Перейти до вмісту

Дилема самопожертви, або парадокс "праведного егоїзму"


Повідомлень в темі: 8

#1 BeeZone

    Чайник

  • Користувачі
  • Pip
  • 1 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 16.11.2012 – 20:33

  • 8
Привіт всім! Так, як цей розділ форуму - філософський, то постарайтеся поставитись до теми без упереджень. Зразу скажу, що я нікому нічого не хочу довести і нікого не хочу ні в чому переконувати. Просто погляд з дещо незвичної перспективи ;)


Уяви. В тебе є людина, яку ти кохаєш, і за яку готовий на все, і почуття цієї людини, відповідно, аналогічні по відношенню до тебе. Все чудово, краще не буває. Але припустимо, що виникає ситуація, в якій просто необхідно віддати своє життя, щоб захистити життя людини, яку кохаєш.
Нехай ти віддаєш своє життя заради коханої. На перший погляд все логічно: завдяки своїм почуттям ти цінуєш життя близької людини більше, ніж власне. Але чи справді таке рішення є єдино правильним? Твоє життя на цьому моменті завершується і, відповідно до твоїх релігійних поглядів, ти або відправишся в відповідний рай, або переродишся в новому тілі з бонусом до карми і без ніяких спогадів про своє минуле життя. А що ж тою, чиє життя ти «викупив» ціною свого?
По-перше, лиш уяви ті відчуття від втрати найдорожчої людини. Адже твоя кохана теж була готова віддати своє життя за тебе, і їй, відповідно, твоє життя було дорожчим за власне. Від такого можуть зломитися навіть сильні духом люди. По-друге, навіть якщо вона не почне звинувачувати в твоїй смерті себе, то їй після такої події доведеться жити з тягарем чужого життя на плечах. Навіть не чужого, а рідного, дорогого собі. А це, в свою чергу, свідомо, чи підсвідомо, спричиняє почуття великої відповідальності. Хіба це та доля, яку ти бажав своїй коханій?
Повернемося до моменту вибору, коли, здавалося, необхідно віддати своє життя. Які думки були б в тебе на той час? Мабуть щось на кшталт «Навіщо мені жити, якщо не буде її?». Але, знову ж таки, в людини, яка тебе кохає, виникають такі ж думки. І що для тебе важливіше: її почуття, чи її життя? Адже це є дві речі, якими ти дорожиш найбільше, їх значимість для тебе є рівною. Неважливо на чому буде ґрунтуватися твій вибір, і яким би він не був, це буде водночас і проявом неймовірної самопожертви і найбільшим егоїзмом в твоєму житті.
Якщо ти все ж віддаси своє життя, то це буде не тільки великим героїзмом, бо власне життя – це найдорожче, чим людина володіє тут на Землі, але і страшним егоїзмом, бо ти жертвуєш почуттями коханої, які для тебе набагато дорожчі за твоє життя.
Якщо ти обереш залишитися жити, тоді з одної сторони це буде проявом небаченої мужності, адже мало хто за власної волі піде на страшні муки від втрати людини, що є сенсом життя і візьме на свої плечі тягар, що його доведеться нести до останніх днів. З іншої сторони це буде ще одним прикладом людського егоїзму, бо ти, в цьому випадку, жертвуєш життям, що тобі не належить.

P.S. В такі моменти, коли вирішується доля, ніхто не замислюється над такими питаннями, не зважує всі «за» і «проти», а діє на підсвідомому рівні, керуючись голосом серця. Але я думаю, що може бути цікаво іноді поринути в такі філософські роздуми і поглянути на уставлену думку з іншої перспективи.

#2 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 20.11.2012 – 14:28

Перегляд дописуBeeZone (16.11.2012 – 20:33) писав:


Але припустимо, що виникає ситуація, в якій просто необхідно віддати своє життя, щоб захистити життя людини, яку кохаєш.


Я собі такої ситуації не уявляю зовсім.
  • -1

#3 xTANATOSx

    ( ╯°□°)╯

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1502 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Столиця самогоноваріння України

Відправлено 20.11.2012 – 15:15

Перегляд дописуВасиль (20.11.2012 – 14:28) писав:

Я собі такої ситуації не уявляю зовсім.
Я теж не уявляю, як це можна кохати когось, окрім себе.

Повідомлення відредагував xTANATOSx: 20.11.2012 – 15:18

  • 0

#4 Він полюбив ніч...

    Місцевий

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPip
  • 231 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Галичина

Відправлено 21.11.2012 – 00:21

"Навіщо мені жити, якщо не буде її?" тоді він віддає своє життя, перестає існувати, а якщо не існує він то для нього її немає, а оскільки її немає то і сенсу жити немає, але він вже не живий)) а далі все просто - суїцид того хто залишився. )) і всі виконали свій план мінімуму... а на практиці два трупи, хороший репортаж для якогось починаючого репортера, і кілька протоколів. + є робота в медиків, міліції, пожежних, санепідемстанції, похоронних бюро.)
  • 0

#5 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 21.11.2012 – 11:11

Такі рішення можна приймати тільки стосовно себе. Хіба що знаєш, що кохану людину чекатимуть перед смертю тортури, які страшніші за смерть.
І скільки відомо випадків, коли закохані збиралися вчинити одночасне самогубство, яке закінчувалося або 1 самогубством, або 1 вбивством, бо другий із пари в останній момент не міг здійснити задумане.
  • 0

#6 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 21.11.2012 – 11:32

Тут скажу просто. Не треба нічого видумувати. Треба робити, як казав Рузвельт, те що можеш, з тим, що маєш, там де ти є. Надзвичайно рідко може бути ситуація, коли можеш віддати своє життя за когось іншого, коли точно знаєш, що можеш загинути.
Чи буде врятована особа винуватити себе і від цього мучитися? Буває по-різному. Хтось швидко собі знаходить нове щастя. Хтось упаде в депресію. А хтось знайде собі щастя в чомусь іншому, а кохана людина завжди житиме в неї у серці.
Але що робити, якщо доля невблаганна. Ось, як на Титаніку - корабель тоне, а кількість човників, на яких можна врятуватися, є обмежена. Хтось повинен поступитися. У фільмі показано так, що знаходилися джентельмени, які поступалися місце жінкам, не знаю, як було насправді.
Моя думка така, що якщо особа на такому Титаніку залишилася задля спасіння коханої людини це не є егоїзм, а велика самопожертва. Таким чином врятованій особі подаруєш найдорожче - життя.
А вже врятувавшись, врятована особа матиме шанс створити чи знайти нове щастя. Якщо та особа насправді любила ту особу, яка віддала за неї життя, вона, хоч як би не було їй тяжко, матиме шанс зробити своє життя світлішим, а часто навіть принести радість іншим своїм життям, своїми вчинками.
  • 3

#7 taraBooka

    барабука)

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1460 повідомлень
  • Стать:Жінка

Відправлено 21.11.2012 – 11:46

Друже, +100.
  • 0

#8 Aquarius-ka

    Цьотка-з-Занзібару

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 928 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:На тамтім боці

Відправлено 22.11.2012 – 08:56

Перегляд дописуДруг Бобер (21.11.2012 – 11:32) писав:

Тут скажу просто. Не треба нічого видумувати. Треба робити, як казав Рузвельт, те що можеш, з тим, що маєш, там де ти є. Надзвичайно рідко може бути ситуація, коли можеш віддати своє життя за когось іншого, коли точно знаєш, що можеш загинути.
Чи буде врятована особа винуватити себе і від цього мучитися? Буває по-різному. Хтось швидко собі знаходить нове щастя. Хтось упаде в депресію. А хтось знайде собі щастя в чомусь іншому, а кохана людина завжди житиме в неї у серці.
Але що робити, якщо доля невблаганна. Ось, як на Титаніку - корабель тоне, а кількість човників, на яких можна врятуватися, є обмежена. Хтось повинен поступитися. У фільмі показано так, що знаходилися джентельмени, які поступалися місце жінкам, не знаю, як було насправді.
Моя думка така, що якщо особа на такому Титаніку залишилася задля спасіння коханої людини це не є егоїзм, а велика самопожертва. Таким чином врятованій особі подаруєш найдорожче - життя.
А вже врятувавшись, врятована особа матиме шанс створити чи знайти нове щастя. Якщо та особа насправді любила ту особу, яка віддала за неї життя, вона, хоч як би не було їй тяжко, матиме шанс зробити своє життя світлішим, а часто навіть принести радість іншим своїм життям, своїми вчинками.
Дуже влучно, Бобре! Який вже більший подарунок може бути!

А як можна бути впененим за когось, як пише ВП:

Цитата

Адже твоя кохана теж була готова віддати своє життя за тебе
Не завжди ми за себе знаємо, вірніше - не знаємо, як поступимо під великим стресом. Кажуть, що люди "під впливом" (алкоголю чи наркотиків) не відчувають такого страху, як тверезі.

І якщо би так думати, то жінки б дітей не родили, бо все є ймовірність смерті матері при родах і сирітство немовляти.
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних