Перейти до вмісту

Вартісні книги по філософії


Повідомлень в темі: 162

#121 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 15.10.2013 – 18:50

Перегляд дописуTARAS. (15.10.2013 – 18:26) писав:

знаєте, мені просто шкода свого часу...скажіть будь-ласка, який це науковий підхід - ви не те цитуєте...це низько і підло з вашої сторони, маю великі сумніви, що ви взагалі маєте якесь відношення до наукиЮ,, будьякої. Так любите гегеля, а його діалектику так і незнаєте, теза, антитеза, синтез. За всю нашу розмову(дискусію неможу назвати)ви ненадали жодної антитези, все, на що ви спромоглися, це "ви не те цитуєте", Ви схожі на різноманітних шахраїв, які виривають контекст, вибирають цитату, і будують пісочні замки, але вони швидко падають, руйнуються...мені прикро, але до філософії ви неможете мати жодного відношення, принаймі з наукового боку це точно.
незнаю навіщо питаю, бо ви і так неспроможитеся відповісти, але як бути з тими цитатами, котрі я вже навів, їх зрештою у рази два більше ніж ваших, можете їх спростувати, науково, але не наводячи безглузді вирвані цитати. Якщо ні, то неговоріть краще тут дурниць. Це виглядатиме серйозніше. Ви мені нагадуєте студентів першокурсників, котрі прочиталиодин абзац, а думають, що знають все, схоже воно так і є.
Пане Тарасе! Я з Гегелєм не сперечаюсь і спростовувати його не збираюсь, Я просто Вам вказав, де Гегель виклав свою концепцію субстанції, бо Ви підняли це питання. Ось і все! Просто Ви вважаєте, що знаєте Гегеля, а насправді, не можете цього довести, Ви не знаєте, що у Гегеля субстанція є категорією сутности, а не буття! Я не розумію, чому Ви в такому разі вважаєте свій підхід науковим - уявляєте бажане за дійсне! Філософія Гегеля - не те, що Ви про неї розповідаєте! Але це Ваша проблема, а не моя. Я лише звернув Вашу увагу на невідповідність Ваших тверджень фактам. Більше не маю чого сказати на цю тему.
  • 0

#122 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 15.10.2013 – 19:12

Перегляд дописуВасиль (15.10.2013 – 18:50) писав:

Пане Тарасе! Я з Гегелєм не сперечаюсь і спростовувати його не збираюсь, Я просто Вам вказав, де Гегель виклав свою концепцію субстанції, бо Ви підняли це питання. Ось і все! Просто Ви вважаєте, що знаєте Гегеля, а насправді, не можете цього довести, Ви не знаєте, що у Гегеля субстанція є категорією сутности, а не буття! Я не розумію, чому Ви в такому разі вважаєте свій підхід науковим - уявляєте бажане за дійсне! Філософія Гегеля - не те, що Ви про неї розповідаєте! Але це Ваша проблема, а не моя. Я лише звернув Вашу увагу на невідповідність Ваших тверджень фактам. Більше не маю чого сказати на цю тему.
є люди які думають, що знають все, і вони направду дуже нервують тих людей, котрі знають все:) жарт звісна річ.
дивіться, думаємо логічно, незнаю чи получиться, але попробуємо...ви сказали, що я цитую не те що треба...скажіть будь-ласка, які критерії для цього? окрім вашої думки, що це не так...по друге, ви думаєте, що вказали на цитати, корті стверджують щось одне, я ж натомість вказав на цитати з того самого розділу, котрі вказують зовсім інше(окрім того ще навів інших філософів, з котрими розділю свою думку)на чийому боці правда? які критерії?
Ви кажете, що мої твердження невідповідають фактам, можна детальніше, але звісна річ наводячи факти, а не припущення...
а щодо Гегеля, то ви його неспростували і непідтвердили, ви його покалічили, як гірко би це незвучало...
ніколи і незбирався доводити, що знаю Гегеля, у філософії такі твердження називаються анахронічними, Гегель давно помер разом з своїм вченням, ми лише можемо догадуватися про те, що говорив і мав наувазі Гегель. про такий підхід пише Декарт, але я так розумію, що він також не автритет, бо не думає так як ви...
Ви направду схожі на дитьину, котра не може тверезо дивитись на життя і думає, що лише вона одна знає правду...Подивіться на ситуацію збоку, якщо неможете самі, то попросіть когось з форумчан, нехай скаже чи підхід, з корим ви підходите є серйозним?

ще дві речі: ці питання, котрі я задав не є риторичними і потребують відповіді, всі як одне....
і ще, спробуйте уявіть собі, що я керуватимусь таким підходом як ви, що тоді буде? та за 10 хв. аргументами "та ви не те цитуєте, процитуйте...", я докажу все що завгодно, навіть те, що я Гегель, як би це смішно небуло, але напрвду, такі речі нестановитимуть труднощів...

Повідомлення відредагував TARAS.: 15.10.2013 – 19:13

  • 0

#123 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 15.10.2013 – 20:06

Перегляд дописуTARAS. (15.10.2013 – 19:12) писав:

є люди які думають, що знають все, і вони направду дуже нервують тих людей, котрі знають все :) жарт звісна річ.
дивіться, думаємо логічно, незнаю чи получиться, але попробуємо...ви сказали, що я цитую не те що треба...скажіть будь-ласка, які критерії для цього? окрім вашої думки, що це не так...по друге, ви думаєте, що вказали на цитати, корті стверджують щось одне, я ж натомість вказав на цитати з того самого розділу, котрі вказують зовсім інше(окрім того ще навів інших філософів, з котрими розділю свою думку)на чийому боці правда? які критерії?
Ви кажете, що мої твердження невідповідають фактам, можна детальніше, але звісна річ наводячи факти, а не припущення...
а щодо Гегеля, то ви його неспростували і непідтвердили, ви його покалічили, як гірко би це незвучало...
ніколи і незбирався доводити, що знаю Гегеля, у філософії такі твердження називаються анахронічними, Гегель давно помер разом з своїм вченням, ми лише можемо догадуватися про те, що говорив і мав наувазі Гегель. про такий підхід пише Декарт, але я так розумію, що він також не автритет, бо не думає так як ви...
Ви направду схожі на дитьину, котра не може тверезо дивитись на життя і думає, що лише вона одна знає правду...Подивіться на ситуацію збоку, якщо неможете самі, то попросіть когось з форумчан, нехай скаже чи підхід, з корим ви підходите є серйозним?

ще дві речі: ці питання, котрі я задав не є риторичними і потребують відповіді, всі як одне....
і ще, спробуйте уявіть собі, що я керуватимусь таким підходом як ви, що тоді буде? та за 10 хв. аргументами "та ви не те цитуєте, процитуйте...", я докажу все що завгодно, навіть те, що я Гегель, як би це смішно небуло, але напрвду, такі речі нестановитимуть труднощів...
Пане Тарасе! Не потрібно мені читати мораль, ми розмовляємо лише про Гегеля! Факт лише один - §§150-153, де Гегель розмістив і конкретно описав субстанцію, знаходиться в розділі "Вчення про сутність", а не в розділі "Вчення про буття"! Дискутувати тут просто нема про що...
  • 0

#124 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 16.10.2013 – 10:30

Перегляд дописуВасиль (15.10.2013 – 20:06) писав:

Пане Тарасе! Не потрібно мені читати мораль, ми розмовляємо лише про Гегеля! Факт лише один - §§150-153, де Гегель розмістив і конкретно описав субстанцію, знаходиться в розділі "Вчення про сутність", а не в розділі "Вчення про буття"! Дискутувати тут просто нема про що...
не називайте собаку пахом...де ви тут бачите дискусію? це пародія...вас зовсім нецікавить істина правда, чи подібні речі...дискусія передбачає питання відповіді, в останньому дописц я попросив відповісти на всі там поставленні питання і ви вкотре проігнорували це...цікаво чи всі фізичні явища доводяться так само...
але є і позитиви, один мій колега каже: "добре, що на світі є варяти(диваки), бо тоді цікавіше жити"...
а щодо цитат, то я про субстанцію також наводив з другої книги "вчення про сутність", ви вже вкотре приписуєте мені те, що я неробив....це шахрайство, негарно так робити...
і факт не один, я приводив більшу кількість фактів цитат,
і якщо можна наведіть ці цитати про які виговорите, але будь-ласка повністю, і тоді продовжимо розмову у одну сторону...
  • 0

#125 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 16.10.2013 – 12:11

Цитата

а. Субстанциальное отношение

§ 150
Необходимое есть в самом себе абсолютное отношение, т. е. тот раскрытый нами (в предшествующих параграфах) процесс, в котором отношение также снимает себя и переводит в абсолютное тождество.
В своей непосредственной форме оно есть отношение субстанциальности и акциденталъности. Абсолютное тождество этого отношения с co 6oii есть субстанция как таковая, которая как необходимость есть отрицательность этой формы внутреннего существования и, следовательно, полагает себя как действительность. Однако она точно так же есть отрицательность того внешнего существования, согласно которому действительность как непосредственное есть лишь нечто акциденталъное, благодаря одной лишь возможности переходящее в некоторую другую действительность. Этот переход есть субстанциальное тождество как деятельность формы (§ 148, 149).
§ 151
Субстанция есть, таким образом, тотальность акциденций, в которых она открывается как их абсолютная отрицательность, т. е. как абсолютная мощь, и вместе с тем как богатство всякого содержания. Но это содержание есть не что иное, как сама эта манифестация, поскольку рефлектированная в самое себя, перешедшая в содержание определенность сама есть лишь момент формы, которая переходит в мощь субстанции. Субстанциальность есть абсолютная деятельность формы и мощь необходимости, и всякое содержание есть лишь момент, который принадлежит только этому процессу, есть абсолютное превращение друг в друга формы и содержания.
§ 152
Вследствие того что субстанция как абсолютная мощь есть мощь, которая относится к себе лишь как к внутренней возможности и, следовательно, определяет себя к акцидентальности, мощь, от которой отличается полагаемая при этом внешность, субстанция есть особое отношение (точно так же, как в первой форме необходимости она есть субстанция). Она есть причинное отношение.

в. Причинное отношение

§ 153
Субстанция есть причина, поскольку она, с одной стороны, в противоположность своему переходу в акцидентальность, рефлектирована в самое себя и, таким образом, есть изначальная вещь (ursprüngliche Sache), с другой стороны, она вместе с тем снимает рефлексию-в-самое-себя или свою голую возможность, полагает себя в качестве своего отрицательного и таким образом порождает некое действие, некую действительность, которая, следовательно, есть лишь положенная, однако благодаря процессу действования вместе с тем также и необходимая действительность.



  • 0

#126 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 16.10.2013 – 19:48

Перегляд дописуВасиль (16.10.2013 – 12:11) писав:

а. Субстанциальное отношение

§ 150
Необходимое есть в самом себе абсолютное отношение, т. е. тот раскрытый нами (в предшествующих параграфах) процесс, в котором отношение также снимает себя и переводит в абсолютное тождество.
В своей непосредственной форме оно есть отношение субстанциальности и акциденталъности. Абсолютное тождество этого отношения с co 6oii есть субстанция как таковая, которая как необходимость есть отрицательность этой формы внутреннего существования и, следовательно, полагает себя как действительность. Однако она точно так же есть отрицательность того внешнего существования, согласно которому действительность как непосредственное есть лишь нечто акциденталъное, благодаря одной лишь возможности переходящее в некоторую другую действительность. Этот переход есть субстанциальное тождество как деятельность формы (§ 148, 149).
§ 151
Субстанция есть, таким образом, тотальность акциденций, в которых она открывается как их абсолютная отрицательность, т. е. как абсолютная мощь, и вместе с тем как богатство всякого содержания. Но это содержание есть не что иное, как сама эта манифестация, поскольку рефлектированная в самое себя, перешедшая в содержание определенность сама есть лишь момент формы, которая переходит в мощь субстанции. Субстанциальность есть абсолютная деятельность формы и мощь необходимости, и всякое содержание есть лишь момент, который принадлежит только этому процессу, есть абсолютное превращение друг в друга формы и содержания.
§ 152
Вследствие того что субстанция как абсолютная мощь есть мощь, которая относится к себе лишь как к внутренней возможности и, следовательно, определяет себя к акцидентальности, мощь, от которой отличается полагаемая при этом внешность, субстанция есть особое отношение (точно так же, как в первой форме необходимости она есть субстанция). Она есть причинное отношение.

в. Причинное отношение

§ 153
Субстанция есть причина, поскольку она, с одной стороны, в противоположность своему переходу в акцидентальность, рефлектирована в самое себя и, таким образом, есть изначальная вещь (ursprüngliche Sache), с другой стороны, она вместе с тем снимает рефлексию-в-самое-себя или свою голую возможность, полагает себя в качестве своего отрицательного и таким образом порождает некое действие, некую действительность, которая, следовательно, есть лишь положенная, однако благодаря процессу действования вместе с тем также и необходимая действительность.

Може це і некоректно, але в мене виникло кілька питань стосовно наведеного тексту, спршу формальні, проте кумедні, завжди люблю такі ситуації, коли люди хочуть видаваться розумними, яким перекладом ви користувались, бо заледве в бібліотеці знайшов два офіційні переклади на російську:Дебольські і Столпнера(прізвища перекладачів), жоден з них нгезбігається з навединими вами цитатами...може існує ще якийсь переклад, невідомий світовові...? однак це більше схлже на якийсь такий собі паршивий студентський рефератик чи курсову, бо на дипломку навіть нетягне, особливо опечатки типу "отношения с co 6oii есть" в поліграфії, тобто при самому друці непроходять, це з власного досвіду знаю, тому сумніваюсь, що це взагалі офіційне видання, якщо і взагалі видання...Вже мовчу, що дивлюсь зараз на текст і в оригіналі і в перекладі, але розмежуцвання параграфами там незнаходжу, але то таке...на для вас це все немає значення, адже я просто не те цитую і не там дивлюся, є один лише правильний текст, яким володієте ви, а все інше це помилки:) :) :) Не буду вдаватись у мовну семантику перекладу(жаль часу, адже ви знову скажете, що я не так перекладаю, чи не те цитую, або не тою мовою чи словником користуюсь:), адже він просто жахливий і далеко не посуті, але все таки в ньому достатньо збережено, щоб прояснити декілька речей.
Тож лише найголовніше, там ще є набагато більше.
Тож наприклад "тождество этого отношения", переклад менш більш добрий тотожність цих відношень(у ориг.множина), про яку категорію сутності тут йдеться, якщо акциденції є категоріями буття, а не сутності. Тотожність з акциденціями буття можуть розумітись у відношенні субстанції лише як категорію самого буття. І так запобігаючи наперед, просто цікаво, цим набором речень ви збирались ствердити, що субстанція є категорію сутності, проте сам Гегель ніразу тут не вжив слово сутність. Ви певны що саме це вын мав наувазы?????????????
або ще "Субстанциальность есть абсолютная деятельность формы и мощь необходимости" дивіться форма і необхідність, нічого ненагадує - це вчення про буття і не лише самого Гегеля, але і усієї історії філософії. препрошую, але про сутність тут немає ані слова...
я б міг продовжити, але це мені нагадало розповідь про дискусію Лютера та Цвінглі, де Лютер півтори дні доводив Цвінглі списав три стіни в кімнаті різноманітними цитатами з Святого Письма, навів сотні аргументів, а Цвінглі натомість немав аргументів окрім "ба так є" і однієї цитати з чортирьох слів. Позакінчені, коли Лютер покинув кімнату Цвінглі сказав, "шкода, що він так і нічого незрозумів". Це викликало сміх у цілому тогочасному богословському світі, проте Цвінглі так і був переконаний у своїй правоті, тому буду економити свій час, бо напевне "так і нічого незрозумію":)
  • 0

#127 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 16.10.2013 – 21:28

Я навів цитату з Інтернету, вже після того помітив помилку, яку Ви вказали. Завтра перевірю з радянським виданням. Ви в своєму дописі №130 процитували з параграфами, а тепер кажете, що параграфів немає. Я точно знаю, що "Енциклопедія філософських наук" вся складається з параграфів, що зручно для цитування. Зазначу, що Ви знову плутаєте поняття. Ні необхідність, ні акціденція, ні субстанція, згідно Гегелю не є визначенністю буття, а сутности. Але це Вас не цікавить, бо Ви краще за нього знаєте!

Щодо сутности, то весь цей розділ про сутність. Відкрийте зміст і подивіться!
  • 0

#128 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 16.10.2013 – 22:01

Перегляд дописуManfred (15.10.2013 – 13:06) писав:

Пане Тарас,
підкажіть, блск., як класична філософія, врешті решт, відповіла на питання: "Чому є Щось, а не Ніщо?"
Моя відповідь наступна. Ніщо є абстракцією, яка нічого конкретно не означає, а щось вказує на конкретне існуюче.
  • 0

#129 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 17.10.2013 – 09:58

Перегляд дописуВасиль (16.10.2013 – 22:01) писав:

Моя відповідь наступна. Ніщо є абстракцією, яка нічого конкретно не означає, а щось вказує на конкретне існуюче.
питання було про класичну філософію, де там пише, що ніщо, це абстракція? знову видумали, але нічого я вже звик...
абстракція вже є чимось, оскільки існує поняття абстракції, котре неможе описувати нічого, будь-ласка читайте спрешу літературу, а потім висувайте твердження, це філософія а не фізика! це питання давно проговорене, і вияснено, що ніщо не може не існувани, аде саме неіснування, також являється пенвним актом відсутности...

Перегляд дописуВасиль (16.10.2013 – 21:28) писав:

Я навів цитату з Інтернету, вже після того помітив помилку, яку Ви вказали. Завтра перевірю з радянським виданням. Ви в своєму дописі №130 процитували з параграфами, а тепер кажете, що параграфів немає. Я точно знаю, що "Енциклопедія філософських наук" вся складається з параграфів, що зручно для цитування. Зазначу, що Ви знову плутаєте поняття. Ні необхідність, ні акціденція, ні субстанція, згідно Гегелю не є визначенністю буття, а сутности. Але це Вас не цікавить, бо Ви краще за нього знаєте!

Щодо сутности, то весь цей розділ про сутність. Відкрийте зміст і подивіться!

поняття плутаю?це на основі ваших вигадок чи тексту, бо в тексті виходить навпаки, що це ви плутаєте.
щодо акциденції, то Гегель пише: "абстракцией второе, всякая определенность, может быть вообще столь же абстрактно понято как лишь конечное, лишь акцидентальное, преходящее, внешнее для сущности, несущественное и д., как это обычно и прежде всего происходит в совершенно нормальном мышлении."
щодо субстанції він також стверджує: "Следовательно, если под субстанциями разумеют лишь тела, как мы их видим, осязаем, вкушаем и т. д., то, собственно говоря, о том, что они суть в их понятии, здесь нет речи; дело идет только о чувственно воспринимаемом. "

Ви певні що гегель говорив, те, про що ви думаєте, чи я далі не те цитую?


Щодо аргументу, що цей розділ про сутність, а отже будб-яке твердження в ньому є також про сутність і доведення всього лише на основі сутності, ви робите аж дві помилки, заперечкєте обєктивну логіку, по яку якраз і говорив Гегель, і подруге, я наводив цитати з розділу про сутність і з розділу про буття, які підтверджували мою позицію і позицію Гегеля, як бути з ними, вини з іншої книги, чи може їх треба вилучити бо вони не проте говорять чи ще якийсь схожий метод?
ви все базуєте на двох абзацах, котрі я вже спростував у попередніх дописах, натомість ви неспростовуєте наведених мною цитат, в чому справа? хіба це дискусія, коли ви немаєте що сказати, хвба що кидаєте хаотичні цитати і говорите "та ви не те цитуєте!" або відкрийте зміст та подивіться! Скажу зустрічним комуністичним гаслом: "Відкрийте текст та почитайте!"

А щодо мого цитування, то в тому дописі я пішов вашою логікою через пошук ввів огризок наведеної цитати і зацитував її повністю, немав тоді вдома тексту Гегеля. Ви тоді правда зразу зіскоочили з тої тематики, але то таке, до цього я також звик...тому і цитування з параграфами, але коли принісНауку Логіки і відкрив, то побачив зовсім іншій текст і відсутність параграфів, тому і стало цікаво? тепер впринципі розумію, чому ви маєте таке бачення на Гегеля, якщо читати такі паршиві переклади, чи навіть карикатури на переклади, то все стає зрозумілим....що тут скажеш просто жаль...
  • 0

#130 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 17.10.2013 – 16:04

Ще раз про помилки пана Тараса

Перегляд дописуTARAS. (17.10.2013 – 09:58) писав:

питання було про класичну філософію, де там пише, що ніщо, це абстракція? знову видумали, але нічого я вже звик...
абстракція вже є чимось, оскільки існує поняття абстракції, котре неможе описувати нічого, будь-ласка читайте спрешу літературу, а потім висувайте твердження, це філософія а не фізика! це питання давно проговорене, і вияснено, що ніщо не може не існувани, аде саме неіснування, також являється пенвним актом відсутности...


Груба помилка, пане Тарасе! Прочитайте §87 й продовжуйте вивчати матчастину далі!

Цитата



а. Субстанциальное отношение


§ 150
Необходимое есть в самом себе абсолютное отношение, т. е. тот раскрытый нами (в предшествующих параграфах) процесс, в котором отношение также снимает себя и переводит в абсолютное тождество.
В своей непосредственной форме оно есть отношение субстанциальности и акциденталъности. Абсолютное тождество этого отношения с coбой есть субстанция как таковая, которая как необходимость есть отрицательность этой формы внутреннего существования и, следовательно, полагает себя как действительность. Однако она точно так же есть отрицательность того внешнего существования, согласно которому действительность как непосредственное есть лишь нечто акциденталъное, благодаря одной лишь возможности переходящее в некоторую другую действительность. Этот переход есть субстанциальное тождество как деятельность формы (§ 148, 149).
§ 151
Субстанция есть, таким образом, тотальность акциденций, в которых она открывается как их абсолютная отрицательность, т. е. как абсолютная мощь, и вместе с тем как богатство всякого содержания. Но это содержание есть не что иное, как сама эта манифестация, поскольку рефлектированная в самое себя, перешедшая в содержание определенность сама есть лишь момент формы, которая переходит в мощь субстанции. Субстанциальность есть абсолютная деятельность формы и мощь необходимости, и всякое содержание есть лишь момент, который принадлежит только этому процессу, есть абсолютное превращение друг в друга формы и содержания.
§ 152
Вследствие того что субстанция как абсолютная мощь есть мощь, которая относится к себе лишь как к внутренней возможности и, следовательно, определяет себя к акцидентальности, мощь, от которой отличается полагаемая при этом внешность, субстанция есть особое отношение (точно так же, как в первой форме необходимости она есть субстанция). Она есть причинное отношение.

b.Причинное отношение

§ 153
Субстанция есть причина, поскольку она, с одной стороны, в противоположность своему переходу в акцидентальность, рефлектирована в самое себя и, таким образом, есть изначальная вещь (ursprüngliche Sache), с другой стороны, она вместе с тем снимает рефлексию-в-самое-себя или свою голую возможность, полагает себя в качестве своего отрицательного и таким образом порождает некое действие, некую действительность, которая, следовательно, есть лишь положенная, однако благодаря процессу действования вместе с тем также и необходимая действительность.

Це була цитата з радянського видання: М ─ 1975.

Перегляд дописуTARAS. (17.10.2013 – 09:58) писав:

поняття плутаю?це на основі ваших вигадок чи тексту, бо в тексті виходить навпаки, що це ви плутаєте.
щодо акциденції, то Гегель пише: "абстракцией второе, всякая определенность, может быть вообще столь же абстрактно понято как лишь конечное, лишь акцидентальное, преходящее, внешнее для сущности, несущественное и д., как это обычно и прежде всего происходит в совершенно нормальном мышлении."
щодо субстанції він також стверджує: "Следовательно, если под субстанциями разумеют лишь тела, как мы их видим, осязаем, вкушаем и т. д., то, собственно говоря, о том, что они суть в их понятии, здесь нет речи; дело идет только о чувственно воспринимаемом. "

Ви певні що гегель говорив, те, про що ви думаєте, чи я далі не те цитую?



Щодо аргументу, що цей розділ про сутність, а отже будб-яке твердження в ньому є також про сутність і доведення всього лише на основі сутності, ви робите аж дві помилки, заперечкєте обєктивну логіку, по яку якраз і говорив Гегель, і подруге, я наводив цитати з розділу про сутність і з розділу про буття, які підтверджували мою позицію і позицію Гегеля, як бути з ними, вини з іншої книги, чи може їх треба вилучити бо вони не проте говорять чи ще якийсь схожий метод?
ви все базуєте на двох абзацах, котрі я вже спростував у попередніх дописах, натомість ви неспростовуєте наведених мною цитат, в чому справа? хіба це дискусія, коли ви немаєте що сказати, хвба що кидаєте хаотичні цитати і говорите "та ви не те цитуєте!" або відкрийте зміст та подивіться! Скажу зустрічним комуністичним гаслом: "Відкрийте текст та почитайте!"

Спочатку, вкажіть джерело й сторінку!

Перегляд дописуTARAS. (17.10.2013 – 09:58) писав:

А щодо мого цитування, то в тому дописі я пішов вашою логікою через пошук ввів огризок наведеної цитати і зацитував її повністю, немав тоді вдома тексту Гегеля. Ви тоді правда зразу зіскоочили з тої тематики, але то таке, до цього я також звик...тому і цитування з параграфами, але коли принісНауку Логіки і відкрив, то побачив зовсім іншій текст і відсутність параграфів, тому і стало цікаво? тепер впринципі розумію, чому ви маєте таке бачення на Гегеля, якщо читати такі паршиві переклади, чи навіть карикатури на переклади, то все стає зрозумілим....що тут скажеш просто жаль...

Переклад зовсім нормальний, радянський. Якщо Вам він не подобається, то наведіть свій!
  • 0

#131 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 17.10.2013 – 19:59

Перегляд дописуВасиль (17.10.2013 – 16:04) писав:

Ще раз про помилки пана Тараса
А вас ця дискусія зачепає за особисте, не такий вже і ви науковець, яким хочете здаватись, чи щегірше показатись..ховаючись за сторінками і-net. Точно без освіти, котра б хоч трохи свідчила про відношення до філософії, чи науки взагалі... тай зрештою про що я? це все дурниці...коли прочитава цей допис, зразу згадались слова Марка Твена, незнаю чи знаєте хто він, проте...:) він сказав одну геніальну річ, до якої рекомендую прислухатись: "краще мовчати і здаватись дурним, аніж відкрити рот і всім довести що ви дурний" - це слова не мої, а Твена....
В мене складається враження, що вас є візія, начебто лише і лише ви посідаєте правдиве знання, котре більш нікому недано зрозуміти....(такі самі були колись гностики), то будьласка зробіть послугу філософському світу і нерозказуйте нікому таємні знання, котрі посідаєте:)
знаєте мені ця ситуація нагадує останні роки Нітше, особливо ті способи, до яких вдавались, щоб заохотити його переїхати у психлікарню, а він був переконаний, що він направду той, ким його називали....кумедне це все, тай годі....

Це впринципі була моя остання крапля терпіння і яперестаю, в імя науки та Бога, вести з вам серйозні розмови, бо це те саме, що говорити з бабцею на базарі, котра насіннячко продає, їй байдуже на все, вона має свою думку про "кризу і про доляр" і як би ти їй неговорив і котрі аргументи ненаводив, вона все одно впевнена, що цілий світ помиляється...

p.s.так інформація для роздумів: як ви думаєте, читатчі, котрі незнаю чи є, але назвемо гіпотетичні, вони направду можуть повірити у аргументацію котру ви надаєте? "ні, бо ви помиляєтесь..." от я сумніваюсь, але судити їм...а вам думати...


Перегляд дописуВасиль (17.10.2013 – 16:04) писав:

Груба помилка, пане Тарасе! Прочитайте §87 й продовжуйте вивчати матчастину далі!
давайте я не просто прочиатю, а й надам всім іншим можливість зробити це і одразу ж зроблю вам рекламу блискучого ерудита, котрий точно вміє читати(хоча я сумніваюся:):

"Это чистое бытие есть чистая абстракция и, следовательно, абсолютно отрицательное, которое, взятое также непосредственно, есть ничто.
Примечание. 1) Из этого вытекает вторая дефиниция абсолютного, согласно которой оно есть ничто. Это определение фактически содержится в утверждении, что вещь в себе есть нечто неопределенное, совершенно бесформенное и, следовательно, бессодержательное; оно содержится также и в утверждении, что бог есть лишь высшее существо и ничего больше, ибо здесь бог берется как такая же отрицательность; это та же абстракция, то ничто, которое буддисты делают принципом всего, а также последним конечным результатом и целью всего. 2) Если противоположность взята в этой непосредственности как бытие и ничто, то кажется очень странным, что эта противоположность уничтожается, и поэтому пытаются фиксировать бытие и предохранить его от перехода. Размышляя, приходят к мысли, что нужно найти для бытия твердое определение, благодаря которому мы могли бы отличить его от ничто. Бытие, например, понимают как пребывающую во всех изменениях, допускающую бесконечное количество определений материю и т. д. или же принимают его без дальнейших размышлений за какое-нибудь единичное существование как первый попавшийся чувственный или духовный предмет. Но все такие дальнейшие и более конкретные определения уже не оставляют бытие чистым бытием, таковым, каково оно непосредственно есть вначале. Лишь в этой чистой неопределенности и благодаря ей оно есть ничто, невыразимое; отличие бытия от ничто есть одно лишь мнение.
Задача сознания — понять, что оба этих начала есть не что иное, как пустые абстракции, и одно из них столь же пусто, как и другое. Стремление находить в бытии или в них обоих устойчивое значение и есть та самая необходимость, которая заставляет бытие и ничто двигаться дальше и сообщает им истинное, т. е. конкретное, значение. Это движение есть логическое выведение (Ausfiihrung) и дальнейшее развитие понятия. Размышление, находящее для этих начал более глубокие определения, есть логическое мышление, порождающее такие определения, но не случайным, а необходимым образом. Каждое дальнейшее значение, которое они получают, должно поэтому рассматриваться лишь как более точное определение и более истинная дефиниция абсолютного; такое определение уже более не представляет собой пустой абстракции подобно бытию и ничто, а есть некое конкретное, в котором оба, бытие и ничто, суть моменты. Высшей формой ничто, взятого для себя, была бы свобода, но свобода есть отрицательность, которая углубляется в себя, чтобы достигнуть наивысшей интенсивности, а потому есть как раз абсолютное, утвердительное (Affirmation).
Прибавление. Бытие и ничто сперва должны быть только различны, т. е. их различие существует лишь в себе, но еще не положено. Когда мы вообще говорим о некоем различии, мы этим предполагаем две вещи, каждая из которых обладает определением, которым не обладает другая/Но бытие есть как раз то, что совершенно лишено определений, и такое же отсутствие определений есть ничто. Различие между ними есть, следовательно, лишь мнимое, совершенно абстрактное различие, которое вместе с тем различием не является .При всех других различиях у нас всегда есть также и общее, под которое подходят обе различающиеся вещи. Если мы, например, говорим о двух различных видах, то род есть то, что обще обоим видам. Мы говорим также: существуют природные и духовные сущности. Здесь сущность есть то, что обще им обоим. \; Но различие между бытием и ничто не имеет общей почвы, и именно поэтому оно вовсе и не есть различие — оба определения представляют в данном случае одну и ту же беспочвенность. Если бы на это возразили, что и бытие и ничто суть мысли и мысль, следовательно, есть то, что обще им обоим, то возражающий упустил бы из виду, что бытие не представляет собой особенную, определенную мысль, а.является , наоборот, еще совершенно неопределенной мыслью, которая именно вследствие этого неотличима от ничто. Бытие часто представляют себе как абсолютное богатство, а ничто, напротив, как абсолютную бедность. Но если, рассматривая весь мир, мы говорим: все есть — и не говорим ничего больше, то мы опускаем все определенное и имеем, следовательно, вместо абсолютной полноты абсолютную пустоту. Это применимо также и к дефиниции бога как голого бытия, каковой дефиниции с одинаковым правом противостоит дефиниция буддистов (бог есть ничто), выводом из которой является утверждение, что человек становится богом посредством самоуничтожения."


я буду йти логікою, дитячого садіку, жирним шрифтом я повиділяв фрази з цього ж уривка, що ви накинули(вже не подаю свої цитат, бо напевне ви не читали, тому спрощую задачу для вас, щоб не переутрудняти)а ви мені скажете, яка різниця між тим, що я говорив, що поняття ніщо не може існувати, позаяк вже є підстави для його існування. Домовилось? хоча чого я питаю, якщо це і так ніколи недопомагало...:

Перегляд дописуВасиль (17.10.2013 – 16:04) писав:

Це була цитата з радянського видання: М ─ 1975.
Мені вас починає ставати жаль...
доводжу до відома, що є так звані дві редакції чи не редакції, але у філософському світі називають "велику логіку", вона виложена у "філософській проперевдиці"
Гегеля, натомість то, що ви намагаєтеся цитувати, це є "мала логіка", котра викладена у "енциклопедії філософських наук". Коли говорять про "Науки логіки" Гегеля, то мають наувазі "Велику логіку", але точно не "малу"...оце помилка....чи я помиляюся? - )

Перегляд дописуВасиль (17.10.2013 – 16:04) писав:

Спочатку, вкажіть джерело й сторінку!
Г.В.Ф. Гегель Наука логики. - Спб., - 1997. пер. с нем. Столпнера
перша цитата с. 75
друга цитата с. 40

Перегляд дописуВасиль (17.10.2013 – 16:04) писав:

Переклад зовсім нормальний, радянський. Якщо Вам він не подобається, то наведіть свій!
Хіба я казав, що ненормальний, просто не той:) тоже помилка.....
  • 0

#132 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 17.10.2013 – 20:11

Оце вже діло, пане Тарасе! Відповім, коли знайду вільний час.
  • 0

#133 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 18.10.2013 – 17:33

Перегляд дописуTARAS. (17.10.2013 – 19:59) писав:

я буду йти логікою, дитячого садіку, жирним шрифтом я повиділяв фрази з цього ж уривка, що ви накинули(вже не подаю свої цитат, бо напевне ви не читали, тому спрощую задачу для вас, щоб не переутрудняти)а ви мені скажете, яка різниця між тим, що я говорив, що поняття ніщо не може існувати, позаяк вже є підстави для його існування. Домовилось? хоча чого я питаю, якщо це і так ніколи недопомагало...:

Пане Тарасе! Я намагався зрозуміти, про що Ви пропонуєте домовитись, але так і не зміг! Тому я пропоную Вам сформулювати чітко, про що саме Ви пропонуєте домовитись, щоб мені стало зрозумілим.

Перегляд дописуTARAS. (17.10.2013 – 19:59) писав:

Мені вас починає ставати жаль...
доводжу до відома, що є так звані дві редакції чи не редакції, але у філософському світі називають "велику логіку", вона виложена у "філософській проперевдиці"
Гегеля, натомість то, що ви намагаєтеся цитувати, це є "мала логіка", котра викладена у "енциклопедії філософських наук". Коли говорять про "Науки логіки" Гегеля, то мають наувазі "Велику логіку", але точно не "малу"...оце помилка....чи я помиляюся? - )

В свою чергу, доводжу до Вашого відома, що те, що Ви щойно довели до мого відома, мені відомо ще з 1980 року, бо саме тоді я купив радянське видання «Енциклопедії філософських наук»! Відтак, в цьому питанні я Вас трохи випередив. Крім того, незрозуміло, чому Ви це питання піднімаєте лише тепер, а не відповіли, коли я його вже зачепив тут?:

Перегляд дописуВасиль (14.10.2013 – 20:29) писав:

Пане Тарасе! Буттям розпочинається "Наука логіки" Гегеля, і велика, і мала. Краще, цитуйте звідти, бо "Феноменологія духа" - це не про буття. Я пошукаю й процитую...

Ось Книги Гегеля http://www.koob.ru/g...riedrich_hegel/

  • 0

#134 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 18.10.2013 – 19:10

Перегляд дописуВасиль (18.10.2013 – 17:33) писав:

Пане Тарасе! Я намагався зрозуміти, про що Ви пропонуєте домовитись, але так і не зміг! Тому я пропоную Вам сформулювати чітко, про що саме Ви пропонуєте домовитись, щоб мені стало зрозумілим.
Я перепрошую, звісна річ, але я не на ринку і домовлятись ні про що небуду...ціна правди нека брудна, щоб за неї домовлятись...Як чіткіше формулювати думку, вже незнаю...бо пояснювати на пальцях не люблю, тай зрештою не вмію,..ви прочитали одну працю Гегеля(ну якщо то можна назвати читанням) і на ому будуєте всі свої уявлення про філософію.......я так неможу...(напевне совість недозволяє обманювати), тому як чіткіше сформулювати незнаю, міг би навести цитування інших філософів, але воно вам ніпро що неговорить, зрештою, як і сам Гегель....тому просто утримаюсь і зекономлю свій час

Перегляд дописуВасиль (18.10.2013 – 17:33) писав:

В свою чергу, доводжу до Вашого відома, що те, що Ви щойно довели до мого відома, мені відомо ще з 1980 року, бо саме тоді я купив радянське видання «Енциклопедії філософських наук»! Відтак, в цьому питанні я Вас трохи випередив. Крім того, незрозуміло, чому Ви це питання піднімаєте лише тепер, а не відповіли, коли я його вже зачепив тут?:
:) незнаю в чому ви мене випередили....:) бо енциклопедії, я некупив взагалі, користуюсь бібліотечною, або електронним оригіналом...в цьому можливо і випередили.....) маєте чим пишатись:)
однак все одно неможу зрозуміти, до чого тут Наука логіки і енчиклопедія......це тавтологічні твори, проте в багато чому є різниця, яку зробив ще сам Гегель. Я вже казав і кажу щераз, на випередження і ненадіюсь:) але говорячи про науку логіки, філософи мають наувазі ту редакцію, котра є в окремій книзі "наука логіки", а не в ениклопедії...

цікаві у вас захоплення були у 18 років Гегелем, чи не заскоро?Люди у такому віці школу закінчують у військо служити йдуть, а не Гегеля скуповують....
  • 0

#135 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 18.10.2013 – 20:18

Перегляд дописуTARAS. (18.10.2013 – 19:10) писав:

Я перепрошую, звісна річ, але я не на ринку і домовлятись ні про що небуду...ціна правди нека брудна, щоб за неї домовлятись...Як чіткіше формулювати думку, вже незнаю...бо пояснювати на пальцях не люблю, тай зрештою не вмію,..ви прочитали одну працю Гегеля(ну якщо то можна назвати читанням) і на ому будуєте всі свої уявлення про філософію.......я так неможу...(напевне совість недозволяє обманювати), тому як чіткіше сформулювати незнаю, міг би навести цитування інших філософів, але воно вам ніпро що неговорить, зрештою, як і сам Гегель....тому просто утримаюсь і зекономлю свій час


:) незнаю в чому ви мене випередили.... :) бо енциклопедії, я некупив взагалі, користуюсь бібліотечною, або електронним оригіналом...в цьому можливо і випередили.....) маєте чим пишатись :)
однак все одно неможу зрозуміти, до чого тут Наука логіки і енчиклопедія......це тавтологічні твори, проте в багато чому є різниця, яку зробив ще сам Гегель. Я вже казав і кажу щераз, на випередження і ненадіюсь :) але говорячи про науку логіки, філософи мають наувазі ту редакцію, котра є в окремій книзі "наука логіки", а не в ениклопедії...

цікаві у вас захоплення були у 18 років Гегелем, чи не заскоро?Люди у такому віці школу закінчують у військо служити йдуть, а не Гегеля скуповують....
Пане Тарасе! Мені в 1980 році було вже 19, і я вже тоді закінчив 2 курс фізичного факультету - якраз підходящий вік для захоплення Гегелем! Я не зрозумів, Ви стверджуєте, що в "Енциклопедії філософських наук" відсутня "Наука логіки"? До чого тут Ваші заяви про те, буцімто, про що балакають філософи?
  • 0

#136 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 19.10.2013 – 09:00

Перегляд дописуВасиль (18.10.2013 – 20:18) писав:

Пане Тарасе! Мені в 1980 році було вже 19, і я вже тоді закінчив 2 курс фізичного факультету - якраз підходящий вік для захоплення Гегелем! Я не зрозумів, Ви стверджуєте, що в "Енциклопедії філософських наук" відсутня "Наука логіки"? До чого тут Ваші заяви про те, буцімто, про що балакають філософи?
Ну та.....:)люлина з вищою освітою кажете....?:)
наука логіки має дві редакції самого Гегеля....думаю, що той хто закінчив університет і з 19 років цікавиться Гегелем, мав би це знати. І є загальноприйнятим говорячи про Науку логіки, говорити про ту редакцію, котра вміщена у окремому виданні "Наука логіки". Тому і називають "Велика логіка" і "Мала логіка"
  • 0

#137 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 19.10.2013 – 09:32

Перегляд дописуTARAS. (19.10.2013 – 09:00) писав:

Ну та..... :)люлина з вищою освітою кажете....? :)
наука логіки має дві редакції самого Гегеля....думаю, що той хто закінчив університет і з 19 років цікавиться Гегелем, мав би це знати. І є загальноприйнятим говорячи про Науку логіки, говорити про ту редакцію, котра вміщена у окремому виданні "Наука логіки". Тому і називають "Велика логіка" і "Мала логіка"
А хіба Гегель так їх називав? Крім того, для мене особисто пріоритетною є моя "Логіка"!
  • 0

#138 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 19.10.2013 – 09:39

Перегляд дописуВасиль (19.10.2013 – 09:32) писав:

А хіба Гегель так їх називав?
гегель їх неназивав так, проте сам, самотужки, власними руками, згідно свого бачення і ще купу синонімів зробив цю редакцію....Розумієте сам Гегель.....тому філософи, що розрізняти і не говрити дурниць, ому що таких людей і так вистачає, взались за таке позначення...

Перегляд дописуВасиль (19.10.2013 – 09:32) писав:

Крім того, для мене особисто пріоритетною є моя "Логіка"!
Воно впринципі і видно....:) тільки тут знову таки та сама проблема, неназевайте ніщо чимось, відсутність логіки не може бути логікою і надавати їй пріорітет ...у чому? бо до філософії вона точно ніякого відношення немає....тому будьте обережні у таких твердженнях....у філософському світі нелюблять тверджень "моя", можу закластись, що ваша логіка, вже давно було чиєюсь, а ви її присвоїли і називаєте своєю, це крадіжка......далі думаю самі зрозумієте...
  • 0

#139 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 19.10.2013 – 12:09

Перегляд дописуTARAS. (19.10.2013 – 09:39) писав:

гегель їх неназивав так, проте сам, самотужки, власними руками, згідно свого бачення і ще купу синонімів зробив цю редакцію....Розумієте сам Гегель.....тому філософи, що розрізняти і не говрити дурниць, ому що таких людей і так вистачає, взались за таке позначення...

Воно впринципі і видно.... :) тільки тут знову таки та сама проблема, неназевайте ніщо чимось, відсутність логіки не може бути логікою і надавати їй пріорітет ...у чому? бо до філософії вона точно ніякого відношення немає....тому будьте обережні у таких твердженнях....у філософському світі нелюблять тверджень "моя", можу закластись, що ваша логіка, вже давно було чиєюсь, а ви її присвоїли і називаєте своєю, це крадіжка......далі думаю самі зрозумієте...
Брехня, пане Тарасе! Моя "Логіка" є лише моя і нічия більше!
  • 0

#140 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 19.10.2013 – 13:03

Перегляд дописуВасиль (19.10.2013 – 12:09) писав:

Брехня, пане Тарасе! Моя "Логіка" є лише моя і нічия більше!
ну так...ваша, ваша і більше нічия....і метанаративи тільки ваші...і все тільки ваше.....от тільки що тут розумного і доцільного? ніхто нескаже, бо ваша логіка, щось нездатна навіть Гегеля зрозуміти......
Але щось мені підказує, що ваша логіка вам підказує, що всі навкруги неправльно розуміють і лише ви, і тільки ви маєте правильне розуміння.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних