Перейти до вмісту

Рідні свята


Повідомлень в темі: 131

#1 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 23.04.2007 – 09:20

  • 131
Зображення

23 квітня - Ярило.

Ярило – це яре родюче весняне сонце. Він уособлював буйність, любов і любовну пристрасть, опікувався земними плодами, врожаєм зернових. Ярило – це бог весни, а також дітонародження.

Хоч Ярило і належав до богів, але народна уява наділяла його земним життям. Поліщуки (мешканці Полісся – сучасних Київської, Житомирської і Рівненської областей), уявляли Ярила молодим гарним парубком, який їздить на білому коні у білій мантії. На голові у нього вінок з весняних квітів, а ноги босі. У лівій руці він тримає жмут житніх колосків. Про його благодайність мовиться в пісні:

А де ж він ногою –
Там жито копою,
А де ж він не зирне –
Там колос зацвіте...

Ярило відмикає (заплюднює) Мати Сиру-землю і випускає росу, через що починається бурхливе зростання трав. Якщо сприяла погода, цього дня здійснювався урочистий вигін худоби на пасовищі - на Ярилину росу.
Слід сказати і про те, що як це трапилося і з рядом інших Стародавніх Слов'янських Богів після хрещення Русі багато рис Рідних Богів були «сховані» під іменами християнських святих. Конкретно ж образ Ярила органічно наклався на образ Єгорія Хороброго (Георгія Победоносца, Св. Юрія). Причиною тому є як схожі функції, так і співзвуччя імен – Яріло і Юрій. Відомий християнський (?) апокриф «Єгорій Хоробрий» геть позбавлений суто християнської моральної основи і понад усе нагадує народну билинну творчість, тому дослідники схильні бачити в цьому творі стародавню оповідь, що «обросла» потім християнськими рудиментами. До цього варто додати, що на іконах Єгорій зображається, як і Ярило в народних уявленнях, на білому коні, а на одній з ікон XVв. у нього на щиті зображено Сонячний лик.

23 квітня вшановуються чоловічі сили природи: Ладо (чоловіча пара Лади), Ярило — Бог весняного Сонця й розквіту. Ладо згадується як Бог-Предок, який відкрив достойному русичу Квасурі секрет приготування священного напою сури, якою слід прославляти Богів Прави. Хлопчиків, народжених в цей день, називали іменами з коренем Яр — плодючий: Ярець — народжений на Ярила, Яролик — подібний лицем до Ярила, Ярополк — військо Ярила, Ярослав — слава Ярила, Ярун — родючий, життєдайний, Ярчик — пестливе від Яр та ін.

Повідомлення відредагував -=VJ=-: 23.04.2007 – 09:22


#2 Сварус

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3815 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Вінниця

Відправлено 04.05.2007 – 06:52

17 ладня (7 травня).
Сварожий бенкет
У цей день Сварожичі починають святкувати настання епохи Лади (місяця Лади). Цього дня влаштований бенкет в Сварзі і на Білих островах. Запрошені гості, чарівники і волхви зі всього світла. Боги бенкетують і не відають, що наближається біда: у Наві проти Ірія складена змова.

Повідомлення відредагував Киря: 04.05.2007 – 06:59

  • 0

#3 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 28.05.2007 – 13:30

ЗЕЛЕНІ СВЯТА - одне з найвеличніших річних природних свят нашого народу, яке сягає своїм корінням в сиву давнину і заховує в собі пошанування Сонця, Води та Землі, які народжують Зелене Диво – творять життя. Відбувається це навесні, – через сім тижнів (три дні до і після цього строку) після свята Великодня, який припадає на весняне рівнодення (визначально що саме Великодня, а не Пасхи чи Воскресіння Христосового). В цей час тепле весняне Сонечко вже достатньо пригріло Землю, яка відгукнулася буйною рослинністю. Водою наповнились ріки, весело щебечуть птахи, які повернувшись з вирію зайняті висиджуванням в гніздечках своїх пташенят. Отже, ЗЕЛЕНІ СВЯТА приходять до нас у першій декаді травня і тривають протягом тижня. В звичаях нашого народу до сих пір зберігаються на рівні підсвідомості залишки обрядовості щодо вшанування цих прадавніх свят.

Початок їх співпадає з Русаліями, зокрема започатковує ЗЕЛЕНІ СВЯТА Русалчин Великдень. За давніми міфами саме в цей день русалки виходять з води погрітися на весняному сонечку, побігати по полях, погратися.

Люди також раді розквіту природи і святкують це, як велике свято. Напередодні прибирають подвір’я і хати, готують ритуальні страви і напої, замовляють небо, поля, гаї, сади, городи, дітей, світ, Всесвіт… Бо це тільки початок травня: можливі заморозки, посуха, буревії, град тощо, які можуть зашкодити природі, урожаю, а значить і добробуту людей.

До хат заносять пахучі трави: м’яту, полин, любисток, пахучу лепеху, гілки липи, дуба, берези… Ця зелень оздоровче діє на нервову систему та дихальні органи людей.

Багато пісень створив наш народ до ЗЕЛЕНИХ СВЯТ. Усі вони славлять розмай весняної природи:

Синєє озеро розливається,
Сонечко яснеє усміхається,
Силоньки жито набирається…

Але і злі сили не сплять. Вони також прокидаються від зимових холодів, виходять з лісів, хащ та боліт на поля, луки та до людей. Щоб захиститися від них, біля хат, воріт, кошар, де стоїть худоба, високо, щоб було видно, закріплюють обереги – гілки осики, тополі, які мають негативну енергію та відганяють всяку нечисть.

На ЗЕЛЕНІ СВЯТА відзначається ще одне велике свято – ЗІЛЬНИК, яке християнство замінило на Симона Зілота – одного з 12 апостолів. Саме на ЗІЛЬНИК, який припадає на 10 травня, жінки проводять перший ритуальний збір цілющого зела (в першу чергу коріння, бо воно в цей день мало сильні лікувальні властивості). Копають його до схід Сонця, поки роса не опаде. “Піди, дівка, до гаю, шукай зілля розмаю”. В цей день, який також називають ще святом Матері Сирої Землі, не можна обробляти Землю, вбивати в неї кілки, порушувати її спокій. Земля – наша кормилиця, яка дає нам все. ЇЇ величають, замовляють, тримають в чистоті та порядку і тоді Земля сповна віддячує людям гарними врожаями, цілющими рослинами тощо. Безсумнівно, цей світогляд та обрядовість склалися за декілька тисячоліть (а може й десяток тисячоліть) раніше, ніж з’явився названий апостол.

Обрядовими стравами ЗЕЛЕНИХ СВЯТ є крашанки, які проходять через усю весняну обрядовість і є символом зародження нового життя, калачі, м’ясні страви та, безумовно, молода зелень.

ЗЕЛЕНІ СВЯТА завершують весну з її пробудженням природи та передають естафету літу, яке наближається.

Велику руйнацію цієї світоглядності українців нанесло християнство, свідомо і підступно наклавши на ЗЕЛЕНІ СВЯТА “Троицу”. По-перше, світоглядно християнська “Троица” несе в собі славлення Бога Вітця, Бога Духа і Бога Сина, єдиних в одному, що суттєво відрізняється від того глибинного світоглядно-філософського розуміння цього свята нашими предками і яке ще до сих пір зберігається в народних звичаях та підсвідомості кожного українця. По-друге, обрядовість ЗЕЛЕНИХ СВЯТ, яку ще зберегла народна традиція, ні в чому не відповідає ідеології свята “Троицы”, що не сприяє серед українців розумінню суті цього свята, а відтак і потреби збереженню народних традицій, які вже майже втрачені. По-третє, повністю виключена дія космічної магічності ЗЕЛЕНИХ СВЯТ переносом їх святкування християнством на більш пізній строк (адже визначається початок свят християнами - 7 тижнів - від Пасхи (Воскресіння Христосового), а не від Великодня. Як відомо, час святкування Пасхи залежить від сонячного рівнодення і відповідної фази Місяця, в той час як початок ВЕЛИКОДНІХ урочистостей визначається тільки сонячним рівноденням. Підступність ситуації полягає в тому, що християнством безпідставно поєднані два непоєднані свята – ВЕЛИКДЕНЬ і Пасха). За цих умов “Троица” іноді святкується аж у другій половині червня (що видно на малюнку), коли рослини буяють у всю силу, а подекуди вже навіть починають жовкнути від спеки – свідчення того, що магія молодого росту вже втрачена. Окрім того, зламана гілка в цей час вже не дасть нових паростків, в той час як весною, на ЗЕЛЕНІ СВЯТА, замість одної зламаної відростає декілька гілок, тобто природа ніби передбачила цей обряд і не несе ніяких втрат, а, навпаки, стає ще могутнішою.

Отже, світоглядна суть ЗЕЛЕНИХ СВЯТ, час відзначення та їх обрядовість є ще одним свідченням екологічного світорозуміння наших предків, звичаю українців жити за природним календарем, зливаючись з природою в одне ціле. Дотримуватись звичаю свого народу, який формувався протягом тисяч років і генетично закріплений в багатьох поколіннях – святий обов’язок кожного. Це те, що об’єднує нас в народ, дає нам силу та вирізняє нас серед інших народів.

Тож відроджуймо наші прадавні свята – це дорога до розуміння коренів культури нашого народу, основи нашого сьогодення і дороговказу у майбуття, адже саме без нашого минулого нема в нас і майбутнього!

З ЗЕЛЕНИМИ СВЯТАМИ нас!

  • 0

#4 Юна_Лель

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 316 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:майжеЛьвів

Відправлено 30.05.2007 – 21:23

Вщеперелічені перегукуються з язичницькими,чи не так?З християнських св.Миколая-моє улюблене(самі розумієте чому:D))
P.S.Юна лель-то донька Лади)))Коли святкуємо її свято?
  • 0

#5 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 30.05.2007 – 23:18

Перегляд дописуЮна_Лель (30.05.2007 22:23) писав:

Вщеперелічені перегукуються з язичницькими,чи не так?

перегукуються? Вони ними і є.

Перегляд дописуЮна_Лель (30.05.2007 22:23) писав:

З християнських св.Миколая-моє улюблене(самі розумієте чому:D))

Воно не християнське, таке ж запозичене, як і усі інші - першочергово ним замінили свято Артеміди, а у нас свято Прадіда або ж Велеса.

Перегляд дописуЮна_Лель (30.05.2007 22:23) писав:

Юна лель-то донька Лади)))Коли святкуємо її свято?

разом з Лади - 22 квітня було.
  • 0

#6 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 21.12.2007 – 10:26

Зображення


Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом. 21 і 22 грудня – найкоротші дні в році. Але після цього Сонце повертає на весну, дні збільшуються, починається астрономічна зима. «Сонце – на літо, зима – на морози» - кажуть в народі. Календарно-обрядові звичаї наші пращури строго узгоджували з астрономічним станом Космосу.
"Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився". Пам’ятаєте? – Це до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні. Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати. Це Коляда. Час співати колядки – величальні пісні українських хліборобів, пов'язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця - весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння.
Зимове сонцестояння з погляду астронома – це просто «явище», коли два небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом. 21 і 22 грудня – найкоротші дні в році. З 21 на 22 грудня - найдовша ніч. Але після цього Сонце повертає на весну, а дні збільшуватимуться. Скільки тієї зими залишилося!
В давніх арійських текстах Ріґведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур’ї, а наші давні Пращури – арійські племена, що залишилися на рідній землі – вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба – новий круг Сварога-Зодіака.
Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пор присутній на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори.
Календарно-обрядові звичаї в давні часи строго узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах.
Різдво Божича-Коляди – це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу. Закінчується Корочун - найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв – за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: "Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обменіте".
Це свято виникло ще у трипільців - в V тис. до н.д. - в часи існування Сонцеподібної Аратти. Наші пращури готували Святвечір - кутю (пшеницю з маком) та 12 страв. У цю святу ніч душі предків, вселені в дідухові, злітаються до своїх родів.
Пізніше всі слов’яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом’яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки – печиво, коровай тощо – називалися Колядой.
Божич-Коляда - Бог зимового сонця, народжений Матінкою Ладою. Він розпочинає Коло Свароже, новий астрономічний рік. Славлячи молодого Божича, Бога торжества світла, переможця добра над злом, який приходить у кожну оселю на Свят-вечір, русичі ставили прикрашену вербу (тепер цю роль виконує ялинка ) - символ Дерева Життя. Коляда - велике свято Різдва (народження) молодого Божича-Сонця - відзначається в час, коли зимове Сонце повертає на літо, а день починає прибувати. Коли сходить перша зоря, господар обрядово вносить до хати Дідух (сніп жита) і розпочинає свято колядуванням (різдвяними піснями). У цю ніч в домівку до кожного православного рідновіра приходять три жадані гості: " Перший гостенько - Красне Сонечко (Божич), другий гостенько - Ясен Місячик, третій гостенько -Дрібні Зіроньки". Вони символізують Господаря, Господиню і їхніх Діточок (Сварога, Ладу і Сварожичів), якими у цей день виступають батьки і діти кожної родини України-Русі. На столі обов'язково повинно бути дванацять страв - кутя, борщ, вареники, риба, гриби, голубці, гречаники, пряники-вергунці, капуста, м'ясо, хрін, узвар. Від хати до хати ходять колядники, співають замовляння і побажання всіляких гараздів кожному дому та збирають пожертви у загальний "міх", а потім усією ватагою споживають наколядоване.

(с)http://www.aratta-uk...ews_ua.php?id=7
(с)http://alatyr.org.ua...dex.htm?obraz=5
  • 0

#7 milochka

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 706 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Кузнецовськ

Відправлено 11.02.2008 – 18:29

про такі свята навіть й не чула ніде ! напевно тому що ніколи не цікавилася язичницькими святами !
  • 0

#8 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.02.2008 – 18:49

Сьогодні, 11 лютого 7515 (2008) року – Велике Свято Велеса. Вшановують Бога багатства, достатку й добробуту такою молитвою: ”Молимо Велеса, Отця нашого, хай потягне в небі коня Сварожого і хай прийде до нас сурі вішати, золоті Кола вертячи! Бо то Сонце наше як святе для домівок наших, і перед ним блідне лик вогнищ домашніх!” (Велесова Книга). Випікають житній хліб, яким годують домашню худібку, варять пиво, освячують хліби.

11-17 лютого 7515 року - Велесовий тиждень, який іноді називали ще "Чортовим", бо "черти і різи" були своєрідним тайнописом, за яким Велесові внуки уміли ворожити і "чертити", тобто писати.

Прикріплений файл  vels.jpg   99.34К   13 Кількість завантажень:


На ці дні припадає і день т.зв.св. Валентина. Насправді раніше це було римське свято Луперкалії. 14 лютого, за день до римського свята Луперкалії, люди святкували язичницьке свято родючості. Цього дня вони обсипали дарами і поклонялися королеві римських богів і богинь Юне, яку також вважали покровителькою браку. Жінки писали любовні листи, які називали «біллетамі», і кидали їх в спеціальну урну. Потім чоловіки витягали ці записочки з урни і, прочитавши лист і ім'я тієї, що написала, відразу ж бігли її шукати (зрозуміло нащо). Цей звичай діяв до 18 століття, після чого люди вирішили, що краще вибиратиме свого «Валентина» або «Валентінку» самому, а не сподіватися на благородність долі.
  • 0

#9 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 11.02.2008 – 19:02

Перегляд дописуpushechka (11.02.2008 18:29) писав:

про такі свята навіть й не чула ніде ! напевно тому що ніколи не цікавилася язичницькими святами !

Ой, дякую, що нагадали - мало не забув.

Зображення


Свято Велеса 11 лютого


Зображення


Сердечко позначає жіноче начало і також може відображати голову Велеса (дивіться традиційні серги з сердечком, від якого відходять роги). Ось як описує свято Колодки-Колодія Степан Килимник у книзі «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні»:

«На останньому тижні перед Великим постом, сирної, чи сиропустної неділі, в понеділок - сходилися лише жінки до корчми. Непомітно одна з жінок кладе на стіл сповите полінце й тоді всі разом викрикують: "Народилась, Колодка (чи Колодій) – народилась! Бралися всі за руки й жвавими рухами, з веселими викриками-вигуками та співом відповідних пісень, співаних нині на хрестинах, на зразок: "А вже наше дитя народилось, а вже дитя на світ Божий та й з'явилось", – тричі обходять навколо стола. Колодка народилась!

Тут же, навколо, "колодки", що лежала посеред стола, розкладали принесені вареники, сир, масло, яєчка, ставили пляшку й веселилися. Кожна з жінок мала з собою маленькі колодочки. Коли приходять в той час до корчми чоловіки – тут же їм чіпляли колодку, а вони мусили ставити викуп – горілку чи мед...

Характерним є те, що зарання умовлені заміжні жінки мусили дістати пелюшки з 3-х хат, де є немовлята та сповивач, і цим сповивали колодку. Після цього балювання жінки розходились по своїх домівках.

У вівторок замужнього жіноцтва збирається вже значно більше до корчми, де залишалась на столі покладена в понеділок колодка. Після веселого балювання, співів та взаємного поштування принесеним, - а на цей час уже приходили й чоловіки в більшій кількості, яким одразу чіплялася колодка й які розважаються вже разом.

«Колодка» - збір спогаданої людяності, – виходила поза межі корчми, на село. Свято-звичай приймав загально громадський характер. Жінки несли з собою сповиту в понеділок народжену "колодку", та й кожна жінка мала 2-3 колодки, які чіпляли в першу чергу бездітним чоловікам з подружжя, та чоловікам, у яких були сини на оженені й не одружилися минулих м'ясниць та матерям, що мали доньок-дівчат на порі й також не видали заміж. Як покарані, всі ті, що їм причеплена колодка до ноги, мусять відкупитися прийняттям, а чи горілкою, інакше не мають права знімати колодку.

Чіпляли колодку й парубкам, власне в першу чергу, які не женились та дівчатам, насамперед тим, що відмовили тому, чи іншому парубкові. Колодка діяла та галасала по всьому селу з понеділка до суботи, до "похорону колодки". До прийняття жіночого гурту-колодки готувалися всі ті батьки, які мали синів на одружені та доньок на порі. Колодку прив'язували чоловікам до лівої ноги, а хлопцям-парубкам та дівчатам – до лівої руки, а чи до пояса. Чіпляли й дівчата хлопцям колодку. Це маленька колодка, оздоблена кольоровим папером та стрічечками. Парубок мусив відкупитися: купував дівчині (зарання) намисто, чи дві стрічки, своїй дівчині здебільшого хлопець купував хустку та ще щось. А дівчина на Великдень мусила "віддати колодку" – подарувати хлопцеві кілька писанок у гарно вишитій хусточці. Парубок за це наймав дівчині танець.»

Японці також використовують фалічну колодку на святі плодючості Hounen Matsuri, під час якого люди просять у Богів здорових діток і багатого врожаю. Свято супроводжується відповідним обрядом: чоловіки в білому одязі проносять вулицями величезні, довжиною 2,5 метра і вагою 400 кг, дерев'яні скульптури у вигляді фалосів. Урочиста хода, яку веде синтоїзький священик супроводжується музикою бамбукових флейт. Вагітним жінкам дозволяється доторкатися до фалічних образів, щоб вони упевнилися в успіху майбутньої дитини. Слід згадати до теми фільм «Шокирующая Азия», де було показано проходження цього свята в Японії: чоловіки несли величезну колоду у вигляді фалоса під загальні веселощі і штовхання, а поруч йшли жінки, які несли маленькі колодки, які були замотані наче дитина. Можна припустити, що це свято аналогічно до нашого Колодія.Ці елементи свята, коли жінки супроводжують (зустрічають) чоловіче начало можна проглянути у мусульманському обряді: жених після весілля заходить до приміщення молодої для злягання, то його на вході зустрічають десять дружок, по п'ять з кожного боку.

На масляному тижні не вживали м’яса, а виключно молочні продукти, бо вшановували худобу. Продукти тваринного походження, зокрема, масло, молоко, сир, складали біля образів Велеса. Звідси й приказка: "У Велеса й борода в маслі". Люди вірять, що Велес у цей день пильно наглядає за тваринами. Тому з образом Велеса йшли благословляти тварин і кропити їх свяченою водою.


Кохайтеся :(

Повідомлення відредагував -=VJ=-: 11.02.2008 – 19:08

  • 0

#10 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 25.02.2008 – 03:39

21 лютого 7515 (2008)року – Весняний Стрибог віє до Весни.

24 лютого 7515 (2008) року – Лелечини. Свято тотемного птаха українців. Важають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію. Початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: “перший раз гладке (яйце), а другий раз пухке (пташення)”.

25 лютого 7515 (2008)року - Колодій (Масляна). Парубки вибирають наречених. Магія родючості - неодруженим парубкам жінки прив'язують колодку (символ продовження роду). Обрядові страви цього тижня переважно молочно-масляні (вареники, пироги з сиром і сметаною, млинці тощо). На цьому тижні не шиють і не прядуть.
  • 0

#11 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 25.02.2008 – 21:49

Перегляд дописуSotnik (25.02.2008 03:39) писав:

25 лютого 7515 (2008)року - Колодій (Масляна). Парубки вибирають наречених. Магія родючості - неодруженим парубкам жінки прив'язують колодку (символ продовження роду). Обрядові страви цього тижня переважно молочно-масляні (вареники, пироги з сиром і сметаною, млинці тощо). На цьому тижні не шиють і не прядуть.
В моєму уявленні Масляна - то російське свято. Не чула, щоби в Україні (принаймні в центрі і на захід України) святкували Масляну. Цікаво...
  • 0

#12 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 25.02.2008 – 22:05

Так. Я теж не чув у нас такого свята Масляна. А от Колодія ще з дитинства знав.
Дуже цікавий рітуал святкування Колодія. Нажаль, не знайшов описання...
Там починають святкувати окремо жінки. Влаштовують такий собі "дівичник".
Гульдебанять всю ніч, а потім підключаються чоловіки.
І щось там всі носяться з дерев'яною колодкою як з писаною торбою...
Нібито колодка є дитиною... (може звідси і виник Буратіно?)
Тут є більш детальний опис свята http://sota.libra.com.ua/index.php?option=...22&Itemid=1

Повідомлення відредагував Sotnik: 25.02.2008 – 22:20

  • 0

#13 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 29.02.2008 – 02:44

Вій – 29(28) лютого
Явдух – 1 березня


Літописи Київської Русі відраховували Нові роки від 1 березня аж до кінця XV століття. Це початок весни, відновлення Яви – життя природи. Це перший день світобудови. Початок Нового року в місячно-сонячному календарі припадав на новий місяць (молодика).

В цей день проводили спільну обрядову тризну на честь предків і проводжали зиму – виготовляли солом'яне опудало-зиму і, за обрядом, спалювали його.

Напередодні старого Нового року ми ушановуємо Вія (Вия) – Бога потойбічного світу. Вій одним поглядом вбиває людей і перетворює в попіл міста і села; його убивчий погляд закривають густі брови і з’єднані вії. І тільки у тому випадку, коли потрібно знищити ворожі раті, або спалити вороже місто, піднімають йому вії вилами. Його віки асоціюються з пічною заслінкою, яка дуже гаряча і її можна зрушити стороннім предметом. Відгороджений від світла масивними чорними віками, Вій нагадує Землю-піч, що горить всередині, чорну ззовні. Всередині Вія-печі утримуються такі енергії, стикання з якими рівнозначно долученню до Нижнього Світу, а значить – або смерть, або безсмертя.

Вія нагадує святий Кас’ян: “Кас’ян схожий на людину, увесь в шерсті, вії довгі, аж до землі, і весь чорний. Кас’янові через вії погано бачити, і нечиста сила підіймає йому вії гуртом”. Ім’я Кас’ян пов’язане з кістьми мертвих. Вій вважається одним із головних служителів Чорнобога, а також суддею над мертвими.

Напередодні першого дня весни (у давнину Новий рік) запалювали в печі священне вогнище, яке і символізувало Вія. Цій події передувало за календарем паралельне свято Симаргла (Івана-Воїна), коли мусили вперше на закінчення літа і початок осені розтопити піч. 1 вересня також вважається церковним Новим роком. Назва місяців "березень" і "вересень" має спільні витоки, і пов'язана з Богом Велесом, який повертає календарне коло. Звідси й слово "вірш" (вертіти, повертати), що перегукується з ведичним врішем (биком). А Велес є опікуном поезії.

Якщо умовно розглянути рік як один день і поділити його на 12 годин-місяців, як це було на первісному вимірі часу (годинник має 12 поділів, а доба тримає 24 години), то 1 березня мало б по суті символізувати початок ранку, тобто народження Сонця. Тому Вію мають підняти заслінку і вогонь, як зародок Сонця має вийти з потойбіччя на Світ Божий. А 1 вересня (вечір) на свято Комина (та ж сама пічка) головню від Сонця, Мати Сва на крилах має принести людям, тобто назад у піч, яку до цього свята ретельно готують (див. Свято Комина). Годинник (год, гад – змій, англ. gоd – Бог) має виглядати наступним чином:


1 грудня (На(ш)ума, нового змія) – 12-24 (0) год. – ніч;
1 березня (Явдух) – 3 (6) год. – ранок;
1 червня (Шума, старого змія) – 6 (12) год. – день;
1 вересня (Комина) – 9 (18) год – вечір.

По суті два крила Матері Сва мають символізувати ранкову й вечірню зорю, про що й мовиться у Велесовій Книзі. Але не вона виводить Сонце на сине небо, а Велес – провідник в Наву і назад до Яві – у комоні (місяці-човні):


Молили Велеса, отця нашого, хай потягне в небі комнощь1 Суражову,
хай зійде на нас сурі вішати, золоті кола вертячи.
То бо Сонце наше, яке освітлює домівки наші.
І перед його ликом блідим єсть лик огнищ домашніх.
Сьому Богу-огнику Семурглю речемо показатися
і встати на Небесах і перейти аж до мудрого2 світа. [ВК, 3а].

Перед цими подіями і мали б віднайти головню (яку в свій час принесла до Камина Мати Сва), що й відбувається на свято Обернення 24 лютого. Грекоортодоксальна церква в цей день відзначає 1-ше і 2-ге знайдення голови Іоана Предтечі. Він замінив собою спадаюче Сонце – Купалбога (різдво – 24 червня). Тобто, ми тут бачимо повторення подій Різдва (25 грудня – відповідно 24 лютого), коли новонароджене сонце на восьмий день (1 січня – відповідно 1 березня) у човні-місяці (він же й камін) має з'явитися на Світ Божий. Єдина відмінність – лютий місяць римські імператори украяли собі на догоду, тому треба розуміти, що свято Вія це є останній день місяця і зараз ми не дораховуємося до 8 днів від Знайдення голови. Треба також зазначити, що 3-те знайдення голови Предтечі відбувається щорічно 25 травня, якраз за 8 днів до свята Шума (1 червня).

Всі свята мають чітку прив'язку до річного кола, тому довільне їх змінення може привести до втрати духовної сили. Нажаль, ми не зможемо зараз відновити справедливість і повернути лютому місяцю дні, що недостають до повних 30 (31). Та треба пам'ятати про них, аби не згубити свої світоглядові основи.
______________
1) Комнощ – дослідники перекладають, як комонь (кінь), а треба розуміти, що це є човен-камін з кониками на кінцях.
2) мудрого – синього (блакитного), тобто мається на увазі, що світ має перевернутись на місце (нічне небо – це перевернутий світ) і з'явитися синє Свароже склепіння на якому попливе комонь Суражіїв (Сонячний), тому вдень верхній світ (верхня голова Бога) символізує мудрість.

  • 0

#14 Білий Дракон

    Хлопець

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6385 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Палацу

Відправлено 29.02.2008 – 09:13

Вствавляти імена святих у рідні свята є зайвим.
  • 0

#15 Феєричний неук :)

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6160 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 29.02.2008 – 10:03

Питання щодо жіночого свята. Вичитав я що 8 березня і 23 лютого коріння своє має у жидівському святі "пурим" а тому святкувати його нехочу.
А яке у нас рідне жіноче свято є, яке могло б замінити 8 березня?
  • 0

#16 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 29.02.2008 – 11:02

Перегляд дописуDrunkLordVillis (29.02.2008 10:03) писав:

Питання щодо жіночого свята. Вичитав я що 8 березня і 23 лютого коріння своє має у жидівському святі "пурим" а тому святкувати його нехочу.
А яке у нас рідне жіноче свято є, яке могло б замінити 8 березня?

Тут треба розрізняти дівчат та матерів :)

22 квітня - Лельник, Червона гора, Велика Лада.

8 вересня – Рожаниці (жіночі родинні свята)

31 жовтня - Свято Мокоші, Бабина П'ятниця. Мокоша - Покровителька жінок, роду та немовлят. Її свято завжди в п'ятницю.

Треба, мабуть, додати на цей рік календар, аби наперед усе бачив народ :ggggg:

==================================================================

Коло Свароже 7516 рік

січень
1-2 (ніч) – свято Богині Дани (воду для освячення виносять на ніч під зорі)
02 – Водокрес, Водохрищі, Водосвяття (12 день після Різдва)
21 – Видення (відунське свято; збори священнослужителів; ворожіння)

лютий

02 – Стрітення (Зими з Весною, Громниця)
11-17 – Велесовий тиждень (ушанування худоби, освячення хліву)
11 – Велике свято Велеса (Бог достатку, господарства, худоби)
18-24 – Масляна (Колодій; тиждень між Велесом і Новоліттям)

березень

08 – Новоліття, Щедрий вечір (перший молодик перед весняним рівноденням)
09 – Сорочини, пташині свята (Матінка Земля пробуджується)
10-16 – Вербиця, Вербна Неділя (неділя перед Великоднем)
18 – весняне рівнодення (наступної неділі – Великдень)
20 – Чистий Четвер (Навський Великдень – поминання Предків)
22-23 – Великдень Дажбожий (Дажбог-Сонце перемагає темряву Зими-ночі)
25 – Благовіщення (Богиня Весна приходить)
26 – Благовісник (Перун-грім прокидається)
30 – Радуниця (поминальні обряди, неділя після Великодня)

квітень

14-20 – Рахманський тиждень (Брахманський тиждень)
16 – Права Середа, Рахманський Великдень (Права - Божественний Закон, за яким живе Всесвіт)
22 – Красна Гора, Велика Лада (Ляльник; пісні, хороводи, свято жіночої сутності)
23 – Ярило (свято утвердження чоловічої сили, пристрасті)

травень

01 – Богиня Майя (початок зеленотрав'я, "замаювання" дерев листям)
02 – Богиня Жива, Солов'їний Великдень (молитви на довголіття)
10 – Зільник (збирання цілющого зілля, коріння)
08 – Русалчин Великдень, Русалії (четвер на Зеленому тижні)
11 – Навський Великдень (Нава - потойбічний світ; поминання)

червень

15 – Світовид Літній (Видів День, показ мистецьких творів, лікування очей)
19-22 – Літнє сонцестояння (тривалість найдовшого дня 16 год. 27 хв.)
21-22 – Купайло (Собітка, Сонцекрес, в ніч на Купайла шукають квіт папороті)

липень

14 – Стрибог (Посвистач, Бог Вітру)
20 – Свято Перуна (Громовержець, покровитель чоловіків, воїнів)
27– Паликопа, Чур, Пращур (вшановуються домашні духи-покровителі)

серпень

01 – Медово-Маковий Спас (Свято Врожаю)
06 – Яблучний Спас (Свято Врожаю)
16 – Хлібний Спас (посвячують зерно, з нового борошна випікають хліб)

вересень

01 – свято Вогню (перше запалювання домашнього вогню; свято Комина)
08 – Рожаниці (жіночі родинні свята)
14 – Здвиження, свято Вирію (молитви до духів Пращурів птахи несуть до Вирію)
23 – осіннє рівнодення (наступна неділя – Святовид)
27-28 вересня – Світовид Осінній (Святовид – Святий Дух українського народу)

жовтень

01 – Мати Слава, Покрова (земля вкривається на зиму)
25 – Дідова субота (Зворожини, поминання. Ворожіння)
31 – Свято Мокоші (жіноча Богиня родючості, П'ятниця, Макоша)

листопад

01 – Свято Сварога (Діди, моління до Предків)
21 – Видення (з цього дня забороняється турбувати землю: копати, брати глину, тощо)
24 – свято Долі (молодіжні вечорниці, ворожіння, дівочі посвяти)
30 листопада – Калита, Свято Долі (молодіжні вечорниці, парубочі посвяти)

грудень

06 – свято Велеса (Діда Мороза, обдарування дітей. Братчини)
19-20 – зимове сонцестояння (найкоротший день і найдовша ніч)
20 – Різдво Божича-Коляди (народження Світла, збільшення дня)
21 грудня – свято Рода (другий день Різдва, родинні зустрічі)

Повідомлення відредагував -=VJ=-: 29.02.2008 – 11:03

  • 0

#17 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 29.02.2008 – 21:41

Пане -=VJ=-, а звідки та вся інформація подана Вами у цій темі? Чи не з пальця кимось висмоктана, якщо ніде не даєте посилань на першоджерела? Чи може це результати особисто Ваших досліджень? Тоді розкажіть, як іде Ви їх проводите. Дякую.
  • 0

#18 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 29.02.2008 – 22:10

Перегляд дописуDrunkLordVillis (29.02.2008 10:03) писав:

Питання щодо жіночого свята. Вичитав я що 8 березня і 23 лютого коріння своє має у жидівському святі "пурим" а тому святкувати його нехочу.
А яке у нас рідне жіноче свято є, яке могло б замінити 8 березня?
В цьому році на 8 березня випадає свято Лади - весняне свято Матері-Землі. Правда ж краще звучить ніж "Міжнародний жіночий день"?
http://www.svit.in.ua/cal.htm
  • 0

#19 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 01.03.2008 – 00:20

Перегляд дописуLimit Maximum (29.02.2008 21:41) писав:

ніде не даєте посилань на першоджерела

Є таке - я просто лінуюся, хто хоче, може взяти будь-яку цитату з наведеного і в гуглі знайти джерело. Ви ще не звикли? Ну то особисто для Вас даю посилання - з язичницького часопису "Сварог".

Повідомлення відредагував -=VJ=-: 01.03.2008 – 00:21

  • 0

#20 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 03.03.2008 – 01:13

8 березня 2008 року - Новоліття 7516 літа від Трипілля. Весняний Щедрий Вечір. Наші пращури починали нове літо (Новий рік) з першим весняним Молодиком, який настає перед весняним рівноденням. (Молодик народжується 7 березня о 19 год. 14 хв.) http://www.svarga.kiev.ua/kolo3.htm
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних