Перейти до вмісту

Неукраїнські українці


Повідомлень в темі: 69

#61 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 25.05.2012 – 22:26

Перегляд дописуkalamar (24.05.2012 – 21:41) писав:

Я з вас просто трохи познущався, бо ви поплутали культуру і товар.
О так - ви такий знущавець. А щодо культури - доведіть, чи ви так - просто кинули слівце, мовляв проконає?

Перегляд дописуkalamar (24.05.2012 – 21:41) писав:

Шекспір поза сумнівом. Діккінс просто відомий романіст, не першопрохідець якогось напрямку.
Джойс - теж не першопроходець, він просто умілий та начитаний троль. Суперечки про смаки ведуть у нікуди.
  • 0

#62 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3806 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 25.05.2012 – 22:56

Перегляд дописуPavlo_Taiko (25.05.2012 – 22:26) писав:

О так - ви такий знущавець. А щодо культури - доведіть, чи ви так - просто кинули слівце, мовляв проконає?
Я зобов’язаний вам щось доводити?

Перегляд дописуPavlo_Taiko (25.05.2012 – 22:26) писав:

Джойс - теж не першопроходець, він просто умілий та начитаний троль. Суперечки про смаки ведуть у нікуди.
:rolleyes:
Вся дітература 20 ст. була би инакшою, якби не було Джойса. Я ж написав, що по впливовості оцінюю. Та навіть Брем Стокер впливовіший, ніж Толстой. Скільки екранізацій голівудом і рімейків.
До чого тут смаки? Смаки важливі для хо-хо, для гламуру, для позитивчика чи випендрювання. Хо-хо Кокто, хо-хо Бітлз.... хо-хо River Dance, які у мене вишукані смаки!, підставте туди вашу улюблену групу.


Спробуйте Беккета почитати, там точно нема гламуру, позитиву і просування культурки, суцільний морок. Чому ви вирішили, що завдання мистецтва тішити естетичні смаки буржуа?

Повідомлення відредагував kalamar: 25.05.2012 – 22:57

  • 0

#63 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 26.05.2012 – 00:43

Перегляд дописуkalamar (25.05.2012 – 22:56) писав:

Я зобов’язаний вам щось доводити?

Ні, ви нікому нічого не зобов'язані. Ви взагалі можете говорити все що вам заманеться - у нас вільна країна. Питання лише у тому чого варті ваші словеса.

Перегляд дописуkalamar (25.05.2012 – 22:56) писав:

Вся дітература 20 ст. була би инакшою, якби не було Джойса.
Не більше ніж якби не було Оруелла, Меррі Шеллі, Уеллса чи Агати Крісті, а можливо і менше.

Перегляд дописуkalamar (25.05.2012 – 22:56) писав:

. Хо-хо Кокто, хо-хо Бітлз.... хо-хо
Ви часом не родич Елочки Щукіної?

Перегляд дописуkalamar (25.05.2012 – 22:56) писав:

Спробуйте Беккета почитати,
Я віддаю перевагу золотій епосі американської фантастики.

Повідомлення відредагував Pavlo_Taiko: 26.05.2012 – 00:42

  • 0

#64 СВІ†ЛОНОСНИЙ

    http://svobodaslova.ukrainianforum.net/

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2386 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з Небес

Відправлено 26.05.2012 – 01:46

Ставлюся до цього позитивно, вважаю, що це дуже цікаво.
Гарна тема, вийшла, дякую авторці.
  • 1

#65 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 28.05.2012 – 08:49

Ще дуже зарано забувати про цю тему. Давайте згадаємо постатей, які зробили щось для розвитку українського, які жили українським, збагатили Україну, але самі українцями не були.

Випадково мені згадалася постать чоловіка, який був молдаванином, але для української освіти зробив дуже багато, як і для духовності та культури.

Зображення

Отже, митрополит Петро Могила.
Петро Могила займав сан митрополита київського у 1633 – 1647 роках, після чого залишився однією з найблискучіших постатей нашої історії. Походив з роду молдавських князів, освіту здобув у західних університетах (Парижі, мабуть, також у Голандії), а деякі джерела подають, що вчився також у Львівській Братській школі. В 1625 р. він появляється як чернець у Києво-Печерській Лаврі, а потім, після смерті Захарія Копистенського став її архімандритом.
Будучи на елекційному соймі (Польський король Зигмунд ІІІ помер 30 квітня 1632 р.) для вибору нового короля, Могила здобув собі таку пошану у представників української шляхти і духовенства, що – незважаючи на те, що Київська митрополія була обсаджена, - його вибрали митрополитом, а король Володислав IV той вибір затвердив. По повороті до Києва він усунув митрополита Копинського, приборкав опозицію та прийняв управу митрополією.
Найважливішим його ділом було оснування високої школи в Києві, що від його імені стала зватися Могилянською Колегією. Це буда перша на взір західноєвропейських університетів висока школа в Україні. Могила належав до того типу наших церковних діячів, які гляділи далеко вперед. Вихований на західній культурі, він теж на захід орієнтувався. Залишився в добрих стосунках з уніатським митрополитом Рутським та разом з ним обмірковував можливості з’єднання українських церков, здобувши для Українси окремого патріарха. Він дуже підніс престиж і повагу Київської митрополії, головною своєю працею на полі освіти і розбудовою шкіл (у Вінниці 1634, яку 1639 р. перенесено до Гощі, 1636 р. в Крем’янці). Знаменитий богослов і письменник, він збагатив нашу літературу чисельними творами, між якими найважливіші: Учительне Євангеліє, Антологіон, Православна Ісповідь Віри, Требник, полемічний твір Літос, проповіді та інші. Помер у силі віку, на п’ятдесят першому році життя, 1647 р.
  • 2

#66 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3806 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 28.05.2012 – 18:42

Перегляд дописуДруг Бобер (28.05.2012 – 08:49) писав:

Ще дуже зарано забувати про цю тему. Давайте згадаємо постатей, які зробили щось для розвитку українського, які жили українським, збагатили Україну, але самі українцями не були.
Ось маєте.
Зображення
Український поет Василь Вишиваний (Вільгельм Габсбург).
  • 2

#67 Pavlo_Taiko

    міністр по боротьбі з етикою та мораллю

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2145 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 28.05.2012 – 22:59

Одвічний троль комуністів, оспівувач зелених українців та репортер зі світу парасольок. Історик України у піснях та географ глобусу України. На писок - тризубий, у паспорті - москаль, Станіслав Щербатих (Тризубий Стас):

[/media]

Повідомлення відредагував Pavlo_Taiko: 28.05.2012 – 23:10

  • 2

#68 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3806 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 29.05.2012 – 01:17

Майк Йогансен - швед.

Цитата

Колискова

Моє, моєньке миле, сяне-мi

Спи, золотава вовно,

Летить-лелiє лiтень в ви-со-тi, —

Кiмната весен повна.

Сотайтесь со-не сот-нi снiжнi днi,

Одчиниш дверi — лiто.

Сичить i сiє сiчень по вiк-нi,

Днi в мiсячнеє сито.


Коли б не ко-нi нi-ж-нi i смут-нi,

Тебе б не по-не-сли в осоннi,

Спи, сину мiй тоненький, на яснiй,

На соняшнiй долонi.

Тут почути можна Віка Врадій

Юрій Клен (Освальд Бургардт) - німець


http://www.poetryclu....php?poem=19282

Цитата

ФРАНКФУРТ-НА-МАЙНІ

Синіє небо, наче став.
Ходжу завулками тісними,
Що, певне, юний Гете ними
Колись закоханий блукав.

Хто розчинив вгорі вікно?
Чий погляд там мене чатує?
Я тут під аркою смакую
Солодке яблучне вино.

О, певне, Фавста теж водив
В ці нетрі хитрий Мефістофель,
На цій стіні лишив свій профіль
І пиво з цих шухляд цідив.

Входжу в собор, де вічна мла,
І з мороку середньовіччя
Всміхаються мадонн обличчя.
На синім візерунку шкла

Христос, незмінний у роках,
Прозорий, пломенем прошитий.
Отут молилась Маргарита
І гірко каялась в гріхах.

Потужну повінь ллє орган.
Стара легенда оживає.
На хвилях серце випливає
В вечірній франкфуртський туман.

Мойсей Фішбейн - єврей

Цитата

Райнер Марія Рільке

* * *


Призвілля снива, де сльоза паде.

О, прóсвіт серця там, де суще, де

удень розкішні перла вкрило скло.

Куди це поринало? Де стекло?


Я втілення сльозини, але він?

Я в ньому знову з ним навперегін?

Мій осіянний плач не в ньому є?

Оплакуване мною – не моє?


Чому то я? Чому то він? Чому

між нами знагла янгол тихоплину?..

Просоння: сном даровано йому

гербарій: цвіт, листочок і стеблину.


24.8.1917, Бекель-бай-Бірен


© З німецької переклав Мойсей Фішбейн.

  • 2

#69 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 29.05.2012 – 05:02

Перегляд дописуPavlo_Taiko (28.05.2012 – 22:59) писав:

Одвічний троль комуністів, оспівувач зелених українців та репортер зі світу парасольок. Історик України у піснях та географ глобусу України. На писок - тризубий, у паспорті - москаль, Станіслав Щербатих (Тризубий Стас):

Добавлю коротко про нього таку інфу.

Цитата

Тризубий Стас (Станіслав Щербатих) — яскравий представник української гумористичної авторської пісні. Автор понад 300 пісень та 1300 коротких анімаційних фільмів, а також опери "Корова Середа", фантастично-кримінального роману "Нічия земля" і кількох оповідань. Володар Ґран-прі фестивалю "Оберіг", дипломант "Червоної рути".

Біографія



Станіслав Щербатих (сценічний псевдонім "Тризубий Стас") Народився у Алтаї, вірніше, за словами матері, сам випросився на світ і став післявоєнним подарунком. Після смерті батька, зовсім маленьким з родиною переїхав в Україну до тітки у теперішній Івано-Франківськ. Музичну освіту отримав приватно.
Працював музикантом у ресторані. Після одруження, як справжній романтик, разом з дружиною з метою покращення матеріального становища подались на Камчатку, де Стас працював художником, фотографом, директором Будинку культури.
Після повернення в Україну серйозно зайнявся роботою у документалістиці і мультиплікації. Найвідомішими є документальні фільми "Проводи на полонину" та "Людина і нафта", і мультики "Сонечко, бульдозер і я", "Армагедон", "Верблюди", "Пігмаліон". На міжнародному фестивалі "Кіномарина -75" мультфільм "Сашкова чайка" отримав бронзову нагороду.
На "суцільну українізацію" і тотальне перевтілення росіянина, сина росіян, випускника російської школи і представника відповідного середовища повпливали дві Жінки. Перша - дружина Марія, українка з Львівщини, а друга – політична атмосфера.
У ті роки дуже популярним в Україні і у діаспорі був Львівський естрадно-гумористичний театр-студія "Не журись!". З 1991 року у Стаса разом з ними починаються гастрольні тури.
Важкі часи перебудови мали суттєвий вплив на творчість і Тризубий Стас стає батьком відомого всеукраїнського Гімну голодних студентів. Відчуття часу у Тризубого Стаса було феноменальним! Як тільки якась політична чи життєва реалія породжувала анекдот, він тут же відгукувався на це піснею. Вони були різними: і веселими, і дещо трагічними, і філософськими, але всі вони були про наше життя...
Помер від третього інсульту у віці 58 років у січні 2007 року. Похований на кладовищі Дем'янів Лаз поблизу Івано-Франківська.
Але такі як Станіслав Щербатих так просто не ідуть.
Взято звідси.
  • 3

#70 Morgan

    Частий гість

  • Користувачі
  • PipPipPip
  • 37 повідомлень

Відправлено 04.06.2012 – 15:41

Тю. так це навпаки круто! Це ж приємно, шо про нас знають в інших країнах, про наші звичаї, традиції та культуру, ті ще й захоплюються нею!
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних