Перейти до вмісту

Позитивна та екзистенційна психологія


Повідомлень в темі: 63

#21 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4225 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 13.02.2012 – 16:08

Перегляд дописуManfred (13.02.2012 – 14:32) писав:

Блискавиця,
дяка цікаво. А от як ви прокоментуєте такий негатив часто зустрічається у мережі:
1. Запитує про щось, що їй робити у певній ситуації?
2. Відповідає їй: точно не це і не це. Як варіянт: тільки дебіли (йолопи, придурки тощо) можуть чинити так.
Жодної конструктивної поради не висловлюється, проте такі демагогічні відповіді виглядають ефектно і знаходять широке співчуття у мас та лідерів опіній.
Буддист би просто сказав, що нічого не потрібно робити.

Перегляд дописуБлискавиця (13.02.2012 – 12:20) писав:

Наведу такий приклад позитивного мислення : при словесній команді ("от піду і зроблю це") у мозку виникає домінантне вогнище збудження, спрямоване на вирішення задачі, інші ділянки на цей час гальмуються.
Якщо ж включити команду у вигляді заперечення (от не буду сидіти і не байдикуватиму) - відбувається гальмування процесів сидіння і байдикування, проте не факт, що ви підете і щось зробите :)
Гаразд. Тобто, коли я в цей момент уже щось роблю, й думаю, все, не буду цього робити - це мислення негативне. А коли я думаю, та пішло воно нафіг (евфемістично) - це позитивне. Тепер зрозуміло. :)
  • 2

#22 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 13.02.2012 – 16:48

Перегляд дописуБлискавиця (12.02.2012 – 00:32) писав:

Я не збиралася складати твій, каламаре, психологічний портрет :). І не збираюся ні з ким на форумі цього робити. Ти написав "мені шкода", цей вираз уже набрав класичного значення агресії щодо людини, до якої застосовується. Рекомендую почитати луркмор. Рекомендую, тому що написане там про фразу "мне вас жаль", відповідає і психологічним уявленням про приховані емоції в тексті також.

А навіщо впадати в крайнощі? Вічно щасливим не можуть бути навіть розумово неповноцінні, якщо вас цікавить моя думка з цього приводу. Але й вічно нещасним теж ніхто не може бути. Заперечні форми не є абсолютно шкідливими. В той же час мислення і вираження своїх думок у заперечній формі і справді є специфічним, та може негативно впливати. Але це ні разу не означає, що написане на форумі із часткою НЕ, чи будь-які інші заперечення, написані на форумі, можуть негативно впливати. Хіба що людина, яка їх читає, є вразливою і справді цим перейматиметься.
У сеансах психотерапії вираження своїх думок або почуттів у заперечній формі одразу ж приверне увагу психолога-професіонала. Як терапія розгорнеться далі - це індивідуально.
Ну а про народні "зурочення", "наслання", "пороблення" негативними фразами відомо всім і без психології.
я написав що мені тебе шкода :)

Перегляд дописуБлискавиця (13.02.2012 – 12:20) писав:

Наведу такий приклад позитивного мислення : при словесній команді ("от піду і зроблю це") у мозку виникає домінантне вогнище збудження, спрямоване на вирішення задачі, інші ділянки на цей час гальмуються.
Якщо ж включити команду у вигляді заперечення (от не буду сидіти і не байдикуватиму) - відбувається гальмування процесів сидіння і байдикування, проте не факт, що ви підете і щось зробите :)

а що робити коли в процесі роботи думаєш так: "дял того щоб зробити пункт 2, треба вирішити пукт 1, за умови якщо властивість х буде мати параметр 100, ні робити пункт 2" тут же без ні ніяк
або наприклад якщо вирішуєш проблему методом поступового виключення, то проходиш багато пунктів "не" доки доберешся до проблеми/поломки, виходить якщо користуєшся методом поступового виключення то просто під кінець робочого дня депресія має накрити мідним тазом?
  • 2

#23 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4225 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 13.02.2012 – 21:33

Перегляд дописуKatod (13.02.2012 – 16:48) писав:

а що робити коли в процесі роботи думаєш так: "дял того щоб зробити пункт 2, треба вирішити пукт 1, за умови якщо властивість х буде мати параметр 100, ні робити пункт 2" тут же без ні ніяк
або наприклад якщо вирішуєш проблему методом поступового виключення, то проходиш багато пунктів "не" доки доберешся до проблеми/поломки, виходить якщо користуєшся методом поступового виключення то просто під кінець робочого дня депресія має накрити мідним тазом?
Там уже є відповідь, слід мислити позитивно.
Напр. якщо десь щось зламалось, й треба знайти де, а те де може бути в двадцяти різних місцях, неминуче на негативне мислення ловишся і депресію отримуєш. Бо думаєш, чи не тут, превіряєш, ні, не тут, може там, ні не там, ..., а чи не розбити нафік тут все кувалдою!, але й це не спрацьовує, адже така думка з не не обов’язково до дії веде.
При позитивному підході зовсім инша справа, бо одразу думаєш, кидаю займатись їрундою, і йду пити пиво, й одразу берешся за кувадлу, розбиваєш все нафік, при цьому одержуєш масу позитивних емоцій і йдеш пити пиво. Ніякої депресії. :)
  • 3

#24 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4225 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.02.2012 – 10:16

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 09:43) писав:

Як на мене, у темі вимальовується принаймні дві підтеми негативу:
1. Негатив лексичний з часткою "не" та иншими запереченнями;
2. Негатив емоційно-психологічний.

Особисто я часто спостерігаю прояв першого на дітях у їх спілкування з батьками, матусі часто кажуть: "Не бери це!" і дитина миттєво тягне руцю, щоб взяти, тобто дитина сприймає опис дії пропускаючи частку "не", як оглядач некоректний теґ.
Вигадайте нову мову, та й по всьому. Чому ви вважаєте, що причина в частці не? Спробуйте заперечити дитині без не, й подивіться, чи буде инший результат. :wink2: Слова з не й без не математично рівноцінні. Той самий вираз можна з не записати, а можна записати без не, найкоротшим він звичайно буде при деякій суміші. Якщо беретесь твердити про шкідливість не, давайте реальні докази, а не ля-ля-ля.
Звичайно слова впливають на психіку, але до чого тут не? Наприклад магічні фольклорні прокляття теж особливо не не виділяють. Там часток не не більше, ніж в звичайній мові. Але магія діє на людину, лише коли людина вірить в магічні властивості слів. Заявляти про шкідливість не, й не навести на користь того справді переконливих аргументів, то ширити шкідливі для психіки забобони. :angry2:
  • 1

#25 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 14.02.2012 – 10:39

ай не не не не не
ай не не не
ай не не
старовинна негативна приповідка :)

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 09:43) писав:

Як на мене, у темі вимальовується принаймні дві підтеми негативу:
1. Негатив лексичний з часткою "не" та иншими запереченнями;
2. Негатив емоційно-психологічний.

Особисто я часто спостерігаю прояв першого на дітях у їх спілкування з батьками, матусі часто кажуть: "Не бери це!" і дитина миттєво тягне руцю, щоб взяти, тобто дитина сприймає опис дії пропускаючи частку "не", як оглядач некоректний теґ.

Тепер щодо другого. Чому так часто хочеться щось прокоментувати у мережі, з чим не згоден? Коли хтось написав те, з чим згоден, ну плюсонув, ну максимум можеш дописати пару млявих слів згоди і ВСЕ. А от коли з чимось не згоден, то тут починається найцікавіше, розгляд думок опонента, добре ще коли тільки неупереджений огляд, але ж тут й емоції підключаються! Як це хтось думає не так, як я?! Тоді, або я дурень, або він / вона! І це терміново треба з'ясувати, хто ж з нас дурень, а дурнем бути нікому не хочеться, тому в хід іде все: раціональні докази та аргументи, ірраціональні, психологічні маніпуляції, висміювання опонента із залученням гурту підтримки авторитетних лідерів опіній тощо. Тобто перемога за будь-яку ціну і хто у цій бійці вже думає за Істину за те, як воно насправді? Мабуть, ніхто. Більше того, коли на кін поставлений авторитет нашого его, то що може зупинити дискусію? Виникає питання: чи не є інтереси нашого его справжньою причиною інтелектуального негативу у дискусіях та спілкуванні взагалі?
власне, більшість думок суб"єктивні
думаю, варто вказувати на недоліки і недогляди в думці чи то опонента, чи навіть людини яка розділяє твій погляд
блін, я написав слова з не, ааааааа
  • 3

#26 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 14.02.2012 – 11:51

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 10:50) писав:

Приклад негативу через обстьобування думки опонента, замість аргументації, працює чудово. Масам подобається. А позивні сценарії реагування ви маєте?
так в тому справа, що в мене немає негативних емоцій щодо цього
причипилися до не, позитивна психологія займається зовсім іншим, я так зрозумів з того що написано в джерелах не так сильно віддалених

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 10:50) писав:

Карнеґі вважав це безглуздим, бо людина не сприймає критики, точніше вона починає захищатися, що веде до ескалації конфлікту, а ніяк не з'ясування істини.
не про критику йде мова, а про неточності, похибки, мінус десь загубив, наприклад. Якщо не вказати на помилку до теза буде неправильною
  • 1

#27 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4225 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.02.2012 – 12:47

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 10:50) писав:

Я наче й не заперечував, що з погляду логіки / математики вони рівноцінні, ми ж про психологію. А у психології є свої особливості сприйняття різних слів.
Ніхто не твердить, що в мові заперечна форма завжди еквівалентна ствердній. Коли ви вище написали, "Я наче й не заперечував", то слабше, ніж "Я погодився". Викликає несприйняття заява, що мовляв якась форма правильна, а инша шкідлива для психіки.

Цитата

А у психології є свої особливості сприйняття різних слів.
А до чого тут взагалі психологія? В мові формальні синоніми мають різні відтінки й значення.

Цитата

Докази я й сам хочу почути від Блискавиці для цього цю тему і започаткував.
Так, ви часто приводите психологію, як науку, методи якої кардинально різняться від фізики чи математики. Але це не так, різниця значно менша, ніж ви уявляєте. От тільки в нас психологія, як і ряд инших суспільних та гуманітарних наук, (хоч психологія здається наука біологічна, тобто саме природнича) погано розвинута з банальної причини, панування ідеології над наукою в колишньому СССР. Коли західна психологія давно пережила фетишизування Фройдизму, то у нас Фройд вактично був заборонений, й з’явився 20 років тому, як найвище досягнення психологічної думки.
Я якось бачив по Дискавері передачу, де вивчалась здатність людського мозку до багатозадачності. Напр. керувати машиною й одночасно по мобільному телефону розмовляти, наскільки падає ефективність керування машиною. Там ставились цілком конкретні тести (навіть активність різних ділянок мозку тепер уже можна міряти, до речі), й одержали конкретні числові результати. Так що психологія, то не "его" "Я" й подібні субстанції з метафізичної м’ясниці.
Саме відкриття того ж Павлова уже давно не є в психології якимось наріжним каменем, сам його метод цікавіший, адже він експериментував, а не висмоктував із пальця.
  • 5

#28 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 14.02.2012 – 15:36

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 13:20) писав:

Ну і хто тут некоректно вживає терміни?
ти
  • -1

#29 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4225 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.02.2012 – 15:52

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 13:20) писав:

Про Павлова цікаво. Також цікаво наскільки добре метод Павлова співіснує з методом Фройда у рамках однієї науки?
В иншій темі я давав вам ланку на методи суч. психології, там нема методу Фройда. Власне у Фройда взагалі нема ніякого методу, подобається вам то чи ні, але висновки Фройда виссані із пальця.
Сучасна ж психологія опирається на експеримент та спостереження, хоча розуміння експерименту там значно вільніше, ніж у фізиці, але то все ж експеримент.
Тож хотілось би бачити якісь достовірні статистичні експериментальні кореляції, які потверджували би шкідливість не, а не розмірковування про другу сигнальну систему і Я, й нвіть без пояснення, як навіть із цього шкідливість не слідує.
  • 0

#30 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 14.02.2012 – 16:29

в мене легке дежавю
вже булв, розмовою це важко назвати, обмін погано пов"язаними фразами про "метод фройда" а якому "базується вся психологія"
є психоаналіз, як психологічна теорія, яку придумав Фрейд, це не метод. Павлов займався своїм, досліджував діяльність вищої нервової системи, на прикладі роботи травлення. Створив вчення про вищу нервову систему, і пояснював її діяльність як сукупність набутих умовних рефлексів.

висасування з пальця, це надто грубо, його теорія теж мала свої умоглядні підтвердження, він проводив спостереження за людьми і робив висновки. Теорія психоаналізу має місце в сучасній психології.

власне є метод, який застосовував Фрейд, але Манфред ніде про нього конкретно не казав, та й цей метод ніяким боком не стосувався тих тем, в яких про нього згадувалось
  • 1

#31 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4225 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.02.2012 – 20:06

Перегляд дописуKatod (14.02.2012 – 16:29) писав:

в мене легке дежавю
висасування з пальця, це надто грубо, його теорія теж мала свої умоглядні підтвердження, він проводив спостереження за людьми і робив висновки. Теорія психонаналізу має місце в сучасній психології.
Які підтвердження? Його теорія все пояснює.
Психоаналіз є самостійне, різнотечійне, й прибуткове вчення, відносити його до психології, чи відносити його до науки, не правильно, це все ж школа психотерапії.
А сам Фройд звичайно має певне місце в сучасній психології, але його значення багато хто дуже сильно перебільшує.
Слід пам’ятати, що принаймні добра половина психології, то експериментальна природнича наука.
  • 0

#32 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4225 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 14.02.2012 – 22:50

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 10:50) писав:

Вони ігнорують частку "не" не лише у мові дорослих, вони і самі її часто пропускають, напр., я знаю, що дитина не любить компот і чую: "Я буду компот", відчуваю, що щось не те, перепитую: "Будеш чи ні?", "Ні". Тому за браку будь-яких доказів ілюструю свої думки прикладами і інтерпретую їх, як можу.
Якщо вас ці питання цікавлять, то подібними питаннями займається окрема галузь психології - психолінґвістика. Ви можете просто пошукати в інтернеті літературу по психолінґвістиці.
Щодо дітей, то у дітей мова не є повністю вироблена, діти фактично вивчають мову, й деякі конструкції для них можуть бути заскладні.

Цитата

Наприклад так: частка "не" не описує ніякої дії, дію описує дієслово і саме на нього реагує наша уява, для того, щоб зрозуміти, що чогось не можна робити, ми повинні спочатку уявити собі саму цю заборонену дію і тільки після того знищити її у своїй уяві. Якось так.
Доведено, що в ряді ситуацій, речення із запереченням природніше й інформативніше, ніж стверджувальне речення.

Цитата


Для проверки этого предположения Уосон разрабо тал блестящий экспериментальный прием: испытуемым предлагался набор из восьми пронумерованных кругов, причем семь из них были красного цвета, а один (напри мер, круг 4) был синий. Поскольку синий круг № 4 представлял исключение из всех остальных, могло воз никать неправильное предположение, что он тоже крас ный; согласно экспериментальной гипотезе, в таком случае для исправления этого неправильного предполо­жения должно было, естественно, употребляться отрица тельное предложение. Это предположение подтверди лось, потому что у испытуемых уходило гораздо меньше времени на завершение предложенияКруг 4 не,., (крас ный), чем на предложение Круг 7 не... (синий).
Грин (1970 а, B) предложила понимать функцию от рицания шире: отрицание используется не только для исправления ошибочногопредварительного предположе ния, но и для отрицания любого, истинного или ложного, предварительного предположения. Было высказано пред­положение, что отрицание изменяет более глубокие смысловые отношения, чем внешние логические отноше ния. Это значит, что отрицание затрагивает отношения между двумя суждениями, отрицательным и предвари тельным суждениями. Утверждение, напротив, не свя зано никакими особыми отношениями с предваритель ным суждением. Другими словами, выбор в качестве формы отрицания именно отрицательной конструкции говорит о том, что говорящий не просто выносит какое-то суждение, но что он делает это относительно какого-то предварительного утверждения, выраженного либо в явной форме, либо в форме невысказанного ожидания. Как писал Кларк, «всякий раз, когда говорящий упот ребляет отрицание, он делает предположение относи тельно представлений (или кажущихся представлений) своего собеседника».
Эту точку зрения можно проиллюстрировать приме рами из «реальной жизни», когда исключительную важ ность приобретает отрицание какого-то предшествую щего предположения. В качестве примеров можно при­вести предложения Я не хотел быть невежливым и Не виновен независимо от того, являются ли эти высказы вания объективно истинными или ложными.

Слобин Д., Грин Дж. Психолингвистика.


  • 0

#33 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 14.02.2012 – 23:33

Перегляд дописуManfred (13.02.2012 – 14:32) писав:

Блискавиця,
дяка цікаво. А от як ви прокоментуєте такий негатив часто зустрічається у мережі:
1. Запитує людина про щось, що їй робити у певній ситуації?
2. Відповідає їй инша: точно не це і не це. Як варіянт: тільки дебіли (йолопи, придурки тощо) можуть чинити так.
Жодної конструктивної поради не висловлюється, проте такі демагогічні відповіді виглядають ефектно і знаходять широке співчуття у мас та лідерів опіній.
В суспільстві людям часто доводиться стримувати негативні емоції. Тому в мережі, де не треба дивитися супротивнику в очі, кожен може вихлюпнути все, що колись хотілося сказати з того чи іншого приводу. Якщо придивитися до дописів, то там рідко буває інформація, в основному - емоції, оцінки, ставлення. Налагоджувати спілкування значно складніше, ніж просто висловлюватися як завгодно.
Отже, коли пишуть у відповідь "не це" (і те де), вочевидь, саме в такому варіанті заховано більше емоцій у конкретного дописувача, можливо з його ж особистого досвіду. Така моя загальна точка зору з цього приводу.

Перегляд дописуkalamar (13.02.2012 – 16:08) писав:

Гаразд. Тобто, коли я в цей момент уже щось роблю, й думаю, все, не буду цього робити - це мислення негативне. А коли я думаю, та пішло воно нафіг (евфемістично) - це позитивне. Тепер зрозуміло. :)
"не буду цього робити" - це прямий наказ на гальмування діяльності, яку ти хочеш зупинити. "Пішло воно все нафіг" - це емоційна реакція, яка ніякої команди не дає. лиш вивільняє енергію. Така емоційна реакція може мати наслідки для "воно все" хіба що у Бога :).

Перегляд дописуKatod (13.02.2012 – 16:48) писав:

а що робити коли в процесі роботи думаєш так: "дял того щоб зробити пункт 2, треба вирішити пукт 1, за умови якщо властивість х буде мати параметр 100, ні робити пункт 2" тут же без ні ніяк
або наприклад якщо вирішуєш проблему методом поступового виключення, то проходиш багато пунктів "не" доки доберешся до проблеми/поломки, виходить якщо користуєшся методом поступового виключення то просто під кінець робочого дня депресія має накрити мідним тазом?
У мисленнєвій діяльності, спрямованій на вирішення теоретичних задач, часто ідуть від супротивного :). Але це є лише мисленнєвим вирішенням мисленнєвої задачі-плану. До прикладу, у психіатрії ставлять діагноз від протилежного - тобто не за визначенням симптомів, які є, а за визначенням симптомів, яких немає. Нема галюцінацій, отже, шизофренії немає :)
Доктор Хауз також цим часто користується.
  • 1

#34 Topper

    Т-Безсмертний

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2584 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Львів

Відправлено 14.02.2012 – 23:35

Перегляд дописуБлискавиця (14.02.2012 – 23:29) писав:

В суспільстві людям часто доводиться стримувати негативні емоції. Тому в мережі, де не треба дивитися супротивнику в очі, кожен може вихлюпнути все, що колись хотілося сказати з того чи іншого приводу. Якщо придивитися до дописів, то там рідко буває інформація, в основному - емоції, оцінки, ставлення. Налагоджувати спілкування значно складніше, ніж просто висловлюватися як завгодно.
Отже, коли пишуть у відповідь "не це" (і те де), вочевидь, саме в такому варіанті заховано більше емоцій у конкретного дописувача, можливо з його ж особистого досвіду. Така моя загальна точка зору з цього приводу.

"не буду цього робити" - це прямий наказ на гальмування діяльності, яку ти хочеш зупинити. "Пішло воно все нафіг" - це емоційна реакція, яка ніякої команди не дає. лиш вивільняє енергію. Така емоційна реакція може мати наслідки для "воно все" хіба що у Бога :).
Блін, поки думав шо запостити - перебили думку в соц.мережі... Та ну його! А так між іншим, Блискавице, "блєщєш" :happy1: :cool2:
  • 0

#35 Блискавиця

    ωριμότητα

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2624 повідомлень
  • Стать:Жінка
  • Місто:Київ

Відправлено 15.02.2012 – 00:08

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 09:43) писав:

Як на мене, у темі вимальовується принаймні дві підтеми негативу:
1. Негатив лексичний з часткою "не" та иншими запереченнями;
2. Негатив емоційно-психологічний.

Особисто я часто спостерігаю прояв першого на дітях у їх спілкування з батьками, матусі часто кажуть: "Не бери це!" і дитина миттєво тягне руцю, щоб взяти, тобто дитина сприймає опис дії пропускаючи частку "не", як оглядач некоректний теґ.

Тепер щодо другого. Чому так часто хочеться щось прокоментувати у мережі, з чим не згоден? Коли хтось написав те, з чим згоден, ну плюсонув, ну максимум можеш дописати пару млявих слів згоди і ВСЕ. А от коли з чимось не згоден, то тут починається найцікавіше, розгляд думок опонента, добре ще коли тільки неупереджений огляд, але ж тут й емоції підключаються! Як це хтось думає не так, як я?! Тоді, або я дурень, або він / вона! І це терміново треба з'ясувати, хто ж з нас дурень, а дурнем бути нікому не хочеться, тому в хід іде все: раціональні докази та аргументи, ірраціональні, психологічні маніпуляції, висміювання опонента із залученням гурту підтримки авторитетних лідерів опіній тощо. Тобто перемога за будь-яку ціну і хто у цій бійці вже думає за Істину за те, як воно насправді? Мабуть, ніхто. Більше того, коли на кін поставлений авторитет нашого его, то що може зупинити дискусію? Виникає питання: чи не є інтереси нашого его справжньою причиною інтелектуального негативу у дискусіях та спілкуванні взагалі?
На останній абзац я вже, вважай, відповіла - справа в емоціях і переконаннях.
Ну я, наприклад, часто беруся сперечатися лише аби повправлятися у розумуванні. Для мене це як інтелектуальна гра. Коли суперник чесно грає і наводить свої докази супроти моїх - мені цікаво. Якщо починає махлювати, грати проти мене, а не проти моїх доказів і намагається "намахати" - інтерес пропадає.

Про дитячу психологію є багато інфи в інеті. Це у дорослих складні механізми, у дітей все просто, як двері, - заборону вони не сприймають, поки їх не покарають - наочно-образне, наочно-дійове мислення. Мені дитяча тема не цікава.
А що ви мали на увазі під емоційно-психологічним негативом?

Перегляд дописуkalamar (14.02.2012 – 12:47) писав:

Так, ви часто приводите психологію, як науку, методи якої кардинально різняться від фізики чи математики.
Психологія користується тими самими методами, що й математика і фізика. В психології попросту немає ніяких інших методів обчислень, окрім математики, фізики, хімії тощо :)

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 10:50) писав:

Наприклад так: частка "не" не описує ніякої дії, дію описує дієслово і саме на нього реагує наша уява, для того, щоб зрозуміти, що чогось не можна робити, ми повинні спочатку уявити собі саму цю заборонену дію і тільки після того знищити її у своїй уяві. Якось так.
Цілком доречні міркування. Заборона і вживання частки "не" ближче до абстрактних уявлень.

Перегляд дописуManfred (14.02.2012 – 13:20) писав:

Про Павлова цікаво. Також цікаво наскільки добре метод Павлова співіснує з методом Фройда у рамках однієї науки?
А в чому їхня суперечність?)

Перегляд дописуkalamar (14.02.2012 – 15:52) писав:

В иншій темі я давав вам ланку на методи суч. психології, там нема методу Фройда. Власне у Фройда взагалі нема ніякого методу, подобається вам то чи ні, але висновки Фройда виссані із пальця.
Сучасна ж психологія опирається на експеримент та спостереження, хоча розуміння експерименту там значно вільніше, ніж у фізиці, але то все ж експеримент.
Тож хотілось би бачити якісь достовірні статистичні експериментальні кореляції, які потверджували би шкідливість не, а не розмірковування про другу сигнальну систему і Я, й нвіть без пояснення, як навіть із цього шкідливість не слідує.
Все вірно, окрім Фройда. Його набуток теж базується на спостереженні і практиці. І нічого альтернативно нового наука зараз не придумала, лише уточнила і доповнила те, що помітив Фройд.
Не знаю, чого ви вчепилися в частку "не"? Хіба тема про частку "не"? Або хіба автор теми "нехай-хай" говорив тільки про частку "не"?

Не побачила - в чому цінність уривку "Слобин Д., Грин Дж. Психолингвистика."? Із заперечень наведені приклади тільки із часткою "не", а хіба заперечення може складатися лише з частки "не"? За нею звісно йде певна конструкція, яка зовсім не обов’язково має бути "припущенням щодо уявлень співрозмовника". Прикладом цього є фраза "я не буду компот".

Повідомлення відредагував Блискавиця: 15.02.2012 – 00:08

  • 2

#36 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4225 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 15.02.2012 – 00:50

Перегляд дописуБлискавиця (14.02.2012 – 23:56) писав:

Цілком доречні міркування. Заборона і вживання частки "не" ближче до абстрактних уявлень.
Таке враження, що ви тільки себе чуєте.

Цитата

Якщо починає махлювати, починає грати проти мене, а не проти моїх доказів
Якщо починає махлювати, приймає мої докази, й починає грати проти мене - це цілком позитивна фраза яка з погляду логіки означає теж. Що вас спонукало ужити фразу із запереченням? Причина досить проста, тут заперечна фраза інформативніша. Річ у тім, що ви очікуєте, що суперник гратиме проти ваших доказів, а не проти вас. Запереченою формою ви явно висловлюєтесь, що ці сподівання не справдились. Заперечна фраза зачіпає два судження, стверджувальна тільки одне. Так що не ближча вона до абстрактних міркувань, а лежить в самій основі комунікативних функцій мови, й стверджуіальна фраза її не здатна замінити.

Цитата

Про дитячу психологію є багато інфи в інеті. Це у дорослих складні механізми, у дітей все просто, як двері, - заборону вони не сприймають, поки їх не покарають - наочно-образне, наочно-дійове мислення. Мені дитяча тема не цікава.
Так, все просто, як двері.

Цитата


Предложения типа Where I can put them?, безусловно, создаются самим ребенком. Невероятно, чтобы это была имитация речи взрослых. Более того, когда ребенка про сят повторить правильное предложение, он чаще всего пропускает его через «фильтр» собственной грамматиче ской системы:
Взрослый: Адам, повтори за мной: Where can I put them?
Адам: Where I can put them?
Похоже, что ребенок накладывает свою собственную структуру даже на то, что он слышит. Снова, как и в гл. 2, мы сталкиваемся с примеромактивного восприятия, обрабатывающего слышимую речь в соответствии с соб ственной внутренней структурой.
Беллуджи-Клима высказывает предположение, что маленький ребенок действует в условиях ограниченного числа операций, которые он может произвести при порождении предложения. На этой стадии развития ребенок, очевидно, ограничивается лишь одной из двух операций — препозиции и транспозиции, он не может осу ществить транспозицию в предложении, в котором нормы взрослой речи предписывают произвести обе операции. На следующих стадиях развития объем программирова ния предложения, очевидно, увеличивается, и ребенок уже может произвести обе операции в одном и том же предложении, создавая вполне нормативное предложе ние вроде Why can he go out?. Однако произвести три операции, диктуемые системой взрослой речи, ребенок на этом этапе развития еще не может. Это обнаруживается при появлении в его речи операции отрицания. Отрица тельный элемент должен присоединяться к вспомогатель ному глаголу, и ребенок демонстрирует свою способность контролировать эту операцию в предложениях типа Не can't go out. Но посмотрите, что получается, когда для операции отрицания требуется произвести еще транспози цию и препозицию: ребенок говорит Why he can't go out?, не производя транспозицию, хотя он прекрасно делает это в соответствующем утвердительном предложении Why can he go out?

  • 0

#37 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 15.02.2012 – 10:55

Перегляд дописуManfred (15.02.2012 – 10:19) писав:

Де саме і які?
треба буде викроїти час, і створити цілу тему
дана тема не про те
  • 0

#38 Василь

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1505 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Софія

Відправлено 15.02.2012 – 11:33

Перегляд дописуБлискавиця (10.02.2012 – 00:35) писав:

kalamar, а, зрозуміло. Ну напевне це "докази від супротивного"? Отже, Бог - це все, окрім того, що не є Богом? :) Тоді напевне Бог - то все позитивне, а решта - уже як карта ляже?)

Вигадки! Бог - це спосіб виправдати свою власну втечу від самого себе, своєї власної самости, втечу в інобуття. Це - абсолютний негатив, заперечення буття самим собою, в самому собі, з самого себе й для самого себе в єдності з рівними собі особистостями.
  • 1

#39 Katod

    вєтєран

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 3642 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 15.02.2012 – 11:59

Перегляд дописуManfred (15.02.2012 – 11:04) писав:

Окам вас не схвалює ;-)
Мені було б досить, якби ви вказали на некоректність вживання термінів мною у цій темі.
мені досить інших тем, в яких ти некоректно використовуєш терміни :)
  • 1

#40 kalamar

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 4225 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Чорнильщина

Відправлено 15.02.2012 – 22:40

Перегляд дописуManfred (15.02.2012 – 10:19) писав:

Де саме і які?



Це явно не до мене, я не стверджую, що психологія, як наука повинна спиратися на вчення Фрейда, подібну річ стверджує фаховий психолог пані Блискавиця, і саме тому я ставив це питання у згаданій вами темі, сподіваюсь вона задовольнить вашу цікавість. Моя ж цікавість полягає у тому, щоб зрозуміти хто з вас має рацію, а хто помиляється, бо коли ваше твердження, що Фройд — не наука є правильне, то і психологія, яка спирається (на думку Блискавиці) на Фройда не може бути наукою.
А чому ви вважаєте те суттєвим, адже то просто питання про межі використання певних слів? Звичайно філософію до науки не відносять, але ви можете її до науки віднести, якщо розширите межі, які слово наука охоплює. Так само й із тією частиною психології.
Справді суттєво те, що та частина психології послуговується неверифіковними теоріями, тоді як решта дисциплін, які до науки відносять, верифіковні. Експериментальна психологія то повністю наука. Психологи на три табори розбиті, причому крайні табори не визнають та критикують методи один одного, й є середній табір з тих, кому здається, що можна примирити непримиренні підходи. Й неверифіковна гілка то не тільки Фройд, а ситуація як у філософії, є багато зовсім різних підходів. Багато різних психологій там і мусить бути, бо це прямий наслідок неверифіковності, ви не можете переконатись в хибності якоїсь теорії і її відкинути. Фройдизм просто наймодніший і найкраще розрекламований, найприбутковіший, хоча тепер можливо і НЛП прибутковіше (робота в рекламі, чи на політиків).
А про експериментальну психологію хоча б тут почитайте.
Якщо ви звідти почитаєте критику з боку "Фройдистів"

Цитата

  • Предмет исследования в психологии слишком сложен.
  • Предмет исследования в психологии слишком непостоянен, что приводит к невозможности соблюдать принцип верификации.
  • В психологическом эксперименте неминуемо субъект—субъектное взаимодействие (испытуемый—экспериментатор), что нарушает научную чистоту результатов.
  • Индивидуальная психика абсолютно уникальна, что лишает смысла психологическое измерение и эксперимент (невозможно обобщить полученные данные на всех индивидов).
  • Психика обладает внутренним свойством спонтанности, что затрудняет её предсказуемость.

То для приколу, є епізод mythbuster'ів, де вони розбирають парадокс Монті Голла, сам парадокс із теорії імовірності, але там є цікава психологічна складова. Учаснику інтуїтивно хибно здається, що немає вигоди від зміни вибраних спочатку дверей, й учасники всі до одного залишаються при свому початковому, насправді програшному, виборі. От вам і індивідуальність, спонтанність, непостійність, непередбачуваність... :wink2:


Перегляд дописуManfred (15.02.2012 – 10:19) писав:

Або просто згадайте будь-яку ситуацію, де хтось оступився, кепсько повівся і як цьому радіє натовп, скільки радощів це викликає, а коли ще й кліп є на ютубі, то взагалі труба. Чому люди так радіють цьому негативу?
Напр. така теорія: сміх між людиноподібних мавп слугував сигналом фальшивої тривоги, коли здається, що є якась небезпека, але небезпеки насправді нема. Але то просто теорія, а напевно поки про сміх ніхто нічого не знає.
А про негатив, то є напр. такий експеримент. Звіерніть увагу, наскільки добре цей експеримент відтворюваний.
  • 3



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних