Перейти до вмісту

Використання суржика на Україні.



Повідомлень в темі: 145

#121 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 12.10.2012 – 11:24

Перегляд дописуtaraBooka (12.10.2012 – 09:58) писав:

Вірю, що й таке у Львові є, але цей вплив російської - далеко не такий відчутний, як на Сході та Півдні. Гірше інше. Оффтоп? У мене родич багато років їздив у відрядження до Львова. Каже, що останнім часом помітив таку тенденцію (сам він розмовляє російською, але до української ставиться добре). Ще пару років тому львів'яни на його російську відповідали українською - і сторони чудово розуміли одне одного. А тепер в розмові з ним львівські партнери переходять на російську, не зважаючи на його прохання не робити цього.
Є різні люди. А є часто такі, що додовбують не "яка година", а "котра", а пояснити чому не можуть.
От глянув розділ того антисуржика "У мовленні юристів" і таке враження, що його автори переписали закони уже. Адже що їм не подобається у визначенні "крайня необхідність" або у фразі "пред'явити обвинувачення". Це ж українські слова. І що, якщо вони співзвучні із російськими? Але я чомусь не знайшов у цьому списку слова "правомочність", яке часто вживається. А мало би бути натомість слово "правочинність".
  • 0

#122 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 12.10.2012 – 11:41

У такому разі доведеться казати "вирізняю жирним шрифтом".
  • 0

#123 MqM

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 620 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 12.10.2012 – 12:13

Перегляд дописуtaraBooka (12.10.2012 – 09:58) писав:

Вірю, що й таке у Львові є, але цей вплив російської - далеко не такий відчутний, як на Сході та Півдні. Гірше інше. Оффтоп? У мене родич багато років їздив у відрядження до Львова. Каже, що останнім часом помітив таку тенденцію (сам він розмовляє російською, але до української ставиться добре). Ще пару років тому львів'яни на його російську відповідали українською - і сторони чудово розуміли одне одного. А тепер в розмові з ним львівські партнери переходять на російську, не зважаючи на його прохання не робити цього.
підлабузництво процвітає

Перегляд дописуManfred (12.10.2012 – 11:38) писав:

Не скажу, що суржик, але мені не подобається "виділяли", "бажати" (бажаю вам...) і "відмічати". А суто українські відповідники: вирізняти, зичити і святкувати чомусь не використовуються.
щодо бажаю ви помилились, це укр слово... а зичити похідне від позичати, і чисто західне.
  • 0

#124 murko

    Писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 469 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 12.10.2012 – 14:41

Перегляд дописуtaraBooka (10.10.2012 – 08:30) писав:

Саме вони. Це ж із польської? Але чомусь як із польської - то діалект, а як з російської - калька (в кращому разі), в гіршому - суржик. Я вже писала про своє ставлення до суржику, але мені здається, що є певні перекоси в ставленні до цього питання з боку тих, хто з ним воює.Я була в тім селі на Різдво. Ті пляцки (по-моєму, місцеві називали "пляцики") були якісь приурочені до свята: з сиром та родзинками. Я тоді подумала, що це назва саме такої випічки. А пізніше в літературі зустрічала вже в іншому значенні.
у чеській мові цукерка - "bonbón", в болгарській - "бонбон", у сербській - "бомбона"
а польською буде якось інакше
мене теж дивує, як ці слова іншомовного походження використовують у якості діалектних, при цьому плюючись на "конфєту", і називаючи її суржиком. якась несправедливість.

  • 1

#125 xTANATOSx

    ( ╯°□°)╯

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1502 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Столиця самогоноваріння України

Відправлено 12.10.2012 – 20:51

Айсітіві його йозає, ось з їхнього сайту

Цитата

Контракт із Сьоміним був пыдписаний до літа 2014 року, але з ініціативи клубу угоду розірвали 24 вересня

Повідомлення відредагував xTANATOSx: 12.10.2012 – 20:52

  • 0

#126 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1745 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 13.10.2012 – 00:28

Бобер тим довгим прикладом підтвердив про що я вже тут неодноразово казав. Іноді складається враження, що в зах. Україні намагаючись балакати по-українськи (напр в інтервю по телевізору) літературно, заміняють якісь свої слова тим шо вони вважають є літ українським, але їхнє "українське" виявляється не зовсім таким. Тобто вони часто як ті мадяри з Закарпаття, які намішують багато московських слів, бо ще з совка тягнеться тенденція, шо х двох літмов вони краще знають московську. Краще б уже гувурили по-своєму. Якщо звичайно там шсоь є. І часто виявляється шо в багатьох моментах мова Львова бульше помосковлена ніж мова ну напр сіл Чернігівщини. Ну погодьтеся, сказати "віддихати" чи "дивиться" в сенсі "має вигляд", тобто калька зі "смотріцца" можуть тіке зах. укарїнці. Такий булбдозерний суржик не зутсрінеш навіть на саморму сході. Бо це вже схоже наче якийсь німець вивчив українську після російської, і думаючи, шо вони дуже схожі, так топорно калькує. Саме якісно а не кількісно, московсбький суржик заходу - найжахливіший. Він бесмислєнний і бєспощадний. Мене гірє надія шо це невдала спроба заміняти свої діалектизми, невдала через спадок русифікації, бо інакше це срака - найнезасміченіші мовні території балакають чорті поЯкому. Звичайно, не слід вважати, шо все це треба прикладати до всієї заї. України. Але шо є то є.

Перегляд дописуxTANATOSx (12.10.2012 – 10:34) писав:

А я як у Львів приїжджаю одразу помічаю вплив польської, у них не така українська. як у мене в центрі
Якшо вона не така як у тебе в центрі, це ще не означає шо то польский вплив. Тіке лескично хібашо там є який такий вплив. А так то міт, розповсюжвуаний для совків.

Повідомлення відредагував _Ex: 13.10.2012 – 00:30

  • 0

#127 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 13.10.2012 – 08:42

Перегляд дописуДруг Бобер (12.10.2012 – 08:37) писав:

Зараз продемонструю приклад суржику на заході України, типово львівський суржик. Так що не все так бездоганно.

Було тільки два урока - Було тільки два уроки
Ведуча організація - Провідна організація
Виставки нових поступлень є в любій бібліотеці - Виставки нових надходжень є в будь-якій бібліотеці

Джерело

Ті приклади, про які йде мова в радіопрограмах подібних до "Говоримо правильно" - це звісно чудово. Однак коли люди використовують половину російських/польських/угорських слів у реченні - це вже не просто неприємно, це - страшно! Русифікація країни йде повним кроком, і люди, які спілкуються таким чином - взагалі не допомагають з нею боротися.

Хоча - можливо така й доля української мови - зникнути, як валійська, чи влитись в іншу, як саксонська.
  • -1

#128 Dnepr

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 49 повідомлень

Відправлено 13.10.2012 – 11:49

Перегляд дописуshіver2005 (13.10.2012 – 11:13) писав:

Стрємя так. Це можна інтерпретувати, як врємя, сємя, троє, рємєнь і т.д.

Це взагалі інше значення.

Користь так, але не використовувати. Дієслово родом з Польщі чи може ви можете навести приклад?

Іще раз: некоректно наводити приклади з літописів. Вони мають спільне з українською, як китайська з суахілі.

:ggggg: Коли бог хоче зробити людині зло, він позбавляє її розуму.

Шановний, як на мене, то наведена вами до моїх зауважень, стосовно усіх слів, арґументація доволі слабенька. Ба, більше, я вам конкретні приклади використання слів в давнину й логічну послідовність появи того чи іншого слова од них, натомість отримую воду розмірковувань й "бронебійної" впевненності в своїй правоті. Так не піде!
Якщо щось з моїх прикладів має, на ваш погляд, проблемну доказову базу, то будьте ласкаві, показати шлях того чи іншого слова із чужинської мови до нас.
Бо виглядає доволі дивним, наприклад, що наші пращури настільки тупі й маючи в своєму лексиконі слово КОРИСТЬ не спромоглися створити слова ВИКОРИСТОВУВАТИ, запозичивши його (за вашими словами) з лядської. В такому випадку мені се чомусь нагадує відомий вислів "Як з таких розумних людей як ми вийшов такий дурний народ як наш!"

Повідомлення відредагував Dnepr: 13.10.2012 – 11:54

  • 1

#129 MqM

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 620 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 13.10.2012 – 16:35

Перегляд дописуManfred (12.10.2012 – 12:31) писав:

Слово українське, використовують його часто, яко кальку з російської: "Я желаю вам...". Коли бажають собі, то все гаразд із цим словом, напр., я бажаю морозива, а от коли я бажаю вам одужати, то у цьому випадку краще таки зичити.

Тобто, хотів звернути на лише на лексику суржика, але і на фразеологію. Напр., часто можна почути таке: "Ви на чиїй стороні?" — напр., коли ідеться про вибори, політичні уподобання тощо, це калька з російської: "Вы на чьей стороне?". Тоді як українською це краще сказати: "Ви по чиєму боці".
думаю зичити не доречно застосовувати, головне що боротьба з калькою не перетворилися в знищення своєї мови.
ви напевно хотіли "Ви на чиєму боці".
  • 0

#130 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1745 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 14.10.2012 – 01:17

Перегляд дописуDnepr (13.10.2012 – 11:49) писав:

Шановний, як на мене, то наведена вами до моїх зауважень, стосовно усіх слів, арґументація доволі слабенька. Ба, більше, я вам конкретні приклади використання слів в давнину й логічну послідовність появи того чи іншого слова од них, натомість отримую воду розмірковувань й "бронебійної" впевненності в своїй правоті. Так не піде!
Якщо щось з моїх прикладів має, на ваш погляд, проблемну доказову базу, то будьте ласкаві, показати шлях того чи іншого слова із чужинської мови до нас.
Бо виглядає доволі дивним, наприклад, що наші пращури настільки тупі й маючи в своєму лексиконі слово КОРИСТЬ не спромоглися створити слова ВИКОРИСТОВУВАТИ, запозичивши його (за вашими словами) з лядської. В такому випадку мені се чомусь нагадує відомий вислів "Як з таких розумних людей як ми вийшов такий дурний народ як наш!"
Днепр, ти б поменше реагував на шифера. Цей екземпляр може таких теорій нарозказувати, твоє "се" - дитячі пустощі. Але я чого прокоментував твій допис. Ти питав чим "це" архаїчніше. У словян було кілька хвиль помякшень задньоньобних. Тобто к, ґ, х. Так от, підчас другої, десь 1500 років тому, ці звуки стали мякими в складах зявилися закритиі, мякі голосні. Напр. позиія ятя, який був до того дифтонгом оі, а став іе, в запозичених після першої палаталізації словах, ну і зявилися якісь свої нові позиції. Ці мякі швидко чи нешвидко не знаю, перетворилися в африкати, мякі звичайно. А саме кь->ць, ґ->дзь, а хь->сь. Пізніше, деякі позиції редукувалися і афркати стали фрикативами. Чогось непощастило дзвінкому, як за першої палаталізації, саме він тотально став фрикативом. Тіке за першої шиплячим (ґена->ґєна->->джєна->жєна), а за другої свистячим (ноґоі->ноґіе->нодзіе->нозіе). Але, в деяких випадках, і ць став сь, а в більшості мов ць ще й отверд. Окрім української! Такшо ось вам свідчення виокремлення укарїнських діалектів ще з часів другої палаталізації, (каламар смокче. :lol:) Отже, думаю ясно. Не могло це стати з се. А чого саме ця форма трапляється в літописах. Я не великий знавець стороболгарської. Це або її фіча, або це лише діалектна особливість яка влізла в староболгарські тексти писані в русі і там закоіпилась. Думаю перше. Нажаль в часи Руси не писали місцеовю мовою, і навпаки оминали строго її особливості тобто дбали за чистоту ст.-болг. яка вже тоді сприймалася як сакральна. Факт оминання видно напр. з того, шо в літописах можна помітити важчі для відлову "проскакування" вже тоді наявні чергування е з якимись дифтонгами. Ну як там написано повість времінних літ, де в слові времінних після "м" вжито ять хоча треба Е. А от цілком очевидно той самий процес чергуванням з О ніде не видно. Хоча це та сама історія, просто легше виловити різницю і не вписати її помилково. Це я до того, шо нічого оперувати літописами, і робити з того якісь далекосяжні висновки не треба, там української мови кіт наплакав. І ще. Лядяни, ще невідомо хто більше, предки поляків, чи українців. Їхня мова точно це межовий діалект в арелі двох мов. Принйамні навіть попри полонізацію віками на землях колишніх лядян і до недавна балакали українською мовою. І я от не вірю шо Ярослав Мудрий їх аж усіх прям переселив на Київщину а місце їхнє зайняли сусідні але вже руські племена. Як не вірю в різку мовну межу там. Хоч як би того не хотліось ляхам, але племя яке дало імя їм у багатьох сусідніх мовах, історичне було скоріш за все перехідним між українською і польською мовою. Хоча я не знаю, це все з общіх саабраженій, може там суть документи писані мовою лядян, ле видно шо то скоріше польський а ніж укарїнський діалект Цікаво, суть?
  • 0

#131 Dnepr

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 49 повідомлень

Відправлено 14.10.2012 – 09:19

Перегляд допису_Ex (14.10.2012 – 01:17) писав:

Днепр, ти б поменше реагував на шифера. Цей екземпляр може таких теорій нарозказувати, твоє "се" - дитячі пустощі. Але я чого прокоментував твій допис. Ти питав чим "це" архаїчніше. У словян було кілька хвиль помякшень задньоньобних. Тобто к, ґ, х. Так от, підчас другої, десь 1500 років тому, ці звуки стали мякими в складах зявилися закритиі, мякі голосні. Напр. позиія ятя, який був до того дифтонгом оі, а став іе, в запозичених після першої палаталізації словах, ну і зявилися якісь свої нові позиції. Ці мякі швидко чи нешвидко не знаю, перетворилися в африкати, мякі звичайно. А саме кь->ць, ґ->дзь, а хь->сь. Пізніше, деякі позиції редукувалися і афркати стали фрикативами. Чогось непощастило дзвінкому, як за першої палаталізації, саме він тотально став фрикативом. Тіке за першої шиплячим (ґена->ґєна->->джєна->жєна), а за другої свистячим (ноґоі->ноґіе->нодзіе->нозіе). Але, в деяких випадках, і ць став сь, а в більшості мов ць ще й отверд. Окрім української! Такшо ось вам свідчення виокремлення укарїнських діалектів ще з часів другої палаталізації, (каламар смокче. :lol:) Отже, думаю ясно. Не могло це стати з се. А чого саме ця форма трапляється в літописах. Я не великий знавець стороболгарської. Це або її фіча, або це лише діалектна особливість яка влізла в староболгарські тексти писані в русі і там закоіпилась. Думаю перше. Нажаль в часи Руси не писали місцеовю мовою, і навпаки оминали строго її особливості тобто дбали за чистоту ст.-болг. яка вже тоді сприймалася як сакральна. Факт оминання видно напр. з того, шо в літописах можна помітити важчі для відлову "проскакування" вже тоді наявні чергування е з якимись дифтонгами. Ну як там написано повість времінних літ, де в слові времінних після "м" вжито ять хоча треба Е. А от цілком очевидно той самий процес чергуванням з О ніде не видно. Хоча це та сама історія, просто легше виловити різницю і не вписати її помилково. Це я до того, шо нічого оперувати літописами, і робити з того якісь далекосяжні висновки не треба, там української мови кіт наплакав. І ще. Лядяни, ще невідомо хто більше, предки поляків, чи українців. Їхня мова точно це межовий діалект в арелі двох мов. Принйамні навіть попри полонізацію віками на землях колишніх лядян і до недавна балакали українською мовою. І я от не вірю шо Ярослав Мудрий їх аж усіх прям переселив на Київщину а місце їхнє зайняли сусідні але вже руські племена. Як не вірю в різку мовну межу там. Хоч як би того не хотліось ляхам, але племя яке дало імя їм у багатьох сусідніх мовах, історичне було скоріш за все перехідним між українською і польською мовою. Хоча я не знаю, це все з общіх саабраженій, може там суть документи писані мовою лядян, ле видно шо то скоріше польський а ніж укарїнський діалект Цікаво, суть?

Дякую за розлогу відповідь. На жаль, ніде в літературі не натрапив на пояснення, коли саме в літературну мову замість СЕ увійшло ЦЕ. Може у вас є яка-небудь ланка на такий опис?
Що ж стосується СЕ, то його ми подибуємо у класиків укр. літературної мови - від Котляревського до Коцюбинського, а вони ж бо намагалися писати так "як говорив народ", еге ж? То хіба вони не розрізняли де люди говорили "це", а де "се"?
  • 0

#132 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1745 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 15.10.2012 – 01:09

Перегляд дописуDnepr (14.10.2012 – 09:19) писав:

Дякую за розлогу відповідь. На жаль, ніде в літературі не натрапив на пояснення, коли саме в літературну мову замість СЕ увійшло ЦЕ. Може у вас є яка-небудь ланка на такий опис?
Що ж стосується СЕ, то його ми подибуємо у класиків укр. літературної мови - від Котляревського до Коцюбинського, а вони ж бо намагалися писати так "як говорив народ", еге ж? То хіба вони не розрізняли де люди говорили "це", а де "се"?
Ні, немає, я зараз не шукав нічого спеціально з цієї теми. Але, наче відповідь і так очевидна. Тоді почало потрапляти "це", коли сама розмовна мова почала використовуватися. Бо хоч і "подибуємо" СЕ в класиікв, думаю, ти не сперечатимешся, шо переважна більшість їх використовувала форму ЦЕ. Не зі стелі ж її вони зідрали. І навіщо було б щось вигадувати, якщо мета була - брати мову з вуст народних. Я не знаю причин, чого дехто вживав СЕ, можливо діалектно десь і була ця форма. А можливо данина літ. традиції того часу.
Але в літмові зустрічаються слова які мають редуковане це в с. Напр. сьогодні. Це все з тієї ж опери, що й рушник замість ручник, чи молошний замість молочний. Спеціальні випадки.
  • 0

#133 Dnepr

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 49 повідомлень

Відправлено 15.10.2012 – 07:26

Перегляд допису_Ex (15.10.2012 – 01:09) писав:

Ні, немає, я зараз не шукав нічого спеціально з цієї теми. Але, наче відповідь і так очевидна. Тоді почало потрапляти "це", коли сама розмовна мова почала використовуватися. Бо хоч і "подибуємо" СЕ в класиікв, думаю, ти не сперечатимешся, шо переважна більшість їх використовувала форму ЦЕ. Не зі стелі ж її вони зідрали. І навіщо було б щось вигадувати, якщо мета була - брати мову з вуст народних. Я не знаю причин, чого дехто вживав СЕ, можливо діалектно десь і була ця форма. А можливо данина літ. традиції того часу.
Але в літмові зустрічаються слова які мають редуковане це в с. Напр. сьогодні. Це все з тієї ж опери, що й рушник замість ручник, чи молошний замість молочний. Спеціальні випадки.

В тому то й справа, що в класиків наявне і СЕ і ЦЕ, але помітив одну річ в їх творах (особливо тих хто з Полтавщини), ЦЕ в текстах, а в діалогах чи монологах саме СЕ! Дивина.
  • 0

#134 MqM

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 620 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 15.10.2012 – 15:23

Перегляд дописуManfred (15.10.2012 – 09:09) писав:

Відновлення суто українських зворотів аж ніяк не на шкоду українській, само по чиєму боці: "По тім боці Дунаю Чабан вівці ганяє (...)" — українська народна пісня.
тут звучить, а там не дуже... приклад: "вдарив по мячу", а на мячі буде інший зміст...
  • 0

#135 Фабрегас

    Т Фабрегас 2013

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 5092 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:найкраще на планеті

Відправлено 15.10.2012 – 15:26

Перегляд дописуmurko (29.09.2012 – 11:21) писав:

я багато шокаю.
і кажу "бабушка". не скажу ж я на неї "баба" - якось грубо, а скажу "бабця" чи "бабуся" - буде незвично для самої бабушки.
чужих баб я називаю бабами. а свою - бабушка, або ба.
і Свєта у мене - Свєта, хоча частіше Світлана.
ще я маю слово "непотребство", і карніз назвала би "карнізом". взагалі, як карніз буде українською?

і не тре палити людей, звідки стільки агресії? ви ж так усю центральну і східну Україну спалите, то моя батьківщина.
я свою називав "бабуня" )
  • 2

#136 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1745 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 15.10.2012 – 23:23

Перегляд дописуManfred (15.10.2012 – 09:09) писав:

Відновлення суто українських зворотів аж ніяк не на шкоду українській, само по чиєму боці: "По тім боці Дунаю Чабан вівці ганяє (...)" — українська народна пісня.
власне, то й є українська, а не оця нинішня колекція кальок з московської з прийманням душів, сидінням за комп*ютером, прийманням участи, на протязі, до складу входінням, пом*ятістю, репетируванням, котируванням, льотчиками, общинами і рештою вухоріжучоїюєяюї фігні. ах.

Перегляд дописуФабрегас (15.10.2012 – 15:26) писав:

я свою називав "бабуня" )
бабуня, бабуся, якраз, мовознавці кажуть, і є українською рулєз.
  • 1

#137 MqM

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 620 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 16.10.2012 – 14:16

Перегляд дописуManfred (16.10.2012 – 07:19) писав:

Звичайно, але сумно те, що навіть нинішні борці за чистоту мови від суржику такі, як цей пан MqM сприймають її, як щось чуже. Настільки далеко зайшли процеси зросійщення.
від кальок важче вберегтися при відсутності свого медійного простору де би вживалась норм українська мова. От ви багато зустрічали людей які спілкуються укр фразами, а не фразами з масмедіа?

був би вдячний якби ви привели найбільшвживані кальки і як замінити

Повідомлення відредагував MqM: 16.10.2012 – 14:14

  • 1

#138 Меркульєва Інна

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 2 повідомлень

Відправлено 14.01.2013 – 23:01

Під впливом російскої мови ігноруються лексичні, фонетичні, граматичні, акцентувальні форми, наприклад, говорять: ад, бутилка, брезгувати, карніз, блєф, магазін, бабушка, замітити, гардеробщиця, новий. український…. Ігнорується кличний відмінок: Ваня, Вася, Міша, Свєта…
  • 1

#139 xTANATOSx

    ( ╯°□°)╯

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1502 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Столиця самогоноваріння України

Відправлено 14.01.2013 – 23:16

Це жахливо, як тільки люди можуть так робити?
  • 0

#140 Безбожник

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Геєна огненна, вул Петра і Павла 666.

Відправлено 15.01.2013 – 01:53

Перегляд дописуМеркульєва Інна (14.01.2013 – 23:01) писав:

Під впливом російскої мови ігноруються лексичні, фонетичні, граматичні, акцентувальні форми, наприклад, говорять: ад, бутилка, брезгувати, карніз, блєф, магазін, бабушка, замітити, гардеробщиця, новий. український…. Ігнорується кличний відмінок: Ваня, Вася, Міша, Свєта…
Ну незнаю...там он, xTANATOSx, сказав що це жахливо, а я думаю, що це просто катастрофа. Особливо якщо враховувати що ці неподобства відбуваються чомусь на Україні (як це великодушно вказано тобою в назві теми) а не в Україні...тут не те що кличний відмінник ігнорується....корочч, катастрофа. Кожному хочеться вершки...на Україні...покататись...яко на кобилі...красненько дякуєм.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних