Хай чи НЕхай?

є інше непогане слово, воно вживається в певних життєвих ситуаціях, і є незамінним стосовно окремих складних життєвих ситуацій

Щось у цьому є. За сучасними дослідженнями психології, краще вживати ствердну форму речень, ніж заперечну. Як ти, a7kiper, й пишеш. А навіщо історично склалися заперечні форми - треба подумати).

Teo (06.02.2012 – 13:00) писав:

Ти вжив два заперечення

Повідомлення відредагував Блискавиця: 06.02.2012 – 13:01

на жаль, етимологія - не мій сильний бік, але я схильна вірити тому, що "не" в українській мові не варто одразу ж називати часткою заперечною і категоричною. Це ніби з південнослов"янських мов пішло.

Веснянка подала слушне посилання (ґречна дяка професору Пономареву за роз’яснення).
Частки хай, нехай походять від форми наказового способ дієслова хати: займати, торкати. У творах Лесі Українки найчастіше фігурують частки хай, нехай. Вони слугують також для творення імперативу. Вживання автором саме цих часток підсилює інтенції ліричного героя.

Цитата

Бла-бла-бла, підсилення шляхом заперечення - це, звісно, круто, але якось безпорадно і безглуздо (два заперечення).

Повідомлення відредагував Блискавиця: 06.02.2012 – 17:24

Блискавиця (06.02.2012 – 17:24) писав:

крутіше би було,звісно,чимось з якбитології блєснуть. А так, то треба звертатися до етимології, а що ж поробиш.Ось тут про це балакають. http://ua-etymology.....com/28391.html

Трішки етимології.
ЕСУМ:



У "Словарі..." Бориса Грінченка:
Неха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Не трогать. Нехайте, нехайте, — шо з нього буде! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

Повідомлення відредагував Маківка: 06.02.2012 – 18:24

Блискавиця (06.02.2012 – 17:24) писав:

Заперечення одне. Хай то не заперечення, хай то займай, чіпай, турбуйся. Відповідно нехай, то не займай, не чіпай, тобто облиш, лиши, lass, let, lascia...
Але оскільки ми уже забули первісне значення хай, то можемо вживати хай, як скорочене від нехай, і в сучасному хай уже немає ніяких заперечень, тож хай воно буде. Инакше ми би мали казали "тож лиш воно буде"

Не дуже переконливе заперечення!

a7kiper (06.02.2012 – 08:37) писав:

"Да" означає радше "справді", "воістину", й тут "да" може бути просто підсилювальною часткою, а не нашим хай. То треба у якогось знавця болгарської поцікавитись. Адже в перекладах патерностра на инші мови немає там ніяких дозволів, як у "хай їде", там просто

Цитата

Слово хай, в українському перекладі патерностра, мабуть теж просто для підсилення вживається, так само як в вірші Лесі Українки, який Маківка сюди запостила, то не звичайне вживання слова хай, звичайне хай радше просто дозвіл означає.

тю, люди, це ніби розмова глухого зі сліпим
Автор пише про використання заперечень замість прямої форми, їх багато є, а ви вчепилися в "хай-нехай" - це було для прикладу, як найрозповсюдженіше (якщо я правильно зрозуміла автора, звісно ). А дехто так навіть думає, що ЖЖ - це філологічний сайт ги-ги. Рішуче заперечую!

Блискавиця (06.02.2012 – 23:23) писав:

автор передовсім використав невдалий приклад для заперечень, навіть неправильний, але,вочевидь, кожен хоче бачити ту царину, в якій щось та й може порадити. Щодо закидів про жжінібитофілологічногосайту, то покажіть з психологічного ракурсу,якими методами ви визначили з речення "тут про таке балакають" думку "жж філологічний сайт"?то був приклад дотичної до нашої теми бесіди.

Блискавиця (06.02.2012 – 23:23) писав:

Так, це справді розмова глухого з сліпим.
Бо, по перше, ніким ніде насправді не показано й не доведено, що утворення слів із використанням заперечень є саме по собі погано. Є лише певна мода на певну навколо-психологічну теорію, подібну до фройдизму, й та мода мабуть із відомої книжки Орвела пішла. Дехто навіть думає, що Орвел - психолог.
По друге, автор теми не висловив нічого проти використання заперечень, можливо він не читав тієї книжки Орвела, автору теми просто здається, що слово нехай не правильне, бо він насправді не знає значення слова хай. Але якщо строго говорити, то не правильне слово хай, бо слово хай просто скорочення від нехай, і тепер воно теж правильне, бо втратило своє первісне значення, й водночас, в сучасній мові, не у слові нехай уже не заперечення.

Блискавиця (06.02.2012 – 23:23) писав:

Тут ніхто ні на чому не наполягає, але пояснення, які тут дали, точно не гірші від тих, які дав автор про да, хай, нехай, пусть. Запропоноване на ЖЖ пояснення можливо теж народна етимологія, але пояснення автора теми, то народна етимологія на рівні виводити хай святиться від Geheiligt werde.
Якщо ви маєте кращі пояснення, ніж ті, що на ЖЖ, то дайте їх, а не ЖЖ критикуйте.

a7kiper (06.02.2012 – 08:37) писав:

яка маячня. починаючи від того що виявляється "да" - це древній варіант порівняно з [не]хай, і закінчуючи всією рештою. ще один
риволюціанєр детектед. Памятаєте вадю ротора з буквою йо? хто ти взагалі такий, щоб форми й правила, які сформувалися в мові впродовж
невідомо скількох десятків сотень років називати їх нісенітними і якимись не такими?
є така категорія дурнів які в чомусь НЕ розбираючись, лізуть туди зі своїми дурними ідеями і вважають себе носіями істини. тут в одному розділі
є такий товариш, мабуть багато здогадається про кого йдеться. ні, я не хочу розпалювати флейм і тд, але мене надзвичайно обурила
манера цього писаки, - він надто нахабно вимахується своїм невіглаством. і замахнувся ж на мову, а не на там якийсь бодібилдинг чи кахання.
ваші розсуждєнія, пане - дурня повна, вони викликають бажання сказати вам багато гадостєй.
якщо вас цікавить це питання, почитайте мовознавців, перш ніж генерувати по форумах таку ахінею маразм шлак.
мені навіть бракує слів описати моє несприйняття таких фігонь. "доки не приїхав" - це НЕ "доки <неприїхав>"... невже неясно? доки не + приїхав. саме так сформувалось. "доки приїхав" неправильно і це не вирішують бовдури по формуах! неправильно так і з тієї ж причини що й напр. "доки да їхавпри"... Зрозуміло? Неможна казати що це неправильно. Так сформувалось в мові так є. Це те саме що сказати, неправильно шо небо синє.
іще й насміхаєтья! смієшся з себе!
хай славиться нехай і най буде хай.
До речі, а цікаво, дієслово "хати" точно було. Просто цікаво, бо в ньому корінь вихдить тіке з -х- складається, що якось неспецифічно. мяко кажучи. хаяти ж, вже більше, але наказовий спосіб від нього не може бути хай. Але хАюй. напр. ну або хаЯй чи хАяй. Може всетаки дієслово нехати? і НЕ там зовсім не та заперечна частка? Ну наприклад в дієслові нереститися НЕ теж не те НЕ.)

_Ex (07.02.2012 – 04:12) писав:

Точно є слово занехаяти, й означає саме залишити, занедбати, покинути, тобто саме ті значення, які мають відповідні слова з инших мов, які там нa місці нашого нехай. Адже lassen теж може означати не тільки дозвіл, а й лишати, не рушати, кидати, аж до gelassen - незрушно, спокійно, тихо, незбурено, тобто полишено на самого себе, занехаяно.
Тому завпропонована етимологія мені правдоподібною здається.

_Ex (07.02.2012 – 04:12) писав:

Ха́ять, поха́ять, заха́ять = ха́яти (С. Ш.), га́нити, гу́дити і д.
Неха́яти, -ха́ю, -єш, гл.
1) Не радѣть о чемъ.
2) Пренебрегать чѣмъ. Мир. ХРВ. 260.

Пане kalamarе!

a7kiper - людина думаюча. На відміну від агресивних або активних недалекоглядів, що вчепилися в Правила, як у Святе Писання. І справа не в тому, як ПРАВИЛЬНО (чого більшість навіть не вкурює), а в тому, що вживати пряму форму природніше і логічніше. Та й з точки зору психології позитивні твердження сприяють гармонізації психіки людини, її особистісному зростанню. Мені навіть дивно, що хтось до цього додумався сам, як-от а7кіпер. Я цьому радію, мов дитина)).

Ну це зовсім не означає (підкреслюю) , що заперечні форми вживати "не можна".

Ви навіть не уявляєте, наскільки примітивно виглядає кинуте посилання на постики у жжешці, в якості аргументації своєї думки
Мене абсолютно не гребе етимологія, історичне виникнення (бо воно теж не ідеальне), та інші докази "правильності-неправильності". Я люблю, коли людина вміє думати своїми мізками, а не чужими посиланнями, тим паче не науковими джерелами, а битовушним банальним "базаром".

Повідомлення відредагував Блискавиця: 07.02.2012 – 12:32

У сучасній українській літературній мові і в більшості українських говорів описова форма 3-ї особи (однини й множини) утворюється з часткою (нехай) хай, яка в давньоукраїнських пам’ятках фіксується, починаючи з XIV ст.: нехай… держить (П., гр.., 1342, 24); нєхай завєдают (Рус., гр.., 1487, 43); нєхай нихто клопоту нє дадає(т) (КА, 1560, 424) («Історична граматика української мови», М. Жовтобрюх).

Блискавиця (07.02.2012 – 12:30) писав:

Ніхто Вам і не перечить. Але будь-який опонент, хай би як він "вкурював" чи ні, має право на власну думку.

Блискавиця (07.02.2012 – 12:30) писав:

І дарма не гребе. Саме з етимології варто було б починати дискусію.

Блискавиця (07.02.2012 – 12:30) писав:

Вибачти, але де докази того, що ви отут понаписували. Це не докази, це бла-бла-бла. Звідки вам відомо, що "позитивні твердження сприяють гармонізації психіки людини". Які експерименти ви проводили, й чи чисті ті експерименти? Як в експериментах вимірювався рівень "гармонізація психіки"? Ви для того ввели якусь одиницю вимірювання? Використовувались якість прилади? Які?
В такій формі, як ви даєте, що мовляв, є якась точка зору психології, й згідно тієї точки зору має бути так то і так то, то не більше, ніж марення.

Блискавиця (07.02.2012 – 12:30) писав:

То проаргументуйте що те, що "позитивні твердження сприяють гармонізації психіки людини" то справді науково, а не просто модно в певних колах.
Щодо ЖЖ, то посилання тут не лише на ЖЖ були, он і Маківка дала із словників посилання. Факт наявності слова занедбати, подібного до занехаяти, й сам за себе говорить.
Й є безліч слів утворених із використанням заперечних часток в різних мовах. Й безліч поетів у світі без найменшого огляду на ту "точку зору психології" використовували слова із запереченням.
Тож чекаємо опису експериментальної установки, якою "сучасна психологія" відкрила той закон.