Перейти до вмісту

Гордість є гріхом


Повідомлень в темі: 61

#1 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 03.04.2007 – 12:56

  • 61
Ми втрачаємо Божу силу, коли порушуємо Його закон, тобто впадаємо в гріх. Причиною ж усіх гріхів наших є гордість людська (перекручений, зведений до негативного, протиприродного рівня закон плоті, тваринний інстинкт самозбереження в нас). Гордість суперечить закону нашого розуму: протидіє вдосконаленню, духовному преображенню людини, являючи собою ворога й супротивника, власне — сатану («сатана» єврейською мовою — супротивник) у нас. Слово «гріх» означає буквально — порушення закону. Гордість — це початок втрати Духа Святого, замок, який закриває перед нами двері Неба; стіна, що відокремлює нас від Бога та невичерпного моря Його енергії.

Від гордості беруть початок й усі інші пристрасті душевні та пожадання тілесні. Це наші звірячі інстинкти, які прагнуть вийти з-під контролю та заволодіти нами.

Гордий зазвичай не бачить свого гріха, він вразливий і само­любний, йому важко пробачити і важко просити пробачення, важко поступитися в суперечці, він не любить слухати ні рівних собі, ані старших від себе. Він не любить наказового тону, надаючи перевагу смиренним проханням. Він часто спалахує гнівом, пам'ятає спричинене йому зло і постійно осуджує інших людей. Буває гордість, яка проявляється в небажанні визнати чиїсь переваги, а буває гордість, що підступно опановує тих, хто вже досягнув якихось духовних чеснот. Найкращим засобом боротьби з гордістю є вправляння у покорі, яка відкриває людину до Бога, робить її здатною сприйняти Його переображуючу та визволяючу силу.

Часто гордість відчувається в людині, коли вона порівнює себе з грішниками, як це зробив фарисей. Він порівнював себе з грабіжниками, неправедними, перелюбниками, митарями. У порівнянні з такими людьми фарисей бачив себе кращим. Треба порівнювати себе не з грішниками, а з праведниками, тоді буде мешне причин для гордості.

Добре розмірковувати про гордість і смирення, коли це стосується когось, а не нас. А якщо мова піде про нас, то ми стаємо ніби безпорадними і немічними. Тяжко смирити себе. Тому Господь і похвалив митареве смирення, бо він переміг сам себе. "Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать" (Як. 4, 6).

Про гордість з журналу "Благовісник": http://www.blag.org....tti/rnsb/44.php

Цю тему створив як відповідь на питання в темі http://www.tereveni....?showtopic=4411

#2 Antrenne Diourivelle

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 522 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Uupernavik

Відправлено 03.04.2007 – 13:51

бог - грішний
через його витівки в цьому світі є феномени гордості і людини....
  • 0

#3 BHAAD

    угу, так. дійсно. саме так. хоча ні. ось так! САМЕ ТАК!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 930 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 03.04.2007 – 13:52

краще бути безхребетним хробаком?
гордість дозволяє людині іти життям з високо піднятою головою, а не бути гнобленим догмати закостенілих релігій.
  • 0

#4 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 03.04.2007 – 13:56

BHAAD
Гордість і самоповага - різні речі...
  • 0

#5 Ласочка:)

    Сова всія Теревень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1002 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Славне місто Утопія

Відправлено 03.04.2007 – 14:01

Мені здається, що ви плутаєте гордість і гординю...
  • 0

#6 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 03.04.2007 – 14:06

Ласочка:cool2:
Гординя - це по-російськи гордість..
  • 0

#7 jakobz

    Подстрєкатєль

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2065 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Україна,саме дно

Відправлено 03.04.2007 – 16:40

Гордість то здається штука вроджена.Сумніваюся шо її можна чи позбавитись,чи навчитися...
Аналог - здатність любити другу людину тоже гріх...
Ч
  • 0

#8 Ласочка:)

    Сова всія Теревень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1002 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Славне місто Утопія

Відправлено 03.04.2007 – 17:00

 Kassandra (3.04.2007 15:06) писав:

Ласочка:)
Гординя - це по-російськи гордість..

А мені казали, що то різні речі... :cool2: Гордість, то гордість, а гординя, то самозакоханість... Принаймні так мені казали...
  • 0

#9 Gapochka

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 138 повідомлень
  • Місто:Вінниця

Відправлено 03.04.2007 – 18:52

Я теж вважаю, що то різні речі. Гордість НМД пов'язана з честю, шляхетністю. Хіба то гріх - гордість за свою батьківщину, за свій рід, друзів? А гординя - то чванливість, пихатість. Може я помиляюсь... Але я, до прикладу, горджуся тим, що у нашого народу були такі священики як Андрей Шептицький, Йосип Сліпий, які присвятили все своє життя Богові й Україні. Та й в нашій історії було чимало таких моментів, що ними можна справедливо гордитись...
  • 0

#10 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 04.04.2007 – 11:56

Значить так: є три значення гордості. Гріхом є третє і така веде до гордині. Але перші дві недалеко відкочуються від третьої і можуть бути причинами її виникнення.

Цитата

ГО́РДЫЙ, -ая, -ое; горд, горда́, го́рдо, го́рды и горды́.

1. Обладающий чувством собственного достоинства, самоуважения. Что делалось в этой гордой и несчастной душе? Гордой! Да, не пустое слово сорвалось у меня с пера. И тогда я уже думал, что ее гибель произошла оттого, что она не гнулась. Гаршин, Надежда Николаевна. [Катя] вдруг почувствовала себя вдвойне счастливой: ее любимый был не обычный человек, нет, он суровый, гордый и чистый. Казакевич, Звезда.

2. Испытывающий чувство удовлетворения от сознания достигнутых успехов, чувство своего превосходства в чем-л. Соня, гордая предложением Долохова, своим отказом и объяснением с Николаем, кружилась еще дома. Л. Толстой, Война и мир. Я был горд, что и мне --- была вручена роль Милона из «Недоросля». Юрьев, Записки. || Исполненный гордости (во 2 знач.); выражающий гордость. Гордый вид. Гордый взгляд. □ Домой я шел с гордым сознанием, что я уже настоящий ученик. Короленко, История моего современника. || перен. Величественный, величавый. В песчаных степях аравийской земли три гордые пальмы высоко росли. Лермонтов, Три пальмы. || перен. Высокий, возвышенный. Но не думайте ---, чтоб автор этой книги имел когда-нибудь гордую мечту сделаться исправителем людских пороков. Лермонтов, Герой нашего времени. Но в песне смелых и сильных духом всегда ты будешь живым примером, призывом гордым к свободе, к свету! М. Горький, Песня о Соколе.

3. Считающий себя выше, лучше других и с пренебрежением относящийся к другим; заносчивый, высокомерный. Тогда старик, приближась, рек: — Оставь нас, гордый человек. Пушкин, Цыганы. Тетя входила к Вере и говорила: — Ты бы посидела с гостями, а то подумают, что ты гордая. Чехов, В родном углу.

Цитата

ГОРДЫ́НЯ, -и, ж. Устар. Непомерная гордость.

http://feb-web.ru/fe...04/ma133228.htm

Повідомлення відредагував LMax: 04.04.2007 – 12:00

  • 0

#11 Gapochka

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 138 повідомлень
  • Місто:Вінниця

Відправлено 04.04.2007 – 13:51

Оті три значення НМД усі є гординею. Тому що тут людина гордиться сама собою, своїми діями. А я мала на увазі гордість за інших. Хіба це гріх?
  • 0

#12 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 04.04.2007 – 14:14

ну заміни її радістю за інших. Це точно не гріх тоді і очі не ріже путаниною понять.

Повідомлення відредагував LMax: 04.04.2007 – 14:17

  • 0

#13 -=VJ=-

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6536 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 04.04.2007 – 17:07

 LMax (3.04.2007 13:56) писав:

Гордість — це початок втрати Духа Святого, замок, який закриває перед нами двері Неба; стіна, що відокремлює нас від Бога та невичерпного моря Його енергії.

А тому, раби, швидко впали долілиць і поплазували смиренно чекати вироку.
  • 0

#14 Ласочка:)

    Сова всія Теревень

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1002 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Славне місто Утопія

Відправлено 04.04.2007 – 17:50

 Gapochka (4.04.2007 14:51) писав:

Оті три значення НМД усі є гординею. Тому що тут людина гордиться сама собою, своїми діями. А я мала на увазі гордість за інших. Хіба це гріх?


А чом гордитися за себе - це гріх? Якщо ти зробила якусь страшенно важку річ і тобі груди розпирає радість через те, то як ти класифікуєш свій стан? Я б сказала, що то гордість...(ІМХО) Я не вважаю, то гріхом....
  • 0

#15 Aleph

    Профі

  • На перевірці
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 396 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 05.04.2007 – 12:37

 LMax (3.04.2007 13:56) писав:

Ми втрачаємо Божу силу, коли порушуємо Його закон, тобто впадаємо в гріх. Причиною ж усіх гріхів наших є гордість людська (перекручений, зведений до негативного, протиприродного рівня закон плоті, тваринний інстинкт самозбереження в нас). Гордість суперечить закону нашого розуму: протидіє вдосконаленню, духовному преображенню людини, являючи собою ворога й супротивника, власне — сатану («сатана» єврейською мовою — супротивник) у нас. Слово «гріх» означає буквально — порушення закону. Гордість — це початок втрати Духа Святого, замок, який закриває перед нами двері Неба; стіна, що відокремлює нас від Бога та невичерпного моря Його енергії.

Чесно кажучи, я перший раз читаю таке визначення гордості. Також я не впевнений, що гордість - протидіє вдосконаленню. На початку шляху і до досягнення певного рівня розуміння - гордість може бути стимулом а не гальмом. Доречі, раджу перечитати "Бог його батьків" Дж.Лондона.

 LMax (3.04.2007 13:56) писав:

Від гордості беруть початок й усі інші пристрасті душевні та пожадання тілесні. Це наші звірячі інстинкти, які прагнуть вийти з-під контролю та заволодіти нами.

Це вже повна нісенітниця. У тварин домінюють інстинкти через гордість? А я думав, що за це відповідає нефеш.

 LMax (3.04.2007 13:56) писав:

Гордий зазвичай не бачить свого гріха, він вразливий і само­любний, йому важко пробачити і важко просити пробачення, важко поступитися в суперечці, він не любить слухати ні рівних собі, ані старших від себе. Він не любить наказового тону, надаючи перевагу смиренним проханням. Він часто спалахує гнівом, пам'ятає спричинене йому зло і постійно осуджує інших людей. Буває гордість, яка проявляється в небажанні визнати чиїсь переваги, а буває гордість, що підступно опановує тих, хто вже досягнув якихось духовних чеснот. Найкращим засобом боротьби з гордістю є вправляння у покорі, яка відкриває людину до Бога, робить її здатною сприйняти Його переображуючу та визволяючу силу.

Або бачить гріх але черерез гордість не "кається".
А Ви любите наказовий тон?
Вправляння у покорі до чого? До зла? Тобто, замість того, щоб боротися - відкрити дорогу? А ще можна свй страх за покорю сховати, причому, навіть від себе. Дуже поширена позиція.

 LMax (3.04.2007 13:56) писав:

Часто гордість відчувається в людині, коли вона порівнює себе з грішниками, як це зробив фарисей. Він порівнював себе з грабіжниками, неправедними, перелюбниками, митарями. У порівнянні з такими людьми фарисей бачив себе кращим. Треба порівнювати себе не з грішниками, а з праведниками, тоді буде мешне причин для гордості.

А, краще, самому прагнутит стати праведником.

 LMax (3.04.2007 13:56) писав:

Добре розмірковувати про гордість і смирення, коли це стосується когось, а не нас. А якщо мова піде про нас, то ми стаємо ніби безпорадними і немічними. Тяжко смирити себе. Тому Господь і похвалив митареве смирення, бо він переміг сам себе. "Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать" (Як. 4, 6).

Тому, потрібно оцінювати себе з сторони - без жалю та співчуття. "Возлюби ближнього як самого себе" можна трактувати у різних напрямках. І те, що себе потрібно любити, ніде у завітах не сказано.

 LMax (3.04.2007 13:56) писав:

Цю тему створив як відповідь на питання в темі http://www.tereveni....?showtopic=4411

Мої коментарі не означають, що я підтримую погляд автора вищвказаної теми.

А чи є гріхом гордість, яка не дає впасти у гріх?

Повідомлення відредагував Aleph: 05.04.2007 – 12:40

  • 0

#16 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 05.04.2007 – 13:30

 Ласочка:) (4.04.2007 18:50) писав:

А чом гордитися за себе - це гріх?
За гордістю слідує моральне спустошення. Ні разу не помічали? Прослідкуйте за собою. Маєте домашнє завдання. ;)

Цитата

Якщо ти зробила якусь страшенно важку річ і тобі груди розпирає радість через те, то як ти класифікуєш свій стан? Я б сказала, що то гордість...(ІМХО) Я не вважаю, то гріхом....
Радість не розпирає, вона наповнює, а гордість якраз розпирає. Невже не видно різниці між тими поняттями? :unsure:

 Aleph (5.04.2007 13:37) писав:

У тварин домінюють інстинкти через гордість?
Тварини не мають самосвідомості, самоідентифікації, тому й не відчувають людських почуттів.

Цитата

Або бачить гріх але черерез гордість не "кається".
Є таке. Це основна причина небажння покаятись - горідсть.

Цитата

А Ви любите наказовий тон?
Гордий не то що не любить, а просто ненавидить його. Це у нього визиває сильний внутрішній спротив і озлоблення. На той час як смиренний поставиться до наказовго тону спокійно, навіть внутрішньо не відреагує і зовнішньо може й також.

Цитата

Вправляння у покорі до чого? До зла? Тобто, замість того, щоб боротися - відкрити дорогу?
А інакше зло не переможеш. Бо зло це ілюзія, відпусти ілюзію і вона розчиниться.
А якщо зі злом боротись його ж методами людина робиться злою тоді також. Нема ніде добра тоді.

Цитата

А ще можна свй страх за покорю сховати, причому, навіть від себе. Дуже поширена позиція.
І вона добре помагає справитися з тим руйнівним почуттям (страхом).

Цитата

І те, що себе потрібно любити, ніде у завітах не сказано.
Не уважно ти читав, або більш ймовірно що зовсім не читав. Сказано "Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте..."
"Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?
Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!"

Ну то як можна себе при цьому не любити? Ну то не дивно тоді, коли Бога не любиш...

Цитата

А чи є гріхом гордість, яка не дає впасти у гріх?
Абсурдно, якщо виходити з того, що гордість то вже гріх.
  • 0

#17 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 05.04.2007 – 13:50

Назвіть конкретні прояви гріховної гордости.
  • 0

#18 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 05.04.2007 – 14:09

духовна сліпота.
  • 0

#19 Вік

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1280 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ, Україна-Русь

Відправлено 05.04.2007 – 14:12

я гордий тим, що українець. — я грішу?
  • 0

#20 LMaXLvIV

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1067 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 05.04.2007 – 15:06

Судити тебе не маю права.
Я радий що я землянин...
Ти вибираєш гордість, а я радість.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних