Перейти до вмісту

Звідки в людини з'являється потяг до знущань над іншими?

Ukraine war війна Україна

Повідомлень в темі: 89

#1 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 30.09.2014 – 12:13

  • 91
http://uainfo.org/bl...a-i-ubiycy.html
http://news.vashmaga...uyut-polonenykh
Це вузьке питання, яке випливає із ширшого - схильності до воєн.
Війна - територія злочинів проти людяності. Тепер уже дозволених і домовлених?
Уже деякий час існують міжнародні "правила ведення війни". Я про існування таких дізналася лише віднедавна. Зокрема там йдеться про неприпустимість катування полонених, приниження їхньої людської гідності тощо. Це виглядає дещо суперечливо на тлі того, що людину можна просто вбити. І це в той час, коли цивілізація відмовляється навіть від смертної кари. Це якийсь парадокс.

Але на кожній війні, звісно ж, одразу з'являються люди, які живуть та існують і в мирний час - садисти, яким подобається мучити інших людей.
І якщо після Другої Світової таких людей відловлювали і засуджували, то зараз таких процесів майже немає, а війни точаться і далі.
Світова спільнота безсила перед лицем кривавих диктаторів і садистів?
Останнім часом здавалося, що - ні, адже і Мілошевич, і Каддафі, і Хусейн були покарані. Проте коли зупинка вийшла на Башарі Асаді (президенті Сирії), то почали виникати питання. Виявляється його підтримує Росія. А далі з'ясувалося, що і в самого лідера Росії є схожі плани. На це у спільноти не було ради. Наскільки ефективно все відбувається зараз, покаже час.

Але питання, чому це відбувається, залишається відкритим. У теперішньому світі вже не роблять висновків після кожної із воєн і не засуджують тих, хто катує полонених? І давайте припинимо називати це "звірствами", адже звірі не катують своїх жертв.

Якщо розглядати на побутовому рівні, то ми щодня когось та й "підколюємо", дратуємо, ненавидимо. Але є такі, хто отримує від цього особливе задоволення.

Тож звідки в людини з'являються такі нахили? Чи може, за певних обставин, кожен з нас на це здатний?

Повідомлення відредагував Блискавиця: 30.09.2014 – 12:16


#2 Фабрегас

    Т Фабрегас 2013

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5092 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:найкраще на планеті

Відправлено 30.09.2014 – 12:45

Агресія - невід'ємна частина людської природи, в когось вона менша, в когось більша.
  • 0

#3 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 30.09.2014 – 15:11

Як на мене, це питання стосується більше релігії, ніж філософії. Усі вигадані людством боги так, чи інакше, мають потяг до знущань над віруючими у них.
Причина виникнення таких уявлень мені вбачається у аналізі людиною її взаємодії з природним навколишнім середовищем, яка завжди супроводжується якимось знущанням. У тварин цього, очевидно, нема, вони не вміють мислити про такі речі. Як наслідок, осмислення людиною такої взаємодії, уявлення, вірування, переконання, що виникають на цій основі, викликають певні почуття, що спонукають до певних вчинків і, звісно, проникають і у стосунки між людьми. І людина у цьому не винна, бо не має влади над почуттями.

Ой, ні, мабуть я все придумала. Бібілія каже, що то все продєлки диявола, значить так і є.))
  • 2

#4 Dynkan 113

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1721 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 30.09.2014 – 15:27

Агресія і знущання (тортури) дещо різні речі, без першого ми просто не вижевемо, друге як розлад психіки.
п.с. садо мазо вещь!)))
  • 3

#5 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 30.09.2014 – 15:29

Перегляд дописуManfred (30.09.2014 – 15:18) писав:

Може приклади якісь наведеш, про які саме знущання тобі ідеться?
Голод, холод, каліцтва; стихійні лиха, що руйнують оселі, вбивають рідних, калічать, знищують їжу, загалом умови для проживання; отруєння, опіки і ін.

Повідомлення відредагував серпиня: 30.09.2014 – 15:48

  • 2

#6 antip

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 534 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 30.09.2014 – 22:18

Чому люди знущаються над іншими?
Зображення

Повідомлення відредагував antip: 30.09.2014 – 22:18

  • 1

#7 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 01.10.2014 – 16:01

Сподобалася думка серпині. З однією поправкою - людина може володіти своїми почуттями, інакше ми б усі вдавалися до казна-чого щодня.
Думка про природу і богів цікава. Боги для давніх людей це і є природа. Тобто вони справді бачили явища, над якими не мають влади, і через які страждають.

Dynkan 113 має рацію, агресія і знущання - це різні речі. Агресія, як інстинкт, належить і тваринам. А вони не здатні до навмисних знущань. Хіба що кіт любить гратися з мишкою, але йому не завдають задоволення муки, він грається за звичкою дитинства, за інстинктом. Бо саме через гру він навчається полювати.

Отже, здатність до знущань справді пов'язана із мисленням, бо це властиво лише людині, не тваринам. І вочевидь, із помилками мислення, та пов'язані із почуттями також. Бо саме почуття задоволення дає можливість відбуватися цьому.
Щодо садо-мазо - то це в рамках норми, бо тут все відбувається за обопільною згодою. Хоча сама по собі схильність до садизму уже є небезпечною.
  • 1

#8 antip

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 534 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 01.10.2014 – 16:05

Перегляд дописуБлискавиця (01.10.2014 – 16:01) писав:

Сподобалася думка серпині. З однією поправкою - людина може володіти своїми почуттями, інакше ми б усі вдавалися до казна-чого щодня.
Думка про природу і богів цікава. Боги для давніх людей це і є природа. Тобто вони справді бачили явища, над якими не мають влади, і через які страждають.

Dynkan 113 має рацію, агресія і знущання - це різні речі. Агресія, як інстинкт, належить і тваринам. А вони не здатні до навмисних знущань. Хіба що кіт любить гратися з мишкою, але йому не завдають задоволення муки, він грається за звичкою дитинства, за інстинктом. Бо саме через гру він навчається полювати.

Отже, здатність до знущань справді пов'язана із мисленням, бо це властиво лише людині, не тваринам. І вочевидь, із помилками мислення, та пов'язані із почуттями також. Бо саме почуття задоволення дає можливість відбуватися цьому.
Щодо садо-мазо - то це в рамках норми, бо тут все відбувається за обопільною згодою. Хоча сама по собі схильність до садизму уже є небезпечною.
Прокоментуй ще мою думку.
  • 0

#9 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 01.10.2014 – 16:58

Перегляд дописуБлискавиця (01.10.2014 – 16:01) писав:

Сподобалася думка серпині. З однією поправкою - людина може володіти своїми почуттями, інакше ми б усі вдавалися до казна-чого щодня.
А мені сподобалась тема.
Щодо почуттів маю додади до своєї думки таке.
Людина не може заставити себе почувати якесь почуття, чи ні. Тобто на етапі появи почуття вона не має над ним влади. А лише потім, після переживання цього почуття, керуючись своїм досвідом, думками інших людей, складених на основі відповідно їх досвіду, можна це почуття якось "перетворювати" своїм мисленням. При чому, надалі людина може навіть "у зародку" того почуття якось його видозмінювати. Але не обирати почувати\непочувати. Так само, як не може керувати відчуттям зору, нюху, слуху. Звісно можна затулити ніс, щоб не відчувати запаху, але це не значить, що я можу керувати своїм нюхом)).

Перегляд дописуБлискавиця (01.10.2014 – 16:01) писав:

Отже, здатність до знущань справді пов'язана із мисленням, бо це властиво лише людині, не тваринам. І вочевидь, із помилками мислення, та пов'язані із почуттями також. Бо саме почуття задоволення дає можливість відбуватися цьому.
Я би не вживала тут "помилки мислення". Гадаю, наше мислення цілком залежить від мети, яка його й "вмикає" і веде у напрямку до неї. Вся справа у меті, як на мене.
  • 1

#10 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 01.10.2014 – 18:37

дякую, що долучаєшся до дискусії.
Згідно науки, неможливо керувати емоціями, їх можна хіба стримувати - це найпростіші реакції на подразники, це те, про що ти пишеш, наводячи у приклад реакцію на запах. Почуття - це складні емоції, які виникають в процесі життя і включають в себе досвід людини. Ними цілком можна і навіть треба керувати. Хоча деякі, як кохання, можна й "пускати берега" :) Якщо це на користь або в задоволення.
Втім можливості людського мозку великі, і навіть емоціями можна навчитися керувати, якщо не повністю, то частково. А вже маніпулювати ними і впливати на них можна скільки завгодно.
Щодо мислення, то аби зрозуміти механізм його дії, варто все-таки почитати Загальну психологію, розділ Мислення. Не Вікіпедію.
Мета у мислення одна - обробка інформації.
  • 1

#11 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 02.10.2014 – 08:58

Перегляд дописуБлискавиця (01.10.2014 – 18:37) писав:

дякую, що долучаєшся до дискусії.
Згідно науки, неможливо керувати емоціями, їх можна хіба стримувати - це найпростіші реакції на подразники, це те, про що ти пишеш, наводячи у приклад реакцію на запах. Почуття - це складні емоції, які виникають в процесі життя і включають в себе досвід людини. Ними цілком можна і навіть треба керувати. Хоча деякі, як кохання, можна й "пускати берега" :) Якщо це на користь або в задоволення.
Втім можливості людського мозку великі, і навіть емоціями можна навчитися керувати, якщо не повністю, то частково. А вже маніпулювати ними і впливати на них можна скільки завгодно.
Дякую за створення теми)
Отже, емоціями керувати не можливо, а почуттями, які включають в себе емоції, - можливо? Досвідом можливо керувати?
Ще питання: чи можливо керувати виникненням емоцій, здобуванням досвіду, відтак виникненням почуттів? Можна себе заставити почувати якісь почуття, чи все-таки вони з'являються не залежно від волі (якої для мене в принципі не існує).

Перегляд дописуБлискавиця (01.10.2014 – 18:37) писав:

Щодо мислення, то аби зрозуміти механізм його дії, варто все-таки почитати Загальну психологію, розділ Мислення. Не Вікіпедію.
Мета у мислення одна - обробка інформації.
Я говорила не про мету мислення, а про мету людини, яка час від часу виникає у процесі життя. Маю думку, що це завжди одна і та ж мета: покращувати своє життя, або хоча б втримати його на відповідному рівні. Оця мета заставляє фунциклювати мислення. (це я сама придумала, жду критики)).
Крім того, на меті добряче спекулюють релігійні і не тільки організації, впливаючи на осмислення мети людиною, кажучи, що краще для людини - погано жити за життя, тоді буде добре після смерті і ін.

Повідомлення відредагував серпиня: 02.10.2014 – 09:03

  • 0

#12 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 02.10.2014 – 09:10

серпиня, воля - це основна характеристика людини. Без волі немає людини. Перша стадія психіатричного розладу стосується саме порушення уваги, волі та емоцій. Все-таки почитай наукові характеристики цих понять, інакше цікавої дискусії на цю тему не вийде.
Ти правильно розумієш, що людина завжди прагне до задоволення і позитивних емоцій, "покращення життя". Саме так і влаштовані емоції - якщо відбувається щось корисне для людини, то вона радіє, щось шкідливе - сумує. Це у випадку нормального функціонування. Для цього і створені емоції - як маркери подій навколо людини та її відчуттів.
Щодо почуттів - то, звісно, що людина може керувати почуттями. А хто ще може керувати власним досвідом, як не сам носій цього досвіду?)). Позитивний для себе враховуємо, негативний запам'ятовуємо. Що хочемо - забуваємо. Неприємне стираємо. Людина, що не керується своїм досвідом і не керує ним собі на користь, успіху не досягне. Як би це незвично не звучало, але всіма почуттями можна керувати, навіть коханням. Можна за бажання закохатися і за бажання розлюбити. Це непросто, але цілком реально. Перевірено на собі.

Мета життя занадто загальне і всеохоплююче поняття, порівняно з мисленням. Мислення - це щоденна проста операція, яка виконується так само автоматично, як і дихання :). Недаремно про це говорили древні мудреці - я мислю, отже, я живу. Можна також сказати : я дихаю, отже мислю. Це норма життя людини. Про відхилення ми якраз і ведемо мову - коли мислення скеровує людину до чисто людської властивості знущатися над собі подібними або тваринами.
  • 0

#13 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 02.10.2014 – 09:26

Не варто від мене очікувати наукової дискусії, бо я далека від психології, філософії. На форум заходжу задля обміну унікальними думками, які має кожна людина, бо має свій унікальний досвід, який здобуває не вільно, а під тиском обставин, хоча іноді й здається, що ніякого тиску ми не відчуваємо, а робимо усе з власної волі. Це моя думка.
Маю таку думку, як і ти, що психіатричні розлади, божевілля пов'язані з волею, але я б сказала точніше - з уявленням про волю. Воля - це ідеал, якого не існує, але потрібне саме мислення про цей ідеал. Саме осмислення цього ідеалу, як про щось недосяжне, вважаю правильним, а коли людина починає вірити у реальність цього ідеалу, то тоді починаються розлади.
Щодо знущань - це якраз і є якравий приклад осмислення волі, як чогось реально існуючого.

Повідомлення відредагував серпиня: 02.10.2014 – 09:29

  • 0

#14 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 02.10.2014 – 09:56

Перегляд дописуБлискавиця (02.10.2014 – 09:10) писав:

серпиня, воля - це основна характеристика людини. Без волі немає людини.
На вірі у існування волі, очевидно й грунтується психологія. Схоже, ваша професія (чи навчання) пов'язана з психологією.
Кожна наука базується на вірі у щось, припущенні існування чогось. Це нормально. Така віра, або припущення, дає корисні результати. Але чи потрібно жити з такою вірою, керуватися нею скрізь і в усьому? Вважаю, що ні. Необхідно пам'ятати, що це лише віра, припущення, і її потреба є лише у деяких випадках.

Повідомлення відредагував серпиня: 02.10.2014 – 10:07

  • 0

#15 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 02.10.2014 – 10:36

Перегляд дописуManfred (02.10.2014 – 10:31) писав:

Гм... а дірка у зубі не з цього списку?
з цього)
а шо?

Повідомлення відредагував серпиня: 02.10.2014 – 10:36

  • 0

#16 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 02.10.2014 – 11:41

Перегляд дописуManfred (02.10.2014 – 11:29) писав:

Ага, тобто це теж знущання? Чи норма?
Ти мене гвалтуєш прям своїми питаннями.
Дірка - це явище, яке має місце. Те, що люди мають уявлення, вірування, що з них хтось (боги) знущається (дірками в зубах, стихіями), то це є лише бачення людини світу. Що є норма, а що - ні, - це теж бачення людини.
  • 0

#17 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 02.10.2014 – 11:48

Перегляд дописуManfred (02.10.2014 – 11:46) писав:

От ця тема застановляється питанням про причини потягу людини до знущання. Чи правильно я тебе розумію, що для тебе, це теж просто певна картина світу:
Не картина світу, а наслідок віри у волю.

Перегляд дописуManfred (02.10.2014 – 11:46) писав:

хтось знущається, хтось спасає життя і здоров'я людям, але що є добром, а що є злом із цього ніхто сказати не може?
Чому не може. Бажаючих казати добре\погано вишекриши. А толку? Це зменшує якось відсоток тих, хто знущається?

Повідомлення відредагував серпиня: 02.10.2014 – 11:51

  • 0

#18 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 02.10.2014 – 12:25

Перегляд дописусерпиня (02.10.2014 – 09:56) писав:

На вірі у існування волі, очевидно й грунтується психологія. Схоже, ваша професія (чи навчання) пов'язана з психологією.
Кожна наука базується на вірі у щось, припущенні існування чогось. Це нормально. Така віра, або припущення, дає корисні результати. Але чи потрібно жити з такою вірою, керуватися нею скрізь і в усьому? Вважаю, що ні. Необхідно пам'ятати, що це лише віра, припущення, і її потреба є лише у деяких випадках.
Так, моя професія пов'язана із психологією, а із чим пов'язана ваша професія?
Наука і віра - це протилежні поняття. Вірять в те, що неможливо довести практично. Існування волі доведено на практиці багатьма вченими і практичними дослідами, також визначено конкретну ділянку в мозку, яка відповідає за діяльність того, що наука називає "воля". Ви не вірите в існування мозку і його роботи? Напишу ще раз - Існування волі доведено практично, на практиці, як факт, як дірка в зубі :). Як відчуття голоду чи спраги. Як зір очей. За існування волі відповідає цілком конкретна ділянка мозку і вивчені біо-хімічні реакції між нейронами.
А ви, звісно, вільні в це не вірити. Тоді вам просто зручніше жити у незнанні.
А садистам зручніше думати, що всі люди такі, просто не всі наважуються на це.

І, згідно твоєї думки, знущаються теж не з власної волі, а під тиском обставин?)
  • 1

#19 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1386 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 02.10.2014 – 13:42

Я, мабуть, помилилась. Треба було написати "свобода волі", а не "воля". Не володію навіть найпростішою термінологією. Лінива я.

Щодо науки і віри, то віру я вважаю не вірою у щось надприродне, а у те, що не можливо довести.
Релігійна ж віра для мене - це не просто віра у Бога, а, насамперед довіра священнослужителям, святому письму, людям, які кажуть, що бачили чудеса.

Перегляд дописуБлискавиця (02.10.2014 – 12:25) писав:

І, згідно твоєї думки, знущаються теж не з власної волі, а під тиском обставин?)
Знущаються все-таки з власної волі, але ж "Воля є детермінованим процесом", як пише підручник.

Ще цікаве вичитала:

Цитата

Рухи і дії зумовлюються зовнішніми подразниками. Унаслідок дій з предметами в корі великих півкуль головного мозку людини виникають уявлення не лише про предмети зовнішнього світу, а й про дії з цими предметами, про рухи власного тіла. Активізація слідів, які є засадовими стосовно цих рухових уявлень, неминуче веде до рухів тих чи інших органів тіла. Отже, рухи і дії цих органів спричинюються не тільки зовнішніми подразниками, що діють безпосередньо на нас, а й центрально, тобто збудженими в корі великих півкуль головного мозку слідами, утвореними попередніми зовнішніми подразненнями, які є засадовими стосовно уявлень, думок, переконань тощо.
Тобто, роблю висновок, що влади над своїми уявленнями, переконаннями ми не маєм. Так?

Повідомлення відредагував серпиня: 02.10.2014 – 13:33

  • 0

#20 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 02.10.2014 – 14:03

Перегляд дописусерпиня (02.10.2014 – 13:42) писав:

Ще цікаве вичитала:
Тобто, роблю висновок, що влади над своїми уявленнями, переконаннями ми не маєм. Так?
Коли було б це так, то й науки не було б. Писало б через увесь підручник "влади ми ні над чим не маєм, не тратьте, куме, сили на читання".
  • 1



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних