Перейти до вмісту

ЦІКАВО ЩО ДАЛІ? Книга онлайн.


Повідомлень в темі: 42

#21 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 20.04.2012 – 00:58

ААА підхопив Валю і пішов до виходу. Санітари теж всі почали виходити з палати, і кожен виходячи, проходячи повз сплячу під транквілізаторами тупу і дебільну бригаду Саши Бєлого, яка здатна лише бадатися доки роги не обламають, кожен санітар копнув ще по разу тих сплячих бандюків. Хоча власне санітари теж були такими самими тупими дебілами, як і ті придуркуватиі бандюки з бригади, але часто так буває, що одні дебіли вважають себе кращими за інших дебілів. Отже всі вийшли в коридор і зачинили палату. А Вова пішов потихеньку слідом за посміхаючимся від задоволення ААА, який поніс на руках непритомну Валю, і коли ААА завернув в темну частину коридору, Вова тихенько теж зайшов у темряву… Ніхто нічого не почув і не помітив, але далі із темряви коридору на світло вийшов лише Вова, переможно посміхаючись, він ніс на руках Валю і схоже вона чомусь недуже пручалася і кокетливо посміхалася...

Повідомлення відредагував Олесь Кремінь: 20.04.2012 – 01:01

  • 1

#22 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 20.04.2012 – 12:31

А за хвилину очухався в темряві коридору ААА і вийшов на світло потихеньку, непевною ходою. Він тримався рукою за велетенську гулю на лобі і чомусь нічого зовсім не пам’ятав….
А тим часом Вова продовжував нести Валю по коридору, але раптом вкінці коридору з’явився хлопець з величезним букетом червоних троянд – це був Микола, якого Валя насправді дуже кохала. Тому Валя швидко зіскочила з рук Вови, подякувала йому за транспортування коридором і миттю кинулася до свого справжнього великого кохання.
Робочий день вже завершувався і тому Микола з Валею пішли посидіти в найближчу кафешку. Вмостившись за столиком, Валя взяла меню і замовила собі…
  • 0

#23 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 20.04.2012 – 17:34

І як ви думаєте, Що Валюся собі замовила? Гмммммммм....... Не важко здогадатися. Валюся замовила собі з Миколою плящину найдорожчого французького коньячку. А також шикарну закуску.
Тут Микола офігів, як ніколи. Адже ніколи Валя собі цього не могла позволити. Адже таке замовлення стільки коштувало, що Микола просто за цілий місяць не міг заробити, хоч би як він не працював в поті чола, хоч би як він не крутився.
- Та не хвилюйся ти так, - почала Валя заспокоювати Миколу, - я сьогодні стільки грошей заробила, що нам вистачить на ціле життя, навіть можна собі готельчик на Кіпрі купити.
Валя була за вдачею блондинкою - їй все вдавалося, кожен негаразд їй завжди сходив з рук.
Микола був чоловік не ревнивий, хоча Валю дуже любив. То є фантастичне оповідання, тому тут усе можливо. Не міг Микола ну ніяк ревнувати Валю, навіть якщо вона би перед його носом з кимось кохалася. Він був свято переконаний у її вірності.
Валя всією душею і всім серцем любила Миколу. А щодо інших мужиків вона могла тільки одне думати: чи він є багатий. Якщо багатий, то обов'язково треба його звабити і використати на свою користь.
А тепер про найцікавіше. Що ж насправді сталося в лікарні? Хто ААА так сильно в голову чухнув?
Ніколи не здогадаєтеся. Валя. Вона в дитинстві на карате ходила і навіть мала чорний пояс.
Отож, коли ААА ніс її на руках темними коридорами, вона витягнула в нього з кишені готівку. ААА непогано заробляв, коли лікував від наркоманії мажорів. Валя бачила, як різко зростають його статки після лікування чергового мажора - то він собі круту тачку купить, то квартиру, то в шикарному ресторані просиджує, хоча офіційна зарплата у нього була скромненька.
В той день, коли він ніс її на руках темними коридорами, він получив дуже добрий гонорар ще й готівкою, адже лікував він синочка народного депутата ще й супер крутого бізнесмена, олігарха.
Та не вийшло у Валі непомітно з кишені усі гроші витягнути. ААА побачив, що Валя намагається гроші витягнути, заловив її на гарячому. Розгублена Валя лупнула ногою в голову ААА, бо очікувала, що тепер їй повний капець приходить, взяла усі гроші і почала втікати. Сама вона була вшоці від себе, не знала, що робити.
Тим часом Вова і надалі стежив за тим як ААА ніс Валю на руках. Але робив це дуже обережно, непомітно, бо дуже боявся ААА, адже йому не раз від нього діставалося на горіхи.
От і втратив слід Вова і не знав він, куди ААА поніс Валю темними коридорами. Сидів він засмучений, адже також домагався Валі. Раптом бачить - Валя біжить.
Вова був здоровенним мужиком, кабанисько такий огого, хоча такий самий дебіл, як і всі решта санітари. Він подумав, що то просто у якогось хворого приступ почався, а Валя від нього утікала. Взяв її і зловив на ходу та взяв на руки. Валя ще була недовго в шоці, але на руках у Вови отямилася. Радів же Вова, радості його не було меж, що Валя тепер у нього на руках.
Отямившись від шоку Валя почала загравати до Вови. А Вова радувався. І так було до кінця робочого дня, коли прийшов Микола.

Уже в кафешці Валя розказала про це все Миколі, якого дуже по-справжньому любила, а він без неї просто жити не міг.
Вислухавши усе це, Микола...
  • 2

#24 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 20.04.2012 – 19:05

Микола подумав, що гроші – це добре, але з таким вільним коханням так і сіфільок недовго підхопити, тому він вирішив сказати своїй коханій, щоб вона так більше не робила. Доки він розмірковував, як це все їй делікатно пояснити в кафе увімкнули повільну музику і Валя сказала, що хоче танцювати. Вова погодився, він встав, і взявши Валю за…

Повідомлення відредагував Олесь Кремінь: 20.04.2012 – 19:08

  • 0

#25 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 20.04.2012 – 20:31

Звідки там взявся Вова не знаю, але вони пішли танцювати і плясали так, що аж грива шаталася, аж раптом...
В кафешці з тріском вивалилася стіна на кухню і з відти в зал увійшов справжній слон, заваливши барну стійку, і голосно заявив: "Муууууу!" І потяг хоботом...

Повідомлення відредагував Олесь Кремінь: 20.04.2012 – 20:58

  • 0

#26 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 20.04.2012 – 22:40

Всі одразу розгубилися і на мить злякано притихли, але не Валя. Вона миттю вискочила на слона і потягла його за обидва вуха на себе, дико кричучі: «ІїїїїїїїїїїХааааааааааа!!!»
У дядька, що сидів в кутку за столиким, від несподіванки, випала цигарка з рота і він не на жарт перелякався. А от слону це сподобалося. Наступної миті слон, ставши дибки на задні лапи, дико сіганув вперед до вихідних дверей з кафе. З шаленим тріском двері одразу стали ширшими на три метри і в різні боки полетіли шматки дерева і цегли, закидаючі всіх хто сидів поблизу. Але Валя вже цього не бачила, вона взагалі нічого не бачила. Слон шалено дико нісся між деревами міського парку і невеликі гнучкі гілячки дерев періодично шмагали розпалену, пристрастю швидкості, Валю по обличчю, плечах, грудях. «Шшшшух! Шшшшух! Шшшшух!» - шмагали гілячки. А Валя в запалі кричала: «Щщще! Щщще! Щщщеее!» Можна було б сказати, що це схоже на оргазм, від сексу з Миколою, та де там – це було ще в тисячу разів крутіше. Але самий крутий супероргазм накрив Валю наступної миті, точніше це був не оргазм, а велетенська стара і товста супергіляка старого крислатого дуба, який ріс посеред парку. Ця гіляка звисала низько з дуба і менш ніж за секунду, з диким хрускотом знесла, Валю з гоночного слона…

Повідомлення відредагував Олесь Кремінь: 20.04.2012 – 22:45

  • 0

#27 xTANATOSx

    ( ╯°□°)╯

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1502 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Столиця самогоноваріння України

Відправлено 20.04.2012 – 23:07

Ги, ви тут такаго понапридумували, що
Зображення
  • 0

#28 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 20.04.2012 – 23:59

Манулу дуже сподобалася жінка, яка шалено неслася міським парком верхи на гоночному слоні. Такого він ще ніколи не бачив… Щелепа у нього відвисла, і він навіть не помітив як сів на кактус, але нічого не відчув….

Сонце стомлено полинуло за обрій, впали сутінки, засяяла перша зірка. Приємну нічну тишу стиха доповнювали спільні акорди не сплячих квакух на парковому ставку, нічні дерева нерухомо стояли в казковому місячному сяйві, відкидаючі дивні тіні на шовковистій траві. Стиха чути цвіркунів і запах, цей свіжий п’янкий запах ночі…
  • 1

#29 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 21.04.2012 – 19:58

На протилежному боці парку під ліхтарем на лавці сиділи Гриць і Марія. Гриць кохав Марію, але не наважувався їй про це сказати. Чи кохала Марія Гриця невідомо. Якось він її спробував обійняти, але Марії це чомусь не сподобалося.
- Гарна ніч, - видихнув Гриць.
- Ага, - посміхнулась Марічка.
Гриць теж посміхнувся і нахилився щоб поцілувати дівчину, але враз отримав ляпоса. Гриць невдоволено наморщив носа, але посміхався. Марія теж посміхнулася і спитала:…
  • 1

#30 Скай

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 86 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 22.04.2012 – 07:25

- Хочеш на мені одружитися? Я не проти. Ти станеш, Грицю, чудовим татусем моїм трьом діточкам. Вони дуже милі та схожі , хоч і від різних батьків; вони так втішаться, коли дізнаються, що матимуть постійного батька, а не ще одного чужого дядька на тиждень, який норовить незрозуміло що всунути мамі то туди то сюди. До речі, коли переїдеш до мене жити, то прикупи добрячий запас презервативів. Я ж не хочу тобі, любий, передати свій СНІД.
Гриць, почувши це, опупів і тут же втратив свідомість. В цей самий час парком проходили обкурені наркомани. Вони побачили Марічку, яка їм махала рукою, а другою знімала хутко маєчку. Вони підійшли та зайнялися з Марічкою коханням....
  • 0

#31 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 22.04.2012 – 15:50

Незабаром Гриць отямився і побачивши, що відбувається не міг в це повірити, він подумав, що він спить і вирішив себе ущипнути за...
  • 0

#32 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 23.04.2012 – 02:19

Ущипнув і переконався, що не спить, що все наяву відбувається. Але не міг все одно Гриць повірити, що Марічка раптом такою шльондрою стала. Гриць давно був знайомий з Марічкою і добре знав її і тому те все, що вона тут йому наговорила хоч і дуже вразило Гриця, але не могло бути правдою, скоріше це марення хворої людини, але ж він бачив, що Марічка щойно була в нормі… Схоже щось пороблено, схоже це чаклунство якесь, так точно чаклунство. Мабуть якась відьма зачаклувала Марічку, а отже Марічка потрапила в біду… Трохи розгребшись зі своїми думками Гриць остаточно прийшов до тями і вирішив діяти. Гриць рішуче підійшов до одного з наркоманів, який намагався пристроїтися з заду до голої Марічки, і так врізав йому боковим ударом ноги, що той перекинувся через лавку і з хрустом завалився у кущів і завмер, а з поміж гілля кумедно стирчав збуджений пісюн. Потім Гриць зняв голу Марічку з другого наркомана, на якому вона стрибала верхи. Вона пручалася, але Гриць діяв рішуче. Цікаво, що той другий наркоман, лежав смирно і трусячись від страху, плачучи благав Гриця:

- Не бий, будь ласка, не бий мене, будь ласка.

- Надінь штани і швидко викликай таксі, - жорстко скомандував Гриць, одягаючи голу Марічку, яка все ще пручалася і якось хворобливо сміялася.

- Так, так я зараз… - заворушився нарік.

- Швидше! – просичав Гриць. Нарік дістав свою мобілу і викликав таксі.

- Все, зараз буде, - відрапортував нарік.

- Гроші діставай! – рявкнув Гриць, завершивши одягати Марічку, яка вже не сміялася і ледве трималася на ногах.

- Так звісно, - швидко віддав свій гаманець нарік. Гриць узяв гаманець, і давши добрячого копняка під сраку наріку, рявкнув:

- Геть з моїх очей!

Нарік швидко потопав парковою алеєю, зовсім забувши про свого приятеля, який і досі нерухомо спочивав у кущах, але з поміж гілля вже нічого не стирчало.

Гриць обережно на руках заніс Марічку в таксі і вони швидко поїхали до одної доброї ворожки чаклунки, з якою він якось познайомився, до речі при дуже загадкових обставинах. Таксі зупинилося біля приватного будинку ворожки. Ворота були відчинені. Гриць обережно взяв, вже зовсім заслаблу Марічку на руки і увійшов на подвір’я. На зустріч йому вийшла ворожка і сказала:….



  • 1

#33 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 23.04.2012 – 08:14

Гриць насправді не знав, хто такий цей нарік, якого він так раком поставив. Насправді це був також мажор і синок самого лікаря ААА.
А ви спитаєтеся, чому нарік так легко здався. Були ж на це причини.
ААА був не простим доктором, і не тільки в тому плані, що лікував мажорів. Він навіть став кумом самого Чивокуні, який і забезпечив йому надійний дах. Тим часом ААА ще отямлювався від удару в голову, який йому нанесла Валя ногою, на який був довжелезний, аж на 12 сантиметрів підбор. Із голови ще довго текла кров, ААА ніяк не міг нічого згадати, що сталося. У нього не була амнезія, просто ще сильно тріщала і боліла голова. Раптом він почав собі пригадувавти про найдорожче, друге після невід'ємних від себе благ - зв'язки, кар'єра, ім'я. Отож він почав пригадувати про Чивокуню.
Сам Чивокуня в цей час поїхав в Японію, на свою батьківщину в одному з попередніх життів, з робочим візитом. Зустрічався він з імператором Японії Акіхіто. Перед тим, як відлетіти до Японії його консультантка і затята захисниця у ЗМІ Ганзя в кедах довго його вчила, як він має там себе вести, як привітатися з імператором.
Уже доїжджає Чивокуня до палацу імператора Акіхіто, дорога була чудесна, не можливо було відвести очей, як гармонійно поєднувалися надсучасні будинки, старовинні пагоди і алеї сакур. Та коли Чивокуня уже прибув до палацу імператора Акіхіто, то був вражений ароматом і красою дивовижного деревця, яке росло пеосеред круглого газону. То пахла і цвіна йолка. Навколо неї цвіла папороть. Уже маючи сумний досвід, сам Чивокуня боявся, щоби вона не вирвалася прямо з коренем і не впала на нього, коли він стоятиме біля імператора Акіхіто. Його страх так заполонив, що він перестав милуватися красою, а почав боятися, що аж забув поклонитися імператору, як це прийнято в Японії, Самому Чивокуні треба було прикласти надзвичайних зусиль, щоби подати руку самому імператору і як добре, що він її не стиснув, бо якби трошки потиснув би долоню, то переламав би усі кісточки кисті імператору, символу Японії. Імператор Акіхіто прийняв самого Чивокуню ніби люб'язно, повів його у свій палац, пригостив чаєм. Посиділи, побалакали, та не довго. Адже поведінка Чивокуні явно ображала японців, тож імператор дуже дипломатично і дуже коректно показав на двері, та не він це особисто зробив, а його обслуга, тобто вищі державні чиновники японії, чи їхні помічники.1
"Я вас навчу... культури" - промовив до себе сам Чивокуня і наказав своїм підлеглим викупити квитки на цілий вагон швидкісного поїзда (для любителів чіплятися за мову потягу). Сів сам Чивокуня в поїзд і поїхав. Та не просто так поїхав, а у тамбурах поставив охорону з левами, аби його жоден японець не пристрелив, якщо зайшов би у вагон. Японські поліцейські, найбільш чесніші і найпорядніші поліцейські світу тільки зі сміхом спостерігали все це, то був для них цирк, шоу, тому вони зовсім нічого не протидіяли. Коли ж можна ще таке побачити в Японії? Там усе є в порядку, а тут шоу, навіть не американське, а від самого Чивокуні. І хоча вони це тихенько спостерігали, але щоби тримати марку Японії, відстояти її честь, не зганьбити її і себе надумали вони тихненько його з Японії спровадити. Не відомо, як у них це вийшло, але на батьківщині самого Чивокуні події уже в цей час розгорталися так.
Дзвонить до Ганзі в кедах кум Чивокуні Литовський, той самий підбитий запорожцем, який врізався в нього, їдучи заднім ходом зі швидкістю 120 км/год., в результаті чого Литовський отримав струс мозку. Його джип тим часом стояв посеред шосейної дороги столиці. Повідомив Литовський Ганзю в кедах, що треба Чивокуню з Японії забирати, бо чуда робляться там, а що ще може бути. Ганзя в кедах прийняла рішення, що треба зробити десь вибух, ніби теракт, а сам Чивокуня мав приїхати на Батьківщину, немов Джеймс Бонд-рятівник. Ба та тут двох зайців вбиваєш - визволяєш Чивокуню від дурниць і перед простим народом показуєш, який сам Чивокуня герой.
Ганзя в кедах почала обдзвонювати всіх кумів самого Чивокуні, і найперше подзвонила до ААА, який ще відходив від удару в голову високим підбором каратістки Валі.
Почувши про те, що треба рятувати Чивокуню, ААА....

Повідомлення відредагував Друг Бобер: 23.04.2012 – 08:44

  • 1

#34 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 23.04.2012 – 16:48

ААА наче миттєво протверезів. Уже по телефону Ганзі в кедах він конкретно заявив:
- За кого ви мене маєте? Можна і іншим способом його з Японії забрати. І так і ніхто нічого не організовував, і ніхто Чивокуню уже з Японії не витягував.
Тим часом вибух стався у Коноплянолісі, зірвали кафе. Хороший привід був, щоби Чивокуня приїхав із Японії передчасно, наче Джеймс Бонд-рятівник.
Як з'ясувала прокуратура, винним у цьому вибуху виявився той самий Гриць, що забрав гроші у наркомана-мажора.
Сидить Гриць у буцигарні і не раз на рікав: чому ж я тій ворожці не повірив. Усю правду про майбутнє вона розказала, і чому я за кордон не втікав негайно...?
Та даремно Гриць на ворожку нарікав. Вона дуже добре знала, як йому допомогти.
Про це знала кохана Марічка. Після того, як коханого Гриця засудили, Марічка...
  • 1

#35 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 23.04.2012 – 16:50

Кумедна байка виходить. :)
  • 0

#36 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 23.04.2012 – 16:54

Перегляд дописуМаківка (23.04.2012 – 16:50) писав:

Кумедна байка виходить. :)
:) Житєйська, навіть життєва. Але як же Грицько? Чекає, не дочекається допомоги від Марічки.
  • 0

#37 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 02.05.2012 – 18:28

Марічка узяла сотню баксів і добрий могарич та й пішла до ворожки, щоб порадитися як Гриця з в'язниці витягати. Прийшла Марічка до ворожки, виклала на стіл всі дарунки і питається поради. А ворожка і каже:....

Повідомлення відредагував Олесь Кремінь: 02.05.2012 – 18:29

  • 0

#38 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 03.05.2012 – 08:47

- Що ж це ти мені таке принесла?
- Це ваша картка, а ше ваша жива водичка.
- Ні то не моя картка, - відповіла чарівниця. - У мене усе в порядку є, ніколи немає безладу, а такі карточики я по одній ніколи не тримаю, а завжди їх зв'язую біндером і тримаю їх не менше, ніж по десять штук, то хоч тоді вони не помнуться.
Після цих слів збагнула Марічка, що повинна вона принести їй не сотню баксів і не могорич, а тільки готівку і у великій сумі. Взяла вона тоді тисячу баксів і пішла до тої знаменитої ворожки, яка давала реклЯми у всі ґазети.
- Ну тепер уже краще, - сказала ворожка, коли марічка до неї принесла тисячу. - Але ж ти не хочеш бути схожою на самого Чивокуню, що тільки тисячу дає. Не треба бути такою скупою. Але за таку суму я уже готова подивитися в кришталеву кулю.
Так і зробила ворожка. Гарненько усе розказала, що як чекає, що буде, і що не буде. І сказала ворожка, що на вас лежить страшене прокляття, яке може зняти тільки вона. Але їй для цього потрібно десять тисяч баксів.
Бідна Марічка пішла додому, вся заплакана, бо не знала, де зараз взяти гроші. Її уже навіть не хвилювало, про те, що ворожка на хамерах роз'їжджається, віллу має таку огого, з басейнами, тенісними кортами, а фасад її будинку весь виложений перлинами. Але незважаючи на це все, вона була простенька жіночка, такмило говорила, дбає про простих людей, таких, як вона, кожного прийме, вислухає, поспівчуває, солодке слово скаже. І не тільки, а ще і глаз зніме, і порчу і вроки. Та тільки знала вона, що від неї смерть на старості втече, буже її шукати, та не знайде її.
Марічка усе тільки думала, де би то взяти гроші, щоби віднести ворожці, щоби визволити свого коханого. Пішла до одного банку брати кредит - не дають, пішла до другого - тесаме, йде в третій - хочуть застави. Заставила Марічка квартиру у своїй хрущовці, щось продала, назбирала грошей і віднесла до ворожки.
- От бачиш, - каже ворожка, - ти так плакала. А я казала, що у тебе все вийде.
Взяла ворожка мітлу сіла на неї і каже:
- Сідай, Марічко заді, як на багажник велосипеда, і тримайся мене обома руками, полетимо твого коханого визволяти. Марічка сіла на мітлу позаду ворожки, і вони швиденько вилетіли з її трьохповерхової вілли аж до самого неба, врізалися ручкою віника в місяць. Хоч це був день, але місяць було видно.
Раптом...
  • 0

#39 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 03.05.2012 – 22:07

Раптом місяць похитнувся і з хрустом зламаної гіляки увірвася, і полетів до низу. Внизу на землі якраз була розташована в’язниця де сидів Гриць. Місяць гепнувся прямо на в’язницю як авіабомба і все вибухнуло, всі стіни і огорожі розлетілися на шматки. Всі в’язні, що вижили повилазили з під уламків і побігли в різні боки хто куди. А тим часом вгорі на метлі ворожка, побачивши, що робиться внизу, розгубилася і аж зойкнула розгублено: « Йопт, ніфігасобі!» А Марічка, сидячи ззаду на багажнику мітли, скориставшись нагодою, дала під сраку старій чаклунці так що та звалилася з мітли і з вереском полетіла до низу:

- Суууууууу…..а!!!!!! – верещала ворожка, летючи зі свистом до землі.

- Пішла ти!!!!!! Це тобі зате що з людей гроші шалені дерла і жила на їхніх стражданнях! – гукала в до гонку згори Марічка. А потім Марічка помітила як внизу серед численних в’язнів, що тікали в різні боки, біжить трохи шкутельгаючи Гриць. Вона зраділа і перелізла потихеньку з багажника на переднє сидіння на мітлі. Потім взялася обома руками за кермо мітли, яке було схоже на кермо Харлей Девідсона і рвучко дала газу. Мітла важко зарокотала і ломонулася вперед на допомогу Грицю….


  • 0

#40 лісовик

    Абориген

  • Заблоковані
  • PipPipPipPip
  • 113 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:з лісу

Відправлено 07.05.2012 – 01:56

Коли Марічка вже майже підлетіла до Гриці, що біг на землі, вона раптом помітила, що Грицю в спину цілиться один з охоронців в’язниці, Марічка дуже кохала Гриця, тому вона ні секунди не роздумуючи стрибнула з мітли-Харлей Девідсон прямо на Гриця і вони разом гепнулися на землю. Гриць зрадів несподіваній появі Марічки і почав радісно її цілувати, але раптом побачив кров і Марічка знепритомніла, вона посміхалася до останнього, їй було добре і солодко прийняти смерть, лежачі на міцних і таких теплих руках Гриця. Серце дівчини, переповнене коханням, зупинилося… Розпачу Гриця не було меж, він любив Марічку більше ніж життя, нащо йому тепер це життя, якщо його щастя махнуло легкими крилами і відправилося в інші світи… В першу мить Гриць хотів заподіяти собі смерть, але побачивши як неподалік в кущах чухає болючу задницю, ворожка, що гепнулася з мітли, у Гриця миттю з’явився план дій. Гриць підняв з землі мітлу-Харлей Девідсон, і поклавши обережно на передню частину сидіння попереду себе Марічку, всівся за кермо і дав газу. Мітла-Харлейка з гуркотом рвонула вперед. Пролітаючи повз кущі Гриць підхопив однією рукою чаклунку і закинувши її на багажник, додав газу.
За мить вони вже підлітали до будинку ворожки. Влетіли у розчинене вікно і сіли посеред хати. Гриць швидко підхопив Марічку і поклав обережно на операційний стіл на якому стояли різні пляшечки, скляночки і глечички з різними чаклунськими приготуваннями

- Що потрібно щоб оживит Марічку? – спитав ворожку Гриць. Ворожка в мить відчула себе на коні і вирішила поквитатися за підсрачник Марічки і все інше. Вона трохи помовчала і сказала:

- Потрібна твоя душа, тоді вона житиме.

- Я згоден, давай швидше не гай часу! - рішуче відповів Гриць і ліг на лавку. Ворожка взяла зі столу якийсь глечичок і посипала Гриця якимсь порошком. Гриць вмить знепритомнів і від нього відділилася напівпрозора, світла і чиста хмаринка. Ворожка швидко і радісно схопила ту хмаринку весело приговорюючи:

- Хе-хе-хе тупі коханці, я й без твоєї душі могла оживити її, але мені це непотрібно, от тепер в мене зараз буде гарна вечеря, давно я не їла свіжої смаженої душатинки, - і з цими словами чаклунка взяла душу Гриця і поклавши її на велетенську пательню і хотіла вже поставити її в піч. Але потім вона подумала, що нє царскоє ето дєло, вечерю готувати і тому вирішила все ж таки оживити Марічку, нехай мені вечерю зготує, та і в хаті в мене давно ніхто не прибирав, білизни он купа брудної лежить, короче рабиня мені якраз треба. Отже посипала вона Марічку порошком з іншого глечика і Марічка ожила…. Марічка відкрила очі і підвелася, потім побачила мертвого Гриця на лавці, а потім поглянула на велику пательню, на якій лежала білосніжна хмаринка з наліпкою з одного боку «Душа Гриця» і з наліпкою з другого боку «Продано», і все в мить зрозуміла. Марічка як опечена зіскочила зі столу і схопивши велетенського баняка, який стояв неподалік, гепнула ним ворожку по голові та вирубилася, так нічого і не встигнувши зрозуміти, що сталося. Потім Марічка підійшла до пательні, і обережно взявши на руки білосніжну душу Гриця, ніжно поцілувала її… Потім підійшла до Гриці, що лежав мертвий на лавці. Не встигла вона ще підійти як душа сама плавно піднялася з рук Марічки і полинула до тіла Гриця… За мить Гриць відкрив очі і побачив Марічку, яка сиділа поруч біля нього на лавці. «Марічка жива!!!» - блискавкою вдарила думка в голові у Гриця. – «Живааа!!!». Гриць нічого не питав і не пояснював, він не тямив себе від радості, він ніжно обійняв Марічку і тихо сказав їй:

- Без тебе мені непотрібно це дурнувате життя, ти моє щастя.

- А ти моє щастя, - ніжно стиха відповіла Марічка. Потім вони палко, палко поцілувалися. Потім Гриць змахнув зі столу всі ті чаклунські пляшечки і скляночки і підхопивши ніжно Марічку на руки поклав її на широкий стіл і вони зайнялися коханням, палким, пристрасним до нестями коханням. Вони кохалися так, що в шафі, що стояла під стіною, стрибав і бряжчав посуд і шафа хиталася. На весь цей шум опритомніла чаклунка. Вона помітила що робиться на столі і хотіла вже підскочити і гнівно щось гукнути, але в ту ж мить серед стрибаючого посуду на шафі з верхньої полиці звалився величезний глечик, він з брязкотом розбився об голову ворожки, чаклунка почула як у вухах зацвірінькали пташечки, її очі збіглися в куточок і чаклунка ушла в нокаут . А тим часом Марічка з Грицем трохи стомилися. З широкого столу вони перейшли на невеличке ліжко, що стояло під стіною і продовжили там кохатися, але тепер їхнє кохання було повільним, спокійним, розслабляючим, сповненим ніжності і пестощів. Так вони ще довго тихенько ніжили і пестили одне одного, аж поки не заснули… А ранком Марічка з Грицем всілися на ворожчину мітлу-Харлей Девідсон і давши газу, з гуркотом вилетіли додому. Незабаром очунялася чаклунка. Оглянула все навколо і з прикрістю забурчала: «Нє ну ви тільки погляньте!» - обурено буркотіла чаклунка. – «Що ж ці кохасики натворили! Стола проломили, наче на ньому коняки гарцювали! Ліжко пом’яли, всі покривала на ньому наче із задниці дістали! Мітлу-Харлєйку угнали! Ох же ж і засранці ці кохасики! Права була моя матуся, коли казала щоб я ніколи з закоханими не зв’язувалася бо кохання перемагає смерть і чаклунство, ох же ж права була моя матуся» - бідкалася чаклунка, чухаючи величезну гулю на лобі…


  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних