Перейти до вмісту

Суперечка про християнство


Повідомлень в темі: 2432

#2341 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1468 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 13.11.2017 – 12:19

Перегляд допису_Ex (12.11.2017 – 23:28) писав:

Для мене важливо наголосити про алофонічність И та І для того, шоб наші люди припинили сприймати ці звуки через призму російської вимови, припинили ЬІ-кати. Це звучить скалічено, оте ходЬІтЬІ з тілівізора.
От мене теж дратує, коли українське "и" вимовляють як "ы". Я взагалі люблю отак ще казати "ходиети", "дитиена", "миело"))
  • 0

#2342 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1468 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 13.11.2017 – 13:03

Або ще: "дьитьина".
  • 0

#2343 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 13.11.2017 – 16:17

Перегляд дописусерпинка (13.11.2017 – 12:19) писав:

От мене теж дратує, коли українське "и" вимовляють як "ы". Я взагалі люблю отак ще казати "ходиети", "дитиена", "миело"))
Перейдіть на польську.
Еха взагалі важко зрозуміти. Я не зрозумів його геть. Він, очевидно, розповідає казки про алофонічність и та і в укр. щоб сказати, шо ці звуки мають бути більш схожими один на одного. Але саме в російській ы та и значно ближче звучать, ніж в українській. Видається мені, що він проти саме української вимови слова ходити. Хоче, щоб вимовляли з російським акцентом - ходиітиі.
Звук и в українській не просто звук, це суперзвук, це найпоширеніший голосний звук, на якому все тримається. З ы його не можна порівнювати, бо в російській то порівняно рідковживаний звук.

Повідомлення відредагував kalamar: 13.11.2017 – 16:17

  • 0

#2344 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1468 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 13.11.2017 – 17:40

Перегляд дописуkalamar (13.11.2017 – 16:17) писав:

Перейдіть на польську.
Чому?

Я вмію "бя" казати м'яке, і "б'я", через йот, і "гя" м'яке, як самураї чи ніндзя. Може мені японську вчити?)) Як, до речі, клич оцей у фільмах про ніндзь? "Ія"? "Кія"? "Гія"? А коли не клич, а просто видих, коли б'ються, отакий: "Гя!"
Але ні, не буду переходити ні на яку мову, мови мені не даються.

Перегляд дописуkalamar (13.11.2017 – 16:17) писав:

Еха взагалі важко зрозуміти. Я не зрозумів його геть. Він, очевидно, розповідає казки про алофонічність и та і в укр. щоб сказати, шо ці звуки мають бути більш схожими один на одного. Але саме в російській ы та и значно ближче звучать, ніж в українській. Видається мені, що він проти саме української вимови слова ходити. Хоче, щоб вимовляли з російським акцентом - ходиітиі.
Звук и в українській не просто звук, це суперзвук, це найпоширеніший голосний звук, на якому все тримається. З ы його не можна порівнювати, бо в російській то порівняно рідковживаний звук.
А чи є в російській мові слова з їхнім "и", щоб повністю співпали з українськими словами з нашим "і"? Оголошую нову гру)) Знайдіть такі слова, а я не маю поки коли.

Повідомлення відредагував серпинка: 13.11.2017 – 17:41

  • 0

#2345 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1715 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 13.11.2017 – 17:47

серпиня, І та И не однакові, це різні форми одного звуку. тобто вони незначно відрізняються, а головне, шо робить їх варіантами одного звуку, це те, як я вже казав, шо вони лише в парі зустрічаються в усіх можливих позиціях в складах. Окремо ні. Це алофонічність.

Наприклад московське ЬІ теж можна було б вважати алофоном їхнього И, але ЬІ сильніше відрізняється за вимовою від И і те, шо він не зустрічається на певних позиціях, більше обумовлено тим з чого він утворився, а не справді - алофонічністю. Наприклад він не зустрічається на початку слова, бо він походить від довгого У, і, схоже, в т. зв. прасловянській мові, в таких позиціях завсіди зявлялося протетичне В спереду. Тож просто не утворилося таких складів з ЬІ, хоча теоретично могли б. Мабуть. Але от той факт, шо кацапи на місці новоотвердлих позицій кажуть ЬІ замість И, наприклад ЦИ, ШИ тощо, - однозначно каже за алофонічність тих звуків в тій мові. Про яку мені не особливо хочеться балакати. на яку постійно рівняється каламар. :lol:

А наше И,І - це справді алофони одного звуку. Правило просте - якшо приголосна мяка, буде І, якшо початок слова, буде І, якшо голосна в попередньому складі чи якшо дифтонг, буде І. В решті випадків буде И.

І звичайно, в певних зах. укр. діалектах, наголошене И вимовляється як дифтонг ие, я знаю, це добре чути - дитиена, ходиети, робиети. Мені взагалі здається, в певних діалектах укр. мови є довгі голосні. Так же як і наприклад аспіративні змичні (вимовляються з придиханням), ну достатньо послухати Вакарчука наприклад. Чи Ламу, "вже відлітХає твій літХак." :)

Про шо я тут кажу. Знову, от візьми слова які ми запозичували з латини/нім/грецької тощо. В усіх тих мовах нема розрізнення на мякі і тверді приголосні як у нас. Нема пар мякий твердий, всі однакові. Назвімо той їхній звук I, "узагальнений І", УІ. А тепер порівняй, як наша мова запозичувала слова з УІ колись, тисячу років тому, 400 років тому тощо, і як це зробили в останній сто роікв:
я вже наводив, але ще раз:
1) Миска, Дмитро, єпископ, миля і купа інших, слів, імен, давно взятих назв.

а тепер як зараз беруть:
2) Берлін, Біл Клінтон, електроніка, технічна література, міліметр.


Питання, чого ця різниця? Оце основна думка моїх дписів. Теперішнє сприйняття мовцями звука И як якогось "нашого ЬІ" - це спотворене сприйняття. Наші предки думали про нього як про наше И, тобто наше {I}, УІ. І вони не рівняли нічого до кацапського мовлення, як каламар. І відповідно вони звуком И передавали іншомові слова з УІ.
А за допомогою мякого І передавали лише "спеціальні" позиції, наприклад закінчення в іменах на -ій, Матвій, Тимофій, Порфирій (до речі, зверни увагу - ФИ! і ніхто не скаже, шо це "шось не теє").
Це закінчення, -ій, це зовсім не позиція УІ. Там в грецькій взагалі Е наче як. Тож то наш ять - іе-подібний дифтонг, перед тим як стати мяким І. Або от латинський суфікс -ція, логічно, знову не зовсім "звичайна І-позиція", навіть в самій латинській мові там Ц утворилось мабуть через помякшення Т через можливо йотування. І до того ж українська мова зберегла мякість Ц в своїх словах, всюди, крім перед Е. Тож не дивно, шо ми Ц тут змякшили.
А на "простих" позиціях типу складів -Ci-, де C - будь який приголосний, іде И.
Для наших предків УІ на початку слова було І - Іван, в більшості складів - И, Микита, Дмитро, Єрусалим. І лише "непрості" склади давали не И - станція - флексія -tio-, Матвій, оригінально - Mattheos, Тимофій - Tymotheos.
А зараз як? Бь і л Кь ль і нь т он? І з якої ж це мови? Ну явно не з англійської, перед цим, очевидно його пожували москалі. Смачного, каламаре! :lol:
Оце про шо я. Зрозуміла?
  • 0

#2346 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 13.11.2017 – 19:18

Перегляд дописусерпинка (12.11.2017 – 22:24) писав:

Я не поділяю вашу думку, що в укранській мові є слова на "и", хоча шкода, нормальна буква) Але я кажу "іноді", "інший", ніколи не чула, щоб хтось казав інакше, оце на Теревенях побачила, що ви і, здається, ще Манфред і Світлоносний так писали.
Бо вам запрєтілі, тому нєт. Сталін запрєтіл. Адже в російські то до недавнього часу таке табу було, тому і вам ніззя мати слова з и на початку. В суч. російській вже є слова з ы на початку, операция ы, і назви ряду населених пунктів, так що вам уже теж можна розслабитись.
В українській слова з ы на початку існують з часу Русі.
Звідси цитата.

Цитата

ыстьноу (Графіті, ХІІ ст.),з ынъшымъ (АКЖМУ, 1560 р.), з ыны(х) (АКЖМУ, 1571 р.), з ымене(и) (АКЖМУ, 1571, 1577 рр.), з ы(н)шими (АКЖМУ, 1584 р.), з ымεня (АКЖГУ, 1590 р.), в ыимεнью (СРУ, 1575 р.), в ы(н)шы(и) (ККПС, 1599 р.), з Ыванъкова (АКЖГУ, 1611 р.), з ымєня (СРУ, 1612 р.), в ынструментах (ЛСБ, 1616 р.), из ыншими (Літопис Хмельницький, 1650 р.) та багато ін.

Цей Тарас Григорович, який не вміє праильно наголосів ставити.

Цитата

Та принеси мені води,
Вимети хату, внеси дрова,
Посип индикам, гусям дай,
Піди до лёху, до корови,
Та швидче, хаме!... Пострівай!

Индиком ходить там гишпанець - Котляревський.

Зрештою, ви там шось про тульпан невиразне розповідали, що мовляв будете так казати, бо в Грінченка є.

Так Грінченко дає индик, гиндик.
Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось в сідлі индик. :wacko:

Грінченко дає инчий, инший, иначий, иний, инний, инче, инде, инколи, инкуди (це просто супер), иногді, иншак (инак), инакший, инбирівка, инджибаба <_< (типу бабияги), индор чи индюр (индик), иноземний, иномовний, иржа, ирджок, ириця, Ирід, ирій, ирстенин (християнин), иршанки, ит (це шось типу тю), икавка, илкий (гиркий), ижиця, идол, идолів, ивилга, ива.иверень.
З похідними у нього коло сотні слів на и.

Так що ті, хто говорить, що в українській слова не можуть почитатись з и, можуть сміливо прямувати инкуди.

Повідомлення відредагував kalamar: 13.11.2017 – 19:19

  • 0

#2347 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1468 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 13.11.2017 – 22:49

Перегляд дописуkalamar (13.11.2017 – 19:18) писав:

Зрештою, ви там шось про тульпан невиразне розповідали, що мовляв будете так казати, бо в Грінченка є.
Напевно, дійсно казала невиразно, якщо ви робите такі хибні висновки.
Грінченко не придумав тих слів, він систематизував ті, які побутували.
І, якщо мені не зраджує моя пам'ять, то ви знайшли в Грінченка "тульпан", а не я. Я казала так і без Грінченка. Але заручившись підтримкою Грінченка, мабуть, я вже не так по-дурному виглядаю по-вашому. Але, якщо ви помітили, я питала про тюльпани у Акваріуски тут, і вжила вже "тюльпан". Тобто, я неприв'язана до якоїсь однієї вимови. Я кажу як коли.
Проте, до "іноді", "індик" (хоча чула про гиндика-пиндика, .... по садочку ходить та й ходить...) я звикла, не додумалась я, що можна "иноді" казати, якби не той проект правопису, якому ви слідуєте.

Перегляд допису_Ex (13.11.2017 – 17:47) писав:

серпиня, І та И не однакові, це різні форми одного звуку. тобто вони незначно відрізняються, а головне, шо робить їх варіантами одного звуку, це те, як я вже казав, шо вони лише в парі зустрічаються в усіх можливих позиціях в складах. Окремо ні. Це алофонічність.
Я бачу, тут зібрались ті, хто любить отлічицця :)
Ти ідеш врозріз з визнаними означеннями. Вікіпедія пише, що це фонеми. Хоча, я не дуже в ті терміни вникаю, бо то складно і не потрібно мені.
  • 0

#2348 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.11.2017 – 00:06

Перегляд дописусерпинка (13.11.2017 – 22:49) писав:

Проте, до "іноді", "індик" (хоча чула про гиндика-пиндика, .... по садочку ходить та й ходить...) я звикла, не додумалась я, що можна "иноді" казати, якби не той проект правопису, якому ви слідуєте.
Я з дитинства чув і иноді, і иржа і индик від баби. Але я розумний був, читати вмів, я знав, що вона не праильно то говоре, що праильно іржа. Той проект правопису просто дав мені зрозуміти, що вона якраз правильно говорила. У нас досі гиркий говорять, илкий в Грінченка. І гиндик чи индик говорять, ніхто насправді не вимовляє індик.
От ви бачте, теж знаєте, що у вас там не праильно гимн говорили, а не гімн. Те, що ви тепер за правильне вважаєте, то просто те, чого вас навчили в школі як правильне. Ви не вчились говорити з усної мови, а з букваря і теледикторів.

Повідомлення відредагував kalamar: 14.11.2017 – 00:13

  • 0

#2349 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.11.2017 – 01:01

Перегляд дописусерпинка (13.11.2017 – 22:49) писав:

Я бачу, тут зібрались ті, хто любить отлічицця :)
Ти ідеш врозріз з визнаними означеннями. Вікіпедія пише, що це фонеми. Хоча, я не дуже в ті терміни вникаю, бо то складно і не потрібно мені.
Для того щоб довести, що звуки фонеми, а не алофони, слід довести, що різниця в вимові функціональна, а не "декоративна". Досить знайти пару ідентичних за винятком тих звуків і різних за значенням слів. Гірка - гирка, вигін - вигин, чи дзвінкі дзвінки (навіть граматичний паттерн цілий). Якщо це зроблено, далі слухати про алофонічність и та і просто нема сенсу, звуки не алофони, а фонеми, це доведений, як теорема, факт. Слухати про м’який г просто смішно. Гортанні бувають дзвінкі (українська, англійська, чеська), глухі (англійська), вибухові (німецька). (В німецькій немає слів, які починаються з голосних, там якщо в слові на початку голосна, голосна вимовляється з так званим сильним приступом). Гортанні не бувають м’якими.

Повідомлення відредагував kalamar: 14.11.2017 – 01:06

  • 0

#2350 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.11.2017 – 02:25

Перегляд дописусерпинка (13.11.2017 – 17:40) писав:

Я вмію "бя" казати м'яке, і "б'я", через йот, і "гя" м'яке, як самураї чи ніндзя.
Є південноросійський велярний фрикатив, як у Брєжнєва. В українській, то гортанний фрикатив, навіть теоретично він не може бути м’яким. То фактично приступ перед вимовою якогось голосного - гу, га, ги, гі, ге. гильготати, мугикати, гукати, гугикати і звичайно ж гикати. :wink2: Якщо ви можете вимовити алофон ɑ̈ не в контексті слова, то ви можете вимовити і гɑ̈.
В стандартній англійській він глухий, але в діалектах англійської досить поширений і дзвінкий.
McGinn отут його вимовляє майже дзвінко heeds (Scots, heads), hill, heard, heilan...
Власне, тому передавати Hobbit як Хобіт українською, натуральне свинство.

Повідомлення відредагував kalamar: 14.11.2017 – 02:53

  • 0

#2351 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1468 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 14.11.2017 – 15:18

Перегляд дописуkalamar (14.11.2017 – 00:06) писав:

Я з дитинства чув і иноді, і иржа і индик від баби. Але я розумний був, читати вмів, я знав, що вона не праильно то говоре, що праильно іржа. Той проект правопису просто дав мені зрозуміти, що вона якраз правильно говорила. У нас досі гиркий говорять, илкий в Грінченка. І гиндик чи индик говорять, ніхто насправді не вимовляє індик.
А на якому складі наголос? "индИк"? Якщо через "г", то "гИндик" треба казати. Точно не можу згадати, але в нас в селі теж казали не "індИк", а, здається, "гИндик", що одразу й не зрозуміло було, про яку тварюку йдеться)

Перегляд дописуkalamar (14.11.2017 – 00:06) писав:

От ви бачте, теж знаєте, що у вас там не праильно гимн говорили, а не гімн. Те, що ви тепер за правильне вважаєте, то просто те, чого вас навчили в школі як правильне. Ви не вчились говорити з усної мови, а з букваря і теледикторів.
Пошукала гімн іншими мовами, або "h" (г) або "g" (ґ) вживають, "х" не чути, ще через "і" вимовляють, у італійців прикольно - himno.

Перегляд дописуkalamar (14.11.2017 – 02:25) писав:

Власне, тому передавати Hobbit як Хобіт українською, натуральне свинство.
Гобит))

Перегляд дописуkalamar (14.11.2017 – 01:01) писав:

Гортанні не бувають м’якими.
Що, не получилось у вас "гяур" сказати? :wink2:

Повідомлення відредагував серпинка: 14.11.2017 – 15:13

  • 0

#2352 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.11.2017 – 16:18

Перегляд дописусерпинка (14.11.2017 – 15:18) писав:

А на якому складі наголос? "индИк"? Якщо через "г", то "гИндик" треба казати. Точно не можу згадати, але в нас в селі теж казали не "індИк", а, здається, "гИндик", що одразу й не зрозуміло було, про яку тварюку йдеться)
На другому.
Г то приступ перед голосною. Напр. реготати - геготати, що звичайно a bit ferocious, як сказавби McGinn, але така українська. Власне що доволі неординарно, в українській г є і перед приголосними, як гвинт, грім, граб, грушка, і на кінцях слів. Фактично укр. г то найпростіший для вимови звук. Видих повітря перед голосною при якому працюють голосові зв'язки, а перед приголосною в цьому потоці просто вимовляєте потрібну приголосну. гинт - гвинт, гушка - грушка. Тому справжні язиколамалки, це вимовити гфушка, гфинт, спробуйте. Тільки щоб г залишався дзвінким, а ф не перетворився в губно-зубне в.
А гяур то завиграшки.

Повідомлення відредагував kalamar: 14.11.2017 – 16:21

  • 0

#2353 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6608 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 14.11.2017 – 17:08

тут ще й досі про жулю?
  • 0

#2354 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.11.2017 – 19:12

Перегляд дописусерпинка (14.11.2017 – 15:18) писав:

Гобит))
Гобіт звичайно. Але, наскільки я розумію, по укр. правопису мало би бути Хобіт :wink2: (Як у слонів знаєте є, хоботи). Просто перекладачі Гобіта спопуляризували.

Хоббота пізніше спопуляризували кіношники. Тут з цього навіть певні ура висновки намагаються робити.
Є простіше пояснення, кінопрокатчикам вдолося потіснити варіант Гобіт, не тому, що він слух ріже, а тому що більшість молодих людей не читають книжок, але дивляться кіно. Для тих, хто читав українські переклади, Гобіт залишиться Гобітом.

Повідомлення відредагував kalamar: 14.11.2017 – 19:20

  • 0

#2355 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1468 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 15.11.2017 – 12:43

Перегляд дописуkalamar (14.11.2017 – 16:18) писав:

На другому.
Г то приступ перед голосною. Напр. реготати - геготати, що звичайно a bit ferocious, як сказавби McGinn, але така українська. Власне що доволі неординарно, в українській г є і перед приголосними, як гвинт, грім, граб, грушка, і на кінцях слів. Фактично укр. г то найпростіший для вимови звук. Видих повітря перед голосною при якому працюють голосові зв'язки, а перед приголосною в цьому потоці просто вимовляєте потрібну приголосну. гинт - гвинт, гушка - грушка. Тому справжні язиколамалки, це вимовити гфушка, гфинт, спробуйте. Тільки щоб г залишався дзвінким, а ф не перетворився в губно-зубне в.
А гяур то завиграшки.
Тобто, "г" таки вмієте пом'якшувати.
Так само ми вміємо вимовляти "бь", "пь", "мь", "вь", "фь", "дьи", "тьи", "сьи", "Гоб(б)і(и)т", "Хоб(б)і(и)т". Питання лише в офіційному правописі.

Перегляд дописуkalamar (14.11.2017 – 19:12) писав:

Гобіт звичайно. Але, наскільки я розумію, по укр. правопису мало би бути Хобіт :wink2: (Як у слонів знаєте є, хоботи). Просто перекладачі Гобіта спопуляризували.

Хоббота пізніше спопуляризували кіношники. Тут з цього навіть певні ура висновки намагаються робити.
Є простіше пояснення, кінопрокатчикам вдолося потіснити варіант Гобіт, не тому, що він слух ріже, а тому що більшість молодих людей не читають книжок, але дивляться кіно. Для тих, хто читав українські переклади, Гобіт залишиться Гобітом.
Цікаво, якби росіяни перекладали книгу про Гобіта з українського перекладу, вони напевно б переклали "Гобит" (чит. "ґобіт").

Повідомлення відредагував серпинка: 15.11.2017 – 12:53

  • 0

#2356 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 15.11.2017 – 13:22

Перегляд дописусерпинка (15.11.2017 – 12:43) писав:

Цікаво, якби росіяни перекладали книгу про Гобіта з українського перекладу, вони напевно б переклали "Гобит" (чит. "ґобіт").
Точно не Хобіт.
Англійське h звичайно глухіше ніж г, але воно абсолютно не звучить і як х (чому напр. не шобіт :wink2: , теж глухий). В стандартній вимові англійської має бути тільки видих, в реальності часто є і та чи инша ступінь голосу, особливо коли то г між голосними. Єдина реальна причина, чому ми то через х передаєм, то тому, що так роблять росіяни, все. То як з тюльпаном.
По чеськи, до речі, буде Hоbit. З чеським h, яке практично тотожне українському г.

З вигаданих причин, називають, що мовляв звук глухий має бути.
Український, словацький, чеський г безперечно дзвінкий звук в порівнянні з англійським, але по сприйняттю в українській то якраз глухий звук. Він глухо звучить в порівнянні з иншими дзвінкими.
Прихований текст

Повідомлення відредагував kalamar: 15.11.2017 – 13:33

  • 0

#2357 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 15.11.2017 – 17:39

Перегляд дописусерпинка (15.11.2017 – 12:43) писав:

Тобто, "г" таки вмієте пом'якшувати.
Ні, ну як можна пом'яшити видих? :unsure: Я просто можу ɑ̈ вимовити. Я можу гя сказати, але не можу сказати гь. :wink2: Не гьі, не гю, а саме гь.Пом'якшення це посування язика вперед і зближення спинки язика з небом. Як можна пом'якшити звук, в артикуляції якого язик взагалі не бере участі?
Нівіть г Януковича я не зможу пом'якшити, вимовляється як російське г, при якому язик не дотягує до справжнього г. Получається таке собі фрикативне гхьде.

Перегляд дописусерпинка (15.11.2017 – 12:43) писав:

Гоб(б)і(и)т"
Чому з великої? Адже то не ім'я. Як я пригадую, при запозиченні імен подвоєння літер зберігається, а в загальних словах треба одну літеру писати.

Цитата

У загальних назвах іншомовного походження букви, що позначають приголосні звуки, не подвоюються: програма, каса, тераса, траса, маса, шосе, алея, дисидент, коледж, ралі, спагеті, хокей, хобі, сума, група, асиміляція, апарат, дисидент
Тому хобіт праильно.

Не зрозуміло з Г/X по правопису, бо він вживає таке вкрай точне поняття як окремі слова.

Цитата

В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.
Те та ін. має мабуть означати, що треба передавати так, як то в російській. Бо сумнівно, що росіяни всюди H передаватимуть як Г.

Повідомлення відредагував kalamar: 15.11.2017 – 17:54

  • 0

#2358 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 15.11.2017 – 19:50

Перегляд дописусерпинка (14.11.2017 – 15:18) писав:

Пошукала гімн іншими мовами, або "h" (г) або "g" (ґ) вживають, "х" не чути, ще через "і" вимовляють, у італійців прикольно - himno.
імно вимовляється.

Південноросійське Г. Ви не так вимовляєте? <_<

  • 0

#2359 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1468 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 15.11.2017 – 23:16

Перегляд дописуkalamar (15.11.2017 – 19:50) писав:

Південноросійське Г. Ви не так вимовляєте? <_<
Доставляєте лулзи? ;)


До Нового года ще далеко. Подивилась трохи того Брєжнєва, на ніч)), привітання державних мужів що тоді, що тепер, нічого не змінилось.

Перегляд дописуkalamar (15.11.2017 – 17:39) писав:

Чому з великої? Адже то не ім'я. Як я пригадую, при запозиченні імен подвоєння літер зберігається, а в загальних словах треба одну літеру писати.
Англійською теж з великої пишуть, може тому й у нас з великої.

До речі - Гаррі Поттер, рос. Гарри Поттер, англ. Harry Potter. Чомусь тут "г". У радіодиктанті в цьому році згадувався Гаррі Поттер. Цікаво як О. Авраменко, автор і диктор диктанту, би написав Хобіта?

Перегляд дописуkalamar (15.11.2017 – 17:39) писав:

Не зрозуміло з Г/X по правопису, бо він вживає таке вкрай точне поняття як окремі слова.

Те та ін. має мабуть означати, що треба передавати так, як то в російській. Бо сумнівно, що росіяни всюди H передаватимуть як Г.
Але, як бачите, зараз пишуть і гобіт, і хобіт. І напевно немає помилки ні там, ні там. Так само Харіет, Гаріет, Хенк, Генк і інші. Зараз,виходить, не заборонено писати слова на h різним способом.
А Жюля вам правопис заборонив, печалька.

Повідомлення відредагував серпинка: 15.11.2017 – 23:21

  • 0

#2360 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4149 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 15.11.2017 – 23:55

Перегляд дописусерпинка (15.11.2017 – 23:16) писав:

Англійською теж з великої пишуть, може тому й у нас з великої.
Та не пишуть англійською з великої. Назву книжки звичайно з великої пишуть, але слово гобіт з малої. Це назва представника народу, як італієць чи китаєць, чому вона з великої писатись має? В німецькій було би з великої, бо в них всі іменники з великої пишуться.

Перегляд дописусерпинка (15.11.2017 – 23:16) писав:

До речі - Гаррі Поттер, рос. Гарри Поттер, англ. Harry Potter. Чомусь тут "г". У радіодиктанті в цьому році згадувався Гаррі Поттер.
Бо Харрі не надто приємно російською.

Перегляд дописусерпинка (15.11.2017 – 23:16) писав:

Цікаво як О. Авраменко, автор і диктор диктанту, би написав Хобіта?
В родовому відмінку буде хобота, не хобіта.
Напр. ведмідь - ведмедя, єдиноріг - єдинорога. Хоботи це вид істот, як ведмеді, піґмеї чи єдинороги. На якій підставі ви відмовляєте їм в відмінюванні?

Повідомлення відредагував kalamar: 16.11.2017 – 00:10

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 2

0 користувачів, 2 гостей, 0 анонімних