Перейти до вмісту

Українські коллабораціоністи


Повідомлень в темі: 7

#1 mim

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 680 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Київ

Відправлено 05.11.2006 – 11:10

  • 7
ось таку статтю знайшов. Вона задовга, щоб її переписувати, але хотілося б думки почути
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%...%81%D1%82%D1%8B

#2 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 25.01.2008 – 19:06

Перегляд дописуmim (5.11.2006 10:10) писав:

ось таку статтю знайшов. Вона задовга, щоб її переписувати, але хотілося б думки почути
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%...%81%D1%82%D1%8B
Файна стаття, але чому "коллаборационисты"? Вони ж ніколи не були совєцкими союзниками...
  • 0

#3 bamik

    салоїд

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 2443 повідомлень
  • Стать:Чоловік
  • Місто:Івано-Франківськ

Відправлено 25.01.2008 – 19:49

Щодо Львівської різні, Ю. Лопатинський п. н. "Група північ т. зв. Нахтігаль", виголосив доповідь в Нью Йорку, дня 7 травня 1960 року
--

"Організація куреня, що одержав кодовану назву Нахтігаль, почалася в квітні 1941 року в Кракові. Її переводила з доручення проводу ОУН-Бандери, Військова референтура ОУН під керівництвом сот. Р. Шухевича. В склад референтури входив м. ін. і я.
Місцева організаційна сітка висипала кандидатів до Кракова, де їх перевіряла спеціяльна комісія, покликана ОУН, і де вони переходили лікарські оглядини. Щойно пройшовши успішно згадані комісії, кандидат був висиланий на вишкільний табір до Нойгаммеру на Шлезьку.

У Нойгаммері зорганізовано три сотні, що їх на доручення проводу ОУН очолив сотник Р. Шухевич. На вишколі курінь перебував від початку травня до 17-го червня 1941 р. Перед від'їздом на фронт курінь склав присягу на спільну боротьбу за визволення українського народу. При присязі були присутні делегати проводу ОУН пп. Микола Лебедь і сот. Олекса Гасин.

Присягу куреня відлежено з одного дня на другий, бо, як ми згодом довідались, в першому тексті присяги говорилось про боротьбу в рямках німецького війська за німецький Райх. Внаслідок протесту делегата ОУН п. М. Лебедя проти такого тексту присяги, справу передано до Берліну і щойно після того, як змінено текст в сенсі, вимаганому делегатом ОУН, курінь наступного дня виступив до присяги.

18-го червня 1941 року курінь завантажився на поїзд і переїхав до Ряшева, звідкіля маршем перейшов в околиці Радимна. З 22-го на 23-го червня, по півночі, курінь перейшов совєтський кордон через Сян в околиці Перемишля і помаршував в напрямі Львів.
Курінь Нахтігаль мав коло 330 людей, був умундурований в мундури з синьо-жовтими стрічками на барчиках. Озброєння було легкої піхотної частини. До куреня були приділені німецькі старшини, які під час вишколу в Нойгаммері були інструкторами, а опісля виконували дорадчу ролю.

До Львова курінь увійшов 30 червня 1941 року в год. 4.30 вранці. При вході до міста курінь поділено: частина першої сотні пішла до св. Юра, частина на вул. Лонцкого і Пелчинську, друга і третя сотня пішли на Замарстинів, де обсадили тюрму та газівню. До церкви св. Юра ми прибули о год. 5.30. Не буду тут описувати, з яким ентузіязмом зустрічало нас українське населення.

Коло год. 8-ої прийшла до нас вістка про жахливо помордованих людей на Лонцкого. Деякі з нас пішли туди. Між ними був і сот. Р. Шухевич, який уже вспів довідатися, що між жертвами є і його рідний брат Юрко. Образ на Лонцкого був жахливий. Келії були набиті жахливо помордованими людьми і, щоб дістатися з одної келії до другої, треба було перелазити через гору трупів. Тіла помордованих вже розкладались, і сопух був неймовірний. Щоб перебути хоч короткий час в будинку, треба було накладати газову маску.

Біля год. 10.30 наш відділ, що був у св. Юра, відмаршував до будинку управи міста на Ринку, де були наші кухні і де ми одержали обід. Частина першої сотні, що пішла на Лонцкого і на Пелчинську, пильнувала тюрем, не допускаючи всередину цивільного населення, і була звільнена німецьким відділом поліції наступного дня 1-го липня о год. 10 вранці. Опісля курінь зайняв будинок 2-ої гімназії на Валах — т. зв. німецької.

На зборах у "Просвіті", де проголошено Акт Відновлення Самостійности і де створено Тимчасове Крайове Управління, курінь репрезентував сот. Р. Шухевич. Проголошення Акту настрашило німців. Ходили навіть чутки, що курінь мають роззброїти, бо німці побоюються, що члени цього куреня можуть повторити це проголошення в Києві. Але вже 7-го липня курінь від'їхав далі на Схід в напрямі Тернополя.

Я хочу спростувати брехливі наклепи большевицької пропаганди про цей курінь, які мають на меті очорнити український визвольний рух за часів другої світової війни.

Я стверджую, що:

1. Курінь прибув до Львова вранці 30 червня і вже застав жахливо змасакровані жертви большевицького терору по всіх в'язницях Львова. Ці жертви большевицького терору бачили шведські і швейцарські журналісти, яких ми пустили до Львова в перших днях липня 1941 року.

2. Неправдою є, що 30-го червня і 1-го липня розстрілювано кого-небудь в тюрмі на вул. Лонцкого. Поручник Мартинець виконував там охоронну службу з частиною першої сотні, не допускаючи до змасакрованих большевиками трупів цивільного населення. 1-го липня о год. 10 вранці він був звільнений з служби відділом німецької поліції. За час його перебування в тюрмі при вул. Лонцкого та в будинках колишнього НКВД на Пелчинського не розстрілювано ні одного чоловіка.

3. Польських учених розстріляло у Львові "СС Зондеркомандо Ґаліцієн", яке прибуло до Львова ліквідувати акт 30 червня і мало свої власні пляни ліквідації місцевого населення згідно з напрямними, опрацьованими нацистським проводом. Курінь "Нахтігаль", не міг мати нічого спільного із виконанням цих плянів. Про знищення польських професорів "Зондеркомандом" свідчать також польські свідки, як наприклад пані Хомсова, приятелька родини проф. Бартля, на сторінках "Дзєнніка Польського" і "Дзєнніка Жолнєжа" в Лондоні, проф. львівської політехніки — Сокольніцкий, а також "Нью Йорк Таймc" у своєму повідомленні з 27 серпня 1941 року, в якому читаємо: "Проф. Казимир Бартель, бувший прем'єр в Польщі та визначний учений був розстріляний Ґестапом у Львові — згідно з інформаціями одержаними польським урядом в Лондоні. 60 професорів Львівського університету та Політехніки, де викладав проф. Бартель, були заарештовані і про їх дальшу долю нічого невідомо..."

На закінчення хочу ствердити, що Москва добре знає, хто помордував у Львові в'язнів у тюрмах і хто замордував польських професорів, як знає також, що курінь "Нахтігаль" створено українською стороною виключно для визвольної боротьби і що цей курінь, поза виконуванням своїх обов'язків на фронті, не заплямував себе будь-яким вислужницьким вчинком. Москві відомо, що велика більшість старшин і бійців куреня "Нахтігаль" впали в боротьбі УПА проти німецьких і совєтських окупантів за визволення українського народу. Щоб протидіяти в боротьбі УПА проти большевицького загарбника України та знеславлювати пам. Головного Командира Р. Шухевича-Чупринки, Москва приступила до фальшування найновішого періоду історії України, подібно як це вона робить з усім нашим історичним минулим. Наклепи і знеславлювання куреня "Нахтігаль" власне служать цій меті"
  • 0

#4 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 25.01.2008 – 21:21

А чому це на українському форумі наших українських колабораціоністів в назві теми названо не по нашому? ;)

За тією ж Вікіпедією: "Коллаборациони́зм (фр. collaboration «сотрудничество») — в юридической трактовке международного права осознанное и добровольное сотрудничество с врагом в его интересах и во вред своему государству."
Чи був СРСР "своєю" державою для українців? Відповідь однозначна - НІ!
Чи була Германія ворогом під час створення так званих "колабораціоністських підрозділів"? Відповідь однозначна - НІ!
Чи Вікіпедія є незаангажованим та об"єктивним ресурсом? Відповідь напрошується сама.

Повідомлення відредагував Sotnik: 25.01.2008 – 21:31

  • 0

#5 Wеbеr

    цинічний бандера

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 6047 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 25.01.2008 – 21:50

Перегляд дописуSotnik (25.01.2008 20:21) писав:

А чому це на українському форумі наших українських колабораціоністів в назві теми названо не по нашому? :cool1:

За тією ж Вікіпедією: "Коллаборациони́зм (фр. collaboration «сотрудничество») — в юридической трактовке международного права осознанное и добровольное сотрудничество с врагом в его интересах и во вред своему государству."
Чи був СРСР "своєю" державою для українців? Відповідь однозначна - НІ!
Чи була Германія ворогом під час створення так званих "колабораціоністських підрозділів"? Відповідь однозначна - НІ!
Чи Вікіпедія є незаангажованим та об"єктивним ресурсом? Відповідь напрошується сама.
Ну і я про це ж.
ПЕС. Пане Sotnik - Німеччина, а не "Германія"... ;)

Повідомлення відредагував Weber: 25.01.2008 – 21:51

  • 0

#6 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 26.01.2008 – 18:55

Перегляд дописуWeber (25.01.2008 21:50) писав:

ПЕС. Пане Sotnik - Німеччина, а не "Германія"... :prapor3:
Ні. Я буду їхню країну називати Германією. Вони себе так називають, бо мають на це право. Треба це поважати.
Інакше потрібно в українській мові передивитись назви ще деяких країн...Ізраїль наприклад.
ПЕС. Якби в українській мові був якийсь германський синонім етноніму "німці", то я б користувався ним. Слово "германці" не зовсім вірне, і мені не відомо, чи вони самі себе так називають?
Може "фріци"? :yes:
  • 0

#7 Петлюра

    Генеральний писар

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 600 повідомлень
  • Місто:Полтава

Відправлено 15.02.2008 – 01:19

Перегляд дописуSotnik (26.01.2008 18:55) писав:

Ні. Я буду їхню країну називати Германією. Вони себе так називають, бо мають на це право. Треба це поважати.
Альо.Німці називають свою країну Дойчланд.
Доречі хотілося б розглянути український колабораціонізм часів 1917-1920рр.Тобто поплічництво частини українців червоним окупантам.Такі відомі колаборати як Постишев і Косір в 1920-30рр і т п
  • 0

#8 Sotnik

    Старійшина

  • Користувачі
  • PipPipPipPipPipPipPipPipPipPip
  • 1905 повідомлень
  • Стать:Чоловік

Відправлено 15.02.2008 – 03:51

Пишуть Germany. Та бог із ними. Як хочуть хай так і називаються.
Про події 1917 - 1922 років з точки зору "червоних" все викладено в "Кратком курсє ВКП(б)". Альтернативного погляду з їхньої сторони не знайдеш. Всі хто мав свою думку, там довго не жили. Я десь зустрічав інфу, що Муравйова розстріляли комісари за вчинення антибільшовистського повстання десь в Сибіру (хотілося б знайти підтвердження).
А з точки зору українських вояків ті події досить добре описані на цьому сайті http://nezboryma-naciya.org.ua/
Особливо мене вразила автобіографічний роман Юрія Горліс-Горського "Холодний Яр" ( http://www.ukrlife.o.../evshan/yar.htm ). Описані ті події з точки зору партизана. Є й петлюрівці, і продзагони, і батько Махно, і бої з червоними... Але щоб було зрозуміло про спадковість ідеї боротьби, треба спочатку прочитати Шевченкових "Гайдамаків".
  • 0



Кількість користувачів, що читають цю тему: 1

0 користувачів, 1 гостей, 0 анонімних