Перейти до вмісту

Love after love


Повідомлень в темі: 7

#1 deathfuck

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 26 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Миколаїв

Відправлено 12.09.2013 – 18:44

  • 9
власне сабж. Життя весела штука з дуже ідіотським почуттям гумору і часто трапляється так, що любоф до гробу, кров по стінам бла-бла і тут бац і розбіглися. Я не беру до уваги побігеньки тривалістю в місяць-два (ну макс півроку, для особливо терплячих). В долю теж не вірю, муть все це, ми самі собі писарі свого дурдому. Тоді ж питання що саме робити і вести себе, коли вже так сталось і розсипалось те, що вважалось нерушимим.
Суть в тому що сам добрих 4 років перебував в доволі таких файних стосунках, але згасло то все давно вже опісля 3 року, рік пройшов в надії на авось і марних спробах.І ось недавно невтерпів, прийшов фінал. Плакатись і жалітись наміру не маю, зла не тримаю,але після такого немалого терміну стати "холостим" ну аж дуже незвично, весело аж до вср@чки =)) Філософствую на цю тему багато, от і хотілося б почути вашу думку, з даного приводу. Як же то відбувалися ті метаморфози з люблю - не люблю - полюбив знову і як би то мало бути насправді у вашому утопічному світі. Будьте ласкаві, підлийте мені масло в вогонь думок =)

#2 Mr.Ripley

    (͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4663 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 12.09.2013 – 22:13

Перегляд дописуАрарат (12.09.2013 – 21:53) писав:

Я так і не зрозумів, ти щось спитав, чи просто розповів свою чсторію?
Аналогічно, по ходу автор - наркоман.
  • 0

#3 deathfuck

    Ледар

  • Користувачі
  • PipPip
  • 26 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Миколаїв

Відправлено 12.09.2013 – 22:58

Перегляд дописуMr.Ripley (12.09.2013 – 22:13) писав:


Аналогічно, по ходу автор - наркоман.
Сьогодні без дози, вирішив відпочити, а що маєш чим поділитись?

Все банально, ваше ставлення до поняття кохання після "невдалих" стосунків. Наскільки воно радикальне і чому незважаючи на це все йде знову по кругу.
  • 1

#4 Чортеня

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 688 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Львів

Відправлено 13.09.2013 – 22:26

я вірю в чисту і вічну любов
отак от
  • 0

#5 Тоторо

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 6 повідомлень

Відправлено 14.09.2013 – 00:25

Ну і тема. Значну частину спілкування мабуть займала та сама дівчина, тому такий "дискомфорт?" при поверненні в реальність.
Питання якесь абстрактне вийшло.
Але відповіть:
Звичайно що це не кінець світу. :rolleyes:
  • 0

#6 Armando

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1793 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 07.10.2013 – 06:30

Перегляд дописуdeathfuck (12.09.2013 – 18:44) писав:

Плакатись і жалітись наміру не маю, зла не тримаю,але після такого немалого терміну стати "холостим" ну аж дуже незвично, весело аж до вср@чки =)) Філософствую на цю тему багато, от і хотілося б почути вашу думку, з даного приводу. Як же то відбувалися ті метаморфози з люблю - не люблю - полюбив знову і як би то мало бути насправді у вашому утопічному світі. Будьте ласкаві, підлийте мені масло в вогонь думок =)
кохання - тимчасова втрата розуму для продовження роду homo sapiens :) все очевидно до банальності, адже тваринна сутність є у людях і буде завжди.
Іншого процесу розмноження природа не вигадала. Зустрілись, покохали, зробили дитину. І вже суспільні традиції та юридичні надбудови(шлюб, аліменти) регулюють життя двох після кохання. В когось прийнято(змушені) внаслідок кохання жити довго і щасливо, хтось має свободу приняття рішень і вирішує жити разом далі чи ні.
  • 0

#7 Kassandra

    Т-Сонятко

  • СуперМодератори
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5187 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:сплячих левів

Відправлено 07.10.2013 – 10:34

Перегляд дописуdeathfuck (12.09.2013 – 18:44) писав:

власне сабж. Життя весела штука з дуже ідіотським почуттям гумору і часто трапляється так, що любоф до гробу, кров по стінам бла-бла і тут бац і розбіглися. Я не беру до уваги побігеньки тривалістю в місяць-два (ну макс півроку, для особливо терплячих). В долю теж не вірю, муть все це, ми самі собі писарі свого дурдому. Тоді ж питання що саме робити і вести себе, коли вже так сталось і розсипалось те, що вважалось нерушимим.
Суть в тому що сам добрих 4 років перебував в доволі таких файних стосунках, але згасло то все давно вже опісля 3 року, рік пройшов в надії на авось і марних спробах.І ось недавно невтерпів, прийшов фінал. Плакатись і жалітись наміру не маю, зла не тримаю,але після такого немалого терміну стати "холостим" ну аж дуже незвично, весело аж до вср@чки =)) Філософствую на цю тему багато, от і хотілося б почути вашу думку, з даного приводу. Як же то відбувалися ті метаморфози з люблю - не люблю - полюбив знову і як би то мало бути насправді у вашому утопічному світі. Будьте ласкаві, підлийте мені масло в вогонь думок =)
скільки тобі років?
  • 0

#8 Teo

    бовдур, булька, кулька, круть!

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2841 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 12.01.2014 – 00:49

не варто чіпати дохлого коня, оп, він вже не встане
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних