наука там і не пробігала. Виконавці та їх шефи вважають, що круті особи зуміють за себе "постояти" у ВАК і сплавлюють у ті "дисертації" таку фігню...
ПЕС. Прочитайте автореферат Януковіча - це ж справжнє переливання з пустого у порожнє навіть без спроб генерації якихось ідей...
  • 0

#17 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 23.03.2008 – 21:09

На мою думку цим дисертаціям таки не місце в розділі Наука. В кращому випадку - Гумор :)
  • 0

#18 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6014 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.04.2008 – 08:21

Десь днів 10 тому назад на СТБ у програмі "За вікнами" горилося про "дисертації" Шуфріча та Януковіча... Було смішно, коли дуже серйозний Нестор ніяковів, коли темний рецензент говорив про зміст його опусу... А взагалі там наводилася інформація, що найбільш науково остепененою є парія Регіонів, а кандидатська дисертація під ключ з модних спеціальностей (фізика до них не відноситься) коштує вже 20 тис. долярів... (при цьому сам текст - лише 6)...
  • 0

#19 Kirin

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 218 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львова

Відправлено 20.04.2008 – 22:09

Тільки уявити, що уся наша верхівка має такі самі липові атестати. Аж страшно робиться. Хто ж тоді управляє нашою державою??? Краще управляли б ті, що ті десертації писали.
  • 0

#20 Sergiy_K

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6889 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:штори

Відправлено 20.04.2008 – 23:29

Перегляд дописуKirin (20.04.2008 23:09) писав:

Тільки уявити, що уся наша верхівка має такі самі липові атестати. Аж страшно робиться. Хто ж тоді управляє нашою державою??? Краще управляли б ті, що ті десертації писали.
о вони б науправляли. це скоріше питання хто з якою мотивацією йде у владу. навіть для урядовця достатньо середнього рівня інтелекту та знань, тільки в нашої верхівки сильно атрофувалась така якість як відповідальність за результати своєї роботи. а таке поняття як "влаштуватись на держслужбу" - тіпа пощастило можна працювати без напряга. По-хорошому то держслужба мала бути якраз напрягом на який людей заманювали б високими зарплатами і можна було висувати серйозні вимоги до кваліфікації та якості роботи, але ми до такого не рухаємось і рухатись не будемо.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних