Перейти до вмісту

Вартісні книги по філософії


Повідомлень в темі: 162

#1 Murkit

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 2 повідомлень

Відправлено 08.09.2013 – 10:55

  • 166
Привіт!
Пропоную тут обговорювати книги, підручники і тд, які допоможуть тямити філософію.

Отже, я чув про таку книгу як ""Старовойт І.С. Філософія. Навчальний посібник Тернопіль, 1997"".
По відгукам, ця "напівлегендарна" книга, що вийшла малим тиражем і по формату нагадує зошит, заміняє інші книги.
Я не зміг знайти її в інтернеті, може хтось знає, де її можна знайти?
В електронному вигляді чи ні.

#2 murko

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 464 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 08.09.2013 – 13:04

привіт, Муркіт :3
котів на форумі більшає

Повідомлення відредагував murko: 08.09.2013 – 13:04

  • 0

#3 Mr.Ripley

    (͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4665 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 08.09.2013 – 13:38

Перегляд дописуMurkit (08.09.2013 – 10:55) писав:

Привіт!
Пропоную тут обговорювати книги, підручники і тд, які допоможуть тямити філософію.

Отже, я чув про таку книгу як ""Старовойт І.С. Філософія. Навчальний посібник Тернопіль, 1997"".
По відгукам, ця "напівлегендарна" книга, що вийшла малим тиражем і по формату нагадує зошит, заміняє інші книги.
Я не зміг знайти її в інтернеті, може хтось знає, де її можна знайти?
В електронному вигляді чи ні.

Рекомендую читати журнал "Дніпро"
  • 0

#4 Murkit

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 2 повідомлень

Відправлено 08.09.2013 – 15:57

Мурко, і не кажи, всюди повно котів...

Мені чим далі, тим цікавіше: цієї книги немає в бібліотеках.
  • 0

#5 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1253 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 13.09.2013 – 21:29

Наразі ось це читаю. Не знаю, наскільки воно вартісне, але мені подобається. Наткнулась випадково, почала читати, захопило, оскільки філософських книг до цього практично не читала. Автор невідомий, але цікавий дід, за моїми підрахунками біля 80-ти йому.
  • 0

#6 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 21.09.2013 – 16:08

Перегляд дописуManfred (13.09.2013 – 22:24) писав:

Вартісними книжками з філософії вважаю першоджерела тих, з кого філософія почалася і ким продовжилась: Платон, Аристотель, Августин Аврелій, Тома Аквінський, Декарт, Кант тощо.
цілком з цим згідний...) проте виникає труднощі читання оригіналом, не кожен може дозволити собі таку розкіш)особливо щодо перших,..бо з останніми трохи легше. Проте інколи постає проблема розуміння того чи іншого, тобто трактування. Хочемо ми того чи ні, але живемо у посткомуністичну епоху, тому у той чи інший спосіб залежні від того виховання, саме тому розуміємо наприклад Канта, як атеїста, проте ті хто критично читає знає добре, що він був глибоко віроючою людиною, але з необережності його протрактував Маркс у своєму "капіталізмі" на свій кшталт і з того часу став нам відомий Кант атеїст. і таких прикладів безліч. і під таким впливом можемо нежокінця добре розуміти ті чи інші праці. але це не означає що їх не можна читати взагалі, навпаки необхідно, проте критично. саме тому багато дослідників на сьогоднішній день(маю на увазі останні пів століття) багато над цим працюють. Чому важливо читати саме сучасні критики? Хочаб тому, що у нас співпадає розуміння епохи та та сутність тих самих речей(те за чим гнався Гусерль, та так і не зміг досягти, мове йде про феноменологію).
Щодо:

Цитата

Наразі ось це читаю. Не знаю, наскільки воно вартісне, але мені подобається. Наткнулась випадково, почала читати, захопило, оскільки філософських книг до цього практично не читала. Автор невідомий, але цікавий дід, за моїми підрахунками біля 80-ти йому.
не надто щось захоплює, надто банальні і прості речі, і це не філософія, а вступ до історії філософії(це важлива відмінність), максимум, що може дати загальні уявлення, наввіть не знання, про філософію. автор можливо і якийсь дід, або навпаки ще недосвідчений теоретик. Те що проглядується зразу це неосвідченість у світі філософії, кілька посилань(зокрема на Рассела, котрий точно не є серйозним джерелом у питаннях відношення релігії та філософії. Він у своїх "томиках" лише намагався почлідовно викласти історію світової філософії, що варто признатись у нього кепсько вийшло, і стільки ж він нічого не трактував), все, що наводить автор це гра слів і не більше. Всі інші посилання є російською та українською, це , як на мене, не надто авторитетно, наприклад маючи можливість цитувіати Канта у оригіналі- тобто німецькою, вдається до перекладу російського, та щей 1964р. ЦЕ НЕ ПРОФЕСІЙНО І У ФІЛОСОФІЇ НЕ ВІТАЄТЬСЯ. Ще можна довго говорити і бештати, та не проте мова))

а тепер щодо літератури)))
Перш за все слід для себе визначити, яким способом хочепо посягати на філософію. Якщо йти хронологічно, то слід почати з античності(особисто рекомендую книгу миколи кондрата "історія античної філософії", кого цікавить глибше нема кращого за російського дослідника Лосєва), тоді йти далі до середньовічної і так до сучасності.(літератури є достатньо(не все правда українською та російською, проте щось тай нашкрябати можна, для загального розвитку:) )
Якщо ж натомість йти тематично, наприклад пізнавати для себе Метафізику, логіку, Онтологію, Теодіцею, Епістемологію(те саме що СРСР насивало гносеологією) і список ще довгий(кардіософія, веноменологія, едоменологія......)життя не вистачить щоб все прочитати:)))). То тут рекомендую Батісту Мондіна, ще живий дідусь з італії, здебільшого пише по-італійськи, проте є вже два перекладт українською, можна знайти у продажі, (кого цікавить можу сказати де). Проте цей автор єдиний, кого я зустрічав, котрий подає філософію у неупередженому світлі(навіть якщо хтось і помилявся очевидно у чомусь, він дуже тактовно до цього підходить, що навіть з першого разу і незауважуєш). Читати одне задоволення. Його впринципі достатньо для розуміння, все інше скажуть самі за себе тексти автентичних авторів поглядів, посилань на них більше ніж достатньо.
Є ще третій шлях, так званий "цікавитися тим що цікаво", тобто лише певна тематика(наприклад Бог, зло, вчинок, свідомість і т.д. з погляду філософії), то у українському форматі існує дуже навіть непогане видання Дітріх фон Гільденбранда "Філософська етика", або тільки перекладена праця"Що таке філософія?". Скаже поправді для загального читання книги важкі та нудні, проте для розуміння однієї з теми нема кращої, навіть у світовій спадщині.
Щодо перекладів, то прекладачів(чотирьох останніх книг)знаю особисто, серйозні дядки, з європейською освітою, за фахом філософи, а не мовознавці, тому впринципі присутність філософьських помилок малоймовірна, можу поручитись.


І на сам цінець у філософії, головне памятати, що це найперше "любов до мудрості", а не красномовство. Тому не всі що говорять щось незрозуміле, проте красиво і впевнено, можна назвати філософами.:)) :)
  • 0

#7 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1253 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 21.09.2013 – 16:57

Перегляд дописуTARAS. (21.09.2013 – 16:08) писав:

не надто щось захоплює, надто банальні і прості речі, і це не філософія, а вступ до історії філософії(це важлива відмінність), максимум, що може дати загальні уявлення, наввіть не знання, про філософію. автор можливо і якийсь дід, або навпаки ще недосвідчений теоретик. Те що проглядується зразу це неосвідченість у світі філософії, кілька посилань(зокрема на Рассела, котрий точно не є серйозним джерелом у питаннях відношення релігії та філософії. Він у своїх "томиках" лише намагався почлідовно викласти історію світової філософії, що варто признатись у нього кепсько вийшло, і стільки ж він нічого не трактував), все, що наводить автор це гра слів і не більше. Всі інші посилання є російською та українською, це , як на мене, не надто авторитетно, наприклад маючи можливість цитувіати Канта у оригіналі- тобто німецькою, вдається до перекладу російського, та щей 1964р. ЦЕ НЕ ПРОФЕСІЙНО І У ФІЛОСОФІЇ НЕ ВІТАЄТЬСЯ. Ще можна довго говорити і бештати, та не проте мова))
Те, що то вступ, я вже знаю (прочитала, що значить слово "пропедевтика").
Автора я назвала дідом, бо він згадує, яким він був 55 років тому, коли йому було десь 17, чи більше.
Щодо того, що мене захопило, то не стільки філософія (хоча я щось саме з філософії шукала), скільки історія того діда: як він з віруючої в Бога людини став невіруючою, і деякі думки.
До речі, я то вже давно почала читати, може з місяць тому. І ніяк не дочитаю.)))
  • 1

#8 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 21.09.2013 – 19:26

Перегляд дописусерпиня (21.09.2013 – 16:57) писав:

.... скільки історія того діда: як він з віруючої в Бога людини став невіруючою, і деякі думки.
До речі це притаманно радянським філософам...від безглуздого навіювання філософією міняти свої погляді у житті. Коли у світовій практиці все відбувається зовсім навпаки. він способу життя і бачення світу, народжуються думки і погляди. У науці радянський підхід називають "Штучний". Це ек відповідає природньому стану речей. Проте така політика була вигідна...
І так до слова, доказами існування Бога займаються аж дві філософські науки: Філософія релігії та Теодіцея(досл. з грец. виправдання Бога). Якщо читати на серйозному рівні ці аргументи існування божої сутності, вони незаперчними. Це прийняло більшість сучасної інтелектуальної Європи. Тут не йдеться про Єдиного Бога, а про Божу сутність. Адже всі, що намагались заперечити Бога, прсто міняли терміни на матеріаліз, пантеїзм, дуалізм, атеїзм(котрий власне заснований лише на вірі у те, що Бога немає), дуалізм і будь-що інше...
Це так до слова:)
Не сприйміть за грубість, але дозвольте дізнатись який ваш підхід до життя, тобто до філософії і зрешту того самого Бога: раціоналістичний чи волюнтарстичний? Це може допогти вам у виборі літератури для читання.....і впринципі вияснити деякі свої пріорітети.....
  • 0

#9 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1253 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 21.09.2013 – 20:10

Перегляд дописуTARAS. (21.09.2013 – 19:26) писав:

Не сприйміть за грубість,
не сприйняла :)

Перегляд дописуTARAS. (21.09.2013 – 19:26) писав:

...але дозвольте дізнатись який ваш підхід до життя, тобто до філософії і зрешту того самого Бога: раціоналістичний чи волюнтарстичний?
та я не знаю.))) Бо:

Перегляд дописусерпиня (13.09.2013 – 21:29) писав:

філософських книг до цього практично не читала.

  • 0

#10 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 22.09.2013 – 11:28

Перегляд дописусерпиня (21.09.2013 – 20:10) писав:

та я не знаю.))) Бо:
Воно впринципі від цього не залежить, читання чи нечитання можуть корегувати погляди, проте здебільшого люди формують свій характер, а отже свої погляди, також від інших чинників. Впринципі давши собі відповідь, можне буде: по-перше більше дізнатись про себе :wink2:, а по-друге трохи визначитись у напрямку в якому найголовніше буде цікаво працювати(читати мається наувазі). Направду, якщо знайти те, що, можна сказати, рідне, то філософія не є така нудна і безпотрібна. Наприклад, саме на філософських принципах розвинулась одна із найцікавіших, як зараз вважають, наук - психологія...... :)
  • 0

#11 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1253 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 22.09.2013 – 14:58

Перегляд дописуМурчик (21.09.2013 – 22:55) писав:

Красномовне підтвердження вартості книги)
та я усі книги так читаю)

Перегляд дописуTARAS. (22.09.2013 – 11:28) писав:

Воно впринципі від цього не залежить, читання чи нечитання можуть корегувати погляди, проте здебільшого люди формують свій характер, а отже свої погляди, також від інших чинників. Впринципі давши собі відповідь, можне буде: по-перше більше дізнатись про себе :wink2:, а по-друге трохи визначитись у напрямку в якому найголовніше буде цікаво працювати(читати мається наувазі). Направду, якщо знайти те, що, можна сказати, рідне, то філософія не є така нудна і безпотрібна. Наприклад, саме на філософських принципах розвинулась одна із найцікавіших, як зараз вважають, наук - психологія...... :)
Вся біда у тому, що я не знаю, що таке "раціоналістичний" та "волюнтарстичний" підхід. І як я можу знати, який у мене підхід, якщо я не читала філософських книг, з яких очевидно мала б про це дізнатися? :)
  • 0

#12 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 22.09.2013 – 18:35

Перегляд дописусерпиня (22.09.2013 – 14:58) писав:

Вся біда у тому, що я не знаю, що таке "раціоналістичний" та "волюнтарстичний" підхід. І як я можу знати, який у мене підхід, якщо я не читала філософських книг, з яких очевидно мала б про це дізнатися? :)
А чому ви такі упереджені до філософії???Зображення знову-таки не сприйміть за грубість....


Книги філософії це ясна річ добре, навіть дуже. Але вся біда у тому, що книгами, працями, трактатами, монографіями і всіма подібними речима філософія ні не починається ні не закінчується. Це просто напросто момент у якій вона найконкретніше втілена. Не знаю чи пам’ятаєте ви, як зароджувалася філософія, тому дозволю собі нагадати, що це перш за все були розмови, (уникаю слова дискусія, адже етимологічно воно має негативне забарвлення). Попросту кажучи філософія - це наше життя. Бо саме тут вона народжується і дістає своє, притаманне тільки її, призначення. Філософ звісна річ повинен бути начитаною особистістю. Щоб запобігти плагіатам поглядів, подискутувати з колегами чи просто насолодитись досягненнями людства і т.д. тому книги це лише вторинне джерело пізнання речей, вони є лише наслідком подій(до прикладу діалоги Сократа, котрі були лише можливо згодом записані його учнем Платоном, або ж у новітній історії філософії Браччоліні, котрий просто записав застільну розмову, котра велась за сніданком, і цей витвір дістав назву «застільна суперечка про жадність») тож перш за все шукаймо софію(мається наувазі мудрість, а не якусь загадкову панянку)у повсякденному житті – вчинках, словах, поведінці наших оточуючих, а тоді лише звертаємось до книг, щоб апровергнути або ж погодитись з тим чи іншим феноменом.
Саме для цього нам послуговує наш тим сприйняття світу. Потрібно, дещо забути радянську ідеологію, і спростувати, що існують два чисті типи, тобто раціоналістичний чи волюнтаристичний, направду є лише мікси, наближені у ту чи іншу справу. Я не є таким аж фахівцем, щоб рекомендувати як визначитись у собіу типі сприйняття світу. Але завжди цінував у людях простоту, тому, якщо дозволите у двох словах:
Раціоналісти(від. Лат. Розум, саме розум, а не мудрість,)Себто це люди котрі перш за все вдаються до аналізу логіки(не йдеться про математичну логіку чи якісь розрахунки), а про аналогію,кон'юнкцію,диз'юнкція.......:) тобто людина перед тим, як прийняти(увага тут важливо, лише прийняти усвідомити вчинок, але не здійснювати його, лише у цьому напрямку) буде слугуватися вищенаведеними способами, тобто оцінить ситуацію, уявить можливі наслідки, гляне глобально і т. д.
Натомість волюнтаристи(від латин. Почуття, дехто плутає з волею, це не зовсім правильноЗображення. Це люди, котрі приймають ті чи інші вчинки на основі власних відчуттів(серед яких є немало важливий – досвід, це також відчуття, у філософському розумінні.) Тобто ми дивимось на ситуацію, зважаємо на оточення, на їхню реакцію, емоції, дуже притаманно ставити себе на це місце, а щоб я зробив, а як би мені було? І т.д. І на основі цього і подібних приймаємо й даємо оцінку тому чи іншому вчинку.


Це дуже навіть просте пояснення, далеко не повне, і недостовірне, проте у загальних рисах виглядає саме так, надіюсь зможете для себе щось у собі відкритиJ тільки пригадаю щерез що жоден з цих типів не є негативний чи позитивний, їх у ніякому разі неможна так оцінювати. Вони обидва є далеко не досконалі, і користуючись обидвома все одно помилимось. Така наша людська природа, схильна до помилки. Бувають різні ситуації, де ми будемо по-різному оцінювати Один раз таким типом, інший другим. І це нормально…Пртоте зрозумівши найперше для себе, буде змога виточувати майстерністьJ озброїтися кількома філософськими методами, що колись тай у житті знадобиться)))

P.S. говорячи сучасним сленгом, виглядає так, що я на вас «навісаю», тож одразу прошу вибачення, проте найчастіше у такому контексті виникає питання: яке ваше ставлення щодо Бога, адже Його дуже важко прийняти на будь-який із цих типів, проте там і там існують певні засоби котрі пояснюють це) Це так до слова…:))
  • 0

#13 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 23.09.2013 – 19:22

Перегляд дописуМурчик (23.09.2013 – 15:04) писав:

людину не є сталою істотою, щоб ось так брати і класифікувати все і вся. сприйняття світу в кожного індивідуальне і плинне
ну тоді всі ми розвиваємося як кожен хто хоче і коли хоче і всі відносини між людьми є ілюзією і нінащо не впливають, неговорячи вже про виховання і подібні речі...нажаль це не так. Між індивідуалізмом і персоналізмом є дуже велика різниця. І саме у цьому відношені людина є сталою істотою, адже у всіх все проходить так само, час дитинства, зрілості, сприйняття добра і зла та подібні речі. А людей, котрі чимось тут відрізняються і все життя роблять як хочуть, згідно своїх бажань, ми називаємо "виродками", вибачте за грубість. Всі ми разом однаково називаємо чорне чорним, а біле білим. інакше суспільством не толерується. Пора вже відходити від секуляризму, нічого доброго у ньому немає.
  • 0

#14 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1253 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 23.09.2013 – 22:16

Перегляд дописуTARAS. (22.09.2013 – 18:35) писав:

А чому ви такі упереджені до філософії???Зображення знову-таки не сприйміть за грубість....
З чого ви взяли?

Перегляд дописуTARAS. (22.09.2013 – 18:35) писав:

Книги філософії це ясна річ добре, навіть дуже. Але вся біда у тому, що книгами, працями, трактатами, монографіями і всіма подібними речима філософія ні не починається ні не закінчується. Це просто напросто момент у якій вона найконкретніше втілена. Не знаю чи пам’ятаєте ви, як зароджувалася філософія, тому дозволю собі нагадати, що це перш за все були розмови, (уникаю слова дискусія, адже етимологічно воно має негативне забарвлення). Попросту кажучи філософія - це наше життя. Бо саме тут вона народжується і дістає своє, притаманне тільки її, призначення. Філософ звісна річ повинен бути начитаною особистістю. Щоб запобігти плагіатам поглядів,...
А чому не можна мати однакові погляди?

Перегляд дописуTARAS. (22.09.2013 – 18:35) писав:

подискутувати з колегами чи просто насолодитись досягненнями людства і т.д. тому книги це лише вторинне джерело пізнання речей, вони є лише наслідком подій(до прикладу діалоги Сократа, котрі були лише можливо згодом записані його учнем Платоном, або ж у новітній історії філософії Браччоліні, котрий просто записав застільну розмову, котра велась за сніданком, і цей витвір дістав назву «застільна суперечка про жадність») тож перш за все шукаймо софію(мається наувазі мудрість, а не якусь загадкову панянку)у повсякденному житті – вчинках, словах, поведінці наших оточуючих, а тоді лише звертаємось до книг, щоб апровергнути або ж погодитись з тим чи іншим феноменом.
Але ж ви мене питаєте не про повсякденне життя, не про "вчинки, слова, поведінку наших оточуючих", а про Бога, та ще й неповсякденними термінами.
До речі, дякую за маленький екскурс і за труд це все для мене писати.) Не сприйміть за жарт.

Перегляд дописуTARAS. (22.09.2013 – 18:35) писав:

Саме для цього нам послуговує наш тим сприйняття світу. Потрібно, дещо забути радянську ідеологію, і спростувати, що існують два чисті типи, тобто раціоналістичний чи волюнтаристичний, направду є лише мікси, наближені у ту чи іншу справу.
То ви мене хотіли підловити, питаючи до якого типу тяжію я?

Перегляд дописуTARAS. (22.09.2013 – 18:35) писав:

Я не є таким аж фахівцем, щоб рекомендувати як визначитись у собіу типі сприйняття світу. Але завжди цінував у людях простоту, тому, якщо дозволите у двох словах:
Раціоналісти(від. Лат. Розум, саме розум, а не мудрість,)Себто це люди котрі перш за все вдаються до аналізу логіки(не йдеться про математичну логіку чи якісь розрахунки), а про аналогію,кон'юнкцію,диз'юнкція....... :) тобто людина перед тим, як прийняти(увага тут важливо, лише прийняти усвідомити вчинок, але не здійснювати його, лише у цьому напрямку) буде слугуватися вищенаведеними способами, тобто оцінить ситуацію, уявить можливі наслідки, гляне глобально і т. д.
Натомість волюнтаристи(від латин. Почуття, дехто плутає з волею, це не зовсім правильноЗображення. Це люди, котрі приймають ті чи інші вчинки на основі власних відчуттів(серед яких є немало важливий – досвід, це також відчуття, у філософському розумінні.) Тобто ми дивимось на ситуацію, зважаємо на оточення, на їхню реакцію, емоції, дуже притаманно ставити себе на це місце, а щоб я зробив, а як би мені було? І т.д. І на основі цього і подібних приймаємо й даємо оцінку тому чи іншому вчинку.
Це дуже навіть просте пояснення, далеко не повне, і недостовірне, проте у загальних рисах виглядає саме так, надіюсь зможете для себе щось у собі відкритиJ тільки пригадаю щерез що жоден з цих типів не є негативний чи позитивний, їх у ніякому разі неможна так оцінювати. Вони обидва є далеко не досконалі, і користуючись обидвома все одно помилимось. Така наша людська природа, схильна до помилки. Бувають різні ситуації, де ми будемо по-різному оцінювати Один раз таким типом, інший другим. І це нормально…Пртоте зрозумівши найперше для себе, буде змога виточувати майстерністьJ озброїтися кількома філософськими методами, що колись тай у житті знадобиться)))
Я користуюсь усім чим можна (і розумом, і почуттями, і відчуттями...), якщо вам це цікаво. То що це про мене каже? І які книги у такому разі мені порадите?
Пробачте, може трохи грубо.

Перегляд дописуTARAS. (22.09.2013 – 18:35) писав:

P.S. говорячи сучасним сленгом, виглядає так, що я на вас «навісаю»,
Та ні. Мені цікаво.

Перегляд дописуTARAS. (22.09.2013 – 18:35) писав:

тож одразу прошу вибачення, проте найчастіше у такому контексті виникає питання: яке ваше ставлення щодо Бога, адже Його дуже важко прийняти на будь-який із цих типів, проте там і там існують певні засоби котрі пояснюють це) Це так до слова… :))
Я не знаю.
Може вас розчарує така відповідь?

Перегляд дописуМурчик (23.09.2013 – 15:04) писав:

це неповага до них! це так само, як розібрати дівчину і розпалити її, недовести справу до кінця, залишити на кілька днів, потім прийти знов, і повторити те саме,,,,)))
Оце так фантазія.)

Повідомлення відредагував серпиня: 23.09.2013 – 22:17

  • 0

#15 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 24.09.2013 – 14:20

Перегляд дописусерпиня (23.09.2013 – 22:16) писав:

З чого ви взяли?
ну хочаби з того, що визамкнули мудрість у книжках і не дали їй можливості бути серед народу. Звучить трохи комуністично, але "філософія повсюду". Інша справа, як ми ставимось до неї.(знову таки у філософії це називається інтенційністю, тобто відношенням)

Перегляд дописусерпиня (23.09.2013 – 22:16) писав:

А чому не можна мати однакові погляди?
одинакові погляди можна мати, просто не можна називати їх своїми, тобто присвоювати. Що називається згрубша називається плагіаторством. Це дуже поширене явище, варто зауважити ненавмисне, серед людей, котрі на академічному рівні тільки но починають вивчати філософію. коли прочитавши один чи два трактати, щось злегка втямивши, починають виводити свої теорії. А у кінцевому результаті виявляється що такі думки висловили більше ніж дві тисячі років тому епікурейці чи кініки. Тоді просто стає смішноЗображення Але люди після такого часто травмуються...Тому бувши начитаними зможемо уникнути таких дурниць і можливо направду запропонувати людству щось нове....
уе у такому розумінні не бажано мати однакові поглядиЗображення


Перегляд дописусерпиня (23.09.2013 – 22:16) писав:

Але ж ви мене питаєте не про повсякденне життя, не про "вчинки, слова, поведінку наших оточуючих", а про Бога, та ще й неповсякденними термінами.
До речі, дякую за маленький екскурс і за труд це все для мене писати.) Не сприйміть за жарт.

Якщо чесно, то про повсякденні речіЗображення Зображення Зображення
У цьому разі Бог стоїть набагато вище цього і зводити Його до цих речей є неумісно. Зараз говоримо лише про філософський вимір. Для пояснення сприйняття Бога існують свої методи, це окрема довга розмова і тема, над якою поламали собі голови всі філософи всіх віків. Адже кожен або намагається заперечити Його, або довести. Наприклад мій улюблений це - апофатика, коли говорять чим Бог не є, не називаючи ким Він є. Нажаль не всі речі світу можна зрозуміти понятійно (доприкладу: Бог не є створений, Бог не антропоморфний, Він не є обмежений чимось чи кимось.....і так далі)
Саме тому два згадані вище способи сприйняття, а саме: раціоналізм і волюнтаризм відносяться саме до повсякденного життя: вчинків, слів........завдяки ним ми пізнаємо світ і все що у ньому...

За термінологію направду пробачте, над тим щось незадумався і неврахувавЗображення що незрозуміло пишітьЗображення зрадістю поясню,(якщо сам буду знати::::Зображення||img:1.png))))))) Важко просто перебудуватись на простий формат розмови, без цих понять направду кепсько...)


За екскурс та труд щире будь ласка, завжди приємно бачити когось, хто цікавиться такими речамиЗображення це можете сприймати серйозноЗображення)))).

Перегляд дописусерпиня (23.09.2013 – 22:16) писав:

То ви мене хотіли підловити, питаючи до якого типу тяжію я?

Та ні до чого тут підловити? просто цікаво...Я наприклад віддаю перевагу раціоналістам, хоча дуже подобаєьбся також і редукціонізм(це трохи інше про спрощення, але неважливо) Люблю Декарта і діалектику Гегеля. Хоча не відкидаю волюнтаристів....

Звичайна людська цікавість, люди якої генерації заселяють землюЗображення

Перегляд дописусерпиня (23.09.2013 – 22:16) писав:

Я користуюсь усім чим можна (і розумом, і почуттями, і відчуттями...), якщо вам це цікаво. То що це про мене каже? І які книги у такому разі мені порадите?
Пробачте, може трохи грубо.

Зображення
це направду викликало у мене усмішкуЗображення

Було би "грубо", якщо б ви не користувались усім(почуттями, розумом, відчуттями...)Це цілком нормально і адекватно, що головне користуватись усім, а не навпаки чимось одним.
Кепський з мене тлумачник у таких речах, але уявіть собі ситуацію,(котра триває лише 2 секунди)наприклад якусь імпресію(враження), як шеф на роботі до вас зось сказав не зовсім те, чи викладач у вузі чи щось подібне. і Якими речами ви будети керуватися у той момент. Якщо волюнтаристичними, то цілком природньо буде образитись, просебе все сказати цьому шефові/викладачеві, надутись і далі думати що сталось і чому. натомість раціоналісти, навпаки подумають, що сталось, логічно дойдуть до того, що шеф/викладач має субєктивне враження, і все одно надуються і будуть далі собі думати...Результат той самий, тобто зовні таких речей оцінити майже неможливо, але шлях до них різний, в цьому і різниця....


Перегляд дописусерпиня (23.09.2013 – 22:16) писав:

Я не знаю.
Може вас розчарує така відповідь?
Життя настільки жорстоке, що втартило здатність розчаровувати... Звісна річ що не знаєте хто Він, тут ми з вами однакові і ще 6 мільярдів людства, проте для себе відповідь дали чи хочаб існує Він? і на якиз правах є ваші співвідношення? Ви не надто схожі на "пофігіста"(вибачте за грубість і сленг)щоб казати незнаю. Не обовязково відповідати тут, проте мати відвагу визнати для себе, це буде великий крок у цю сторону. Адже тоді точно будете знати і мати основу на якій стоїте і від якої відштовхуватиметесь у подальшому пізнанні.
  • 0

#16 серпинка

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1253 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 25.09.2013 – 12:23

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

ну хочаби з того, що визамкнули мудрість у книжках і не дали їй можливості бути серед народу.
Мудрість не у книжках, а у нас самих.
Це моя така думка, не знаю, чи говорив її хтось до мене. Але ж боятися мені нічого, адже я не претендую на засновника теорії, чи якусь викладацьку посаду.)

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Якщо чесно, то про повсякденні речіЗображення Зображення Зображення
У цьому разі Бог стоїть набагато вище цього і зводити Його до цих речей є неумісно.
Тоді ви питаєте все-таки не про повсякденне.

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Зараз говоримо лише про філософський вимір. Для пояснення сприйняття Бога існують свої методи, це окрема довга розмова і тема, над якою поламали собі голови всі філософи всіх віків.
І що це їм в результаті дало? Що дасть нам це знання, коли ми його раптом отримаємо? Пошук відповіді дав нам ріки крові. Чи не мало б нас це спинити нарешті?

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Адже кожен або намагається заперечити Його, або довести.
Але це ж не математика. Це поза її межами. Ви ж самі кажете, що Бог вище усього сущого. Тому метод доведення\спростування тут не підходить.

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Наприклад мій улюблений це - апофатика, коли говорять чим Бог не є, не називаючи ким Він є.
Кажуть, що Він є усім і водночас нічим із нам відомого. У моїй голові це не вкладаєтья.

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Нажаль не всі речі світу можна зрозуміти понятійно (доприкладу: Бог не є створений, Бог не антропоморфний, Він не є обмежений чимось чи кимось.....і так далі)
А може, це й не нашого розуму справа? Я тут подумала: а що, якщо ми є якоюсь перехідною ланкою в еволюції і колись на зміну гомо сапієнс прийде новий вид, котрому ці речі стануть доступні. Тож чи варто ламати собі голови? Може пожити спокійно?

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Саме тому два згадані вище способи сприйняття, а саме: раціоналізм і волюнтаризм відносяться саме до повсякденного життя: вчинків, слів........завдяки ним ми пізнаємо світ і все що у ньому...
Тобто, грубо кажучи, це розум і почуття. Я правильно зрозуміла? А як же відчуття (що ми отримуємо через органи чуття)? Хіби не вони в першу чергу нами керують?

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

За термінологію направду пробачте, над тим щось незадумався і неврахувавЗображення що незрозуміло пишітьЗображення зрадістю поясню,(якщо сам буду знати::::Зображення||img:1.png))))))) Важко просто перебудуватись на простий формат розмови, без цих понять направду кепсько...)
За екскурс та труд щире будь ласка, завжди приємно бачити когось, хто цікавиться такими речамиЗображення це можете сприймати серйозноЗображення)))).
Мені справді цікаво.))) І це теж серйозно.)

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Та ні до чого тут підловити? просто цікаво...Я наприклад віддаю перевагу раціоналістам, хоча дуже подобаєьбся також і редукціонізм(це трохи інше про спрощення, але неважливо) Люблю Декарта і діалектику Гегеля. Хоча не відкидаю волюнтаристів....
Звичайна людська цікавість, люди якої генерації заселяють землюЗображення
Але ж ви мені задали питання, яке наперед передбачало якусь відповідь: волюнтаризм, чи раціоналізм? І вибери я котресь з них, ви б мене критикували, кажучи, що це не можливо, бо "чистих типів нема".)) Кажучи по-простому: підловили б.))) Чи може то я така подозрітєльна у той момент була.))

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Зображення
це направду викликало у мене усмішкуЗображення
Мені приємно.)

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Було би "грубо", якщо б ви не користувались усім(почуттями, розумом, відчуттями...)Це цілком нормально і адекватно, що головне користуватись усім, а не навпаки чимось одним.
Кепський з мене тлумачник у таких речах, але уявіть собі ситуацію,(котра триває лише 2 секунди)наприклад якусь імпресію(враження), як шеф на роботі до вас зось сказав не зовсім те, чи викладач у вузі чи щось подібне. і Якими речами ви будети керуватися у той момент. Якщо волюнтаристичними, то цілком природньо буде образитись, просебе все сказати цьому шефові/викладачеві, надутись і далі думати що сталось і чому. натомість раціоналісти, навпаки подумають, що сталось, логічно дойдуть до того, що шеф/викладач має субєктивне враження, і все одно надуються і будуть далі собі думати...Результат той самий, тобто зовні таких речей оцінити майже неможливо, але шлях до них різний, в цьому і різниця....
У такій ситуації перш за все у мене виникне гірке відчуття. А чим вже я себе заспокоюватиму (почуттями, чи розумом), залежатиме від лівості/правості ноги, з якої я зранку встала.)) Інакше кажучи, це не можливо наперед зпрогнозувати. І обидва запропоновані вами варіанти бували у мене.

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Життя настільки жорстоке, що втартило здатність розчаровувати... Звісна річ що не знаєте хто Він, тут ми з вами однакові і ще 6 мільярдів людства, проте для себе відповідь дали чи хочаб існує Він?
Ні, не спромоглася.

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

і на якиз правах є ваші співвідношення?
Не зрозуміла запитання.

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Ви не надто схожі на "пофігіста"(вибачте за грубість і сленг)щоб казати незнаю.
Чому ж вибачаєтесь? Ви правильно зауважили.

Перегляд дописуTARAS. (24.09.2013 – 14:20) писав:

Не обовязково відповідати тут, проте мати відвагу визнати для себе, це буде великий крок у цю сторону. Адже тоді точно будете знати і мати основу на якій стоїте і від якої відштовхуватиметесь у подальшому пізнанні.
Скажу таке: у мене бувають відчуття, які я не можу пояснити, аж поки не станеться подія, котра їх пояснить. Розумію, що лише тут можливо причепити непонятійне поняття Бог. Але я не знаю, як його тут приліпити.)
  • 0

#17 Mr.Ripley

    (͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)(͡° ͜ʖ ͡°)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4665 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 25.09.2013 – 14:27

Що за смайли кончені?
  • 0

#18 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 25.09.2013 – 15:56

Перегляд дописусерпиня (25.09.2013 – 12:23) писав:

Тоді ви питаєте все-таки не про повсякденне.
Ясна річ, що про повсякденні. Але не у негативному значенні. повсякленні, тобто ті, котрі з нами трапляються кожного дня. А не нудні та буденні :) Філософія - це практична наука.

Перегляд дописусерпиня (25.09.2013 – 12:23) писав:

І що це їм в результаті дало? Що дасть нам це знання, коли ми його раптом отримаємо? Пошук відповіді дав нам ріки крові. Чи не мало б нас це спинити нарешті?
Проблематика Бога, це дуже важка і нераціональна тема. Тому говорити про якісь такі речі, стоячи на підвалинах філософських засад є недоречним. Це окрема тема, ще раз повторюсь. говорячи, особисту думку, можу ствердити, що єдиним аргументом у цю сторону може бути віра. І беручи звідси можемо виводити інші аргументи.
Ці ріки крові направду нічого доброго недали. ТІльки питання в тому чому пролилась ця кров. Майже впевнений, що самі філософи, в притаманному значенні цього слова, як служителі істини, нехотіли цього. Проте попит породжує пропозицію. Це питання турбувало людство і філософи відповідали на ці потреби, проблема у самій інтерпритації людством. Щодо нас, то незнаю, що саме може спиняти у пізнанні Бога, як найвищого єства. Бог, котрого, часто трактують як найвище добро, навряд чи може призводити до жорстокості.

Перегляд дописусерпиня (25.09.2013 – 12:23) писав:

Але це ж не математика. Це поза її межами. Ви ж самі кажете, що Бог вище усього сущого. Тому метод доведення\спростування тут не підходить.

Спершу, Бог є власне самим "Сущим", по грецьки "гоон", по-єврейськи "ЯГВЕ". Він є тим сущим у якому все існує. Ясне річ що ці методи не підходять для Його доведення чи спростування, проте за допомогою них можемо визначити, що мусить існувати"щось", що є іншим, не вказуючи на те, що це є Бог.


Перегляд дописусерпиня (25.09.2013 – 12:23) писав:

Кажуть, що Він є усім і водночас нічим із нам відомого. У моїй голові це не вкладаєтья.

За фразу "кажуть" історики б вас пошматували :) це жарт ясна річ.
Хто каже? Завжди потрібно зважати на особу оратора, зважати на його спосіб думки, підхід, час і місце у якому сказана та чи інша дурниця.
Хоча доля правди у цьому є. :) Він направду в голову невкладається. Саме для того у нас існує душа(чи серце, як інколи говорять). Саме там місце для нього. Це також філософський підхід-кардіофілософія.

Перегляд дописусерпиня (25.09.2013 – 12:23) писав:

А може, це й не нашого розуму справа? Я тут подумала: а що, якщо ми є якоюсь перехідною ланкою в еволюції і колись на зміну гомо сапієнс прийде новий вид, котрому ці речі стануть доступні. Тож чи варто ламати собі голови? Може пожити спокійно?
"Спокійне життя дорівнює нудне життя" :) Мабуть, все що нам дається у цьому житті є нашою справою. Інша річ застосовувати американську концепцію сприйняття світу, де людина є максимум і повинна все осягнути. Нажаль сувора буденність говорить зовсім інше, що досягнути геть усього ми неможемо впринципі. Нашим завданням є взяти максимум, пізнати найбільше.(найбільше і все це різні речі). Генрі Чемпмен, один з моїх олюблених сучасних письменників, говорить таку річ: «Успіх це зробити максимум з того, що нам дано»J Навіть якщо і гіпотетично припустити, дуже гіпотетично, що ми є перехідною ланкою, то це все одно нас не звільняє від відповідальності пізнавати світ(Здамся нудним але і для цього є відповідна філософська наука – епістемологія :)

Перегляд дописусерпиня (25.09.2013 – 12:23) писав:

Тобто, грубо кажучи, це розум і почуття. Я правильно зрозуміла? А як же відчуття (що ми отримуємо через органи чуття)? Хіби не вони в першу чергу нами керують?


Знаєте, я б не завжди вірив Вікіпедії, бо інколи там такі дурниці пишуть, що це жах і брати це як джерело не зовсім годиться. Вікіпедія немає жодної наукової редакції, пише хто що хоче і як хоче.
А щодо відчуттів, то зовсім недавно вирувала такі філософські течії, зокрема у Європі, як «сенсуалізм» та «емпіризм». Не буду вдаватись у етимологічні пояснення обох слів, проте з латини перше походить саме від слова «відчуття»(так само звідти сучасні «сенсори» :) А друге від слова «досвід». Тож перші, як основу будь-чого брали відчуття, ті самі, про котрі кажете ви, ба навіть більше хтось додавав туди ще інтуїцію. Натомість другі говорили, що досвід є початковим у нашому пізнанні. Як на мене ці течії були ґрунтовно спростовані. (Про це багато пише Гайдекер, проте нажаль ці праці ще неперкладені)Хоча б тому, що наприклад сенсуалізм нічого не може говорити про моральну площину. Доприкладу, якими органами чуття ви відчуваєте дружбу? Абож як можете тим самим методом свідчити про справедливість. Ясна річ що існує ще якийсь апарат,яким послуговується людина у власному пізнанні. Щодо емпіризму натомість, досвід виглядає досить ілюзорною штукою, хтось все ж таки сказав нам називати чорне саме чорним, гаряче саме гарячим, і тому подібне. Також досвід немає ніякої систематики, немає цілісності. Доприкладу ліки є несмачні, але вони лікують. Отрута також несмачна, але вона вбиває. Користуючись лише досвідом довго не проживемо. Гадаю, що перш за все речі пізнаються самі у собі. Тобто, що стіл є столом, небо небом. Для того, щоб сказати, що небо є небом непотрібно жодного досвіду. Людина яку ізолювати від суспільства все одно якось окреслить цей предмет, дась йому властивість. Перед цими речами досвід пасує.


Перегляд дописусерпиня (25.09.2013 – 12:23) писав:

Але ж ви мені задали питання, яке наперед передбачало якусь відповідь: волюнтаризм, чи раціоналізм? І вибери я котресь з них, ви б мене критикували, кажучи, що це не можливо, бо "чистих типів нема".)) Кажучи по-простому: підловили б.))) Чи може то я така подозрітєльна у той момент була.))

Признаюсь чесно, підловлювати нікого нехотів :) :) :wink2:
Відповідь все таки варто було би датиJ Питання дальше передбачає одну з двох відповідей і залишається актуальним. Розумію що визначатись важко, тому впринципі можете почитати «короткий трактат про Бога, людину і її щастя» Баруха Спінози. В українському перекладі нажаль немає, проте є доволі непоганий російський варіант. Або ж «Метафізичні розмисли» Декарта. Це чисто раціоналістичні твори. Якщо вам імпонуватиме такий підхід до життя, то…. зрозуміло…J Натомість серед волюнтаристів, чесно кажучи мало доброї літератури, тому впринципі можна звернутись до рідного. Яскаравим прикладом є Леся Українка, і більшість її творчості(зокрема ранньої). Якщо вам імпонує така героїня і її погляди, тоді …. :) Це до речі раціоналістичний підхід до проблеми, «Якщо то…значить то»J))


Перегляд дописусерпиня (25.09.2013 – 12:23) писав:


Ні, не спромоглася. Не зрозуміла запитання.
Пиатння полягало у тому які відношення у вас з Богом, тобто чи ви стверджуєте те, що він вас створив, чи навпаки, те, що це ви, його створили у своєму розумові. Чи ви б були раді признати, що Його немає, але все таки факти річ вперта і т.д.
А про існування все таки було би варто відповісти для себе. Знаю, що це викликає трохи відваги і страху, проте краще жити знаючи, що діється ніж у солодкому незнанні.



Перегляд дописусерпиня (25.09.2013 – 12:23) писав:

Скажу таке: у мене бувають відчуття, які я не можу пояснити, аж поки не станеться подія, котра їх пояснить. Розумію, що лише тут можливо причепити непонятійне поняття Бог. Але я не знаю, як його тут приліпити.)
Завжди був прихильником того, щоб не пояснювати чи доводити комусь існування Бога. Це людина має зрозуміти сама, до цього потрібно підштовхувати, проте не «навісати»(сучасним сленгом). Люди присвячують ціле життя пошуку Бога і не завжди знаходять, тому це нормально, що важко визначитись за 5 хв. чи тиждень…. Ніколи не любив математики, проте вона навчила одну річ: доведення від супротивного. Спробуйте довести що Бога немає. Дається важко…і в принципі нереально і смішно. Зокрема атеїзм, котрий зародився зовсім випадково від неправильного трактування Фоєрбахом Канта і базується на тій самій вірі, що Бога немає. І ще одна важлива річ для розуміння, пам’ятайте, що Бог нікому нічого невинен, що якось самому проявлятись, доказувати щось, творити справедливість чи захищати… Він – абсолют.
  • 0

#19 TARAS.

    Постійний житель

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPip
  • 173 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 26.09.2013 – 15:11

Перегляд дописуManfred (26.09.2013 – 13:54) писав:

Деякі Діалоги Платона є в українських Вікіджерелах: Іон та Апологія Сократа. На Ізборнику є Держава.

На рахунок цього несперечаюсь:) проте питання є саме про оригінали....їх читати немаємо можливості, тобто Платон грецькою є недоступний для нашого розуміння. Одині мій старий викладач завжди любив жартувати: "Переклад, як жінка, або гарний і невірний, або вірний та негарний":) Доля правди у цьому є. Мова оригіналу відкриває широкі двері до розуміння. При перекладі завжди грає субєктивний фактор - особа перекладача. Зазвичай він завжди вносить свої корективи(несвідомо, звісна річ, проте...)Прекладають не завжди філософи, дуже часто класичні філологи, котрі направду далекі до філософський ідей та істиного розуміння змісту.
направду є трохи перкладів на українську, зокрема дуже навіть добрі переклади Паранька(вони менш більш схожі до змісту оригіналу). Доволі багато перкладів Арістотеля. але наприклад чи є багато перекладів доприкладу Епікура?
але прибажанні читати можна знайти що завгодно, багато перкладів на російську, майже все є у англійському варіанті.


Перегляд дописуManfred (26.09.2013 – 13:54) писав:

Проблема існування зла вирішується свободою, якою Бог наділив людину.

Це не є вичерпна філософська відповідь, і проблему зла ще ніхто не вирішив, ба й навіть і цього непотрібно робити. У поданому трактуванні, згідно свободи, ми мимоволі присвоюємо людині здатність "creatio", себто творити, з нічого щось. Навіть більше від доброго феномену свобідної волі, ми виводимо поняття зла. Тобто що людина сама його створила, Бог створив добро, а людина зло. Це не піддається всім логічним законам. Чому тоді ж та сама людина не може викорінити це зло, чому не може бута самомдостатньою у добрі. і інші речі. Це добре трактування, проте непевне, тоді Божий дар змальовуємо у негативному світлі, що саме свобода дана для зла, нема свободи, нема зла. Тоді добрий Бог створив зло?
Проблему зла неможна вирішити, особисто мені найбільше імпонує мікс пояснень ляйбніца та св. Василія Великого. Не буду вдаватись до глибинного пояснення і покликань на твори, лише удвох словах. Ляйбніц довів, що цей світ найкращий з можливих, Василій Великий сказав, що: "Бог бере на себе відповідальність за щло, щоб людина не шукала якихось винуватців цьому".

Перегляд дописуManfred (26.09.2013 – 13:54) писав:

Аристотель жив у поганські часи, і одначе суто логічно дійшов висновку, що речі мають причину свого існування, тому має бути першопричина.
Цілком вірно, але Арістотель недав жодно навіть натяку, що це Бог, він просто сказав, що це першорушій і стільки ж. еавіть напочатку вважав Деміурга(це з міфологічної етики), як такого, хто надає порядок.
звісно це вказує на Бога, проте не може бути аргумкнтом його існування, Пізніше зявляється Ансельм Кентенберійський з онтологічним аргументом. тома аквінський з пятьма шляхами. Декарт та кант з апріорним та апостеріорним доказом. Проте це все нічого недоводить лише вказує.
  • 0

#20 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 27.09.2013 – 13:57

Перегляд дописуTARAS. (22.09.2013 – 18:35) писав:

... перш за все шукаймо софію(мається наувазі мудрість, а не якусь загадкову панянку)у повсякденному житті – вчинках, словах, поведінці наших оточуючих, а тоді лише звертаємось до книг, щоб апровергнути або ж погодитись з тим чи іншим феноменом.
Саме для цього нам послуговує наш тим сприйняття світу.

На мою думку, світосприйняття для філософії замало, бо світ є таким, яким його сприймаєш, тобто залежить від особистости. Відтак, стабільною основою буття філософа є його особиста тожсамість, а не світосприйняття!
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних


Магазин кубиков Рубика Cubes.in.ua