Перейти до вмісту

Рідні свята


Повідомлень в темі: 131

#21 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 04.03.2008 – 14:57

Перегляд допису-=VJ=- (1.03.2008 00:20) писав:

Є таке - я просто лінуюся, хто хоче, може взяти будь-яку цитату з наведеного і в гуглі знайти джерело. Ви ще не звикли? Ну то особисто для Вас даю посилання - з язичницького часопису "Сварог".
Чомусь (?) автори подібних сайтів не вказують на джерела, на основі яких вони видають оцю всю сумнівну інформацію. Без них це все можна віднести до народної творчості.
  • 0

#22 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.03.2008 – 15:18

Так це і є творчість нашого народу, його душа, його пам'ять про своїх предків, про свій РІД. Які джерела треба вказувать? Розкрий очі і побачиш навкруги ці джерела. На відміну від чужинської жидівської нав'язаної нам силою вигаданої "культури", яка обов'язково потребує вказання авторитетних "джерел".


5 березня - Конон. Це свято покликано ушановувати коней. Воно аналогічне святу Сави – 5-го грудня. За народною уявою Вечірня Зоря (4 грудня) заводить у стайню коня, на якому небом їхало Сонце, а Ранкова Зоря (4 березня) виводить цього коня.
Зображення

Повідомлення відредагував Sotnik: 04.03.2008 – 15:32

  • 0

#23 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 04.03.2008 – 15:51

Перегляд дописуLimit Maximum (4.03.2008 14:57) писав:

Чомусь (?) автори подібних сайтів не вказують на джерела

Джерело вказано. Головний редактор "Сварогу" - Галина Лозко. Якщо Вам це нічого не говорить - то це вже не наші проблеми. Для нас інформація цілком достовірна.
  • 0

#24 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 04.03.2008 – 16:13

Перегляд дописуSotnik (4.03.2008 15:18) писав:

це і є творчість нашого народу, його душа, його пам'ять
то творчість чи пам'ять? Це не одне і теж. Творчість результат довільної фантазії, а пам'ять - накопичення досвіду знань в резульататі практичного пізнання конкретним індивідом - Вчителем. Як він чинив так навчає інших, що можна подібно чинити щоб досягнути явного результату.

Цитата

Які джерела треба вказувать?
джерела на дані звідки це все взято (рукописи, імена вчителів тощо) і чим підтверджено практично що це так, а не якось інакше.

Цитата

Розкрий очі і побачиш навкруги ці джерела.
А тут прошу роз'яснити детальніше:

1. Наприклад, які це джерела, що є навкруги?
2. Хто по рідновірському звичаю має право "розкривати очі" іншим?
3. Чи не з того ж єврейського вчення ви, язичники, дізналися про те що очі ще можна розкривати?

Повідомлення відредагував Limit Maximum: 04.03.2008 – 16:20

  • 0

#25 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.03.2008 – 16:46

Рідні народні свята - це і душа, і історична пам'ять, і творчість нашого народу.
Ніякий конкретний індивид-Вчитель і рукописи для цього не потрібний. Поїдь в село та подивись - як, що і коли люди святкують. Попитай старих мудрих людей - що, як і чому? Ото і будуть тобі джерела.
А очі у людини розкриваються з народження. Щоправда, деякі собі потім шори навішують...
  • 0

#26 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 04.03.2008 – 17:37

Перегляд дописуLimit Maximum (4.03.2008 16:58) писав:

Слів защітан.

В школу, пане, в школу - там на "слабо" ще ведуться. А нам своє робить :rolleyes:

Як Ви такі ліниві, даю ниточку... Ну наприклад про Радуницю (Тризницю - поминальний день у слов"ян)

"В Київському літописі пожежа 16 квітня 1493 року записаний "на Радуницю". 16 квітня прийшлось тоді на вівторок. Троїцький літописець, згадуючи в 1372 г. про напад Литви на Переславль пише, що було воно "по Велице дні на другой недели во вторник, на заутрие по Радунице"

Далі про дослідження і вивчення дат свят копайте самі.

До речі, не підкажете, де можна почитати про джерела авторів біблії? :cry: Зауважте - я самі джерела не прошу, мені не ліньки буде їх знайти, якщо такі є :)

Повідомлення відредагував -=VJ=-: 04.03.2008 – 17:51

  • 0

#27 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 04.03.2008 – 21:56

Може пропустив. Ось ви наводите дати. А про те, що вони по старому календарю мають рахуватися ви подумали?

Повідомлення відредагував Білий Дракон: 04.03.2008 – 22:04

  • 0

#28 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.03.2008 – 22:10

Відповідність дат враховується.
  • 0

#29 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 05.03.2008 – 00:38

Флуд видалено.
  • 0

#30 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 06.03.2008 – 00:40

Суперечку переміщено сюди: http://www.tereveni....?showtopic=5459. Флуд видалено. Наступного разу гратися не буду - видалятиму все. А вам, шановні -=VJ=- та Сотник, раджу не флудити і не флеймити в темах, де йдеться про християнство, - не флудитимуть у ваших.
  • 0

#31 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.03.2008 – 21:30

9 березня - Сорочини – свято закликання птахів з вирію
Зображення
За уявленнями наших предків в цей день прилітало сорок різних пташок з вирію. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця.
А в собі носить яєчко – емблему сонця-життя, народження, воскресіння. Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались у наших пращурів, та й тепер шануються. Був у давнину звичай тримати всю зиму пташатко в хаті, а на Благовіщення (25.03.) випускати на волю. Завжди ранньою весною прилітних птиць годували, годують й тепер. Птахи завжди були улюбленцями наших предків.

Протягом віків сформувався стрункий весняний обряд - закликання весни піснями, хороводами, іграми.
У обрядодії зустрічі птахів беруть участь дівчата і хлопці. Випікається весняне печиво у вигляді пташок- «жайворонків», голубків, які роздавали дітям... Вибравши поміж себе найсимпатичнішу юнку (паняночку), прикрашали її стрічками й віночком. Взявши в руки "жайворонки", паняночка звертається до старшої жінки:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати,
Зимочку в візочку,
Літечко в човночку!

Вийшовши за село, гурт заспівує:
Ой ти весно, ти весна,
Ти чого до нас прийшла?

Паняночка відповідає:
Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком.

Обійшовши довкола, всі стають на пагорбі й закликають птахів:
Із краю кураю
Пташок викликаю:
– Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів'ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!


Першими прилітають жайворонки, тому їм присвячено багато весняних співанок:
– Чом же ти, жайворонку, рано з Вирію прилетів,
Іще по горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять!
– Ой я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой я тії криженьки ніжками потопчу!


Звертаються також до соловейка:
- Ой ти соловейку, ти ранній пташечку,
Ой чого так рано із Вир’ячка вийшов?
- Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав,
Дажбог мене вислав і ключики видав:
З правої ручейки літо відмикати,
З лівої ручейки зиму замикати.
А ще по горах сніги лежали,
А по дорогах криги стояли.
Я тії сніги ніжками потопчу,
Я тії криги крильцями поб’ю,
І кубелечко я собі зів’ю,
І в кубелечку діток наведу.


У веснянках звучать звертання і до гусей, качок, лелек, зозуль, ластівок. Їм ставлять запитання про майбутній урожай, просять принести тепле літечко.
Лелеко-лелеко, до осені далеко?

Або:
Чорногузу, дядьку,
Зроби мені хатку,
І ставок, і млинок,
І вишневенький садок.

Або:
Ой вилинь, вилинь, гоголю,
Винеси літо з собою,
Винеси літо-літечко
І зеленеє житечко.


Зображення
Весна час пробудження природи. Тому молодь збиралася в лугах, біля річок, водили хороводи, проводили весняні ігри. До наших днів збереглися такі ігри, це і «Довга лоза», і «Котик і мишка», і «Подоляночка», які супроводжувалися піснями. Період від Стрітення (02.02. Зустрічі зими з весною) до Благовіщення (25.03.) вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купайла. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна”.

В народному календарі було свято, що присвячене птахам – це Сороки (Сорочини) або Жайворонки. Так називаються і обрядові коржики у вигляді пташок, які печуть в цей день дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. Діти бігали з тим печивом по селу, підкидали вгору, імітуючи пташиний політ, і викрикували весняні заклики до птахів:
Пташок викликаю з теплого краю,
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!
Вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою!
Винеси літо, літечко, зеленеє житечко,
Хрещатий барвіночок, запашний васильочок!


Діти вірили, що після таких закликів птахи і весна не забаряться. А щоб пернатим друзям не було сутужно, залишали для них крихти своїх коржиків, а іноді і цілих “жайворонків”, повісивши їх на гілочки дерев.
В селі Білозірка Ланівецького району Тернопільської області діти і дотепер насаджують таких пташечок на довгі палиці, бігають по селу і закликають весну, потім тістечка з’їдають, а голівки фігурок дають коровам. В селі Махаринці Козятинського району в одній із пташечок запікають монетку. Тут вірять, що дитина, якій попаде пташечка з монеткою буде щасливою, цю монетку потім зашивали дитині в сорочечку, щоб доля була до неї прихильною.

“На цей день прилітає з вирію сорок жайворонків, а баби печуть сорок птичок, розносять їх по хатах та роздають дітям, щоб гуси неслися, щоб яйця не псувалися і щоб гусенята плодилися”, - пише О.Воропай – один із найшанованіших знавців традицій нашого народу.
З птахами пов’язано також чимало обрядів і на Благовіщення. Якщо хлопці помітили бузька (лелеку), то показували йому священні хлібці, випечені спеціально для цього, й кричали: Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!
Дівчата ж, зустрівши ластівку, брали жменю землі, несли її на город і там розсипали, щоб рясно вродив кріп.
За повір’ям на Благовіщення птахи не тільки не в’ють гнізд, а й не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. Винятком були хіба що чорногузи (лелеки), які обов’язково мали знести по яйцю.
Чи не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій Україні. На Закарпатті в цей день дівчата до сходу сонця розчісували волосся, обходили довкіл оселі й тричі замітали хату. Сміття відносили до річки, брали в ній воду і скроплювали грядки, на яких мали висаджувати розсаду.
Відоме ще й таке дійство: щоб відьми не крали молока, жінки ввечорі напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою, а хлів обсівали маком-самосієм. Удосвіта спалювали старі постоли чи капелюхи і цим попелом підгодовували тих корів, які важко звикали до гуртових пасовиськ.
Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували “володаря блискавок”. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: первісно вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. З того дня “Благослов зиму руйнує”, а тому “на Благовіщення весна остаточно зиму переборола”.
В українськй традиції весна була часом пробудження Живи, тобто живого і життєрадісного. Зустріч Весни також супроводжувалась обрядами закличок птахів. Святкові «лелечини», «сорочини», «ластівки», «Жива», «солов’їний Великдень» мали на меті прикликати пташок з Вирію - тобто країни, де перебувають душі предків. Їх поминали, - а з пташками поверталось тепло і достаток на рідну землю.
Ці обряди, як правило, супроводжувалися випіканням обрядового печива (жайворонків, буслів, бубликів та ін.), яким обдаровували всіх дітей. Так, на Сорочини належало роздати сорок бубликів або з’їсти сорок галушок.
Матері печуть з тіста "пташок", з якими діти бігають, закликаючи їх прилетіти:
Вилети, гулю, горою,
Винеси літо з собою.
Вилетіла гуля горою –
Винесла літо з собою.


За народними віруваннями на Благовіщення Бог “благословляє всі рослини”, а тому вважалося великим гріхом виконувати будь-яку важливу роботу. На Благовіщення закінчується період, коли не можна було “рушити землі” – “ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме”. Українські селяни і дотепер дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів.

Використано інфу http://www.aratta-uk...ed_ua.php?id=74
  • 0

#32 Лука

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 170 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київщина

Відправлено 08.03.2008 – 22:00

Шановний Sotnik,не сприйміть це за особисту образу,але давно хочу запитати,
всі свята про які Ви говорите,Ви їх дотримуєтесь чи якось відмічаєте,а можливо пропагуєте десь?
Просто цікаво?
  • 0

#33 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.03.2008 – 23:05

Звичайно ж ВСІ свята я не святкую. Бо дуже багато свят вже втратили свою актуальність. Взяти хоча б Конон, Сави, Головосік, Змієвий день, Паликоп... Багато коней зараз знайдеш? Чи багато печей є в сучасних квартирах? Чи багато змій в природі зараз зустрічається? Чи в'яжуть зараз снопи з соломи? Ці традиції, як і багато інших, відійшли в минуле безповоротньо. І нема потреби, та й можливості це святкувати. Втрачається зв'язок між господарською діяльністю людей та природою. Але означає це, що ми повинні втратити і пам'ять про булу поєднаність?
Моя мати завжди пекла на Сорочини такі крученики. Називали їх "стрижі". І зараз пече. Ми з дружиною вже зараз таким не займаємось. А в дитинстві я тих "стрижів" носив до школи, пригощав друзів. І не я один це робив в класі. Устроювали навіть такі змагання-конкурси, в кого смачніші та хрусткіші. І якось навіть не задумувались тоді, що воно та звідки такий звичай...Знали тільки, що це свято птахів. Обов'яково клали декілька "стрижів" в кормушки для птахів, що були розвішані на деревах по шкільному подвір'ї...
З інших свят я обов'язково святкую Різдво, Новий Рік, Святий вечір, Явдуха, Лади, Вербицю, Великдень, Май, Живи, Купайла, Перуна, всі три Спаси, Іван-воїн, Комин... Але святкую я їх не за язичницькою традицією, а тому що в народі в ці дні теж свята. Але сьогоднішнє існуюче обгрунтування цих свят мені не до душі. Той сакральний зміст, що вкладали в ці свята пращури мені більш зрозумілий і сприйнятний.
Цьому я і відписуюсь в цій темі. Щоб донести інформацію, що були і інші причини для святкування якихось дат чи подій, ніж офіційно прийняті. Що були древні народні традиції, які мали і древній сакральний, і звичайний житейський господарський зміст.
А когось агітувати? А нащо? Хай хто хоче святкує Пурим, або комуністичне свято Міжнародний жіночий день... А я сьогодні з сім'єю святкуємо Нове 7516 Літо та свято Лади. З чим всіх і вітаємо! Кому не подобається, то хай не вітаються... :rolleyes:

Прикріплені файли

  • Прикріплений файл  alat2.gif   1.79К   0 Кількість завантажень:
  • Прикріплений файл  znak_20peruna.gif   7.53К   0 Кількість завантажень:

  • 0

#34 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 08.03.2008 – 23:40

Мені більше подобається свято Лади. Взагалі Лада - то для мене з дитинства пов"язане з весною, з красою, з чимось прекрасним...
  • 0

#35 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.03.2008 – 23:55

Щось глюкнуло...Малюнки завантажило, а текст "з'їло"...
Коли я вчився в школі, то всі хлопці з 1 по 10 клас щороку повинні були виготовити на уроках праці шпаківню та кормушку для птиць. Старші повинні були допомагати меншим у виготовленні цих причандалів. Шпаківні вивішувались наприкінці зими - початку весни. Саме на цей час припадають "птичі свята" - Обернення(24.02) та Сорочини(09.03). Кормушки вивішувалися десь в середині вересня, на Здвиження(14.09.). Причому вішати це все треба було на старі дерева. Не дозволялося прибивати цвяхами, а тільки прив'язувати чимось крім дроту, щоб не пошкодити кору. Потім всю зиму чергові повинні були слідкувати, щоб кормушки не були пусті. Носили з шкільної їдальні якісь наїдки та розкладали по кормушках.
Хтось заперечить, що до древніх свят це не має відношення, а це звичайне трудове виховання молоді. Воно то так, якби ми на тих шпаківнях та кормушках не вирізали та випалювали на тих же уроках праці такі знаки (перший - символ Сварога, другий - Перуна). Може це в підсвідомості в народі збереглося... А може, щоб птиці "своїх" могли впізнати...
Прикріплений файл  alat2.gif   1.79К   5 Кількість завантажень:Прикріплений файл  znak_20peruna.gif   7.53К   4 Кількість завантажень:

Перегляд дописуОлеська (8.03.2008 23:40) писав:

Мені більше подобається свято Лади. Взагалі Лада - то для мене з дитинства пов"язане з весною, з красою, з чимось прекрасним...
:rolleyes: А в мене з моєю першою машиною...
В нашій мові зберіглося досить багато слів з коренем "лад". Це і слово "лад" - порядок, і "ладно" - добре, і "ладушкі-ладушкі" - де були? У бабушкі... :wub:
Добре слово і добрими ділами та древня Лада завідувала колись.

Повідомлення відредагував Sotnik: 08.03.2008 – 23:58

  • 0

#36 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 09.03.2008 – 16:33

Флуд видалено.
  • 0

#37 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 13.03.2008 – 14:41

Вперше відкрила цю тему і навіть переглянула (чесно признаюсь - надто великі дописи не читала).
От хочу для себе дізнатись шо воно таке ваша віра? Для початку хотіла б почути відповіді на такі питання:
1. Які свята святкуються в родині, саме у Вашій і як саме те святкування відбувається, чи приготування (шось схоже питала Лука). Хотіла б почути чітку і лаконічну відповідь. Пояснення, що вішаєте кормушки то не зовсім святкування, бо ми в школі всі вішали і всі виготовляли.
2. Як ставляться до Вашої віри Ваші рідні і перш за все батьки, дружина?
3. Хто саме прищепив вам цю віру (чи як то правильно сказати?).
Прошу відповісти щиро, ніякого підвоху в моїх питаннях нема, скорше намагання зрозуміти

Повідомлення відредагував Ластiвочка: 13.03.2008 – 14:58

  • 0

#38 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 13.03.2008 – 14:52

Чітко і лаконічно? добре.

Перегляд дописуЛастiвочка (13.03.2008 14:41) писав:

1. Які свята святкуються в родині, саме у Вашій і як саме те святкування відбувається, чи приготування

Усі. Відбувається по-різному.

Перегляд дописуЛастiвочка (13.03.2008 14:41) писав:

2. Як ставляться до Вашої віри Ваші рідні і перш за все батьки, дружина

Запитав щойно аською. Дружина відповіла так, цитую:
"Світланка, 13.03.2008 14:51:26:
нормально
схвалюю :cool1:
"


Батьків, як Ви, мабуть, знаєте, запитати не можу, тому вже вибачайте.

Перегляд дописуЛастiвочка (13.03.2008 14:41) писав:

2. Хто саме прищепив вам цю віру (чи як то правильно сказати?)

Ніхто.

Сподіваюсь відповів чітко і лаконічно, принаймні намагався.
  • 0

#39 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 13.03.2008 – 15:27

На перше запитання я вже відповідав Луці. Звичайно, вішання кормушок - це не святкування. Але це дотримання древньої традиції. Порядок, обряд святкування в переважній кількості древніх свят збігається з християнським обрядом (за виключенням відвідин церкви та використання християнської символіки). Пояснюється це дуже просто. Церква перейняла, запозичила в древніх ці свята. Тільки змінила "вивіску".
Саме моя мама першою розповіла мені про те, що скажімо Великдень - то дуже древнє народне свято і не завжди називався Пасхою. Любов до народних традицій я перейняв саме у неї. Дружина відноситься до всього цього з повагою, але для неї це скоріше тбм "антикваріат".
Для себе я б не називав свої вподобання вірою. Бо відродити ту давню віру в повному обягу сьогодні неможливо. Бо до того, древнього поняття включалося дуже багато галузей життя народу. Скажімо медицина -волхви були і лікарями за сумісництвом. Освіта - волхви були вчителями. Суд - волхви були суддями. Виборче право - на волхвів покладався обов'язок дотримуватися покону, збирати віче, здійснювати функції ЦВК при виборах князя. Історія, дипломатія, технологія тодішнього виробництва - все це було частиною поняття древньої віри.
Отже для мене древня віра - це скоріше патріотизм. Якщо ми відроджуємо українську мову, історію, культуру, то чому повинні забувати про древні релігійні традиції та їхній сакральний духовний зміст?

Повідомлення відредагував Sotnik: 13.03.2008 – 15:28

  • 0

#40 Ластiвочка

    перчинка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5828 повідомлень
  • Стать:Не скажу
  • Місто:Україна вул Любая8

Відправлено 13.03.2008 – 15:56

Так, ану добре пояснюйте, як для заднього ряду, бо ніц не зрозуміла.
по 1 пункту. Які конкретно свята святкуєте і як саме? Хоча б одне якесь чи два як наочний приклад. Якщо взяти наше Різдво (як приклад) то 6 січня - Свят Вечір і вся родина, де б не були намагаються бути вдома, причому в старійшини (в бабці з дідом наприклад) З"їжжаються родинами, сини-дочки з дітьми...назбирується чималенька громада. Потім обов"зкове відвідування своїх хресних з калачем і ти ди. Чи є якісь свята такі у вас, щоб святкувати родиною, бо якщо дружині всеодно то хіба то свято наодинці? Якщо дружина відноситься як "до антикваріату", то що вона святкує (перепрошую за безпардонне питання - можна не відповідати)?
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних