Перейти до вмісту

Творчість учасників форуму


Повідомлень в темі: 543

#481 Electra

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 226 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Володимир

Відправлено 04.11.2011 – 21:27

над правим оком чортенята
танцюють бугі
замерзло вухо у горнята
і зимно в руки
снується дим тютюн з вишень
вербова люлька
сон заховався до кишень
тривога в шлунку
втекти у парковий туман
нехай сховає
самотнім лишиться горня
з холодним чаєм

шось таке) називається "Елегія похмільного ранку" :)
  • 2

#482 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 06.11.2011 – 12:00

Не придумала назви))

Живеш емоціями, й рік за роком
вони приглушують всі інші почуття
нестримним радісним потоком
впливаючи на хід твого життя.

Ти вносиш корективи у події,
що закарбовані у памяті твоїй,
ти знаєш, чи, точніше - віриш
в доречність і гуманність власних дій.

Так важко усвідомити банальність
і з часом зрозуміти помилки,
коли для тебе почуття - формальність
а серце вже давним-давно мовчить.
  • 0

#483 Electra

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 226 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Володимир

Відправлено 06.11.2011 – 20:04

важко бути відьмою
особливо у повню
діти негодовані
чоловік не люблений
танцюєш канкан із місяцем
у вогні гартована

важко бути відьмою
віддаватись щоночі привидам
ні заклинаннями давніми
ані зіллям на семи водах настояному
з пам"яті їх не витравити

важко бути відьмою -
вітер лишає рани
сонях цілує у щоки
сльози втирають волошки
маком розквітнеш вранці

бути відьмою важко -
рідна земля не приймає
море ковтає язИка
щоб не сказати правду
ти наречена ночі
  • 1

#484 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 07.11.2011 – 22:33

За мир на Землі

Коли ти ітимеш під моїм вікном,
і раптом на голову впаде вазон,
не плач, не сумуй, це репетиція
тобі залишається чекати й молитися.

Коли переходити будеш дорогу,
тебе дожену і зламаю ногу,
не плач, не сумуй, все буде окей,
тебе чекає ще важчий день.

Коли переходитимеш погулянку
я бензопилою переріжу горлянку
не плач, не сумуй, прийшов твій кінець,
хто мене образить, той вже не жилець.

Повідомлення відредагував Чортеня: 07.11.2011 – 22:34

  • 0

#485 Electra

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 226 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Володимир

Відправлено 08.11.2011 – 22:17

SMS (Save My Soul)

хмільні СМСки до Бога
писати все ж ліпше аніж до тебе
принаймні не ждеш що відповість
зі свого тридев’ятого неба
із п’ятого поверху свого
ти теж маєш звичку мовчати
на всі мої п’яні молитви
на крики врятуй мою душу

це пісня на сотню куплетів
чи чортову дюжину знаків
це меседж у пляшці з-під пива
потопленій в темній воді

врятуй мою душу
відправ лиш одну СМСку

так просто
як Бог
що прощає гріхи
натиснувшикнопку delete
  • 1

#486 Elo4k@

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 73 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.11.2011 – 20:21

Знайома писала:

Я стираю твой номер опять
Раз, наверно, уже в двадцатый (!)
Чтоб тебе не звонить, не писать,
И не слышать твой голос проклятый...

Я пытаюсь себя держать
В рукавицах ежовых воли,
Тщетно силясь себе доказать:
Нет тебя. И не будет. - Уволен!!!

Я стараюсь тебя забыть,
С головой погружаясь в работу,
И с друзьями почаще быть -
С понедельника по субботу...

Только всё тебе нипочём,
С каждым днем в этом я убеждаюсь:
И все мысли мои ни о чём,
Дальше - хуже, чем больше стараюсь.

Всё равно ты ВЕЗДЕ и во ВСЁМ -
Не уйти, не исчезнуть, не скрыться.
Можешь солнцем быть, и дождем,
И водой из-под крана литься.

Нужен мне и веселый, и злой,
Полным сил, и когда простужен..
НЕНАВИЖУ ЗА ТО, ЧТО НЕ МОЙ !!!
Да не нужен ты мне!!!.. нет, ТЫ мне НУЖЕН...
  • 0

#487 Electra

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 226 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Володимир

Відправлено 23.11.2011 – 22:38

риба хоче

проштрикнути темну тремтливу вологу
торкнутися так щоб не лИшити сліду
цілунком у лоб і goodbye у дорогу
шукати глибини де сонце не сліпить

ніяких тобі девіацій і збочень
усе дуже просто: риба – хоче

ти ліпиш щодня своє тіло як свічку
і віриш що прийде вогонь і молитва
а дно прикриває замулений відчай
він слова боїться так само як світла

it’s time щоб розкрити обійми і очі
ти знову та риба що хоче

і хай буде ніч щоб пірнати до бога
і хай буде день щоб кидати монету
ставок чи струмок чи сон а чи спогад
і чи пакувати валізи у Лету

усе буде ok і все буде правильно
а поки що – риба хоче плавати
  • 0

#488 Halka

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2314 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 10.12.2011 – 16:34

І поки Земля крутиться, то я тебе любитиму
І поки Сонце світиться, то я тобою житиму
І поки море піниться тобою милуватимусь
І поки листя крутиться, то я тебе кохатиму.

І навіть коли спиниться круговорот Землі
І навіть як погаснуть на Сонці всі вогні
І море як зупиниться і буде повний штиль
То я тебе любитиму, втамовуючи біль.

Як буде тобі добре – радітиму за тебе
Як буде тобі зле – поможу чим зумію
Як буде тобі сумно – розвеселю як треба
Я буду поряд, бо без тебе вже не вмію.
  • 1

#489 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 12.12.2011 – 20:33

* * *
На лінії вогню і за межею болю,
щоб щастя обвило любов'ю,
щоб памороззю радості покрились очі,
немов трава, що до землі хилитись хоче.

На фронті змін і за плечем розлуки,
вона не та, чию тримав ти руку,
вона не знає, де закінчується мука,
душа її, як келих, що чекає на отруту.

На оберемку кришталевих почуттів
життя своє розсипле конфеті,
воно поставить розділові знаки ті,
немов редактор, коректуючи статті.

На перехресті стоптаних шляхів
кохання впаде, знемагаючи в журбі,
кохання не наздожене митців,
немов стріла, що не потрапила у ціль.
  • 0

#490 Electra

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 226 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Володимир

Відправлено 19.01.2012 – 19:40

новеньке;)
Wit(ch)ild, або дитино-відьма

Авжеж ця дитина не така вже мала і дурна
Вона пам’ятає усе що ти їй обіцяв
І коли приходить босоніж вночі до твого вікна
І просить зробити їй чудо з води і вина
Насправді рятує тебе від сотні надуманих справ

Вона вирубає світло недбалим помахом рук
Змішує тексти паролі поради їх викидає геть
Ловить птахів нічних на власного голосу звук
Слідом ідеш немов за повітряним змієм малюк
Смішиш гієн цілуєш змію у себе закохуєш смерть

І засинаєш. Дитина палить свічки
І тіні у колі танцюють правічний аркан
Годинник спиняє хід навспак поспішають річки
Тебе огортає темний і теплий туман
  • 0

#491 Teo

    бовдур, булька, кулька, круть!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2841 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 06.02.2012 – 16:52

Я натягнув, я мужній був,

Тобі цієї ночі вдув.

Я пацанам сказав про це,

А перед очима – твоє лице.



То чи то секс, чи то кохання,

Набридли ці тупі питання,

Тебе забуду, а вже зранку,

Я буду сидіти самотній на ганку.



Але на серці якось дивно,

А на душі мені противно.

Я набираю номер твій,

А десь ти тиснеш там «Відбій».



Ти зрозуміла, все відчула,

Чиїсь слова ти вже почула,

Що ти для мене лише лялька,

Звичайна паперова калька.



Та що ж робити вже тепер,

Коли останній шанс помер,

Коли я зрозумів про це,

Що хочу бачити твоє лице.
  • 3

#492 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 18.02.2012 – 22:09

Цинічно і панічно


Світ потонув у димі сигарет,
Я задихаюсь у обіймах ночі.
До біса щастя, тут лиш дим та смерть!
Рука сучасності нам закриває очі.

Світ повен жаху, крові і зітхань,
Навколо люди, що не усміхаються...
До чого привела жага пізнань
В епоху штучності й зухвалості?

Світ не живе, він тільки доживає,
Тримаючись за нитку синтетики,
І серце ледве б"ється, пульс стихає,
Ну де ж ви, останні естетики?
  • 0

#493 Electra

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 226 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Володимир

Відправлено 04.03.2012 – 23:55

СНИ ПРО ЧЕХІЮ
2.
коли сниш про країну в якій ніколи не жив
то хіба це не відбитки минулих життів
грають на нитках твого ДНК як на цитрі
і коли в твоїх жилах піниться темне міцне
хіба ти не хочеш летіти
ловити машини просити щоб підвезли
хоча б до кордонів твого літа
і далі де розпанахують крону небес
шпилі старого святого Віта
ковтати солодкий пил з-під коліс
пригощатися куривом пивом жінками
діставати траву з дна глибоких валіз
частувати своїми історіями і снами
бо коли твій слух нарешті затерпне від
дивних давніх рапсодій богемського лісу
ти вростеш у цю землю
десь між веж і мостів
серед трав і бруківки
голубів і котів
і руками обіймеш це заспане місто
  • 1

#494 Teo

    бовдур, булька, кулька, круть!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2841 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 19.03.2012 – 19:44

апокаліпсис сьогодні

Ми падаємо, бо не тримають,
Останні нерви відмирають,
Тепер в ще юному волоссі,
Вже сивина, немов в колоссі.

Втратити життя ми можемо,
Здається, що по лезу біжимо,
Хтось вимикає раптом світло,
Ми не побачимо, що навесні квітло.

Ми падаємо, бо не тримають.
На вулиці ще діти грають,
Я їм кричу, що повертайтесь
З батьками на ніч залишайтесь.

Бо тільки там, в глибині ночі,
Мерехтять ці червоні очі,
А руки штовхають тебе під коліна,
Залишилась жити всім нам ще хвилина.

Нічого не вдієш, нічого ж не знаєш,
Останні двері кудись відчиняєш,
Повітря не стало та звуки пропали,
А наших дітей якісь люди приспали.
  • 1

#495 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 27.03.2012 – 19:29

Червоний перформанс

Над лівим вухом чортеня
наспівує буденний блюз
мене дратує метушня
і арсенал людських спокус

Іду до тебе як на страту
вдивляюсь в сутінок туман
в душі гуде криваве свято
із хмелю темряви і ран

Блукає погляд хіроманта
по лініях твого життя
тирада болю розпочата
закінчилось душі гниття

Трамвайний гул і сіре небо
і постріл стомлених очей
тупим ножем добити треба
тих сто недоспаних ночей.
  • 3

#496 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 29.03.2012 – 22:16

Епічний вирій весняних думок


А розум залишився на квітучій гілці,
де ми колись блукали уві сні...
напевно забула, коли по веселці
побігла донизу назустріч весні

А потім, сумна, крокувала бруківкою
до епічного вирію весняних думок...
хмарочоси очей стали домівкою
і я мандрувала від зірок до зірок

Твої окуляри сліпучо мені усміхалися
я ловила смайлики і слухала дощ...
до твого дихання прислухалася,
розглядала намоклі камені площ

І так важливо просто прокинутись
від стуку по ринві срібних краплинок
я хочу у травні знову прикинутись
молодою росою на зорі павутинок.

Повідомлення відредагував Чортеня: 29.03.2012 – 22:16

  • 1

#497 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 31.03.2012 – 15:37

Відлуння грози ( надихнув тижневий львівський дощ )


Просто помовч і занурся у тишу,

послухай, як дощ грає хард-рок,

виглянь на неба похмуру афішу,

відчуй шепотіння космічних дірок

Просто завмри і довірся вітрові,

і, може, гроза тобі дасть пораду,

як кинеш виклик сірому світові

струмок заспіває німу серенаду.

  • 0

#498 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 02.04.2012 – 09:06

Трошки гумору


Був такий випадок, це не прецидент,
прийшов до ворожки якось імпотент.
Що тільки не випив, що лише не з’їсть,
Та ніяк у нього прутень не стоїть.
Каже: «дай ми чорта, той що помагає,
Бо я порятунку іншого уже не знаю.»
Відьма думала не довго, здійснила обряд,
Всіх чортів своїх пошикувала у шеренгу в ряд.
«Візьми собі цього, - каже, - що стоїть при плоту,
Тільки перед сєксом дай йому просту роботу.
Коли чорт із потом буде працювати,
В тебе коли схочеш, то буде стояти».
Після цих слів зрадів чоловік, авжеж,
А його радості не було меж.
Коли чолов’язі захотілось кохання,
Тоді він дав чортові завдання:
«бачиш ті поля? Засій їх пшеницею,
А кожну зернину полий ще водицею,
І врожай файний ти зрости,
Пожни пшеницю і помолоти.
Пов’яжи снопи, так неначе в шатах,
А зерно зрощене ти роздай по хатах.
Не встиг чолов’яга кохання своє в ліжко запросити,
Як чорт уже встиг свою роботу зробити.
Тут у чоловіка праведний був гнів,
Бо він після цього добре офігів.
Наступного разу дав чортові завдання
рубати ліси, і опилок підмітання,
поколоти дрова, та ще й поскладати,
у кожну садибу, у кожну хату.
Поки зняв штани, поки приступив,
Клятий чорт роботу вже свою зробив.
Цього розчарування стерпіти вже не міг,
Вмить цей чолов’яга до ворожки прибіг,
Став її сварити, став він матюкатись,
А ворожка з цього почала сміятись.
Накінець-то каже: «ходімо до хати,
Покажу яку роботу треба чорту давати.»
Сидить чорт на запічку, змучений хоч кайся
Щось тихенько робить, шепче: «випрямляйся».
Думав чолов’яга, до чого йому цей голосок,
Чорт в копитах своїх гладив волосок.

Повідомлення відредагував Друг Бобер: 02.04.2012 – 09:29

  • 3

#499 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 10.04.2012 – 21:40

Під квітневою лихоманкою

Вітер твоїх ранкових думок
пахне теплом і літом…
черговий ліричний рядок
про те, як всміхається квітам
сонце
(як стимул зробити крок)
А трохи далі летять лелеки
примарним фантомом дороги,
що веде до космічної Мекки
призахідної ейфорії Бога
сонця
(того, що не надто далеко)
На палітрі неба кольори
розкладені за алфавітом…
а ніч у скриньці Пандори,
що захована під гранітом
сонцем
(мотивом античних творів)
Ми будемо грати в мовчанку,
рахувати краплинки роси,
що в похміллі забув світанок…
і подякують усмішок голоси
сонцю
(за ще один сонячний ранок)
  • 4

#500 Олеська

    вовчиця-чарівниця

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 8134 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:скіфські вали

Відправлено 10.04.2012 – 22:17

[ex]Дописи переміщено. Обговорення творчості форумчан тут: http://tereveni.org/topic/13779/ [/ex]
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних