Перейти до вмісту

Навіщо апостроф перед ї?


Повідомлень в темі: 68

#21 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 16.03.2012 – 14:50

Без апострофа - саме "віхати". Як і ряд (а не рйяд), лях (а не лйях).
Приміром, у слова пів’яблука, дит’ясла Чинний правопис передбачає апостроф. От мені він тут муляє око. Тебе не дивує?
  • 1

#22 Елегантний

    Писар

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPip
  • 402 повідомлень
  • Стать:Не скажу

Відправлено 16.03.2012 – 19:11

Перегляд дописуManfred (15.03.2012 – 09:59) писав:

нафіга перед ї писати апостроф?
щоб було дофіга. слів, прикрашених апострофом.
  • 0

#23 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4218 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 18.03.2012 – 00:10

Перегляд дописуМаківка (16.03.2012 – 11:08) писав:

А в буряк й губиться? Крякати, крюк, рябий, звірячий? Тож чому воно не втратиться у в’їхати?

Я, ю, є з тієї ж парафії.
Можливо просто тому, що Я та Ю можуть як йотування виражати, так і пом’якшення попереднього приголосного, якщо стоять після певних звуків. Тому в словах подвір’я, бур’ян.. без апострофа не обійтись, адже попередній звук Р може бути як твердим, так і м’яким. Ї здається виражає тільки йотування, й апостроф там пришийкобиліхвіст, як не крути. У принципі без апострофа можна було би обійтись і в словах мясо, бють, вяжуть, адже м, б, в м’якими не бувають, тож апостроф там зайвий, гіпотетичний справжній українесь все одно тих звуків м’яко не вимовить. Але то у принципі, на практиці є російська мова, де ті звуки бувають м’якими, й доцільно вживати апостроф, бо всі українці вміють вимовляти ті звуки м’яко. Хоча це фактично зайве вимушене ускладнення, потреба якого випливає не із фонетики власне української, а із фонетики російської.

Перегляд дописуМаківка (16.03.2012 – 14:50) писав:

Без апострофа - саме "віхати". Як і ряд (а не рйяд), лях (а не лйях).
Приміром, у слова пів’яблука, дит’ясла Чинний правопис передбачає апостроф. От мені він тут муляє око. Тебе не дивує?
Чому? Вйіхати, иначе не прочитаєте, адже там ї, а не і. В дит’ясла не дивує, бо він твердість Т позначає, без нього Я позначало би не йотування, а пом’якшення Т, як у слові дитя. А пів’яблука то просто пів яблука, адже в українській є слово пів. В російській слово поляблока просто необхідно разом писати, бо пол там означає геть инше. а наше пів’яблука чи півяблука то звичайне копіювання російського написання.

Повідомлення відредагував kalamar: 18.03.2012 – 00:12

  • 1

#24 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 18.03.2012 – 14:55

Перегляд дописуkalamar (18.03.2012 – 00:10) писав:

Ї здається виражає тільки йотування, й апостроф там пришийкобиліхвіст, як не крути.
Я, ю, є можуть позначати як один звук, так і два (зважаючи в якій позиції). Ї з тієї ж парафії. То чому він (раптом) не зможе без апострофа переродитися?

Цитата

Ї здається виражає тільки йотування, й апостроф там пришийкобиліхвіст, як не крути.
Маячня. Як не крути.

Цитата

У принципі без апострофа можна було би обійтись і в словах мясо, бють, вяжуть....
Ще чого?! )) Тверді звуки вже зовсім деградують.

Цитата

...адже м, б, в м’якими не бувають...
Пом’якшеними: свято, вівця, білет, місяць...

Цитата

Чому? Вйіхати, иначе не прочитаєте
Я й иначе не прочитаю. :)

Цитата

В дит’ясла не дивує, бо він твердість Т позначає, без нього Я позначало би не йотування, а пом’якшення Т, як у слові дитя.
Ну чому ж? ;-) У дієслові в’їхати в також вимовляємо твердо. А вам там апостроф тисне. )

Повідомлення відредагував Маківка: 18.03.2012 – 15:01

  • 2

#25 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4218 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 18.03.2012 – 21:57

Перегляд дописуМаківка (18.03.2012 – 14:55) писав:

Я, ю, є можуть позначати як один звук, так і два (зважаючи в якій позиції). Ї з тієї ж парафії. То чому він (раптом) не зможе без апострофа переродитися?
Та ні! Я не знаю жодного слова, де би Ї позначало пом’якшення. Ї позначає тільки ЙІ, тоді як Я та Ю, позначають або ЙА, ЙУ, або м’якість приголосного.

Перегляд дописуМаківка (18.03.2012 – 14:55) писав:

Маячня. Як не крути.
Дайте приклад слова із ї, де Ї пом’якшує приголосну. Якщо такого прикладу не дасте, то апостроф там самий натуральний пришийкобиліхвіст.

Перегляд дописуМаківка (18.03.2012 – 14:55) писав:

Ще чого?! )) Тверді звуки вже зовсім деградують.
Я не писав, що то доцільно робити, я написав, що в більшості благополучніших мов там би теж не було апострофа, бо фактично він і там зайвий.

Перегляд дописуМаківка (18.03.2012 – 14:55) писав:

Пом’якшеними: свято, вівця, білет, місяць...
Скажете таке. :wink2:
Вони там не пом’якшені, тільки зовсім трохи пом’якшені, напівпом’якшені. А у слові свято с пом’якшується с, а не в, то читається як сьвато, а зовсім не як свьято.

Перегляд дописуМаківка (18.03.2012 – 14:55) писав:

Ну чому ж? ;-) У дієслові в’їхати в також вимовляємо твердо. А вам там апостроф тисне. )
Невже я так незрозуміло написав?
В завжди твердо вимовляється, тільки перед і зовсім трохи пом’кшується, це по перше.
Ї слугує тільки для передачі ЙІ, й не використовується для передачі пом’якшення, як Я та Ю, це по друге.
В сумі, апостроф там цілком і повністю зайвий.
Щодо мене, чи мене муляє, то мені якось все одно, я там апострофа все одно звичайно не пишу. Яка різниця? З суто естетичного погляду дармовис-апостроф перед Ї виглядає кепсько.

P. S. Гаразд, в зв’язку із сьватами, апостроф перед Я та Ю й після В ви реабілітували, бо Я справді може пом’якшувати приголосну перед В. Але перед Ї апостроф, як не крути, зайвий.

Повідомлення відредагував kalamar: 18.03.2012 – 22:10

  • 1

#26 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1739 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 18.03.2012 – 22:58

все просто, - багато літер.)))
ай мін, що і і ї конукурують, адже якби було тіке ї, то все було б гармонійно, вїн тягне, в*їхав зав*яз. а так маємо окрему літеру яка не йотована але помякшує (і) і її йотований варіант. якщо писати ї без апосторофа, то виникає ще одне правило в цій плутанині. я,є,ю так, - ї по-інакшому. може б краще задатись питанням: а нафіга взагалі ці надлишокві літери, які вонясть таку кашу, адже йот, мякого знаку достатньо для всього, і вибудовується послідовна прості і чітка система. навіть іноземнцям легше було вчити.
напр.
тьагне
вйіхав
йуний
ньу ньу. :lol:
оце дійсно було б круто.
  • 1

#27 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.03.2012 – 09:25

Перегляд дописуkalamar (18.03.2012 – 21:57) писав:

Дайте приклад слова із ї, де Ї пом’якшує приголосну. Якщо такого прикладу не дасте, то апостроф там самий натуральний пришийкобиліхвіст.
Пане, читайте уважніше. У попередніх дописах я акцентувала увагу на тому, що ї завжди позначає два звуки. Однак без апострофа літера може деградувати. Себто пом’якшитися (а Ви передбачте, що цього не станеться).

Перегляд дописуkalamar (18.03.2012 – 21:57) писав:

Я не писав, що то доцільно робити, я написав, що в більшості благополучніших мов там би теж не було апострофа, бо фактично він і там зайвий.
Ще скажіть, що наша мова "неблагополучна". :-)

Перегляд дописуkalamar (18.03.2012 – 21:57) писав:

Скажете таке. :wink2:
Вони там не пом’якшені, тільки зовсім трохи пом’якшені, напівпом’якшені. А у слові свято с пом’якшується с, а не в, то читається як сьвато, а зовсім не як свьято.
Це із серії "трішки вагітна". :wink2:

Перегляд дописуkalamar (18.03.2012 – 21:57) писав:

Щодо мене, чи мене муляє, то мені якось все одно, я там апострофа все одно звичайно не пишу. Яка різниця?
Звісно. А яка різниця, де тицяти апостроф. От не пишу - і край. )))

Перегляд дописуkalamar (18.03.2012 – 21:57) писав:

P. S. Гаразд, в зв’язку із сьватами, апостроф перед Я та Ю й після В ви реабілітували, бо Я справді може пом’якшувати приголосну перед В. Але перед Ї апостроф, як не крути, зайвий.
У чоловіків теж багато що є зайвого. Як не крути. )

Гаразд, хлопи. Перефразую слова, сказані моїм духовним наставником: "Чоловічка логіка – брак всілякої логіки". :wink2:
Тож воюйте тут з вітряками. А я поспостерігаю за вами. ;-)
  • 1

#28 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.03.2012 – 09:41

Перегляд дописуManfred (19.03.2012 – 09:32) писав:

І ці два звуки й та і, пра? Тоді звідки прочитання вїхала, як [віхала]?
Без апострофа так і читатиметься. Хіба невтямки?

П. с. Відпускайте вже мене. Бо буде "лінк-ланка". )))

Перегляд допису_Ex (18.03.2012 – 22:58) писав:

все просто, - багато літер.)))
...адже якби було тіке ї, то все було б гармонійно...
Колись так і було.

Перегляд дописуManfred (19.03.2012 – 09:35) писав:

Логічно ;-)
Невже згоден? ;-)

Повідомлення відредагував Маківка: 19.03.2012 – 09:42

  • 1

#29 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.03.2012 – 09:46

І не думай започатковувати нову тему! )))

Цитата


§ 7. Чинний правопис

1. Йо пишеться для позначення звукосполучення й + о:
а) На початку слова й після голосного: його, йому, завойований, район, чийого.
б) Після приголосного, переважно на початку складу: батальйон, бульйон, вйокати, Воробйов, курйоз, мільйон, серйозний, Соловйов.
2. ЬО пишеться після приголосного для позначення м’якості приголосного перед о: всього, Ковальов, Линьов, льон, сьогодні, сьомий, трьох, цього.

Перегляд дописуManfred (19.03.2012 – 09:43) писав:

Майже ;-)
Звісно ж. Бо фраза в оригіналі звучала трішки інакше. ;-)

Перегляд дописуManfred (19.03.2012 – 09:43) писав:

..про роздільне прочитання літери й після приголосних, у словах кшталту підйом?
Роздільне? :huh:

Це й окремо від о?
  • 2

#30 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.03.2012 – 10:22

Ви нестерпні. ;-) І невиправні. ;-)

Цитата

От бачиш, і ніякого пом'якшення приголосного у слові підйом та подібних, не відбулося, через відсутність апострофу, то чому вона має з'явитися у випадку з ї?
Тому що воно є у випадку з я, є, ю. :) Ну, як ще пояснити?
  • 0

#31 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.03.2012 – 10:32

Перегляд дописуManfred (19.03.2012 – 10:27) писав:

Але я зрозумів, що ти проти і помреш стоячи за існуючі правила, тому можна не продовжувати ;-)
Я не проти правил. Бо для мене як мовника вони закон. Однак я проти абсурду (бо інакше це і не назвеш)). Тому й хочу поспостерігати за вашими "доказами". Цікаво ж. :)

П. с. І вмирати я ще не збираюся. ;-)
  • 0

#32 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4218 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 19.03.2012 – 12:02

Перегляд дописуМаківка (19.03.2012 – 09:25) писав:

Це із серії "трішки вагітна". :wink2:
Якщо ви аж так, то там сьўато, й те ў пом’якшити доволі проблематично, :lol: навіть якщо дуже захотіти. Хіба можливо хтось із російським В то уже вимовляє, як свьято. :blink:

Перегляд дописуManfred (19.03.2012 – 10:27) писав:

Бо вони читаються після приголосних, як [ьа], [ье], [ьу], а ї — ні. Але я зрозумів, що ти пр сліоти і помреш стоячи за існуючі правила, тому можна не продовжувати ;-)
Припускати, що у жінок є логіка, то vain thinking. :angry2:
  • 0

#33 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 19.03.2012 – 12:26

Перегляд дописуkalamar (19.03.2012 – 12:02) писав:

Припускати, що у жінок є логіка, то vain thinking. :angry2:
Так, що за наїзди? )))

Перегляд дописуkalamar (19.03.2012 – 12:02) писав:

Якщо ви аж так, то там сьўато, й те ў пом’якшити доволі проблематично, :lol: навіть якщо дуже захотіти. Хіба можливо хтось із російським В то уже вимовляє, як свьято. :blink:
Ну от. І чим той вислів не пророчий? ))
Прихований текст

  • 0

#34 _Ex

    STATUS_OK

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1739 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Бахмут, Південна Слобожанщина, Україна

Відправлено 20.03.2012 – 06:46

Перегляд дописуkalamar (19.03.2012 – 12:02) писав:

Якщо ви аж так, то там сьўато, й те ў пом’якшити доволі проблематично, :lol: навіть якщо дуже захотіти. Хіба можливо хтось із російським В то уже вимовляє, як свьято. :blink:


Припускати, що у жінок є логіка, то vain thinking. :angry2:
Абсолютно не сьуато! По-перше с там _непалаталізоване_. Бо якщо ви навигадували що напр. "в" "ледь" помякшується перед "і", то тим паче, в слові свято с тверде. (А от перед І таки палаталізовані приголосні). По-друге, там губно-зубне В, а отією карлючкою передають губногубний напівголосний W коротше. І це губно-зубне В ніяке не російскье. Звісно, ви викривлюєте як вам подобається, але хоча б трохи оглядалися на те як воно насправді є. Це треба так косити під польске, шоб бачити там сЬвято, може ще й шЬвято? <_< І цікаво про логіку, ви заперечуєте палаталізованість в слові свято, другого приголосного, аргументуючи шо там взагалі непомякшуваний звук (У з діакритикою). То ж виходить там твердий звук, точніше відкритий голосний! Логічно, авдже саме це ми всі чуємо коли кажемо свято. І відмінність від напр. "свата" саме не палаталізованістю втворюється а У. :ggggg:

В укр. мові є голосний закритий який не помякшує приголосних. Це И. Він читається відкритіше за І що огічно, історично відбудося розмежування, але на місці старих так би мовити позицій И в укр. мові стоїть И. І ми втратиоли там палаталізацію як і перед Е як і всі мовіи крмі пол біл рос. Наш И це зовсім не bI. Хоча історичний bI, теж злився з И. У нас і И і Е читаються доволі відкрито (твердо), хоча діалектно то варіюється, напр. на Житомирщині принаймні десь там, можна почути що И читається майже як І, але всеодно НЕ помякшує приголосної.
Отже маємо набір літер які познчають звуки і літери ці не ознчають помякшення попередньої приголосної:
А, О, У, И.
Але в результаті розвитку мови втворилися позиції де палаталізація приголосного йде там де за нею йде не обовязково І, Е, Ь. Ь як звук взагалі зник, утоврилися мякі приголосні перед приголосними і на ікнці слова. Водночас і перед И і перед Е відбулась диспалаталізація приголосгних, Але з інших звуків утоврилися склади зі збереженням мякості приголосної і незалежно чи там голонса відкрита тепер, типу складу ньа, як в місцях зміни мякої носової голосної яка в нас дала "а" з мякою приголосною чи закрита, як на місці сферчиного огубленого "і" (Ü) в вакуумі :lol: на місці дифтонгів як в словах типу ніс, тепер там треба якихсь додаткових засобів для передачіі мякости. Для закритого звуку І, укр. мова взяла букву І треба сказати я не розумію яку розрізнювальну роль І та И грали в старолсовянській мові я не знаю, скоріше за все ніякої і були просто відображенням йота та іпсилона відповідно. Але в суч укр. мові воно розрізнює. Ю йде з давности, і слід дмуати Я скопіювали з цього принципу: тобо JA- або палаталіз. приг. + (А/У), але це зробили москалі. Ну й уже в нас по тому ж приницпу зробили Є і Ї, перше бо в нас Е не палаталізує, і просто клонували московське Е яке й палалізує і йотується в відповідних позиціях, а для відмінности від латиницзованої Е взаяли стару форму. Просто в нса хоч трохи але є складів *ье. А ї взяли бо в нас часто є склад -JI-. Потреби в палатізующій попередній приоглосній не було, бо вже була І, а от схотліося ЙІ передавати однією буквою. Для ЙО і палаталізації перед О крючочків ніхто чомусь не вигадав. От так і втоврився вінігрет який маємо зараз. Але в ньому Ї принаймні ВПИСУЄТЬСЯ в ті ж правила що й Є Я Ю. Тобто формально ВЇН - це те саме що й ВІН. А апеляції до логіки - уе тут просто ускладнення подальша дисгармонізація правил з цими буквами.
Пишімо взагалі без надлишкових літер. В принципі, навть І мжна було б винкинутиЮ слово віник писати як вьиник. Але як jе то вже хай буде. Те що там перше И читається закритіше ніж друге - нічого старшного: в слові мовленньеве, - перше Е теж закритіше ніж друге. Нам просто не треба бачити звук якйи передається И шо це як кац. bl, бо це не так. Наше И це як англ коротке І, і наше Е так само. просто в нас є ділення на мякі і тверді приголосні, і логічно звуки И і Е звуки переднього ряду, в одних позиціях закриваються сильніше (після мяких приголосних) а в інших значно слабіше (після твердих). А зараз в нса якась схибнута орієнатція і оця напр. транслітерація mykolyni dity my prychodyly Nymydorynych... жах. Це трохи вже інше, але з ітєї ж опери. До речі прихильникам писати Инакше, мало б бути легше бачити І як той самий И тіке закритиіший. Тобто йому як і закриішому Е як с слові ллється напр. окрема буква та власне аж дві!!! що й спричиняжє такі теми, точніше думки в темами висвітлені, - це надмірність яка тіке штучно вскладнює і спантеличує. Іно земців які схотіли б учити нашу мову.
  • 1

#35 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4218 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 20.03.2012 – 09:23

Перегляд допису_Ex (20.03.2012 – 06:46) писав:

Абсолютно не сьуато! По-перше с там _непалаталізоване_.
Та палаталізоване там С. Заглянули би в якийсь довідник, абощо. С’в’’ято, дз’в’’якнути.

Перегляд допису_Ex (20.03.2012 – 06:46) писав:

а отією карлючкою передають губногубний напівголосний W коротше.
Так, я тією карлючкою передаю саме губно -губний. При вимові слова свято спочатку вимовляється м’яке С, далі швидко зходяться губи, і швидко розходяться на звук А. До речі, українське В переважно і є губно-губне.

Цитата

в кінці слова після голосного, в середині слова після голосного перед приголосним та на початку слова перед приголосним набуває більшої звучності і переходить у нескладотворчий [ў]: [браў], [поўтори́ти], [ўплиў].

  • 1

#36 Друг Бобер

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1966 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 20.03.2012 – 09:31

Апостроф мусить бути обов'язково, адже це норма правопису. А якщо тим, хто ті норми встановлює, чи фіксує, чи як би то там вони свою роботу не називали, дати ідею визначити норму, за якою не потрібно апострофа перед "ї", то вони й півправописа (чи пів правописа) перепишуть. У нас так в буває. Не надивуємося ми потім.
  • 0

#37 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 20.03.2012 – 12:10

Про ведення апострофа в українську орфографію ("Історія українського правопису"). Дещо зацитую.

Степан Смаль-Стоцький:


Зображення

І. Нечуй-Левицький:

Зображення

Б. Грінченко:

Зображення
Зображення

П. с. Можу кинути хрестоматію у форматі дежавю (якщо кого зацікавить).
  • 1

#38 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 20.03.2012 – 13:04

Не люблю, коли на мене тиснуть, Манфреде. Що хотіла - сказала.
Дякую за увагу.

П. с. Як можна говорити про апостроф, не цікавлячись історією?
  • 2

#39 Маківка

    пані Ексцентричність

  • Заблоковані
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3933 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Країна казкових мрій

Відправлено 20.03.2012 – 13:18

Перегляд дописуManfred (20.03.2012 – 13:12) писав:

Питання було, тиску — ні. Хто не хоче — не відповідає.
Так не запитують, Манфреде. А нав’язувати свою мрію, думаю, зайве. Тож задля уникнення флейму дискусію припиняю.
  • 2

#40 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4218 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 20.03.2012 – 19:09

Перегляд дописуДруг Бобер (20.03.2012 – 09:31) писав:

Апостроф мусить бути обов'язково, адже це норма правопису. А якщо тим, хто ті норми встановлює, чи фіксує, чи як би то там вони свою роботу не називали, дати ідею визначити норму, за якою не потрібно апострофа перед "ї", то вони й півправописа (чи пів правописа) перепишуть. У нас так в буває. Не надивуємося ми потім.
Та власне ніхто ні на чому тут не наполягав.
Українська ортографія зовсім не є вершиною досконалості, тож не треба робити із неї священну корову. У нас часто ображаються на ортографію англійської, бо там пишуть bright бріхт, а вимовляють брайт. Але та ортографія принаймні історична, просто слова пишуться згідно до вимови, яка була до великого зсуву голосних, який їм всю систему голосних кардинально поплутав. Всупереч поширеному уявленню, що у нас, як пишеться, так і читається, в українській ортографії багато підводного каміння, подібного до того сьўата.
І можлива значно краща ортографія, приклад - ортографія білоруської.
  • 1



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних