Перейти до вмісту

ДИФУЗІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ


Повідомлень в темі: 8

#1 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5916 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 18.04.2007 – 10:03

  • 12
Технологічний прогрес є основою зростання рівня життя людей. Але для того, щоб нова технологія набула серйозного економічного значення вона повинна набути широкого використання. Процес розповсюдження у просторі (поширення використання) вперше застосованої технології (інновації) має назву дифузія. Сприяння дифузії інновацій є можливим лише на основі наукового дослідження цього процесу, яке б дозволило виявити існуючі закономірності та чинники, що позитивно та негативно впливають на нього.
Першою работою у сфері дифузії технологічних інновацій було дослідження, виконане у 1943 р. вченими Державного університету Штату Айова (США). Для виявлення причин, що впливають на процес сприйняття інновацій було використано метод інтервю, який і на сьогодні залишається переважаючим у дослідженні процесу дифузії інновацій. Дослідницею, що зробила відчутний внесок у синтез найсуттєвіших результатів у цій сфері, є Еверетт Роджерс, книга якої "Дифузія інновацій", вперше видана у 1960 р., є працею, де вперше була зроблена спроба представити об'єднану теорію дифузії інновацій. Роджерс розглянула чо-тири аспекти дифузії інновацій:
1. Процес прийняття рішення щодо використання інновації (Innovation Decision Process), який включає 5 стадій: Знання (Knowledge) → Переконання (Persuasion) → Прийняття рішення (Decision) → Апробація (Implementation) → Підтвердження (Confirmation);
2. Індивідуальна сприйнятливість до інновацій (Individual Innovativeness), за критерієм якої реципієнти поділяються на 5 основних категорій: новатори (innovators, 2,5%), ранні реципієнти (early adopters, 13,5%), рання більшість (early majority, 34%), пізня більшість (late majority, 34%) – сприйняття ними інновації пояснюється економічною необхідністю або їх реакцією на зростаючий соціальний тиск, пізні реципієнти (laggards, 16%).
3. Норма сприйняття (Rateof Adoption);
4. Властивості, які сприймаються (Perceived Attributes).
Згідно Rogers норма сприйняття (Rateof Adoption) може бути описана S - подібною функцією, яка містить три фази розвитку: 1. Формування бази розвитку (повільне зростання), 2. Різке зростання, 3. Насичення (повільне зростання). Роджерс переконана, що приріст кількості прихильників інновації пропорційний кількості зустрічей між прихильниками новини та тими, хто сумнівається у доцільності її застосування.


Швидкість дифузії, на думку Роджерс, зумовлюється такими пятьма основними чинниками: 1. Відносними перевагами (relative advantage) інновації у порівнянні з взаємозамінними технологіями, що виражається економічними та соціальними показниками (прибутковість, зниження рівня забрудення довкілля, зниження витрат ручної праці тощо); 2. Сумісністю (compatibility) інновації, тобто її відповідності існуючій системі цінностей (визначається культурними нормами соціальної системи), минулому досвіду та потребам реципієнта; 3. Складністю (complexity) інновації, яка характеризується рівнем простоти та легкості для розуміння, використання та пристосування до інновації; 4. Простотою апробації (trialability) інновації, тобто можливістю її впровадження в обмежених масштабах.Цю характеристику інновації ототожнюють з можливістю етапності, подільності (divisibility) інновації на окремі частини; 5. Комунікативністю (communicability) інновації, яка характеризується можливістю її розповсюдження між іншими реципієнтами. Варто звернути увагу, що на перше місце серед чинників швидкості дифузії інновацій Роджерс цілком справедливо ставить чинник відносних переваг технології. Однак дослідженню цього чинника Роджерс приділяє мало уваги, до того ж не акцентує уваги на тому факті, що інші чотири чинники для технологічних інновацій можуть бути зведені до чинника відносних переваг.

#2 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5916 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 18.04.2007 – 11:58

до дискусії.



Варто також підкреслити, що Роджерс ігнорує просторовий чинник дифузії інновацій, який, однак, займає вагоме місце в дослідженнях інших науковців. Так, на думку відомого американського економіста Джефрі Сакса сьогодні світ розділений не ідеологічно, а технологічно. Менша частина планети, на якій проживає приблизно 15% її населення, практично забезпечує решту світу технологічними інноваціями. Друга частина, яка включає приблизно половину населення планети, здатна впроваджувати ці технології у свою систему виробництва та споживання. І остання частина, яка складається приблизно з третини жителів планети, є технологічно відірваною - вона і сама не створює інновації, і закордонні технології не впроваджує. Межі цих регіонів не завжди збігаються з національними кордонами. Приміром, технологічно відірваний регіон включає південну Мексику й частину тропічної Центральної Америки, країни, що межують з Андами, значну частину тропічної Бразилії, тропічну Центральну Африку, велику частину колишнього Радянського Союзу за винятком районів, що межують із ринками Європи й Азії, віддалені частини Азії, такі, приміром, як деякі штати Індії, розташовані в долині Гангу, відрізані від світу Лаос і Кампучія, а також провінції Китаю. Джефрі Сакс зауважує, що нові кордони світу не є фіксованими: чимало технологічно відірваних регіонів можуть швидко стати технологічними послідовниками, а деякі із середньої групи (Тайвань, Південна Корея, Ізраїль) уже стали провідними новаторами. Однак, розрив у технологіях подолати значно складніше, ніж розрив у капіталі. Регіони, які володіють досконалішими технологіями, мають переваги при розробці нових інновацій: нові ідеї часто виникають як нові комбінації вже існуючих ідей. Багато нових ідей народжуються як ланцюгова реакція інновацій. Але, так само, як і для ядерної реакції, для цього насамперед потрібна критична маса ідей і технологій.
Джефрі Сакс зауважує, що технологічна могутність економіки залежить не тільки від її власних інновацій, а й від спроможності впроваджувати технології, розроблені в інших країнах. Це можна зробити трьома основними шляхами. Країни можуть імпортувати технології у формі капіталу та споживчих товарів (мобільні телефони, факси, персональні комп’ютери, вакцини). Вони можуть купувати ліцензії на виробництво цих технологій у власників відповідних патентів. І, нарешті, вони можуть залучати до себе прямі іноземні інвестиції, завдяки чому багатонаціональні компанії зі своїми технологіями створюють виробництво на їхній території. У кожному випадку країни виграють від того, що експортери платять за імпорт технологій (чи сплачують дивіденди на чужоземні інвестиції).
Усі країни, що розвиваються, на думку багатьох економістів, однаково добре розташовані для того, щоб переймати технології з-за кордону. Однак, насправді, як твердить Джефрі Сакс, це далеко не так. Незалежно від каналу запозичення технологій велике значення має географічне розташування. Кращі імпортери технологій тяжіють до великих ринків чи основних морських шляхів, або і до перших, і до других. Технології легко перетинають кордони таких країн, як Мексика, або Польща й Угорщина, або Китай, Сінгапур і Гонконг, які мають вихід до моря, портових міст Південно-Східної Азії та прибережних штатів південної Індії. Значно складніше їм дістатися віддалених гірських районів (країни, що примикають до Анд), країн, що розвиваються, які не мають виходу до моря (Центральна Азія), чи регіонів, розташованих на значній відстані від морських портів.
Вчені пояснюють таку ситуацію взаємодією між розвиненим світом (центром) і світом, що розвивається (периферією), які на будь-якому просторовому рівні пов’язані між собою потоками інформації, капіталу, товарів, робочої сили тощо, перетворюючи простір у своєрідне силове поле. Рушійною силою, що забезпечує постійний розвиток і відтворення системи відносин "центр-периферія", є постійна якісна трансформація ядра за рахунок генерування, впровадження та дифузії нововведень. Розповсюдження нововведень та інформації у цілому йде ієрархічно у трьох напрямках: від провідних економічних районів до районів периферії, від центрів вищого рівня в центри другого порядку, із великих міст як ядер поляризації у прилягаючі райони. Механізм функціонування територіальних систем типу "центр-периферія" пов’язаний з постійним якісним перетворенням соціально-економічних відносин у межах ядра, де по мірі розвитку НТП виникають нові функції, концентруються новітні наукомісткі галузі та виробництва, з’являються нові зв’язки, а тому йде і перманентна структурна перебудова економічної бази, що супроводжується зсувами у кваліфікаційному складі робочої сили та соціальному складі всього населення. Галузі, що не відповідають більше статусу ядра як основного генератора НТП, поступово витісняються на периферію - спочатку ближню, пізніше дальню. Цей процес, що отримав назву "дифузія застарілих нововведень", відіграє важливу роль у передачі імпульсів росту від центру до периферії, сприяючи її розвиткові, хоча й зміцнюючи тим самим її жорстку підпорядкованість центру. Окрім того, центр викачує і частину наявного в районах напівпериферії та периферії висококваліфікованого персоналу, що веде до подальшої "ерозії" робочої сили. У результаті всіх цих взаємодій, не дивлячись на постійне підтягування периферії, розрив між нею та центром зберігається. В ході еволюції всієї територіальної системи при зміні стадій економічного розвитку, відносини між центром та периферією неминуче переводяться на новий якісний рівень, хоча по суті і не змінює свого змісту. Це свідчить, на думку прихильників теорії "центр-периферія", про стійкість і гнучкість системи "центр-периферія", її спроможність зберігати свої властивості в різних соціально-економічних умовах.


Не вступаючи у дискусію щодо специфіки дифузії інновацій загалом, звернемо увагу, що з розповсюдженням технологічних інновацій не все так однозначно, як це твердять прихильники теорії "центр-периферія".
  • 2

#3 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5916 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 19.04.2007 – 08:58

У неперервному процесі удосконалення техніки нові ОЗ приходять на зміну старим, а найновіші - на зміну новим. Удосконалення ОЗ - процес, що не має меж. Сьогоднішні ОЗ перевершують вчорашніх, а завтрашні - нинішніх. Якщо досягнутий технічний прогрес спонукає діяти, то очікуваний у майбутньому - примушує зачекати. Треба визначити, чи не буде вигіднішим проминути сучасний етап розвитку техніки, перейшовши у певний момент часу від учорашньої техніки прямо до завтрашньої. У подібному випадку технічна застарілість парадоксальним чином (парадоксальним лише за зовнішнім проявом) виступає стимулом до тимчасового технічного консерватизму. Подібні проблеми особливо актуальні в галузях, які швидко розвиваються. Ситуація, коли “краще” виявляється ворогом “доброго”, повторюється в техніці безліч разів, і лише детальні економічні розрахунки, що базуються на довготермінових науково-технічних прогнозах і враховують фактор часу, допоможуть у кожному конкретному випадку розв'язати цю вічну суперечку. І, зрозуміло, в тих випадках, коли вона розв'язується на користь “кращого”, процес заміни неминуче сповільнюється. Таким чином, після того як інвестиції відіграли свою позитивну роль, вони можуть стати силою, що стримує розвиток, стимулом для підтримання застарілої техніки виробництва.
У зв'язку з цим варто зупинитися на одному парадоксі, наведеному польським вченим Т. Котарбінським. Якийсь громадянин із країни, що відстає у технічному розвитку і прагне надолужити прогаяне шляхом інтенсивного наслідування, під час закордонної подорожі опинився в країні, де діють справжні джерела ініціативи винахідників і раціоналізаторів. Яким же було його здивування, коли він побачив там пристрої (наприклад, телефонні апарати, трамваї), примітивніші, ніж відповідні пристрої у його рідній країні. Він навіть готовий був вважати рівень розвитку своєї країни вищим у порівнянні з тією, відомою як зразок прогресу. І справді, фактичний стан виглядає дивним. Проте цей парадокс досить легко пояснити. У передовій країні телефонні апарати, трамваї було введено до того, як щось подібне змогли застосувати в інших країнах. Імітатори запозичили ці винаходи, додавши до них від себе деякі удосконалення, і зразу ввели покращені пристрої, обладнавши їх на порожньому місці. Можна було б очікувати, що раціоналізатори у розвиненішій країні негайно впровадять у себе апаратуру в новій формі, покращеній епігонами. Проте такий намір довелося б реалізувати не на порожньому місці, а там, де вже є хоч якоюсь мірою і застарілі, але все ж функціонуючі прилади, причому функціонуючі настільки справно, що зусилля, витрачені на заміну їх покращеними, не окупилися б.
Подібні парадокси трапляються в об'єднаній Німеччині. Зокрема, тоді як у Західній Німеччині (технології якої до об'єднання були набагато досконаліші, ніж у колишній Німецькій Демократичній Республіці) звичайні телефонні розмови проводяться ще по мідному кабелю, на сході країни всюди створюються найдосконаліші мережі зі скловолокна. У східних землях Німеччини зразу почалося комплексне оновлення, яке у Західній Німеччині ще попереду.


Таким чином, в умовах глобалізації (яка різко знижує так званий опір відстані) дифузія інновацій у просторі може відбуватися не від центру до периферії, а хаотично - залежно від конкретної економічної ситуації у відповідному місці простору (регіоні). При цьому більш характерною може бути ситуація, коли здійснення інновації у високорозвинених регіонах є недоцільним, а у малорозвинених регіонах – доцільним. Дослідження проблеми дифузії інновацій є перпективним у напрямку зведення інших чинників до чинника відносних переваг.
B) ;) :8:
  • 2

#4 wizm

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1122 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Дике поле

Відправлено 20.04.2007 – 05:31

А тепер, традиційно, приміряємо теорію до України.
До нашого вузу приїхала американка. Це щось на кшалт по лінії Корпусу миру, котрий фінансує Конгрес США.
- А чому ви приїхали саме в Україну. У вас такий вибір. Увесь світ на долоні.
- Мені подобається Україна.
- А нам ні - відповідали їй – це був Луганськ 1996рік.
- Та була я в різних країнах, але такого потенціалу і в першу чергу людського інтелектуального - ніде не зустрічала.
З того часу пройшло десять років, - бували, плавали і тепер можемо порівняти.
Дійсно ми не гірші за інших- швидко пристосовуємось, вчимось, любимо людей, а це чи не головне.Світ відкритий і, в основному, не ворожий.
Інша справа, коли людина з совковими замашками, починає «вирішувати» якісь свої проблеми, тоді люди, виховані в нормальній країні, замикаються в собі і виникає ситуація – «ну чому вони нас так не люблять».
А тепер щодо дифузії. Ще не так давно південь України був густо заселений німецькими колоністами , а Захід польськими. Ну і де вони. Правда вертаються татари в Крим, але дифузії тут і близько не стояло.
Не потрібна Заходу ні наша дешева робоча сила, ні, моя особиста думка, земля, а традиційно необхідний ринок збуту своїх залежаних товарів. Так, ми швидко вчимось і, здогадуюсь, що більшість «іноземних» технологічних товарів виготовляється , або в нас, або нашими хлопаками в близькому зарубіжжі. Ринок ширпотребу традиційно тримає Китай.
В дійсності ситуація набагато складніша і цікавіша, але розмова зараз про те, чому вже котрий рік нависає над нами лавина грошей, послуг і т.д. і ніяк не хлине до нас, перетворившись на дороги без колдобин, чисті міста, масовий ентузіазм і т.д.
Москва, в перекладі з чухонського – болото. Але з Московського болота росте така дифузія, що тільки половина Донбасу знаходить там прокорм, а в Українському «болоті» тільки іноді булькає- це потонула чергова ініціатива.
То може це задумка така?
Слов яни продовжують дивувати світ.
Слава Нам і Слава Україні!
  • 1

#5 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5916 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 04.06.2007 – 20:21

ще один доказ проведеного дослідження.

Цитата

на африканські ринки вирушили й виробники устаткування мереж третього покоління. Здавалося б, 3G приходить лише туди, де потенціал зростання зв’язку другого покоління вже вичерпано. Однак в Африці, схоже, покоління мобільного зв’язку розвиватимуть паралельно.
http://www.dt.ua/2000/2250/59389/
там у статті Африканська мобілізація дивуються, що на голому місці зразу починають впроваджувати нове. У тому то й справа, що нема жодного "вантажу" раніше здійснених інвестицій.
  • 2

#6 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5916 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 07.06.2007 – 21:07

цікава історія з приводу дифузії інновацій
Наведена нижче анекдотична історія банкрутства фірми “Хоуп і Уондел” особливо яскраво підтверджує значення технічної підготовки та базованої на ній інтуїції при прийнятті інвестиційних рішень. Отже, “Банкрутство фірми Хоуп і Уондел” за Амброзом Бірсом.
Від містера
Джейбіза Хоупа, Чикаго,
містеру Пайку Уонделу
в Нью-Орлеан,
2 грудня 1877 року

Не буду затрудняти Вас, дорогий друже, описанням моєї поїздки з Нью-Орлеана в цей полярний край. У Чикаго лютий холод, і кожен південець, який, подібно до мене, з'явиться сюди без захисних пристосувань для носа та вух, повірте, буде гірко жаліти про те, що, збираючись у дорогу, так необачно зекономив на спорядженні.
Але до справи. Озеро Мічиган промерзло наскрізь. Уявіть, о дитино жаркого клімату, нічийні льодяні поля довжиною триста миль, шириною сорок миль і товщиною шість футів! Це схоже на брехню, дорогий Пайкі, але Ваш компаньон по фірмі “Хоуп і Уондел, Нью-Орлеанський Оптовий Продаж Черевиків і Туфель” ще ніколи не брехав. Я маю намір прибрати цей лід до рук. Згортайте нашу справу і негайно висилайте мені всі гроші. Я споруджу склад, грандіозний, як Капітолій у Вашингтоні, наповню його льодом по вінця і стану за Вашою вимогою і відповідно до попиту на південному ринку відвантажувати лід на суднах. Можу посилати лід у вигляді плит для ковзанок, статуеток для прикрашання кам'яних поличок, стружок для сиропів, а також у рідкому вигляді для морозива і взагалі для будь-яких потреб. Оце то річ!
Вкладаю до листа кусник льоду як зразок. Чи бачили Ви коли-небудь такий чудовий лід?
Від містера
Пайка Уондела, Нью-Орлеан,
містеру Джейбізу Хоупу
в Чикаго,
24 грудня 1877 року

Ваш лист прийшов у такому жахливому вигляді, до такої міри розмок і розплився, що виявився цілком непридатним для читання.
Напевно він увесь час ішов водою. Проте з допомогою хімії та фотографії мені вдалося в ньому якось розібратися. Чому ж Ви не вклали обіцяний зразок льоду? Я розпродав усе (мушу сказати, зі страшенним збитком) і докладаю чек на виручену суму. Негайно починаю боротися за підряди. У всьому покладаюся на Вас, але все-таки дозволю собі запитати, а чи не було спроб вирощувати лід у наших місцях? Адже в нас є озеро Панчертрен.
Від містера
Джейбіза Хоупа, Чикаго,
містеру Пайку Уонделу
в Нью-Орлеан,
27 лютого 1878 року

Дорогий Уонні, ось би Вам подивитися на наш новий склад для льоду! Він, правда, дощаний, збитий на швидку руку, і все-таки це не склад, а просто диво і коштує купу грошей (хоча земельну ренту я не виплачую). Розмірами він майже не поступається Капітолію у Вашингтоні. Як Ви думаєте, чи не увінчати нам його шпилем? Він у мене майже заповнений, п'ятдесят робітників рубають лід і заповнюють склад вдень і вночі - надзвичайно холодна робота! До речі, коли я писав Вам минулого разу, лід був товщиною десять фунтів, тепер він тонший. Але хай Вас це не засмучує: його ще тут скільки завгодно. Наш склад розташований миль за десять від міста, так що відвідувачі мене не дуже турбують, що досить відрадно. А скільки тутешня публіка з цього приводу зубоскалила та хихотіла!
Як це не абсурдно і неймовірно, Уонні, але, знаєте, по-моєму, відтоді як потепліло, наш лід став ще холоднішим, їй-богу, це так. Можете згадати про це в рекламах.
Від містера
Пайка Уондела, Нью-Орлеан,
містеру Джейбізу Хоупу
в Чикаго,
7 березня 1878 року

Усе йде прекрасно. Я отримую сотні замовлень. Наш лід буде нарозхват. Фірму ми назвемо “Вічний Лід, Нью-Орлеан— Чикаго”. Ви чомусь не повідомили мені, який він буде, — прісний чи солоний. Якщо прісний, не підійде для приготування їжі, а якщо солоний, то зіпсує м'ятний сироп. І де він холодніший - всередині чи на зовнішніх зрізах?
Від містера
Джейбіза Хоупа, Чикаго,
містеру Пайку Уонделу,
З квітня 1878 року

На Озерах почалася навігація, пароплавами аж кишить. Я на плаву, тримаю курс на Буффало з борговим зобов'язанням “Вічного Льоду” в кишені жилетки. Ми збанкрутували, мій бідний Пайкі. Влаштуйте збори кредиторів, але самі там краще не з'являйтеся.
Учора вночі шхуна, що йшла в Мілуокі, урізалася в купу дощок, звалену на гігантській брилі плавучого льоду, — вперше в цих водах зустріли айсберг. Ті, хто залишилися живими, розказують, що айсберг величиною з вашингтонський Капітолій. І половина цього айсберга належить Вам, Пайкі!
Як це не сумно, але справа в тому, що я вибудував склад на невідповідному місці, близько милі від берега (на льоду, як ви розумієте), і коли почалося танення... Боже мій, Уонні, я нічого печальнішого ніколи не бачив! Уявляю собі, наскільки Ви раді, що мене в цей час на складі не було.
Які безглузді запитання Ви мені весь час задаєте. Бідний мій компаньйон, нічого-то Ви не розумієте в торгівлі льодом!
Ось така історія...
  • 2

#7 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5916 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.06.2007 – 20:00

Ця історія свідчить про важливість інженерної освіти. Не можна продукувати "голих" економістів (фінансистів, менеджерів тощо). Фахівець має знатися у технології. Колись були інженери-економісти. То саме це, що треба тепер.
  • 2

#8 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5916 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 13.06.2007 – 10:35

Перегляд дописуmim (13.06.2007 09:16) писав:

Про що ця тема?
Дифузія - то розповсюдження. Відповідно тема про швидкість розповсюдження інновацій. Про чинники, які впливають на це. Тощо.
  • 2

#9 Izdesbyll

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 70 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чернівці

Відправлено 28.11.2012 – 22:30

Я було одразу подумав що під дифузією технологічних інновацій Ви маєте на увазі злиття кількох інновацій в один прилад.Наприклад, в деяких телевізорах можна грати тетріс за допомогою пульта( телевізор + ігрова приставка), або мобілізація комп'ютерів (ноутбуки,планшетні комп'ютери)з одного боку, та впровадження багатофункціональності мобільних телефонів(комунікатор,кпк,смартфон,айфон)з другого, призвело до "дифузії" телефона з обчислювальною технікою.

Повідомлення відредагував Izdesbyll: 28.11.2012 – 22:30

  • 1



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних