Перейти до вмісту

Люблю думати!


Повідомлень в темі: 319

#21 iskra

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 191 повідомлень

Відправлено 05.12.2005 – 01:01

hobit (29.11.2005 14:07) писав:

2 iskra: (вибачаюся за таке, але коли я пишу iskra з першого разу завжди получається ikra...... не ображайся, просто в мене стара клава)

Для мене кохання -- це тільки засіб для самовдосконалення (ну сенсом життя я вважаю самовдосконалення).

Сьогодні наштовхнувся на багато цікавих думок:

1. (не знаю чому саме це, бо не має ніякого відношення до теми)Ми смертельно хворі життям. Наша планета просто хвора життям і помаленько виздоровлює.

2. Вже забув :)((

Перегляд допису


Не образилася за ікру - насміялася після роботи, думала, що лусну :) Мені таке навіть на думку не спадало ;)
Кохання задля самовдосконалення - я правильно формулюю думку? Якось не так звучить - здається ненормальним, коли ти в коханні тільки й шукаєш особистого самовдосконалення. Ну от подарував квіти, став трішечки кращим, допоміг вийти з тролейбусу - ще на краплиночку кращим - за день насамовдосконалювався досхочу. Я може применшую сенс самовдосконалення, та це метафорично. Кохання, на мою особисту думку, перший крок до добра, а від нього й до гідності недалеко. Отут я й бачу сенс життя - гідність та добро (тільки не треба одразу пригадувати останні кадри з фільму "Гладіатор" - там добро і гідність спопсіли до відрази). Просто якби люди не забували про ці три прості речі - жити було б зовсім інакше, я не кажу легше - інакше.
А про смертельну хворобу життям - романтично, але, не ображайся, нагадало епоху готики :) Оце нещодавно перечитувала інтерв"ю з одним дядьком, який розшифрував катрени Ностардамуса, так звідти й вичитала - мучитися життям землянам доведеться аж до 24 сторіччя - а потім вони стануть венерянами (чи як то - венеріанцями? Коротше, житимуть на Венері) і мучитимуться далі. З чого витікає вельми оптимістична думка - кінець світу, якщо й буде, то лишень частковий. Вітаю щиро, можна не вірити жовтій пресі :happy1: А, якщо серйозно, треба просто змінити своє ставлення до навколишнього середовища і до себе. І ще одна вже зовсім оптимістична думка ( я щось сьогодні переконана оптимістка) - кохання врятує світ, та, чого там розмінюватися на дрібниці - ВСЕСВІТ :cool1:
  • 0

#22 Гість_Соломія_*

  • Гості

Відправлено 28.02.2006 – 19:37

Прочитала Ваше пвідомлення і не могла не написати власної думки щодо цього. Якщо Ви любите читати. то для порівняння прочитайте Біблію. І може тоді Ви побачите і інший бік медалі.
Християнство не є релігією слабких людей, а НАВПАКИ сильних! Оскільки справді не легко тепер бути справедливим, чесним, добрим, люблячим, вірним.... і взагалі Людиною. А саме цього навчає релігія християнство.
Важко зараз навчатись без хабарництва, чи отримати без цього роботу. Важко людині в горі не звертатись до алкоголю, чи ворожбатства, нікотино- чи нарко- залежному від залежності.
А християнство цього НЕ передбачає. Тому чи справді так легко бути Християнином???
  • 0

#23 Xobb

    Doctor What'son

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1481 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 03.03.2006 – 11:29

Соломіє, християнство Є релігією слабких, але НЕ СЛАБКОЮ релігією. Єдиною проблемою християнства є християни. "Був один християнин, але і то його розп’яли" (вже згаданий тут філософ так казав). Усі християни вважають себе християнами тільки за те, що ї похрестили, а не по своїх вчинках християнських. Це мені найменше імпонує, м’яко кажучи, і тому я ніколи б не назвав себе християнином.
  • 0

#24 Зимова Дівчина

    Білочка-пустунка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2069 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 07.05.2006 – 09:17

Роздуми кажеш... останні стосувалися релігії з неї і почну.
В принципі протягом усього життя не залишало відчуття, що я все роблю якось не так як це роблять інші, і в житті у мене все відбувається як то кажуть "не як у людей"...От і тут. Я християнка, вірю в Бога, вірю що існує вища істота, яка дала нам життя і стежить за його перебігом, направляє і контролює. Він допомагає, якщо попросити, попросити щиро від душі, пробачає якщо ти дійсно розкаюєшся у своїх вчинках, дає сили, коли їх вже просто немає...ну і крає, хоча іноді і не в цьому житті. В чому проблема? Я посто не можу зрозуміти доцільність і логіку якихось обрядів чи звичаїв, та навіть не знаю як їх обізвати...Чому не можна заходити у церкву з непокритою головою чи у штанах (жінкам). Що за дурниці? Я прийшла спілкуватись з Богом яка різниця що на мені? Піст. Ну в принципі річ корисна. Але якщо це робиться примусово? Тобто ти себе примушуєш не їсти? Навіщо?А потім він закінчується і починається...дорвались називається...І яка з того користь? Ти себе будеш потім з язвою заспокоювати тим що дотримався посту? Просто елементарно на протязі всього життя варто стримувати себе і не об"їдатися. Чому для цього якісь періоди визначати, і потім впадати у крайнощі?
Священники. Як їх можна назвати священнослужителями, коли вони живуть аж ніяк не за законами Божими?Достатньо одного погляду щоб це зрозуміти. Яка там сповідь? Та тебе таким брудом обіллють що і не радий вже. Краще із псом поговорити і йому душу вилити. Ці злобкуваті бабки, які ладні тебе розірвати, якщо ти не там стала.
Все це можна з легкістю назвати богохульством, а мені все одно...
Є Бог, я з ним можу розмовляти, він може мене чути і плювати на всі правила.
  • 0

#25 Xobb

    Doctor What'son

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1481 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 08.05.2006 – 00:26

Сьогодні такий вечір класний. Недільний. А може понедільний ранок? все одно ще неділя, бо не лягав спати. Навідміну від domino зірок не бачив, але бачив хмари. вони якісь живіші за зірки. Вони рухаютья змінюються під впливом вітру. Прямо як люди. Ще собі довів, що життя міряється в паузах. Цікаво получається, ми живемо в перервах між тим, коли щось робимо. Правда не осягнув докінця те, шо в голові про паузи крутилося. Пішов покурити, і настрій знову став прийнятним для того, шоб в голові думки ганяти.

Любов ділиться на фронти! Виділяю 3 фронти: побутовий (має гілку -- фінансовий), романтичний і сексуальний. Кожна людина виставляє свої рейти. Шкала кожного фронту від 0 до 1 виключно. Сума цих всіх фронтів має бути рівна 1. Тобто побутовий 0,3 + романтичний 0,2 + сексуальний 0,5 = 1. Це для прикладу і зов7 нікого персонально не стосується. Ідеальним становище являється тоді, коли рейти в двох людей приблизно однакові. Тоді стосунки приречені на щасливе існування!

Сенс життя -- не знати його. не шукати. а робити те, що маєш робити. просто виконувати все, що вимагається. Не плутайте з тим, шо я сильно покладаюся на Бога чи ще щось. Нічого змінити неможливо. Головне зібратися друзями, поговорити, подумати, а ще краще послухати, і далі працювати. Шкодую, шо не можу організувати так, шоб ті всі 150 писків, які є на цьому форумі зібралися разом, просто подивилися друг другу в очі. Без слів. І повернутися назад за монітори.

Если неправильно набрать номер, никогда не будет гудков "занято".
  • 0

#26 Lady Of The Flowers

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 952 повідомлень

Відправлено 18.05.2006 – 21:31

гм.
нині думала про свято.
тобто про реальність його святкування...

напевне не можна назвати справжнім святом те, про яке всі згадали лише тому, що ти їм сам нагадав...
справжнє свято - це те, про яке памятають близькі люди. це означає щось, напевно...
  • 0

#27 Viktor

    НЕВГАМОВНИЙ

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 566 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів, L'viv, Lwow, Leopolis, Lєmberg, Lion

Відправлено 18.05.2006 – 23:48

Перегляд дописуParsokon (18.05.2006 22:31) писав:

гм.
нині думала про свято.
тобто про реальність його святкування...

напевне не можна назвати справжнім святом те, про яке всі згадали лише тому, що ти їм сам нагадав...
справжнє свято - це те, про яке памятають близькі люди. це означає щось, напевно...
це ти про яке свято,якщо не секрет?
  • 0

#28 Пристойна дівчинка

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 68 повідомлень
  • Місто:Львів-Луцьк

Відправлено 06.06.2006 – 12:58

Надіюсь я правильний для цього розділ підібрала=)І надіюсь такої теми тут ще нема, принаймні я не бачила..Ну ось. Цікаво почитати, що ви пишите, коли до вас риходить натхнення=)

Ось перший творик.

Вона створила Його у своїй уяві і Він завжди задовольняв усі її потреби. Не фізичні, звичайно. Але Він її душевно годував. Він знав, коли принести їй перше, коли друге, коли подати на десерт цукерку, а коли її улюблене шоколадне морозиво. Вона любила з Ним розмовляти. Бо Він її слухав, і, як їй здавалось, активно на все сказане реагував: то тішився, то обурювався. Цього не вміла її краща подруга, і тому це був Його великий плюс. Він завжди дивився з нею телевізор, сидів в Інтернеті, критикував надоїдливих людей, заздрив, мріяв…Сперечався, коли їй це було треба…
Згодом, вона на стільки до Нього звикла, що не відчувала потреби у інших людях. Вона перестала перейматись через свій зовнішній вигляд, виходила з дому лиш щоб закупити продуктів, або коли він хотів прогулятись по темному парку. У мобільному телефоні давно уже сіла батарейка, домашній відключили за несплату за два попередні місяці….
А ще згодом до неї приїхала рідня, відчинили двері своїм примірником ключа, який вона дала їм на свою голову із-за необачності ще минулого року. Вони знайшли її на дивані. Телевізор був включений, там саме закінчувалась мабуть кілька сота серія якогось іспанського серіалу. На руках у неї було блюдце із розтанувшим шоколадним морозивом, очі були закриті, біляве волосся неохайно, але доволі мило розкидане по подушці, а на устах сіяла задоволена усмішка. Вона нагадувала маленького ангела…Пульс на її руці не відчувався, серце не билось, а душа так тішилась!!!
  • 0

#29 Xobb

    Doctor What'son

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1481 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 15.06.2006 – 23:00

в пральний розділ напевне не попала..... можна тепер пояснення автора до цього фрагменту? почитав, вималювалося декілька образів, але не знайшлося логічного ланцюжка, який би повів далі думку...
  • 0

#30 Пляма

    спонтанна...

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 738 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:|LemberG|

Відправлено 24.06.2006 – 13:46

Перегляд дописуhobit (16.06.2006 00:00) писав:

в пральний розділ напевне не попала..... можна тепер пояснення автора до цього фрагменту? почитав, вималювалося декілька образів, але не знайшлося логічного ланцюжка, який би повів далі думку...
це є основною рисою постмодерністської літератури ))
  • 0

#31 Зимова Дівчина

    Білочка-пустунка

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2069 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 24.06.2006 – 14:41

Цитата

Тоді стосунки приречені на щасливе існування!
шикарна фраза...


Люди на цьому світі живуть доволі давно, і не так вже й мало з них були достатньо розумними. Їхні слова зберігаються у наших головах і передаються у спадок нащадкам. Чиїсь слова зберігаються з іменами і прізвищами, чиїсь залишаються приказками чи крилатими виразами, або ж просто правдою життя. Кажуть, якщо дуже сильно чого-небудь хотіти, то ти обов’язково це що-небудь отримаєш, звичайно коли-небудь. Але ж і є така фраза : „Найприємніші речі трапляються з нами несподівано”. То як тут бути? Хотіти дуже сильно чи просто жити розраховуючи на сюрпризи долі? Як на мене, то кращим є другий варіант. Він дозволяє жити, а не доживати до того коли-небудь, коли кожного дня прокидаєшся і весь день мучишся питанням : чи саме сьогодні ти отримаєш це що-небудь ? Хоча все відносно і залежить, що ж ховається за тим що-небудь. Якщо комусь потрібен мішок грошей, то він навіть несподівано з неба не впаде, тут попрацювати треба добряче (проте в житті всяке буває, може і мішок впаде на кого-небудь :kozak:). Мабуть я все ж таки мала на увазі речі не матеріальні – почуття, події, людей, які покращують це життя (принаймні прикрашають). Мабуть здатність дивуватись і визначає живеш ти чи існуєш. Тобто, коли тебе вже ніщо не дивує в цьому світі, то це вже не життя. Отже, краще блукати лабіринтом, натикаючись на різні несподіванки і шукаючи виходів з тупиків, аніж йти по трасі...
  • 0

#32 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 24.06.2006 – 15:56

Перегляд дописуhobit (23.10.2005 12:50) писав:

В чому сенс мого життя? Для чого я живу?
Кожна людина самостійно має вирішити для кого чи для чого вона живе. Моя пропозиція класична: дерево, будинок, дитина.

Перегляд дописуhobit (8.11.2005 21:51) писав:

Релігія -- це методи та стимули для розвитку душі, чи комусь це дуже вигідно?
А ви розрізняйте поняття віри взагалі й релігії зокрема, і все буде зрозуміло. ;-)

Перегляд дописуAl Capone (10.11.2005 20:34) писав:

3. Мораль - ЧИТАТИ БІЛЬШЕ!
Велика кількість несистематизованої інформації радше зашкоить, ніж допоможе. Крім "читати більше" я би порадив робити певні висовки, причому якомога загальніші.

Перегляд дописуAl Capone (13.11.2005 20:06) писав:

Людина – найегоїстичніша істота, - безсумнівно. Однак, чи не є кохання завуальованим, підсвідомим проявом людського егоцентризму?
...
P.S. Сам не хочу вірити в те що пишу – просто одне велике розчарування, – а хочеться чогось неземного, небесного й надзвичайного. Якщо хтось переконає у зворотному – буду до скону вдячний!
Уважно не читав, але загалом напрямок думок правильний.
Додам: "кохання - це найкраща частина тебе"(с)чоловік моєї подруги.
Пояснення: переважна більшість людей не є ідеальними - їхм бракую певних додатків, аби бути таким. Кохання - це і є ті додатки: те, що робить звичайну людину ідеальною - ідеальну передусім у власних очах. Граничний випадок: наскільки би не була людина близькою ідеалові, та без тієї дрібнички, що її бракує, вона залишатиметься нещасною. І щастя, котре вона отримує у дрібниці, що її додакє кохання - безмежне. Тому відмова від кохання - надзвичайно болюча, бо розтавання з власною ідеальністю болюче. Тому кохання - як шлях до ісдеалу й щастя - авжеж є егоїстичним неабияк.

Перегляд дописуhobit (14.11.2005 16:16) писав:

В багатьох пунктах згідний, але є одне "але":
ані любов, ані кохання не приведе нас до щастя. До щастя прийдемо поєднуючи приємне з корисним.
От і третє питання для читачів теми:
Що таке щастя?
У будь-якому разі це задоволення життям. І кохання може до нього привести. Також і мудрість, і нахабність. :-)
  • 0

#33 BHAAD

    угу, так. дійсно. саме так. хоча ні. ось так! САМЕ ТАК!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 930 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 24.06.2006 – 16:08

Перегляд дописуhobit (8.11.2005 21:51) писав:


Релігія -- це методи та стимули для розвитку душі, чи комусь це дуже вигідно?

Зараз схиляюся до 2 варіанту. Дійсно, Ніцше доводить, що Християнство ---- релігія слабкої людини. :kozak: Без попереднього читання праці "Антихристиянин" краще не відповідати в цій темі.

що християнства - так релігія, яка з самого початку була релігією рабів не може і не повинна керувати життям людей. християнство прославляє слабкість. навіть сам символ християнства, розпяття, символізує слабкість.
людина, яка не вважає себе слабкою не буде вірити в "бога". вона скоріше в себе повірить, в свою перевагу над іншими...

ділитися з бідними? допомагати слабким? ну.... якщо ви боїтесь, що самі такими станете - ну тоді вам шлях до християнства.

і про смисл життя:
я не вважаю, що розвиваючись особисто ти стаєш вищим за інших, ти просто розумієш речі,які вони не розуміють. метою життя повинне бути прагнення розвитку нації, народу, раси в крайньому випадку.

і знаєте чим мені подобається сатанізм? тим, що він стверджує що людина просто ще одна тварина, трохи інша, але все ж тварина. особисто сатанізм не переварюю, але деякі постулати дуже правильні.

релігія - просто спосіб маніпулювання людьми.


справжня мисляча людина не повинна вірити в абстрактне поняття "бога". сама ідея покарання чи винагородження після смерті, робить людину егоїстом, що прагне ублажити бога, щоб той дав йому насолоди після життя.

ось така моя думка.
  • 0

#34 Пристойна дівчинка

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 68 повідомлень
  • Місто:Львів-Луцьк

Відправлено 24.06.2006 – 23:45

Як на мене,сенс життя для людини-це визначеність у своїй меті,отримання сатисфакції,віддача і самопожертва для одержання взаємності..
Особисто мені кожного ранку потрібно просинатися і знати,що в цей день у мене є справи,які маю зробити,і що цей день не пройде марно.
Щодо сатисфакції,то миїї шу4каємо у всьому:сон,їжа,телевізор,інтернет,спілкування,кохання,сміх,для когось знущання,і таке інше..
Віддача і самопожертва:тут вже можна згадати і кохання,і релігію.Хтось вище писав про дурні церковні правила.Цілком згідна.Саме такі принципи відштовхують людину від релігії.Однак,хтось цього доьтримється,бо йоиу то потрібно,і він отримує від того задоволення.
Нарахунок взаємності,ио це те,чого ми прагнем отримувати від інших."Стався до інших так.як хочеш шоб вони ставились до тебе"..от і все..
  • 0

#35 Andy

    Безкрилий Ангел

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 232 повідомлень
  • Місто:Львів

Відправлено 25.06.2006 – 00:24

Цитата

Дійсно, Ніцше доводить, що Християнство ---- релігія слабкої людини. Без
попереднього читання праці "Антихристиянин" краще не відповідати в цій темі.
Ну читав я "Антихриста" .. і що? Думки навіженого, котрі, з огляду на свою
категоричність і спротив класичному вченню про релігію знайшли відбиток
популярності. Невже можна якимось чином протиставляти творчість даного мислителя
і цілу релігію, розвиток якої сягає тисячоліть? І що взагалі розуміється під "релігією
слабкої людини"? Це тобто, якщо в нас ,не знаю точної статистики...ну нехай 90%
населення, що проживає в Україні християни, це означає, що у нас 44 млн. слабких
осіб людей? Ну, погодьтесь, це ж не так.. Певно історія була така(в
інтерпретації сіхавських і лівандовських пацанов): Сидить якось Ніцше... і думку
задає.. як би то отово прославитись. А тут приходить до нього Фауст і каже: Слиш,
пацан.. давай я тобі кидану кілька ідейок і організую гарну рекламну кампанію,
там фото,турне по Європі і Манголії, журнали, дєвушкі, а ти то всьо оформиш
гарно, там, палітурку підбереш ну і душу мені на здачу. Той каже: Вау, чуваааак,
я такого все життя чекав, давай, толкай ідєї.. вот так ось))) ну...або може
якось інакше...

Цитата

що християнства - так релігія, яка з самого початку була релігією рабів не може
і не повинна керувати життям людей. християнство прославляє слабкість. навіть
сам символ християнства, розпяття, символізує слабкість.
людина, яка не вважає себе слабкою не буде вірити в "бога". вона скоріше в себе
повірить, в свою перевагу над іншими...
мг... молодець, ще краще загнув... всі довкола "раби" і "сліпі овечки" і тільки
вибраним дається СПРАВЖНЯ істина... Але і так чи інакше, Ви всі, по можливості
звичайно, дотримуєтесь канонів християнства.. томущо ніхто ще не відміняв "Не
вбий, Не вкради"..

Цитата

справжня мисляча людина не повинна вірити в абстрактне поняття "бога".
Не згоден.. якщо ти вивчав філософію релігії, маєш пам"ятати, що однією з
характерних ознак релігії (будь-якої, в центрі якої є Божество(а)) є
непіддатність верифікованості. Таким чином поняття Бога завше буде одинаковим і
для людини, котра в нього вірить, і для людини, котра заперечує Його існування.
Єдине, що буде відрізнятись - це сприйняття цього Бога. Мені і справді дивно
чути, коли люди будують своє уявлення про Бога відштовхуючись від тези: Доведіть,
тоді повірю..

Цитата

сама ідея покарання чи винагородження після смерті, робить людину егоїстом, що
прагне ублажити бога, щоб той дав йому насолоди після життя.
а... ти не вважаєш, що без цього було б гірше жити? Що б робив ти, коли знав, що
людей довкола нічого не стримує? Ну, ок. Припустим по твоїй логіці, що в основі
моєї віри лежить егоїзм. І я справді чиню добрі речі чи утримуюсь від вчинків
поганих виключно заради своєї "загробної вигоди". Тобто я не йду вбивати,
насилувати знущатись над слабшими, гіршими, інвалідами і ще багато чого. І все
заради того, щоб потім гарно жити(сорі за термін))). І так само діють ще
мільйони і мільйони людей. І за це все, від людей, котрі не вірять в Бога, можна
почути: та ви стадо сліпих рабів? Десь тут логічна ланка втрачається... Думаю,
мінімальна хоч повага має бути... адже і в тебе є багато друзів, знайомих
християн... і що? невже спілкування з ними в тебе викликає якийсь дискоморт?
Невже ти дивишся їм в очі при розмові а про себе думаєш: раби... нижчий сорт?
Тому, вважаю, це виключно риторична полеміка, котра в кожному з нас не викличе
жодного РЕАЛЬНОГО ефекту. Я, яким би я захисником християнства не здавався, в
мене є багато знайомих, котрі представляють інші релігії. І ніколи я себе не
поставлю вище за них (як, думаю, і ви...). Томущо в даному випадку теорія і
практика застосування цієї теорії - дуже різні речі.
З.І. Не сприймайте за спробу переконання в чомусь. Думаю це беззмістовно. Адже,
знаю по собі, що жодні раціональні доводи не змусять зрушити простого факту: я
вірю і все. Хоча.. )) якщо хтось тай в чомусь переконається, значить буду
тішитись вельми з того... Тому "мир вам, братья" (с)(тре говорити втомленим і
добряче вкуреним голосом)))
  • 0

#36 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 25.06.2006 – 03:28

Нарахунок кохання.

Моя особиста думка, що кохання все-таки егоїстичне почутя.навіть дуже.Ви ніколи не ловили себе на думці, що коли думаєте про те, як вам сильно хочется бути поруч з певною людиною, це по суті задоволення свого егоїстичного бажання не бути самотнім.Навіть оте так зване "жертовне" кохання теж, на мою думку, є нічим іншим ніж, егоїстичністю.Просто кохання проявляється у тому, що ти маєш чуття, що ти не можеш без цієї людини.І тому намагаєшся все зробити, щоб ця людина не зникла, постійно була поруч тебе, і , що саме цікаве, мала ту ж проблему , що й ти, тобто "кохала" тебе.І ладен пожертвувати собою у якійсь ситуації, лиш би не мучитися, бо розумієш, що ти вже не задовольниш свого егоїстичного почуття, якщо тієї людини не буде.Ти, по суті, стаєш рабом своо егоїзму.
  • 0

#37 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 25.06.2006 – 06:47

Перегляд дописуKassandra (25.06.2006 04:28) писав:

І тому намагаєшся все зробити, щоб ця людина не зникла, постійно була поруч тебе, і , що саме цікаве, мала ту ж проблему , що й ти, тобто "кохала" тебе.І ладен пожертвувати собою у якійсь ситуації, лиш би не мучитися, бо розумієш, що ти вже не задовольниш свого егоїстичного почуття, якщо тієї людини не буде.Ти, по суті, стаєш рабом своо егоїзму.

В. Суворов"Контроль" (Глава 15) писав:

И кулаком его.
Так иногда тоже любовь выражается. Кулаком. Чтобы любимому существу больно было. И еще есть выражение любви. Высшее. Уйти от существа любимого. Навсегда. Бросить. Порвать. Чтобы всю жизнь потом вспоминать. С горечью и болью.
Уходить, решила уходить.
Времени у нее до вечера много. Но она уходит, чтобы себе больно было.
И ему.

  • 0

#38 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 25.06.2006 – 23:39

еее, що то означало?
  • 0

#39 zav

    зрадник

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 9565 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 26.06.2006 – 00:21

Перегляд дописуKassandra (26.06.2006 00:39) писав:

еее, що то означало?
Це щодо:

Перегляд дописуKassandra (25.06.2006 04:28) писав:

І ладен пожертвувати собою у якійсь ситуації, лиш би не мучитися, бо розумієш, що ти вже не задовольниш свого егоїстичного почуття, якщо тієї людини не буде.
Хоча тезу про егоїстичність ніхто не спростовує. ;-)
  • 0

#40 Xobb

    Doctor What'son

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1481 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 27.06.2006 – 00:29

2 Андір: не хочу тебе ображати, але ти ніфіга не знаєш про Ніцше. і твоя лівандовка тобі не допоможе. почитай його біографію. Якшо б ти, Андір, був таким християнином як і він, то розмова була б інша. да, він трошки розгодай свій мозок, але скоріше не він, а мігрень, шо була у нього. якшо я говорю, шо християнство релігія слабких, то це не тому, шо вона вибирає собі слабких прибічників, а тому, шо слабкі люди обирають її...

нажаль ти не зрозумів твору. :lol: сумно. я був більш чим впевнений, шо таки тобі відкриється міжстрочний текст. але я помилявся. мож неуважно читав? я сам прочитав разів з 10. я колупав кожне слово. ти також попробуй. не може така побожна людина погано говорити про те, в що свято вірить. але я радий, шо тобі таки вдалося відкрити ту книгу. тільки не зрозумів ти її, не зрозумів.

_______________________________________________________________________

А тепер на рахунок існування Бога: їхав в маршрутці, слухав плеєра, думав перед екзаменом. так вод: релігія, як і Бог, породженна одним почуттям, яке переповнювало людину, шо відділилася від природи, стала їсти як рослини, так і мнясо. ви спитаєте шо це за почуття? СТРАХ . Це страх того, шо коли я помру, моє смердюче тіло лежатиме долі, кров перестане бігти по моїх верикозно розширених венах, закриваючи очі я не зрозумію, шо роблю це востаннє, у пам’яті залишиться образ коханої людини, але за секунду це пропаде. мене не стане. я буду вже нічим.

так от. релігію, бога, я придумую для того, шоб себе дурити, шо у у мене не буде кінця... шо моя соплива, засрана, обдерта і вревнена в своїй бездоганності душа зникне. просто перестане існувати. і для цього вже сотні тисяч років такі як я придумують собі богів, неземні сили і всяку фігню, вони пишуть книги, стають пророками, посланцями Бога і так далі, тільки шоб ше раз запевнити себе, шо в них ще все попереду............

чого ж так всі сцять? я ж не відчую, коли мене не стане, бо не буде чим відчувати, адже мене не буде. не бійтеся заходити в темну кімнату, вона може бути для вас останння.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних