Перейти до вмісту

безкоштовна медицина

медицина

В цій темі немає відповідей

#1 Armando

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1795 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 28.07.2013 – 17:50

  • 0

Цитата

Останніми роками в Україні відбувається повномасштабний наступ на медицину. Вірніше, на те, що від неї ще залишається. При цьому цинічно називаючи знищення безкоштовної охорони здоров’я «медичною реформою». Ліквідовують медичні установи в сільській місцевості. Натомість пропонують для тисяч чоловік замість лікарень і амбулаторних пунктів одного-двох «сімейних лікарів», можливості яких більш ніж обмежені.

Нам кажуть: «Безкоштовна медицина, яка забезпечується державою – неякісна і неефективна». Мовляв, на Заході вона приватна і платна, тому й якісна. Давайте перевіримо, чи так це насправді. І розглянемо три країни, де, на відміну від нашої, більшість населення довіряє лікарям, а медичні показники є одними з кращих у світі.
№1: Канада
№2: Ірландія
№3: Куба
Тому хотілося б звернути увагу на країну, де медицина повністю безкоштовна, бо базується на соціалістичних принципах – і при цьому випереджає передові економічно-розвинені держави світу. Йдеться про Кубу.
Недарма заступник директора Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Анарфі Асамоа-Баа у грудні 2012 р. вкотре підтвердив, що їх експерти вважають кубинську медицину найкращою в світі. Він повторив високу оцінку кубинської медицини, яку раніше давали його керівниця Маргарет Чен та попередній генсек ООН Кофі Аннан. Примітно, що фінансові та адміністративні аспекти охорони здоров’я на Кубі знаходяться в руках держави, а її база – принципово неринкова, оскільки соціалістичний підхід до соціальної сфери передбачає, що життя і здоров’я, як і, скажімо, освіта, не можуть бути комерціалізовані і перетворені на джерело прибутку. Створення загальних систем медицини та освіти, що базуються на соціальній справедливості та рівному доступі усього населення, було пріоритетною задачею Кубинської революції 1959 р.
Як і Томмі Дуглас у Канаді та Ноель Браун в Ірландії, ідеологом доступної для всіх медицини на Кубі був лікар. Але то був незвичайний лікар – Ернесто Че Гевара. Медик за освітою, який змалечку сам страждав від бронхіальної астми, Гевара ще студентом подорожував Латинською Америкою, щоб знайти місце, де він би міг застосувати свої знання на користь людей. Він відмовився від кар’єри високооплачуваного алерголога, щоб практикувати у перуанському лепрозорії.
Якщо одразу після Кубинської революції 1959 р. на острові нараховувалось ледь-ледь 3 тисячі лікарів, то нині в сфері охорони здоров’я зайняті 350 тисяч чоловік (на 11 мільйонів чоловік). За даними ВООЗ, на Кубі один лікар припадає на 170 мешканців. Це другий кращий показник у світі (після Італії). Середня тривалість життя кубинців перевищує 78 років, що вище, ніж у США. Завдяки кампанії 1970-х рр. з покращення обслуговування вагітних та породіль дитяча смертність на Кубі (5,8 випадків на 1000; для порівняння – в Україні вона становить 13 на 1000) нижча, ніж у США, і є взагалі найнижчою у всій Західній півкулі поруч із Канадою. Материнська смертність на Кубі нині становить 4 випадки на 10000 – теж один з найнижчих показників у світі.
На Кубі навіть найскладніші операції безкоштовні, а їх високий рівень щороку приваблює сюди тисячі іноземців, приїзд яких з метою медичного обслуговування породив особливий тип «медичного туризму».
«Медична дипломатія», цей «альтруїзм на експорт», є предметом особливої гордості Фіделя Кастро, який у своїх «Роздумах» протиставляє практику Куби, яка надсилає до інших держав лікарів, Сполученим Штатам, які надсилають туди окупаційні армії. На початку 1960-х рр. перша бригада кубинських лікарів-добровольців у складі 50 чоловіків і жінок відправилася до Алжиру на запрошення революційного уряду молодої республіки. З тих пір Куба активно займається підготовкою іноземних фахівців: на острові отримали дипломи медиків понад 100 000 громадян іноземних держав. Нині 39 000 кубинських медичних співробітників зайняті у 68 країнах світу. Загалом до сьогоднішнього дня за кордон було відправлено 135 000 кубинських медпрацівників, які працювали в 110 країнах світу. Від найближчих карибських островів і до далеких Фіджі та Східного Тимору саме кубинські фахівці допомогли створити національні системи охорони здоров’я.
http://gaslo.info/?p=2917



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних