Перейти до вмісту

Суперечка про християнство


Повідомлень в темі: 2512

#1561 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 17.09.2013 – 01:48

Знайшов ланку.
Далі, вас очевидно дуже турбує те, що Ісус був не той месія на якого чекали євреї. Так, не той. Але обсмоктано. І тут я давав Манфреду читати оце. Але він не повірить, що Навий Заповіт приліплений до старого штучно, як би ви його не переконували. Та й навіщо переконувати?
Якщо вам треба, можу дати з того инші ланки, навіщо самому шукати в Писанні те, що иншими давно знайдено? :wink2:

Безбожнику, ось я для вас пролистав. А далі у вас пішло-поїхало.

Перегляд дописуkalamar (14.09.2013 – 00:53) писав:

Виходить що не титул, бо титул то просто почесне звання. А тут йдеться про помазання духом і перетворення в боголюдину. Власне, наскільки знаю, всі іудейські царі теж були помазаниками.
То просто уточнення, щодо значення слова Христос. А щодо людського ім’я - то в Манфреда цікавтесь.

  • 0

#1562 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 17.09.2013 – 02:24

Перегляд дописуБезбожник (15.09.2013 – 14:49) писав:

Згідно ТЕКСТІВ біблії, каламаре, "постать", яка прийшла до людей через лоно Марьям, вже була помазана. Раніше аніж їй присвоїли термін - Христос. І навіть раніше ніж вилупилась з лона Марьям. Намалюєш ?
Гаразд, подивимось, як згідно текстів.
Справді, була людина, яка була від народження помазана, але не Ісус.

Цитата

  • Сказал же ему ангел: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь имя ему: Иоанн.
  • И будет радость тебе и ликование, и многие о рождении его возрадуются;
  • ибо он будет велик пред Господом, и вина и хмельного не будет пить, и Духа Святого исполнится еще от чрева матери своей,
  • и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их.
Про Ісус такого не говориться, а ви ж у нас букваліст. Про Ісуса говориться.

Цитата

Вы знаете происходившее по всей Иудее, начиная от Галилеи, после крещения, проповеданного Иоанном
как Бог Духом Святым и силою помазал Иисуса из Назарета, и Он ходил, благотворя и исцеляя всех, обладаемых диаволом, потому что Бог был с Ним.
Діяння
Отже, вам треба виначитись, чи моживо в християн двічі помазатись. Бо, як на мене, то ні. Адже якщо на людині уже є Святий Дух, то який сенс ще раз. Але я не знаю. Якщо можна двічі, тричі... то Ісус міг помазатись в роки своїх невідомих блукань. Якщо ж ні, то цитата вище говорить вам, що він був помазаний одразу після хрещення. Ви знаєте инші цитати, де описано, як то відбувалось, навіть Князю збирались розповісти.
  • 0

#1563 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6640 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 17.09.2013 – 17:34

Перегляд дописуБезбожник (16.09.2013 – 21:21) писав:

....он у мене там борг Вітольду я йому обіцяв, не забуваю...
борг :) ну-ну, прикольно. віддавай борг :)
  • 0

#1564 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 17.09.2013 – 18:58

Перегляд дописуManfred (17.09.2013 – 12:21) писав:

Ок, добре вам зїздити і повернутися!
Ви думаєте навіщо Тору перекладали (Септуагінта)?
Я взагалі не зрозумів, що ті цитати доводять і навіщо вони? Яким боком там Септуагінта? До речі, ви в курсі ким, як, навіщо і де її перекладали? Адже Септуагінту не в Іудеї перекладали. А ми тут про мовну ситуацію в Іудеї говоримо. Абсолютно неможливо уявити, щоб ті події, які евангелія описують, в Іудеї, були одразу записані грекою. Так що не зрозумів я вашик цитат, вони лиють водичку, але нічого не пояснюють.

Перегляд дописуManfred (17.09.2013 – 12:21) писав:

Я такого і не говорив, я сказав, що тогочасна арамейська була сумішшю мов до складу якої (суміші) входив й іврит (його мовні елементи).
Ні, наскільки я знаю найпоширеніший погляд, що як розмовна мова Іврит тоді був уже мертвий, Іврит залишався літургйною мовою, але розмовляли вони арамейськими діалектами. (є погляди, що в той час все ж обмежено іврит трохи використовувався білінгвами) І я гадаю, що хибно включити іврит в арамейські діалекти. В ханаанські так, в арамейські - ні. Але то для нашої дискусії не суттєво.

Перегляд дописуManfred (17.09.2013 – 12:21) писав:

Ви не вважаєте Бородинську баталію історичною подією?
Я не вважаю літературний опис історичним. В худ. літературі можна на якомусь історичному тлі (як уявляє його автор) спокійнісінько вводити вигаданих автором героїв, події, авторські фантазії... Худ. література не перестає бути вигадкою від того, що за тло дії береться давній Рим, чи вікторіанська Англія.

Перегляд дописуManfred (17.09.2013 – 12:21) писав:

Коли не вважати реальних історичних подій - реальними історичними подіями, тобто тим, чим вони є, будь-що буде провальним ;-)
В історії нічого з тих подій не зафіксовано. Не будемо йти по колу, ми відсутнісь будь-яких історичних свідоцтв існування Ісуса вже обговорювали.
Щодо тла. То в наш час Палестина є гарячою точкою планети. Вона і тоді була гарячою точкою Римської імперії. Там найшла коса на камінь. Євреї, з їх помазаниками, конче хотіли панувати над світом, про то весь їх старий заповіт і їх релігія. Але панував тоді Рим, в якого була подібна манічка. Що робило Палестину античною Чечнею. З одного боку єврейські релігійні фанатики, а з иншого, римляни, які топили в крові терористів. Почитайте колись Йосипа Флавія, а не тільки вікіпедію.
Безбожник, гадаю, хоче вам розказати, що не такого спасителя пророкує старий заповіт, принесенням якого у жертву змиють гріхи ваших предків, які ви від них успадкували через сперму при зачатті. А спасителя, який повів би за собою тогочасних євреїв, щоб потопити у крові римлян. Мабуть тому він вас з ім’ям Ісуса мучив. Про те ви з Безбожником побалакаєте.

Оскільки ви любите про християнських мучеників розповідати і про гоніння на християн, я вам пропоную лише поміркувати над таким парадоксом. Хоча Іудея була для Риму справжнім pain in the ass, і обумовлювалось то радикальними єврейськими релігійними фанатиками, але Римляни, не переслідували іудейську релігію. Християнство, на побіжний погляд, значно менш радикальна форма іудаїзму (на побіжний, бо християни в 10-14 ст в Палестині показали, що вони теж не пальцем роблені, все просто залежить від рівня святого фанатизму), мала би римлянами тільки вітатись як засіб умиротворення Іудеї. Чому, з ваших слів, римляни так тяжко переслідували християн?
  • 0

#1565 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 18.09.2013 – 12:59

Перегляд дописуManfred (18.09.2013 – 09:20) писав:

Повторєніє — мать учєнія:
Ви самі ваші посилання хоч читаєтете?
Для єврейської діаспори в Египті чи Греції грека була койне. Але в Іудеї койне була арамейська. Греку там знала в містах дуже невелика кількість найосвіченніших людей. Зате в регіоні, який охоплював не тільки Іудею, була мова, яка виконувала роль подібну ролі грецького койне в Египті. До того ж та мова, на відміну від греки, була споріднена з івритом.
  • 0

#1566 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 18.09.2013 – 23:25

Перегляд дописуManfred (18.09.2013 – 10:03) писав:

Дійсно постать Месії багато хто із тогочасних юдеїв хибно сприймав, як лише успішного земного Царя, який відновить незалежність Ізраїля, тому часто, коли Ісус говорив про Свої майбутні Хресні страждання, учні думали, що буде важко, але якось пронесе, і коли все сталося згідно Його слів, вони були заскочені і роздавлені цією подією, їм це видавалось повною поразкою, у такому стані мусило статись щось неймовірне, щоб змусити їх піти проповідувати всім народам.
Це ви Тору хибно сприймаєте, а юдеї свою Тору сприймають правильно, бо вони її писали. Ви хоча би розумієте, що в юдаїзмі на той час навіть не було якоїсь розвинутої концепції життя після смерті?

Цитата

бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
Рудиментарні уявлення про якесь посмертне існування, напр. в шеолі, є в кількох місцях Біблії.

Цитата

For die we must, and [are] as water that is spilt on the ground which cannot be gathered up again; and God favors not a soul, but He devises means that he that is banished be not cast from Him.
Шеол гірший грецького Аїду.

Про якого небесного помазаника в юдаїзмі ви говорите? Тогочасний юдаїзм, старий заповіт, повністю концентрувався на щасті для євреїв в цьому світі. Що з ними після смерті буде, вони тоді і думати особливо не хотіли. Юдаїзм то була поцейбічна релігія, всякі небесні царства, шеоли, возєднання з предками, там маргінальна тема. А ви їм жертву, яка спасає від первородного гріха. :wink2:

Ваша релігія язичницька, а не продовження іудаїзму. Вона адаптація усіх тих мітраїзмів, орфічних містерій, зороастризмів... які тоді існували, з вмираючими і воскресаючими богами, до якої штучно доточили тору для солідності. :wink2:
Коли Безбожник вас іменами Ісуса дістає, я вас Єгиптом мучу.

Цитата

Я никого не убивал, не исторгал слёз, не издевался над стариком, не огорчал отца, ублажал мать, делился хлебом с голодным, освобождал слабого от сильного в пределах своих возможностей, делал полезное правителю и говорил ему истину, не обижал вдовы, давал лодку для переправы на другой берег Нила. Потом я умер

Цитата

Я говорил хорошее и повторял желаемое. Я никогда не сказал ничего плохого о ком-либо власть имущем, [ибо] я хотел, чтобы мне было хорошо у бога великого. Я никогда не разбирал дела двух братьев так, чтобы лишить сына собственности его отца

Просто Єгипет дає потрібну кількість BC (років д. н. е), щоб і думки не закралося про запозичення із християнства. (бо напр. шанований вами Кураєв заявляє, що то римський мітраїзм з християнства запозичував). До того ж єгипетська релігія ставала пролетарською (там оті вдови, убогі і сироти, яких треба було годувати, щоб було добре у бога великого, з’являлись) ще в перший перехідний період, за дві тисячі років до Ісуса, і за тисячу років до книги Буття, а також загробний суд. До того ж впливала вона на іудейську релігію, при формуванні християнства, і згодом, при формуванні християнської догматики, обрядовості й іконографії.

Чи, ви трохи знаєте англійську?

Цитата

when the heavens were asleep, my daughter Maat lived within me and around me.

Цитата

In the beginning was the Logos, and the Logos was with God, and the Logos was God

Цитата

There took shape in the heart, there took shape on the tongue the form of Atum. For the very great one is Ptah, who gave [life] to all the gods and their kas through this heart and through this tongue, in which Horus had taken shape as Ptah, in which Thoth had taken shape as Ptah.
Thus heart and tongue rule over all the limbs in accordance with the teaching that it (the heart, or: he, Ptah) is in every body and it (the tongue, or: he Ptah) is in every mouth of all gods, all men, all cattle, all creeping things, whatever lives, thinking whatever it (or:he) wishes and commanding whatever it (or:he) wishes.
His (Ptah's) Ennead is before him as teeth and lips. They are the semen and the hands of Atum. For the Ennead of Atum came into being through his semen and his fingers. But the Ennead is the teeth and the lips in this mouth which pronounced the name of every thing, from which Shu and Tefnut came forth, and which gave birth to the Ennead.
Отак і доходиш до висновку про фальшивість всіх релігій, фальшивість в тому сенсі, що всі вони не богонадхненні, а вигадані людьми. Я зовсім не вважаю, що вони, і зокрема християнство, погані, як ви мені чомусь десь там приписали. Я просто не бачу сенсу вірити в жодну.

Ви можете дати приклад чогось оригінального в християнстві? :wink2:

Перегляд дописуManfred (18.09.2013 – 09:20) писав:

Отже, ви не заперечили, що Бородинська баталія, якій присвятив Лермонтов свій твір є історичною подією, зафіксуймо це! Кого вигадав Лермонтов у "Бородіно"?
Крім твору Лермонтова, є багато історичних джерел, які описують події. У випадку Евангелій маємо тільки один художній твір, який описує фантастичну подію. Як "Політ на Місяць" Жюля Верна.

Перегляд дописуManfred (18.09.2013 – 13:38) писав:

Грека на той час була мовою міжнаціонального спілкування, щось на кшталт російської за часів СРСР, звісно були різні її діалекти, для гебреїв єгипетської діаспори, серед яких було мало знавців івриту був здійснений переклад семидесяти, коли б їх мовою повсякденного спілкування була арамейська, як ви стверджуєте, то Септуагінту би зробили перекладом на арамейську.
Як горохом об стінку. Я ж написав, що арамейська теж була мовою міжнаціонального спілкування. Російська була в СРСР, а в світі англійська. Так само в Іудеї була арамейська, а в східному середземномор’ї - грека. Якби при візиті в Донецьк президента відбулось об’явлення літаючої тарілки Януковичу, донеччани то одразу описали би англійською?
  • 0

#1567 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 19.09.2013 – 12:28

Перегляд дописуManfred (19.09.2013 – 12:13) писав:

"Евангелие от Марка: “Бог есть Бог живых” (12:18-27)", "... делами закона не оправдается перед Ним никакая плоть; ибо законом познается грех (Рим. 3:19-20)."
Єгиптяни не через закон спасались, а через ототожнення з Осірісом, так само, як ви через ототожнення з Христом. Там, як і у вас, був вбитий Сетом бог, який згодом воскрес. Вони так і писали, до імені мертвого прибавляли Осіріс такий-то. Кожен мертвий для них був Осіріс.

Ваші цитати підтверджують рудиментарність уявлень іудеїв про посмертне життя. Я ж не написав, що у них того зовсім не було, я написав, що для іудаїзму то було маргінальне. Й навіть ті інтерпретації, які є тут, то пізні тлумачення, на які і вплив християнства не виключений. Чим ви читаєте Старий Заповіт, невже не бачите, що він на 99 відсотків переймається такими речами як Земля Обіцянна, а не Царство Небесне?

Цитата

БЕССМЕРТИЕ ДУШИ (Гашарат гa-нефеш)
Вера в Б. Д. является одним из основных положений иудаизма; с ним связана вера в воздаяние. О Б.Д. не сказано в Торе непосредственно, но многие толкователи нашли в ней намеки на это. Рамбан заключает из стиха "Сделаем человека по образу Нашему и подобию Нашему" (Быт. I, 26), что человек подобен высшим бестелесным существам. Другой комментатор заключает из стиха "...и вдохнул в ноздри его дыхание жизни" (Быт. II, 7), что душа ("дыхание" и "душа" — синонимы на иврите) живет вечно и не умирает со смертью тела. Однако мы находим в Писании несколько мест, в которых с определенностью говорится о существовании души, отличающей живого человека от мертвого. В книге "Притчи" (XX, 27) сказано: "Свеча Господня — душа человека", а в книге "Иов" (XXXII, 8) читаем: "Но дух в человеке и дыхание Вседержителя дают ему разумение" и (там же, XXXIV, 14-15): "Если бы Он обратил сердце Свое к Себе и взял к Себе дух его и дыхание его [человека], — вдруг погибла бы всякая плоть, а человек вернулся бы в прах".
Нет в Библии непосредственного описания жизни души после смерти человека. В Торе приводятся обещания награды каждому, соблюдающему заповеди Господа, и обещания кары нарушителям законов Торы, но не сказано даже намеком, что обещания эти исполнятся в мире будущем. Правда, некоторые из наших мудрецов утверждают, что с Торе упомянуты только те события, которые подтверждают, что, когда народ идет путем Торы, он удостаивается жизни мирной и зажиточной, но если он преступает законы Торы, на его долю выпадают рабство и муки, бедность и болезни (см. I Сам. XII). И поэтому ничего не сказано в Торе о воздаянии или наказании душе, ибо нельзя показать людям достоверность возмездия.
Правда, упомянут в Библии подземный мир (преисподняя) — "шеол", куда спускаются люди после смерти, и, по некоторым намекам Писания, уготованы им там муки и страдания. Шеол находится во власти Господа, и Он может избавить от него угодных Ему, и праведник выражает надежду, что не будет брошен в шеол: "Господь избавит душу мою от шеола, когда возьмет меня" (Пс. XLIX, 17). Ясно, что всякое человеческое сознание мыслит добрые деяния вознагражденными, а грешные — заслуживающими возмездия; и требование правосудия в управлении миром находит самое сильное свое выражение в периоды несчастий как в частной жизни каждого, так и в жизни народа. Когда пало Иудейское царство, народ ушел в изгнание, и самое существование нации стояло под сомнением, все вопрошали: "Почему путь нечестивых успешен, и все вероломные благоденствуют?" (Иер. XII, 1), а пророк Хавакук спрашивает (1,3-4): "Для чего даешь Ты мне видеть злодейство и смотреть на бедствия? Грабеж и насилие предо мною, и восстает вражда и поднимает раздор. От этого закон потерял силу, и правосудия праведного нет"... А Асаф утверждает (Пс. LXXIII, 3): "Я позавидовал безумным, видя благоденствие нечестивых". Красной нитью через всю книгу Иова проходит мысль: "Праведник — и плохо ему, грешник — и хорошо ему".
По-разному в разные времена пытались разрешить это противоречие, но самым успокаивающим и убедительным объяснением было Б.Д. и воздаяние после смерти человека. Вера в Б.Д. выражена в книге Псалмов (XVI, 10-11): "Ибо Ты не оставишь души моей в шеоле, и не дашь милости Твоей видеть тление. Ты укажешь мне путь жизни, полной радости пред лицом Твоим, блаженство в деснице Твоей вовек".
Свидетельство сомнений, которые вызывала вера в Б.Д., содержится в книге Эккл. (III, 21): "Кто знает, восходит ли дух человеческий вверх и нисходит ли душа животного вниз, в землю". Но там же (XII, 7) сказано: "И возвратится прах в землю, чем он и был, а дух вернется к Богу, Который дал его". Бен Сира верит в то, что душа нисходит в шеол, а что касается вопроса о воздаянии, то "в шеоле не ждут наслаждения". А награда: "Правота человека, как печать его с ним, а праведность, как зрачок живого существа". Другими словами, награда — в добром имени праведника, которое не подлежит забвению, а грешника забудут и имя его будет покрыто позором.
В народе же укоренилась вера в Б. Д., и в период преследований Антиоха (II в. до н. э.) многие евреи погибли за религию, твердо веря в посмертную награду. В книге Даниэля (XII, 2) сказано об этом совершенно отчетливо: "И многие из усопших в прахе земли пробудятся, одни — к жизни вечной, другие — к позору вечному и поношению". Второй сын Ханы говорит Антиоху (Книга II Маккавеев VII, 9): "Ты, грешник, удаляешь нас из жизни этого мира, а Царь Вселенной вернет нас после смерти, ради Торы Своей, к жизни вечной", а последний ее сын говорит: "...ибо братья наши, испытавшие краткие страдания, обрели жизнь вечную в завете Божьем".
Прушим (фарисеи), в противоположность цдуким, верили в воскресение из мертвых. Согласно взгляду хасидеев, человек сотворен для другой, более возвышенной жизни, поэтому сказал Всесвятой, благословенно Имя Его, Аврааму, чтобы оставил он этот суетный мир, оставил бы свое недужное тело и пребывал бы в обществе праведных ("Завещание Авраама", I). О посмертной жизни говорит и следующая агада: повторял рабби Ишмаэль басню о царе, у которого был сад, а в нем — прекрасные плоды. И поставил царь двух стражей, одного хромого, второго — слепого, и сказал им: "Стерегите эти прекрасные плоды". Через несколько дней сказал хромой слепому: "Красивые плоды я вижу в саду". Сказал ему слепой: "Давай, отведаем их". Сказал ему хромой: "Разве могу я ходить?" Сказал слепой: "Разве я вижу что-то?" Взобрался хромой на спину слепого, и добрались они до плодов, съели их и вернулись на свои места. Через несколько дней пришел царь в сад. Спросил их: "Где же спелые плоды?" Сказал ему слепой: "Государь мой, разве зряч я?" Сказал ему хромой: "Государь мой, разве могу я ходить?" Царь тот был умен. Что же он сделал? — Посадил хромого слепому на спину, и стали они ходить. Сказал им: "Так вы и поступили и съели плоды". Так и в будущем с человеком. Спросит Всесвятой, благословен Он, душу: "Почему согрешила ты предо мной?" Ответит Ему душа: "Владыка миров! Я не со грешила, тело, в котором я была, согрешило. С того часа, как отделилась я от него, подобно птице чистой витаю я в воздухе. Чем же могла я провиниться пред Тобою?" Спросит Он тело:
"Почему согрешило ты предо Мною?" Ответит Ему тело: "Владыка миров! Я не грешило. Душа, которая была во мне, согрешила. С того часа, как отделилась она от меня, подобно кам ню, брошенному на землю, недвижимо я. Чем же провинилось я пред Тобою?" И что же делает Господь? Приносит Он душу, и возвращает ее в тело, и судит их как одно целое (Лев. Р.
IV, 8). Сказания Талмуда повествуют обычно не только о Б. Д., но и о воскрешении из мертвых.
По определению Рамбама (Гилхот тшува VIII, 2), "в будущем мире нет тел, но лишь души праведников, без тела, подобные ангелам. А так как нет в нем тел, нет в нем еды и питья, и всего, что потребно человеческому телу в этом мире [...] В мире будущем живут праведники, и венцы на головах их, и наслаждаются сиянием, излучаемым Божьей Благодатью [...] Говоря "живут праведники", подразумевают присутствие их душ...".
Иначе трактуют душу каббалисты: "Свеча Господня — душа человека", — говорят они. Душа — это Божественная часть человека, и со смертью тела возвращается она к своему источнику, первоисточнику света. Это и составляет вечную жизнь.


Повідомлення відредагував kalamar: 19.09.2013 – 12:30

  • 0

#1568 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 19.09.2013 – 14:35

Перегляд дописуManfred (19.09.2013 – 12:45) писав:

От візьмімо Толкієна і книгу Велеса, остання претендує на справжність — це один статус, перший не претендує на те, що опис ельфів є чимось справжнім. Відчуваєте різницю?
Ні, очивидно, що обидві книги - фантазії. Людина, яка підробляла Велесову книгу навіть не усвідомлювала, що тоді тут в наш час люди не мислили в таких категоріях, і взяла за взірець Біблію.

Перегляд дописуManfred (19.09.2013 – 12:45) писав:

У Палестині так, а в Єгипті?
А до чого тут Єгипет? Адже Евангелія описують події не в Єгипті чи Греції. Звідки діаспорним юдеям в Александрії чи Ефесі було знати, що відбувалось в Юдеї? У тому то і справа, що це, і багато иншого, вказує на те, що евангелія писались діаспорними юдеями і християнство виникло серед юдеїв діаспори. І найдавніші фрагменти канонічних чи апокрифічних Евангелій теж не з Юдеї, а з Єгипту походять. Причому кількість фрагментів дозволяє припустити, що уже в середині 2 віку в Єгипті було багато християн, що не в’яжеться із тим, що християнство мало рухатись до діаспорних юдеїв з історичної батьківщини.

Перегляд дописуManfred (19.09.2013 – 12:45) писав:

Те, що у дохристиянського людства було передчуття, чи то пак згадка про істинну релігії, яка була пізніше спотворена людськими нашаруваннями та доповненнями я вже писав, тому треба вірізняти передчуття від його справдження. Хто може засвідчити те, що Осіріс постав із мертвих і явився людям у плоті?
У них не передчуття було, а більшість елементів вашої теології. Що говорить про те, що ваша теологія то копіпаста. Мало того, то дозволяє розглядати поступову еволюцію подібних уявлень. Еволюцію від спасіння тільки для фараона, до спасіння для всіх в Середньому Царстві, посупового навішування на суто містичні ідеї ідей морального порядку, еволюцію від ототожнення з богом Сонця, до трансцендентного і іманентного бога Амона, центральність людини в системі творіння (так. те що людина то образ бога, ще мабуть у давньому царстві було), цитата вище з Мемфістської теології говорить що і ідея Логоса з’явилася ще там, була далі розвинута греками і згодом потрапила в ваше Святе Письмо. Іх концепція Маат дуже близька до грецького Логоса, і Птах творить серцем і язиком, по сучаснішому формує ідею в серці (розумом) і матеріалізує ідею словом. Ввесь пантеон то зуби і язик Атума, тобто їх пантеон то слово.
Спробуйте Асмана почитати, тут якось Стюфляєв його рекомендував, у нього ряд книжок, а "Благочестя ранньої цивілізації" здається на російську перекладено.
Є навіть специфічна книжка одного афроцентриста, специфічна тим, що на відміну від неупередженого наукового Асмана, він афроцентрист і не приховує своєї упередженості і вибірковості. Він давньоєгипетські тексти трактує так, як християнські апологети трактують свої священні тексти, вибираючи все приємне і закриваючи очі на не дуже приємне чи завсім не приємне. Діє щодо давньоєгипетської релігії так, як християнський апологет щодо християнства.
По простому, вивчення того доводить, що все те поступово винайдене людьми, і ніякої богонадхненності в тому немає.

Повідомлення відредагував kalamar: 19.09.2013 – 14:53

  • 0

#1569 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 19.09.2013 – 16:50

Перегляд дописуManfred (19.09.2013 – 12:45) писав:

Хто може засвідчити те, що Осіріс постав із мертвих і явився людям у плоті?
А хто то засвідчить щодо Ісуса? Те, що я реально бачу, то радше "очевидці" бачили напр. таку картинку. Якби така подібність в деталях була одиничним випадком, то був би просто збіг. Але такі паралелі в здавалось би не суттєвих деталях не одиничні.
Зображення

Зображення

Зображення

Перегляд дописуManfred (19.09.2013 – 15:09) писав:

Септуаґінта — це переклад тільки Старого Заповіту.
Я ж кажу, що вона тут нідочого. Якщо в Ефесі чи Александрії Евангеліє писалось через 100 років після гаданих подій, то зрозуміло з грекою. Незрозуміло з очевидцями.
Якщо ж на місці подій очевидцями, то не зрозуміло з грекою.

Перегляд дописуManfred (19.09.2013 – 15:09) писав:

Ви чомусь проігнорували моє питання щодо скинутої з неба Богом Біблії, а дарма, це був не жарт, уявіть собі, що Бог скинув Біблію отак просто з неба зі своїм підписом, щоб ніхто не міг поставити під сумнів Його авторство. Все можна перевірити, все історично, такий варіант би вас влаштував, ви б вірили у такого Бога?
Всім віруючим які з атеїстами сперечаються слід спочатку прочитати Лео Таксіля. Ми ж трохи святе письмо читаємо.

Цитата


В то же время небеса разверзлись и оттуда спустились два пожилых
господина. У одного на голове сияла пара светящихся рогов - то был Моисей.
Другой съехал вниз на огненной колеснице, которая ныряла среди туч, как рыба
в воде, - это был пророк Илия. Папаша Моисей повис рядом с Иисусом, Илия
вылез из своего экипажа и таким же образом устроился с другой стороны. Все
трое парили в метре от земной поверхности, словно подвешенные на незримых
веревках. Зрелище было прелюбопытное! При этом они спокойно вели дружескую
беседу.
- Вы очень любезны, - начал Иисус, - что сошли меня навестить в такой
поздний час.
- Полно тебе! - ответил Моисей. - Это наша святая обязанность, которой
мы слишком долго пренебрегали... Расскажи лучше, как твои земные дела. Все в
порядке? Люди прислушиваются к твоему голосу? Души очищаются?
- Гм, как тебе сказать... Кое-кто не слишком упорствует, но в общем
отсев значительный. Все идет совсем не так гладко, как я рассчитывал.
- Кому ты это говоришь? - вмешался пророк Илия. - Мне ли не знать моих
соотечественников? Они же упрямы, как андалузские мулы! Я сам проповедовал
им слово божье годы и годы, а толку что? После каждой моей проповеди они еще
глубже погрязали в своих пороках.
- Да и мне с ними повезло не больше, - признался Моисей. - Впрочем,
справедливости ради надо сказать, что я, когда нужно, не стеснялся в
средствах. Если мои древние евреи слишком брыкались, я их вразумлял огнем и
мечом. Чтобы наставить упорствующий народ на путь истинный, нет ничего лучше
хорошего массового избиения.
- Нет, Моисей, - не согласился с ним Иисус, - твои законы все-таки
слишком суровы, говорю тебе это как другу. Я предпочитаю не давить мух, а
ловить их на мед.
- О, если тебе это удастся, в добрый час! Но у меня уже есть опыт,
поверь мне. Когда хочешь основать новую религию, нежничать не приходится,
иначе все полетит вверх тормашками!
- Вначале да, но зато потом...
- Потом тебя начнут преследовать, вешать на тебя всех собак, смеяться
над тобой и в конце концов тебя замучают.
- Я это знаю, но зато какой триумф ожидает меня в будущем!
- Ну, если тебе так хочется быть распятым, это уж твое дело, -
проговорил Илия. - От души желаю повеселиться! Что же до меня, то я искренне
благодарен твоему превосходнейшему отцу Саваофу за то, что он успел втащить
меня живым на небеса, когда современники только собирались меня пристукнуть.
С его стороны это было весьма, весьма любезно...
В таком же духе наши подвешенные джентльмены мирно беседовали еще
несколько минут. Их окружало ярчайшее сияние. Даже тела их казались
прозрачными, так силен был излучаемый ими свет. Одежды Иисуса "сделались
блистающими, весьма белыми, как снег, как на земле белильщик не может
выбелить" (Марк, глава 9, стих 3). Это было прекрасное зрелище, поистине
прекрасное!
Сверкающее видение было так ослепительно, что даже наши апостолы
наконец пробудились. Они вытаращили глаза, свет ослепил их, но они, по
словам евангелия, все-таки услышали, как Илия и Моисей беседуют с Иисусом.
"Явившись во славе, они говорили об исходе его, который ему надлежало
совершить в Иерусалиме" (Лука, глава 9, стих 31).

По дороге Иисус растолковал своим ученикам, что это пробное вознесение
и беседа с подвешенными пророками на воздусях состоялись специально для них,
а потому они должны хранить все виденное и слышанное в глубочайшей тайне.
- Никому не сказывайте о сем видении! - приказал сын голубя.
Может быть, именно потому малыш Иоанн хранит об этом великолепном
видении непроницаемое молчание? Он был единственным евангелистом, который
видел этот спектакль, и он же единственный из четырех ничего об этом не
пишет.
Откройте евангелие, и вы найдете рассказ о чудесном видении:
а) у святого Матфея (глава 17, стихи 1-13), хотя святого Матфея, как
известно, на горе Фавор не было;
б) у святого Марка (глава 9, стихи 1-12), которого тоже там не
наблюдалось;
в) у святого Луки (глава 9, стихи 28-36); святой Лука имеет к этой
истории не больше отношения, чем два вышеупомянутых его коллеги.
И только четвертый, святой Иоанн, молчит об этом как рыба.
Итак, малыш Иоанн свято сохранил тайну пробного вознесения на горе
Фавор.
Но, простите, каким тогда образом о ней узнали три остальных
евангелиста?
Впрочем, еще раз простите, я совсем забыл: ведь они писали под
диктовку голубя!

Повідомлення відредагував kalamar: 19.09.2013 – 16:52

  • 0

#1570 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 20.09.2013 – 08:37

Перегляд дописуManfred (19.09.2013 – 15:09) писав:

Я не писав, що Велесова книга не є підробкою, вона претендує на справжність, якби її автор написав її відкрито фентезійно, як Толкієн, то вона зайняла би почесне місце серед слов'янського фентезі і збагатила би слов'янську художню творчість не згірш "Володаря Перснів", але так вона має зовсім инакший статус.
Щодо Біблії, то події, які вона описує, коли це не притчі, і є справжніми подіями, хоча вона може описувати це у поетичній формі (як, напр., майже сучасне "Бородіно" описує у поетичній формі цілком історичну подію) почасти це пов'язано з тим, що стародавня усна культура практикувала заучування текстів на пам'ять і для полегшення цього текст часто римувався.
Таким чином історична правдивість тексту (особливо стародавньої усної традиції) не залежить від його поетичности.
Я ніде не називав Біблію особливо поетичною, як на мене, вона посередньо написана, багато геть нікудишніх місць, й невелика кількість цікавих шматків. Я назвав її художньою в тому сенсі, що то твір фентезі.
Давайте так, тут описуються реальні події? Я найістотніше виділив.

Цитата

Третья сказка о чуде во времена царя Снеферу
Тогда встал царский сын Бауфра и заговорил : «Я поведаю твоему величеству о чуде, совершенном во времена отца твоего, Снефру правогласного, главным жрецом-чтецом Джаджаеманхом […] что не случалось такого ранее никогда […] дворца царя, – да будет он жив, невредим и здрав! – чтобы найти себе […] Тогда царь сказал: «Ступайте и приведите ко мне главного жреца-чтеца, писца книг Джаджаеманха». Привели к нему писца его без промедленья. Сказал ему его величество: «[…] дворца царя, – да будет он жив, невредим и здрав! – дабы найти мне место увеселения. Не нашёл я такого места». И ответствовал Джаджаеманх : «Да проследует твоё величество к озеру у дворца фараона, – да будет он жив, невредим и здрав! Да посадит он в ладью свою разных красавиц из дворца своего. Сердце твоего величества усладится, когда ты увидишь, как гребут они взад и вперёд. посмотришь ты на прекрасные заросли озера твоего, увидишь поля у берегов его, и сердце твоё возрадуется». И сказал царь: «Воистину устрою себе катание. Пусть доставят двадцать вёсел чёрного дерева, украшенных золотом, с рукоятями из […] дерева, отделанными тонким золотом. Пусть доставят двадцать женщин, прекрасных телом, чтобы красивы были груди их, косы заплетены, а лоно не разверзалось деторождением. И пусть доставят двадцать сеток и оденут сетками женщин, снявших одежды свои». И было сделано всё, как повелел его величество. И женщины гребли взад и вперёд. И сердце его величества услаждалось, глядя на них. Но вот у одной из женщин растрепались волосы, и упала в воду украшавшая причёску её бирюзовая рыбка. И умолкла женщина и перестала грести; и умолкли и перестали грести все женщины под её началом. Сказал его величество женщинам: «Почему же вы не гребёте?» И отвечали они: «Наша старшая замолкла и не гребёт». Тогда спросил её его величество: «Почему же ты не гребёшь?»
И ответила она: «Моя бирюзовая рыбка упала в воду». […] заменю». Отвечала она: «Мне не надо другой, я хочу свою рыбку». Тогда повелел его величество: «Ступайте и доставьте мне главного жреца-чтеца Джаджаеманха». И был он доставлен без промедления. И сказал ему его величество: «Джаджаеманх, брат мой, сделал я, как сказал ты, и сердце моего величества радовалось, глядя, как гребут эти женщины. Но вот у одной из старших упала в воду бирюзовая рыбка, и женщина умолкла, перестала грести и смутила всех своих гребцов. Тогда я спросил её: «Почему же ты не гребёшь?» И она отвечала: «Моя рыбка из бирюзы упала в воду». Сказал я ей: «Греби, я дам тебе другую». И ответила она: «Мне не надо другой, я хочу свою рыбку».
Тогда главный жрец-чтец Джаджаеманх промолвил что-то волшебное и положил половину вод озера на другую. Он нашёл на дне бирюзовую рыбку, – лежала та рыбка на камне. Он поднял её и отдал женщине. Глубина же озера была двенадцать локтей и достигала двадцати четырёх локтей, когда половина вод его легла на другую. И снова Джаджаеманх промолвил что-то волшебное и привёл озеро в первоначальное состояние. :alakh: Его величество, – да будет он жив, невредим и здрав! – провёл прекрасный день со всею своею свитою, и главный жрец-чтец Джаджаеманх был вознаграждён всякими прекрасными вещами. Вот чудо, совершённое во времена отца твоего, царя Верхнего и Нижнего Египта, Снефру правогласного, главным жрецом-чтецом, писцом книг, Джаджаеманхом». Сказал его величество царь Верхнего и Нижнего Египта, Хуфу правогласный: «Пусть дадут заупокойный дар – тысячу хлебов, сто сосудов пива быка, ладана две меры его величеству царю Верхнего и Нижнего Египта, Снефру правогласному. и пусть дадут пирог, сосуд пива, мяса […] меру ладана главному жрецу-чтецу, писцу книг, Джаджаеманху, ибо видел я образец искусства его». Сделали всё, как повелел его величество.

  • 1

#1571 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 20.09.2013 – 14:20

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 14:00) писав:

Де свідчення про Осіріса подібного рівня історичности?
З пробним вознесінням? Та безліч, ту ж картинку, яку я вище дав, явно з натури малювали. Є багато малюнків з натури де то зображено.

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 14:00) писав:

Ми наче вже обговорили це, нє? Петро, Йоан, Яків та решта апостолів — очевидці, які не всі були добре обізнані з грекою, але і сказати, що геть її не знали теж не можна.
Звідки ви знаєте якими мовами вони володіли. Я гадаю, що вони такі ж літ. герої, як і Ісус. Їх історичність теж практично неможливо довести. :wink2:

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 14:00) писав:

А до чого тут Лео? Хіба жарти щось доводять або заперечують? Коли так, то Масяня заперечила існування кварків і чорних дірок ;-)
Слід посміхатись. Ви ж пам’ятаєте з яким виразом обличчя робляться найдурніші речі? Так, Лео тролив. Якби Евангелія відкрили прочитали би, що Ісус заборонив про ту виставу з пробним вознесінням розповідати до свого воскресіння. Але єдиний евангеліст який згідно Евангелій то бачив якраз чомусь не розповів. :wink2: Ви не подумайте, я цим ні на що не натякаю, то просто кумедно.

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 14:00) писав:

Але я повертаюсь до свого питання: як би ви поставились до Бога, Який би вам доказово довів своїм підписом, що Біблія є Його письмом і Він власноруч її написав і скинув нам з неба? Повірили б? І чому? Повторюю це не жарт!
Я вже відповів отією історією з папіруса весткар, а ви не відповіли. Отже, ще раз. То історична подія і історичний документ? Я вам домоможу, Хуфу і Снофру то реальні фараони, чи реальна особа Джаджаеманх? І чи реальне чудо?

Повідомлення відредагував kalamar: 20.09.2013 – 14:23

  • 0

#1572 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 20.09.2013 – 14:46

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 14:31) писав:

Єгиптяни, взагалі, не малювали з натури і для людей, їх зображення взагалі не призначались для виставок та музеїв, як сучасний живопис, тому ніякої натури. Справжні історичні свідчення є?
Поза сумнівом, всі сцени вони малювали з натури. Звідки ви знаєте, що то не з натури?
Зображення

Зображення

Але я наприклад не впевнений, що то пробне вознесіння, й власне вознесіння евангелісти з натури описували.

Отже, чекаю відповіді щодо історичності особи Джаджаеманха. Адже ви тут стільки про тонкі розбіжності між Велесовою книгою і Толкієном розводились. Тож давайте відповідь щодо Джаджаеманха і його чуда з розверзлими водами озера.

Повідомлення відредагував kalamar: 20.09.2013 – 14:47

  • 0

#1573 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 20.09.2013 – 15:00

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 14:53) писав:

З того, як це намальовано, а малювали вони за канонами, а не за натурою. Деякий тимчасовий відхід від канону був за доби Ехнатону.
На осткаконах вони не по канону малювали, хіба остракон був підготовчим рисунком. Але і по канону вони малювали з натури. Все те відбувалося, що намальовано. Доведіть протилежне. Могли малювати зі слів очевидців.

І дайте нарешті відповідь щодо історичності Джаджаеманха, а не виляйте хвостом.

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 14:57) писав:

Я не знайомий з історією про Джаджаеманха, тому просто нич не можу про це сказати. Чи буде відповідь на моє питання?
Чорт, та я вище вам її дав у відповідь на ваші Велесові книги і Толкієна.

Повідомлення відредагував kalamar: 20.09.2013 – 15:01

  • 0

#1574 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 20.09.2013 – 15:52

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 15:08) писав:

З чого ви виснували, що це свідчення якоїсь історичної події?
З ваших слів. Ви кажете, що Евангелія зі слів очевидців писались, про якусь там передачу через усну народну творчість розповідаєте, й тому історичні. Египтяни малювали своїх богів, і Осіріса зокрема, теж зі слів очевидців переданих через усну творчість з того часу, коли Египтом правив Осіріс.

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 15:08) писав:

Так, ви навели якийсь текст, але я зеленого поняття не маю, що це за текст і звідки він, з того, що там зверху написано:
Тому що не уважно читаєте дописи. Бо я написав, що то папірус Весткар. Документ десь з 16 віку д.н.е.
Зображення

Перегляд дописуManfred (20.09.2013 – 15:08) писав:

можу припустити, що автор не має жодних претензій на історичність розповіді, то про що питання?
На основі чого ви робите таке припущення? Поясніть. Я теж вважаю, що невідомий автор найпершого Евангелія не мав претензій на історичність. Просто згодом його працю не правильно витлумачили.
Автор "Осіана" мав претензії на історичність. Чи історична поема "Осіан".
  • 0

#1575 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 20.09.2013 – 16:48

Манфреде. По приколу. Був такий дослідник архетипу героя в західній культурі Лорд Реглан і він склав таку табличку характеристик, характерних для мітологічних архетипних героїв.

Цитата

1. He is born of a virgin mother.
2. His father is a King.
3. The father has a unique relationship with the mother.
4. The circumstances of the child’s conception are unusual, often humble.
5. He is reputed to be the son of a god.
6. There is an attempt to kill the child/god shortly after birth.
7. He is spirited away, escaping a premature death.
8. The child is raised by foster parents in a far country.
9. We are told virtually nothing of his childhood years.
10. On reaching manhood, usually at age 30, he commences his mission in life.
11. He successfully overcomes the most severe trials and tests.
12. He marries a princess.
13. He is acknowledged as a king.
14. He rules.
15. He prescribes laws.
16. He loses favor with the Gods or his subjects.
17. He is forcibly driven from authority.
18. He meets with a violent death.
19. His death occurs on the top of a hill.
20. His children, if any, do not succeed him.
21. His body is not buried conventionally.
22. He has one or more holy resting places.
Берете якусь постать і підставляєте (з розумним допуском, не буквально). Ідея в тому що мітологічні герої архетипні, в них є багато спільного. Якщо ваш герой менше семи одержує, то він найімовірніше історична особа, якщо більше - то йдеться про архетипну мітологічну постать.
Ось деякі результати.

Цитата


Oedipus scores 21
Theseus scores 20
Moses scores 20
Dionysus scores 19
Jesus scores 19
Romulus scores 18
Perseus scores 18
Hercules scores 17
Llew Llaw Gyffes scores 17
Jason scores 15
Robin Hood scores 13
Pelops scores 13
Apollo scores 11
Кажуть, що Александр Македонський отримав 6.

Повідомлення відредагував kalamar: 20.09.2013 – 16:49

  • 0

#1576 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6640 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 20.09.2013 – 23:00

а що міфічного в Робінові Ковпаку? звідки 13 пунктів?
  • 0

#1577 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 21.09.2013 – 16:22

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (20.09.2013 – 23:00) писав:

а що міфічного в Робінові Ковпаку? звідки 13 пунктів?
Те, що то легендарна мітична особа. :wink2: Якщо з пунктами цікаво розібратись, то Робіна Гуда аналізував Реглан, тут читайте. Вам так по сучасним фільмам важко все побачити, слід читати самі англійські середньовічні легенди про нього.

Саму схему можна розширити. Напр. там нема пункту про виконання пророцтва (під пункт одразу попадають Ісус Христос, Юлій Цезар, Крішна, Македонський, Король Артур, Гаррі Потер, Будда, Люк Скайвокер... )

Прикладів історизації мітів було багато, з тієї ж Британії крім Робіна Ковпака маємо ще Короля Артура, й більшість навіть наших сучасників хибно вважає їх історичними особами. То Манфред вважає, що досить проголосити легенду історичною, і то все доводить.

Повідомлення відредагував kalamar: 21.09.2013 – 16:28

  • 0

#1578 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6640 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 21.09.2013 – 20:03

хз
король Артур - то ясно міфічна персона, а Робін Ковпак - звичайний бандит, що дружив з королем Річардом і не дружив з шерифом. мені не відомо нічого такого міфічного про нього.
ну кажуть влучний стрілок, але ж не кажуть що він перевершив Вільгельма Теля. але це позатема, сорі :)
  • 0

#1579 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4202 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 21.09.2013 – 21:45

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (21.09.2013 – 20:03) писав:

хз
король Артур - то ясно міфічна персона, а Робін Ковпак - звичайний бандит, що дружив з королем Річардом і не дружив з шерифом. мені не відомо нічого такого міфічного про нього.
ну кажуть влучний стрілок, але ж не кажуть що він перевершив Вільгельма Теля. але це позатема, сорі :)
То з Айвенго Вальтера Скота. :wink2: Не з історії. В історії, з плоті й лімфи, такого козака не було, як і Вільгельма Теля.

Цитата

His father is a Saxon yeoman, but he is also (5) reputed to be the son of a great noble. We (9) hear nothing of his youth, but on reaching manhood he leads a life of debauchery until compelled to fly (10) to Sherwood, where he (11) gains victories over the Sheriff of Nottingham, (12) marries Maid Marian, the Queen of the May, and (13) becomes King of May and ruler of the forest. For a long time he reigns (Raglan missed 14), and (15) prescribes the laws of archery, but eventually illness overtakes him, and he (17) has to leave the forest and meets (18) a mysterious death in (19) an upper room. He (20) has no children. The place of his death and burial are (21) variously given, but (22) miracles were performed at his tomb at Kirkley in Yorkshire.

ось його життєпис.

Дуже імовірно, що свого часу він навіть побував богом.
  • 0

#1580 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6640 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 22.09.2013 – 07:03

якщо якийсь чоловік вдало чіпляє краль, і про нього ходять чутки, а дехто його так розхвалює, що каже "він у цій справі бог!" - це ще не означає що цього чоловіка взагалі не існує. просто його перехвалили.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 2

0 користувачів, 2 гостей, 0 анонімних