Перейти до вмісту

Гордість є гріхом


Повідомлень в темі: 61

#41 tod

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 120 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 31.05.2007 – 09:05

Гордість є різних видів дійсно:
Є пихата гордість, є гордість та, що чимось пишається, а є просто почуття власної гідності.
Ну так от, я не гордий, я просто маю почуття власної гідності...

Повідомлення відредагував tod: 31.05.2007 – 09:08

  • 0

#42 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 31.05.2007 – 20:47

Перегляд допису-=VJ=- (30.05.2007 16:42) писав:

Наказали - знайома поведінка.
Ніхто не має права нікому нічого наказувати, якщо це не командуючий та солдат.
Якщо не пояснили, до чого призведе бавлення з сірниками, а сказали лише "не можна" - то винні батьки. Діти не оперують поняттями "можна - не можна", їм все пояснювати потрібно щодо наслідків. Інакше це не що інше, як підштовхування до скоєння.
пояснили ж.

Цитата

І ще. В саду все "зіпсував" змій - теж боже створіння. Що, бог не знав, що так буде? Чудово знав. Виходить, що він навмисне все так створив, щоб саме це і сталося.
Бог не робить навмисне, Він робить як Є. Навмисне робить Сатана і думки про навмисне викликає він ж.
Бог поза умислом, він дух волі, а не умислів.
  • 0

#43 mohi

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 17 повідомлень

Відправлено 31.05.2007 – 21:29

Християнство взагалі рабська релігія. І робить людей безпорадними. Гордість -це по біблії гріх, а в реальному житті необхідна штука. Сила духу, сила волі, все це споріднене з гордістю, якщо забрати всі ці почуття, людина перетворится на рослину. Народжувався ти, не народжувався, абсолютно однаково, сліду по собі ніякого не залишится.
  • 0

#44 Вертипузо

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 607 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 31.05.2007 – 21:57

На мою думку тут, як завжди проблема з межами. Занадто в людині закорінилось те правило, що "правила існують для того, щоб їх порушувати". На мою думку людині варто мати самоповагу, бо не любов до себе - це теж гріх... Але знову ж основне, щоб любов до себе не перейшла у самозакоханість...Більшим даром є той коли людина буде чимусь жертвувати заради іншої... А якщо людина немає самоповаги, або ж власної гідності їй немає чим жертвувати... це так мисля просто вкінці прийшла...

Перегляд дописуmohi (31.05.2007 22:29) писав:

Християнство взагалі рабська релігія. І робить людей безпорадними. Гордість -це по біблії гріх, а в реальному житті необхідна штука. Сила духу, сила волі, все це споріднене з гордістю, якщо забрати всі ці почуття, людина перетворится на рослину. Народжувався ти, не народжувався, абсолютно однаково, сліду по собі ніякого не залишится.
Хи...ти небось Ніцше, або Фройда читав... або ж Шопенгауера...Людина має мати почуття власної гідності... а християнство заперечує гординю...в першу чергу..
  • 0

#45 mohi

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 17 повідомлень

Відправлено 31.05.2007 – 22:13

Цитата

Хи...ти небось Ніцше, або Фройда читав... або ж Шопенгауера

Чесно, нікого з них не читав, але зараз знайду і почну читати, дякую :D
  • 0

#46 Archon-ua

    Літають тут всякі...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 998 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Земля і біля неї...

Відправлено 31.05.2007 – 23:55

Перегляд дописуLMax (3.04.2007 13:56) писав:

Ми втрачаємо Божу силу, коли порушуємо Його закон, тобто впадаємо в гріх. Причиною ж усіх гріхів наших є гордість людська (перекручений, зведений до негативного, протиприродного рівня закон плоті, тваринний інстинкт самозбереження в нас). Гордість суперечить закону нашого розуму: протидіє вдосконаленню, духовному преображенню людини, являючи собою ворога й супротивника, власне — сатану («сатана» єврейською мовою — супротивник) у нас. Слово «гріх» означає буквально — порушення закону. Гордість — це початок втрати Духа Святого, замок, який закриває перед нами двері Неба; стіна, що відокремлює нас від Бога та невичерпного моря Його енергії.

Від гордості беруть початок й усі інші пристрасті душевні та пожадання тілесні. Це наші звірячі інстинкти, які прагнуть вийти з-під контролю та заволодіти нами.

Гордий зазвичай не бачить свого гріха, він вразливий і само­любний, йому важко пробачити і важко просити пробачення, важко поступитися в суперечці, він не любить слухати ні рівних собі, ані старших від себе. Він не любить наказового тону, надаючи перевагу смиренним проханням. Він часто спалахує гнівом, пам'ятає спричинене йому зло і постійно осуджує інших людей. Буває гордість, яка проявляється в небажанні визнати чиїсь переваги, а буває гордість, що підступно опановує тих, хто вже досягнув якихось духовних чеснот. Найкращим засобом боротьби з гордістю є вправляння у покорі, яка відкриває людину до Бога, робить її здатною сприйняти Його переображуючу та визволяючу силу.

Часто гордість відчувається в людині, коли вона порівнює себе з грішниками, як це зробив фарисей. Він порівнював себе з грабіжниками, неправедними, перелюбниками, митарями. У порівнянні з такими людьми фарисей бачив себе кращим. Треба порівнювати себе не з грішниками, а з праведниками, тоді буде мешне причин для гордості.

Добре розмірковувати про гордість і смирення, коли це стосується когось, а не нас. А якщо мова піде про нас, то ми стаємо ніби безпорадними і немічними. Тяжко смирити себе. Тому Господь і похвалив митареве смирення, бо він переміг сам себе. "Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать" (Як. 4, 6).

Про гордість з журналу "Благовісник": http://www.blag.org....tti/rnsb/44.php

Цю тему створив як відповідь на питання в темі http://www.tereveni....?showtopic=4411
"брєд сивої кобили".... притягнуто за вуха.... :D
  • 0

#47 Вертипузо

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 607 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 01.06.2007 – 08:27

Перегляд дописуArchon-ua (1.06.2007 00:55) писав:

"брєд сивої кобили".... притягнуто за вуха.... :D
ага... причому в мене ще й склалось враження що його (цей текст) протрактували якось дуже вже прямо... :)
  • 0

#48 Руда_миша

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 547 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Центру та окраїн Львова

Відправлено 14.06.2007 – 01:12

Мені здається, що краще казати не гординя, а пиха...Найтяжчий з семи непрощенних гріхів...
  • 0

#49 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 14.06.2007 – 08:50

Перегляд дописуFoxy_mouse (14.06.2007 02:12) писав:

Найтяжчий з семи непрощенних гріхів...

Як я люблю християнство. Правда - ну що за проблема вбити когось, чи щось вкрасти? Головне аби не запишатися занадто.
  • 0

#50 Вертипузо

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 607 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 14.06.2007 – 23:00

Перегляд допису-=VJ=- (14.06.2007 09:50) писав:

Як я люблю християнство. Правда - ну що за проблема вбити когось, чи щось вкрасти? Головне аби не запишатися занадто.
Вбивство теж не прощається... і доречі за нього немає відпущення в церкві, то я так... А гордість віднесена до семи смертних гріхів, які ведуть до розтління душі, яка є найціннішою в людині за християнством... Просто це смертні гріхи це першопричини інших гріхів...
  • 0

#51 СОНЬКА

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 75 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:$ майже КИЇВ $

Відправлено 14.06.2007 – 23:05

Я ЗА ДІВОЧУ ГОРДІСТЬ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! :ggggg: :wub: :yes:
  • 0

#52 Руда_миша

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 547 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Центру та окраїн Львова

Відправлено 18.06.2007 – 10:28

Я знаю, що по-українськи має бути "гордість", але конотація якась не та. Все ж, мабуть, краще казати "пиха". "Гордий" і "пихатий" однозначно зовсім по-різному звучить...
"А как по вашему - гордость это порок или добродетель?"))
  • 0

#53 Eqilibrium

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 336 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Сарни - Львів - Wadowice - ...

Відправлено 19.06.2007 – 19:26

Перегляд дописуFoxy_mouse (14.06.2007 02:12) писав:

Мені здається, що краще казати не гординя, а пиха...Найтяжчий з семи непрощенних гріхів...
Гордість не найтяжчий з семи гріхів. Ці всі гріхи є найтяжчими, бо забирають у людини освячуючу ласку, яка є "перепусткою" у світ Таїнств. Вони особливо шкодять у контакті з Богом
  • 0

#54 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 22.07.2008 – 10:19

Погоджуюсь з тими, хто казав, що гордість і гординя - різні речі. Гордість притаманна нашим пращурам. Хто зна, може й справді, будучи язичниками, праукраїнці були справді гордим, самовпевненим, самодостатнім народом. То не камінь в бік християнства. Але релігія, зокрема християнство, вчить бути смиренними слугами Господніми, відповідно і слугами церкви, священнослужителів тощо. Мені дуже не подобається, коли цілують руки священикам - принизливо якось. То теж гордість чи гординя?
  • 0

#55 Dynkan 113

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1721 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 22.07.2008 – 12:52

гм ... якщо я досяг певних успіхів, пройшов через випробування, то чому б мені не гордитися собою? як на мене це цілком нормально...

Цитата

Мені дуже не подобається, коли цілують руки священикам - принизливо якось.
так принизливо, священики такіж люди як і ми, і хоча вони обрали шлях служіння це недає їм жодних переваг, як на мене.
  • 0

#56 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 22.07.2008 – 16:21

Ну з гордістю більш-менш все ясно...
А що воне таке "гординя", я й досі не второпав...
Може це щось на кшталт сучасної т.зв. "толерантності"?
  • 0

#57 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 22.07.2008 – 21:53

Перегляд дописуSotnik (22.07.2008 17:21) писав:

Ну з гордістю більш-менш все ясно...
А що воне таке "гординя", я й досі не второпав...
Може це щось на кшталт сучасної т.зв. "толерантності"?
В моєму розумінні гординя - це вивищення над іншими.
  • 0

#58 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 22.07.2008 – 22:00

Перегляд дописуОлеська (22.07.2008 22:53) писав:

В моєму розумінні гординя - це вивищення над іншими.
От і виходить, якщо до когось/чогось не дуже толерантний, то начебто вивищуєшся, дивишся звисока на це явище...
Зовсім інша справа - причини такого ставлення. Але про причини релігія нічого не говорить.
  • 0

#59 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6693 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 11.08.2008 – 15:26

Подивився я серіал "Ті що співають у терні"
то звісно таке бачення творця серіалу, але мораль з того я таку зробив.
Гординя - то сенс життя. Любов то гріх. Любов завжди карається.

От отой головний герой - священник, так собою гордився, що за ним всі дівчата бігають, а він такий недоступний... бабуся та йому грошей дала, а він і радий, єпископом став, потім кардиналом... все в нього добре було за гординю його...
Головний героїні чоловік теж з амбіціями, гордий такий - як хотів так і жив, все в нього складалось так як він хотів...
а от стара та любила священника - за любов були покарані її діти. дочка її, мати головної героїні, теж разок там полюбила, чоловіку зрадила - покарані були і всі сини і чоловік її.
головна героїня священника любила - покарані були діти її...

от так - спасіння в гордині, і ні в якому разі не можна любити...
таке Християнство в окремо взятому серіалі...
  • 0

#60 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 11.08.2008 – 17:44

Перегляд дописуDarkLordVillis (11.08.2008 16:26) писав:

Подивився я серіал "Ті що співають у терні"
то звісно таке бачення творця серіалу, але мораль з того я таку зробив.
Гординя - то сенс життя. Любов то гріх. Любов завжди карається.

От отой головний герой - священник, так собою гордився, що за ним всі дівчата бігають, а він такий недоступний... бабуся та йому грошей дала, а він і радий, єпископом став, потім кардиналом... все в нього добре було за гординю його...
Головний героїні чоловік теж з амбіціями, гордий такий - як хотів так і жив, все в нього складалось так як він хотів...
а от стара та любила священника - за любов були покарані її діти. дочка її, мати головної героїні, теж разок там полюбила, чоловіку зрадила - покарані були і всі сини і чоловік її.
головна героїня священника любила - покарані були діти її...

от так - спасіння в гордині, і ні в якому разі не можна любити...
таке Християнство в окремо взятому серіалі...
Та ні, то твоє таке трактування цієї історії.
Колись ми запитали були в молодого ксьонза місцевої церкви щодо цього серіалу. Він сказав, щоби менше дивитись такого і не задумуватись над подібними варіантами, так як таке буває рідко.

Головний герой колись дав клятву, присвятивши себе (повінчавшись, як це називаюсь в римокатоликів) з Богом. Тому будь-які стосунки з жінкою - то вже є зрада в його ситуації. Так, він піддався пристрасті, але то була звичайна зрада, на кшталт зради чоловіка дружині, якій присягався на кохання до гробової дошки.
То хіба автор дав натяк в історії на мирські спокуси священиків, на гординю. (Хоча не виключено, що таке тоді і було в ті часи).
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних