Перейти до вмісту

Цінність життя в релігіях


Повідомлень в темі: 75

#21 Обрій

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 268 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.01.2015 – 13:12

Перегляд дописуkissarat (09.01.2015 – 20:42) писав:

Це в християнстві треба відмовитись. В буддизмі якщо і настановляється, то утриматись, стати незалежним, вийти з сансари, кнута і пряника. Ніхто тому не забороняє насолоджуватись багатством чи славою, але якщо їх у тебе в один момент не стане, то тобі буде пофіг, так ніби й не було.
насолоджуватися багатством, кажеш? звісно, можеш насолоджуватися, якщо воно тобі дістанеться у спадок, впаде на голову з неба або ти справедливим та чесним шляхом його здобудеш.

Перегляд дописуДруг Бобер (09.01.2015 – 21:22) писав:

Так. І під релігійною практикою я мав на увазі не лише якусь обрадовість, але й життя відповідно до норм віри.
отже, ми доходимо висновку, що в християнстві, цінність життя полягає в тому щоб жити згідно норм віри. життя дається людині задля того, щоб виконати Божу волю, чи правильно я зрозумів?

Цитата

А у христинстві добром є те, що є з Богом, без Бога немає добра, отже неможливо просто так робити добро, не маючи нічого від Бога.
так це відомо, що Бог на боці добра, а от як бути з людьми, що теж на стороні добра, проте в той же час відкидають існування Бога, Христос сказав: хто не зі мною, той проти мене. отже виходить, що купа людей, які не прагнуть бути з Ісусом однак перебувають на боці добра, ця купа людей, згідно слів ісуса - проти нього бо не з ним. за твоїми словами "без Бога нема добра", всі ці люди автоматично опиняються поза добром, його ж чинячи. нестиковочка получається.

Цитата

Що робити, щоби менше зла робити? Відповідь проста - виконувати Божу волю, все, що він вчить через джерела віри.
виходить, якщо я бути жити осторонь Божої волі, я не зможу не чинити зла? стати на бік добра можливо лише в тому разі, коли пройти через ворота Божої волі?

Цитата

А що саме меркантильно і не по душі - те, що я написав, чи релігійні вчення, поведінка вірних якоїсь релігії або й усіх чи може ще щось?
це, про що пишеш - взаємообмін. Я виконую Божу волю бо він мені обіцяє щось. Якщо він мені нічого не обіцяє - то я вправі робити, що хотіти. Я нагодую голодного, бо сподіваюсь, що ця дія буде схвалена Богом, і я отримаю таким чином дивіденди на свій позаземний рахунок.
А мені ближча та людина, яка нагодує гоодного тому, що він голодний, а не тому що так хоче Бог і що Бог за цю дію віддячить. Така людина дійсно чинить добро. А чинити добро очікуючи зось за це - це вже не добро, а меркантильність. Ось що мав на увазі.

Перегляд дописусерпиня (09.01.2015 – 23:13) писав:

що життя - це не цінність, і за найменшої нагоди його можна от так просто віддавати на слугування вищій меті.
віддати своє життя заради високої мети - це нормально. головне, це знаття, що ти віддаєш життя за мету, яка справді висока. віддати життя в донецькому аеропорті за панування нащадків пануючого режиму - це глупство, а не висока мета, навіть якщо звідусіль лунають крики і воплі: герой!

Цитата

От що мені не подобається у християнських молитвах, так це те, що вони містять: каяття, випрошування і прославляння. Я не розумію, що хорошого приносять такі молитви. Мене від них коробить.
каяття, випрошування, прийняття Ісуса та його смерті - мене це теж трохи тойво. можливо тому, що опирається моя гординя та малий рівень покори.

Перегляд дописуAquarius-ka (10.01.2015 – 08:05) писав:

Не всі, ось навіть у біблійному Старому Заповіті нічого нема про тк. зв. небесну нагороду, всі нагороди чи покарання у цьому, видимому житті.
Християнство базується на Євангелії та Новому Завіті в цілому. А Старий - постольку-поскольку і не більше.

Цитата

Не знаю, як тепер воно у єврейській вірі.
вреї визнають загробне життя, хоча наголос роблять на цьому.
Отже Старий завіт не заперечує, хоча й спарвді є малопомітний в прославлянні позагробного життя. Хоча:

Цитата

І багато з тих, що сплять у поросі земному, прокинуться; одні на життя вічне, другі на вічний сором та на ганьбу.
даниїл1,2. за 600 років до Христа

Цитата

Це не так тяжко, як здається. Ми всі вроджені з інстинктом потреби близькості, турботи, захисту і співчуття.
цю потребу з нами розділяють лише близькі люди. цінність життя держава лише проголошує. Америка наприклад, поклала мільйони і мільйони безневинних життів в останніх війнах. і задля чого? все залишилось як і було, лишень втрачені мільони життів, а до влади прийшли ще більші екстремістські сили.

Цитата

Згадані Вами,'L'insouciаnce', ідеї - це і є ідеї гуманізму, який визнає людину найвищою цінністю у світі, де здійснюється повага до гідності та розуму людини, право на щастя в житті, вільний вияв природних почуттів і здібностей.
а ще було б добре, якщо б держава не тільки красиво говорила, а впроваджували свої проголошувані ідеї у життя. і не вибірково, а рівноправно.

Повідомлення відредагував L'insouciаnce: 10.01.2015 – 13:15

  • 1

#22 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 10.01.2015 – 15:38

Перегляд дописуL'insouciаnce (10.01.2015 – 13:12) писав:

насолоджуватися багатством, кажеш? звісно, можеш насолоджуватися, якщо воно тобі дістанеться у спадок, впаде на голову з неба або ти справедливим та чесним шляхом його здобудеш.

верблюдові легше пройти крізь вушко голки, ніж цьому багачеві осягнути Царства Божого (Пор. Мр. 10, 25)
  • 1

#23 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.01.2015 – 15:59

Перегляд дописуL'insouciаnce (10.01.2015 – 13:12) писав:

так це відомо, що Бог на боці добра, а от як бути з людьми, що теж на стороні добра, проте в той же час відкидають існування Бога, Христос сказав: хто не зі мною, той проти мене.
Відповім на всі питання та репліки пізніше, коли матиму час.
А поки процитую ще одну фразу, яка частково спростовує сказані слова.
Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. (Євангеліє від св.Матвія 7:21).
Тут же з Ісусом ніби людина, а виходить, що проти нього.
  • 0

#24 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1498 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 10.01.2015 – 16:04

Перегляд дописуДруг Бобер (10.01.2015 – 07:57) писав:

Я не знаю, як на це реагувати і чи потрібно. Чи це запитання, чи просто висловлення вражень, емоцій. Якщо хочете продовжити розмову зі мною, давайте направимо її в конструктивне русло, для мене у розмові важливо найперше правильно розуміти людину, тому я запитаю про наступне.
А чому вважаєте ці речі поганими - каяття випрошування, прославлення? Що саме коробить від них - зміст, поклоніння перед невідомим, поведінка віруючих, які це практикують? І чи ви переймаєтеся чимось з цього? На основі чого ви кажете, що ці речі погані? Хто вам це сказав або де ви це прочитали? На основі чого зроблений такий висновок?
Відповідно до чого ці речі погані?
Ці речі принижують людину і завдають душевного болю з одного боку, а з іншого - вчать улесливості. Це добре, по-вашому?

Перегляд дописуДруг Бобер (10.01.2015 – 07:57) писав:

Зараз я хотів би дещо написати.
Візмемо каяття.
Каяття може виправити людину, а може і пригнітити. Просто залежно, як його використовувати. Якщо людина буде тільки те й робити, що тупо себе жаліти і самобичувати себе, нічого доброго не буде. Це буде перебільшення значення власної провини, що церква називає скрупули. Є така проблема у багатьох релігійних людей.
Обов’язково через каяття, але не тільки через нього зміг зрости і навіть стати святим той, хто не зациклився на своїй провині, а ще на щось більше відкрився. А до провини поставився так, що це було в минулому, це було погано, "мене здолав гріх", "я схильний робити так і так погане", але "у мене є надія на прощення, запорукою чого є...1 . 2. 3...", але зараз людина пізнає, що зробила погане, постановляє виправити, наскільки це можливо і далі жити з радістю іншим, кращим життям.
Немає, мабуть, більшого зла, ніж постійне зациклення на власних недобрих вчинках і ненависть до самого себе через це.
Зміни на креще будуть тільки тоді, коли людина пам’ятатиме про минулі недобрі вчинки, осуджуватиме їх, але не житиме ними, а житиме ніби новим життям.
Це ніби найгірше - це минуле, треба жити теперішнім і думати промайбутнє. Такий підхід до каяття може бути корисний не лише у християнстві, але й навіть у будь-якій сері людського життя.

Випрошування
Інколи можна дивитися на тих, хто молиться, і можна побачити одне дуже велике зло - людина бажає переміну без прийняття реальної дійсності, без примирення з реальністю. Це коли людина хоче просто потиснути на Бога, ним керувати, а не приймати реальну дійсність, яку життя посилає і якось жити в цій реальній дійсності. Це як студент замість того, щоби готуватися до екзаменів йде просити "халяву". Цих речей є дуже і дуже багато. Це дуже велике зло, а така халява ніколи не настане. "Отче наш" власне вчить, чого просити. Як бачимо, там більше просимо здійснення Божої волі і тільки одним рядком просимо для себе хліба, того, що нам необхідно. Все решта - або констатування визнання Божої волі, або стпасіння душі.
Мені подобаються такі слова "Боже дай мені душевного спокою, щоби прийняти те, що я не можу змінити, силу - щоби змінити те, що я можу змінити і мудрості - щоби не сплутати перше і друге". Власне надмірна надія це велике зло. Кажуть, що надія помирає останньою. Я би найперше, що зробив би, то убив таку надію. Щодо християнського вчення надіятися потрібно на те, що людина не буде кинута у муки зла, а буде з добром. Справжня християнська віра спонукає прийняти Божу волю, на світ дивитися простіше, як на щось другорядне, хоча і також важливе. Надіятися треба відповідно до віри на головне.

Щодо прослави, то якось логічно не буде злом для людини прослава того, що вона прийняла, як добро.

Тому і я перепитую, що власне вас бентежить. І відносно чого щось там є зло, щось є добром.
Мене бентежить, що цю молитву заставляють промовляти дітей. Ця молитва нещира. І взагалі, промовляють її треба, чи не треба, почуває людина потребу у ній, чи не почуває. Аби було. Не відчуваю і не розумію користі від неї і все тут.

Повідомлення відредагував серпиня: 10.01.2015 – 16:20

  • 0

#25 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1498 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 10.01.2015 – 17:38

Перегляд дописуL'insouciаnce (10.01.2015 – 13:12) писав:

віддати своє життя заради високої мети - це нормально. головне, це знаття, що ти віддаєш життя за мету, яка справді висока. віддати життя в донецькому аеропорті за панування нащадків пануючого режиму - це глупство, а не висока мета, навіть якщо звідусіль лунають крики і воплі: герой!
навіть не уявляю собі мету, заради якої я б змогла віддати життя, особливо релігійну мету.

Повідомлення відредагував серпиня: 10.01.2015 – 17:53

  • 1

#26 Обрій

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 268 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.01.2015 – 18:21

Перегляд дописуPavlo_Taiko (10.01.2015 – 15:38) писав:

верблюдові легше пройти крізь вушко голки, ніж цьому багачеві осягнути Царства Божого (Пор. Мр. 10, 25)
судячи висловлювань в паралельній темі, все що він хоче - це вийти з сансари. побажаємо йому удачі в цьому чудовому прагненні.

Перегляд дописуДруг Бобер (10.01.2015 – 15:59) писав:

Відповім на всі питання та репліки пізніше, коли матиму час.
А поки процитую ще одну фразу, яка частково спростовує сказані слова.
Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. (Євангеліє від св.Матвія 7:21).
Тут же з Ісусом ніби людина, а виходить, що проти нього.
так все правильно. як кажуть, ваші діла так верещать, що я не чую що ви говорите.

Перегляд дописусерпиня (10.01.2015 – 17:38) писав:

навіть не уявляю собі мету, заради якої я б змогла віддати життя, особливо релігійну мету.
та можна віддати життя за життя людини, яку любиш, наприклад власної дитини. за ідею - знову ж таки, зважаючи що за ідея. уявімо раптом що моє життя врятує тисячі інших, мабуть теж, за Україну - ще не доріс до цього.

припустимо, що Ісус дійсно своїм життям врятував мільйони. чому не висока мета?

Перегляд дописусерпиня (10.01.2015 – 16:04) писав:

Мене бентежить, що цю молитву заставляють промовляти дітей. Ця молитва нещира. І взагалі, промовляють її треба, чи не треба, почуває людина потребу у ній, чи не почуває. Аби було. Не відчуваю і не розумію користі від неї і все тут.
коли на молитвах дехто будує бізнес - це вже занадто.
якщо вже на те пішло і треба вдатися до молитви, то цілком досить тієї з Біблії, ну можна парочку слів від себе додати, там здоров'я собі попросити, наприклад)
  • 0

#27 Aquarius-ka

    Цьотка-з-Занзібару

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 928 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:На тамтім боці

Відправлено 10.01.2015 – 20:53

Перегляд дописуL'insouciаnce (10.01.2015 – 13:12) писав:

Християнство базується на Євангелії та Новому Завіті в цілому. А Старий - постольку-поскольку і не більше.

Тут досить цікаві справи починаються.
По-перше: коли Старий Заповіт нідочого, то чому він входить у у кожну теперішню християнську Біблію?
- А тому, щоб не виглядати новоствореною сектою, примазатись до чогось старшого і більш-менш відомого, і до Адама та Єви, ніби перших людей, створених Ягве. Тобто те саме божество, що створило людей, лиш тепер вже його син вийшов на сцену.

По-друге: коли доходить справа до деталей, за які у теперішньому світі досить таки незручно згадувати (забивати всіх інаковіруючих, навіть рідних, навіть жінку, батьків і дітей, наприклад, не кажучи вже про підкорення та винищення чужих племен), - ну то тоді: Ааа, але то було колись, в ті часи і так треба було.
- Вічність і незмінність Ягве якось вмомент вивітрюється.

Щодо цього був цікавий випадок на нашому зібранні Вільнодумців. Ми збираємося у бібліотеці, публічному місці, і наші зібрання відкриті для всіх. От і прийшов один дядько і попросив дозволу посидіти. Представив себе, як теж людина, що відкрита до інших точок зору. Добре, сідайте, і якраз йому випало сидіти біля мене. По ході розмови (у нас таки є свій порядок обговорення) він почав всіх перебивати і натирати носа тим, чому нам хоч трошки не вірити, типу так, на всякий випадок. Йому відповідали досить гостро, один сказав, що навіть, якби біблійний Ягве був дійсно правдивим, то не хотів би вірити в такого кровожадного, мстивого, капризного і дріб'язкового бога навіть під загрозою мук. Тоді наш гість каже: А де таке є, ось я перечитав цілу Біблію і ніде такого не знайшов. Тут вже я не витримала і найспокійніше, як могла, хоч то було тяжко, спитала, чи він має з собою Біблію. Почав неохоче діставати, ввесь вид його показував, що нічого доброго від того він не сподівається. Ну і я скоренько відшукала у його книжці Повторення Закону, 13-й розділ, від 20-го вірша і дальше, і попросила прочитати. Він ще почав торгуватись, який саме вірш, і я кажу, прочитайте більш, ніж один, щоб не виглядало вирваним з контексту. Він почав читати потиху і мінятись на лиці. Тоді повернувся до мене з якимось дивним усміхом, більше оскалом, і замороженими губами ледво вимовив: Мені лишається вернутись сюди з гранатою і вас всіх підірвати. Воно не виглядало на жарт, воно на якусь мить було навіть страшно, я теж розгубилась, лиш потім кажу: А чого вам вірити і робити то, що було написано ще у бронзовому віці, ми тепер живемо в інший час і інакше розуміємо. Тоді решта оговтались і почали йому дякувати, що ми цінимо його смілість прийти самому на зібрання інакомислячих людей і що своїми питаннями він трохи розворушив нас ( то була звичайна ввічливість, нам цікаво і без того). Йому трохи попустило. Але після закінчення, коли я говорила з іншими, він знову підійшов і почав питати, чи я знаю інший випадок у Біблії, щоб щось подібне було написано. Ну і тут вже почали відповідати хором, особливо колишня монахиня, що ввесь Старий Заповіт про вбивства, що що таке Потоп, що іншого робили Мойсей з Ісусом Навином і тд. Ну і він щось на то, що то були просто люди і робили, як вміли і знали (тобто він прекрасно знав по "інші випадки", лиш на всьо мав своє "але"). І ми всі заспівали хором: Та ні, вони робили за наказом вашого бога, він з ними говорив і казав, що і куди, вони і у Новому Заповіті є прикладом послушенства і праведності. І ще я не витримала: Якщо воно таке всьо застаріле і не має ніякої вартості тепер, то розідріть свою Біблію та викиньте Старий Заповіт за паркан. Він знову почав біліти на лиці і на тому ми розстались. То було на початку грудня, на січневе зібрання він більше не приходив.

Отакий трохи довгий в описувані, лиш життєвий випадок.

На решту також є що відповісти, лиш наразі досить.
  • 0

#28 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.01.2015 – 21:09

Я вже починаю почуватися проповідником. Я ж поки богослов’я ж не вивчав, це ж не моє.

Перегляд дописуL'insouciаnce (10.01.2015 – 18:21) писав:

так все правильно. як кажуть, ваші діла так верещать, що я не чую що ви говорите.
Ніц не зрозумів.

Перегляд дописуL'insouciаnce (10.01.2015 – 13:12) писав:

так це відомо, що Бог на боці добра, а от як бути з людьми, що теж на стороні добра, проте в той же час відкидають існування Бога, Христос сказав: хто не зі мною, той проти мене. отже виходить, що купа людей, які не прагнуть бути з Ісусом однак перебувають на боці добра, ця купа людей, згідно слів ісуса - проти нього бо не з ним. за твоїми словами "без Бога нема добра", всі ці люди автоматично опиняються поза добром, його ж чинячи. нестиковочка получається.
виходить, якщо я бути жити осторонь Божої волі, я не зможу не чинити зла? стати на бік добра можливо лише в тому разі, коли пройти через ворота Божої волі?
Давай подивимося цю фразу повністю.
Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.

Таким чином, відповідь проста: тут немає вимоги визнання, а тільки бути з Богом, або на стороні Бога, тобто виконувати його волю. І немає значення, чи виконувати свідомо, чи несвідомо.

А ще можна так трактувати: хто не буде під Божою опікою, той у той уже проти Бога. Людина під опікою Бога або під владою злого. Третього не дано.
Людина може не знати про Бога, а може й заперечувати його, але водночас робити те, що чого бажає Бог, а отже виконувати Божу волю. Звичайно, Бог не відкине таку людину.

А ще є слова, що все проститься, навіть усяка хула, усяка зневага, крім хули на Святого Духа. Я можу собі уявити, як можна зневажити Сина, адже сам Христос є в церкві у кивоті у тайні Євхаристії згідно вчення церкви. Тому що Син має хоч прихований, але вилимий образ, людина може його вшанувати або зганьбити.
Також сказано "Я в Отці, а Отець у мені" (Євангеліє від Івана 14:10).
Натомість немає нічого такого, де б Святий Дух був явно присутній. Але можна простежити, які речі відбуваються, коли Святий Дух явно себе виявляє, наприклад зіслання Святого Духа в день П’ятидесятниці, за десять днів після вознесіння на небо Ісуса Христа. Зневага таких явних проявів Святого Духа це і є зневагою Святого Духа, вона не проститься.
І ось я можу назвати три ознаки явного прояву Святого Духа, і зневага Святого Духа за них не проститься.

1. Новизна. Якщо Святий Дух явно проявиться, тут же радикально нове щось нам проявить. Згадаймо якими були апостоли до зіслання Святого Духа, а якими стали після! Мовами почали говорити різними, чуда почали робити, їх розуміли всі народу, вони самі стали іншими, з простих рибалок стали проповідниками , а в ті часи це означає що й добрими організаторами. Учора апостоли були боязливі, ховалися за зачиненими дверима, але після зіслання Святого Духа стали сміливими і усі, за винятком апостола Івана, прийняли мученицьку смерть. Ной під впливом Святого Духа ковчег будує, хоча його всі висміюють. Авраам полишає свою землю. Мойсей чинить спротив самому Фараонові і виводить народ з рабської неволі. Отже, відбувається радикальна зміна - перша ознака явного прояву Святого Духа.

2. Поєднання багатогранності і гармонії. Святий Дух діє по-різному, як сам хоче, але все гармонізовано. Комусь дає такі дари, комусь інші. Ось є церква східна, є церква західна, кожна з них має свій обряд. Однак вони не складають конкуренцію одна одній, а лише доповнюють одна одну. Якщо щось виходить з структури церкви, воно є поза церквою і це, що від’єдналося від церкви, відповідно від’єдналося від Бога. Люди можуть по-різному діяти, вносити деструктиви, але якщо дозволяють собою курувати Святому Духові, все гармонізується.
Отже другий явний прояв Святого Духа - гармонія.

3. Святий Дух дає явне натхнення діяти, і діяти рішуче. Людина немов корабель з вітрилами, а Святий Дух - вітер. Він побуджує нас відчинити свою браму і вийти, щоби проголошувати і свідчити про Євангелія, ділитися радістю віри, Христом. Дух Святий просто буде побуджувати людину до місії. Ось те, що апостоли пішли проповідувати, як ягнята серед вовків, після зіслання Святого Духа, це було з натхнення Святого Духа.
Святий Дух є Утішитилем, дозволяє нам побачити все не в сірих тонах, а у перспективі і штовхає нас на окраїни буття, аби там проголошувати життя Ісуса Христа. Тобто Святий Дух побуджує місійність.

Ось явні прояви Святого Духа, якщо бачити явно ці речі і зневажати їх це й справді вартує того, щоби не простити.

До чого я веду? Що бути з Ісусом це просто виконувати його волю, а не обов’язково визнавати його. Однак не проститься зневага Святого Духа.

Тепер повернуся до уривку
Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. (Євангеліє від св.Матвія 7:21).
Людина може заявляти, що вона з Христом, але насправді може бути не так. Не дивно, що вона тоді буде відкинута.

Цитата

це, про що пишеш - взаємообмін. Я виконую Божу волю бо він мені обіцяє щось. Якщо він мені нічого не обіцяє - то я вправі робити, що хотіти. Я нагодую голодного, бо сподіваюсь, що ця дія буде схвалена Богом, і я отримаю таким чином дивіденди на свій позаземний рахунок.
А мені ближча та людина, яка нагодує гоодного тому, що він голодний, а не тому що так хоче Бог і що Бог за цю дію віддячить. Така людина дійсно чинить добро. А чинити добро очікуючи зось за це - це вже не добро, а меркантильність. Ось що мав на увазі.
Ось самарянин в притчі мав вірування, відмінне від юдейського, і виконав безкорисно просто з милосердя, і це трактується як добро, може й навіть вище добро, ніж за якусь винагороду. Це просто милосердя.
Так, мені також подобається, коли людина робить добро просто так, безкорисно.
Загалом, якщо людина здатна постійно робити добро безкорисно, може цим радіти, не жалкувати пізніше , що вона зробила так безкорисно з дуру, а знає, що просто хоче зробити благородний вчинок, їй уже не треба чекати щось потім. Вона вже немов у раю. Ось не раз доводилося надавати людям першу медичну допомогу. Я ж ні на що не сподівався і нічого не очікував, а просто робив, те що вмів, що міг, щоби допомогти, бо людина потребує допомоги. Було приємно те, що я допоміг, хоча й свій час протратив і нікому не вихвалявся, що те і те зробив.
Однак я не можу просто так роздавати гроші на вулиці кожному алкашу, який хоче випити, це вже марнотратство.
Загалом згідно християнства, усе, що робить людина добре, не вона робить, а Бог, а все, що погане, то належить злому. Третього не дано.

А скільки є випадків, що люди хочуть купити Бога! Просто жертвують великі суми на щось, але не щиро, не задля того, щоби щиро допомогти, не задля розвитку ідеї, а просто щоби прикрити свої провини, як в очах інших людей, так і заспокоїти власну совість.

Цитата

отже, ми доходимо висновку, що в християнстві, цінність життя полягає в тому щоб жити згідно норм віри. життя дається людині задля того, щоб виконати Божу волю, чи правильно я зрозумів?
Так.
Просто є певні рамки Божої волі в яких нібимає проявитися воля людини. Вихід за них це гріх.

Цитата

виходить, якщо я бути жити осторонь Божої волі, я не зможу не чинити зла? стати на бік добра можливо лише в тому разі, коли пройти через ворота Божої волі?
Проходити через ворота не потрібно. Досить просто виконувати. Можна виконувати несвідомо.
  • 0

#29 kissarat

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 316 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 10.01.2015 – 21:24

Перегляд дописуДруг Бобер (10.01.2015 – 09:40) писав:

1) Які "природні потреби" ви маєте на увазі, що ви під ними маєте на увазі? 2) Відповідно до чого задоволення цих "природних потреб" не можуть бути найкращим для людини?
Яка різниця, майже всі вони в християнстві незаконні або обмежені.
Всі люди моногамні? Всі повинні стримувати свої пориви? Лінь на є причиною прогресу? Прогрес - процес гріховний, стільки жаги до слави/грошей...

Повідомлення відредагував kissarat: 10.01.2015 – 21:39

  • 0

#30 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.01.2015 – 21:35

Перегляд дописусерпиня (10.01.2015 – 16:04) писав:

Ці речі принижують людину і завдають душевного болю з одного боку, а з іншого - вчать улесливості. Це добре, по-вашому?


Мене бентежить, що цю молитву заставляють промовляти дітей. Ця молитва нещира. І взагалі, промовляють її треба, чи не треба, почуває людина потребу у ній, чи не почуває. Аби було. Не відчуваю і не розумію користі від неї і все тут.
Я розумію, для вас важливим є питання людського достоїнства і щоби його розвивати у дітях та не переламувати її якимось поширеними у суспільстві практиками.. Для мене ці речі також є дуже важливими.
Чи правильно я розумію, що принижує людину те, що вона просить і когось вихваляє задля прихильності цієї людини, яку хвалить, і ви побоюєтеся, щоби ці якості не виховувалися практикою молитви, а сама просьба це вже душевний біль?
Просто висловлюйте свої думки. Я не хочу нічого нав’язувати, чи переконувати.
Ми ж розуміємо, що кожен з нас отримав дещо інакше виховання, був оточений іншим середовищем, має свої інтереси і погляди, ми по-різному сформовані.
Однак живемо у суспільстві, а при спілкуванні добре або дійти до якихось спільних речей, або просто розійтися, обмінявшись думками і поглядами, що є корисним.
От щодо перегинів у молитвах і духовності тільки й говорити і говорити і я їх доволі побачив із середини.
Просто безапеляційно переконувати, що тільки то і то правильно - це не моє. Я готовий почути будь-яку думку, якщо людина її висловлює щиро, чи то ваша, чи то когось іншого і поважаю інші думки і погляди, хай навіть і явно помилкові.
  • 0

#31 kissarat

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 316 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 10.01.2015 – 21:46

Перегляд дописуДруг Бобер (10.01.2015 – 21:35) писав:

Я розумію, для вас важливим є питання людського достоїнства
Достоїнства? А як на рахунок того, що діти ходять до церкви тільки тому що їх батьки так привчили? Не раз зустрічав позицію "я в це не вірю, але так роблять всі". Люди бояться бути ненормальними, немати типових нервозів.
Людина з достоїнством має прийняти по відношенню до себе слово "паства" чи "раб"?

Повідомлення відредагував kissarat: 10.01.2015 – 21:48

  • 0

#32 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.01.2015 – 21:59

Перегляд дописуkissarat (10.01.2015 – 21:24) писав:

Яка різниця, майже всі вони в християнстві незаконні або обмежені. Хіба потреба в спілкуванні і то, вона обмежена.
В природі часто зустрічається моногамія?
Тепер я розумію, ви мали на увазі обмеження потреб нормами віри в тому числі і статеві потреби, потребі просто розслабитися і отримати задоволення.
Бачите, полігамія згідно норм є гріх. Християнство простиставляє себе світу. Навіть є записано в Новому Завіті "тіло бажає противного духові." (Послання до Галатів 5:17). Чи приймати християнство чи ні - вибір людини. Я спокійно в ньому живу, і прекрасно ставлюся до людей, які не християни чи навіть борці з християнством, знаю чудових людей серед них.

Перегляд дописуkissarat (10.01.2015 – 21:46) писав:

Достоїнства?
Тут я просто пишу про те, як я зрозумів, що є цінним для Серпині.

Цитата

А як на рахунок того, що діти ходять до церкви тільки тому що їх батьки так привчили? Не раз зустрічав позицію "я в це не вірю, але так роблять всі". Люди бояться бути ненормальними, немати типових нервозів.

До цього ставлюся негативно!

Цитата

Людина з достоїнством має прийняти по відношенню до себе слово "паства" чи "раб"?
Думаю, можна бути і достойним рабом. Не всі просто знають, що були різні раби в Римській імперії. Так, багато було просто знаряддям, що говорить.
Але й були такі, яких дуже і дуже цінили. Цінили наприклад грецьких філософів, які могли щось навчити свого власника і його дітей. Були раби, які володіли від імені свого власника великими домогосподарствами, мали своїх рабів у підпорядкуанні, чого не мали ні патриції, ні плебеї, які могли тільки заздрити отим рабам, бо пощастило їм дуже добре. Навіть вжако сказати, хто насправді більше достойний і щасливіший був.
А по відношенню до Бога то й справді людина як раб. Тільки Бог змальовується як той власник, який є багатим, який може забезпечити і який забезпечить хорошим життям. Ця ідея й посприяла також, що християнство до сьогоднішнього дня існує.

Повідомлення відредагував Друг Бобер: 10.01.2015 – 22:07

  • 0

#33 kissarat

    Профі

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPip
  • 316 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Тернопіль

Відправлено 10.01.2015 – 22:07

Перегляд дописуДруг Бобер (10.01.2015 – 21:59) писав:

Не всі просто знають, що були різні раби в Римській імперії.
Оце те, що я називаю словоблудство. А чи могли ті "раби з достоїнством" за власним бажанням стати вільними? Чи вони могли бути достнойними тільки допоки хазяїн не зазіхає на їх достоїнство?
Існують дорогі проститутки. Ви теж будете спекулювати на тему наявності достоїнства в них? Ба, но вони можуть бути зайняті й іншою професією, на відміну від рабів.
  • 0

#34 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 10.01.2015 – 22:14

Перегляд дописуkissarat (10.01.2015 – 22:07) писав:

Оце те, що я називаю словоблудство. А чи могли ті "раби з достоїнством" за власним бажанням стати вільними? Чи вони могли бути достнойними тільки допоки хазяїн не зазіхає на їх достоїнство?

Однозначно, що тільки за волею господаря вони могли бути вільними.
Але справа в тому, що ті раби цінилися, краще було б їх дорого продати іншому заможному, ніж посилати тупо ішачити в поле.

Цитата

Існують дорогі проститутки. Ви теж будете спекулювати на тему наявності достоїнства в них? Ба, но вони можуть бути зайняті й іншою професією, на відміну від рабів.
Вони можуть себе називати достойними, можуть кілєнти називати їх достойними повіями. Чому ні? Є попит, є пропозиція. Є краща пропозиція, є гірша. Є заможніші клієнти чи елегантніші, а є бідніші, просто бидло. Мені байдуже достоїнство повій у їхньому ремеслі і тому конкретніше, вибачте, не можу сказати.

Повідомлення відредагував Друг Бобер: 10.01.2015 – 22:26

  • 0

#35 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 11.01.2015 – 11:13

Інтелігентні люди ведуть мову про ідеї, освічені - про особистості, бидло - про події. Я радий що на теревенях навіть події обговорюють в контексті ідей. Це є показником.
Мабуть це більш-менш підходяща тема для обговорення зіткнення мусульманської та християнської цивілізацій, оскільки якраз відношення до життя та до людини є показовою різницею між ними.
Християнство породило ідеологію з ліберальними цінностями, християнство сприймає критику, воно є гнучким. І я не знаю кращого символу західної цивілізації як сатиричне видання у Франції.
І сьогодні ми споглядаємо зіткнення права сильного та підлого з правом слова. Це ніби здоровий школяр б'є свого однокласника через те, що той переміг його у словесній суперечці, тільки у значно більших масштабах.
Це зіткнення людини сили та людини думки. І хоч би як я відносився до християнства, воно все ж породило світ, у якому людина думки є захищеною, а будь-яке насилля по відношенню до неї сприймається як щось екстраординарне.
  • 0

#36 Обрій

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 268 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.01.2015 – 11:45

Бачу, що християнству приділяється значна частина уваги в темі, на відміну вд інших релігій. Це означає, що дописувачам християнство небайдуже, неважливо чи вони ставляться до нього позитивно чи негативно.
Ми вже з'ясували, за допомоги Друга Бобра, що цінність життя в християнство полягає, головним чином у виконанні волі Божої. Метою виконання волі Божої є спасіння і вічне життя після смерті в житті земному.

Перегляд дописуДруг Бобер (10.01.2015 – 21:59) писав:

Чи приймати християнство чи ні - вибір людини. Я спокійно в ньому живу,
Отже, Друже Бобер, наскільки я зрозумів з твоїх слів, ти є християнин, до того ж практикуючий християнин. Виконання волі Божої для християнина - це понад усе, в ній і є життєва цінність, як ти сам про це неодноразово зазначаєш.
Але, тут ти пишеш ось що:

Перегляд дописуДруг Бобер (10.01.2015 – 09:40) писав:

Я вважаю це злом, що хтось опановується ідеєю терпіння, бути нещасним і бідним задля якихось позаземних і позагробних благ.
себто терпіти в бідності для тебе зло, навіть саму ідея терпіння відкидаєш. але виконання волі Божої це і є - прояв терпіння, і отримати вищу нагороду ти не зможеш, заперечуючи і погордуючи терпінням.

Цитата

претерпевший же до конца спасется. Марко 13.13

Цитата

терпением вашим спасайте души ваши. Лука 21.19

Цитата

...любовь долготерпит....все переносит... 1 Коринфянам 13.4,7

Цитата

во всем являем себя, как служители Божии, в великом терпении, в бедствиях, в нуждах, в тесных обстоятельствах, 2 Коринфянам 6.4

Цитата

укрепляясь всякою силою по могуществу славы Его, во всяком терпении Колоссянам 1.11

Цитата

Итак облекитесь, как избранные Божии, святые и возлюбленные, в милосердие, благость, смиренномудрие, кротость, долготерпение, Колоссянам3.12

Цитата

испытание вашей веры производит терпение; Якова 1.3

Цитата

Итак, братия, будьте долготерпеливы до пришествия Господня. Вот, земледелец ждет драгоценного плода от земли и для него терпит долго, пока получит дождь ранний и поздний.
Долготерпите и вы, Якова 5.,8

Цитата

В пример злострадания и долготерпения возьмите, братия мои, пророков, которые говорили именем Господним.
Вот, мы ублажаем тех, которые терпели. Вы слышали о терпении Иова и видели конец оного от Господа, ибо Господь весьма милосерд и сострадателен. Якова 5.!0,11

Цитата

переноси скорби, 2 до Тимофія 4.5

Цитата

Желаем же, чтобы каждый из вас, для совершенной уверенности в надежде, оказывал такую же ревность до конца,
дабы вы не обленились, но подражали тем, которые верою и долготерпением наследуют обетования. Євреям 6.12
енд ласт, бат нот ліст -

Цитата

Терпение нужно вам, чтобы, исполнив волю Божию, получить обещанное; Єреям 10.36
тобто хто має рацію: ти, який вважає, що терпіти негарази є злом, чи Ісус та апостоли, які вважають терпіння необхідністю для виконання волі Божої та спасіння?
  • 0

#37 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.01.2015 – 13:54

Перегляд дописуL'insouciаnce (11.01.2015 – 11:45) писав:

Бачу, що християнству приділяється значна частина уваги в темі, на відміну вд інших релігій. Це означає, що дописувачам християнство небайдуже, неважливо чи вони ставляться до нього позитивно чи негативно.
Ми вже з'ясували, за допомоги Друга Бобра, що цінність життя в християнство полягає, головним чином у виконанні волі Божої. Метою виконання волі Божої є спасіння і вічне життя після смерті в житті земному.

Цитата

Отже, Друже Бобер, наскільки я зрозумів з твоїх слів, ти є християнин, до того ж практикуючий християнин. Виконання волі Божої для християнина - це понад усе, в ній і є життєва цінність, як ти сам про це неодноразово зазначаєш.
Якщо це так важливо, то напишу. Так, це не секрет, було й бажання йти навчатися в духовну семінарію, проте я так вихований, що до цього не готовий і досі. Я не ставлю себе за якогось супер-знавця християнства і його чеснот, а просто висловлюю, як його бачу і свої думки щодо цього.

Цитата

Але, тут ти пишеш ось що:

Цитата

Я вважаю це злом, що хтось опановується ідеєю терпіння, бути нещасним і бідним задля якихось позаземних і позагробних благ.


себто терпіти в бідності для тебе зло, навіть саму ідея терпіння відкидаєш. але виконання волі Божої це і є - прояв терпіння, і отримати вищу нагороду ти не зможеш, заперечуючи і погордуючи терпінням.

Цитата


Цитата

претерпевший же до конца спасется. Марко 13.13
Цитата

терпением вашим спасайте души ваши. Лука 21.19
Цитата

...любовь долготерпит....все переносит... 1 Коринфянам 13.4,7
Цитата

во всем являем себя, как служители Божии, в великом терпении, в бедствиях, в нуждах, в тесных обстоятельствах, 2 Коринфянам 6.4
Цитата

укрепляясь всякою силою по могуществу славы Его, во всяком терпении Колоссянам 1.11
Цитата

Итак облекитесь, как избранные Божии, святые и возлюбленные, в милосердие, благость, смиренномудрие, кротость, долготерпение, Колоссянам3.12
Цитата

испытание вашей веры производит терпение; Якова 1.3
Цитата

Итак, братия, будьте долготерпеливы до пришествия Господня. Вот, земледелец ждет драгоценного плода от земли и для него терпит долго, пока получит дождь ранний и поздний.
Долготерпите и вы, Якова 5.,8
Цитата

В пример злострадания и долготерпения возьмите, братия мои, пророков, которые говорили именем Господним.
Вот, мы ублажаем тех, которые терпели. Вы слышали о терпении Иова и видели конец оного от Господа, ибо Господь весьма милосерд и сострадателен. Якова 5.!0,11
Цитата

переноси скорби, 2 до Тимофія 4.5
Цитата

Желаем же, чтобы каждый из вас, для совершенной уверенности в надежде, оказывал такую же ревность до конца,
дабы вы не обленились, но подражали тем, которые верою и долготерпением наследуют обетования. Євреям 6.12


енд ласт, бат нот ліст -


Цитата

Терпение нужно вам, чтобы, исполнив волю Божию, получить обещанное; Єреям 10.36

тобто хто має рацію: ти, який вважає, що терпіти негарази є злом, чи Ісус та апостоли, які вважають терпіння необхідністю для виконання волі Божої та спасіння?
Протиріч немає. Я не відкидую потребу терпеливості, а просто мав на увазі опанування ідеї терпіння, виставлення її понад усе, вважати терпіння найвищою метою. Терпіння це зовсім не мета, а тільки засіб, може інструмент. Тобто, зовсім відкидаю прагнення терпіння понад усе. Це зло. Людина не повинна прагнути мук і їх бажати. Ну якщо людина мазохіст і від перенесення мук отримує задоволення це вже її право, а ми і поряд з тим наука може вважати її ненормальною, але мова не проних.
Із наведених тобою цитат із Святого Письма мені найбільше подобається ось ця.

Цитата

...любовь долготерпит....все переносит... 1 Коринфянам 13.4,7
Загалом мені подобається цей тринадцятий розділ Першого послання апостола Павла до коринтян.
Точкою, до якої спрямовуємося, відповідно до змісту цього розділу, є людбов. І то церква тлумачить Бога як любов. Ось що таке Бог, яка його природа. Пізнати до кінця Бога неможливо. Однак знаємо, що є три Божі особи - Отець, Син і Святий Дух, а між ними є взаємна і щира любов. Ось тому й точка, до якої слід орієнтуватися згідно вчення християнства, є любов.
Щодо любові є дві заповіді, які є основою всього цього вчення згідно християнства і Євангелії. Хто скаже щось інше, то уже не просто не представник іншої гілки християнства, а зовсім не християнин. І ось ці дві заповіді.
1. Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь.
2. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. (відповідно до Матвія 22:37-39)
"На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять." (від Матвія 22: 40)
Я тут бачу навіть потребу любити себе. Ми повинні себе любити і це виходить навіть із цих заповідей.
Але що любити, власний егоїзм? Я це розумію таким чином: любити потрібно згідно вчення Бога, який є у людині. це переплітається із
"ви - Божий храм" (Послання до Коринтян 3:16). Може то просто потрібно любити Бога в собі - ось що мається на увазі. Тоді й мазохізм і нелюбов до себе, всякий там смуток є просто гріхом.

Ось у буддизмі ніби так, що ціль життя людини є страждання, а потім смерть, перевтілення і так допоки людина не з’єднається із Нірваною. І тут свої умови, що для цього потрібно. Наскільки я знаю Буддизм, там смерть є просто частиною життя. Я розумію, що це є просто перехід у життя наступне. У християнстві ніби вже немає переходу, тут вже після смерті йде відповідь Богу і людина отримує те, що осягла в цьому житті на землі. Шансу виправити помилки уже не буде, треба якось очистити ці недоліки. От і тому є догмати у православній церкві цю процедуру очищення називають митарства і по-одному змальовують їх, у католицькій це називають чистилище і по-іншому змальовується це. Про протестантизм говорити важко, бо є багато гілок. Однак православна і католицька церква визнають якусь процедуру очищення душі від злого і залишення добра. Процедура очищення болісна, оскільки від душі забирається щось погане, а це забирається її частину - якось так собі я це уявляю. Якщо зло в такій мірі у людині, що якщо забрати його від душі то душа втратить свою сутність, то така душа просто пропала, вона вже в пеклі і від неї можна тільки забирати добре.
Це можна до нескінченості образно описувати, і змальовувати і навіть фантазувати, тому не хотів би на цьому зупинятися, а перейду до наступного.
Я розумію так, що згідно християнства цінність життя на землі полягає в тому, щоби виростити оці плоди добра. Є визначення, які є плоди Святого Духа у християнських церквах. Такими плодами є
1. Любов
2. Радість
3. Мир
4. Довготерпіння
5. Доброта
6. Милосердя
7. Віра
8. Смирення
9. Стриманість
(Послання до Галатів, 5, 22-23) Цікаво, що пише навіть "Закону нема на таких!"
Я вважаю, що треба найперше розвивати любов, вона ж на першому місці і є і вона ніби субстрат для всього іншого. Ще цікаво, що терпіння аж на четвертому місці. Перше мусить йти любов, потім радість, що породжує мир, і уже в мирі може бути терпеливість, уже потім все решта. Ось мета життя згідно християнства, я думаю, просто плекати ці чесноти, і плекати їх уже тепер. На жаль, не всі це розуміють, а просто є християнами під соціальним тиском.

Думаю, буде цікаво почути інші думки. Я наскільки міг пояснити свій погляд, пояснив і думаю зрозуміло.
Я поважаю погляди інших людей і не хочу когось переконувати. Та й неможливо всіх переконати.

Мене загалом цікавить, а як поширювалося християнство, невже одиними чудами, про які говорилося. Звичайно, і сила застосовувалася, але чому сила тоді застосовувалася саме щоб поширити саме християнство.
Ми звикли казати у Русі князь Володимир запровадив християнство у 988 році. То як, протягом одного року чи його частини всю Русь охрестив? Ні. Якщо вірити Федорову, історику церкви, то Русь, хрестилася поступово, бо не важко було одразу охрестити всіх. Хрестилася Русь відповідно указу князя Володимира, тобто це була імперативна норма держави. Була велика проблема через недостатню кількість священиків, а ті сященики, які були у Русі не знали місцевої мови. Отже, потрібен був час і далеко не за рік Русь була охрещена.
Ще що цікаво що найгірше охрещення йшло на північних земліх. Там панував шаманізм, ворожба, яку було дуже важко побороти і побороти поганство вдалося тільки після 100 років після деражвного запровадження християнства в Києві.
  • 0

#38 Обрій

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 268 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.01.2015 – 15:04

Цитата

Я не відкидую потребу терпеливості, а просто мав на увазі опанування ідеї терпіння, виставлення її понад усе, вважати терпіння найвищою метою.
терпіння, а також його плоди - негаразди, бідність, гоніння є випробуванням, не треба називати це злом. і якщо ти прагнеш вищої нагороди, ти зобов'язаний через це все пройти, як Йов. це той вузький шлях про який йдеться в Євангелії.

Все таки існує релігія в наш час, яка визнає цінність життя. це джайнізм.
проте, цінність життя в даній релігій возведена трохи не до абсурду: сповідуючим джайнізм забороняється, наприклад, займатись землеробством в силу того, що дана діяльність причиняє смерть таким істотам як хробаки та комахи. шкода, бо я вже хотів детально ознайомитися з нею)
  • 0

#39 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.01.2015 – 15:24

Перегляд дописуL'insouciаnce (11.01.2015 – 15:04) писав:

терпіння, а також його плоди - негаразди, бідність, гоніння є випробуванням, не треба називати це злом. і якщо ти прагнеш вищої нагороди, ти зобов'язаний через це все пройти, як Йов. це той вузький шлях про який йдеться в Євангелії.

Погоджуюся, що терпіння це не зло, а добро. Я просто маю на увазі, що терпіння не є кінцеовю ціллю, а тільки засобом.
Гаразд. Я більше не можу забирати твій час і увагу, час і увагу інших форумчан, які читають мої повідомлення. Є хороші люди, які просто не сприймають цих слів, які я пишу, може хтось і нервується через них.
Я би не хотів далі продовжувати писати про християнсьво і свої погляди на нього. Якщо когось щось суттєве цікавить, то я не проти відповісти.
Та й слід розкривати інші релігії та їх суть, а не лише зациклюватися тут на християнстві, про яке досить матеріалу, як позитивного, так і негативного.


Цитата

Все таки існує релігія в наш час, яка визнає цінність життя. це джайнізм.
проте, цінність життя в даній релігій возведена трохи не до абсурду: сповідуючим джайнізм забороняється, наприклад, займатись землеробством в силу того, що дана діяльність причиняє смерть таким істотам як хробаки та комахи. шкода, бо я вже хотів детально ознайомитися з нею)
Почитаю пізніше щось про джайнізм.
Абсурду не дивуюся, чомусь так склалося. Чомусь є така система світосприйняття. Чимось воно обумовлено. Може воно і допомогло людині вижити.
Ось для аналогії. Юдеї і мусульмани роблять хлопчикам або вже чоловікам образання, як правило у дитинстві. Але з гігієнічної точки зору це корисно у кліматі півдня, адже усередині крайьої плоті не накопичується рідина і слиз, а тому не розвивається інфекція. Один лікар-хірург мені розказав, як мав клієнта, який працював в Африці. Якось він завітав до лікаря і попросив трішки обрізати крйню плоть.
Я не хотів би обговорювати, чи рятує, чи не рятує від чогось обрізнання і у якій мірі рятує, чи можна його чимось замінити. Але інколи релігійна практика, маючи зовсім іншу, релігійну, мету, може чимось допомогти людині, а подекуди навіть допомогти вижити.
  • 0

#40 Обрій

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 268 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 11.01.2015 – 16:47

Перегляд дописуДруг Бобер (11.01.2015 – 15:24) писав:

Може воно і допомогло людині вижити.
якщо люди стануть джайністами, то не виживуть, а помруть, оскільки не буде кому оброблювати землю)

Цитата

Юдеї і мусульмани роблять хлопчикам або вже чоловікам образання, як правило у дитинстві.
Але інколи релігійна практика, маючи зовсім іншу, релігійну, мету, може чимось допомогти людині, а подекуди навіть допомогти вижити.
мусульмани та іудеї і їхні релігії нічого не мають до обрізання. ця традиція зародилася задовго до них, припускають що ще й 15 тисяч років тому. перше задукоментоване свідчення обрізання знайдено в Стародавньому Єгипті 2,5 тисячі років до Р.Х. що означала ця традиція досі незрозуміло, але саме від давніх єгиптян її запозичили сусідні народи -спочату євреї , а потім і мусульмани. Паралельно традиція обрізання існує в деяких австралійських племенах. тому давайте будемо розмежовувати: релігійні обряди до релігійних, а звичаєві обряди до звичаєвих. ато зробили з обрізання трохи не релігійну святиню мусульман та іудеїв.

Повідомлення відредагував L'insouciаnce: 11.01.2015 – 16:49

  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 2

0 користувачів, 2 гостей, 0 анонімних