Перейти до вмісту

Україна майбутнього

Україна

Повідомлень в темі: 39

#21 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 20.02.2017 – 09:05



Продовжуємо розвіювати ауру загадковості з Універсітету Сингулярності.

Нагадуємо, що прийом заявок на стипендійну програму Global Solutions Program триває до 1 березня! Подати заявку на Global Impact Challenge #GICUkraine2017 - https://goo.gl/Vns0Fs
Детальна інформація про конкурс інноваційних проектів на сайті singularityukyiv.com/gic
#SingularityUKyiv #climatechange

Чому українці досі не створили власний "університет сингулярності"?
  • 0

#22 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 24.02.2017 – 22:48


  • 0

#23 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 7239 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 26.02.2017 – 20:00

і раніше все думав - ну наівщо нам той донбас? краще вже як вовк, лапу собі відгризти, аби з капкану вирватися.
Але... Є дивовжне але! Саме смачніше пиво було Донецьке! тепер у нас в магазинах немає пива з Донецьку. Вибачте, я не винуватий, що Львівське пиво - противна бодяга. А Донбас потрібно відвоювати хоча би заради пива!
  • 0

#24 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 01.03.2017 – 10:00

Цитата

Конґрес Українських Націоналістів — це перший крок узгідненого виявлення волі й думки з боку організацій, гуртків та одиниць, що досі загально діяли в дусі націоналістичної ідеології, однак не були ще охоплені формою єдиної організації. Ті ідеологічні організаційні почини увінчались нині фактом створення єдиної Організації Українських Націоналістів, яку треба вважати одним із викладників[1] наростаючих молодих сил, що їх зроджує Українська Нація для великого призначення в найближчій будучності: українського державного чину. Бо ідеал власної держави перестав бути для українців тільки теоретичною цінністю вже тоді, коли вони підняли перед 10 роками нерівний бій за право суверенности своєї нації: у сучасній хвилині, під поновним ярмом політичної неволі, перевтілився той ідеал у ряд конкретних вимог щоденного життя одиниць та суспільних груп нації. З посіву великих жертв визвольної боротьби вийшов він зміцнений, оновлений і туго зв'язаний з життєвими основами широких верств, ставши для них чинником, що формує й унапрямлює в рішучий бік їх політичну свідомість.

Під знаком державного чину стоїть будучність Української Нації, і тільки через нього вона зможе виявити свою духову й фізичну дозрілість у мірі, вимаганій потребами[2] повного політичного визволення. Українці — велика нація, а на землі українській б'ють численні джерела будучого народного багатства. Біологічна сила нації та господарська видайність[3] її землі — це два найголовніші факти, зумовляючі політику підбою[4], що його здавна ведуть наші національні вороги. Дійсність минувшини, як і сучасности, що в свою чергу позначилась звищенням матеріяльного визиску, спробами зміцнити нашу культурну залежність та постепенно винищувати наші фізичні сили, — наглядно довели, що боротьба, в якій здавлено українські державницькі змагання, мала і завжди матиме основну свою мету: знищення українців як окремої нації. Бо українська держава — це створення на Сході Европи тої нової політично-господарської сили, що підірве пануючим в тому геофізичному краєвиді державним націям найважливіші підстави їх домінуючої ролі.

Українська Самостійна Соборна Держава означає зупинення і зламання традицією встановлених напрямних чужонаціональних державних інтересів, з одного, та заіснування нового рішаючого чинника міжнародної політики в питанні Близького Сходу — з другого боку. Забезпечення собі вільного виходу на Схід передумовлює найбільшу відборонність і принаймні незмінний[5] на Заході й Півночі. З цього висновок, що осередня[6] лінія визвольницької політики веде Українську Націю до такої боротьби з її ворогами, щоб вислідом її було остаточне зламання їх історичного наступу на українські землі. Культ війни, мілітаризація національного духу, усе знання для перемоги — оце пробоєві[7] гасла сучасної хвилі, яких здійснення покладе тривкі підвалини під будову української держави.

Національна свідомість довела у своєму розвитку до видвигнення ідеалу самостійности як синтези політичного думання; націоналізм означає дальший поступ розвитку нації, який полягає в здійсненні ідеї соборного державного чину. З цього становища мусить націоналізм виповісти рішучу боротьбу всім соціяльно-політичним доктринам та вченням, наміреним проти такого його розуміння, всім спробам організувати внутрі нації заборола міжнародного порозуміння та солідарности, які послаблюють моральні якості національного духу та натугу його відпору назовні, усім гаслам про першенство або виключність клясово-професійних інтересів, що протидіють зосередженню національних сил для досягнення державности, тієї найпершої і найреальнішої умови творчого самоздійснювання нації в усіх ділянках її розвитку.


Форма й метода націоналістичного мислення і чинення виявляють тут радикалізм, нетерпимість та суб'єктивну виключність голошених гасел, узгіднених з ідеалом української держави, який своєю істотою є радикальний, нетерпимий, суб'єктивний, а тому безоглядно ворожий супроти тої дійсности, у наслідок якої заіснував сучасний стан загального поневолення Української Нації. Поставлена перед завданням творити нові факти власної історії, нація мусить освідомитись[8] як самозаконна моральна сила, що має внутрішню відвагу рішати всі питання зі своєго становища. Тим вона здобуде свою повну внутрішню самостійність, а суб'єктивізм її прагнень і чинів буде джерелом її найреальнішої сили.

Завдання націоналізму в стисло[9] політичному розумінні полягають у підготовці та здійсненні програми національної революції, що дасть Українській Нації міцні форми державного життя. Однак двигнутись зі стану недержавности зможе політично поневолена нація тільки шляхом найтіснішого з'єднання всіх своїх сил під прапором єдиної спільної політичної ідеї, в інтересах якої мусить припинитися внутрішня боротьба на підкладі[10] соціяльно-господарських противенств [11]. Історія визвольних змагань різних европейських націй потвердила правду, яка голосить, що всякий визвольний чин був ділом духу, був перемогою чинної волі над нахилами до квієтизму, був подвигом, а не пожитком. Удачний зовнішний чин, що має стати зав'язком державної організації, є прямим наслідком внутрішньої тугости національного життя, яке дає почин тим духовим прямуванням, що вкінці завершуються у форму героїчного світогляду, формують психологічний тип людини чину, утверджують мораль творця. Не перемога пізнаних фактів та матеріяльної правди над людиною, але рація її суб'єктивно-творчих можливостей характеризує моральну свідомість згаданого типу. У ньому нема місця для тої глибокої протилежности, що заходить[12] поміж самовартістю інтелектуальної культури та динамізмом ірраціональних стихій життя; він перемагає її принципом чинного ідеалізму, в розумінні якого ідея є сила творча, що проєктується безпосередньо в діяльний поступ, а чин є часове здійснення ідеї, плястичний знак її безнастанної актуальности. Так ні скрайній раціоналізм, що кінчить статикою свідомости, ні чистий волюнтаризм, що врешті губиться в містичній неозначеності сліпої прастихії, не підходять для цілей націоналістичної ідеології, яка найглибшу свою істоту віднаходить в синтезі чинної ідеї. Звідси найбільший тиск на свідомий організований чин, а в осередку своєї уваги вона ставить вимогу організації людських індивідуальностей, а не колективу психо-соціяльних однородців.
ІДЕОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ

Юліян Вассиян

Повідомлення відредагував Тимофій: 01.03.2017 – 10:08

  • 0

#25 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 7239 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 01.03.2017 – 13:19

Перегляд дописуТимофій (01.03.2017 – 10:00) писав:

Юліян Вассиян
це вірменське ім'я?
для українського націоналізму навіть не знайшлося українця, який би міг ідеологічні основи закласти. то Донцов, то Вассиян... який там нафіг націоналізм - брехня все.
  • 1

#26 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 19.05.2017 – 08:48

Тільки майбутнє - наша мета!
Людина має шукати в собі ту єдину іскру індивідуальності, яка відрізняє її від інших людей, і розпалювати її з усіх сил.
Не давайте цій іскрі згаснути! Це Ваше єдине істинне підґрунтя для того щоб відігравати в цьому житті важливу роль.
Не давайте цій іскрі згаснути і Ви зміните майбутнє. Власне Ви змінюєте його саме зараз.

  • 0

#27 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2148 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 19.05.2017 – 09:05

Українські кулхацкери Всеволод Заворотній та Павло Олійник. xD

Біл уже шось знає, судячи з усмішки.
  • 0

#28 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 19.05.2017 – 09:16

Перегляд дописуУповноважений (01.03.2017 – 13:19) писав:

це вірменське ім'я?
для українського націоналізму навіть не знайшлося українця, який би міг ідеологічні основи закласти. то Донцов, то Вассиян... який там нафіг націоналізм - брехня все.

Юліа́н — чоловіче ім'я грецького походження, означає Сонячний (від Еліоса — в давньогрецькій міфології сонячного божества, сина титана Гіперіона і Теї (або сина Гіперіона та Ірифесси), брата Селени і Еос.).

Українська форма цього імені — Улян, від якого походить відоме прізвище Ульяненко. Існує також і жіноча форма цього імені: Юліанія (Уляна).

Цитата

д-р Юлія́н Вассия́н (12 січня 1894, с. Колоденці, нині Кам'янка-Бузький район Львівської області3 жовтня 1953, ЧикагоСША) — український публіцист, громадський і політичний діяч, філософ, ідеолог ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.
Народився 12 січня 1894 року в с. Колоденці, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна (тоді Жовківського повіту) в сім'ї вчителя народних шкіл Івана Вассияна та його дружини Вільгельміни, з дому Урбан.
У 1914 році вступив до Легіону Січових стрільців, пройшов усю воєнну кампанію УСС і Української Галицької Армії, брав участь у військових діях на теренах Наддніпрянської України. У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у Домб'ю.
З 1922 р. Ю. Вассиян навчався у Львівському таємному університеті. Тут він мав посаду університетського референта в Українській крайовій студентській раді, яка займалася організацією студентства і співпрацювала з підпільною Українською військовою організацією на чолі з Є. Коновальцем, що вела боротьбу проти польської окупації. У 1924 р. Ю. Вассиян переїхав на студії до Праги та відразу став одним з лідерів Групи української націоналістичної молоді, почав друкуватися у її органі — журналі «Національна думка».
2 листопада 1931 р. у Бродах Юліана Вассияна арештувала польська поліція у справі т. зв. «конгресівців» — виявлених нею учасників Конгресу ОУН 1929 р. Після судового процесу у Львові 1932 року разом з групою чільних діячів ОУН : Осипом Бойдуником, Олесем Бабієм, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — відбув 4-річне ув'язнення в тюрмах Львова і Дрогобича, де відзначався, за спогадами чільного діяча ОУН Зиновія Книша, великою сумлінністю в дотримуванні приписів в'язничної поведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до друзів.

Ю. Вассиян написав ряд праць з філософії, а також праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940), «Рефлексії» (1927), «Листопадові рефлексії»(1950), «Воююча Україна» (1951), «Завзяття чи самовиправдання» (1956, посм.).
Вассиян Юліян
Проблема багатьох українців в тому, що вони мало знають власну історію, не цікавляться яскравими особистостями визвольних змагань 1917-1954 років, діяльністю діаспори в 1922-1990.
Десятки тисяч українців поклали своє життя, воювали за незалежність, десятки створили ідеологію, організовували і впорядковували життя діаспори в повоєнній Європі і США. Завдяки десяткам провідників ці тисячі боролись і борються останні 100 років за незалежність.
Завдяки праці і підтримці з-за кордону пам'ять, правда про визвольні змагання торує шлях в сучасній Україні.
Величезна роль діаспори у відновленні незалежності в 1980-2000 роках.

Вороги і загарбники зробили багато для того щоб українці в УРСР не знали своє коріння, не знали про визвольні змагання, забули ідеологів, провід і звитягу.
Нація, яка не пам'ятає минулого, не буде мати майбутнього!
Саме тому важливо знати про визвольні змагання останнії 100 років.
Порівнювати ідеологію, яка піднімала десятки тисяч українців на збройний опір і боротьбу з загарбниками і окупантами, з сучасною ідеологією партій.

Повідомлення відредагував Тимофій: 19.05.2017 – 09:37

  • 0

#29 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 19.05.2017 – 09:50

В Україні зараз навала перекладного іноземного Non/fiction, а свого власного українці мало читають і мало перевидають.
Що пропонує ідеологія ліберального капіталізму?

Збирати речі, емігрувати, їхати будувати економіки "розвинених" країн, а свою країну і економіку занедбати.
Чи в цьому вихід і порятунок для українок і українців, країни, нації?

Цитата

Від перемоги того чи іншого світогляду залежить доля цілого людства з його дотеперішніми надбаннями в царині культури і цивілізації
та людська г і д н і с т ь.
Від тієї перемоги залежить чи людина піде по шляху духово-культурної творчости чи буде завернена і спрямована по шляху примітивного, хоч визбороєного в наймодернішу техніку "існування".
З тих двох основних світоглядів - матеріялістичного і ідеалістичного, розвинулися різні відміни світоглядів. Для нас тут важні два дальші засадничі світогляди, а саме: індивідуалістично-матеріялістичний і універсалістично-ідеалістичний.
Осип Бойдуник "Національний солідаризм" 1946р.

Повідомлення відредагував Тимофій: 19.05.2017 – 10:12

  • 0

#30 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 21.05.2017 – 13:27

Цитата

Світовий Конґрес Українців (СКУ) є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ є визнаний Економічною та соціальною радою Організації Об’єднаних Націй як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом.
СКУ має мережу складових організацій та зв’язків з українцями у 53-ох країнах.
http://www.ukrainianworldcongress.org/


  • 0

#31 Mirrra

    Абориген

  • Користувачі
  • PipPipPipPip
  • 116 повідомлень

Відправлено 24.05.2017 – 17:20

Перегляд дописуУповноважений (26.02.2017 – 20:00) писав:

і раніше все думав - ну наівщо нам той донбас? краще вже як вовк, лапу собі відгризти, аби з капкану вирватися.
Але... Є дивовжне але! Саме смачніше пиво було Донецьке! тепер у нас в магазинах немає пива з Донецьку. Вибачте, я не винуватий, що Львівське пиво - противна бодяга. А Донбас потрібно відвоювати хоча би заради пива!
потрібно, щоб неповадно було задивлятися на наші землі!!
  • 0

#32 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 28.05.2017 – 18:23



Мужність і вміння користуватись власним розумом у будь-яких життєвих обставинах, за різних режимів є головним секретом українців.
  • 0

#33 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 07.06.2017 – 09:59

Підручник для урядників та організаторів Українського Народного Союза

Упоряд. Дмитро ГаличинОпубліковано: Джерзі Ситі, 1935


Цитата

Український Народний Союз був заснований у 1894 році як неприбуткова братська установа в містечку Шамокін в Пенсильванії і організований як братське забезпеченеве (страхове) товариство на засадах спільної української спадщини. Понад століття УНС забезпечував певність, безпеку і спокій для сімей, а також провадив соціяльні заходи для своїх членів. Сьогодні УНС пропонує послуги і варіянти життєвого забезпечення незалежно від віку, пенсійні та освітні ощадні програми, а також численні пільги для своїх членів.
Ми постійно покращуємо обслуговування наших членів. Ви будете мати змогу встановити особисті професійні взаємини з нашими фахівцями, яким можете довіряти. УНС організований навколо обслуги для членів, які часто є і друзями, і які живуть і працюють в тих самих громадах, що і ми. Телефонуючи до УНС, Ви можете вибрати англійську або українську мову спілкування, та контактувати безпосередньо з фахівцем.

Наші професійні аґенти з продажу забезпечень у штаб-квартирі УНС в Ню-Джерзі, а також наші відділові секретарі в громадах віддані побудові довірливих взаємин з кожним членом. Таке персональне ставлення до кожної особистости і наша відданість українській громаді робить УНС найкращим вибором на ринку життєвих забезпечень.

Почавши друге століття служіння своїм членам, УНС продовжує працю за девізом: УНС і громада – партнери на все життя!
УНСоюз

Повідомлення відредагував Тимофій: 07.06.2017 – 10:04

  • 0

#34 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 19.11.2017 – 07:20

Владу завжди захоплюють за допомогою зброї. Другого не дано. Це основа ієрархічної системи влади протягом тисячоліть від царів, імператорів, королів 4-1 тис. до н.е. до наших днів.
Отримання влади, виборювання влади, захоплення влади - природний процес для держав, народів. Узурпація влади - побічний результат правління будь-якого правителя або правлячої групи.
Все як і в 1647-1709 рр.
Частина еліти готова правити самостійно, а частина шукає зовнішнього покровителя, чужу армію. Вірить іноземцям і зраджує власному народу. Душить здорові починання, об'єднується з іноземцями проти внутрішніх ідеологічних супротивників. За допомогою "варягів" захоплює владу в Києві, а потім безславно все втрачає. Так само все було 1917-1920. Апологети іноземних теорій соціал-демократії Петлюра, Винниченко та зрадники спочатку запросили німців, потім скинули Скоропадського. Але не змогли втримати владу, захистити країну від ворогів. Поляки і московити окупували на 20 років країну. Блазні втекли в Париж, зрадники поїхали в москву. Українці пережили чергову руїну, голодомор. Ми знову перед тим самим історичним іспитом на існування еліти і спроможність до самостійного життя.

  • 0

#35 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 29.12.2017 – 19:45

Я би почав з банальної констатації того, що Україна сьогодні в руїнах. Суспільство і держава перебувають у вільному падінні. Тобто жодні кроки, жодні рухи, жодні зусилля не дають вирівняти державний курс, та задати йому якісь чіткі координати. Ми опинилися в замкнутій системі, де хаотичне прийняття рішень нівелює можливий потенційний результат кожного з них. Ми не можемо досягнути змін, досягнути хоча б маленьких успіхів, чи приводів для гордості, а тому втрачаємо розуміння самих себе і відповідно доцільності власного існування. Таке розуміння втрачають наші зовнішні партнери та опоненти, яким легше домовитися між собою, ніж досягнути чогось із нами.

Сьогодні ми існуємо на політичній карті світі не тому, що маємо силу, статус, чи вплив, а тому, що ми нікому не потрібні. Нас не треба завойовувати, ми і так задовольняємо всі можливі інтереси. У кожного результату є свій творець, у нашого, без сумніву, ми.

Політична еліта — є соціальним інженером, в руках якого суспільство всього-на-всього пластичний матеріал. В цьому контексті відразу зазначу, що еліту я розумію, як людей, які перебувають при владі та наділені реальними важелями впливу. Політична еліта несе відповідальність за своє творіння. У нашому випадку — за створення потворної, аморфної та невизначеної України.

Зокрема, за чотири роки не було запропоновано жодних цілісних концепцій і стратегій розвитку. Політична еліта не зуміла зайняти зрозумілу позицію на міжнародній арені. Взагалі, не було стверджено жодної чіткої позиції, якої б послідовно дотримувалися чинені політики. Нарешті, відсутність консолідації всередині влади, ще раз підтверджує тезу про відсутність цінностей.

Стратегічне бачення. Українська політична еліта наділена баченням, але воно абсолютно нестратегічне. Основною глобальною політичною метою дійсних політиків є здати країну в управління більш ефективним економічним союзам. Однак, це бачення абсолютно не втілене в стратегію визначених кроків у заданому напрямку. Еліта частіше розраховує на якесь везіння, співпадіння чи просто добру волю в русі до світлого образу. Відсутність довгострокової стратегії приносить хаос і розбалансованість у її діяльності. Разом із цим, будучи безціннісними та безідейними, українські політики наділені тими егоїстичними та меркантильними вадами, які притаманні пересічним українцям. Більш конкретними та ефективними є стратегії із забезпечення безбідної старості, навчання та заможності майбутніх дітей. Тобто це більш ефективні стратегії цих політиків. Треба визнати, що в цьому вони досягають значних успіхів. Власний шлях українського політика передбачає нагромадження капіталу та вибивання гарантій безпеки при виході з політики. Це можна спостерігати в діяльності всіх без винятку політиків, які випадають за борт владного корабля.

Власне стабільна політична еліта завжди формується з конкретних середовищ, які забезпечують її компетентними людьми з відповідними цінностями та підходами. Це можуть бути інтелектуальні середовища, це можуть бути бізнесові, військові на прикладі деяких країн, залежно від специфіки. В Україні еліта формується хаотично, єдиним механізмом рекрутингу є ресурси. Тобто українські політики апріорі не можуть бути цілісною субстанцією, оскільки представляють абсолютно різні середовища, різні знання та різні культури тощо. Відповідно, вони приречені на конфлікт і низьку ефективність. Як наслідок — еліта володіє низьким рівнем політичної ефективності, та завжди перебуває під загрозою знесення. Кризу рекрутингу можна заочно спостерігати на списках політичних партій.
Тобто в сорока шести мільйонному суспільстві найбільші політичні партії не спроможні сформувати повноцінний список. Тобто список якихось лідерів, чи, скажімо, компетентних представників. Це є наслідок ресурсного відбору, коли більшість фінансового капіталу у нас зосереджено в обмежених руках і відповідно обмежує доступ потенційних лідерів за таких умов, коли ресурси виступають основним елементом входження в політику.

Недовіра. В українському суспільстві слабко розвинена громадянська активність і соціальний капітал. Відповідно, зберігається високий рівень взаємної недовіри, породжений складною соціальною ситуацією ще радянських часів. Недовіра перешкоджає виникненню будь-яких колективних дій, організованих знизу. Разом із цим, недовіра роздроблює суспільство і ставить більш-менш організовані групи у взаємне протистояння, що послаблює їх в конкуренції з провладними групами. Недовіра дезорганізовує суспільство та виносить на перше місце низькі потреби та цінностях матеріального задоволення. По суті, вона ставить суспільство в умови виживання. Тобто індивідів вона ставить в умови виживання та покладення виключно на власні сили.

«Виникнення альтернативної, або іншої еліти»

Victor Andrusiv
  • 0

#36 Waxesir

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 6 повідомлень

Відправлено 24.01.2018 – 17:24

Хочеться щоб Україна було сучасною країною
  • 0

#37 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 25.01.2018 – 10:55

Текст має численні протирічча:
бажання сильної національної держави і водночас функції державної машини мають зменшитися. Хто обмежить ці функції "сильної держави"?
Пасіонарну частину – добробати і волонтерів олігархічно-кланова держава пацифікувала.
Бажання взяти за приклад євреїв та Ізраїль приречене на поразку. Де ми візьмемо 40 мільйонів євреїв, якщо їх у світі всього 12 млн? Натомість є 40 млн українців, які ніколи не стануть євреями.
Один рік служби в сучасній радянській армії тільки скалічить молодих українців, українок віком 18-42 роки. Вони просто отримують невиліковну травму на все життя. ЗСУ досі живе за пруськими, царськими, радянськими статутами! Потрібно з нуля створювати армію і взяти за основу УДА, або інші боєздатні і мотивовані підрозділи, які на ділі довели ефективність, проявили високу боєздатність, пройшли перевірку війною. Відібрати найкращих офіцерів, сержантів з ЗСУ в якості інструкторів.
Рівність всіх перед законом, рівні права - це маячня французів 18-19 століть. Годі вірити в демократію, рівність і свободу!
В країні вже сформовані стани(касти) військових(кшатріїв), філософів(рахманів, радж), підприємців та "гречкосіїв". Нема ніякої рівності між людьми як у фізичних та і у розумових здібностях!

Цитата

Відзначаючи чергові річниці цих трьох справді великих подій нашої недавньої історії, маємо добру нагоду подумати і осмислити, чому так відбувалося. Поглянути на прожите і пережите країною під кутом зору ролі та завдання (місця, призначення, місії) України у сучасному розмаїтому і роздертому протиріччями світі.Якщо коротко сформулювати, яке головне завдання стоїть перед українським суспільством сьогодні і на ближчу перспективу, або в чому полягає суть української політики на сучасному етапі, то я би відповів так: збудувати сильну, сучасну національну державу, здатну гарантувати безпеку нації від зовнішньої агресії, та провести внутрішню соціально-економічну трансформацію. Державу, самостійну у здійсненні своєї внутрішньої політики і суверенну (суб'єктну) на геополітичній арені.Стосовно внутрішньої трансформації, хочу погодитися з С. Дацюком, який стверджує, що на сучасному етапі Україні потрібна не так модернізація (як запозичення і копіювання кращих чужих зразків), як інноваційна модель розвитку, базована на знаннях, інтелекті та винахідництві. А це передбачає культивування інтелектуалізму, любові до знань і виховання смаку до інновацій (винаходів) як важливий елемент державної політики.
Цивілізаційна роль України

Повідомлення відредагував Тимофій: 25.01.2018 – 10:55

  • 0

#38 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 06.02.2018 – 22:21


  • 0

#39 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 17.05.2018 – 05:10

Індивідуалізм, лібералізм гарні і корисні речі у мирний час. Здорова конкуренція, накопичення добр, збільшення добробуту - мрія більшости людей. Але індивідуалізм небезпечний плеканням з маленьких чортиків великих чортів, поділу суспільства і поборенням одне одного. Концентрацією тільки на своїх особистих, власних інтересах. Навіть коли ці приватні інтереси шкодять країні, державі, спільній справі.
От всі хочуть "бути європейцями", жити на тому рівні достатку як живуть громадяни країн ЄС. Але погляньмо уважно на Польщу, Францію, Велику Британію, Німеччину, Іспанію, Португалію, Австрію, Угорщину - це все колишні імперії, метрополії! Вони століттями відточували майстерність воювати і захищати свою країну, свої нації від войовничих сусідів, та удосконалювали інструменти колонізації підкорення завойованих народів. Вдосконалювали і вдосконалюють системи неоколоніального визиску колоній їх корисних копалин, природних і найголовніше людських(!) ресурсів! За століття війн якщо імперія воює в них нема жодних сумнівів і роздумів що і як треба робити. Сотні тисяч людей стають у лави армій незалежно від того війна щоб боронити своє чи загарбати чуже. Красномовний приклад поляків з армією Галлера в 1918-1920 рр. Вони навіть пішли на хитрість, ввели в оману французів щоб отримати на дурняк 100-тисячну боєздатну польську армію!
І використали цю армію не проти більшовиків як обіцяли, а для підкорення і завоювання Галичини, українських земель, українців. Забезпечення відновленої Речі Посполитої ресурсами, населенням, боєздатною і вишколеною армією було головним завданням польських еліт, генералів. Бо мрія про незалежність, власну державу жила і живе в кожному поляку. Заради великої мети еліти готові йти на хитрість, вводити в оману союзників і противників, бо це війна за майбутнє, за свободу і вільний розвиток нації. А переможців не судять.
Французи винайшли солідарність, солідаризм як ідеологію, суспільний устрій на період війн. Солідарність панів, буржуазії, селян, робітників дуже потрібна нації, країні, державі під час війни. І не потрібно лякатись солідаризму, колективізму на час війни і повоєнної відбудови.
Тому ми стоїмо перед викликом стати солідарними, вийти на боротьбу з зовнішніми агресорами і внутрішніми ворогами нацією, єдиним фронтом. Скласти екзамен "європейськості", увійти до переліку історичних народів Європи, отримати суб'єктність, вести самостійну, власну міжнародну політику, створити модерну націю, модернізувати суспільство. Лише через ці іспити лежить шлях до добробуту кожного і всього суспільства, до процвітання і мирного життя.
  • 0

#40 Тимофій

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 351 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 19.08.2018 – 10:48




Повідомлення відредагував Тимофій: 19.08.2018 – 10:49

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних