Перейти до вмісту

Левіафан.

нудна і няшна безнадія

Повідомлень в темі: 7

#1 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6683 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 25.01.2015 – 16:14

  • 7
Подивився Левіафан. Незадоволений. скільки крику з нічого. Все можна було б вмістити 15 хвилин.
Головний посил - безнадія. Шансів немає. Боротися безглуздо.
Натомість виникла ідея, що потрібно в Україні дати нашу відповідь Левіафану - зробити кіно навпаки.
Кіно засноване на реальних подіях - в Україні є досить прикладів, щоб їх взяти за зразок.
Як мєнти гвалтують, як мажори бикують, як попи пяні за кермом аварї роблять, як місцева влада простих людей грабує, як судді саджають людей з особистих мотивів чи заради майна.
Всі такі випадки можна подати так, щоб в кіно все це сталося в одному маленькому містечку.

Хочу я, щоб в такому кіно головні герої були навпаки - не жертви, а злодії.
Щоб глядач асоціював себе зі злодієм, переживав за нього. І щоб головних героїв - злодіїв в кінці обов'язково вбивали! Чинили самосуд, чи інакше, але щоб обовязково злодій був убитий. Причому щоб убивство було показане так, ніби очима вбитого злодія. Щоб глядач, який вже поєднав свої почуття з негативним героєм, відчув, ніби вбивають його самого. Щоб таким чином психологічно вбити зло у глядача цього кіно. І тоді безнадія буде не в жертви, а в злодія! Щоб це був виховний, корисний фільм. От би хто зробив таке, показати б ідею молодим режисерам, може кому сподобається, і зробить.

#2 І Цвях

    опозиція

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1876 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Мати міст руських

Відправлено 25.01.2015 – 17:28

ти віриш в Бога? - я вірю фактам!
  • 0

#3 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6683 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 25.01.2015 – 17:53

Перегляд дописуShіver2005 (25.01.2015 – 17:42) писав:

Не збираюся дивитись. Бо він російською. Але суть була відома.
І зрозуміло чого на правду Росія обурюється.
там не правда, там дуже прикрашено. зараз вкину рецензію на фільм, що мені сподобалась.

Цитата


Роман и Дарья Нуриевы

Мнения о «Левиафане» Звягинцева разделились предсказуемо. Российскому министру культуры «в душу наплевали», и он больше не хочет давать денег на фильмы о «рашке-говняшке» – а западные кинокритики дают золотые глобусы и пальмовые ветви. «Новая газета» злорадствует, мол, «всё давно сдохло, включая левиафана» – а информационное агентство «Новороссия» отплёвывается: «Мертвечина». Завидное единство противоположностей.
Звягинцев собирался перенести в русский климат то ли американского бунтаря Марвина Химейера, то ли библейского страдальца Иова. В результате от режиссёрской задумки остался только дурной климат. В котором даже ружьё, вопреки законам драматургии, и то не выстрелило. Главный герой Коля (он же Марвин, он же Иов) – не бунтарь и не терпила, он никакой. В остальном режиссёр, наоборот, переигрывает. Переиграй он только с водкой, было бы ещё простительно. Но картонные злодей-мэр и злодей-митрополит не простятся ему ни в этом веке, ни в будущем. Российская действительность куда трагичнее развесистой клюквы Звягинцева.
Свой город Звягинцев снимал в том самом Кировске, где несколько лет назад предприниматель Иван Анкушев застрелил мэра, начальника ЖКХ и себя. Ивану было за шестьдесят. Родился в семье раскулаченных спецпоселенцев. При капитализме стал торговать книгами и хлебом. Спиртного принципиально не продавал и сам не пил. Диабетик. Правдоискатель. Писал в местные газеты, как чиновники кошмарят мелкий бизнес. Отчаялся, и на очередной приём явился к своим обидчикам с нелегальным пистолетом. Оставил предсмертную записку: «Я, предприниматель Иван Анкушев, занимаюсь бизнесом и владею четырьмя магазинами. Мне не дают возможности делать то, что я считаю нужным. Надежды на честность арбитражного суда нет. Вы меня уничтожили. Не доживу до сбора грибов. Это моё любимое занятие». Вот он, русский Марвин Химейер, прямо под носом у Звягинцева.
Но наш режиссёр не смотрел под нос, он смотрел на небо. А путь к небу русскому человеку преграждает Православная церковь. Как умел, Звягинцев повторил в кинематографе подвиг «Pussy Riot». Что ж, снос дома на пустынном берегу ради строительства храма – история, достойная пальмовой ветви за самый надуманный сценарий. А всего-то надо было, не доезжая Мурманской области, свернуть на Валаам. В конце восьмидесятых монастырь пришёл на обитаемый остров, где была школа, больница, магазины, собственная администрация. Пользуясь поддержкой властей, монахи постепенно выживают посёлок с Валаама. Конфликт островитян с церковью – испытание, достойное библейского Иова. Кто-то теряет веру в Бога, кто-то смиренно ожидает выселения и целует попам ручки. А местный игумен прославился тем, что изловчился поцеловать руку Путину.
Вот валаамец Сергей Григорьев, бывший глава бывшего посёлка. Уходя в армию, его сын посадил сливу для будущего сада. Через полгода из Чечни пришла похоронка. Сейчас в саду Григорьева тридцать четыре дерева – столько, сколько было бы сыну. Каждый год он сажает новое. Но монастырь хочет отсудить у Григорьева участок, снести дом, а сад закатать под торговую площадку. А вот семья с детьми, выброшенная судебными приставами на улицу. Они верят в закон – совсем как адвокат из «Левиафана». Проиграв все российские суды, обращаются в Европейский суд по правам человека. Но тот отклоняет дело без рассмотрения…
Когда «Левиафан» появится не только на пиратских сайтах, со стороны церкви посыплются проклятия. И напрасно Звягинцев будет этим гордиться. Зачем его попик, как баптист, цитирует наизусть книгу Иова? Русскому попу к лицу «паки, паки, иже херувимы», а не заучивать Библию, особенно Ветхий Завет, да ещё и на понятном языке. Зачем режиссёр надел на своего «владыку» белый клобук? Архиерей, который водится с мэром райцентра, явно не митрополит. И пресловутую идею «симфонии властей» Звягинцев понял неверно. Даже в Российской империи градоначальники не были на побегушках у епископов. «Всякая власть от Бога» (фраза, которую митрополит заладил повторять мэру) – это на самом деле апология строя, а не Вадима из Прибрежного.
Пусть на церковь Звягинцев смотрит непонимающими глазами иностранца. Но мэр-то у него каков? Он, страшно сказать, боится выборов! Боится компромата и прессы! Так что, если оппозиция смотрела кино назло Мединскому и радовалась, то тут пора бы подавиться попкорном. В фильме о «рашке-говняшке» не просто показан недостижимый идеал демократии. Россия движется, но в обратном направлении: пока снимался «Левиафан», выборы мэров отменили вовсе, а Навального засудили со всеми его компроматами.
С 2013 года никак не доберётся до широкого зрителя ещё один фильм с названием б/у – «Стыд» Юсупа Разыкова. Снят в тех же краях. Как доберётся, жители Мурманской области будут на операторов кидаться. Фильм тоже остросоциальный, по мотивам гибели подлодки «Курск». Тоже нещадно эксплуатирует тоскливую суровость заполярного пейзажа, на фоне которого живут эти странные русские, употребляющие водку в поразительных количествах и без особого различия полов. Бывает, из горла, не закусывая, прямо как у Звягинцева. И главные героини обеих лент похожи. Обе депрессивные, молчат и изменяют мужьям – это ещё один тренд отечественного кинематографа после водки из горла. И без духовности не обошлось. Только у Звягинцева фарисеи шаблонно фарисействуют, а у Разыкова жёны подводников отчаянно шаманят: задабривают море пачками соли и телевизором «Океан», а самая оригинальная устанавливает в квартире ярангу с бубнами.
Как ни странно, оба фильма, такие социальные, отличились снятием системности социальных проблем. В «Левиафане» городом заправляет не член «Единой России», а бандит-одиночка, вершина собственной пирамидки власти. В «Стыде» «она утонула» по вине морской стихии. Вместо гнева на власть – атмосфера безысходности. Вместо скандальной встречи вдов с Путиным, обвинений и истерик – череда бессмысленных убийств: собаки, детей, себя. За такое художественное переосмысление болезненной темы впору наградить Разыкова в Кремле. Хотя бы тайно. Хотя бы медалькой какой-нибудь. Ну хоть «За возвращение Крыма».
Но всё же герои Разыкова живут на берегу Ледовитого океана в реальных обшарпанных панельках, а не в домах со столовой на веранде. В «Стыде», по крайней мере, не надо додумывать мотивацию героев. А Звягинцев, как нарочно, вырезал узловые моменты личной жизни своих героев. Почему жена главного героя отдаётся его другу-адвокату? Что происходит, когда муж застаёт их в другой раз, во время уже почти публичной измены на пикнике? Как происходит примирение супругов? Вопреки словам режиссёра, фильм говорит совсем не «о вопросах, которые волнуют всех нас уже давно: предательство, любовь, жажда власти, прощение, месть, смерть». Смотреть его стоит исключительно из любви или нелюбви к «рашке-говняшке».
http://petrimazepa.c...t/medinsky.html

Повідомлення відредагував Хмурий Князь Вітольд: 25.01.2015 – 17:54

  • 0

#4 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 25.01.2015 – 23:04

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (25.01.2015 – 16:14) писав:

Щоб глядач асоціював себе зі злодієм, переживав за нього
І як ти цього хочеш домогтися? З чого б це я співчував ґвалтівнику?
  • 0

#5 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6683 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 26.01.2015 – 09:17

Перегляд дописуPavlo_Taiko (25.01.2015 – 23:04) писав:

І як ти цього хочеш домогтися? З чого б це я співчував ґвалтівнику?
телевізор ще і не на таке здатен. наняти психологів, вони підкажуть. будеш всім серцем за гвалтівника аж бігом, телеекран всемогутній.
а ще треба знімати в 3D. Щоб в кінці фільму сокирою поміж очі, і щоб аж в штани надзюрити.
  • 0

#6 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 26.01.2015 – 09:49

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (26.01.2015 – 09:17) писав:

телевізор ще і не на таке здатен. наняти психологів, вони підкажуть
Маячня. Аби співчувати головному герою ти маєш виправдати його поведінку, хоча б з його точки зору. А будь-яка спроба виправдання сволоти викличе лише сміх. Ти маєш зробити героя на половину добрим, а так - підеш проти істини. Тому і немає фільмів про ментів-ґвалтівників, де б ти співчував герою. Є фільми про мента-урода (наприклад Багно), однак ти герою ніфіга не співчуваєш, і то, зазвичай той паскудник - ангел, порівняно з тими, кого ти хочеш показати. Тому я не знаю що там тобі підкажуть психологи.
  • 0

#7 Уповноважений

    Козак - перевертень

  • Модератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6683 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:пекельне болото

Відправлено 26.01.2015 – 11:20

Перегляд дописуPavlo_Taiko (26.01.2015 – 09:49) писав:

Маячня. Аби співчувати головному герою ти маєш виправдати його поведінку, хоча б з його точки зору. А будь-яка спроба виправдання сволоти викличе лише сміх. Ти маєш зробити героя на половину добрим, а так - підеш проти істини. Тому і немає фільмів про ментів-ґвалтівників, де б ти співчував герою. Є фільми про мента-урода (наприклад Багно), однак ти герою ніфіга не співчуваєш, і то, зазвичай той паскудник - ангел, порівняно з тими, кого ти хочеш показати. Тому я не знаю що там тобі підкажуть психологи.
в кожній людині є і добро і зло. на час перегляду фільму активізувати зло і приглушити добро в глядачеві - то справа професіоналізму режисера.
Я вважаю, що це можливо. Якщо ж і справді в глядача немає того зла, і він не зможе поставити себе на місце головного героя - то і не потрібно. Адже ідея моя в тому, щоб убити зло в глядачеві, а як того зла немає, то й нема чого вбивати. Я ж пропоную ідею фільму з кількома головними героями, у кожного з яких свої гріхи. Як не за всіх головних героїв, то принаймні за декого з них глядач буде переживати.
  • 0

#8 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 26.01.2015 – 14:07

Перегляд дописуХмурий Князь Вітольд (26.01.2015 – 11:20) писав:

Я вважаю, що це можливо.
А я вважаю, що ти помиляєшся.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних